3) у частині першій статті 3:
в абзаці восьмому слова "альтернативної енергетики." замінити словами "альтернативної енергетики;";
доповнити абзацами дев’ятим – тринадцятим такого змісту:
"встановлення та досягнення національного цільового показника з урахуванням зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства у межах Національного плану з енергетики та клімату для досягнення загальної цільової частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у валовому кінцевому споживанні енергії Енергетичного Співтовариства;
розвиток Об’єднаної енергетичної системи України із забезпеченням ефективності системи;
забезпечення розвитку інноваційних технологій відновлюваної енергії;
забезпечення потреб енергетики в сучасному вітчизняному обладнанні для відновлюваних джерел енергії;
розвиток розумних мереж для моніторингу балансу попиту та пропозиції на ринку електричної енергії та надання даних у реальному часі.";
4) абзац п’ятий частини другої статті 6 замінити двома новими абзацами такого змісту:
"підтвердження відповідності енергогенеруючих об’єктів об’єктам альтернативної енергетики;
спрощення дозвільних (погоджувальних) процедур для будівництва, приєднання, зокрема до систем передачі або розподілу, та прийняття в експлуатацію об’єкта відновлюваної енергетики.";
5) включити статтю 7 такого змісту:
"Стаття 7. Інформаційне забезпечення діяльності у сфері альтернативних джерел енергії
Кабінет Міністрів України забезпечує відкритий та вільний доступ до інформації про заходи підтримки у сфері відновлюваних джерел енергії через її оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, спільно з іншими центральними органами державної влади та органами місцевого самоврядування (за згодою) розробляють та публікують інформаційні, просвітницькі, профорієнтаційні або навчальні програми для інформування заінтересованих осіб про можливість реалізації їхніх прав як активних споживачів, про переваги та практичне використання, у тому числі технічні та фінансові аспекти, про розвиток та використання енергії з відновлюваних джерел енергії, зокрема шляхом споживання відновлюваної енергії власного виробництва або діяльності у межах спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії.";
6) доповнити статтею 8-1 такого змісту:
"Стаття 8-1. Розрахунок валового кінцевого споживання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії
Валове кінцеве споживання енергії з відновлюваних джерел енергії розраховується як сума:
1) валового кінцевого споживання електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;
2) валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження;
3) валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у галузі транспорту.
Порядок розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії затверджує Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та має включати, зокрема:
правило нормалізації для обчислення частки електричної енергії, виробленої з гідроенергії та енергії вітру;
методику обчислення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, що використовується для охолодження;
методику виробництва відновлюваних транспортних палив небіологічного походження;
методику оцінювання скорочення викидів парникових газів з відновлюваних палив небіологічного походження та палив з переробленого вуглецю.
Національний цільовий показник України розраховується відповідно до порядку розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії з урахуванням рішень Енергетичного Співтовариства та враховується під час розроблення Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".
Цільовий показник збільшення частки споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження має становити не менш як 0,8 відсотка сукупного річного обсягу постачання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, для використання у сфері теплопостачання та охолодження, усередненого за період з 2021 року по 2025 рік, та не менш як 1,1 відсотка – за період з 2026 року по 2030 рік, порівняно з часткою споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження у 2020 році.
Обчислення частки енергії, виробленої тепловими насосами для розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження, здійснюється відповідно до частини другої статті 10 цього Закону.";
7) у статті 9:
у частині першій:
в абзаці третьому слова "альтернативної енергетики." замінити словами "альтернативної енергетики;";
доповнити абзацами четвертим і п’ятим такого змісту:
"застосування схем підтримки, що стимулюють зростання обсягів електричної енергії з відновлюваних джерел енергії на ринку електричної енергії на ринкових засадах, забезпечують уникнення викривлень ринку електричної енергії, враховують можливі витрати на інтеграцію до систем передачі та розподілу, стабільність мережі та спрямовані на забезпечення реагування виробників з відновлюваних джерел енергії на цінові сигнали ринку і зростання їхніх доходів, а також інтеграцію обсягів теплової енергії з відновлюваних джерел енергії та відновлюваних видів палива;
створення умов для участі у схемах підтримки виробників електричної енергії з держав – членів (сторін) Європейського Союзу та/або Енергетичного Співтовариства, а також підтримки виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії у державах – членах (сторонах) Європейського Союзу та/або Енергетичного Співтовариства.";
доповнити частинами п’ятою – десятою такого змісту:
"Схеми підтримки мають застосовуватися у відкритий, прозорий, конкурентний, недискримінаційний та економічно ефективний спосіб.
Схеми підтримки враховують ієрархію управління відходами відповідно до статті 4 Закону України "Про управління відходами". У разі невиконання суб’єктами господарювання, що виробляють енергію з відновлюваних джерел енергії шляхом спалювання відходів, обов’язку щодо роздільного збирання відходів, встановленого Законом України "Про управління відходами", підтримка не надається.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, не рідше одного разу на п’ять років готує звіт з оцінки дієвості схем підтримки, який включає, зокрема, оцінку впливу схем підтримки на різні групи споживачів та обсяги інвестицій, а також потенційний вплив змін схем підтримки. Такий звіт публікується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, а також у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
Результати звіту з оцінки дієвості схем підтримки враховуються під час довгострокового планування нових схем підтримки.
Результати звіту з оцінки дієвості схем підтримки враховуються під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату та формування Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".
Особливості стимулювання та сприяння розвитку виробництва електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, для власного споживання враховуються під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату та формування Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".";
8) у статті 9-1:
назву викласти в такій редакції:
"Стаття 9-1. Стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за "зеленим" тарифом";
частину п’яту викласти в такій редакції:
"Зелений" тариф для приватних домогосподарств встановлюється та діє за умови наявності у межах приватного домогосподарства будівлі (будівель) та споживання електричної енергії приватним домогосподарством, мінімальний рівень якого становить 10 кВт•год за місяць. У разі якщо споживання електричної енергії приватним домогосподарством становить менше 10 кВт•год за місяць, обсяг перевищення відпущеної електричної енергії над спожитою електричною енергією викуповується постачальником універсальних послуг за ціною, що склалася на ринку "на добу наперед" у розрахунковому періоді (годині), але не вище за ціну, за якою постачальник універсальних послуг здійснює постачання електроенергії побутовим споживачам.";
частини двадцять сьому і двадцять восьму викласти в такій редакції:
"Для об’єктів електроенергетики, яким встановлено "зелений" тариф, після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту, аварійного ремонту із збільшенням встановленої потужності "зелений" тариф розраховується із застосуванням коефіцієнта "зеленого" тарифу, визначеного статтею 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" на дату введення такого об’єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), в експлуатацію після реконструкції, реставрації, капітального ремонту, аварійного ремонту, але не більшим за той, що застосовувався при встановленні "зеленого" тарифу для відповідного об’єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу). Суб’єкт господарювання, який провів аварійний ремонт, передбачений цією частиною, зобов’язаний повідомити про такий аварійний ремонт у десятиденний строк з дня його завершення Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Для об’єктів електроенергетики, у тому числі черг їх будівництва (пускових комплексів), генеруючих установок приватних домогосподарств, споживачів, яким встановлено "зелений" тариф, після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту, аварійного ремонту, технічного переоснащення без збільшення встановленої потужності відповідного об’єкта електроенергетики, генеруючої установки "зелений" тариф встановлюється із застосуванням коефіцієнта "зеленого" тарифу та понижуючого коефіцієнта, що застосовувалися при встановленні "зеленого" тарифу для такого об’єкта електроенергетики, у тому числі черг його будівництва (пускового комплексу), генеруючих установок приватних домогосподарств та споживачів до такої реконструкції, реставрації, капітального ремонту, аварійного ремонту, технічного переоснащення.";
9) у статті 9-3:
частину першу доповнити другим реченням такого змісту: "Спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії, з урахуванням особливостей їх участі, визначених на відповідному аукціоні, на рівних умовах з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії мають право набути права на підтримку за результатами аукціону.";
у частині шостій:
абзац другий викласти в такій редакції:
"визначені окремі регіони для будівництва об’єктів відновлюваної енергетики з урахуванням зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії;";
абзац десятий замінити двома новими абзацами такого змісту:
"встановлена частка аукціонної ціни на відповідному аукціоні, яка фіксується для переможця аукціону в євро, але не менше 50 відсотків аукціонної ціни;
визначені особливості участі спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії у відповідному аукціоні.";
частину двадцяту викласти в такій редакції:
"У разі якщо учасник аукціону має намір брати участь в аукціоні для набуття права на підтримку щодо двох чи більше об’єктів електроенергетики або черг будівництва (пускових комплексів) об’єктів електроенергетики, такий учасник не може подати більше однієї закритої пропозиції щодо кожного об’єкта або черги будівництва (пускового комплексу). Аукціон вважається таким, що відбувся, якщо на нього подано заявки більше ніж від одного учасника. Учасники аукціону не можуть бути пов’язані між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю.";
доповнити частиною сорок шостою такого змісту:
"Замовник аукціону публікує інформацію про результати попередніх аукціонів, включно з показниками реалізації проектів відновлюваної енергетики, відповідно до порядку проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки. Інформація оприлюднюється у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.";
10) у статті 9-6:
частини двадцяту і двадцять першу викласти в такій редакції:
"Стимулювання встановлення генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, та/або установок зберігання енергії за механізмом самовиробництва приватними домогосподарствами та юридичними особами, що засновані та діють на основі державної або комунальної власності, органами державної влади, органами місцевого самоврядування додатково здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом впровадження програм державної підтримки.
Програма державної підтримки приватних домогосподарств має передбачати стимулювання встановлення приватними домогосподарствами генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановленою потужністю до 10 кВт разом з установками зберігання енергії у співвідношенні 1 кВт встановленої потужності генеруючої установки до щонайменше 0,5 кВт•год ємності установки зберігання енергії. У разі поширення стимулювання на інші категорії споживачів умовами програм державної підтримки можуть бути визначені співвідношення встановленої потужності генеруючої установки до ємності установки зберігання енергії та інші вимоги до таких генеруючих установок, установок зберігання енергії та додаткового обладнання, що має бути встановлено разом з такими генеруючими установками.";
частину двадцять другу виключити;
в абзаці першому частини двадцять третьої слова "Державна цільова економічна програма стимулювання розвитку малої розподіленої генерації з відновлюваних джерел енергії" замінити словами "Програма державної підтримки";
частину тридцять першу викласти в такій редакції:
"Фінансування програм державної підтримки здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, залучення коштів від міжнародних фінансових та донорських організацій у вигляді кредитів та грантів, випуску "зелених" облігацій, а також інших джерел, не заборонених законодавством.";
11) розділ II доповнити статтями 9-8–9-11 такого змісту:
"Стаття 9-8. Спільнота у сфері відновлюваних джерел енергії
Діяльність спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії ґрунтується на добровільній та відкритій участі їх членів (учасників).
Членство (участь) у спільноті у сфері відновлюваних джерел енергії не призводить до втрати побутовим споживачем або активним споживачем своїх прав та обов’язків.
До спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії застосовуються недискримінаційні, справедливі, пропорційні та прозорі процедури, зокрема щодо ліцензування, встановлення економічно обґрунтованих тарифів.
Основною метою, яка визначається в установчому договорі та/або в статуті або в інших установчих документах спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії, є створення екологічних, економічних та соціальних переваг для спільноти, її членів (учасників) або територій.
Спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії мають право брати участь у ринках у сфері енергетики на недискримінаційних засадах, самостійно або через агрегатора.
Спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії забезпечують споживання її членами (учасниками) електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії на власних генеруючих установках, за умови збереження членами (учасниками) спільноти своїх прав та обов’язків як споживачів.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, готує звіт з оцінки перешкод та потенціалу розвитку спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії в Україні та публікує його на своєму офіційному веб-сайті.
Особливості стимулювання та сприяння розвитку спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії враховуються під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату та формування Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату відповідно до Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".
Стаття 9-9. Картографування територій, необхідних для досягнення національного цільового показника та національного внеску до цілей Енергетичного Співтовариства
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, спільно з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин та землеустрою, здійснює у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, скоординоване картографування територій, придатних для розвитку відновлюваної енергетики, з метою визначення доступних земельних ділянок, надр, акваторій (водного простору) водних об’єктів, для встановлення об’єктів відновлюваної енергетики та пов’язаної з ними інфраструктури, установок зберігання енергії, включно з тепловими, які необхідні для досягнення національного цільового показника та національного внеску до цілей Енергетичного Співтовариства. З цією метою використовуються існуючі документи або містобудівна документація. У процесі картографування відповідних територій центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, забезпечує координацію між усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами, незалежно від організаційно-правової форми, у тому числі операторами систем передачі та систем розподілу.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, оцінює потенціал визначених зон прискореного розвитку відновлюваної енергетики, у тому числі існуючих об’єктів відновлюваної енергетики, на відповідність досягненню цільових показників і загальної запланованої встановленої потужності об’єктів відновлюваної енергетики, визначених у Національному плані з енергетики та клімату на відповідний період.
З метою картографування територій, зазначених у частині першій цієї статті, враховується, зокрема:
доступність енергії з відновлюваних джерел енергії і потенціал для виробництва відновлюваної енергії за допомогою різних типів технологій на поверхні суші, в надрах, акваторіях (водному просторі) водних об’єктів;
прогнозований попит на енергію з урахуванням потенційної гнучкості, управління попитом, очікуваного підвищення ефективності та інтеграції енергетичної системи;
доступність відповідної енергетичної інфраструктури, включаючи системи передачі та розподілу, а також установки зберігання енергії та інші інструменти гнучкості, або потенціал для їх будівництва.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, під час картографування відповідних територій враховує багатофункціональне використання територій, зазначених у частині першій цієї статті. Проекти відновлюваної енергетики мають відповідати вимогам та умовам використання відповідних територій.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, здійснює (за потреби) перегляд та оновлення (за необхідності) територій, зазначених у частині першій цієї статті, зокрема під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".
Стаття 9-10. Зони прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії
Кабінет Міністрів України встановлює порядок розроблення плану (схеми планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії та з урахуванням територій, визначених відповідно до статті 9-9 цього Закону, затверджує план (схему планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для одного або кількох видів відновлюваних джерел енергії, або без розподілу за окремими відновлюваними джерелами енергії.
Такий план (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, із залученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури, з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Зони прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, визначені у відповідному плані (схемі планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії враховуються під час розроблення планів зонування територій відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
План (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії має визначати доступні земельні ділянки, акваторії (водного простору) водних об’єктів, на яких впровадження об’єктів відновлюваної енергетики, що використовують різні типи відновлюваних джерел енергії, не матиме значного впливу на довкілля, та одночасно:
надавати пріоритет штучним та забудованим поверхням, таким як дахи та фасади будівель, транспортна інфраструктура та прилеглі до неї території, паркувальні майданчики, ферми, звалища, промислові об’єкти, шахти, штучні внутрішні водойми, водосховища, а також, за доцільності, об’єкти очищення міських стічних вод, деградовані і малопродуктивні землі;
виключати природоохоронні території та об’єкти (території та об’єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного заповідання, території та об’єкти екомережі, території Natura 2000, водно-болотні угіддя міжнародного значення, території вище 1000 метрів над рівнем моря, біосферні резервати України в рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), а також інші території, важливі для біологічного різноманіття, визначені за результатами наукових досліджень (місця існування / зростання видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України та додатків до міжнародних договорів України, місця розташування рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, природні середовища існування (оселища), що охороняються відповідно до міжнародних договорів України, території, важливі для птахів, рослин, морських ссавців, основні міграційні шляхи тварин (птахів, кажанів, морських ссавців, ратичних та хижих ссавців, амфібій, риб), у тому числі оформлені у вигляді картосхем), та охоронні зони навколо них, крім штучних і забудованих поверхонь, таких як дахи, паркувальні майданчики або транспортна інфраструктура, розташованих на таких територіях;
використовувати інструменти та набори даних для визначення територій, які виключаються із зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії.
Вимоги до заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату в зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії затверджуються Кабінетом Міністрів України, застосовуються для проектів відновлюваної енергетики, у тому числі разом із спільно розміщеними установками зберігання енергії, а також приєднання відповідних електроустановок до електричних мереж та мають враховувати особливості конкретної території, види відновлюваних джерел енергії, а також визначений вплив на довкілля і біорізноманіття з урахуванням вимог природоохоронного законодавства України та зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
План (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" та Директивою 2001/42/ Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року про оцінку впливу окремих планів та програм на довкілля, а також у разі значного впливу на території Natura 2000 оцінці впливу на природні оселища відповідно до Директиви Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 року про охорону природних оселищ та дикої фауни і флори та іншим вимогам природоохоронного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, забезпечує опублікування плану (схеми планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії та його (її) періодичний перегляд (за необхідності), зокрема при перегляді та оновленні Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики". Інформація оприлюднюється у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
Стаття 9-11. Сприяння інтеграції електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, в об’єднану енергетичну систему України
Оператор системи передачі оприлюднює інформацію щодо частки електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а також питомого обсягу викидів парникових газів, пов’язаних з електричною енергією, що постачається в межах кожної зони торгівлі та/або території діяльності відповідного оператора, з максимально можливим рівнем точності за інтервалами, що дорівнюють розрахунковому періоду на ринку електричної енергії, але не перевищують однієї години, та наданням відповідних прогнозів у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Оператори систем розподілу оприлюднюють інформацію щодо частки електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а також питомого обсягу викидів парникових газів, пов’язаних з електричною енергією, що постачається в межах кожної зони торгівлі та/або території діяльності відповідного оператора, з максимально можливим рівнем точності за інтервалами, що дорівнюють розрахунковому періоду на ринку електричної енергії, але не перевищують однієї години, та наданням, у разі технічної можливості, відповідних прогнозів у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Методика розрахунку питомого обсягу викидів парникових газів, пов’язаних з електричною енергією, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.
У разі відсутності в операторів систем розподілу доступу до інформації, зазначеної в частині другій цієї статті, такі оператори використовують дані з платформи прозорості Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E).
Інформація та дані, передбачені частинами першою та третьою цієї статті, мають бути доступними у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, що забезпечує сумісність з метою їх використання у недискримінаційний спосіб учасниками ринку електричної енергії, зокрема агрегаторами та споживачами, а також зчитування електронними комунікаційними приладами, такими як інтелектуальні системи обліку, станції зарядки електромобілів, системи теплопостачання та охолодження, системи енергетичного менеджменту будівель тощо.";
12) статтю 10 доповнити частиною третьою такого змісту:
"Вимоги до провадження господарської діяльності, які застосовуються до об’єктів відновлюваної енергетики та пов’язаних з ними систем передачі та розподілу для виробництва електричної енергії, енергії для теплопостачання та охолодження з відновлюваних джерел, до процесу перетворення біомаси на біопаливо, біорідини, паливо з біомаси або іншої енергетичної сировини, включаючи відновлювані палива небіологічного походження, мають бути недискримінаційними, пропорційними та обґрунтованими, а також сприяти впровадженню принципу "Енергоефективність насамперед".";
13) доповнити розділом III-1 такого змісту:
"Розділ III-1
ПРОЕКТИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
Стаття 14-1. Суспільний інтерес проектів відновлюваної енергетики
До досягнення кліматичної нейтральності відповідно до Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики" проекти відновлюваної енергетики в частині надання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру щодо будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установку зберігання енергії, за умови здійснення заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі застосування (за можливості) компенсаційних заходів, у кожному окремому випадку відповідно до вимог природоохоронного законодавства України та зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вважаються такими, що становлять суспільний інтерес і сприяють громадському здоров’ю та безпеці.
Стаття 14-2. Дозвільна процедура проектів відновлюваної енергетики
Реалізація проектів відновлюваної енергетики здійснюється на підставі отриманих відповідно до законодавства дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, включаючи об’єкти електроенергетики, що використовують енергію з сонячного випромінювання, енергію вітру, геотермальну енергію, гідроенергію, енергію біомаси, біогаз, інші види відновлюваних джерел енергії або їх комбінацію, об’єкти, що мають у складі установку зберігання енергії (електричні та теплові), теплові насоси, обладнання, необхідне для їх приєднання до систем передачі та розподілу електричної енергії та/або інтеграції в системи теплопостачання або охолодження. У випадках, визначених законодавством, такий проект має містити документи дозвільного характеру щодо приєднання електроустановки, оцінки впливу на довкілля та спеціальний дозвіл на користування надрами.
Замовник проекту відновлюваної енергетики до подання заяви на отримання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва об’єктів відновлюваної енергетики, зобов’язаний оформити право власності чи користування однією чи кількома земельними ділянками, на яких планується розміщення такого об’єкта, та/або у разі його розміщення на будівлі чи споруді – речові права або права користування відповідною будівлею (будівлями) / спорудою (спорудами).
З метою отримання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, замовник проекту відновлюваної енергетики подає заяву, документи та матеріали, що додаються до такої заяви, з використанням електронного кабінету користувача через контактні пункти: Єдиний державний вебпортал електронних послуг та/або Єдину державну електронну систему у сфері будівництва при взаємодії з іншими сумісними електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, відповідно до законодавства.
Компетентна установа з дня одержання від замовника проекту відновлюваної енергетики відповідної заяви у строк, встановлений законодавством, але не більше ніж 30 днів для проектів відновлюваної енергетики, розташованих у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, та не більше ніж 45 днів для таких проектів, розташованих поза такими зонами, приймає рішення щодо видачі дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, укладення договору про приєднання електроустановки і видачі технічних умов на приєднання.
Для цілей статей 14-3–14-8 цього Закону під загальною тривалістю проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур слід розуміти строк отримання всіх необхідних дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва, технічного переоснащення, приєднання та введення в експлуатацію об’єкта відновлюваної енергетики відповідно до законодавства у сфері містобудування, строк здійснення оцінки впливу на довкілля (крім випадків оцінки транскордонного впливу на довкілля) відповідно до законодавства, а також строк отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до законодавства. Початком проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур є день подання заявки до контактного пункту.
До строків видачі дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, не включаються:
строки виконання підготовчих та/або будівельних робіт об’єктів відновлюваної енергетики та інфраструктури, необхідної для їх приєднання до електричних мереж, а також необхідної інфраструктури для забезпечення надійності та ефективності енергетичної системи, безпеки постачання;
строки, необхідні для здійснення процедур адміністративного та судового оскарження, розгляду скарг і спорів, зокрема в позасудовому порядку.
У разі якщо заяву на отримання дозволу, погодження або іншого документа дозвільного характеру (крім заяви про приєднання електроустановки відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про ринок електричної енергії") подано з порушенням встановлених законодавством вимог, компетентна установа відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" приймає рішення про залишення такої заяви без руху та встановлює строк, що не може перевищувати 10 календарних днів, для усунення замовником виявлених недоліків.
Отримання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, висновку з оцінки впливу на довкілля, документів для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики здійснюється в електронній формі з використанням електронного кабінету через відповідні контактні пункти.
Інформація щодо проходження дозвільних (погоджувальних) процедур, укладення договору про приєднання електроустановки та видачі технічних умов на приєднання, здійснення оцінки впливу на довкілля відображається з дотриманням вимог законодавства про захист інформації.
Стаття 14-3. Взаємодія між заінтересованими особами щодо проектів відновлюваної енергетики
Через контактні пункти здійснюється взаємодія між заінтересованими особами, зокрема органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, зокрема щодо:
погодження проектної документації на будівництво об’єктів відновлюваної енергетики;
отримання від заінтересованих осіб інформації, документів і відомостей, вихідних даних, умов та обмежень, документів дозвільного характеру для розроблення та подальшого погодження проектної документації;
отримання дозволу на виконання будівельних робіт та інших документів дозвільного характеру, зокрема на приєднання та введення об’єктів в експлуатацію;
обміну відповідною інформацією, документами та відомостями.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, розробляє, затверджує, оновлює та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті українською та англійською мовами посібник з процедур, який містить, зокрема, перелік умов, правил та процедур, передбачених законодавством у дозвільній та екологічній сферах, сферах містобудування та енергетики тощо, необхідних для реалізації проектів відновлюваної енергетики, включаючи проекти із встановленою потужністю до 1 МВт для споживачів відновлюваної енергії власного виробництва та спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії.
Посібник з процедур оновлюється один раз на два роки або частіше у разі внесення змін до законодавства, що мають істотний вплив на процес реалізації проекту відновлюваної енергетики.
Стаття 14-4. Проект відновлюваної енергетики у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії
Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, зазначених у частині першій статті 14-2, не має перевищувати 12 місяців, а для об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики – 24 місяці.
У разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) строки, зазначені у частині першій цієї статті, можуть бути продовжені не більш як на шість місяців.
У разі транскордонної оцінки впливу на довкілля загальна тривалість процедури оцінки впливу на довкілля визначається відповідно до статті 14 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установку зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, не має перевищувати шести місяців, а для об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики – 12 місяців.
У разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) або розвитку інфраструктури, необхідної для забезпечення надійності та ефективності енергетичної системи і безпеки постачання, строки, визначені частиною четвертою цієї статті, можуть бути продовжені не більш як на три місяці для реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установку зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, та не більш як на шість місяців для реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики.
Проекти відновлюваної енергетики, зокрема ті, що мають у складі установку зберігання енергії, а також приєднання відповідних електроустановок до електричних мереж у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії не потребують здійснення оцінки впливу на довкілля, за умови здійснення заходів, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, зокрема заходів щодо пом’якшення та адаптації до зміни клімату, що застосовуються для таких проектів.
Положення частини шостої цієї статті не застосовується до видів планованої діяльності та об’єктів, щодо яких здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а також проектів відновлюваної енергетики, які можуть мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля відповідно до статті 14 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Стаття 14-5. Проект відновлюваної енергетики поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії
Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію:
об’єктів відновлюваної енергетики, зазначених у частині першій статті 14-2, не має перевищувати 24 місяців;
об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики не має перевищувати 36 місяців.
У разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) зазначені строки можуть бути продовжені, але не більш як на шість місяців.
Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для реконструкції та/або технічного переоснащення не має перевищувати:
12 місяців – для об’єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установки зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт;
24 місяців – для об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики.
Строк, визначений абзацами другим і третім частини другої цієї статті, може бути продовжений на три місяці у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору).
Оцінка впливу на довкілля проектів відновлюваної енергетики, розміщених поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Стаття 14-6. Особливості дозвільної процедури у разі технічного переоснащення об’єктів відновлюваної енергетики
У разі якщо технічне переоснащення об’єкта відновлюваної енергетики не призводить до збільшення встановленої потужності більш як на 15 відсотків та не потребує оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства, загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати трьох місяців.
У разі якщо об’єкт відновлюваної енергетики розміщений у зоні прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії і його технічне переоснащення не призводить до збільшення встановленої потужності більш як на 15 відсотків та потребує оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства, така оцінка обмежується визначенням потенційного впливу, що виникає внаслідок збільшення встановленої потужності об’єкта відновлюваної енергетики.
У разі якщо технічне переоснащення об’єкта відновлюваної енергетики, який виробляє електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, не потребує використання додаткових територій (площ) та здійснено заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, зокрема заходи щодо пом’якшення та адаптації до зміни клімату відповідно до статті 9-10 цього Закону, оцінка впливу на довкілля не застосовується.
Стаття 14-7. Особливості дозвільної процедури у разі будівництва об’єктів відновлюваної енергетики, що виробляють енергію з енергії сонячного випромінювання
У разі будівництва об’єкта відновлюваної енергетики, який виробляє енергію з енергії сонячного випромінювання, зокрема такого, що має у складі установки зберігання енергії, включно на будівлях (спорудах), загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати трьох місяців, за умови що такі будівлі (споруди) не належать до об’єктів електроенергетики.
Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо яких законодавством встановлено спеціальні вимоги з метою охорони культурної чи історичної спадщини, забезпечення національної безпеки і оборони або громадської безпеки, загальна тривалість проходження дозвільних (погоджувальних) процедур визначається відповідно до законодавства.
У разі будівництва об’єкта відновлюваної енергетики, який виробляє енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлена потужність якого не перевищує 100 кВт, зокрема для споживачів відновлюваної енергії власного виробництва та спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії, загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати 30 днів.
Стаття 14-8. Особливості дозвільної процедури у разі будівництва об’єктів відновлюваної енергетики, які передбачають встановлення теплових насосів
У разі будівництва об’єкта відновлюваної енергетики, який передбачає встановлення теплових насосів, встановлена потужність яких не перевищує 50 МВт, загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати 30 днів, а для теплових насосів, що використовують геотермальну енергію, – 90 днів.
Порядок (методика) приєднання теплових насосів до електричних мереж затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо яких законодавством встановлено спеціальні вимоги з метою охорони культурної чи історичної спадщини, забезпечення національної безпеки і оборони або громадської безпеки, загальна тривалість проходження дозвільних (погоджувальних) процедур визначається відповідно до законодавства.";
"Стаття 16. Статистичний трансфер та Платформа Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії
Україна та держава – сторона Енергетичного Співтовариства можуть укласти угоду про статистичний трансфер обсягу енергії з відновлюваних джерел, який передається від України до держави – сторони Енергетичного Співтовариства або від держави – сторони Енергетичного Співтовариства до України. Переданий обсяг енергії з відновлюваних джерел підлягає:
виключенню із кількості енергії з відновлюваних джерел, що враховується стороною, яка здійснює передачу відповідного статистичного значення, під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел;
додаванню до кількості енергії з відновлюваних джерел, що враховується під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел сторони, яка отримує статистичне значення.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, надає Секретаріату Енергетичного Співтовариства для передачі на Платформу Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії щорічні дані про національний внесок до цілей Енергетичного Співтовариства або критерії, встановлені для моніторингу прогресу в досягненні показників Національного плану з енергетики та клімату на відповідний період, що включають інформацію про обсяг очікуваного недовиконання або перевищення національного внеску Україною, і про ціну, за якою Україна братиме участь у статистичному трансфері надлишкового обсягу енергії з відновлюваних джерел енергії від або до держави – сторони Енергетичного Співтовариства.
Участь України у статистичному трансфері не повинна негативно впливати на досягнення національного цільового показника України.
Угода про статистичний трансфер може укладатися щонайменше на один рік. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, інформує Секретаріат Енергетичного Співтовариства про укладення такої угоди або забезпечує її оформлення на Платформі Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії в термін не пізніше 12 місяців після закінчення року, на який вона поширюється. Інформація, що надсилається до Секретаріату Енергетичного Співтовариства, має містити інформацію щодо кількості і ціни енергії з відновлюваних джерел енергії, залученої до статистичного трансферу.
Якщо оформлення трансферу відбувається на Платформі Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, забезпечує оприлюднення інформації про відповідний статистичний трансфер, зокрема про залучені сторони у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
Статистичний трансфер вважається виконаним після того, як обидві сторони поінформують Секретаріат Енергетичного Співтовариства про проведення такого статистичного трансферу або після виконання клірингових умов Платформи Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії.
Дія цієї статті також поширюється на статистичні трансфери, які проводяться з держав – членів Європейського Союзу до України та з України до держав – членів Європейського Союзу.
Порядок проведення статистичних трансферів затверджує Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони.
Стаття 17. Спільний проект України та держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, та уповноважений орган (органи) однієї або кількох держав – сторін Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу співпрацюють під час реалізації спільних проектів щодо виробництва електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження з відновлюваних джерел. До такої співпраці можуть бути залучені учасники відповідних ринків різних форм власності.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про частку або обсяг електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, що вироблені з відновлюваних джерел енергії на території України, в рамках спільних проектів України та держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу, об’єктом відновлюваної енергетики, введеним в експлуатацію після 25 червня 2009 року, або енергії, виробленої за рахунок збільшення потужності об’єкта відновлюваної енергетики, що відбулося після зазначеної дати, у разі зарахування такої частки або кількості енергії для цілей розрахунку частки відновлюваної енергії іншої держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу.
У листі-повідомленні, що надсилається до Секретаріату Енергетичного Співтовариства відповідно до частини другої цієї статті, необхідно:
описати об’єкт відновлюваної енергетики;
зазначити інформацію про частку або обсяг виробленої об’єктом відновлюваної енергетики електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, з відновлюваних джерел, яка має враховуватися іншою державою – стороною Енергетичного Співтовариства або державою – членом Європейського Союзу в розрахунку її частки відновлюваної енергії;
