Про Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях

68. Реєстрація та облік профзахворювань у працівників, які направлені на роботу за межі підприємства, здійснюється підприємством за місцем основної роботи хворого та санепідстанцією, що здійснює санітарний нагляд на цьому підприємстві.

69. Встановлення діагнозу професійних захворювань у осіб, які працювали за межами України на підприємствах колишнього СРСР, проводиться згідно з пунктами 53 - 57 цього Положення на підставі нотаріально завіреної копії трудової книжки.

У разі виявлення професійного захворювання у непрацюючих пенсіонерів, які працювали на території України, розслідування його проводиться згідно з пунктом 59 цього Положення на підприємстві, причетному до виникнення професійного захворювання.

70. Підтверджені випадки профзахворювань у працівників, які змінили місце роботи, або знаходяться на пенсії, підлягають реєстрації та обліку на підприємстві, де були умови для розвитку профзахворювання, і в санепідстанції, що здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд на цьому підприємстві.

71. Реєстрація та облік випадків профзахворювань ведеться в спеціальному журналі за встановленою формою (додаток 16):

на підприємстві та в установах санітарноепідеміологічної служби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їх розслідування;

у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, лікарського висновку про діагноз, встановлений під час обстеження в стаціонарі, а також повідомлення про профзахворювання.

До цього журналу також вносяться дані щодо працездатності кожного працівника, в якого виявлено профзахворювання.

У разі виявлення у працівника кількох професійних захворювань потерпілий реєструється в журналі один раз та зазначаються всі його діагнози.

Професійні захворювання, виявлені у осіб, які приїхали на постійне проживання в Україну з інших країн, реєструються у лікувально-профілактичних закладах та територіальній санепідстанції за місцем проживання потерпілого в Україні, а розслідування причин цих профзахворювань проводиться в порядку, передбаченому міжнародними договорами України.

72. Санепідстанції на підставі актів розслідування випадків профзахворювань складають карти обліку профзахворювань. Ці карти (додаток 15) і записи на магнітних носіях зберігаються в санепідстанції та в МОЗ протягом 45 років.

73. Порядок збору та передачі інформації для автоматизованої системи обліку і аналізу профзахворювань визначається МОЗ.

74. Карти обліку або дискети з даними цих карт щорічно до 1 лютого і 1серпня надсилаються МОЗ.

75. Форми державної статистичної звітності про профзахворювання затверджуються МОЗ.

76. На підприємстві згідно з вимогами законодавства і нормативних актів з питань цивільної оборони та охорони праці мають бути опрацьовані і затверджені власником:

план попередження надзвичайних ситуацій, у якому розглядаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, прогнозуються наслідки, визначаються заходи щодо їх попередження, терміни виконання, а також сили і засоби, що залучаються до цих заходів;

план (інструкція) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому перелічені всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, визначені дії посадових осіб і працівників підприємства під час їх виникнення, обов'язки професійних аварійно-рятувальних формувань або працівників інших підприємств, установ і організацій, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.

До аварій техногенного характеру відносяться аварії на транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викидом сильнодіючих отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та інших забруднюючих речовин, раптове руйнування споруд, обладнання тощо.

77. Аварії поділяються на дві категорії:

до I категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства;

збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення;

до II категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці.*

* Враховуються цех, дільниця з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередач не відносяться до аварій, що мають категорії, і розслідуються підприємством в установленому ним порядку.

З метою врахування специфіки галузей, визначення переліку категорійних аварій у разі необхідності затверджуються галузеві положення за погодженням з Держнаглядохоронпраці.

78. Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які, в свою чергу, зобов'язані повідомити власника.

79. Власник або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язані ввести в дію план ліквідації аварії, вжити, в першу чергу, заходів щодо рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому поширенню аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей.

80. Власник зобов'язаний негайно повідомити про аварію місцевий орган державного нагляду за охороною праці, орган, до сфери управління якого належить підприємство, місцевий орган виконавчої влади, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган.

81. Розслідування аварій з нещасними випадками проводиться згідно з пунктами 1 - 50 цього Положення.

Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями, що утворюються:

у разі аварій I категорії - наказом міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням органу виконавчої влади (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя) за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці, МНС або територіальним штабом цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій;

у разі аварій II категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням районного або міського органу виконавчої влади за узгодженням з відповідним органом державного нагляду за охороною праці.

Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади або представник органу державного нагляду за охороною праці.

82. У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини, що спричинили її, встановлює факти порушення вимог законодавства та нормативних актів з питань охорони праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів, конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і галузевих нормативних актів та проекту, встановлює осіб, відповідальних за аварію, намічає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання подібним аваріям.

83. Комісія з розслідування зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за встановленою формою згідно з додатком 5. Шкода, заподіяна аварією, визначається з урахуванням втрат, зазначених у додатку 17.

Залежно від характеру аварії у разі необхідності проведення додаткових досліджень або експертизи зазначений термін може бути продовжений органом, який призначив комісію.

84. За результатами розслідування аварії власник видає наказ, яким відповідно до висновків комісії з розслідування затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці.

85. Матеріали розслідування аварії включають документи, зазначені в пункті 42 цього Положення, а також доповідну записку про роботу аварійно-рятувальних формувань або пожежних підрозділів, якщо вони залучалися до ліквідації цієї аварії.

86. Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить підприємство, де сталася аварія, яке в п'ятиденний термін після закінчення розслідування надсилає їх прокуратурі та органам, представники яких брали участь у розслідуванні.

Один примірник акта розслідування аварії, внаслідок якої не сталося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років.

87. Власник зобов'язаний аналізувати причини аварій та розробляти заходи щодо запобігання їм.

88. Якщо аварія сталася через проектні недоробки або конструктивні недоліки устаткування, то для участі в роботі комісії з розслідування залучаються представники підприємств, які розробляли і виготовляли його.

Власник зобов'язаний надсилати проектній організації, заводу - виготовлювачу устаткування обгрунтовані рекламації, а їх копії - органам, до сфери управління яких належить підприємство, проектна організація або завод-виготовлювач. За видами робіт і устаткування, на які видається дозвіл (ліцензія) на проектування або виготовлення, копія рекламації також надсилається органу, який видав дозвіл (ліцензію) на проектування або виготовлення устаткування (об'єкта).

89. Облік аварій I і II категорій здійснюють підприємства і відповідні органи державного управління та нагляду за охороною праці з реєстрацією їх у журналі за встановленою формою (додаток 18). При цьому враховуються аварії, внаслідок яких сталися нещасні випадки і внаслідок яких нещасні випадки не сталися.

Державна статистична звітність щодо аварій затверджується Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці.

Письмову інформацію про здійснення заходів, запропонованих комісією з розслідування, власник подає організаціям, представники яких брали участь у розслідуванні, відповідно до термінів, зазначених в акті розслідування аварії.

90. Контроль та нагляд за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління та нагляду за охороною праці.

91. Власник та посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, профзахворювань та аварій, несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і правильне розслідування цих подій та прийняті рішення.

92. Особи, які допустили порушення або невиконання вимог цього Положення, притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Акт складається з текстової і кодової частин, які заповнюються відповідно до загальноприйнятих (установлених) термінів, міжгалузевих, галузевих і спеціально розроблених класифікаторів.

Коди треба вносити в прямокутники, які містяться з правого боку сторінки акта.

Кодування актів за формою Н-1, складених про нещасні випадки зі смертельними наслідками, є обов'язковим, в інших випадках - за вказівкою органу, до сфери управління якого належить підприємство.

Пункт 1. У першому рядку число та місяць кодуються відповідно до їх порядкових номерів, а рік - двома останніми цифрами.

Наприклад:

У другому рядку зазначається і кодується час, коли стався нещасний випадок, наприклад:

Пункт 2. Кодується відповідно до загального міжгалузевого класифікатора підприємств і організацій (ЗКПО).

Підпункт 2.1. Кодується адреса підприємства відповідно до класифікатора "Система позначень об'єктів адміністративнотериторіального устрою населених пунктів 173002 (СПАТО)", т.1,2.

Підпункт 2.3. Кодується відповідно до загального міжгалузевого класифікатора "Система позначення органів державного управління (СПОДУ) 1.74.001."

Підпункт 2.5. Назва цеху, дільниці кодується відповідно до галузевого класифікатора (кодифікатора), а там, де його немає, назва цеху, дільниці повинна наводитися відповідно до затвердженого переліку підрозділів підприємства.

Примітка. Коди до пункту 2 і підпункту 2.1 - постійні для кожного підприємства і визначаються один раз відповідно до ЗКПО і СПАТО.

Підпункт 3.1. Стать кодується: 1 - чоловіча, 2 - жіноча.

Наприклад:

Підпункт 3.2. Зазначається число, місяць і рік народження, а кодується число повних років потерпілого на час настання нещасного випадку.

Наприклад:

Підпункт 3.3. Професія (посада), розряд (клас) записуються і кодуються відповідно до Класифікатора професій, розробленого Мінпраці і затвердженого Держстандартом.

У разі якщо потерпілий має кілька професій, зазначається та, під час роботи за якою стався нещасний випадок.

Підпункти 3.4. і 3.5. При зазначенні стажу роботи: загального, за основною професією (посадою), на яку оформлений потерпілий, за виконуваною роботою, під час якої стався нещасний випадок, зазначається і кодується число повних років на момент настання нещасного випадку.

Наприклад:

Якщо стаж менше року, то в текстовій частині вказується кількість місяців (днів), а кодується - 00.

Пункт 4. Заповнюється відповідно до Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці.

Кодування здійснюється, як і в пункті 1, шестизначними кодами - число, місяць, рік.

Наприклад: 04.12.95 - дата проведення (завершення) навчання за професією, вступного, первинного, повторного або цільового інструктажів, останньої перевірки знань з охорони праці. У разі невиконання будь-якої позиції навпроти неї ставляться нулі -

Пункт 5. Заповнюється відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ. Кодування здійснюється, як і в пункті 1, шестизначними кодами - число, місяць, рік.

Пункт 6. Під час опису обставин нещасного випадку дається коротка характеристика умов праці та дій потерпілого, викладається послідовність подій, що відбувалися перед настанням випадку, описується, як проходив процес праці, а також зазначається, хто керував роботою або організував її.

Підпункт 6.1. Вид події. Заповнюється і кодується відповідно до зазначеного нижче класифікатора - підрозділ I.

Підпункт 6.2. Шкідливий фактор та його значення. Заповнюється і кодується відповідно до класифікатора N 6 МОЗ.

Пункт 7. Причини нещасного випадку. Зазначаються і кодуються дві причини нещасного випадку відповідно до зазначеного нижче класифікатора - підрозділ II. Причини нещасного випадку - основна (кодується першою) і супутня.

Інші причини нещасного випадку зазначаються в акті лише у текстовій частині.

Пункт 8. Устаткування кодується відповідно до класу і підкласу вищих класифікаційних угруповань ЗКП (ВКУЗКП). Основні класи і підкласи з класифікатора ЗКП (ВКУЗКП) наведені у класифікаторі - підрозділ III. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку.

Найменування устаткування в текстовій частині повинно зазначатися повністю без скорочення. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, підприємства у разі необхідності можуть давати повне кодове галузеве позначення устаткування (машин) за ЗКП.

Пункт 9. Зазначається діагноз пошкодження здоров'я за листком непрацездатності або довідкою лікувальнопрофілактичного закладу. Кодується згідно з формою N 23-ТН "Звіт про причини тимчасової непрацездатності".

Запис робиться на підставі висновку, що складається лікарем, який проводив огляд потерпілого.

Пункт 10. Зазначаються посадові особи і працівники, у тому числі й потерпілий, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, дії чи бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного випадку (відповідно до пункту 7).

У разі коли порушення допущено працівниками іншого підприємства або приватною особою, це зазначається в цьому пункті.

Законодавчі та нормативні акти про охорону праці кодуються відповідно до Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

Пункт 12. Зазначається кожний захід окремо. Не слід вносити до цього пункту накладення стягнень.

з "___"_______ 199_р. по "___"__________ 199__р.,

6. Витрати підприємства внаслідок нещасного випадку:

6.1. Сума доплати до попереднього заробітку при переведенні на більш легку роботу, грн.

6.2. Сума відшкодування підприємством витрат на виплату одноразової допомоги потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого), грн.

6.3. Сума відшкодування підприємством витрат потерпілому на медичну та соціальну допомогу, грн.

6.4. Сума відшкодування підприємством потерпілому моральної шкоди, грн.

6.5. Сума внесків, що виплачена підприємством до фондів (пенсійного, соціального страхування тощо), грн.

6.6. Сума штрафу, що виплачена підприємством за нещасний випадок або його приховування, грн.

6.7. Вартість зіпсованого у зв'язку з аварією (нещасним випадком) устаткування, інструменту, зруйнованих будівель, споруд, грн.

6.8. Інші витрати, грн.

6.9. Сумарна шкода (без урахування наступних періодичних виплат), грн.

Короткі пояснення щодо заповнення повідомлення:

підпункт 6.2 заповнюється згідно з пунктом 10 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (далі - Правил відшкодування шкоди), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472 (із змінами і доповненнями до них, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 18 липня 1994 р. N 492 та від 3 жовтня 1997 р. N 1100);