5. Після настання дефолту один чи декілька власників облігацій, які у сукупності володіють облігаціями, сумарна номінальна вартість яких не менша ніж 25 відсотків загальної номінальної вартості непогашених облігацій відповідного випуску облігацій, можуть без проведення зборів власників облігацій подати адміністратору заяву про пред’явлення вимоги про дострокове погашення облігацій (зокрема через депозитарну систему України), а в разі його відсутності - вимогу про дострокове погашення облігацій емітенту та/або будь-якій з осіб, які надають забезпечення за такими облігаціями.
До заяви (вимоги) додається виписка (виписки) з рахунка (рахунків) у цінних паперах, що підтверджує наявність станом не раніше попереднього робочого дня перед днем подання заяви (вимоги) прав на облігації та прав за облігаціями відповідного випуску, а також їх обмежень, у кількості, на яку посилається власник (власники) облігацій для пред’явлення вимоги про дострокове погашення облігацій, і обмеження у розпорядженні ними на такому рахунку (таких рахунках) у цінних паперах.
6. У разі отримання заяви власників облігацій про пред’явлення вимоги про дострокове погашення облігацій, якщо збори власників облігацій відповідного випуску облігацій не прийняли рішення про відмову від такої вимоги, адміністратор:
1) негайно, але в будь-якому разі не пізніше ніж протягом трьох робочих днів направляє вимогу про дострокове погашення облігацій емітенту, особам, які надають забезпечення за облігаціями;
2) у той самий день інформує через депозитарну систему України всіх власників облігацій відповідного випуску облігацій про пред’явлення вимоги;
3) вживає заходів до примусового стягнення заборгованості з емітента та/або осіб, які надають забезпечення за облігаціями, у тому числі заходів, передбачених частиною першою статті 121 цього Закону;
4) вживає інших заходів, спрямованих на захист прав та інтересів власників облігацій, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, проспектом (рішенням про емісію), договором про призначення адміністратора.
7. У разі отримання вимоги власників облігацій про дострокове погашення облігацій, якщо збори власників облігацій відповідного випуску не прийняли рішення про відмову від такої вимоги, строк погашення облігацій вважається таким, що настав, якщо проспектом (рішенням про емісію) не встановлений інший строк виконання вимоги.
8. Проспектом (рішенням про емісію) облігацій або законом можуть бути передбачені додаткові наслідки настання дефолту.
Стаття 114. Призначення адміністратора
1. Емітент облігацій має право призначити адміністратора. За випуском облігацій може бути призначений лише один адміністратор.
Усі власники облігацій за домовленістю або збори власників облігацій мають право обрати адміністратора в разі:
1) невиконання емітентом свого обов’язку призначити адміністратора протягом строку, передбаченого законодавством або проспектом (рішенням про емісію);
2) настання дефолту (навіть якщо призначення адміністратора не передбачене проспектом (рішенням про емісію).
2. Після початку розміщення облігацій, якщо наявність адміністратора не була передбачена проспектом (рішенням про емісію), емітент може призначити адміністратора та внести відповідні зміни до проспекту (рішення про емісію) за згодою всіх власників облігацій або зборів власників облігацій.
Після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати емісії облігацій емітент має право за згодою всіх власників облігацій або зборів власників облігацій припинити розпочаті процедури щодо призначення адміністратора та внести відповідні зміни до проспекту (рішення про емісію).
3. Адміністратором може бути призначена або обрана юридична особа, яка відповідає таким вимогам:
1) фінансова установа, розмір капіталу якої відповідає вимогам щодо його розміру та порядку його розрахунку, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
2) юридична особа, яка не є фінансовою установою, за умови відповідності вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
4. Адміністратором не може бути призначено:
1) емітента відповідного випуску;
2) особу, яка надає забезпечення за облігаціями відповідного випуску;
3) особу, уповноважену діяти від імені емітента облігацій відповідного випуску;
4) особу, пов’язану відносинами контролю з емітентом облігацій відповідного випуску, особою, яка надає забезпечення за облігаціями відповідного випуску, та/або інвестиційною фірмою, що здійснює андеррайтинг відповідного випуску та/або діяльність з розміщення з наданням гарантії або діяльність з розміщення без надання гарантії щодо відповідного випуску;
5) особу, в якій особи, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, сукупно прямо та/або опосередковано володіють частками, паями або акціями, що відповідають еквіваленту більше ніж 50 відсотків статутного (складеного) капіталу та/або голосів у вищому органі управління;
6) особу, у якої наявний конфлікт інтересів та/або інші обставини, зазначені в частині першій статті 119 цього Закону.
Обмеження, встановлені пунктами 3-6 цієї частини, не застосовуються до обрання адміністратора зборами власників облігацій, призначення адміністратора за згодою зборів або всіх власників облігацій.
5. Особа, призначена адміністратором, набуває повноважень адміністратора з часу реєстрації проспекту (рішення про емісію) або відповідних змін до нього, якщо інше не встановлено цим Законом.
6. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, усі власники облігацій за домовленістю або збори власників облігацій можуть самостійно обрати адміністратора.
Емітент у такому разі зобов’язаний укласти з особою, обраною адміністратором, договір про призначення адміністратора протягом п’яти робочих днів з дати отримання інформації щодо відповідної домовленості всіх власників облігацій або оприлюднення протоколу з відповідним рішенням зборів власників облігацій у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків.
У разі невиконання емітентом свого обов’язку щодо укладення договору про призначення адміністратора протягом вищезазначеного строку всі власники облігацій за домовленістю або збори власників облігацій можуть уповноважити одного або декількох власників облігацій на укладення зазначеного договору з особою, обраною адміністратором. Таке рішення може прийматися зборами одночасно з рішенням про обрання адміністратора.
У разі укладення договору про призначення адміністратора уповноваженим власником (власниками) облігацій особа, призначена адміністратором, зобов’язана не пізніше наступного робочого дня направити інформацію про своє призначення всім власникам облігацій відповідного випуску облігацій через депозитарну систему України, повідомити емітента та оператора організованого ринку капіталу, на якому облігації допущені до торгів, а також оприлюднити таку інформацію на веб-сайті адміністратора, Центрального депозитарію цінних паперів та в базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків.
У такому разі особа, призначена адміністратором, набуває повноважень адміністратора з часу оприлюднення інформації про його призначення у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків.
7. Емітент зобов’язаний протягом 20 робочих днів з дати укладення договору про призначення адміністратора, передбаченого частиною шостою цієї статті, подати на реєстрацію зміни до проспекту (рішення про емісію) щодо призначення адміністратора у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку.
Стаття 115. Припинення повноважень адміністратора
1. Повноваження адміністратора припиняються в разі:
1) відмови адміністратора від свого призначення;
2) усунення від виконання обов’язків адміністратора;
3) встановлення судом, третейським судом, міжнародним комерційним арбітражем або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту невідповідності адміністратора вимогам, встановленим цим Законом та/або нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
4) ліквідації юридичної особи, що є адміністратором;
5) скасування реєстрації випуску;
6) прийняття зборами власників облігацій рішення відповідно до частини третьої цієї статті;
7) в інших випадках, передбачених проспектом (рішенням про емісію) та/або законом.
Повноваження адміністратора припиняються з дати реєстрації змін до проспекту (рішення про емісію) щодо припинення повноважень адміністратора, якщо інше не передбачено проспектом (рішенням про емісію).
Не пізніше наступного робочого дня після реєстрації змін до проспекту (рішення про емісію) емітент інформує всіх власників облігацій відповідного випуску облігацій через депозитарну систему України про припинення повноважень адміністратора.
2. Адміністратор має право у будь-який час відмовитися від свого призначення, якщо заборона такої відмови не передбачена договором про призначення адміністратора.
Адміністратор може за згодою емітента відкликати відмову від свого призначення до дати набрання чинності такою відмовою, якщо інше не передбачено договором про призначення адміністратора.
Адміністратор зобов’язаний направити інформацію про відмову від свого призначення (відкликання такої відмови) в день такої відмови (відкликання) всім власникам облігацій відповідного випуску облігацій через депозитарну систему України, повідомити емітента та оператора організованого ринку капіталу, на якому облігації допущені до торгів, а також оприлюднити таку інформацію на веб-сайті адміністратора, Центрального депозитарію цінних паперів та в базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків.
3. Збори власників облігацій можуть прийняти рішення про припинення повноважень адміністратора:
1) у разі невиконання або неналежного виконання адміністратором своїх обов’язків;
2) у разі невиконання або неналежного виконання ним своїх обов’язків за іншим випуском облігацій та в інших випадках, передбачених проспектом (рішенням про емісію);
3) в інших випадках, передбачених проспектом (рішенням про емісію).
4. У разі виникнення конфлікту інтересів та/або інших обставин, зазначених у частині першій статті 119 цього Закону, збори власників облігацій розглядають питання про відмову від усунення адміністратора від виконання обов’язків.
У разі якщо збори власників облігацій не прийняли рішення про відмову від усунення адміністратора від виконання обов’язків, повноваження такого адміністратора припиняються.
5. У разі відмови адміністратора від свого призначення або усунення його від виконання обов’язків така особа продовжує виконувати повноваження адміністратора до набуття повноважень новим адміністратором, але не довше трьох місяців з дати відмови від призначення або усунення від виконання обов’язків, якщо інше не передбачено законом або договором про призначення адміністратора.
Не пізніше наступного робочого дня після закінчення вказаного строку емітент розміщує інформацію про припинення повноважень адміністратора у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків.
6. У разі припинення особи шляхом злиття, поділу, приєднання або перетворення її повноваження адміністратора переходять до правонаступника. У такому разі емітент зобов’язаний внести відповідні зміни до проспекту (рішення про емісію). При поділі повноваження адміністратора можуть перейти лише до одного правонаступника.
У разі припинення особи шляхом ліквідації її повноваження адміністратора припиняються з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про її припинення.
7. У разі припинення повноважень адміністратора емітент зобов’язаний призначити нового адміністратора та внести відповідні зміни до проспекту (рішення про емісію), якщо інші строки не встановлені проспектом (рішенням про емісію):
1) протягом одного місяця з дати припинення повноважень - у разі якщо з цією метою не вимагається здійснення процедур публічних закупівель;
2) протягом трьох місяців з дати припинення повноважень адміністратора - у разі якщо з цією метою вимагається здійснення процедур публічних закупівель.
8. Якщо емітент не виконує свого обов’язку щодо внесення змін до інформації про адміністратора в проспекті (рішенні про емісію), інформація про припинення повноважень адміністратора та призначення нового адміністратора розміщується у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, особою, чиї повноваження припинилися, або особою, призначеною адміністратором, протягом п’яти робочих днів з дня, коли мали бути внесені зміни до інформації про адміністратора в проспект (рішення про емісію).
9. У разі неопублікування інформації, передбаченої частинами п’ятою та восьмою цієї статті, таку публікацію протягом п’яти робочих днів з дня, коли відповідна інформація мала бути опублікована, здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
10. У разі скасування реєстрації випуску облігацій одночасно припиняються повноваження адміністратора.
У разі якщо скасування реєстрації випуску облігацій втратило юридичну силу та на момент такого скасування за випуском облігацій був призначений адміністратор (або в емітента існував обов’язок щодо його призначення), емітент зобов’язаний призначити нового адміністратора відповідно до частини сьомої цієї статті.
Стаття 116. Договір про призначення адміністратора
1. Емітент та особа, яка призначається адміністратором, укладають договір про призначення адміністратора, за яким відповідна особа зобов’язується надавати послуги адміністратора на користь власників облігацій, а емітент зобов’язується оплачувати такі послуги, покривати та відшкодовувати витрати у зв’язку з виконанням адміністратором своїх обов’язків та виконувати інші обов’язки, передбачені договором.
2. У випадку, передбаченому частиною шостою статті 114 цього Закону, оплата послуг адміністратора та відшкодування його витрат можуть здійснюватися відповідно до умов договору про призначення адміністратора з іншою особою, уповноваженою зборами власників облігацій на укладення такого договору з особою, обраною адміністратором.
Особа, яка здійснила оплату послуг адміністратора та відшкодування його витрат, має право на відшкодування своїх витрат емітентом у розумному розмірі. У разі якщо сума, надана такою особою, не була в повному обсязі використана, адміністратор зобов’язаний повернути її залишок такій особі.
3. З дати початку розміщення облігацій договір про призначення адміністратора не може бути розірваний емітентом та/або адміністратором без згоди зборів власників облігацій, крім випадків, передбачених законом.
Умови договору про призначення адміністратора, які обмежують права адміністратора та/або звільняють його від виконання обов’язків, передбачених законом, проспектом (рішенням про емісію) та рішеннями зборів власників облігацій, є нікчемними, якщо інше не передбачено законом.
4. Інформація про адміністратора, його права та обов’язки розкривається у проспекті (рішенні про емісію) згідно з вимогами, встановленими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
5. У договорі про призначення адміністратора обов’язково зазначаються умови та порядок притягнення адміністратора до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання ним своїх обов’язків, а також обсяг такої відповідальності.
Стаття 117. Винагорода адміністратора
1. Оплата послуг та відшкодування витрат адміністратора здійснюються емітентом на підставі договору про призначення адміністратора, якщо інше не передбачено договором та проспектом (рішенням про емісію), крім випадку, передбаченого частиною другою статті 116 цього Закону.
Оплата послуг та відшкодування витрат адміністратора включають:
1) оплату послуг адміністратора;
2) відшкодування витрат на оплату послуг Центрального депозитарію цінних паперів з організації проведення зборів власників облігацій, засідання власників облігацій, інших послуг відповідно до законодавства;
3) відшкодування витрат, пов’язаних із примусовим зверненням стягнення для погашення заборгованості емітента, особи, яка надає забезпечення за облігаціями;
4) інші винагороди та витрати згідно з проспектом (рішенням про емісію), договором про призначення адміністратора та рішеннями зборів власників облігацій.
2. Адміністратор має право не виконувати будь-які свої обов’язки до оплати послуг, належного (за обґрунтованою оцінкою адміністратора) відшкодування його витрат або надання задовільного для нього зобов’язання відшкодувати такі витрати. У такому разі адміністратор зобов’язаний поінформувати через депозитарну систему України емітента та всіх власників облігацій відповідного випуску про такі обставини.
Положення цієї частини не застосовуються до надання адміністратором інформації про розмір оплати його послуг та розмір його витрат, які потребують відшкодування. Адміністратор надає таку інформацію безкоштовно.
Стаття 118. Права та обов’язки адміністратора
1. Права та обов’язки адміністратора визначаються законом, проспектом (рішенням про емісію), рішеннями зборів власників облігацій та договором про призначення адміністратора.
2. Адміністратор зобов’язаний:
1) надавати повідомлення, передбачені цим Законом;
2) на вимогу будь-якого власника облігацій забезпечувати йому в розумний строк та спосіб доступ до копій документів та інформації, безпосередньо пов’язаних з наданням адміністратором своїх послуг;
3) на запит будь-якого власника облігацій надавати підтвердження наявності або відсутності в адміністратора конфлікту інтересів;
4) укласти договір з Центральним депозитарієм цінних паперів відповідно до законодавства;
5) забезпечувати перерахування на рахунок Центрального депозитарію цінних паперів, відкритий у Національному банку України, коштів, отриманих у процесі стягнення заборгованості з емітента облігацій та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, або в процедурі їх банкрутства або ліквідації, якщо такі кошти виплачуються в національній валюті, або на рахунки, відкриті Центральним депозитарієм цінних паперів в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, якщо такі кошти виплачуються в іноземній валюті, з метою подальшого перерахування таких коштів згідно з вимогами законодавства.
( Пункт 5 частини другої статті 118 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
3. Для виконання своїх обов’язків адміністратор має право:
1) брати участь у підготовці правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язань за облігаціями та/або змін до них (до реєстрації проспекту (рішення про емісію) таке право надається особі, призначеній адміністратором відповідно до договору про призначення адміністратора);
2) від свого імені та виключно в інтересах власників облігацій звертатися до суду та представляти в суді інтереси власників облігацій у випадках, передбачених цим Законом;
3) від свого імені та виключно в інтересах власників облігацій брати участь у провадженнях у справах про банкрутство емітента та осіб, які надають забезпечення за облігаціями, у випадках, передбачених цим Законом;
4) перевіряти дотримання емітентом та особами, які надають забезпечення за облігаціями, своїх обов’язків (зокрема, вимагати необхідні документи та інформацію, перевіряти дотримання основних фінансових умов облігацій, нормативів);
5) надавати згоду на внесення емітентом змін до проспекту (рішення про емісію цінних паперів) та правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язань за облігаціями у випадках, передбачених цим Законом;
6) здійснювати повноваження, надані йому рішеннями зборів власників облігацій.
4. Емітент, особи, які надають забезпечення за облігаціями, суб’єкт аудиторської діяльності, який надає послуги аудиту фінансової звітності емітенту та таким особам, власники облігацій зобов’язані на запит надавати адміністратору інформацію, необхідну йому для виконання своїх обов’язків.
5. Адміністратор зобов’язаний добросовісно діяти в інтересах всіх власників облігацій відповідного випуску.
6. Адміністратор діє від свого імені в інтересах власників облігацій на підставі договору про призначення адміністратора. Адміністратор діє без довіреності.
У всіх правочинах, вчинених адміністратором, та документах, що видаються адміністратором у ході виконання ним своїх обов’язків та/або реалізації ним своїх прав, має зазначатися, що він є адміністратором.
У разі призначення адміністратор погоджує правочини щодо забезпечення виконання зобов’язань за облігаціями і є стороною кожного з договорів щодо забезпечення виконання зобов’язань за облігаціями.
Новий адміністратор є правонаступником адміністратора, повноваження якого припинилися, за кожним з правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язань за облігаціями без необхідності вчинення будь-яких інших правочинів з цією метою.
7. У разі покладення на адміністратора певних обов’язків та/або надання йому певних прав зборами власників облігацій жоден з власників облігацій не може реалізовувати відповідні права в індивідуальному порядку, крім випадків, передбачених законом та/або рішеннями зборів.
Стаття 119. Конфлікт інтересів та відповідальність адміністратора
1. Адміністратор, якому стало відомо про наявність або можливість виникнення конфлікту між його інтересами та інтересами власників облігацій (далі - конфлікт інтересів) або про інші обставини, через які адміністратор не може або в майбутньому не зможе виконувати свої обов’язки (зокрема у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство або ліквідацією), зобов’язаний повідомити про такий конфлікт інтересів та/або обставини всім власникам облігацій через депозитарну систему України та емітенту.
Конфлікт інтересів вважається наявним, якщо:
1) адміністратор є особою, пов’язаною відносинами контролю з емітентом та/або особою, яка надає забезпечення за облігаціями;
2) адміністратор є особою, в якій особи, зазначені у пункті 1 цієї частини, сукупно прямо та/або опосередковано володіють частками, паями або акціями, що відповідає еквіваленту більш як 50 відсотків статутного (складеного) капіталу та/або голосів у вищому органі управління;
3) адміністратор самостійно або в сукупності з особами, пов’язаними відносинами контролю з ним, є власником (власниками) 5 відсотків або більшої кількості облігацій відповідного випуску;
4) адміністратор надав забезпечення виконання зобов’язань за облігаціями, щодо яких він є адміністратором.
До призначення (обрання) особи адміністратором вона зобов’язана повідомити емітента (а в разі обрання - власників облігацій) про наявність або можливість виникнення конфлікту інтересів.
2. Адміністратор несе відповідальність перед власниками облігацій за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Розмір відповідальності адміністратора обмежується десятикратним розміром річної оплати його послуг за договором про призначення адміністратора.
Обмеження розміру відповідальності адміністратора, передбачене абзацом першим цієї частини, не застосовується в разі умисного невиконання (умисного неналежного виконання) адміністратором своїх обов’язків або грубої необережності.
Стаття 120. Дії адміністратора щодо захисту прав та інтересів власників облігацій
1. Для захисту прав та інтересів власників облігацій з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, адміністратор має право від свого імені й виключно в інтересах власників облігацій вчиняти такі дії:
1) виступати стороною у спорах про захист прав та інтересів власників облігацій або третьою особою в інших спорах, вирішення яких може вплинути на права та обов’язки власників облігацій, в порядку адміністративного, цивільного, господарського судочинства, а також у третейському суді або міжнародному комерційному арбітражі;
2) виступати цивільним позивачем у кримінальних провадженнях;
3) виступати потерпілим у кримінальних провадженнях;
4) виступати стягувачем у виконавчих провадженнях;
5) виступати кредитором у провадженнях у справах про банкрутство боржника, який є емітентом облігацій або особою, яка надає забезпечення за облігаціями (далі разом - боржник, який має зобов’язання за облігаціями);
6) виступати кредитором у процедурі ліквідації банку, який є емітентом облігацій або особою, яка надає забезпечення за облігаціями (далі разом - банк, який має зобов’язання за облігаціями).
Стаття 121. Особливості вчинення адміністратором дій та правочинів щодо захисту прав та інтересів власників облігацій
1. У разі отримання заяви власників облігацій про пред’явлення вимоги про дострокове погашення облігацій у порядку, передбаченому цим Законом, адміністратор виключно в інтересах власників облігацій вчиняє такі дії:
1) подає від свого імені позови та виступає від свого імені учасником у справах про захист прав та інтересів власників облігацій в порядку адміністративного, господарського судочинства, а також у третейському суді або міжнародному комерційному арбітражі;
2) подає від свого імені цивільні позови у кримінальному провадженні та виступає учасником у кримінальному провадженні;
3) подає від свого імені заяви про залучення його до кримінального провадження як потерпілого та виступає стороною у кримінальному провадженні;
4) подає від свого імені заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, який має зобов’язання за облігаціями, заявляє грошові вимоги, виступає стороною у таких справах про банкрутство;
5) голосує від свого імені на комітеті кредиторів з питань визнання боржника, який має зобов’язання за облігаціями, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
6) подає від свого імені заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення та виступає стороною у виконавчому провадженні;
7) заявляє від свого імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб свої вимоги до банку, який має зобов’язання за облігаціями, після початку процедури ліквідації.
2. Адміністратор вчиняє такі дії або правочини виключно в інтересах власників облігацій за умови надання згоди зборами власників облігацій у порядку, передбаченому цим Законом, або згоди всіх власників облігацій:
1) відмовляється від позову, зменшує розмір позовних вимог, змінює предмет позову, укладає мирову угоду, відмовляється від апеляційної або касаційної скарги у спорі про захист прав та інтересів власників облігацій в порядку адміністративного, цивільного, господарського судочинства, укладає мирову угоду, відмовляється від позову або вимог, припиняє третейський або арбітражний розгляд у разі розгляду спору в третейському суді або в міжнародному комерційному арбітражі;
2) відмовляється від обвинувачення, апеляційної чи касаційної скарги, цивільного позову в кримінальному провадженні;
3) досягає примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу та укладає угоду про примирення на будь-якій стадії кримінального провадження;
4) схвалює від свого імені план санації боржника, який має зобов’язання за облігаціями, до відкриття провадження у справі про банкрутство;
5) голосує від свого імені на зборах кредиторів з питань схвалення плану санації боржника, який має зобов’язання за облігаціями, до відкриття провадження у справі про банкрутство, звернення до господарського суду з клопотанням введення процедури санації і затвердження плану санації, схвалення плану санації боржника, який має зобов’язання за облігаціями, та схвалення внесення змін до такого плану.
Рішення зборів власників облігацій щодо питань, передбачених цією частиною, приймається більшістю у три чверті голосів власників облігацій відповідного випуску, які беруть участь у голосуванні щодо питань порядку денного зборів власників облігацій, що вважаються правомочними приймати рішення.
3. Адміністратор без необхідності отримання окремої вимоги власників облігацій та/або рішення зборів власників облігацій зобов’язаний вчиняти будь-які інші необхідні процесуальні дії та подавати будь-які інші необхідні процесуальні документи, передбачені законодавством, виключно в інтересах власників облігацій, які необхідні для захисту прав та інтересів власників облігацій під час судового процесу в порядку адміністративного, цивільного, господарського, кримінального судочинства, виконавчого провадження, розгляду спору в третейському суді або в міжнародному комерційному арбітражі, процедури відновлення платоспроможності та банкрутства боржника, який має зобов’язання за облігаціями, процедури тимчасової адміністрації та ліквідації банку, який має зобов’язання за облігаціями.
4. У разі якщо адміністратор протягом розумного строку після отримання відповідних інструкцій від власників облігацій та належного (за оцінкою адміністратора) покриття його витрат не вчиняє будь-яких дій або правочинів, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, будь-який власник облігацій може звернутися до адміністратора з письмовою вимогою про негайне вчинення таких дій або правочинів.
5. Якщо протягом трьох робочих днів з дати отримання письмової вимоги від власника облігацій адміністратор не вчиняє необхідних дій або правочинів відповідно до інструкцій власників облігацій, не надає жодних пояснень у відповідь на письмову вимогу власника облігацій, відмовляється вчиняти необхідні дії або правочини відповідно до інструкцій власників облігацій або повідомляє про намір вчинити такі дії або правочини у строк, що може призвести до неможливості захисту прав та інтересів власників облігацій або значно ускладнить таку можливість, кожний власник облігацій має право самостійно вчинити зазначені дії або правочини від свого імені для захисту своїх прав і інтересів у порядку, встановленому законодавством, незважаючи на наявність арбітражної або третейської угоди між емітентом та/або особами, які надають забезпечення за облігаціями, та адміністратором.
6. У разі якщо адміністратор не отримав заяви власників облігацій про пред’явлення вимоги про дострокове погашення облігацій та невчинення відповідних дій або правочинів стосовно емітента та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, що може призвести до неможливості захисту прав та інтересів власників облігацій або значно ускладнить таку можливість, адміністратор зобов’язаний завчасно (у строки, достатні для того, щоб надати можливість власникам облігацій вжити заходів для захисту своїх прав та інтересів) повідомити про зазначені обставини власників облігацій.
7. Якщо адміністратор відсутній, кожний власник облігацій здійснює захист своїх прав та інтересів самостійно або колективно з іншими власниками.
8. Незважаючи на будь-які положення проспекту (рішення про емісію) про інше, для вчинення будь-яких дій або правочинів, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, не вимагається перерахування облігацій будь-яким із власників облігацій зі свого рахунка у цінних паперах на рахунок у цінних паперах емітента. Таке перерахування повинно здійснюватися лише в разі, якщо відповідні облігації будуть погашені негайно після перерахування.
Стаття 122. Особливості розподілу коштів між власниками облігацій за участю адміністратора
1. Будь-які кошти, які підлягають виплаті за участю адміністратора у процесі стягнення заборгованості з емітента облігацій (крім іпотечних облігацій, якщо проспектом (рішенням про емісію) та/або договором про управління іпотечним покриттям не передбачений інший порядок виплати) та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, або в процедурі їх банкрутства чи припинення, зараховуються на рахунок Центрального депозитарію цінних паперів, відкритий у Національному банку України, якщо такі кошти виплачуються в національній валюті, або на рахунки, відкриті Центральним депозитарієм цінних паперів в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, якщо такі кошти виплачуються в іноземній валюті.
( Частина перша статті 122 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
2. Кошти, зазначені у частині першій цієї статті, переказуються Центральним депозитарієм цінних паперів після отримання відповідних розпоряджень та документів адміністратора у такій черговості:
1) у першу чергу переказуються кошти, належні до сплати особі (особам), яка покрила (які покрили) витрати адміністратора на здійснення дій та правочинів, пов’язаних із захистом прав та інтересів власників облігацій під час судового процесу, виконавчого провадження, процедури відновлення платоспроможності, банкрутства, ліквідації емітента та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, у межах фактично здійснених витрат, але не більше суми, наданої такою особою (особами);
2) у другу чергу переказуються кошти для розподілу між всіма власниками облігацій пропорційно до номінальної вартості непогашених облігацій кожного власника.
3. Жоден з власників облігацій не може отримувати переважного ставлення від адміністратора.
Стаття 123. Функції депозитарних установ та Центрального депозитарію цінних паперів
1. З метою забезпечення проведення зборів власників облігацій, підбиття підсумків голосування на них, виплати коштів, отриманих у процесі стягнення заборгованості з емітента облігацій та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, в процедурі їх банкрутства або ліквідації, а також в інших випадках, передбачених законодавством, депозитарні установи та Центральний депозитарій цінних паперів:
1) забезпечують у порядку та спосіб, передбачені договором про обслуговування рахунка в цінних паперах та депозитарним договором, передачу інформації та документів від особи, відповідальної за проведення зборів, власникам облігацій (у тому числі повідомлення про проведення зборів, остаточного порядку денного зборів, інформації про проведення засідання зборів, протоколу зборів) та від власників облігацій особі, відповідальній за проведення зборів (у тому числі інформації про облігації, які не дають їх власникам права голосу на зборах);
2) отримують у порядку та спосіб, передбачені договором про обслуговування рахунка в цінних паперах та депозитарним договором, інформацію про голосування власників облігацій з питань порядку денного зборів для її подальшого передання особі, відповідальній за проведення зборів;
3) здійснюють інші функції, передбачені законодавством.
2. Крім функцій, передбачених частиною першою цієї статті, депозитарна установа:
1) при голосуванні власником облігацій з питань порядку денного зборів власників облігацій отримує від нього письмове запевнення в тому, що він не є особою, зазначеною у пунктах 1-5 частини третьої статті 111 цього Закону, або інформацію про належність до таких осіб;
2) направляє подану власниками облігацій інформацію про голосування з питань порядку денного зборів та інформацію, передбачену пунктом 1 цієї частини, Центральному депозитарію цінних паперів;
3) встановлює обмеження у розпорядженні облігаціями, власник яких подав вимогу про проведення зборів власників облігацій;
4) скасовує обмеження у розпорядженні облігаціями після отримання від Центрального депозитарію цінних паперів повідомлення про завершення голосування з питань порядку денного зборів власників облігацій.
3. Особи, які мають право ініціювати проведення зборів власників облігацій, можуть звернутися з такою метою до Центрального депозитарію цінних паперів, в тому числі через депозитарну установу, у таких випадках:
1) особа, відповідальна за проведення зборів, не виконує своїх обов’язків з проведення зборів, підбиття підсумків голосування на них, оформлення та опублікування протоколу;
2) емітент не виконує свого обов’язку щодо призначення адміністратора;
3) особи, відповідальні за проведення зборів, не досягли у розумний строк домовленості щодо проведення зборів власників облігацій декількох випусків.
У разі звернення особи, яка має право ініціювати проведення зборів власників облігацій, до Центрального депозитарію цінних паперів, він є особою, відповідальною за проведення зборів власників облігацій, та здійснює проведення таких зборів, підбиття підсумків голосування на них, оформлення та опублікування протоколу в порядку, встановленому законодавством.
4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може встановлювати вимоги до порядку надання послуг особою, відповідальною за проведення зборів власників облігацій.
Розділ IX
РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ НА РИНКАХ КАПІТАЛУ ТА ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКАХ
Стаття 124. Розкриття регульованої інформації
1. Регульована інформація розкривається у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом її розміщення в базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
2. Якщо інше не передбачено законодавством, регульована інформація також розкривається шляхом:
1) розміщення її на власному веб-сайті учасника ринків капіталу та/або професійного учасника організованих товарних ринків;
2) подання її до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов’язана самостійно забезпечити існування та функціонування щонайменше однієї системи, що створить умови для безпосереднього та прямого подання регульованої інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків зобов’язані розкривати регульовану інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Учасники ринків капіталу (крім інвесторів у фінансові інструменти) та професійні учасники організованих товарних ринків зобов’язані мати власний веб-сайт. Учасник ринків капіталу не може обмежувати доступ або встановлювати плату за доступ до інформації, що підлягає обов’язковому розкриттю на такому веб-сайті.
Інформація, яка розкривається відповідно до вимог цієї статті, має бути достовірною, послідовною, зрозумілою та повинна розкриватися в повному обсязі відповідно до встановлених вимог.
( Частину другу статті 124 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Додаткові вимоги до розкриття регульованої інформації емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
3. Інформація про власників голосуючих акцій публічних акціонерних товариств, пакет яких становить 5 і більше відсотків акцій, подається емітенту цінних паперів власником таких акцій у строки, порядку та за формою, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Інформація про власників голосуючих акцій акціонерних товариств, пакет яких становить 5 і більше відсотків акцій, подається емітенту цінних паперів Центральним депозитарієм цінних паперів на запит емітента у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Така інформація обов’язково має містити відомості про розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних такому власнику акцій та відомості про власника із зазначенням імені (найменування) власника, коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента) або коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента).
Інформація, зазначена в абзацах першому і другому цієї частини, оприлюднюється емітентом у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку.
4. Регульована інформація розкривається приватними акціонерними товариствами (у разі якщо щодо цінних паперів такого товариства не здійснювалася публічна пропозиція або цінні папери такого товариства не допущені до торгів на організованому ринку капіталу) виключно шляхом її розміщення на своєму веб-сайті та шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
( Частина четверта статті 124 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2465-IX від 27.07.2022 )
5. Приватне акціонерне товариство (крім товариства, яке здійснювало публічну пропозицію цінних паперів, та/або товариства, яке є підприємством, що становить суспільний інтерес, та/або товариства, 100 відсотків акцій якого прямо або опосередковано належать державі), 100 відсотків акцій якого прямо або опосередковано належать одній особі, не розкриває регульовану інформацію, якщо інше не встановлено його статутом.
У такому разі приватне акціонерне товариство повинно розкривати свою структуру власності юридичної особи.
6. Особа, яка надає забезпечення, зобов’язана розкривати інформацію про себе відповідно до вимог цього Закону, встановлених для розкриття регульованої інформації емітентами.
( Частина шоста статті 124 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 125. Мова розкриття регульованої інформації
1. Регульована інформація розкривається емітентом (крім іноземних емітентів) щонайменше державною мовою України.
Регульована інформація розкривається іноземним емітентом відповідно до вимог, встановлених статтею 140 цього Закону.
2. Акціонери або фізичні чи юридичні особи, передбачені статтею 64-1 Закону України "Про акціонерні товариства", мають право надавати інформацію емітенту та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку державною мовою України або англійською мовою.
3. Інформація розкривається професійними учасниками та саморегулівними організаціями професійних учасників ринків капіталу щонайменше державною мовою України.
Стаття 126. Регулярна інформація про емітента
1. Регулярна інформація про емітента - це річна та проміжна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на ринках капіталу та організованих товарних ринках, у тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.
Перший звітний період емітента може бути меншим за 12 місяців та обчислюється для емітентів (крім іноземних) з дня державної реєстрації такого емітента як юридичної особи до 31 грудня звітного року включно.
3. Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості:
1) найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;
2) інформацію про орган управління емітента, його посадових осіб та засновників;
3) інформацію про господарську та фінансову діяльність емітента;
4) інформацію про цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), наявність публічної пропозиції та/або допуску до торгів на регульованому фондовому ринку;
5) річну фінансову звітність, перевірену суб’єктом аудиторської діяльності. При цьому якщо відповідно до законодавства емітент зобов’язаний складати консолідовану фінансову звітність, річна фінансова звітність повинна містити консолідовану фінансову звітність, перевірену суб’єктом аудиторської діяльності, та окремо власну фінансову звітність, перевірену суб’єктом аудиторської діяльності;
6) інформацію про вчинення значних правочинів або правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, або про попереднє надання згоди на вчинення таких правочинів;
7) відомості про осіб, заінтересованих у вчиненні товариством правочинів із заінтересованістю, та обставини, існування яких створює заінтересованість;
8) перелік власників пакетів 5 і більше відсотків акцій із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних їм акцій та інформацію про зміну акціонерів, яким належать голосуючі акції, розмір пакета яких стає більшим, меншим або дорівнює пороговому значенню пакета акцій;
9) інформацію про зміну осіб, яким належить право голосу за акціями, сумарна кількість прав за якими стає більшою, меншою або дорівнює пороговому значенню пакета акцій;
10) інформацію про зміну осіб, які є власниками фінансових інструментів, пов’язаних з голосуючими акціями акціонерного товариства, сумарна кількість прав за якими стає більшою, меншою або рівною пороговому значенню пакета акцій;
11) звіт керівництва;
12) твердження щодо річної інформації - офіційну позицію осіб, які здійснюють управлінські функції та підписують річну інформацію емітента, про те, що, наскільки їм відомо, річна фінансова звітність, складена відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містить достовірну та об’єктивну інформацію про стан активів, пасивів, фінансовий стан, прибутки та збитки емітента і юридичних осіб, які перебувають під контролем емітента, у рамках консолідованої фінансової звітності, а також про те, що звіт керівництва містить достовірну та об’єктивну інформацію про розвиток і здійснення господарської діяльності, і стан емітента і юридичних осіб, які перебувають під контролем емітента, у рамках консолідованої звітності разом з описом основних ризиків та невизначеностей, з якими вони стикаються у процесі господарської діяльності;
13) звіт про платежі на користь держави відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
14) відомості про участь емітента в інших юридичних особах;
15) інформацію про структуру капіталу, із зазначенням типів і класів акцій, а також прав та обов’язків акціонерів (учасників);
16) інформацію про будь-які обмеження щодо обігу цінних паперів емітента, у тому числі необхідність отримання від емітента або інших власників цінних паперів згоди на відчуження таких цінних паперів;
17) інформацію про наявність у власності працівників емітента цінних паперів (крім акцій) такого емітента, а щодо акцій - у кожного у розмірі понад 0,1 відсотка розміру статутного капіталу такого емітента;
18) наявну в емітента інформацію про корпоративні договори, укладені акціонерами (учасниками) такого емітента;
19) інформацію про будь-які договори та/або правочини, умовою чинності яких є незмінність осіб, які здійснюють контроль над емітентом;
20) інформацію про будь-які винагороди або компенсації, що мають бути виплачені посадовим особам емітента в разі їх звільнення;
21) інформацію про загальну кількість голосуючих акцій та кількість голосуючих акцій, право голосу за якими обмежено, а також кількість голосуючих акцій, право голосу за якими за результатами обмеження такого права передано іншій особі;
22) інформацію про виплату дивідендів та інших доходів за цінними паперами у звітному періоді;
23) інформацію про придбання емітентом власних акцій;
24) інформацію про наявність філіалів або інших відокремлених структурних підрозділів емітента.
Емітент має право додатково розкривати інші відомості у річній інформації.
Річна інформація про емітента затверджується наглядовою радою емітента до її розкриття відповідно до вимог цього Закону.
4. Річна інформація про емітента є регульованою інформацією та підлягає розкриттю емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, крім звіту про платежі на користь держави, який підлягає розкриттю емітентом не пізніше 30 червня року, наступного за звітним.
Річна інформація про емітента розміщується на офіційному веб-сайті емітента та є загальнодоступною протягом не менш як 10 років після її розкриття.
5. Звітним періодом для складання проміжної інформації про емітента є квартал. Проміжна інформація про емітента складається станом на кінець останнього дня кварталу.
Проміжна інформація про емітента повинна містити такі відомості:
1) найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;
2) інформацію про орган управління емітента, його посадових осіб та засновників;
3) інформацію про господарську та фінансову діяльність емітента;
4) інформацію про цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість);
5) проміжну фінансову звітність разом із звітом про огляд проміжної фінансової інформації;
6) проміжний звіт керівництва;
7) твердження щодо проміжної інформації - офіційну позицію осіб, які здійснюють управлінські функції, про те, що, наскільки це їм відомо, проміжна фінансова звітність, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містить достовірну та об’єктивну інформацію про стан активів, пасивів, фінансовий стан, прибутки та збитки емітента і юридичних осіб, які перебувають під контролем емітента, у рамках консолідованої фінансової звітності, що проміжний звіт керівництва містить достовірну та об’єктивну інформацію, що подається відповідно до частини четвертої статті 127 цього Закону;