Про державне регулювання сфери захисту рослин

5. Відомості державних реєстрів у сфері захисту рослин:

1) мають статус офіційної інформації компетентного органу;

2) не потребують будь-якого додаткового підтвердження компетентного органу;

3) можуть використовуватися операторами ринку, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування для отримання публічної інформації за їхнім запитом.

6. Фінансування витрат, пов’язаних із створенням, технічною підтримкою, обслуговуванням програмного забезпечення державних реєстрів у сфері захисту рослин, формуванням і веденням зазначених реєстрів, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.

7. Програмне забезпечення державних реєстрів у сфері захисту рослин, розроблене на замовлення та/або придбане держателем таких реєстрів, відомості державних реєстрів у сфері захисту рослин є об’єктом права державної власності.

8. Оператори ринку, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування мають право доступу до відомостей державних реєстрів у сфері захисту рослин шляхом пошуку, перегляду, отримання запитуваної публічної інформації.

9. Доступ до відомостей державних реєстрів у сфері захисту рослин (крім персональних даних) надається шляхом:

1) оприлюднення на офіційному веб-сайті компетентного органу відкритих даних відомостей з державних реєстрів у сфері захисту рослин;

2) доступу через персональний кабінет користувача відповідного державного реєстру у сфері захисту рослин.

10. Доступ до відомостей державних реєстрів у сфері захисту рослин надається відповідно до вимог законодавства про захист персональних даних та відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

1. Державній реєстрації у сфері захисту рослин підлягають такі оператори ринку:

1) професійні оператори, уповноважені відповідно до цього Закону; професійні оператори, діяльність яких пов’язана з обігом рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, переміщення яких має здійснюватися у супроводі фітосанітарного сертифіката та/або паспорта рослини, - шляхом включення до Державного реєстру професійних операторів;

2) професійні користувачі, дистриб’ютори та консультанти; суб’єкти господарювання, уповноважені відповідно до цього Закону на проведення навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин; суб’єкти господарювання, уповноважені відповідно до цього Закону на здійснення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин, - шляхом включення до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин;

3) уповноважені лабораторії та референс-лабораторії - шляхом включення до Державного реєстру лабораторій у сфері захисту рослин.

2. Державна реєстрація у сфері захисту рослин здійснюється на безоплатній основі на підставі рішення компетентного органу шляхом включення інформації про оператора ринку, який підлягає державній реєстрації у сфері захисту рослин, до відповідного державного реєстру у сфері захисту рослин у частині наданого відповідно до цього Закону уповноваження. Порядок державної реєстрації у сфері захисту рослин встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Оператор ринку не підлягає державній реєстрації у сфері захисту рослин як професійний оператор, якщо:

1) він постачає виключно та безпосередньо кінцевим споживачам (користувачам) незначну кількість рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів за будь-яким договором, крім дистанційного договору;

2) він постачає виключно та безпосередньо кінцевим споживачам (користувачам) незначну кількість насіння, крім насіння, яке має переміщуватися у супроводі фітосанітарного сертифіката;

3) його професійна діяльність стосовно рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів обмежується їх транспортуванням до іншого професійного оператора;

4) його професійна діяльність стосується виключно транспортування будь-яких об’єктів з використанням дерев’яного пакувального матеріалу.

Обсяги рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів, які для цілей цього Закону вважаються незначною кількістю, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

4. Компетентний орган зобов’язаний прийняти рішення про відкликання державної реєстрації у сфері захисту рослин у разі:

1) невжиття оператором ринку, який підлягає державній реєстрації у сфері захисту рослин, заходів для усунення виявлених невідповідностей вимогам цього Закону у розумний строк, встановлений компетентним органом;

2) звернення оператора ринку із заявою про його виключення з відповідного державного реєстру в зв’язку з припиненням його діяльності як оператора ринку, що підлягає державній реєстрації у сфері захисту рослин;

3) припинення юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, смерті фізичної особи.

У разі надання оператором ринку завідомо неправдивих відомостей, що призвели до державної реєстрації у сфері захисту рослин, компетентний орган приймає рішення про визнання такої державної реєстрації недійсною.

5. Рішення про відкликання або визнання недійсною державної реєстрації у сфері захисту рослин є підставою для виключення особи з відповідного державного реєстру.

1. Систему органів виконавчої влади у сфері захисту рослин складають:

1) Кабінет Міністрів України;

2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин;

3) компетентний орган.

2. Інші органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження у сфері захисту рослин у межах, передбачених цим Законом.

1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері захисту рослин належить:

1) забезпечення здійснення державної політики у сфері захисту рослин;

2) визначення основних напрямів розвитку державної політики у сфері захисту рослин;

3) спрямування та координація роботи центральних органів виконавчої влади у сфері захисту рослин;

4) затвердження нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;

5) встановлення розміру платних послуг у сфері захисту рослин відповідно до цього Закону;

6) організація міжнародного співробітництва у сфері захисту рослин;

7) здійснення інших повноважень у сфері захисту рослин відповідно до цього Закону.

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин, належить:

1) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту рослин;

2) здійснення нормативно-правового забезпечення у сфері захисту рослин, у тому числі затвердження в межах своїх повноважень порядків та інших нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;

3) участь у міжнародному співробітництві з питань захисту рослин;

4) здійснення інших повноважень у сфері захисту рослин відповідно до цього Закону.

1. До повноважень компетентного органу у сфері захисту рослин належить:

1) реалізація державної політики у сфері захисту рослин;

2) організація та здійснення державного контролю, у тому числі на державному кордоні України, та інших офіційних заходів;

3) розроблення та виконання:

довгострокового плану державного контролю, щорічне звітування перед Кабінетом Міністрів України про стан його виконання;

щорічного плану державного контролю та щорічного плану державного моніторингу у сфері захисту рослин;

загальнодержавних, регіональних, міждержавних цільових програм захисту рослин;

4) забезпечення:

ведення державних реєстрів у сфері захисту рослин, а також забезпечення їх відкритості та загальної доступності;

захисту персональних даних особи, яка повідомила про порушення вимог законодавства про захист рослин;

правомірності та ефективності діяльності своїх структурних підрозділів, територіальних органів та їх посадових осіб;

уповноваження осіб у сфері захисту рослин відповідно до цього Закону, відкликання та визнання такого уповноваження недійсним;

розгляду та вирішення справ, а також вчинення процедурних дій та/або прийняття процедурних рішень відповідно до цього Закону з урахуванням Закону України "Про адміністративну процедуру";

5) встановлення у щорічному плані державного контролю періодичності здійснення заходів державного контролю, аудиту, відбору зразків та лабораторних досліджень у сфері захисту рослин;

6) визначення в порядку, встановленому законодавством, періодичності проведення документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, відповідно до розділу VIII цього Закону;

7) здійснення в межах своїх повноважень заходів щодо:

запобігання поширенню, локалізації та ліквідації шкідливих організмів;

усунення порушень цього Закону, а також притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом;

8) залучення до здійснення заходів державного контролю правоохоронних органів у межах повноважень, наданих їм законом (за необхідності);

9) участь у міжнародному співробітництві з питань захисту рослин;

10) здійснення інших повноважень у сфері захисту рослин відповідно до цього Закону.

1. Систему компетентного органу складають компетентний орган та його територіальні органи.

2. Територіальні органи компетентного органу виконують повноваження компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

3. Керівник компетентного органу виконує повноваження Головного державного фітосанітарного інспектора України, за умови його відповідності вимогам, встановленим цим Законом до державного фітосанітарного інспектора. У разі невідповідності зазначеним вимогам він покладає виконання повноважень Головного державного фітосанітарного інспектора України на свого заступника або керівника структурного підрозділу компетентного органу, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом до державного фітосанітарного інспектора.

4. Керівник компетентного органу покладає виконання повноважень:

1) заступника Головного державного фітосанітарного інспектора України - на свого заступника або керівника структурного підрозділу компетентного органу, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом до державного фітосанітарного інспектора;

2) Головного державного фітосанітарного інспектора в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі - на керівника відповідного територіального органу, його заступника або керівника структурного підрозділу територіального органу, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом до державного фітосанітарного інспектора;

3) заступника Головного державного фітосанітарного інспектора в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі - заступника керівника відповідного територіального органу або керівника структурного підрозділу територіального органу, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом до державного фітосанітарного інспектора.

1. Посадові особи компетентного органу та його територіальних органів є державними службовцями, на них поширюється дія Закону України "Про державну службу".

2. Посадовою особою компетентного органу може бути особа, яка здобула щонайменше перший (бакалаврський) рівень вищої освіти за спеціальністю "Агрономія" або "Захист і карантин рослин" чи прирівняною до них спеціальністю, крім випадків, передбачених законом.

3. Головним державним фітосанітарним інспектором України, його заступниками, головними державними фітосанітарними інспекторами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх заступниками можуть бути особи, які мають досвід роботи на посадах державної служби категорії "А" чи "Б" або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або на керівних посадах у сфері захисту рослин не менше трьох років.

4. Посадові особи компетентного органу зобов’язані регулярно підвищувати свою професійну компетентність у порядку, визначеному відповідно до законів України "Про державну службу", "Про професійний розвиток працівників".

5. Шкода, завдана фізичній особі, фізичній особі - підприємцю або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової особи компетентного органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування компетентного органу, незалежно від вини такої посадової особи.

1. Посадові особи компетентного органу відповідно до своїх повноважень мають право:

1) безперешкодного доступу під час здійснення заходів державного контролю до місць здійснення державного контролю, інших офіційних заходів, включаючи місця обігу рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів, а також місць, пов’язаних з поводженням із засобами захисту рослин, - з метою перевірки додержання операторами ринку законодавства про захист рослин;

2) проводити відбір зразків рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів, засобів захисту рослин з метою перевірки їх відповідності законодавству про захист рослин;

3) одержувати від центральних органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та операторів ринку інформацію і документи (їх копії) з питань захисту рослин, необхідні для реалізації своїх повноважень відповідно до цього Закону, крім інформації, що міститься в державних реєстрах та/або перебуває у розпорядженні компетентного органу;

4) збирати інформацію для підтвердження дотримання вимог законодавства про захист рослин;

5) видавати обов’язкові для виконання розпорядження про застосування фітосанітарних заходів та/або приписи про усунення порушень законодавства про захист рослин;

6) накладати адміністративні стягнення та застосовувати господарсько-правові санкції відповідно до закону;

7) затримувати вантажі у випадках, передбачених законом;

8) забороняти ввезення (пересилання) на митну територію України та транзит вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження, іншими об’єктами, які не відповідають вимогам фітосанітарних заходів;

9) забороняти ввезення (пересилання) на митну територію України або розміщення на ринку засобів захисту рослин, що не відповідають вимогам законодавства про захист рослин, а також фальсифікованих засобів захисту рослин;

10) організовувати та проводити навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин, а також видавати свідоцтво про проходження навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин;

11) приймати рішення про застосування фітосанітарних заходів у разі виникнення надзвичайних обставин у сфері захисту рослин.

2. Посадові особи компетентного органу відповідно до своїх повноважень зобов’язані:

1) дотримуватися вимог законодавства про захист рослин;

2) об’єктивно та неупереджено здійснювати свої повноваження, передбачені законом;

3) вживати заходів щодо охорони території України від проникнення та поширення регульованих шкідливих організмів на території України;

4) вживати заходів для запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у вільні зони;

5) сприяти впровадженню інтегрованої системи захисту рослин та методів захисту рослин, безпечних для життя і здоров’я людини, для тварин, рослин та навколишнього природного середовища;

6) проходити навчання для здійснення державного контролю та інших офіційних заходів, у тому числі відповідно до програм навчання, затверджених компетентним органом, вимоги до яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин;

7) приймати рішення про здійснення інших офіційних заходів на підставі результатів лабораторних досліджень;

8) видавати документи в межах своїх повноважень;

9) здійснювати спостереження за розвитком та поширенням шкідливих організмів, прогнозувати розвиток і поширення шкідливих організмів;

10) здійснювати фітосанітарні процедури у випадках, передбачених цим Законом;

11) дотримуватися правил етичної поведінки у взаємовідносинах з операторами ринку, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності або невідповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про захист рослин, а також від неправомірного та необґрунтованого притягнення операторів ринку до відповідальності та застосування до них заходів реагування;

12) дотримуватися конфіденційності та не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, одержану під час здійснення заходів державного контролю, інших офіційних заходів, крім випадків, передбачених законом;

13) пред’являти документи, що посвідчують особу та підтверджують повноваження на здійснення заходів державного контролю, інших офіційних заходів, а також оформляти та надавати документи, пов’язані із здійсненням заходів державного контролю;

14) здійснювати інші повноваження відповідно до цього Закону.

1. Оператори ринку мають право:

1) на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок порушення фітосанітарних заходів іншими особами в порядку, встановленому законом;

2) на відшкодування витрат, пов’язаних із використанням майна, що перебуває у їхній власності або користуванні, з метою запобігання поширенню і ліквідації карантинних організмів і особливо небезпечних шкідливих організмів, у порядку та розмірах, затверджених Кабінетом Міністрів України;

3) перевіряти наявність документа, що посвідчує особу та підтверджує повноваження, у державних фітосанітарних інспекторів та інших посадових осіб, які здійснюють заходи державного контролю та інші офіційні заходи, та документа, що є підставою для здійснення заходів державного контролю та інших офіційних заходів;

4) під час відбору зразків одержувати другий зразок для проведення іншого лабораторного дослідження на підставі другого експертного висновку;

5) отримувати примірник припису, розпорядження, рішення, акта або іншого документа, складеного за результатами здійснення заходу державного контролю або іншого офіційного заходу;

6) не допускати державних фітосанітарних інспекторів до здійснення заходів державного контролю у разі наявності таких підстав:

державний контроль здійснюється з порушенням вимог щодо його періодичності, встановленої щорічним планом державного контролю, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного контролю;

державний фітосанітарний інспектор не надав копій документів, передбачених цим Законом, або надані документи не відповідають вимогам законодавства про захист рослин;

7) оскаржувати в адміністративному порядку або до суду будь-яке рішення компетентного органу та/або його посадових осіб, уповноважених осіб у сфері захисту рослин;

8) отримувати у встановленому законодавством порядку від компетентного органу повну та достовірну інформацію про:

проникнення, зараження, поширення, розвиток шкідливих організмів та їхню шкідливість;

фітосанітарний стан;

результати аналізу та оцінювання фітосанітарного ризику, результати діагностики;

встановлені карантинні (демарковані) зони;

інші фітосанітарні заходи.

2. Право на оскарження не позбавляє компетентний орган права вживати невідкладних заходів, визначених законом, для усунення або обмеження ризиків для життя і здоров’я людини, для тварин, рослин або навколишнього природного середовища.

3. Оператори ринку зобов’язані:

1) виконувати законні вимоги державних фітосанітарних інспекторів;

2) подавати до компетентного органу визначені законодавством про захист рослин відомості та інформацію, необхідні для здійснення державної реєстрації у сфері захисту рослин, якщо обов’язковість такої державної реєстрації передбачена цим Законом;

3) зберігати документи і записи та подавати до компетентного органу інформацію та/або звітність у сфері захисту рослин, якщо це передбачено цим Законом;

4) відшкодовувати завдані збитки у встановленому законом порядку;

5) дотримуватися інших вимог законодавства про захист рослин;

6) надавати державному фітосанітарному інспектору в обсязі, необхідному для здійснення відповідних заходів державного контролю та інших офіційних заходів, безперешкодний доступ до:

виробничих потужностей (місць виробництва), місць зберігання та реалізації засобів захисту рослин, що перебувають у користуванні оператора ринку;

автоматизованих систем управління інформацією, в яких міститься інформація, що стосується сфери захисту рослин, виключно в частині питань, які містить акт державного контролю;

документів і будь-якої іншої інформації щодо рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів, виробничих потужностей (місць виробництва), засобів захисту рослин, що перебувають у володінні оператора ринку, або шкідливих організмів, рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів, транспортних засобів та обладнання.

4. Оператори ринку мають й інші права та обов’язки у сфері захисту рослин, визначені цим Законом.

5. Операторам ринку забороняється здійснювати відповідні види господарської діяльності у сфері захисту рослин без державної реєстрації у сфері захисту рослин, якщо обов’язковість такої державної реєстрації передбачена цим Законом.

1. Професійні оператори мають всі права операторів ринку, а також право:

1) здійснювати ввезення (пересилання) на митну територію України, переміщення територією України та вивезення за межі митної території України рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів;

2) здійснювати поштові відправлення рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів;

3) здійснювати діяльність, пов’язану з відповідними рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, у карантинних (демаркованих) зонах, місцях виробництва, вільних від шкідливих організмів, або на виробничих ділянках, вільних від шкідливих організмів чи у вільних зонах;

4) виробляти, у тому числі вирощувати, розмножувати та зберігати рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти;

5) бути уповноваженими на видачу паспорта рослини, на нанесення знака маркування на дерев’яний пакувальний матеріал;

6) здійснювати діяльність, на яку їх уповноважено відповідно до цього Закону.

2. Професійні оператори зобов’язані:

1) подавати до компетентного органу та щороку, за необхідності, оновлювати визначені законодавством про захист рослин відомості та інформацію (крім тих, що містяться в державних реєстрах та/або перебувають у розпорядженні державних органів), необхідні для державної реєстрації у сфері захисту рослин, якщо обов’язковість такої державної реєстрації передбачена цим Законом;

2) повідомляти компетентний орган протягом однієї доби у разі виявлення або підозри зараження регульованими шкідливими організмами рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів;

3) систематично проводити перевірки виробничих потужностей (місць виробництва), що перебувають у їх власності або користуванні, у тому числі в оренді, на яких здійснюється обіг рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів, з метою виявлення шкідливих організмів, зокрема регульованих шкідливих організмів;

4) дотримуватися інших вимог законодавства про захист рослин.

3. Професійні оператори, уповноважені на видачу паспорта рослини, додатково до обов’язків, передбачених частиною другою цієї статті, зобов’язані:

1) зберігати протягом трьох років відомості щодо визначення та здійснення внутрішнього контролю відповідних точок свого виробничого процесу, а також критично важливих точок, що стосуються переміщення рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів;

2) забезпечувати наявність у свого персоналу, залученого до видачі паспорта рослини, спеціальних знань у сфері захисту рослин, пов’язаних з перевіркою рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів на наявність шкідливих організмів.

1. Професійні користувачі мають всі права операторів ринку, а також право:

1) застосовувати зареєстровані та дозволені до використання згідно із законом засоби захисту рослин;

2) отримувати від компетентного органу інформацію про фітосанітарний стан та рекомендовані заходи захисту рослин;

3) отримувати від виробників та дистриб’юторів інформацію щодо застосування засобів захисту рослин, які пройшли державну реєстрацію відповідно до вимог Закону України "Про пестициди і агрохімікати" та дозволені до застосування на території України, ризику для життя і здоров’я людини, для тварин, рослин або навколишнього природного середовища, а також інформацію про техніку безпеки при поводженні із засобами захисту рослин.

2. Професійні користувачі зобов’язані:

1) подавати визначені законодавством про захист рослин відомості та інформацію, необхідні для державної реєстрації у сфері захисту рослин, якщо обов’язковість такої державної реєстрації передбачена цим Законом;

2) мати свідоцтво про проходження навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин;

3) своєчасно здійснювати заходи захисту рослин;

4) додержуватися Правил поводження із засобами захисту рослин, загальних принципів інтегрованої системи захисту рослин, вимог належної практики захисту рослин, регламентів застосування засобів захисту рослин, розміщених на етикетці засобу захисту рослин, та рекомендацій виробника засобу захисту рослин;

5) вживати заходів щодо інформування та захисту осіб, які можуть зазнати негативного впливу повітряного зносу (переміщення) засобів захисту рослин, у тому числі при їх внесенні з повітря;

6) вести облік засобів захисту рослин та/або здійснення заходів захисту рослин, зберігати інформацію відповідно до цього Закону;

7) здійснювати відповідно до законодавства регулярний технічний огляд обладнання для застосування засобів захисту рослин.

3. Дистриб’ютори мають усі права операторів ринку, а також право:

1) розміщувати на ринку засоби захисту рослин, зареєстровані та дозволені до використання згідно із законом;

2) здійснювати ввезення (пересилання) засобів захисту рослин на митну територію України відповідно до законодавства;

3) отримувати від виробників та інших дистриб’юторів інформацію щодо регламентів застосування засобів захисту рослин, ризику для життя і здоров’я людини, для тварин, рослин або навколишнього природного середовища, а також про техніку безпеки при поводженні із засобами захисту рослин.

4. Дистриб’ютори зобов’язані:

1) подавати визначені законодавством про захист рослин відомості та інформацію, необхідні для державної реєстрації у сфері захисту рослин, якщо обов’язковість такої державної реєстрації передбачена цим Законом;

2) зберігати та/або реалізовувати засоби захисту рослин у місцях їх зберігання та/або реалізації згідно з відомостями, поданими для державної реєстрації у сфері захисту рослин, що містяться у Державному реєстрі осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин;

3) надавати доступ до вантажів із засобами захисту рослин, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, для здійснення державного контролю та інших офіційних заходів;

4) зберігати та/або реалізовувати засоби захисту рослин окремо від інших товарів, на властивості яких вони можуть вплинути або які можуть вплинути на властивості засобів захисту рослин;

5) зберігати засоби захисту рослин: окремо від засобів захисту рослин, термін придатності яких закінчився, пакування яких пошкоджено, реалізація та/або застосування яких заборонені, а також які є непридатними для реалізації та/або застосування з інших причин; відповідно до умов, зазначених на етикетці та в інформації, що міститься у маркуванні засобів захисту рослин;

6) дотримуватися вимог щодо простежуваності засобів захисту рослин;

7) подавати до компетентного органу в обсязі, визначеному законодавством про захист рослин, інформацію щодо засобів захисту рослин;

8) мати у штаті принаймні одного консультанта;

9) мати свідоцтво про проходження навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин;

10) додержуватися Правил поводження із засобами захисту рослин.

5. Консультанти мають право:

1) отримувати від компетентного органу інформацію про фітосанітарний стан та рекомендовані заходи захисту рослин;

2) надавати консультації професійним та непрофесійним користувачам щодо застосування засобів захисту рослин, а також щодо техніки безпеки та запобігання ризикам при поводженні із засобами захисту рослин.

6. Консультанти зобов’язані:

1) мати свідоцтво про проходження навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин;

2) під час реалізації засобів захисту рослин надавати професійним та/або непрофесійним користувачам інформацію щодо застосування засобів захисту рослин, а також щодо техніки безпеки та запобігання ризикам при поводженні із засобами захисту рослин.

1. Компетентний орган має право уповноважувати на здійснення інших офіційних заходів у сфері захисту рослин таких осіб:

1) професійних операторів - на видачу паспорта рослини (із зазначенням переліку рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів, щодо яких професійний оператор має уповноваження видавати паспорт рослини); на нанесення знака маркування на дерев’яний пакувальний матеріал;

2) суб’єктів господарювання - на проведення навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин; на здійснення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин;

3) акредитовані лабораторії - на проведення лабораторних досліджень у сфері захисту рослин (включаючи відбір зразків фахівцями таких лабораторій у випадках, передбачених законодавством про захист рослин) для цілей державного контролю та/або інших офіційних заходів;

4) уповноважені лабораторії - на виконання функцій референс-лабораторії, визначених цим Законом.

2. Професійний оператор уповноважується на видачу паспорта рослини, за умови що він:

1) має спеціальні знання у сфері захисту рослин, пов’язані з перевіркою рослин, продуктів рослинного походження на наявність шкідливих організмів (якщо професійним оператором є фізична особа), або перебуває у трудових чи цивільно-правових відносинах з особою, яка має такі спеціальні знання;

2) може забезпечити дотримання вимог щодо простежуваності у сфері захисту рослин.

Володіння спеціальними знаннями у сфері захисту рослин, пов’язаними з перевіркою рослин, продуктів рослинного походження на наявність шкідливих організмів, підтверджується дипломом про вищу освіту за спеціальністю "Агрономія" чи "Захист і карантин рослин" або документом (сертифікатом), що засвідчує проходження відповідного навчання відповідно до порядку та вимог, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

3. Професійний оператор уповноважується на нанесення знака маркування на дерев’яний пакувальний матеріал, за умови що він:

1) має спеціальні знання щодо оброблення дерев’яного пакувального матеріалу (якщо професійним оператором є фізична особа) або перебуває у трудових чи цивільно-правових відносинах з особою, яка має такі спеціальні знання;

2) має належне обладнання, необхідне для проведення оброблення.

Володіння спеціальними знаннями щодо оброблення дерев’яного пакувального матеріалу підтверджується дипломом про вищу освіту за спеціальністю "Агрономія" чи "Захист і карантин рослин" або документом (сертифікатом), що засвідчує проходження відповідного навчання відповідно до порядку та вимог, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

4. Суб’єкт господарювання уповноважується на проведення навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин, за умови що він має достатній рівень матеріально-технічного забезпечення для проведення навчання та відповідний персонал.

5. Суб’єкт господарювання уповноважується на здійснення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин, за умови що:

1) одним із видів його статутної діяльності є організація та здійснення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин;

2) він є акредитованим для здійснення технічного огляду сільськогосподарських машин, у тому числі обладнання, яке використовується для застосування засобів захисту рослин, відповідно до стандартів ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 або інших стандартів, якими їх замінено;

3) має належне обладнання, інструменти, устаткування та інші технічні засоби, необхідні для здійснення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин.

6. Компетентний орган не має права надавати уповноваження на:

1) здійснення заходів державного контролю;

2) оформлення протоколів про порушення законодавства про захист рослин та накладення штрафів;

3) видачу приписів про усунення порушень законодавства про захист рослин, а також щодо перевірки стану їх виконання;

4) запровадження будь-яких обмежень або заборон щодо обігу рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів та поводження із засобами захисту рослин;

5) видачу фітосанітарних сертифікатів та фітосанітарних сертифікатів на реекспорт;

6) вжиття заходів щодо поводження з вантажами з рослинами, продуктами рослинного походження, іншими об’єктами та засобами захисту рослин, ввезеними (пересланими) на митну територію України, що не відповідають законодавству про захист рослин.

7. Уповноваження у сфері захисту рослин та відкликання такого уповноваження здійснюються компетентним органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Визнання уповноваження у сфері захисту рослин недійсним здійснюється відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

8. Рішення про уповноваження або відмову в уповноваженні компетентний орган приймає відповідно до цього Закону протягом 30 днів з дати подання особою заяви про уповноваження. Компетентний орган на підставі рішення про уповноваження вносить інформацію про:

1) професійних операторів, уповноважених на видачу паспорта рослини, професійних операторів, уповноважених на нанесення знака маркування на дерев’яний пакувальний матеріал, - до Державного реєстру професійних операторів;

2) суб’єктів господарювання, уповноважених на проведення навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин, суб’єктів господарювання, уповноважених на здійснення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин, - до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин;

3) уповноважені лабораторії, референс-лабораторії - до Державного реєстру лабораторій у сфері захисту рослин.

У разі надання уповноваженою особою завідомо неправдивих відомостей, що призвели до її уповноваження у сфері захисту рослин, компетентний орган приймає рішення про визнання такого уповноваження недійсним.

Рішення про визнання уповноваження недійсним є підставою для виключення особи з відповідного державного реєстру.

9. Компетентний орган проводить перевірку уповноважених осіб за наявності підстав для такої перевірки, визначених Кабінетом Міністрів України, але не менше одного разу на рік. У разі виявлення за результатами перевірки невідповідності уповноваженої особи вимогам, відповідно до яких її уповноважено, та/або факту невиконання або неналежного виконання наданого їй уповноваження компетентний орган надає письмові рекомендації щодо усунення виявленої невідповідності із зазначенням розумного строку для її усунення.

10. Відкликання уповноваження у сфері захисту рослин здійснюється за рішенням компетентного органу у разі:

1) неусунення у встановлений компетентним органом строк виявленої невідповідності уповноваженої особи вимогам, відповідно до яких її уповноважено, та/або виявлення факту невиконання або неналежного виконання наданого їй уповноваження;

2) припинення юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, смерті фізичної особи;

3) подання уповноваженою особою заяви про відкликання уповноваження.

11. Компетентний орган не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про відкликання уповноваження виключає особу з відповідного державного реєстру.

12. Шкода, завдана фізичній особі, фізичній особі - підприємцю чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю уповноваженої особи або її працівника у зв’язку із здійсненням інших офіційних заходів, відшкодовується уповноваженою особою незалежно від вини такої особи або її працівника.

13. Уповноважена особа у сфері захисту рослин зобов’язана дотримуватися конфіденційності та не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, що стала їй відома під час здійснення інших офіційних заходів, на здійснення яких її уповноважено, крім випадків, передбачених законом.

14. Особа має право оскаржити рішення компетентного органу про відмову в уповноваженні, про відкликання уповноваження, про визнання уповноваження недійсним, прийняте відповідно до цього Закону, шляхом подання скарги до компетентного органу. Компетентний орган не пізніше наступного дня після надходження скарги направляє її разом з матеріалами справи до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин, здійснює розгляд скарги та приймає рішення за скаргою відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" протягом розумного строку, що не може становити більше 30 днів з дати надходження скарги.

1. Лабораторні дослідження зразків з метою державного контролю та інших офіційних заходів проводяться уповноваженими лабораторіями, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Уповноваженою лабораторією може бути лабораторія, яка є юридичною особою незалежно від форми власності та уповноважена компетентним органом на проведення лабораторних досліджень шляхом застосування одного або декількох методів лабораторних досліджень.

3. Лабораторія уповноважується, якщо вона одночасно:

1) має обладнання та інфраструктуру, необхідні для проведення лабораторних досліджень;

2) має достатню кількість компетентного персоналу для виконання своїх завдань та функцій;

3) акредитована відповідно до стандартів ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 або інших стандартів, якими їх замінено.

4. Сфера акредитації лабораторії може включати:

1) методи лабораторних досліджень, які будуть застосовуватися лабораторією як уповноваженою;

2) один або поєднання декількох методів або груп методів лабораторних досліджень;

3) удосконалені варіанти методів, на які вона акредитована, що використовуються уповноваженою лабораторією, або нові додаткові методи на основі власної валідації (без спеціального оцінювання національним органом з акредитації таких удосконалених варіантів методів або нових додаткових методів).

5. Уповноважена лабораторія зобов’язана невідкладно повідомити компетентний орган про результати лабораторних досліджень у разі виявлення регульованих шкідливих організмів або фальсифікованих засобів захисту рослин.

6. На вимогу референс-лабораторії уповноважені лабораторії беруть участь у міжлабораторних порівняльних дослідженнях (випробуваннях) або кваліфікаційних дослідженнях (випробуваннях) щодо тих лабораторних досліджень, на які лабораторію уповноважено.

7. Уповноважені лабораторії зобов’язані:

1) подавати до компетентного органу інформацію про методи, що використовуються для лабораторних досліджень з метою державного контролю та інших офіційних заходів;

2) зазначати найменування методу у висновку лабораторного дослідження, проведеного з метою державного контролю та інших офіційних заходів;

3) щороку подавати до компетентного органу інформацію про результати проведених лабораторних досліджень за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин;

4) на вимогу компетентного органу надавати документи та інформацію, необхідні для з’ясування обставин, що призвели до отримання від держави-імпортера нотифікації про невідповідність фітосанітарним заходам вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, щодо яких уповноважена лабораторія проводила лабораторне дослідження.

8. Уповноваження лабораторії відкликається на підставі рішення компетентного органу у разі:

1) надходження від уповноваженої лабораторії заяви про відкликання уповноваження;

2) неусуненого у встановлений строк порушення, виявленого за результатами аудиту, у разі ліквідації уповноваженої лабораторії або припинення дії атестата про її акредитацію.

9. Компетентний орган проводить аудит уповноважених лабораторій з періодичністю та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, також у випадках, якщо існує обґрунтована підозра щодо порушення уповноваженою лабораторією вимог законодавства про захист рослин.

10. У разі виявлення за результатами аудиту невідповідності уповноваженої лабораторії встановленим цим Законом вимогам компетентний орган надає письмові рекомендації щодо усунення виявленої невідповідності із зазначенням строку для її усунення.

11. Компетентний орган приймає рішення про відкликання уповноваження уповноваженої лабораторії щодо виконання нею всіх або певних функцій, якщо такою лабораторією не вжито вичерпних і своєчасних заходів у строк, визначений у письмових рекомендаціях за результатами аудиту, у ході якого було виявлено, що уповноважена лабораторія:

1) не відповідає вимогам до уповноважених лабораторій; або

2) не дотримується обов’язків, встановлених цим Законом до уповноваженої лабораторії; або

3) демонструє неприйнятні результати у міжлабораторних порівняльних випробуваннях або кваліфікаційних випробуваннях.

На підставі рішення, передбаченого цією частиною, компетентний орган вносить відповідні відомості до Державного реєстру лабораторій у сфері захисту рослин.

1. Компетентний орган може уповноважити одну або декілька акредитованих лабораторій як референс-лабораторію на виконання функцій, передбачених цією статтею.

2. Референс-лабораторія повинна:

1) відповідати вимогам, встановленим для уповноважених лабораторій;

2) здійснювати свої функції неупереджено, не мати будь-якого конфлікту інтересів, що впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання функцій референс-лабораторії;

3) мати достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань та функцій;

4) мати у власності або в користуванні інфраструктуру, обладнання та засоби, необхідні для виконання функцій референс-лабораторії;

5) забезпечувати підвищення кваліфікації свого персоналу щодо знання та застосування міжнародних або національних стандартів, методів, інструкцій та рекомендацій, а також використання в роботі останніх національних та міжнародних наукових розробок у сфері проведення досліджень;

6) бути обладнана згідно з відповідними стандартами біобезпеки.

3. Компетентний орган вживає необхідних заходів для забезпечення співпраці референс-лабораторій з іншими уповноваженими лабораторіями, а також референс-лабораторіями держав - членів Європейського Союзу та інших країн партнерів України в міжнародній торгівлі та ефективної взаємодії між ними.

4. Референс-лабораторія в межах своєї компетенції виконує такі функції:

1) координація діяльності уповноважених лабораторій у частині вдосконалення та гармонізації методів лабораторних досліджень, а також їх застосування;

2) організація проведення уповноваженими лабораторіями міжлабораторних порівняльних досліджень та кваліфікаційних випробувань, забезпечення належного супроводу таких досліджень, інформування компетентного органу про їх результати;

3) забезпечення обміну інформацією щодо лабораторних досліджень між компетентним органом і уповноваженими лабораторіями;

4) за необхідності здійснення валідації методів (методик), реагентів або їх партій, ведення переліку наявних еталонних речовин і реагентів, списку виробників і постачальників таких еталонних речовин і реагентів;

5) проведення навчання для персоналу уповноважених лабораторій;

6) надання компетентному органу науково-технічної допомоги в діагностиці осередків поширення шкідливих організмів, а в разі невідповідності вантажів вимогам фітосанітарних заходів - шляхом проведення підтвердної діагностики, визначення характеристики та таксономічної класифікації зразка шкідливого організму;

7) надання компетентному органу науково-технічної допомоги з метою виконання довгострокового плану державного контролю.

5. У разі виникнення нових ризиків у сфері захисту рослин, пов’язаних із засобами захисту рослин або появою нових шкідливих організмів, Кабінет Міністрів України має право затвердити додаткові вимоги до референс-лабораторій, крім передбачених цією статтею. Такі додаткові вимоги не повинні суперечити вимогам, передбаченим цією статтею.

1. Інтегрована система захисту рослин ґрунтується на застосуванні комплексу методів захисту рослин (хімічного, механічного, біологічного, агротехнічного, імунологічного тощо), які перешкоджають розвитку популяцій шкідливих організмів та сприяють застосуванню засобів захисту рослин на економічно та екологічно доцільному рівні, зменшують або зводять до мінімуму ризики для життя і здоров’я людини, для тварин, рослин та навколишнього природного середовища, не завдають шкоди природному біологічному різноманіттю та природним екосистемам.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин, компетентний орган, інші центральні органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади в межах своїх повноважень, визначених законом, та науково-дослідні установи сприяють впровадженню інтегрованої системи захисту рослин.

3. Професійні користувачі, дистриб’ютори, консультанти та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані вживати всіх необхідних заходів для впровадження інтегрованої системи захисту рослин з метою зменшення застосування засобів захисту рослин.