Про цінні папери та фондовий ринок

5. Клірингові установи та Центральний депозитарій цінних паперів для здійснення розрахунків у системі клірингового обліку та/або організації проведення розрахунків використовують виключно рахунки, відкриті в Національному банку України, якщо такі розрахунки здійснюються в національній валюті, а також рахунки, відкриті в інших банках, у тому числі іноземних, які відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, якщо такі розрахунки здійснюються в іноземній валюті.

Кошти та/або інші активи фізичних та юридичних осіб, зараховані на відповідні рахунки особи, яка провадить клірингову діяльність, для здійснення/забезпечення розрахунків, не є доходами такої особи.

Не допускається накладення арешту та/або звернення стягнення на кошти та/або інші активи на відповідних рахунках особи, яка провадить клірингову діяльність, зараховані для здійснення/забезпечення розрахунків за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, щодо валютних цінностей та товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза ним.

6. Для здійснення інших операцій, ніж зазначені у частині п’ятій цієї статті, особи, які провадять клірингову діяльність, відкривають рахунки в банках.

7. Особи, які провадять клірингову діяльність, для провадження клірингової діяльності щодо цінних паперів зобов’язані протягом трьох місяців з дня отримання ліцензії на провадження клірингової діяльності з визначення зобов’язань укласти договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з Центральним депозитарієм цінних паперів або Національним банком України відповідно до компетенції, визначеної законом.

Вимоги до зазначених у цій частині договорів встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі якщо Національний банк України є стороною зазначених договорів, вимоги до таких договорів встановлюються за погодженням із Національним банком України.

До моменту укладення зазначених у цій частині договорів особи, які провадять клірингову діяльність, не мають права провадити клірингову діяльність щодо цінних паперів.

8. Особи, які провадять клірингову діяльність, на підставі договору з учасниками клірингу мають право формувати гарантійні та інші фонди з метою забезпечення виконання зобов’язань за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, щодо валютних цінностей та товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза ним.

9. Здійснення фізичними або юридичними особами неттінгу за власними зобов’язаннями та за зобов’язаннями перед ними не потребує отримання ліцензії на провадження клірингової діяльності.

10. У разі здійснення однією особою, яка провадить клірингову діяльність, клірингу зобов’язань за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, щодо валютних цінностей та товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза ним, інші особи, які провадять клірингову діяльність, не можуть здійснювати кліринг зобов’язань за тими самими деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, щодо валютних цінностей та товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза ним.

1. Клірингова діяльність центрального контрагента - це діяльність клірингової установи із здійснення клірингу, здійснення розрахунків у системі клірингового обліку та/або організації проведення розрахунків, у тому числі шляхом підготовки документів (інформації) для проведення розрахунків та їх направлення відповідним установам, що проводять розрахунки, а також набуття взаємних прав та обов’язків сторін під час або після укладання (вчинення):

1) деривативних контрактів;

2) правочинів щодо фінансових інструментів;

3) правочинів щодо інших, крім зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини, активів, допущених до торгів на організованих ринках (у тому числі продукції).

У результаті набуття прав та обов’язків у випадках, зазначених у пункті 1 цієї частини, така клірингова установа стає стороною кожного деривативного контракту, а у випадках, зазначених у пунктах 2 і 3 цієї частини, - покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця.

Особа, яка провадить діяльність, передбачену цією частиною, є центральним контрагентом.

Набуття прав та обов’язків однієї із сторін кожного деривативного контракту, укладеного (що укладається) на регульованому ринку, кожного вчиненого (що вчиняється) на регульованому ринку правочину щодо фінансових інструментів, валютних цінностей, продукції та правочину щодо активу, допущеного до торгів на БТМ, є виключною компетенцією центрального контрагента та не може здійснюватися іншою особою.

Центральний контрагент провадить свою діяльність щодо правочинів, вчинених (що вчиняються) на регульованих ринках, БТМ, товарних біржах, та правочинів, вчинених (що вчиняються) поза організованими ринками.

2. Особа провадить клірингову діяльність центрального контрагента з урахуванням вимог статей 59, 61-64 цього Закону на підставі ліцензії на провадження клірингової діяльності центрального контрагента, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку.

Центральний контрагент на підставі ліцензії на провадження клірингової діяльності центрального контрагента має право також провадити клірингову діяльність з визначення зобов’язань.

Для забезпечення виконання зобов’язань, допущених до клірингу, центральний контрагент без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності має право виступати стороною деривативних контрактів та правочинів щодо фінансових інструментів, інших активів, допущених до торгів на регульованому ринку, БТМ та/або товарній біржі.

3. Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу центрального контрагента, а також інші вимоги до організації його діяльності визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може встановлювати додаткові вимоги до особи, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента.

4. Для здійснення своєї діяльності центральний контрагент використовує рахунки, відкриті в Національному банку України, у разі якщо такі розрахунки здійснюються в національній валюті, а також рахунки, відкриті в інших банках, у тому числі іноземних, які відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, у разі якщо такі розрахунки здійснюються в іноземній валюті.

5. Національний банк України має право у визначеному ним порядку підтримувати ліквідність центрального контрагента.

6. Слова "центральний контрагент" та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам, які отримали ліцензію на провадження клірингової діяльності центрального контрагента відповідно до цього Закону.

1. Особа набуває статусу клірингової установи з дня отримання ліцензії на провадження клірингової діяльності з визначення зобов’язань або клірингової діяльності центрального контрагента. Юридична особа, яка провадить виключно клірингову діяльність, є кліринговою установою.

Національний банк України з метою виконання своїх функцій, визначених законом, має право бути акціонером (учасником) клірингових установ.

2. Клірингова установа для провадження клірингової діяльності повинна мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, канали зв’язку і приміщення, що відповідають вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може встановлювати додаткові вимоги до клірингових установ, що обмежують ризики професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

4. Слова "клірингова установа" та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам, які отримали ліцензію на провадження клірингової діяльності відповідно до цього Закону.

1. Правила клірингу повинні містити, зокрема:

1) вимоги до учасників клірингу;

2) твердження про провадження кліринговою установою діяльності:

а) клірингової діяльності з визначення зобов’язань; або

б) клірингової діяльності центрального контрагента;

3) порядок, умови допуску зобов’язань до клірингу;

4) права і обов’язки особи, яка провадить клірингову діяльність, та учасників клірингу;

5) порядок обліку прав та зобов’язань за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, валютних цінностей та товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза ним, а також припинення таких прав та зобов’язань у системі клірингового обліку;

6) порядок надання особою, яка провадить клірингову діяльність, учасникам клірингу звітів за результатами клірингу;

7) порядок підготовки, складення та направлення особою, яка провадить клірингову діяльність, документів для проведення розрахунків;

8) порядок забезпечення особою, яка провадить клірингову діяльність, проведення грошових розрахунків за результатами клірингу за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, валютних цінностей, товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза організованим ринком, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка проти оплати";

9) опис системи клірингового обліку;

10) опис системи управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність;

11) опис системи захисту інформації;

12) випадки застосування процедури ліквідаційного неттінгу;

13) інші положення відповідно до цього Закону та інших законів.

Правила клірингу особи, яка провадить клірингову діяльність з визначення зобов’язань за правочинами з цінними паперами, додатково повинні передбачати порядок подання особою, яка провадить клірингову діяльність щодо цінних паперів, Центральному депозитарію цінних паперів та Національному банку України відповідно до встановленої Законом України "Про депозитарну систему України" компетенції інформації у розрізі клієнтів Центрального депозитарію цінних паперів та/або Національного банку України та їх депонентів про здійснення переказу цінних паперів за результатами клірингу зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати" (крім випадку провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів або Національним банком України).

2. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку можуть встановлюватися додаткові вимоги до правил клірингу.

1. Особа, яка провадить клірингову діяльність, здійснює кліринг тільки тих зобов’язань, які допущені для здійснення клірингу в порядку і на умовах, установлених правилами клірингу.

2. Порядок здійснення клірингу за договорами щодо фінансових інструментів та за деривативними контрактами, а також порядок контролю за провадженням клірингової діяльності встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

3. Недійсність правочину, зобов’язання за яким припинено за результатами клірингу, не тягне за собою недійсність правочинів, виконаних у процесі клірингу, та результатів клірингу.

4. Особа, яка провадить клірингову діяльність, у системі клірингового обліку веде облік деривативних контрактів, інших фінансових інструментів та активів, допущених до торгів на організованому ринку, а також грошових коштів окремо для кожного учасника клірингу та окремо від деривативних контрактів, інших фінансових інструментів та активів, допущених до торгів на організованому ринку, а також грошових коштів, що перебувають у власності особи, яка провадить клірингову діяльність, відповідно до вимог, установлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

На деривативні контракти, інші фінансові інструменти, валютні цінності, продукцію, а також грошові кошти, що належать учасникам клірингу та передаються особі, яка провадить клірингову діяльність, у процесі провадження нею професійної діяльності на ринках капіталу, не накладається арешт та/або не звертається стягнення за зобов’язаннями такої особи.

5. Виписка з системи клірингового обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, є підтвердженням внесення/резервування коштів як гарантійного забезпечення для проведення клірингу, отримання коштів внаслідок розрахунків за правочинами або внаслідок виконання інших операцій, передбачених правилами клірингу, та документальним підтвердженням факту проведення розрахунків, а також доходів та витрат за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, валютних цінностей, товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза ним, у разі використання таких коштів за результатами клірингу зобов’язань за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, валютних цінностей та товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза ним, для цілей бухгалтерського та податкового обліку.

6. Максимальний строк перебування внесених/зарезервованих коштів та/або інших активів у системі клірингового обліку без їх використання у процесі клірингу (крім коштів та/або інших активів, що використовуються як гарантійне забезпечення для проведення клірингу) встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

1. Арешт або інше передбачене законом обмеження права фізичних та юридичних осіб розпорядження майновими правами в системі клірингового обліку (далі - арешт на майнові права) накладається (встановлюється) та скасовується (знімається) в порядку, встановленому цією статтею, на підставі судового рішення або акта уповноваженого законом органу чи особи (далі - відповідне рішення).

У разі накладення або зняття арешту на майнові права особи суд або уповноважений законом орган чи його посадова особа зобов’язані згідно з вимогами закону надіслати відповідне рішення особі, яка провадить клірингову діяльність.

2. Особа, яка провадить клірингову діяльність, вносить зміни до системи клірингового обліку щодо накладення арешту на майнові права особи до завершення робочого дня, коли отримано відповідне рішення, крім випадків, встановлених цією статтею.

3. У разі наявності обмеження прав розпорядження майновими правами особи в системі клірингового обліку, встановленого за розпорядженням такої особи для здійснення/забезпечення розрахунків за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, валютних цінностей та товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза ним, особа, яка провадить клірингову діяльність, відкладає внесення змін до системи клірингового обліку щодо арешту на такі майнові права особи до наступного робочого дня.

4. Наступного робочого дня особа, яка провадить клірингову діяльність, після завершення всіх розрахунків або припинення зобов’язань за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, валютних цінностей та товарними операціями, які були укладені особою, на майнові права якої накладається арешт, на організованому ринку та поза ним, до завершення того робочого дня, коли особою, яка провадить клірингову діяльність, було отримано рішення, передбачене частиною першою цієї статті:

1) вносить зміни до системи клірингового обліку щодо арешту на майнові права цієї особи в межах залишку майнових прав, щодо яких у системі клірингового обліку відсутні обмеження, встановлені для здійснення/забезпечення розрахунків за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, валютних цінностей та товарними операціями, укладеними цією особою на організованому ринку та поза ним; або

2) залишає без виконання відповідне рішення про накладення арешту на майнові права особи, якщо такий залишок майнових прав дорівнює нулю.

5. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повідомляє суд або уповноважений законом орган чи посадову особу про дії, вчинені за результатами отримання відповідного рішення про накладення арешту на майнові права особи, протягом наступного робочого дня після отримання такого відповідного рішення.

1. Депозитарна діяльність провадиться учасниками ринків капіталу відповідно до законодавства про депозитарну систему України.

1. Діяльність з управління активами інституційних інвесторів - це професійна діяльність учасника ринків капіталу - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору з інституційними інвесторами, чи професійна діяльність учасника ринків капіталу - іншої фінансової установи, що провадиться нею на підставі договору з емітентом іпотечних облігацій.

Діяльність з управління активами інституційних інвесторів включає такі види діяльності:

1) діяльність з управління активами;

2) діяльність з управління іпотечним покриттям.

2. Діяльність з управління активами інституційних інвесторів регулюється спеціальним законодавством.

1. Діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю - це професійна діяльність учасника ринків капіталу - управителя, що провадиться ним за винагороду від свого імені на підставі відповідних договорів (відповідного договору) щодо управління майном з установниками (установником) управління майном.

2. Діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю регулюється Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", цим Законом та іншими актами законодавства, якими регулюються фінансові механізми здійснення інвестиції у будівництво.

1. Діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів - це професійна діяльність учасника фондового ринку - адміністратора недержавного пенсійного фонду, що провадиться ним за винагороду від свого імені та на підставі відповідного договору з недержавним пенсійним фондом.

2. Діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів регулюється спеціальним законодавством.

1. Поєднання окремих видів професійної діяльності на ринках капіталу не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими актами законодавства, що регулюють порядок здійснення окремих видів професійної діяльності на ринках капіталу.

2. Інвестиційні фірми можуть провадити діяльність з організації торгівлі на ОТМ та організації торгівлі на БТМ у порядку, передбаченому цим Законом, за умови отримання ними відповідної ліцензії.

3. Оператори БТМ та оператори ОТМ (у тому числі ті, які мають ліцензію на провадження відповідного виду діяльності з торгівлі фінансовими інструментами) можуть провадити клірингову діяльність з визначення зобов’язань за договорами, які укладаються на організованих ринках, що управляються цими операторами, відповідно до правил таких ринків за умови отримання ними відповідної ліцензії.

4. Клірингові установи, які провадять клірингову діяльність з визначення зобов’язань, можуть провадити діяльність з організації торгівлі на ринках капіталу за умови отримання ними відповідної ліцензії.

5. Діяльність з управління активами інституційних інвесторів може поєднуватися із діяльністю з адміністрування недержавних пенсійних фондів відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

6. Поєднання діяльності з управління активами інституційних інвесторів з іншими видами професійної діяльності на ринках капіталу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

1. Професійна діяльність на ринках капіталу здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (крім професійної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарної діяльності Національного банку України). Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності на ринках капіталу, порядок її видачі та анулювання встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог статей 71-73 цього Закону.

Професійна діяльність Центрального депозитарію цінних паперів провадиться на підставі правил Центрального депозитарію цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому законодавством порядку.

Професійна діяльність на ринках капіталу провадиться Національним банком України з урахуванням особливостей та відповідно до компетенції, встановленої Законом України "Про депозитарну систему України".

2. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках за її окремими видами, у тому числі організаційні та операційні вимоги, вимоги до розміру початкового і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, вимоги до осіб, які здійснюють управлінські функції, та інших фахівців професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, вимоги до приміщення, технічного та програмного забезпечення, вимоги щодо джерел походження коштів, за рахунок яких формується початковий капітал професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, інші вимоги та показники, що обмежують ризики професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог, передбачених законом.

Початковий капітал - це капітал, акумульований юридичною особою, яка має намір провадити професійну діяльність на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках, що складається з одного або кількох таких елементів:

1) інструменти капіталу, за умови що вони відповідають вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

2) емісійний дохід, що належить до інструментів капіталу;

3) накопичені прибутки або збитки;

4) накопичений інший сукупний дохід;

5) інші резерви.

Перелік істотних умов правочинів, що пов’язані з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, встановлюється законами України.

Вимоги до правочинів, що пов’язані з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, встановлюються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

3. Умовою отримання будь-якої ліцензії на провадження відповідного виду діяльності та провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках є відсутність серед учасників (акціонерів) юридичної особи (професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків) фізичної особи, яка має не погашену або не зняту у встановленому порядку судимість за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової діяльності та володіє прямо чи опосередковано пакетом акцій (часток) у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу цієї юридичної особи.

Підставою для застосування санкції відповідно до вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки є встановлення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту прямого чи опосередкованого володіння пакетом акцій (часток) у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків фізичною особою, яка має не погашену або не зняту у встановленому порядку судимість за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової діяльності, після 30 днів з дня такого встановлення, але не раніше 120 днів з дня набрання законної сили обвинувальним вироком стосовно такої фізичної особи за зазначені злочини.

Державні органи за письмовим запитом зобов’язані у межах повноважень надавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до закону інформацію про наявність або відсутність у фізичної особи, яка прямо чи опосередковано володіє пакетом акцій (часток) у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, не погашеної або не знятої у встановленому порядку судимості за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової діяльності. У разі якщо запит передбачає надання інформації з обмеженим доступом, така інформація надається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у спосіб, що забезпечує збереження правового режиму доступу до такої інформації.

4. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язані:

1) дотримуватися пруденційних нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики операцій, пов’язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності, відповідно до отриманої ліцензії, перелік, розміри і методика розрахунку яких встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Пруденційні нормативи та інші показники і вимоги встановлюються щодо кожного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

2) подавати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку результати розрахунку пруденційних показників, що встановлені для відповідного виду професійної діяльності, та дані, на основі яких здійснювався такий розрахунок, у порядку та строки, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до закону;

3) у разі невиконання встановлених пруденційних нормативів щодо відповідного виду професійної діяльності подавати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку план заходів щодо поліпшення фінансового стану, вимоги до якого, порядок та строки подання встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та забезпечувати виконання такого плану;

4) запровадити механізм запобігання та врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів осіб, які здійснюють виконавчі функції у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків, працівників таких професійних учасників та осіб, які надають їм послуги або виконують роботи на підставі цивільно-правових договорів з такими професійними учасниками, їхніх пов’язаних агентів, інших осіб, пов’язаних з такими професійними учасниками відносинами контролю.

Передбачений цим пунктом механізм повинен також виявляти реальний чи потенційний конфлікт інтересів, пов’язаний з діями в інтересах різних клієнтів або з політикою (положенням) про винагороду, затвердженою таким професійним учасником.

Професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язаний повідомити клієнта про наявність конфлікту інтересів осіб, передбачених цим пунктом. Таке повідомлення повинно бути здійснено з використанням засобів, що забезпечують його фіксацію, та містити деталі, достатні для прийняття клієнтом рішення щодо участі або відмови від участі в операції (щодо вчинення або відмови від вчинення правочину). Дані про наявність конфлікту інтересів зазначених осіб та заходи, що вживаються професійним учасником з метою врегулювання такого конфлікту інтересів, у знеособленому вигляді підлягають опублікуванню на сайті професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків не пізніше робочого дня, наступного за днем повідомлення таким професійним учасником про наявність конфлікту інтересів клієнту;

5) здійснювати у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, збереження інформації, зокрема щодо:

а) ідентифікації та верифікації клієнтів;

б) наданих послуг та проведених операцій;

в) руху коштів та цінних паперів на рахунках у цінних паперах та банківських рахунках, пов’язаних з проведеними операціями;

6) забезпечувати дотримання інших організаційних та операційних вимог щодо провадження своєї професійної діяльності, встановлених цим Законом та відповідними актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

7) протягом усього періоду часу дії отриманої ліцензії дотримуватися ліцензійних умов.

Посадові особи професійного учасника фондового ринку повинні мати бездоганну ділову репутацію, професійну придатність, відповідні знання, навички та досвід, а також відповідати іншим вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5. Вимоги до корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків встановлюються статтею 76 цього Закону.

6. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків під час провадження професійної діяльності можуть використовувати аутсорсинг. Професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків, який використовує аутсорсинг, несе повну та безумовну відповідальність за дії надавача послуг, що вчиняються таким надавачем послуг на виконання договору про аутсорсинг. Вимоги до використання аутсорсингу встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

7. Професійні учасники ринків капіталу можуть утворювати відокремлені підрозділи за межами України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку.

8. За умови реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку об’єднання професійних учасників ринків капіталу як саморегулівної організації за відповідним видом професійної діяльності, членство всіх професійних учасників ринків капіталу, які провадять відповідний вид професійної діяльності на ринках капіталу, у саморегулівній організації, що об’єднує професійних учасників ринків капіталу за цим видом професійної діяльності, є обов’язковим.

У разі відсутності об’єднання професійних учасників ринків капіталу, зареєстрованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку як саморегулівна організація за відповідним видом професійної діяльності, членство професійних учасників ринків капіталу в об’єднанні професійних учасників фондового ринку за цим видом діяльності є добровільним.

9. Кандидатури керівників Центрального депозитарію цінних паперів, професійних учасників, які провадять діяльність з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або клірингову діяльність, а також системно важливих професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків) погоджуються з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

Кандидат на посаду керівника Центрального депозитарію цінних паперів, професійного учасника, який провадить діяльність з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або клірингову діяльність, а також системно важливого професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банку) повинен відповідати вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зокрема щодо стажу роботи, ділової репутації, професійної придатності.

Керівники Центрального депозитарію цінних паперів, професійних учасників, які провадять діяльність з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або клірингову діяльність, а також системно важливих професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків) протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати вимогам, передбаченим абзацом другим цієї частини.

10. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право порушувати перед контролером/власником істотної участі у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банку) питання про звільнення/відсторонення з посади особи, яка здійснює управлінські функції у такому професійному учаснику, у разі недодержання такою особою вимог законодавства, встановлених до такої особи.

Контролер/власник істотної участі у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банку) зобов’язаний вжити заходів щодо звільнення/відсторонення з посади особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

1. Працівники професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків та особи, які на підставі цивільно-правових договорів надають послуги або виконують роботи в таких професійних учасниках, зобов’язані вживати таких заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального та/або потенційного конфлікту інтересів;

2) не пізніше робочого дня, наступного за днем, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального або потенційного конфлікту інтересів, повідомити про таку наявність свого безпосереднього керівника (особа, яка на підставі цивільно-правового договору надає послуги або виконує роботи, повідомляє особу, зазначену в такому договорі), а у разі перебування особи на посаді, що не передбачає наявності безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Для цілей цієї статті особа, якій відповідно до цього пункту повідомлено про конфлікт інтересів, є відповідальною особою;

3) у разі наявності реального або потенційного конфлікту інтересів утриматися від прийняття рішень та/або вчинення дій до отримання вказівок від відповідальної особи щодо дій, що необхідно вчинити для врегулювання такого конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів відповідно до вказівок, отриманих від відповідальної особи.

2. Відповідальна особа не може у будь-який спосіб, прямо чи опосередковано, спонукати особу, яка звернулася з повідомленням про наявність у неї реального або потенційного конфлікту інтересів, до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, крім клієнтів, обслуговування яких безпосередньо стосується конфлікт інтересів.

3. Відповідальна особа протягом двох робочих днів (відповідальна особа - працівник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - протягом п’яти робочих днів) після отримання повідомлення про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів, зазначеного у пункті 1 частини першої цієї статті, зобов’язана прийняти рішення щодо врегулювання такого конфлікту інтересів, про що повідомити особу, яка здійснила таке повідомлення, у формі відповідної вказівки.

1. Юридична особа набуває статусу професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків і права на провадження певного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках виключно після отримання відповідної ліцензії.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вносить інформацію про отримання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках до реєстру професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках без отримання зазначеної ліцензії забороняється, крім здійснення такої діяльності:

1) особами, які провадять діяльність, передбачену частиною шістнадцятою статті 44 цього Закону;

2) Центральним депозитарієм цінних паперів під час провадження ним депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів;

3) Національним банком України під час провадження ним депозитарної або клірингової діяльності у встановлених законом випадках.

Особи, винні у порушенні вимог, зазначених в абзаці першому цієї частини, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

2. Юридична особа, яка має намір провадити професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - заявник), для отримання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності подає до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяву про видачу ліцензії за формою і в порядку, встановленими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, разом з документами, що додаються відповідно до вимог цього Закону.

3. Заява про видачу ліцензії повинна містити інформацію про:

1) заявника: повне найменування (у розумінні Цивільного кодексу України), ідентифікаційний код юридичної особи, код LEI (за наявності), місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти для офіційного каналу зв’язку;

2) вид професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зазначений у статті 41 цього Закону, із зазначенням виду (видів) діяльності в межах такого виду професійної діяльності, на провадження якого (яких) заявник має намір одержати ліцензію;

3) реквізити подання саморегулівної організації за відповідним видом професійної діяльності (за умови реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку об’єднання професійних учасників ринків капіталу як саморегулівної організації за відповідним видом професійної діяльності).

Заява про видачу ліцензії може містити декілька видів професійної діяльності, на провадження яких заявник має намір одержати ліцензію, за умови що поєднання видів професійної діяльності, зазначених у заяві, дозволено цим Законом.

Заява про видачу ліцензії на провадження відповідного виду (видів) діяльності в межах професійної діяльності з торгівлі фінансовими інструментами може містити перелік додаткових послуг, передбачених частиною другою статті 44 цього Закону, які має намір надавати заявник за умови отримання ліцензії, інформацію про наявність філій та/або намір укласти агентський договір відповідно до вимог цього Закону, твердження про наявність/відсутність наміру отримувати на власний рахунок і розпоряджатися коштами та фінансовими інструментами клієнтів.

4. До заяви про видачу ліцензії (крім заяви про видачу ліцензії на провадження відповідного виду діяльності в межах професійної діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, ліцензії на провадження професійної діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами - діяльності з організації торгівлі на БТМ та ліцензії на провадження професійної діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами - діяльності з організації торгівлі на ОТМ) додаються:

1) копія статуту заявника, засвідчена такою юридичною особою, або код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, що надає доступ до копії статуту в електронній формі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) відомості за формою, визначеною Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, що містять інформацію про:

а) схематичне зображення структури власності юридичної особи заявника, що дає змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників заявника або їх відсутність;

б) власників істотної участі у заявнику: ідентифікаційні дані таких осіб, відсоток статутного капіталу чи права голосу, яким володіє кожний такий учасник (акціонер) у заявнику;

в) у разі якщо заявник належить до фінансової групи - інформацію про належність групи до банківської або небанківської фінансової групи, державний орган, що здійснює нагляд за групою, перелік учасників фінансової групи та ідентифікаційні дані відповідальної особи фінансової групи;

г) ідентифікаційні дані, ділову репутацію та професійний досвід голови та членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), голови та членів наглядової ради (або іншого органу, відповідального за здійснення нагляду) заявника, ділову репутацію заявника;

ґ) ідентифікаційні дані, ділову репутацію та професійний досвід контролерів заявника (у разі якщо контролером є юридична особа - голови та членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), голови та членів наглядової ради (або іншого органу, відповідального за здійснення нагляду) такої юридичної особи);

д) початковий капітал заявника та джерела його походження;

3) річна та проміжна фінансова звітність, наявна станом на останній день кварталу, що передує даті подання заяви, щодо якої суб’єктом аудиторської діяльності, який відповідає вимогам, встановленим законодавством, в аудиторському звіті висловлено незалежну думку про відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності. Заявник, державна реєстрація якого як юридичної особи була проведена у кварталі, в якому подається заява про видачу ліцензії, документи, передбачені цим пунктом, не подає;

4) документи, що підтверджують здатність власника істотної участі у заявнику виконати обов’язок, передбачений частиною дев’ятнадцятою статті 74 цього Закону. Перелік таких документів визначається заявником самостійно;

5) відомості за формою, визначеною Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, про наявність у заявника організаційної структури, системи внутрішнього контролю (підсистеми комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту), спеціалістів, обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та приміщень, системи та засобів, що забезпечують безперервність і постійність надання послуг, які у своїй сукупності є достатніми для забезпечення провадження відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках згідно з вимогами законодавства;

6) внутрішні документи, що регламентують запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що виникає під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

7) внутрішні документи заявника, що регламентують провадження відповідного виду професійної діяльності;

8) копія платіжного документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

5. Юридична особа до заяви про видачу ліцензії на провадження відповідного виду діяльності в межах професійної діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, поданої відповідно до частини третьої цієї статті, додає в довільній формі, якщо інше не передбачено цією частиною:

1) копію статуту заявника, засвідчену такою юридичною особою, або код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, що надає доступ до копії статуту в електронній формі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) відомості за формою, встановленою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, що містять інформацію про структуру власності юридичної особи та власників істотної участі в заявнику:

а) перелік осіб, які є власниками істотної участі у заявнику, із зазначенням відсотка статутного капіталу чи права голосу, яким володіє кожний такий учасник (акціонер), ідентифікаційних даних таких осіб, а щодо осіб, які опосередковано володіють 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) заявника, - також ідентифікаційні дані осіб, через яких забезпечується таке опосередковане володіння;

б) документи, передбачені пунктами 2-17 частини дев’ятої статті 74 цього Закону, щодо власників істотної участі, які є юридичними особами, і документи, передбачені пунктами 2-11 частини десятої статті 74 цього Закону, щодо фізичних осіб - власників істотної участі у заявнику, а також голови та членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) юридичної особи, яка є власником істотної участі у заявнику;

в) довідку про структуру власності юридичної особи заявника, що дає змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників заявника або їх відсутність, в якій зазначаються, зокрема: для юридичної особи - власника, кінцевого бенефіціарного власника заявника - повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, код LEI (за наявності); для фізичної особи - власника, кінцевого бенефіціарного власника заявника - ім’я (у розумінні Цивільного кодексу України) та реєстраційний номер облікової картки платника податків, КВЕД кожної юридичної особи, зазначеної в довідці, належність таких осіб до суб’єктів господарювання, щодо яких здійснюється державне регулювання їх основного виду економічної діяльності, та назва органу державної влади, що здійснює таке державне регулювання;

г) у разі якщо заявник належить до фінансової групи - інформацію про належність групи до банківської або небанківської фінансової групи, державний орган, що здійснює нагляд за групою, перелік учасників фінансової групи та ідентифікаційні дані відповідальної особи фінансової групи;

3) відомості за формою, встановленою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (якщо інше не передбачено цим пунктом), щодо голови та членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), голови та членів наглядової ради (або іншого органу, відповідального за здійснення нагляду) заявника, контролерів заявника (у разі якщо контролером є юридична особа - голови та членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) і будь-яких представників таких осіб, які мають право від їх імені вчиняти правочини, пов’язані з провадженням господарської діяльності заявника:

а) ідентифікаційні дані;

б) інформацію про ділову репутацію фізичної особи та документи, що її підтверджують. Документи, що підтверджують ділову репутацію, та їх форма визначаються фізичною особою самостійно. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може скласти орієнтовний (невиключний) перелік документів, що можуть підтверджувати репутацію фізичної особи;

в) інформацію про освіту, професійне навчання, професійний досвід роботи із зазначенням всіх підприємств, установ, організацій, у яких фізична особа працювала, посадових обов’язків, які вона виконувала, та строку їх виконання. Щодо діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), ринках капіталу та товарному ринку фізична особа надає перелік всіх своїх посадових обов’язків, які вона виконувала протягом останніх 10 років;

г) інформацію в довільній формі щодо прийнятих стосовно таких осіб рішень суду про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

ґ) інформацію в довільній формі про звільнення з посади за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг;

д) інформацію в довільній формі щодо проведення органами державної влади або Національним банком України оцінки ділової репутації та досвіду в рамках інших передбачених законом процедур і результатів такої оцінки (якщо вони відомі заявнику) із зазначенням органу, що проводив оцінку, та дати її проведення (за наявності);