Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії

Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1. Частину сьому статті 37-1 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3–4, ст. 27) після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Земельні ділянки (землі) під полезахисними лісовими смугами можуть використовуватися для будівництва, обслуговування та експлуатації підземних кабельних ліній електропередачі.".

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім.

2. У Законі України "Про альтернативні види палива" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 94 із наступними змінами):

1) преамбулу викласти в такій редакції:

"Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива, а також стимулювання збільшення їхньої частки у валовому кінцевому споживанні енергії для досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства.";

2) у статті 1:

частину першу викласти в такій редакції:

"У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

альтернативні види палива – тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з альтернативних джерел енергії та нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини, у тому числі відновлювані види палива;

база даних Європейського Союзу (Union database) – база даних Європейського Cоюзу для відстеження рідких і газових відновлюваних палив та палив з переробленого вуглецю;

біобутанол – спирт бутиловий, виготовлений з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент;

біоводень – водень, що отриманий з біомаси і є одним з видів біогазу;

біогаз – газ, отриманий з біомаси, що використовується як паливо;

біодизельне паливо (біодизель) – моноалкільні естери вищих органічних кислот, отриманих з рослинних олій або тваринних жирів, що використовуються як біопаливо або біокомпонент;

біо-ДME – диметиловий етер (ДМЕ), виготовлений з біомаси, що використовується як компонент палива моторного;

біо-ЕТАЕ – етил-трет-аміловий етер (ЕТАЕ), виготовлений із застосуванням біоетанолу, що використовується як компонент палива моторного;

біо-ETБE – етил-трет-бутиловий етер (ЕТБЕ), виготовлений із застосуванням біоетанолу, що використовується як компонент палива моторного;

біоетанол – спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або спирту етилового-сирцю, отриманого з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент;

біокомпонент – біопаливо, що використовується як компонент інших видів палива;

біомаса – невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження, здатна до біологічного розкладу, у вигляді продуктів, відходів та залишків лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та аквакультури і технологічно пов’язаних з ними галузей промисловості, а також складова промислових або побутових відходів, здатна до біологічного розкладу;

біометан – біогаз, що за своїми фізико-хімічними характеристиками відповідає вимогам нормативно-правових актів до природного газу для подачі до газотранспортної або газорозподільної системи чи для використання як палива моторного;

біометанол – метанол, виготовлений з біомаси, що використовується як компонент палива моторного;

біо-МТБЕ – метил-трет-бутиловий етер (МТБЕ), виготовлений з біометанолу, що використовується як компонент палива моторного;

біопалива – рідкі палива, вироблені з біомаси, призначені для використання у галузі транспорту;

біорідини – рідкі палива, вироблені з біомаси, що використовуються для енергетичних цілей, у тому числі для виробництва електричної енергії, теплопостачання та/або охолодження, крім використання в галузі транспорту;

виробник відновлюваних видів палива – суб’єкт господарювання, що безпосередньо виробляє один або декілька відновлюваних видів палива;

відновлювані види палива – біопалива, біорідини, палива з біомаси та відновлювані палива небіологічного походження;

відновлювані палива небіологічного походження – рідкі та газові палива, енергетичний вміст яких отриманий з відновлюваних джерел енергії, інших ніж біомаса;

гарантія походження біометану (у тому числі скрапленого або стисненого) – документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану;

гідроочищена рослинна олія – рослинна олія після термохімічної обробки воднем;

добавки на основі біоетанолу – біокомпоненти палива моторного, отримані шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішування біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних актів та які належать до біопалива;

добровільна схема сертифікації – визнана Європейською Комісією система правил і процедур, що функціонує на добровільних засадах, призначена для оцінки, перевірки та підтвердження відповідності суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері альтернативних видів палива, встановленим критеріям, зокрема критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів;

доказ сталості (Proof of Sustainability) – документ установленого зразка у паперовій або електронній формі, оформлений відповідно до вимог добровільної схеми сертифікації та виданий суб’єктом господарювання для кожної окремої партії альтернативного палива або сировини для його виробництва, що містить унікальний ідентифікаційний номер, інформацію про походження такої партії, її характеристику, є доказом відповідності цієї партії палива або сировини встановленим критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів і використовується для підтвердження простежуваності та відповідності такої партії у ланцюгу постачання;

залишок – речовина, що не є кінцевим продуктом, для виробництва якого призначений виробничий процес, не є основною метою виробничого процесу та виробничий процес не змінений для цілей виробництва такої речовини;

залишки лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та аквакультури – залишки, отримані у секторах лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та аквакультури, що не містять залишків з пов’язаних секторів або переробки;

земельні ділянки, вкриті багаторічною трав’яною рослинністю, – земельні ділянки, вкриті лучною, степовою, болотною, кущовою рослинністю та їх комбінаціями, у тому числі на нелісових землях лісогосподарського призначення (пасовища, сіножаті, степи, болота);

критерії сталості та скорочення викидів парникових газів – вимоги, яким відповідають відновлювані види палива;

культури з високим вмістом крохмалю – культури, до яких належать переважно злакові культури, незалежно від того, чи використовується тільки зерно чи вся рослина (наприклад кукурудза на зелений корм), бульби та коренеплоди (картопля, топінамбур, батат, касава, ямс), бульбоцибулинні культури (таро та кокоям);

лігноцелюлозний матеріал – матеріал, що складається з лігніну, целюлози та геміцелюлози, зокрема біомаса, вироблена при використанні лісових ресурсів, деревних енергетичних рослин, а також залишків та відходів лісового господарства та технологічно пов’язаних з ним галузей промисловості;

лісова біомаса – біомаса, вироблена при використанні лісових ресурсів;

незалежний аудит – перевірка точності і достовірності поданої інформації та систем даних, які суб’єкт господарювання використовує для забезпечення відповідності біопалив, біорідин та палив з біомаси критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів за добровільною схемою сертифікації;

нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини – сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребують застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива;

палива з біомаси – тверді та газові (у тому числі у скрапленому та стисненому стані) палива, вироблені з біомаси;

палива з переробленого вуглецю – рідкі та газові палива, вироблені з рідких або твердих відходів невідновлюваного походження, які не придатні для відновлення відходів, або з газу від перероблення відходів, або з відпрацьованого газу невідновлюваного походження, що утворюються як побічний продукт виробничого процесу у промислових установках;

паливо моторне – паливо, отримане з нафтової сировини або в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біокомпонентами, за умови що загальний масовий вміст кисню у бензинах не перевищує 3,7 відсотка, а об’ємний вміст моноалкільних естерів жирних кислот у дизельному паливі не перевищує 7 відсотків;

паливо моторне альтернативне – паливо, отримане в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біокомпонентами, або біопаливо, за умови що загальний масовий вміст кисню у бензинах перевищує 3,7 відсотка, а об’ємний вміст моноалкільних естерів жирних кислот у дизельному паливі перевищує 7 відсотків;

сертифікат відповідності добровільної схеми сертифікації (далі – сертифікат відповідності) – документ установленого зразка у паперовій або електронній формі, виданий акредитованим органом із сертифікації відповідно до добровільної схеми сертифікації, що засвідчує відповідність суб’єкта господарювання, його відокремленого виробничого майданчика та/або пункту збору сировини критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів для виробництва, заготівлі, зберігання, транспортування чи торгівлі біопаливом, біорідинами, паливом з біомаси, біогазом, біометаном, відновлюваним паливом небіологічного походження або паливом з переробленого вуглецю;

сертифікат походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) – документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію про погашення гарантії походження біометану, а також іншу інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану;

синтетичні біопалива – синтетичні вуглеводні та суміші синтетичних вуглеводнів, виготовлені з біомаси, у тому числі палива, отримані за процесом Фішера – Тропша;

споживачі альтернативних видів палива – фізичні та юридичні особи, які використовують технічні засоби, у тому числі двигуни внутрішнього згоряння, котельні агрегати, печі, інші енергетичні агрегати, установки та машини, що працюють повністю або частково на альтернативних видах палива;

сфера альтернативних видів палива – сфера діяльності, пов’язана з виробництвом (видобутком), транспортуванням, зберіганням та споживанням альтернативних видів палива;

харчові та кормові культури – культури з високим вмістом крохмалю, цукроносні культури або олійні культури, які вирощуються на землях сільськогосподарського призначення як основна культура, крім залишків, відходів або лігноцелюлозного матеріалу та проміжних культур, зокрема покривних культур чи сидератів, вирощування яких не потребує використання додаткових земельних площ;

чиста рослинна олія – олія, що походить з олійних рослин та отримується шляхом пресування, екстракції або подібних способів, неочищена або рафінована, але без хімічних змін, у випадках, коли її використання є сумісним з типом двигуна та відповідними вимогами у сфері викидів.";

у частині другій слова "у всіх обсягах бензинів автомобільних," замінити словами "у кожному обсязі бензину автомобільного,";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Для цілей цього Закону термін "відходи" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про управління відходами", крім речовин, матеріалів і предметів, навмисно змінених або забруднених з метою відповідності цьому терміну.".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про альтернативні джерела енергії", "Про управління відходами", "Про аквакультуру".";

3) доповнити статтею 1-1 такого змісту:

"Cтаття 1-1. Правові засади відносин у сфері альтернативних видів палива

Законодавство України у сфері альтернативних видів палива складається з Конституції України, Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, законів України "Про ринок природного газу", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про оренду землі", "Про альтернативні джерела енергії", "Про управління відходами", "Про аквакультуру", "Про природно-заповідний фонд України", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів", "Про основні засади державної кліматичної політики", цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у зазначеній сфері.

На виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії, зокрема Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел.";

4) абзац дванадцятий статті 2 замінити двома абзацами такого змісту:

"запобігання штучному створенню монополій на ринку альтернативних видів палива, а у разі визнання в установленому законодавством порядку природних монополій – здійснення контролю за їх діяльністю, недопущення зловживань монопольним становищем та обмеження монополізму, якщо необхідність такого обмеження не встановлено законодавством;

сприяння використанню відновлюваної енергії у галузі транспорту з метою досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства, а також функціонуванню систем моніторингу, звітності, верифікації та контролю відповідності відновлюваних видів палива критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів.";

5) статтю 7-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 7-1. Загальні вимоги до адміністрування та державного контролю

З метою оцінки виконання положень, передбачених частиною другою статті 1 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива (далі – адміністратор обліку), відповідно до покладених на нього завдань:

отримує від суб’єкта господарювання, який виробляє та/або реалізує біопаливо (біокомпоненти), що відповідає критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, інформацію про видані ним докази сталості;

отримує від суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ним пальним, інформацію про фактичний вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) у бензинах моторних та паливі моторному альтернативному, які такий суб’єкт господарювання вводить в обіг;

отримує від центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, а також відповідних суб’єктів господарювання визначені Кабінетом Міністрів України дані для перевірки інформації, наданої суб’єктами господарювання, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку;

створює та веде базу даних:

суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво пального та/або імпорт пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, та інформації щодо фактичних обсягів вмісту біопалива (біокомпонентів) у загальному обсязі бензинів автомобільних, що вводяться в обіг на митній території України цими суб’єктами господарювання, а також відповідності такого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів;

суб’єктів господарювання, які виробляють та/або реалізують біопаливо (біокомпоненти), що відповідають критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, та інформації щодо виданих ними доказів сталості;

здійснює перерахунок об’ємної частки біокомпонентів на їх енергетичний вміст у пальному.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво пального та/або імпорт пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, щороку починаючи з 2028 року, не пізніше 1 липня року, наступного за звітним календарним роком, надають адміністратору обліку інформацію про бензини автомобільні, які такі суб’єкти господарювання вводять в обіг на митній території України, фактичний вміст біопалива (біокомпонентів) в зазначених обсягах бензинів автомобільних за звітний календарний рік та інформацію про відповідність біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, що формується на підставі копій сертифікатів відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та доказів сталості, які надають виробники/постачальники біопалива (біокомпонентів).

Суб’єкти господарювання, які виробляють та/або реалізують біопаливо (біокомпоненти), що відповідає критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, щороку починаючи з 2027 року, не пізніше 1 липня року, наступного за звітним календарним роком, надають центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, інформацію щодо виданих ними доказів сталості.

Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, а також відповідні суб’єкти господарювання надають центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, визначені Кабінетом Міністрів України дані для перевірки інформації, наданої суб’єктами господарювання, відповідно до порядку адміністрування обліку вмісту біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному та паливі моторному альтернативному та відповідності такого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, надає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, інформацію щодо виявлених правопорушень, передбачених абзацами сьомим – дев’ятим частини першої статті 13 цього Закону, та штрафів, накладених відповідно до абзацу другого частини першої та пункту 1 частини другої статті 14 цього Закону.

Ринковий нагляд у частині дотримання вимог вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю пальним, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та державний контроль пального при імпорті, у порядку, визначеному Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", з урахуванням вимог цього Закону.

Моніторинг у частині дотримання вимог вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки біопалива (біокомпонентів) у загальному річному обсязі продажу суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво пального та/або імпорт пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, відповідно до порядку адміністрування обліку вмісту біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному та паливі моторному альтернативному та відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів такого біопалива (біокомпонентів).";

6) у статті 8:

частини восьму та дев’яту викласти в такій редакції:

"Виробники біомаси, які мають сертифікат відповідності, зобов’язані вести облік такої біомаси у порядку, встановленому добровільними схемами сертифікації, у разі якщо таку біомасу використовують суб’єкти господарювання, які мають сертифікат відповідності, для виготовлення біопалива та біогазу.

Виробники біопалива зобов’язані вести облік виробленого ними біопалива та біокомпонентів у порядку, встановленому добровільною схемою сертифікації, відповідно до якої їх сертифіковано.";

у частині чотирнадцятій слова "критеріям сталості." замінити словами "критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів.";

у частині п’ятнадцятій слова "рідкого біопалива (біокомпонентів)," виключити;

частину шістнадцяту виключити;

7) пункт 5 частини другої статті 8-2 викласти в такій редакції:

"5) сумарний обсяг енергії біометану в енергетичних одиницях (МВт•год), поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані. Гарантія походження біометану, поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані, формується на обсяг, рівний 1 МВт•год;";

8) статтю 8-4 викласти в такій редакції:

"Стаття 8-4. Дотримання суб’єктами господарювання критеріїв сталості та скорочення викидів парникових газів біопалив, біорідин та палив з біомаси

Біопалива, біорідини та палива з біомаси незалежно від місця вирощування сировини для їх виробництва мають відповідати критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів для цілей:

розрахунку внеску у досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства;

підвищення використання відновлюваних видів палива в галузі транспорту.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та реалізації біопалив, біорідин та палив з біомаси, зобов’язані підтвердити відповідність зазначених видів палива критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів.

Критерії сталості та скорочення викидів парникових газів затверджує Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Правила підтвердження відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та критеріям низького ризику зміни цільового призначення земельних ділянок затверджує Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Правила підтвердження відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та критеріям низького ризику зміни цільового призначення земельних ділянок включають, зокрема:

енергетичний вміст палив;

правила розрахунку впливу біопалив, біорідин та порівняних викопних видів палива на викиди парникових газів;

правила розрахунку впливу палив з біомаси та порівняних викопних видів палива на викиди парникових газів;

перелік видів сировини для виробництва біопалива для використання в галузі транспорту;

особливості надання доказів відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів для лісової біомаси;

критерії визначення сировини з високим ризиком зміни цільового призначення земельних ділянок, для якого простежується значне розширення виробничої площі на земельних ділянках з високими вуглецевими запасами, та сертифікації біопалив, біорідин та палив з біомаси з низьким ризиком зміни цільового призначення земельних ділянок.

Порядок визначення земельних ділянок, вкритих багаторічною трав’яною рослинністю, що мають підвищене значення для біологічного різноманіття, та обґрунтування можливого використання таких ділянок для збирання сировини затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Методику визначення частки біопалива та біогазу для використання в галузі транспорту, вироблених з біомаси, переробленої з викопним паливом у загальному процесі, затверджує Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Правила підтвердження відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та критеріям низького ризику зміни цільового призначення земельних ділянок визначають вимоги до суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у галузі виробництва та реалізації біопалив, біорідин та палив із біомаси, щодо змісту та обсягу інформації, що підтверджує факт відповідності біопалив, біорідин та палив із біомаси критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, вимоги до інформації та перелік підтвердних документів для проведення незалежного аудиту з метою оцінки частоти та методології вибірки та надійності даних.

Інформацію про підтвердження відповідності біопалив, біорідин та палив із біомаси критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів суб’єкт господарювання подає на розгляд незалежному аудитору у строки, визначені добровільною схемою сертифікації. Така інформація містить відомості про заходи, вжиті для захисту ґрунту, води та атмосферного повітря, відновлення деградованих і малопродуктивних земель, уникнення надмірного споживання води в дефіцитних щодо водних ресурсів районах.

Розгляд поданої суб’єктом господарювання інформації здійснює незалежний аудитор шляхом проведення аудиту, за результатами якого орган сертифікації видає сертифікат відповідності. Незалежний аудит проводиться відповідно до правил застосування добровільної схеми сертифікації та рекомендацій Європейської Комісії щодо застосування добровільних схем сертифікації. Правила застосування добровільної схеми сертифікації затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та реалізації біопалива (біокомпонентів), призначеного для використання у галузі транспорту, починаючи з 1 червня 2026 року зобов’язані надавати доказ сталості біопалива (біокомпонентів) щодо кожної окремої партії такого палива.";

9) у статті 14:

в абзаці другому частини першої слова "у всіх обсягах відпуску бензинів автомобільних" замінити словами "у кожному обсязі бензину автомобільного";

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

"Суб’єкти господарювання, які вводять в обіг пальне власного виробництва та/або імпортоване пальне та/або здійснюють оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, несуть відповідальність за такі правопорушення:";

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Форми постанов про накладення штрафу затверджують відповідні центральні органи виконавчої влади, що мають право розглядати справи про правопорушення, передбачені частинами першою і другою цієї статті.".

У зв’язку з цим частини четверту – вісімнадцяту вважати відповідно частинами п’ятою – дев’ятнадцятою;

у частині тринадцятій слова "матеріалів справи." замінити словами "матеріалів справи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.";

10) пункти 1-3 та 1-4 розділу VI "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:

"1-3. Установити, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про приєднання реєстру біометану, створеного відповідно до статті 8-1 цього Закону, до бази даних Європейського Союзу та визнання Європейським Союзом гарантій походження біометану, виданих в Україні, експорт біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, здійснюється виробниками біометану, які підключені до газотранспортної або газорозподільчої системи з використанням автоматичного потокового приладу (автоматичного хроматографа) та вузла обліку газу, за умови надання митному органу у порядку, передбаченому законодавством України з питань митної справи, сертифіката відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів щодо виробника відповідних обсягів біометану, а також доказу сталості щодо відповідних обсягів.

1-4. Кабінету Міністрів України забезпечити створення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, реєстру біометану відповідно до статті 8-1 цього Закону та забезпечити приєднання його до бази даних Європейського Союзу.";

11) у тексті Закону:

слова "рідке біопаливо" в усіх відмінках і числах замінити словом "біопаливо" у відповідному відмінку і числі;

слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива".

3. У Законі України "Про альтернативні джерела енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155 із наступними змінами):

1) текст статті 1 викласти в такій редакції:

"У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

адміністратор електронної торгової системи – юридична особа, відповідальна за забезпечення функціонування електронної торгової системи, визначена Кабінетом Міністрів України;

альтернативна енергетика – сфера енергетики, що забезпечує вироблення електричної, теплової та механічної енергії з альтернативних джерел енергії;

альтернативні джерела енергії – відновлювані джерела енергії та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів;

аукціон з розподілу квоти підтримки (аукціон) – спосіб визначення суб’єктів господарювання, які набувають право на підтримку у виробництві електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) за механізмом ринкової премії;

аукціонна ціна – ціна 1 кіловат-години електричної енергії, запропонована суб’єктом господарювання, який визначений переможцем аукціону з розподілу квоти підтримки;

валове кінцеве споживання енергії – обсяг енергії, що постачається споживачам для задоволення енергетичних потреб у секторах промисловості, транспорту, домогосподарствам, надання послуг, у тому числі адміністративних послуг, сільського господарства, лісового та рибного господарства, споживання електричної та теплової енергії сектором енергетики для потреб виробництва електричної, теплової енергії, а також втрати електричної та теплової енергії під час її транспортування/передачі та розподілу;

виробництво елементів обладнання об’єкта електроенергетики – діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає виконання достатнього рівня виробничих та технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, при цьому операції, що здійснюються у процесі виробництва, не повинні бути простими складальними операціями згідно з митним законодавством;

відновлювані джерела енергії – відновлювані невикопні джерела енергії, а саме енергія вітру, сонячна (сонячна термальна та сонячна фотоелектрична), геотермальна, осмотична енергія, енергія довкілля, енергія хвиль та припливів та інша морська енергія, гідроенергія, енергія біомаси, газу з біовідходів, звалищного газу, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів;

вітрова електростанція – група вітрових електричних установок або окрема вітрова електроустановка, устаткування і споруди, розташовані на певній території, які функціонально пов’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для виробництва електричної енергії шляхом перетворення кінетичної енергії вітру в електричну енергію;

вітрова електроустановка – електрична установка, що перетворює кінетичну енергію вітру в електричну енергію;

гарантія походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, – електронний документ, сформований на основі відомостей з реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, який підтверджує, що визначена кількість електричної енергії вироблена з відновлюваних джерел енергії, підтверджує її екологічну цінність і засвідчує права, пов’язані з позитивним ефектом від виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії;

геотермальна енергія – енергія, накопичена у формі теплової енергії під твердим шаром земної поверхні;

екологічна цінність електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (екологічна цінність), – обсяг викидів парникових газів, який було уникнено за рахунок виробництва 1 МВт•год електричної енергії з відновлюваних джерел енергії;

електронна торгова система – дворівнева інформаційно-комунікаційна система, що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи. Електронна торгова система забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, необхідними для проведення аукціону в електронній формі;

електронний майданчик – апаратно-програмний комплекс, що функціонує в мережі Інтернет, підключений до центральної бази даних та забезпечує замовнику аукціону, особам, які мають намір взяти участь в аукціоні, учасникам можливість користуватися сервісами електронної торгової системи з автоматичним обміном інформацією щодо процесу проведення аукціонів в електронній формі;

енергетичний кооператив – юридична особа, створена відповідно до Закону України "Про кооперацію" або Закону України "Про споживчу кооперацію" для здійснення господарської діяльності з виробництва, заготівлі або транспортування паливно-енергетичних ресурсів та зберігання енергії, надання інших послуг з метою задоволення потреб його членів або територіальної громади, а також з метою отримання прибутку відповідно до законодавства;

енергія, вироблена з альтернативних джерел, – електрична, теплова та механічна енергія, яка виробляється на об’єктах альтернативної енергетики і може виступати товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу;

енергія довкілля – природна теплова енергія та енергія, що накопичується у довкіллі, яка має певні межі та може зберігатися в атмосфері (крім відпрацьованого повітря) або у поверхневих чи стічних водах;

ефективність системи – сукупність показників енергетичної системи як результат вибору енергоефективних рішень, які, зокрема, забезпечують економічно ефективний шлях декарбонізації, додаткову гнучкість системи та ефективне використання ресурсів;

замовник проекту відновлюваної енергетики – фізична або юридична особа або об’єднання таких осіб (включаючи активних споживачів та/або спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії, та/або енергетичні кооперативи), яка має намір впровадити проект відновлюваної енергетики;

"зелений" тариф – спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

зона прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії – певна територія на суходолі, морі чи у внутрішніх водах, визначена особливо придатною для будівництва об’єктів відновлюваної енергетики у порядку, визначеному цим Законом, та затверджена Кабінетом Міністрів України;

інноваційна технологія відновлюваної енергії – технологія виробництва відновлюваної енергії, що покращує, принаймні в один спосіб, співставну найбільш сучасну технологію відновлюваної енергії або що забезпечує придатність до комерційного використання технології відновлюваної енергії, що не є економічно обґрунтованою або використання якої містить очевидні ризики;

компетентна установа – дозвільний орган, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, а також уповноважений територіальний орган та уповноважений центральний орган у значеннях, наведених у Законі України "Про оцінку впливу на довкілля";

мала гідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 1 МВт, але не перевищує 10 МВт;

механізм ринкової премії – схема підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, за якою гарантований покупець виплачує суб’єктам господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, та суб’єктам господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, різницю між розміром "зеленого" тарифу або аукціонної ціни з урахуванням надбавки до нього (неї) та розрахунковою ціною, визначеною у порядку, встановленому Законом України "Про ринок електричної енергії";

механізм самовиробництва – схема підтримки активних споживачів, призначена для власного споживання електричної енергії, за якою відбувається взаєморозрахунок вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу генеруючими установками таких споживачів та вартості обсягу відбору ними електричної енергії з електричної мережі з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії;

мікрогідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої не перевищує 200 кВт;

мінігідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 200 кВт, але не перевищує 1 МВт;

національний цільовий показник – визначений Національним планом з енергетики та клімату розмір цільової частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у валовому кінцевому споживанні енергії, досягнення якого забезпечується протягом зазначеного періоду відповідно до міжнародних зобов’язань України;

об’єкт відновлюваної енергетики – комплекс взаємопов’язаних устаткування і споруд, що призначені для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії;

об’єкти альтернативної енергетики – енергогенеруюче та інше обладнання, що виробляє енергію за рахунок використання альтернативних джерел енергії, частка яких становить не менш як 50 відсотків встановленої потужності всіх задіяних на об’єкті джерел енергії;

обіг гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, – вчинення правочинів, пов’язаних з переходом прав на гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, та прав, що випливають за цивільно-правовими договорами, за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), а також за операціями з передачі та/або розподілу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, відповідно до законодавства;

обладнання, що виробляє енергію з енергії сонячного випромінювання, – обладнання, що перетворює енергію сонячного випромінювання у теплову або електричну енергію;

обов’язок щодо відновлюваної енергії – схема підтримки, що передбачає зобов’язання виробників енергії забезпечувати виробництво певної частки енергії з відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі їх виробництва, постачальників енергії забезпечувати певну частку постачання енергії з відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі постачання енергії, споживачів забезпечувати певну частку споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі їх споживання, включно із схемами підтримки, у межах яких такі вимоги можуть бути виконані з використанням гарантій походження;

оператор електронного майданчика – юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з адміністратором електронної торгової системи;

осмотична енергія – енергія, що утворюється з різниці у концентрації солі між двома рідинами, такими як прісна і солона вода;

охолодження – відведення тепла з приміщення або з технологічного процесу для зниження температури чи її підтримання на визначеному рівні;

план (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії – документація, що розроблена для планування території (територій) відповідно до містобудівного законодавства та визначає зони прискореного розвитку відновлюваної енергетики, встановлює умови та обмеження у використанні таких зон (зони), а також визначає принципові рішення щодо їх (її) планування, забудови та використання;

позитивний ефект від виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії – формування частки національно визначеного внеску України до Паризької угоди щодо скорочення обсягів викидів парникових газів;

посібник з процедур – документ, що містить перелік умов та правил, рекомендації для реалізації проекту відновлюваної енергетики;

проект відновлюваної енергетики – комплекс організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових, інженерно-технічних та інших заходів, що передбачають будівництво об’єкта відновлюваної енергетики;

річна квота підтримки суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, – обсяг потужності об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), що пропонується у відповідному році до розподілу на аукціоні, за результатами якого суб’єкти господарювання набувають право на підтримку;

скидна теплова енергія та холод – теплова енергія або холод, які невідворотно утворюються як побічний продукт промисловими або енергетичними установками чи у секторі послуг і які у разі невикористання розсіюються у повітрі або воді без доступу до системи централізованого теплопостачання або охолодження, якщо був або буде використаний процес когенерації чи якщо когенерація неможлива;

спільно діючі споживачі відновлюваної енергії власного виробництва – група споживачів відновлюваної енергії власного виробництва, які розташовані в одній будівлі або багатоквартирному будинку та діють спільно відповідно до законодавства;

спільнота у сфері відновлюваних джерел енергії – юридична особа, у тому числі енергетичний кооператив, утворена фізичними особами та/або суб’єктами малого та/або середнього підприємництва незалежно від форми власності, та/або органами місцевого самоврядування, які добровільно об’єдналися на основі членства та відкритої участі для задоволення суспільних, зокрема економічних, екологічних та соціальних, інтересів своїх членів (учасників) та/або місцевих громад, не мають своєю основною метою отримання прибутку та мають право здійснювати виробництво, споживання, продаж, агрегацію та зберігання енергії з відновлюваних джерел енергії;

споживач відновлюваної енергії власного виробництва – споживач, який споживає та виробляє енергію з відновлюваних джерел для власного споживання у власному приміщенні і може зберігати або продавати вироблену енергію з відновлюваних джерел енергії відповідно до вимог законодавства, за умови що для непобутового споживача відновлюваної енергії власного виробництва така діяльність не є його основною господарською або професійною діяльністю;

статистичний трансфер – передача статистичного значення обсягу енергії з відновлюваних джерел енергії (без потреби у фізичній передачі) відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 1099/2008 про енергетичну статистику Україною одній чи декільком державам – сторонам Енергетичного Співтовариства або однією чи декількома державами – сторонами Енергетичного Співтовариства Україні, яке вираховується під час розрахунку частки відновлюваної енергії сторони, що здійснює передачу статистичного значення, та враховується під час розрахунку частки відновлюваної енергії сторони, яка отримує статистичне значення;

сфера альтернативних джерел енергії – галузь діяльності, пов’язана з використанням альтернативних джерел енергії для виробництва, постачання, транспортування, зберігання, передачі та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел;

схема підтримки – передбачений законом інструмент, схема або механізм, що стимулює використання енергії з відновлюваних джерел енергії шляхом зниження її вартості, підвищення ціни її продажу або збільшення обсягу купівлі такої енергії через покладення обов’язку щодо відновлюваної енергії або в інший спосіб, що включає, але не обмежується, інвестиційну допомогу, схеми, передбачені обов’язком щодо відновлюваної енергії, в тому числі з використанням гарантій походження, схеми прямої цінової підтримки, включно із спеціальними тарифами, зокрема "зеленим" тарифом, та виплати фіксованих або змінних ринкових премій, інші послуги, що становлять загальний економічний інтерес, які спрямовані на розвиток відновлюваної енергетики;

тепловий насос – машина, пристрій або установка, що передає енергію довкілля, зокрема повітря, води чи ґрунту, до будівель або для промислового застосування через зміну напрямку природного потоку теплової енергії таким чином, щоб енергія перетікала від нижчої температури до вищої. Зворотні теплові насоси можуть переміщувати енергію від будівлі до довкілля;

технічне переоснащення об’єкта відновлюваної енергетики – комплекс заходів, спрямованих на оновлення існуючого об’єкта відновлюваної енергетики через повну або часткову заміну, модернізацію чи оновлення генеруючого обладнання, систем управління, допоміжного обладнання або інших технічних систем, зокрема для збільшення встановленої потужності, підвищення ефективності та/або продовження строку експлуатації такого об’єкта, що здійснюються з використанням існуючої інфраструктури та не передбачають створення нового об’єкта відновлюваної енергетики;

центральна база даних – сукупність технічних та програмних засобів у складі баз даних та модуля аукціону, що забезпечують можливість проведення аукціону в електронній формі та гарантують рівний доступ до інформації учасникам аукціону в електронній формі;

черга будівництва електричної станції – група електричних установок або окрема установка, устаткування і споруди, розташовані на певній території, які функціонально пов’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для виробництва електричної енергії, що відповідно до проектної документації на будівництво є частиною об’єкта електроенергетики. Черга будівництва електричної станції може складатися з пускових комплексів.

Терміни "адміністратор комерційного обліку", "виробник електричної енергії", "споживач", "гарантований покупець електричної енергії (гарантований покупець)", "учасник ринку", "агрегатор", "електропостачальник", "оператор системи передачі", "оператор ринку", "система передачі електричної енергії", "система розподілу електричної енергії", "активний споживач", "споживач", "пряма лінія", "постачальник універсальних послуг", "побутовий споживач", "малий непобутовий споживач", "приєднання електроустановки" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії". Термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Термін "контроль" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про захист економічної конкуренції". Термін "електронний документ" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг". Терміни "викиди парникових газів", "парникові гази" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів". Терміни "дозвільні органи", "документ дозвільного характеру" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Термін "національно визначений внесок України до Паризької угоди" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про основні засади державної кліматичної політики". Термін "біовідходи" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про управління відходами". Термін "будівництво" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".";

2) статтю 2 доповнити частиною другою такого змісту:

"На виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію acquis communautaire Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії, а саме Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел.";