Про Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях

На виконання Закону України "Про охорону праці" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, що додається.

2. Установити, що функції уповноваженого власником органу, передбачені Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, для підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, виконують керівники цих підприємств, установ і організацій.

3. Рекомендувати Радам народних депутатів визначити органи (посадових осіб), що здійснюватимуть функції уповноваженого власником органу, передбачені Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, для підприємств, установ і організацій, заснованих на комунальній власності.

4. Доручити Державному комітетові по нагляду за охороною праці організувати розмноження Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Державному комітетові з матеріальних ресурсів виділити для цього 10 тонн паперу.

5. Міністерствам і відомствам, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям забезпечити доведення до підприємств, установ та організацій Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

6. Державному комітетові по нагляду за охороною праці та Міністерству охорони здоров'я за участю профспілок забезпечити вивчення практики застосування Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях та в разі необхідності подавати Кабінетові Міністрів України пропозиції про внесення до нього змін і доповнень.

7. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях ввести в дію з 1 січня 1994 року.

Дія цього Положення поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності (надалі - підприємства), всіх громадян (у тому числі іноземних та осіб без громадянства), які працюють, а також залучених до роботи на цих підприємствах (надалі - працівники).

Дія цього Положення не поширюється на розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій під час виконання військовослужбовцями Міноборони, МВС, Служби безпеки, Прикордонних військ і Національної гвардії своїх службових обов'язків.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником або уповноваженим ним органом (надалі - власником).

Для проведення розслідування призначається комісія з розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях (надалі - комісія з розслідування).

Порядок розслідування та облік нещасних випадків з учнями та студентами під час трудового і професійного навчання в навчальному закладі визначається Міносвіти за погодженням з відповідним профспілковим органом.

1. Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, поводі, урагани тощо), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (надалі - нещасні випадки).

За результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, які сталися:

під час виконання трудових обов'язків (у тому числі під час відряджень), а також дій в інтересах підприємства без доручення власника*;

на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також для особистої гігієни;

під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), а також на власному транспорті, який використовувався в інтересах виробництва;

під час аварій (пожеж тощо), а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;

під час подання підприємством шефської допомоги;

на транспортному засобі, стоянці транспортного засобу, в порту заходу судна, на території вахтового селища з працівниками, які перебували на змінному відпочинку (провідник, працівник рефрижераторної бригади, шофер-змінник, працівники морських і річкових суден, а також ті, що працюють за вахтово-експедиційним методом);

у робочий час при прямуванні пішки, на громадському, власному транспортному засобі, або який належить підприємству чи сторонній організації, з працівником, робота якого пов'язана з переміщенням між об'єктами обслуговування;

під час прямування пішки або на транспортному засобі до місця роботи чи назад за разовим завданням власника або уповноваженого ним органу без оформлення посвідчення про відрядження.

* Дії в інтересах підприємства - дії працівника, які не входять в коло його прямих обов'язків. Це може бути надання необхідної допомоги іншому працівникові у піднятті та встановленні важкого пристосування, дії щодо запобігання аваріям, гасіння пожежі тощо. Факт дії потерпілого в інтересах підприємства та необхідність такої дії встановлюється в кожному конкретному випадку комісією з розслідування.

2. Про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один день, складається акт за формою Н-1 (додаток N 1).

3. Розслідування нещасних випадків, пов'язаних з заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час перебування його на роботі проводяться відповідно до цього Положення.

Питання щодо складання акта за формою Н-1 про такий нещасний випадок та взяття його на облік вирішується комісією з розслідування з використанням матеріалів органів внутрішніх справ і прокуратури.

4. Якщо в результаті розслідування встановлено факт самогубства, звичайної смерті працівника або одержання травми під час вчинення ним злочину, акт за формою Н-1 не складається і нещасний випадок не береться на облік як виробничий. Рішення про це приймається комісією з розслідування тільки за наявності офіційного висновку уповноважених органів: судово-медичної експертизи (відповідного медичного закладу) - про факт звичайної смерті; прокуратури - про самогубство; суду - про визнання потерпілого злочинцем.

5. Не складається акт за формою Н-1 та не береться на облік нещасний випадок, що стався внаслідок отруєння алкоголем і наркотичними речовинами або внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця та інші), якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах чи неправильним їх зберіганням і транспортуванням. Факт отруєння повинен бути письмово підтверджений висновком медичного закладу.

6. Розслідування випадків, пов'язаних із зникненням працівника (члена екіпажу, бригади, водія або іншої особи, яка перебувала на транспортному засобі під час виконання службових обов'язків), проводиться відповідно до цього Положення. Рішення щодо складання акта за формою Н-1 про такий нещасний випадок і взяття його на облік приймається комісією з розслідування і може бути змінене на підставі висновку прокуратури або суду.

7. Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час встановлених перерв (технологічних, санітарно-оздоровчого призначення, для приймання їжі та інших), розслідуються відповідно до цього Положення. Рішення про складання акта за формою Н-1 про такий нещасний випадок, взяття його на облік приймається комісією з розслідування залежно від конкретних обставин і причин. Не оформляються актом і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися під час спортивних та інших розважальних ігор (волейбол, теніс, доміно та інші), якщо при цьому відсутній виробничий фактор.

Якщо в ході розслідування буде встановлено, що перебування потерпілого на території підприємства в неробочий час, у вихідні та святкові дні не пов'язане з дорученням власника або уповноваженого ним органу, чи з особистої необхідності (одержання зарплати, відвідування медичного закладу або зборів, нарад тощо), то такі нещасні випадки не беруться на облік.

8. Не беруться на облік і не складаються акти за формою Н-1 на нещасні випадки, що сталися з особами:

які прямували на роботу або поверталися з неї пішки, на громадському або власному транспортному засобі;

за місцем постійного проживання в польових і вахтових селищах;

які відбувають покарання за вироком суду в установах кримінально-виконавчої системи і навмисно заподіяли шкоду своєму здоров'ю, а також при використанні ними без дозволу адміністрації устаткування, механізмів, інструментів і матеріалів, виведенні їх з ладу або порушенні ними встановленого режиму утримання.

9. Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, здійсненням заходів щодо усунення причин, які викликали ці випадки, здійснюється органами державного управління та нагляду за охороною праці відповідно до своєї компетенції.

Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці та профспілки в особі своїх виборних органів і представників.

Ці органи мають право вимагати від власника підприємства складання акта за формою Н-1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Положення або інших нормативних актів з охорони праці.

10. У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи зі змістом акта питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Органи з розгляду трудових спорів у разі необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду за охороною праці, або органу державного управління охороною праці, або профспілкового органу.

11. Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні доповісти безпосередньому керівникові робіт (бригадиру, майстру) чи іншому керівникові (диспетчеру, змінному інженеру) і вжити заходів для надання долікарської допомоги. Цей керівник у свою чергу зобов'язаний:

терміново організувати медичну допомогу потерпілому та його доставку до лікувально-профілактичного закладу (медпункт, медсанчастина, поліклініка, лікарня тощо), а також повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу підприємства, власника підприємства;

зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю й здоров'ю інших працівників і не призведе до більш важких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

12. Лікувально-профілактичний заклад про кожне звернення потерпілого від нещасного випадку, що не був зареєстрований на підприємстві, повинен протягом доби інформувати власника підприємства, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного отруєння (захворювання) також санепідстанцію, надсилаючи спеціальне екстрене повідомлення на кожного потерпілого за формою, що додається (додаток N 2). Таке ж повідомлення надсилається і власникові підприємства для вжиття термінових заходів до запобігання подібним випадкам.

13. Зв'язок гострих захворювань інфекційного характеру з професійною діяльністю потерпілого у разі необхідності уточнюється спеціалізованими відділеннями лікарень, клініками науково-дослідних інститутів гігієни праці та профзахворювань після обов'язкової консультації з лікарем з гігієни праці та епідеміологом санепідстанції.

14. Лікувально-профілактичний заклад, який уточнив або змінив діагноз гострого професійного отруєння (захворювання), складає нове екстрене повідомлення і протягом 10 годин надсилає його до санепідстанції за місцем роботи потерпілого із зазначенням зміненого (уточненого) діагнозу і дати його встановлення.

При пожежах з нещасними випадками власник підприємства повідомляє територіальні органи пожежної охорони про осіб, які одержали опіки та інші травми, пов'язані з пожежею, для опрацювання профілактичних заходів щодо запобігання подібним випадкам.

15. Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного спеціаліста. До комісії також входять представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а в разі гострих професійних отруєнь (захворювань) - спеціаліст санепідстанції. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.

На суднах морського, річкового та рибопромислового флоту комісія з розслідування утворюється за наказом капітана з повідомленням власника підприємства, до якого приписане судно, у такому складі: капітан судна (голова комісії), старший помічник або старший механік, керівник служби, де стався нещасний випадок, і представник профспілкової організації.

16. Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з моменту події:

обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього,та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту і паспортам, а також дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці;

установити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках, в якому вказати наявність вини в нещасному випадку підприємства, потерпілого або іншої (сторонньої) особи, і надіслати його на затвердження власникові підприємства.

До акта за формою Н-1 додаються пояснення очевидців, потерпілого, а також у разі необхідності паспорти, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо) з зазначенням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі потерпілого.

Нещасні випадки, що оформлені актом за формою Н-1, реєструються на підприємстві в спеціальному журналі (додаток N 3).

17. Власник підприємства протягом доби після закінчення розслідування затверджує п'ять примірників акта за формою Н-1. Акт надсилається потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; керівникові цеху або іншого структурного підрозділу (головному спеціалістові), де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному інспекторові з нагляду за охороною праці; профспілковій організації підприємства, де стався нещасний випадок; керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства, якому акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування.

Копія акта за формою Н-1 у разі гострого професійного отруєння (захворювання) надсилається також до санепідстанції.

Один примірник затвердженого акта за формою Н-1 у випадках, зазначених у пунктах 22, 24, 25, 29, 30 цього Положення, надсилається також за місцем постійної роботи, служби, навчання, відбуття покарання потерпілого.

Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві, де нещасний випадок взято на облік. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх намічених у них профілактичних заходів, але не менш як два роки.

У разі ліквідації підприємства акти за формою Н-1, що зберігаються 45 років, підлягають передачі правонаступникові, а в разі його відсутності - до державного архіву для подальшого зберігання.

18. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого керівник структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, заповнює пункти 15.2 і 16 акта за формою Н-1 про наслідки нещасного випадку і надсилає повідомлення про це (додаток N 4) організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1.

19. Нещасний випадок, про який потерпілий своєчасно не повідомив свого безпосереднього керівника чи власника підприємства, або якщо втрата працездатності від нього настала не відразу, розслідується за заявою потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, якщо з моменту події пройшло не більше одного року, протягом десяти діб від дня подачі заяви. Питання про складання акта за формою Н-1 вирішується комісією з розслідування, що утворюється відповідно до цього Положення.

20. Нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання свого керівника, розлідується підприємством, де стався нещасний випадок, за участю в комісії з розслідування представника підприємства, працівником якого є потерпілий. Нещасний випадок береться на облік підприємством, яке направило працівника на цю роботу. В акті за формою Н-1 назва цього підприємства вказується у пункті 3.

Підприємство, де стався нещасний випадок, залишає у себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1 для усунення причин цього випадку, чотири інших примірники надсилає підприємству, працівником якого є потерпілий, для обліку, зберігання і вручення адресатам, що вказані у пункті 17 цього Положення, за винятком профспілкової організації, якій вручається копія акта.

21. Нещасний випадок, що стався з працівником, який тимчасово був переведений в установленому порядку власником підприємства на інше підприємство або який виконував роботи за сумісництвом, розслідується і береться на облік підприємством, куди його було переведено або в якому він працював за сумісництвом.

22. Нещасні випадки, що сталися з членами бригад, які залучені згідно з договором до виконання тимчасових робіт (будівельних, сільськогосподарських та інших), розслідуються і беруться на облік підприємством, яке залучило до роботи ці бригади.

23. Нещасний випадок, що стався з працівником підприємства, який виконував роботи під керівництвом своїх посадових осіб на виділених окремих територіях, об'єктах, дільницях іншого підприємства, розслідується і береться на облік підприємством, яке виконувало роботи.

24. Нещасні випадки, які сталися з особовим складом військових частин, аварійно-рятувальних формувань, військово-будівельних загонів, що був залучений до роботи на об'єктах підприємства за договором (угодою) між частиною (формуванням, загоном) і підприємством та що виконував ці роботи під керівництвом посадових осіб підприємства, розслідуються і беруться на облік цим підприємством. У розслідуванні повинен брати участь представник командування військової частини, аварійно-рятувального формування, військово-будівельного загону.

25. Нещасні випадки з особами, які відбувають покарання за вироком суду в установах кримінально-виконавчої системи, що сталися під час виконання робіт на підприємствах суспільного виробництва під керівництвом посадових осіб цих підприємств, розлідуються і беруться на облік підприємствами. В розслідуванні повинні брати участь представники зазначених установ. Посадові особи підприємства, які здійснюють керівництво роботами із залученням громадян з установ кримінально-виконавчої системи, повинні призначатися письмовим наказом (розпорядженням) власника цього підприємства. Відсутність такого наказу (розпорядження) не звільняє підприємство від відповідальності за нещасний випадок, його своєчасне розслідування та облік.

Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися із зазначеними особами під час виконання робіт на своєму підприємстві або на території установ кримінально-виконавчої системи, та їх обліку встановлюються МВС.

26. Нещасні випадки з працівниками підрозділів Головного управління охорони при МВС, які охороняють об'єкти підприємства за договором, розслідуються і беруться на облік цими підрозділами. В розслідуванні повинен брати участь представник підприємства.

27. Нещасні випадки з громадянами, які проходять курс трудотерапії в майстернях (цехах) лікувально-профілактичних закладів МОЗ, розслідуються і беруться на облік цими закладами.

28. Нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (цехів, дільниць або інших виробничих об'єктів), які тимчасово передані за договором іншому підприємству, розслідуються і беруться на облік тим підприємством, посадові особи якого здійснювали безпосереднє керівництво роботами.

29. Нещасні випадки з водіями автомобілів, які були направлені на сільськогосподарські, будівельні, аварійно-відбудовчі та інші роботи у складі зведеної автоколони, сформованої автотранспортним або іншим підприємством, розслідуються цим підприємством за участю представника підприємства, що направило водія на зазначені роботи. Такі випадки беруться на облік підприємством, яке сформувало автоколону.

30. Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік підприємством. У розслідуванні повинен брати участь представник навчального закладу.

31. Нещасні випадки, що сталися під час виконання трудових обов'язків на транспортних засобах (автомобілях, поїздах, літаках, морських та річкових суднах та інших) за межами території підприємства, розслідуються у загальному порядку відповідно до цього Положення з використанням у разі необхідності матеріалів розслідування відповідних державних органів з нагляду за безпекою руху. Висновки зазначених органів про причини і відповідальних осіб передаються у десятиденний термін підприємству, працівником якого є потерпілий.

Притягнення до кримінальної відповідальності водія за порушення вимог безпеки руху не може бути підставою для відмови у складанні акта за формою Н-1 та взятті на облік цього нещасного випадку.

32. Нещасні випадки, що сталися з громадянами України та іноземними громадянами, які входять до складу екіпажів, бригад на морських і річкових суднах, літаках, засобах залізничного і автомобільного транспорту, що перебувають за кордоном (порти, доки, станції, корабельні заводи, майстерні тощо), розслідуються відповідно до цього Положення.

Якщо розслідуванням установлено, що нещасний випадок стався з вини іноземної сторони (організації, приватної особи) в результаті чого можуть виникнути майнові вимоги, що зачіпають її інтереси, акт за формою Н-1 повинен бути поданий для підпису представникові цієї сторони. В разі відмови його підписати акт про це інформують агентство або представника України в державі, де стався нещасний випадок.

33. Нещасні випадки, що сталися внаслідок погіршення стану здоров'я працівника (приступи серцевої недостатності, інсульт тощо), розслідуються на загальних підставах відповідно до цього Положення.

Такий нещасний випадок береться на облік, якщо:

погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних або інших шкідливих виробничих факторів;

робота, що виконувалася, була протипоказана для потерпілого відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.

34. Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки:

групові (одночасно з двома і більше працівниками);

із смертельним наслідком.

Державний інспектор з нагляду за охороною праці має право вимагати спеціального розслідування кожного нещасного випадку, що може призвести до важких наслідків, або брати особисту участь у такому розслідуванні.

35. Про кожний груповий нещасний випадок і нещасний випадок з смертельним наслідком власник підприємства зобов'язаний негайно повідомити:

відповідний місцевий орган державного нагляду за охороною праці;

санепідстанцію у разі гострих професійних отруєнь (захворювань);

місцевий орган державної виконавчої влади;

профспілкову організацію свого підприємства;

вищестоящий профспілковий орган;

прокуратуру за місцем знаходження підприємства.

У разі коли груповий нещасний випадок, нещасний випадок з смертельним наслідком стався на підприємстві, заснованому на загальнодержавній власності, керівник цього підприємства повідомляє також міністерство, інший орган, до сфери управління якого належить це підприємство.

Про груповий нещасний випадок, внаслідок якого загинуло два і більше чоловік, власник підприємства надсилає повідомлення Держнаглядохоронпраці, а також МОЗ, якщо люди загинули від гострого професійного отруєння (захворювання).

Повідомлення передається по телефону (телефаксу) або телеграфу (телетайпу) за схемою, що додається (додаток N 5).

Такі ж повідомлення надсилаються, якщо смерть потерпілого настала протягом періоду тимчасової його непрацездатності. У таких випадках спеціальне розслідування здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

36. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку (в тому числі з одним загиблим), а також нещасного випадку із смертельним наслідком проводиться комісією з спеціального розслідування у складі працівника відповідного органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії), власника підприємства, представників органу, до сфери управління якого належить підприємство (для підприємств, заснованих на загальнодержавній власності), профспілкової організації підприємства, членом якої є потерпілий, вищестоящого профспілкового органу, а в разі гострих отруєнь (захворювань) також спеціаліста санепідслужби. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений представник трудового колективу з питань охорони праці.

Якщо нещасний випадок стався за кордоном і представника органу державного нагляду за охороною праці доставити на місце події неможливо, розслідування може бути проведене під головуванням особи, уповноваженої відповідним центральним органом державного нагляду за охороною праці.

У випадках, зазначених у пунктах 22, 24, 25, 29, 30 цього Положення, до складу комісії з спеціального розслідування включається також представник підприємства (навчально-виховного закладу) з основного місця роботи, служби або навчання потерпілого.

У разі необхідності для участі в розслідуванні можуть залучатися представники інших заінтересованих організацій. Комісія призначається наказом керівника територіального органу державного нагляду за охороною праці за погодженням з відповідними організаціями.

37. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 2-4 чоловіки, проводить комісія з спеціального розслідування у складі керівника відповідного територіального органу державного нагляду за охороною праці або його підрозділу (голова комісії), представника міністерства чи іншого центрального органу державної виконавчої влади (для підприємств, заснованих на загальнодержавній власності), власника підприємства, представника відповідного підрозділу місцевого органу державної виконавчої влади, профспілкової організації підприємства та відповідного профспілкового органу.

Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо) склад комісії може бути змінений центральним органом державного нагляду за охороною праці та доповнений представниками органів охорони здоров'я, соціального захисту населення та інших. Комісія призначається наказом відповідного територіального або центрального органу державного нагляду за охороною праці за погодженням з відповідними організаціями.

38. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п'ять і більше чоловік, якщо не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України, проводиться комісією з спеціального розслідування, призначеною наказом центрального органу державного нагляду за охороною праці. До складу комісії входять керівні працівники центрального органу державного нагляду за охороною праці, міністерства або іншого центрального органу державної виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство (для підприємств, заснованих на загальнодержавній власності), власника підприємства, відповідних рад профспілок або галузевого профспілкового органу, а також профспілкової організації підприємства, представники органів охорони здоров'я, соціального захисту населення та інші. Головою комісії, як правило, призначається керівний працівник центрального органу державного нагляду за охороною праці.

39. Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 днів. При цьому складається акт спеціального розслідування (додаток N 6) і оформляються інші матеріали, передбачені цим Положенням.

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, відповідно до пунктів 82, 88 цього Положення, повинні бути вказані категорія аварії та розмір заподіяної нею матеріальної шкоди. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений органом, який утворив комісію з спеціального розслідування.

Акт спеціального розслідування підписується всіма членами комісії. Якщо член комісії не згоден із змістом акта, він підписує його і в письмовій формі додає до акта свою думку.

Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складається відповідно до висновків комісії і затверджується власником підприємства протягом доби після підписання акта спеціального розслідування.

40. Для встановлення причин нещасних випадків і розроблення заходів щодо їх недопущення комісія з спеціального розслідування має право вимагати від власника підприємства залучати до розслідування за рахунок підприємства експертів-спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій, органів державної виконавчої влади і державного нагляду за охороною праці.

Експертна комісія утворюється за розпорядженням голови комісії з спеціального розслідування, в якому зазначаються конкретні вимоги до комісії і термін подання висновку.

Після вивчення причин нещасного випадку експертна комісія складає висновок, в якому коротко описує обставини, викладає причини травмування, гострого отруєння (захворювання), зазначає допущені при цьому порушення вимог нормативних актів, пропонує рекомендації щодо запобігання подібним випадкам у подальшому.

Висновок експертної комісії викладається чітко, в стверджувальній формі.

Експерти несуть відповідальність за достовірність проведеного аналізу, розрахунків, лабораторних досліджень і випробувань, на підставі яких зроблено висновок експертної комісії.

41. На вимогу комісії з спеціального розслідування власник також зобов'язаний:

зробити фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об'єкта, устаткування, інструменту, а також подати технічну документацію та інші необхідні матеріали;

надати транспорт, засоби зв'язку, службові приміщення для роботи комісії з спеціального розслідування;

провести у разі гострого отруєння (захворювання) медичне обстеження працівників;

забезпечити проведення лабораторних досліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших необхідних робіт;

організувати друкування і розмноження в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.

Члени комісії мають право в ході розслідування одержувати письмові та усні пояснення від працівників підприємства та очевидців події.

Підприємство, де стався нещасний випадок, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю комісії та залучених до її роботи спеціалістів.

42. Комісія з спеціального розслідування разом з власником підприємства, представниками трудового колективу відвідує потерпілих або членів їхніх сімей, розглядає і вирішує на місці соціальні питання або вносить пропозиції про їх вирішення відповідним органам, роз'яснює потерпілим (сім'ям) іхні права відповідно до чинного законодавства.

43. Власник підприємства зобов'язаний в п'ятиденний термін розглянути матеріали спеціального розслідування нещасного випадку і видати наказ про здійснення запропонованих комісією з спеціального розслідування заходів щодо усунення причин подібних випадків, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці.

Про здійснення запропонованих комісією заходів власник підприємства у письмовій формі повідомляє в термін, зазначений в акті спеціального розслідування, відповідний орган державного нагляду за охороною праці, профспілкову організацію та орган, до сфери управління якого належить підприємство (для підприємств, заснованих на загальнодержавній власності), а в разі гострого отруєння (захворювання) і санепідстанцію.

44. До матеріалів спеціального розслідування входять:

копія рішення Кабінету Міністрів України або наказу органу державного нагляду за охороною праці про утворення комісії з спеціального розслідування;

акт спеціального розслідування;

копія акта за формою Н-1 на кожного потерпілого окремо;

протокол огляду місця, де трапився нещасний випадок (додаток N 7);

ескіз місця нещасного випадку (додаток N 8), необхідні плани, схеми, фотознімки місця нещасного випадку, пошкоджених об'єкта, обладнання, устаткування тощо;

висновок експертизи (науково-технічної, медичної), якщо за рішенням комісії з спеціального розслідування вона проводилася;

висновок лікувально-профілактичного закладу при розслідуванні гострих отруєнь (захворювань);

пояснення та протоколи опитування потерпілих, очевидців та інших причетних до нещасного випадку працівників (додаток N 9);

копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажу з охорони праці;

медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю та наркотиків;

довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком;

протоколи засідань і рішення комісії з спеціального розслідування, в тому числі про розподіл функцій серед членів комісії, призначення експертної комісії, подання потерпілим матеріальної та іншої допомоги, а також про осіб, які підлягають опитуванню;

копії приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих власникові підприємства працівниками органів державного нагляду за охороною праці до настання нещасного випадку і під час його розслідування;

копія наказу власника підприємства, в якому відповідно до пропозицій комісії з спеціального розслідування повинні бути затверджені заходи щодо запобігання подібним випадкам у подальшому, а також притягнуті до відповідальності посадові особи, які допустили порушення вимог нормативних актів з охорони праці.

45. Підприємство в п'ятиденний термін після закінчення розслідування нещасного випадку надсилає матеріали, вказані в пункті 44 цього Положення, прокуратурі та відповідному органу державного нагляду за охороною праці, а в разі розслідування гострого отруєння (захворювання) - також санепідстанції. Перший примірник матеріалів розслідування залишається на підприємстві.

Копії акта спеціального розслідування, ескіза місця нещасного випадку, актів за формою Н-1 та наказу керівника підприємства надсилаються відповідному профспілковому органу, міністерству або іншому центральному органу державної виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, та Національному науково-дослідному інституту охорони праці. У разі групового нещасного випадку, коли смертельно травмовано одного чи більше чоловік, копії зазначених матеріалів надсилаються також Держнаглядохоронпраці.

46. Власник підприємства на підставі актів за формою Н-1 організує складання звіту про потерпілих за формою, затвердженою Мінстатом, і подає його в установленому порядку у відповідні організації.

47. Якщо нещасний випадок стався в минулому звітному періоді, а потерпілий помер в наступному звітному періоді, то у звіті за минулий період цей випадок зараховується до загальної кількості потерпілих, а у звіті за наступний період - тільки до потерпілих із смертельним наслідком.

48. Власник підприємства зобов'язаний аналізувати причини нещасних випадків, розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням.

49. Санепідстанції у разі гострого отруєння (захворювання) на підставі акта за формою Н-1 заповнюють "Картку обліку професійного отруєння (захворювання)" за формою, затвердженою МОЗ, для обліку і аналізу цих випадків із застосуванням ЕОМ.

50. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на загальнодержавній власності, зобов'язані аналізувати причини виробничого травматизму і гострих професійних отруєнь (захворювань), доводити результати аналізу до відома підвідомчих підприємств, вживати заходів до запобігання подібним випадкам у подальшому.

Вказані органи через засоби масової інформації повідомляють населення відповідного регіону, працівників галузі про причини нещасних випадків, розроблені заходи щодо запобігання їм, а також про виконання територіальної або галузевої програм з охорони праці.

51. Органи державного нагляду за охороною праці систематично перевіряють ефективність профілактики виробничого травматизму, гострих отруєнь (захворювань), вживають заходів до виявлення і усунення порушень цього Положення, використовуючи права, надані їм чинним законодавством.

52. Уповноважені трудових колективів і представники професійних спілок здійснюють громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці, правильним розслідуванням і веденням обліку виробничих травм, гострих отруєнь (захворювань) і своєчасним здійсненням заходів щодо запобігання подібним випадкам.

53. Підприємства, місцеві органи державної виконавчої влади і державного нагляду за охороною праці ведуть облік усіх виробничих травм, гострих отруєнь (захворювань), на які складені акти за формою Н-1.

Міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади, Держнаглядохоронпраці, Держатомнагляд, Головне управління пожежної охорони МВС і санітарно-епідеміологічна служба МОЗ здійснюють оперативний облік групових нещасних випадків і нещасних випадків із смертельним наслідком.

Облік виробничого травматизму в цілому ведеться згідно з формами державної статистичної звітності за підсумками року, а гострих професійних отруєнь (захворювань) - за підсумками першого півріччя та року.

54. Збір та розроблення державної статистичної звітності з питань виробничого травматизму здійснюють органи державної статистики.

55. Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння (надалі - профзахворювання) підлягають розслідуванню.

56. Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ.

До списку включені професійні захворювання (пневмоконіоз, вібраційна хвороба, неврит слухового нерва та інші), які викликані впливом виробничих факторів і трудового процесу, а також захворювання, щодо яких встановлено причинний зв'язок з впливом певного виробничого фактора чи процесу і виключено явний вплив інших, непрофесійних факторів, що викликають аналогічні зміни в організмі (бронхіт, алергічні захворювання, катаракта та інші).

57. Зв'язок профзахворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідстанцією. Така характеристика видається за запитом керівництва лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, спеціаліста з профпатології міста (області), клінік науково-дослідних інститутів (НДІ) гігієни праці і профзахворювань, завідуючого спеціалізованим відділенням профпатології міської (обласної) лікарні.

58. У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких встановлюється МОЗ, на консультацію спеціаліста з профпатології міста (області).

59. Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку профзахворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст з профпатології направляє хворого до визначених МОЗ спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, перелік яких додається (додаток N 10).

Для встановлення остаточного діагнозу в разі необхідності до цих закладів направляються і хворі, які проходять обстеження в науково-дослідних інститутах медичного профілю, що не ввійшли до зазначеного переліку.

60. Перелік закладів МОЗ, які мають право встановлювати остаточний діагноз профзахворювань, переглядається через кожні п'ять років.

61. У спірних випадках діагноз профзахворювання встановлюється Інститутом медицини праці (м. Київ).

62. На кожного потерпілого від профзахворювання клініками НДІ гігієни праці і профзахворювань, спеціалізованими відділеннями обласних (міських) лікарень, які мають право встановлювати остаточний діагноз профзахворювання, складається повідомлення (додаток N 11).

Протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення надсилається підприємству, де працює хворий, санепідстанції та лікувально-профілактичному закладу, які обслуговують це підприємство.

63. Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причини кожного випадку профзахворювання протягом семи днів з моменту одержання повідомлення про профзахворювання.

Розслідування профзахворювання проводиться комісією з розслідування, яка призначається наказом керівника санепідстанції. До її складу входять: працівник санепідстанції (голова комісії), представники профспілкової організації, трудового колективу, лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліст з профпатології місцевого органу управління охороною здоров'я і власник підприємства.

У розслідуванні можуть брати участь представники міністерства та іншого центрального органу державної виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, місцевих органів державного нагляду за охороною праці та державної виконавчої влади, а також спеціалісти науково-дослідних установ і навчальних закладів МОЗ.

64. Власник підприємства зобов'язаний подати до комісії з розслідування дані лабораторного дослідження шкідливих факторів виробничого процесу з інструментальним вимірюванням їх значення, необхідну документацію на цей процес (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки тощо), забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортом і засобами зв'язку, організувати друкування, оформлення і тиражування матеріалів розслідування.

65. Комісія з розслідування зобов'язана:

скласти програму розслідування причин профзахворювання;

розподілити функції між членами комісії;

розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

провести розслідування обставин та причин профзахворювання, скласти акт розслідування за формою (додаток N 12), в якому намітити заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити відповідальність підприємства і посадових осіб за виникнення профзахворювання.

66. Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, а в разі необхідності - лабораторні дослідження шкідливих виробничих факторів з інструментальним вимірюванням їх значень. Аналізує наявну документацію: амбулаторні картки, історію хвороби, висновки лікувально-профілактичних закладів, приписи органів державного нагляду за охороною праці та інші.

Комісія має право одержувати письмові пояснення від посадових осіб і працівників з питань, що пов'язані з розслідуванням профзахворювання.

67. Акт розслідування профзахворювання складається комісією з розслідування п'яти примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається хворому, підприємству, де виявлено це захворювання, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта залишається в санепідстанції для аналізу та контролю за здійсненням намічених заходів.

На підприємстві та в санепідстанції акт розслідування профзахворювання зберігається протягом 45 років, в інших організаціях - 2 роки.

68. За результатами розслідування профзахворювання власник підприємства видає наказ про визначення заходів щодо запобігання профзахворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення профзахворювання.

69. Про здійснення заходів щодо запобігання профзахворюванням, запропонованих комісією з розслідування, власник підприємства в термін, зазначений в акті, письмово інформує санепідстанцію.

70. Контроль за правильним та своєчасним розслідуванням профзахворювань, оформленням документації, а також здійсненням заходів щодо усунення причин, які призвели до профзахворювання, здійснюють органи та установи державного нагляду за охороною праці МОЗ.

Громадський контроль за розслідуванням профзахворювань здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці, а також професійні спілки в особі своїх виборних органів та представників.

71. Розслідування випадків профзахворювань у осіб, направлених на роботу за межі підприємства, проводиться комісією з розслідування під головуванням представника санепідстанції, яка здійснює державний санітарний нагляд на підприємстві, де виявлено профзахворювання.

72. Власник підприємства, де виявлено профзахворювання, повинен повідомити про це власника підприємства, працівником якого є потерпілий.

У роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково бере участь представник підприємства, працівником якого є потерпілий.

73. Реєстрація та облік профзахворювання у працівника, якого направлено на роботу за межі підприємства, здійснюється підприємством за місцем основної роботи хворого та санепідстанцією, що здійснює санітарний нагляд на цьому підприємстві.

74. Розслідування профзахворювань у осіб, які змінили місце роботи, проводиться санепідстанцією за місцем його виявлення на підставі повідомлення лікувально-профілактичного закладу.

Санепідстанція і лікувально-профілактичний заклад за місцем виявлення профзахворювання з метою уточнення діагнозу повинні зробити запит до відповідних закладів охорони здоров'я за місцем попередньої роботи хворого щодо санітарно-гігієнічної характеристики умов його праці, а також виписки з медичної картки про стан його здоров'я (форми 25, 30 та інші)*. Установи, яким адресовано запит, зобов'язані в місячний термін надіслати копії необхідних документів.

* Запит робиться в кожному конкретному випадку з урахуванням профмаршруту хворого.

75. Підтверджені випадки профзахворювань у осіб, які змінили місце роботи, підлягають реєстрації та обліку на підприємстві, де виявлено профзахворювання, і в санепідстанції, що здійснює державний санітарний нагляд на цьому підприємстві. Копії акта розслідування профзахворювання надсилаються підприємству, де раніше працював хворий, а також відповідній санепідстанції для вжиття заходів до запобігання профзахворюванням.

76. Реєстрація і облік осіб, у яких вперше виявлено профзахворювання, ведеться в спеціальних журналах за формою, затвердженою МОЗ, які заповнюються:

на підприємстві та в установах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їх розслідування;

у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, лікарського висновку про діагноз при обстеженні в стаціонарі, а також повідомлення про профзахворювання.

У ці журнали також записуються результати постійного лікарського спостереження за здоров'ям та працездатністю кожного працівника, у якого виявлено профзахворювання.

77. Санепідстанції, використовуючи відомості актів розслідування профзахворювань, складають спеціальні картки для обліку і аналізу профзахворювань за допомогою ЕОМ. Ці картки, що складаються за формою, затвердженою МОЗ, та їх зміст, записаний на магнітні носії, зберігаються в санепідстанції та в МОЗ протягом 45 років.

78. Порядок збору та передачі інформації для автоматизованої системи обліку і аналізу профзахворювань визначаються МОЗ.

79. Картки обліку або дискети з даними цих карток щорічно до 1 лютого і 1 серпня надсилаються Головному санітарно-епідеміологічному управлінню МОЗ.

80. Форми державної статистичної звітності про профзахворювання затверджуються Мінстатом за поданням МОЗ.

Районні та міські санепідстанції у визначені терміни подають звіти санепідстанціям Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським та галузевим санепідстанціям, які надсилають звіти Головному санітарно-епідеміологічному управлінню МОЗ.

81. На підприємстві повинен бути розроблений і затверджений в установленому порядку план ліквідації аварій (аварійних ситуацій), в якому розглядаються можливі аварійні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства, а також обов'язки працівників інших підприємств, установ і організацій, що залучаються до ліквідації аварії.