• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі

Верховна Рада України  | Закон від 15.12.1993 № 3687-XII
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про охорону прав на винаходи і корисні моделі
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 7, ст. 32)( Вводиться в дію Постановою ВР № 3769-XII від 23.12.93, ВВР, 1994, № 7, ст. 33 )( Роз'яснення: цей Закон застосовується до правовідносин, що виникли після введення його в дію згідно з Постановою ВР № 3769-XII від 23.12.93 )( В редакції Закону № 1771-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, № 37, ст.307 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2188-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 8, ст. 37 № 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114 № 34-IV від 04.07.2002, ВВР, 2002, № 35, ст.256 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 850-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 35, ст.271 № 1256-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.513 № 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41 № 644-IX від 02.06.2020, ВВР, 2020, № 41, ст.330 № 703-IX від 16.06.2020 № 816-IX від 21.07.2020 № 2801-IX від 01.12.2022 № 2974-IX від 20.03.2023 )
( У тексті Закону слово "власник" у всіх відмінках і числах замінено словом "володілець" у відповідному відмінку і числі; слова "свій офіційний бюлетень" та "офіційний бюлетень" у всіх відмінках замінено словом "Бюлетень" у відповідному відмінку згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
( У тексті Закону слова "Установа" та "заклад експертизи" в усіх відмінках замінено словом "НОІВ"; слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності" у відповідному відмінку згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни та скорочення вживаються в такому значенні:
( Абзац перший статті 1 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях;
( Абзац другий статті 1 в редакції Закону № 2188-III від 21.12.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020 )
Апеляційна палата - колегіальний орган НОІВ для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та розгляду інших питань, що належать до його компетенції відповідно до цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів України;
( Абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020 )
винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології;
( Абзац четвертий статті 1 в редакції Законів № 850-IV від 22.05.2003, № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац п'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 850-IV від 22.05.2003 )
секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці, права на який засвідчуються патентом на секретний винахід (секретну корисну модель);
( Абзац шостий статті 1 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:
у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;
з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;
службові обов'язки - зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі);
доручення роботодавця - видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);
роботодавець - особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);
винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель);
( Абзац тринадцятий статті 1 в редакції Закону № 850-IVвід 22.05.2003 )
патент (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель);
( Абзац чотирнадцятий статті 1 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац п'ятнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац шістнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац сімнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац вісімнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац дев'ятнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності);
( Абзац двадцять перший статті 1 виключено на підставі Закону № 850-IV від 22.05.2003 )( Абзац двадцять другий статті 1 виключено на підставі Закону № 850-IV від 22.05.2003 )
формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) - експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам;
ліцензія - дозвіл володільця патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах;
( Абзац двадцять четвертий статті 1 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
особа - фізична або юридична особа;
заявка - сукупність документів, необхідних для державної реєстрації винаходу (корисної моделі);
( Абзац двадцять шостий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
( Абзац двадцять сьомий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003 )
пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;
дата пріоритету - дата подання заявки до НОІВ або до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;
( Абзац двадцять дев'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
міжнародна заявка - заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію;
Реєстр - Державний реєстр України винаходів, Державний реєстр України секретних винаходів, Державний реєстр України корисних моделей, Державний реєстр України секретних корисних моделей, що ведуться в електронній формі;
( Абзац тридцять перший статті 1 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац тридцять другий статті 1 виключено на підставі Закону № 703-IX від 16.06.2020 )
державна система правової охорони інтелектуальної власності - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2188-III від 21.12.2000; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020 )
Атестаційна комісія - колегіальний орган НОІВ, основною метою діяльності якого є проведення атестації осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного);
( Статтю 1 доповнено абзацом тридцять четвертим згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Апеляційна комісія - колегіальний орган НОІВ, основною метою діяльності якого є розгляд скарг кандидатів у представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені) на рішення атестаційної комісії та розгляд скарг на дії представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
( Статтю 1 доповнено абзацом тридцять п'ятим згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
біологічний матеріал - матеріал, що містить генетичну інформацію та може самовідтворюватися чи бути відтвореним у біологічній системі;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
Бюлетень - офіційний електронний бюлетень НОІВ;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
державна реєстрація винаходу (корисної моделі) - державна реєстрація права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель);
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
права на винахід (корисну модель) - права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель).
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
Стаття 2. Законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні моделі)
Законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні моделі) базується на Конституції України і складається із цього Закону, Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну таємницю" та інших нормативно-правових актів.
( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Стаття 3. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належить:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі;
визначення пріоритетних напрямів розвитку сфери охорони прав на винаходи і корисні моделі;
взаємодія та координація із центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою посилення захисту прав інтелектуальної власності;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на винаходи і корисні моделі в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення виконання міжнародних програм та реалізації проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій;
затвердження положень про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), про Атестаційну комісію та порядок атестації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), про Апеляційну комісію, про Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення координації діяльності НОІВ у сфері інтелектуальної власності;
здійснення контролю за дотриманням НОІВ законодавства у сфері інтелектуальної власності, використанням надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законом.
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2188-III від 21.12.2000, № 5460-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
Стаття 3-1. Повноваження Національного органу інтелектуальної власності у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі
1. Функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.
2. До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них;
здійснення державної реєстрації винаходів і корисних моделей, видача патентів на винаходи і корисні моделі;
визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі у порядку, передбаченому законом;
опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі у Бюлетені, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на винаходи і корисні моделі у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі.
3. НОІВ також здійснює:
функції "відомства, що отримує", "Міжнародного пошукового органу" та "Органу міжнародної попередньої експертизи" відповідно до Договору про патентну кооперацію;
інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі, розроблення пропозицій щодо удосконалення законодавства у зазначеній сфері та подання таких пропозицій до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій щодо проведення експертизи заявок та державної реєстрації винаходів і корисних моделей;
організацію виконання робіт з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інші функції та повноваження, передбачені цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України, статутом.
НОІВ має право отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього повноважень і функцій інформацію, документи та матеріали.
4. НОІВ діє на підставі цього Закону, інших законів, актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
5. З метою забезпечення виконання НОІВ делегованих владних повноважень керівник НОІВ уповноважений на підписання документів правовстановлюючого характеру.
6. Для підготовки рекомендацій з питань, що належать до компетенції НОІВ, орган проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів.
7. НОІВ очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Керівником НОІВ може бути громадянин України, який проживає в Україні останні п’ять років, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, володіє однією з офіційних мов Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), має повну вищу юридичну освіту та/або освіту у сфері інтелектуальної власності, стаж роботи у сфері інтелектуальної власності не менш як 10 років та досвід роботи на керівних посадах не менш як п’ять років.
( Абзац другий частини сьомої статті 3-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023 )
Керівником НОІВ не може бути особа, яка відповідно до рішення суду позбавлена права здійснювати діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади, а також піддавалася адміністративному стягненню за корупційне чи пов’язане з корупцією правопорушення протягом трьох років із дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Керівник НОІВ призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відповідно до встановленого порядку проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Керівник НОІВ має одного першого заступника та п’ятьох заступників, які призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, за поданням керівника НОІВ.
( Абзац п'ятий частини сьомої статті 3-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023 )
8. Наглядова рада є наглядовим органом НОІВ та формується у складі:
двох представників Верховної Ради України;
двох представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
одного представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах науки і освіти;
одного представника громадських організацій представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
одного представника Національної академії правових наук України.
( Абзац шостий частини восьмої статті 3-1 в редакції Закону № 2974-IX від 20.03.2023 )
До складу наглядової ради можуть входити два представники міжнародних та/або регіональних організацій у сфері інтелектуальної власності з правом дорадчого голосу.
Персональний склад наглядової ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Члени наглядової ради виконують свої обов’язки на громадських засадах.
Голова наглядової ради та його заступники обираються членами наглядової ради з їх числа. Головою наглядової ради не може бути представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
До повноважень наглядової ради належить здійснення нагляду за фінансово-господарською діяльністю НОІВ, виконанням кошторису, використанням коштів, що формуються з надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Наглядова рада має право:
запитувати у НОІВ будь-яку інформацію, крім інформації з обмеженим доступом, та отримувати таку інформацію;
заслуховувати звіти керівника НОІВ про стан виконання НОІВ його повноважень, про здійснення фінансово-господарської діяльності, виконання кошторису, використання коштів, що формуються з надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також план діяльності НОІВ;
подавати НОІВ рекомендації, обов’язкові для розгляду;
повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, про виявлені порушення.
Строк повноважень членів наглядової ради, крім голови, становить два роки і може бути подовжений не більш як на один строк. У разі закінчення строку повноважень члена наглядової ради відповідний орган чи організація, що його делегували, у місячний строк делегує до складу наглядової ради нового представника або приймає рішення про подовження строку повноважень члена наглядової ради.
Повноваження члена наглядової ради можуть бути достроково припинені за поданням органу, що його делегував. Повноваження члена наглядової ради також припиняються за ініціативою наглядової ради у разі:
подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
неможливості виконання покладених на нього обов’язків, у тому числі за станом здоров’я;
припинення відносин з органом, що його делегував;
набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
смерті або на підставі рішення суду про визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
застосування адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
Орган, що делегував члена наглядової ради, повноваження якого припинено достроково, зобов’язаний делегувати до складу наглядової ради нового представника у місячний строк з дня дострокового припинення повноважень попереднього представника.
Наглядова рада діє відповідно до цього Закону та положення про наглядову раду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Формою роботи наглядової ради є засідання, за результатами проведення якого складається протокол, копія якого надсилається до НОІВ та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Засідання наглядової ради вважається правомочним, якщо на ньому присутня проста більшість членів наглядової ради.
Розміщення та організаційно-матеріальне забезпечення наглядової ради здійснюються НОІВ.
9. НОІВ щороку публікує на своєму офіційному веб-сайті фінансову звітність, зокрема річну фінансову звітність, аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності, звіт про свою діяльність, у тому числі про виконання кошторису, та кошторис на наступний рік.
Фінансова або консолідована фінансова звітність НОІВ підлягає аудиту, що проводиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
10. НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності. Фінансування діяльності НОІВ здійснюється за рахунок надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
НОІВ здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг у порядку та з використанням процедур, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі".
11. На електронні документи, що приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, накладається кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюються відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
( Частина одинадцята статті 3-1 в редакції Закону № 2801-IX від 01.12.2022 )( Закон доповнено статтею 3-1 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Стаття 3-2. Гарантії незалежності Апеляційної палати та експертів Національного органу інтелектуальної власності
1. Діяльність Апеляційної палати ґрунтується на принципах законності, неупередженості, незалежності, прозорості, достовірності, колегіальності, кваліфікованого кадрового забезпечення.
2. Основними засадами розгляду Апеляційною палатою заперечень, заяв є верховенство права, законність, рівність учасників розгляду перед законом і Апеляційною палатою.
3. Повноваження Апеляційної палати, вимоги до її членів, порядок розгляду Апеляційною палатою заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, порядок організаційного та технічного забезпечення діяльності Апеляційної палати та вирішення інших питань, що належать до її компетенції, визначаються Регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
4. Незалежність експерта НОІВ та правильність його висновку забезпечуються шляхом:
дотримання встановленого законодавством порядку призначення та проведення експертизи;
заборони втручання будь-кого у процес проведення експертизи;
створення умов, необхідних для діяльності експерта НОІВ, його матеріального, соціального та іншого забезпечення;
забезпечення можливості перегляду Апеляційною палатою висновків експертизи;
забезпечення можливості заявника та третіх осіб брати у передбачених законом випадках участь у проведенні експертизи.
( Закон доповнено статтею 3-2 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Стаття 3-3. Атестаційна комісія
1. Атестаційна комісія є колегіальним органом НОІВ, що утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).
2. До складу Атестаційної комісії входять працівники НОІВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та представники у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менш як 10 років.
3. Повноваження Атестаційної комісії, її склад, порядок формування, вимоги до її членів, строк повноважень та правила і процедури її діяльності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
4. Атестаційна комісія діє відповідно до цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
( Закон доповнено статтею 3-3 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Стаття 3-4. Апеляційна комісія
1. Апеляційна комісія є колегіальним органом НОІВ, що утворюється з метою розгляду скарг кандидатів у представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені) на рішення Атестаційної комісії, скарг на дії представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), а також з метою здійснення контролю за дотриманням патентними повіреними вимог законодавства.
2. До складу Апеляційної комісії входять працівники НОІВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, видатні науковці, які працюють у сфері інтелектуальної власності, та представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менш як 10 років.
3. Повноваження Апеляційної комісії, її склад, порядок формування, вимоги до її членів, строк повноважень та правила і процедури її діяльності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
4. Апеляційна комісія діє відповідно до цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
( Закон доповнено статтею 3-4 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Стаття 4. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про винаходи (корисні моделі), застосовуються правила міжнародного договору.
( Текст статті 4 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
Стаття 5. Права іноземних та інших осіб
( Назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
1. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають рівні з громадянами та юридичними особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з НОІВ реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.
( Частина друга статті 5 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
3. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, можуть самостійно вчиняти такі дії:
подавати заявку для встановлення дати її подання;
сплачувати збори та державне мито;
надавати копії раніше поданої заявки для встановлення дати подання заявки відповідно до статті 13 цього Закону;
надавати копії попередньої заявки для встановлення дати пріоритету відповідно до статті 15 цього Закону;
одержувати розписки та повідомлення щодо будь-якої з дій, зазначених в абзацах другому - п’ятому цієї частини, за умови зазначення в матеріалах заявки адреси для листування на території України
( Статтю 5 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
Розділ II
ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ (КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ)
Стаття 6. Умови надання правової охорони
1. Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає умовам патентоздатності.
( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 850-IV від 22.05.2003, № 816-IX від 21.07.2020 )
2. Об’єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб).
Об’єктом корисної моделі, правова охорона якій надається згідно з цим Законом, може бути пристрій або процес (спосіб).
( Частина друга статті 6 в редакції Законів № 850-IV від 22.05.2003, № 816-IX від 21.07.2020 )
3. Правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об’єкти:
сорти рослин і породи тварин;
біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин і тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів, а також продукти таких процесів;
компонування напівпровідникових виробів;
результати художнього конструювання;
хірургічні чи терапевтичні способи лікування людини або тварини, способи діагностики організму людини або тварини. Дія цього положення не поширюється на продукти (речовини або композиції), що застосовуються в діагностиці або лікуванні;
процеси клонування людини;
процеси змінювання через зародкову лінію генетичної ідентичності людей;
використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей;
процеси змінювання генетичної ідентичності тварин, які можуть спричинити їх страждання без будь-якої істотної медичної користі для людей або тварин, а також тварин, виведених внаслідок такого процесу;
людський організм на різних стадіях його формування та розвитку, а також просте виявлення одного з його елементів, зокрема послідовності або частини послідовності гена. Дія цього положення не впливає на надання правової охорони винаходу, об’єктом якого є елементи людського організму поза організмом або одержані в інший спосіб, із застосуванням технічного процесу, включаючи послідовність чи часткову послідовність гена, якщо навіть структура цього елемента ідентична структурі природного елемента;
продукт або процес, який стосується рослини чи тварини, використання якого обмежується певним сортом рослин чи певною породою тварин;
продукт або процес, який стосується природного біологічного матеріалу, не відокремленого від свого природного середовища, або що не є продуктом технічного процесу.
Заборона на законодавчому рівні комерційного використання певного об’єкта з інших підстав не впливає на надання йому правової охорони.
Не відповідає поняттю "винахід (корисна модель)", визначеному статтею 1 цього Закону, та не визнається винаходом (корисною моделлю) згідно з цим Законом, якщо виступає як самостійний об’єкт:
відкриття, наукова теорія, математичний метод;
схема, правила і метод проведення ігор, конкурсів, аукціонів, фізичних вправ, інтелектуальної або організаційної, зокрема господарської, діяльності (планування, фінансування, постачання, облік, кредитування, прогнозування, нормування тощо);
комп’ютерна програма;
форма представлення інформації (наприклад, у вигляді таблиць, діаграм, графіків, за допомогою акустичних сигналів, вимовляння слів, візуальних демонстрацій, зокрема на екрані комп’ютерного пристрою, аудіо- та відеодисків, умовних позначень, зокрема дорожніх знаків, схем маршрутів, кодів, шрифтів тощо, розкладів, інструкцій, проектів або схем планування споруд, будинків, територій);
зовнішній вигляд продуктів (зокрема виробів, споруд, територій), спрямований на задоволення виключно естетичних потреб.
( Частина третя статті 6 в редакції Законів № 850-IV від 22.05.2003, № 816-IX від 21.07.2020 )
4. Пріоритет, авторство і права на винахід та корисну модель засвідчуються патентом.
( Абзац перший частини четвертої статті 6 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац другий частини четвертої статті 6 виключено на підставі Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід становить 20 років від дати подання заявки до НОІВ. Якщо заявка подана на підставі міжнародної заявки, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід обчислюється від дати подання міжнародної заявки.
( Абзац третій частини четвертої статті 6 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац четвертий частини четвертої статті 6 виключено на підставі Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац п'ятий частини четвертої статті 6 виключено на підставі Закону № 816-IX від 21.07.2020 )( Абзац шостий частини четвертої статті 6 виключено на підставі Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до НОІВ.
( Абзац сьомий частини четвертої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на секретний винахід та секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу або корисної моделі, але не може бути довшим за визначений згідно з цим Законом строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід або корисну модель.
( Абзац восьмий частини четвертої статті 6 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) припиняється достроково за умов, викладених у статті 32 цього Закону.
( Абзац дев'ятий частини четвертої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
5. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу або корисної моделі. Тлумачення формули здійснюється в межах опису винаходу, корисної моделі та відповідних креслень.
( Частина п'ята статті 6 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
6. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, який є способом одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.
( Частина шоста статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
Стаття 7. Умови патентоздатності винаходу, корисної моделі
1. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.
2. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.
3. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу (корисної моделі) повинні враховуватися лише окремо.
( Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
4. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.
5. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на державну реєстрацію в Україні винаходу (корисної моделі) (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.
( Частина п'ята статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
6. На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 6 місяців до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.
( Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
7. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п'ятій цієї статті, до уваги не береться. Такими, що явно випливають із рівня техніки, можуть бути визнані нові форми відомого з рівня техніки лікарського засобу, у тому числі солі, складні ефіри, прості ефіри, композиції, комбінації та інші похідні, поліморфи, метаболіти, чисті форми, розміри часток, ізомери, якщо вони істотно не відрізняються за ефективністю.
( Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
8. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
Розділ III
ПРАВО НА РЕЄСТРАЦІЮ ВИНАХОДУ (КОРИСНОЇ МОДЕЛІ)
( Назва розділу III в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
Стаття 8. Право винахідника
1. Право на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) має винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом.
( Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
2. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі), якщо інше не передбачено угодою між ними.
( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
3. У разі перегляду умов договору щодо складу винахідників НОІВ за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 816-IX від 21.07.2020 )
4. Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.
5. Винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково.
Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).
Стаття 9. Право роботодавця
1. Право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) має роботодавець винахідника, якщо інше не передбачено договором.
( Частина перша статті 9 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.
3. Якщо право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) належить роботодавцю, він повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до НОІВ заявку на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або передати право на таку реєстрацію іншій особі, або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.
( Частина третя статті 9 в редакції Закону № 816-IX від 21.07.2020 )
4. Якщо право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) належить роботодавцю і він не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.
( Частина четверта статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 816-IX від 21.07.2020 )
5. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.