Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту

2. Проміжний перегляд порушується за умов, що вимога містить достатні докази того, що:

1) продовження дії антидемпінгових заходів вже не є необхідним для запобігання демпінгу;

2) та (або) продовження або поновлення заподіяння шкоди є малоймовірним у разі, коли антидемпінгові заходи будуть анульовані чи змінені;

3) або застосовані антидемпінгові заходи не є або не будуть достатніми для запобігання демпінгу, який заподіює шкоду.

3. У процесі перегляду, що проводиться відповідно до цієї статті, Міністерство вивчає, зокрема, такі питання:

1) чи значно змінилися обставини, які стосуються демпінгу та шкоди;

2) чи дали антидемпінгові заходи очікувані результати та чи має місце запобігання шкоді, заподіяння якої раніше було встановлено відповідно до статті 10 цього Закону.

При прийнятті остаточного рішення Комісією враховуються всі належно обгрунтовані докази, що стосуються цього перегляду.

1. За рішенням Комісії Міністерство здійснює перегляд антидемпінгових заходів для визначення індивідуальних величин демпінгової маржі нових експортерів або виробників з країни експорту, які є суб'єктами розгляду та не експортували товар у період розслідування, за результатами якого застосовано антидемпінгові заходи.

2. Зазначений перегляд здійснюється Міністерством за наявності таких умов:

1) новий експортер або виробник доведе, що він не пов'язаний з експортерами або виробниками з країни експорту, щодо імпорту в країну імпорту яких застосовані антидемпінгові заходи;

2) експортери або виробники, зазначені у пункті 1 цієї частини, експортували товари в країну імпорту в період розслідування або ці експортери чи виробники доведуть, що вони підписали невідкличні договірні зобов'язання щодо експорту значної кількості товарів в країну імпорту.

3. За рішенням Комісії Міністерство здійснює перегляд антидемпінгових заходів для визначення індивідуальних величин демпінгової маржі для нового експортера або нового виробника з країни експорту. Цей перегляд проводиться у стислі строки, які визначаються Комісією.

4. Протягом такого перегляду українські виробники мають можливість подати Міністерству свої коментарі щодо доцільності цього перегляду.

5. Рішенням Комісії про порушення зазначеного перегляду зупиняється справляння діючого антидемпінгового мита з нового експортера, який є суб'єктом цього перегляду, та запроваджується обов'язкова реєстрація контрактів на імпорт в країну імпорту відповідно до статті 28 цього Закону з метою відновлення справляння антидемпінгового мита від дати порушення відповідного перегляду у разі доведення протягом такого перегляду наявності демпінгу з боку цього експортера.

6. Положення цієї статті не застосовуються у випадках, коли антидемпінгове мито справляється відповідно до частини сьомої статті 16 цього Закону.

1. Експортер, який імпортує в країну імпорту товари, що обкладаються остаточним антидемпінговим митом, але який не був визначений окремим суб'єктом первісного антидемпінгового розслідування з інших причин, ніж відмова від співпраці з Міністерством, має право звернутися до Міністерства з вимогою про прискорений перегляд антидемпінгових заходів з метою встановлення Міністерством та Комісією розміру ставки остаточного антидемпінгового мита для цього експортера.

2. Міністерство здійснює прискорений перегляд антидемпінгових заходів, якщо на терміново скликаному засіданні Комісія прийняла рішення про здійснення такого перегляду.

3. Протягом проведення прискореного перегляду антидемпінгових заходів національний виробник має змогу подати Міністерству свої коментарі щодо доцільності здійснення зазначеного перегляду.

4. Рішенням Комісії про здійснення прискореного перегляду антидемпінгових заходів зупиняється справляння діючого антидемпінгового мита з заінтересованого експортера, який є суб'єктом цього перегляду, та запроваджується обов'язкова реєстрація контрактів на імпорт в країну імпорту відповідно до статті 28 цього Закону, з метою відновлення справляння антидемпінгового мита від дати порушення відповідного перегляду у разі доведення протягом такого перегляду наявності демпінгу з боку цього експортера.

5. Положення цієї статті не застосовуються у випадках, коли антидемпінгове мито справляється відповідно до частини сьомої статті 16 цього Закону.

1. У разі, якщо національний товаровиробник подає Міністерству достатні докази того, що антидемпінгові заходи не призводять до змін або призводять тільки до незначної зміни ціни товару, щодо імпорту якого застосовуються антидемпінгові заходи, під час перепродажу або цін наступної реалізації такого товару в країні імпорту, Міністерство за рішенням Комісії, яке приймається простою більшістю голосів, може поновити антидемпінгове розслідування з метою визначення, яким чином антидемпінгові заходи вплинули на зазначені ціни такого товару.

2. Після поновлення розслідування відповідно до цієї статті експортерам, імпортерам та українським виробникам надається можливість для подання коментарів щодо динаміки цін товару, щодо імпорту якого застосовуються антидемпінгові заходи, під час його перепродажу та цін наступної реалізації такого товару в країні імпорту. У разі, якщо Міністерство робить висновок про те, що внаслідок застосування антидемпінгових заходів відбувається зміна зазначених цін, з метою запобігання шкоді, раніше встановленій відповідно до статті 10 цього Закону, заново обчислюються:

1) експортні ціни відповідно до статті 8 цього Закону;

2) розмір демпінгової маржі для розрахунку нових експортних цін.

У разі, якщо Міністерство вважає, що відсутність зміни цін в країні імпорту виникає внаслідок зниження експортних цін до або після застосування антидемпінгових заходів, величина демпінгової маржі може заново обчислюватися з урахуванням такого зниження експортних цін.

3. У разі, якщо під час поновленого розслідування Міністерство встановлює, що величина демпінгової маржі збільшилася, Комісія за пропозицією Міністерства простою більшістю голосів приймає рішення про внесення поправок до попереднього рішення щодо застосування нової ставки антидемпінгового мита у зв'язку з визначенням нових експортних цін. Пропозиція схвалюється Комісією, якщо вона не вирішує простою більшістю її відхилити, у межах одного місяця після її подання Міністерством. Ставка антидемпінгового мита, установлена відповідно до цієї статті, не може перевищувати удвічі ставку мита, встановлену Комісією в її первісному рішенні.

4. Відповідні положення статей 12 і 13 цього Закону застосовуються у поновленому розслідуванні, що порушується відповідно до цієї статті. Поновлене розслідування закінчується, як правило, не пізніше ніж через шість місяців від дати поновлення цього розслідування.

5. Зміни в нормальній вартості, про які стверджується, що вони мають місце, враховуються у процесі поновленого розслідування у разі, якщо повна інформація про перевірену Міністерством нормальну вартість (тут і далі в цьому розділі - більше ніж одна нормальна вартість), яка належно підтверджена доказами, подається Міністерству протягом строку, визначеного у повідомленні про порушення антидемпінгового розслідування. У разі, якщо в поновленому розслідуванні заново обчислюється нормальна вартість, контракти, відповідно до яких здійснюється імпорт в країну імпорту товару, що є об'єктом такого розслідування, підлягають обов'язковій реєстрації відповідно до статті 28 цього Закону до прийняття рішення за результатами такого поновленого розслідування.

1. Імпортер може вимагати повернення сплачених сум антидемпінгового мита, якщо ним доведено та Комісією прийнято відповідне рішення про те, що величину демпінгової маржі, на підставі якої розраховувалася ставка цього мита, було знижено до нуля або до рівня, нижчого за величину попередньо розрахованої демпінгової маржі, на підставі якої справлялося антидемпінгове мито.

2. Для повернення сплачених сум антидемпінгового мита імпортер подає відповідну заяву до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. У цій заяві повинна міститися інформація про митні органи, які здійснювали митне оформлення товарів, що обкладалися антидемпінговим митом. До заяви додаються документи, які підтверджують ввезення в країну імпорту товарів, їх митне оформлення та сплату антидемпінгового мита протягом шести місяців від дати прийняття Комісією рішення про справляння остаточного антидемпінгового мита, або від дати, коли було прийнято остаточне рішення про справляння сум, що гарантують сплату попереднього антидемпінгового мита.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, терміново надсилає Міністерству оригінали зазначеної заяви та доданих до неї документів, а їх копії - Комісії та Міністерству фінансів України.

3. Заява про повернення сплачених сум антидемпінгового мита є належно обгрунтованою за умов, що вона містить точну інформацію про сплачені суми антидемпінгового мита та супроводжується всіма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Заява повинна також містити обгрунтування нормальної вартості та експортних цін в країну імпорту експортера або виробника, які сплатили антидемпінгове мито у строк, визначений у частині другій цієї статті.

У разі, якщо імпортер не був пов'язаний з експортером чи виробником зазначеного товару та неможливо терміново використати інформацію, зазначену у частинах другій і третій цієї статті, або експортер чи виробник відмовляється надати її імпортеру, зазначена заява повинна містити обгрунтування експортера або виробника про те, що величина демпінгової маржі була знижена або усунена відповідно до цього розділу, а також відповідні докази, що підтверджують це обгрунтування.

Міністерство відхиляє зазначену заяву, якщо ці докази не будуть подані експортером або виробником протягом 30 днів від дати одержання Міністерством цієї заяви.

4. Комісія за поданням Міністерства розглядає зазначену заяву разом з висновками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, і Міністерства фінансів України та приймає рішення щодо її доцільності та обсягу задоволення. За результатами такого розгляду Комісія приймає відповідне рішення. При цьому Комісія може прийняти рішення про порушення проміжного перегляду антидемпінгових заходів. Інформація та висновки, які випливають з цього перегляду і встановлені згідно з правилами, що застосовуються при такому перегляді, використовуються Комісією з метою визначення обгрунтованості та обсягу повернення сплачених сум антидемпінгового мита.

5. Рішення про повернення сум, сплачених понад фактично встановлену величину демпінгової маржі, приймається Комісією, як правило, протягом дванадцяти місяців, але не пізніше ніж через вісімнадцять місяців від дати подання імпортером товару, щодо імпорту якого застосовуються антидемпінгові заходи, заяви про повернення сплачених сум антидемпінгового мита. Повернення цих сум здійснюється Міністерством фінансів України протягом 90 днів від дати прийняття Комісією відповідного рішення.

У разі, якщо заінтересований імпортер не закінчив у строки, визначені у цій частині, оформлення документів про повернення сплачених сум антидемпінгового мита, ці суми не підлягають поверненню.

1. Під час перегляду антидемпінгових заходів, поновлених розслідувань або повернення сплачених сум антидемпінгового мита, що здійснюються згідно з цим розділом, Міністерство діє, якщо обставини не змінилися, відповідно до правил проведення антидемпінгового розслідування, в результаті якого було запроваджено справляння антидемпінгового мита, з урахуванням вимог статей 7-9 та30 цього Закону.

2. При проведенні антидемпінгового розслідування відповідно до цього розділу Міністерство вивчає достовірність експортних цін згідно з статтями 7-9 цього Закону.

У разі, якщо прийнято рішення про конструювання експортної ціни відповідно до статті 8 цього Закону, Міністерство обчислює експортну ціну без вирахування сплаченої суми антидемпінгового мита за умови, що Міністерству подані обгрунтовані докази того, що розмір ставки антидемпінгового мита належним чином впливає на ціни товару під час його перепродажу та на ціни наступної реалізації цього товару в країні імпорту.

3. Положення цього розділу не створює перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом антидемпінгового розслідування щодо перегляду антидемпінгових заходів або повернення сплачених сум антидемпінгового мита, здійснюваних відповідно до цього розділу.

1. Національний товаровиробник, який виробляє або здійснює переробку товару з короткочасним промисловим циклом, може подати Міністерству заяву про запровадження товарної категорії та віднесення до цієї категорії товару, щодо імпорту якого було зроблено два або більше позитивних висновків щодо наявності демпінгу.

У заяві повинні міститися:

1) відомості про товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, щодо імпорту якого було зроблено два або більше позитивних висновків щодо наявності демпінгу;

2) відомості про товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, який заявник хоче віднести до тієї ж товарної категорії, до якої включено товар, щодо імпорту якого було зроблено два або більше позитивних висновків щодо наявності демпінгу;

3) відомості про товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, який заявник хоче вилучити з товарної категорії, до якої включено товар, щодо імпорту якого було зроблено два або більше позитивних висновків щодо наявності демпінгу;

4) підстави щодо включення та (або) вилучення з товарної категорії, до якої включено товар, щодо імпорту якого було зроблено два або більше позитивних висновків щодо наявності демпінгу, відповідно до пунктів 2 і 3 цієї частини;

5) повний опис товару з короткочасним промисловим циклом або подібного товару;

6) докази того, що заявник є національним товаровиробником відповідно до статті 11 цього Закону.

Міністерство розглядає докази, що містяться у заяві, з метою визначення, чи є вони достатніми для підготовки відповідного звіту та передачі цієї заяви Комісії.

У разі, якщо Міністерство робить позитивний висновок про достатність доказів, воно готує звіт і подає його Комісії.

2. Після одержання зазначеної заяви національного товаровиробника та звіту Міністерства Комісія повинна:

1) звернутися до Міністерства та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, за терміновим підтвердженням позитивних висновків, на яких грунтується ця заява;

2) після одержання такого підтвердження визначити, чи є:

зазначений товар об'єктом позитивних висновків щодо наявності демпінгу і чи є такий товар товаром з короткочасним промисловим циклом або подібним товаром;

заявник правомочним представником національного товаровиробника.

3. У разі, якщо висновки Комісії відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті є позитивними, Міністерство за дорученням Комісії:

1) публікує в газеті повідомлення про подання заяви;

2) надає заінтересованим сторонам, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до частини дванадцятої статті 12 цього Закону, можливість подати свої коментарі та запропонувати проведення відповідних слухань у Міністерстві відповідно до статті 12 цього Закону.

4. Протягом не більше ніж 90 днів після подання заяви відповідно до частини першої цієї статті Комісія за поданням Міністерства:

1) визначає обсяг товарної категорії, за якою має класифікуватися товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, щодо імпорту якого було зроблено позитивні висновки щодо наявності демпінгу;

2) може у будь-який час за власною ініціативою прийняти рішення про внесення змін до товарної категорії, яка запроваджується відповідно до пункту 1 цієї частини. Таке рішення приймається Комісією за умови додержання вимог частини третьої цієї статті;

3) приймаючи рішення відповідно до пунктів 1 або 2 цієї частини, повинна стежити за тим, щоб товарна категорія складалася з подібних товарів з короткочасним промисловим циклом, які виробляються із застосуванням подібних технологічних процесів в аналогічних умовах і мають подібне застосування.

5. Товаром з короткочасним промисловим циклом є товар, який згідно з висновком Міністерства та Комісії вважається таким, що застарів у зв'язку з появою нових технологічних розробок через чотири роки з початку його продажу. Товаром, що застарів, вважається товар, який в даний час не відповідає вимогам новітніх технологій.

6. Для цілей цієї статті національним товаровиробником є виробник (виробники), який представляє певну галузь національного виробництва, що виробляє або переробляє товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, який:

1) опосередковано або безпосередньо конкурує з іншими товарами, стосовно імпорту яких зроблено два або більше позитивних висновків щодо наявності демпінгу;

2) або є настільки подібним до цього товару, що може бути віднесений до однієї товарної категорії, запровадженої відповідно до цієї статті.

7. Для цілей цієї статті позитивний висновок щодо наявності демпінгу означає:

1) остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу, який приймається Комісією відповідно до розділів IV і VI цього Закону за даними восьмирічного періоду, який передував поданню національним товаровиробником заяви про запровадження товарної категорії та віднесення товару до товарної категорії, до якої включено товар, стосовно імпорту якого було зроблено два або більше позитивних висновків щодо наявності демпінгу, та відповідно до якого прийнято відповідне рішення про запровадження справляння антидемпінгового мита, розмір ставки якого становить не менше 15 відсотків митної вартості товару, який є об'єктом розслідування;

2) або попередній позитивний висновок щодо наявності демпінгу, затверджений Комісією відповідно до розділів IV і VI цього Закону за даними восьмирічного періоду, який передував поданню заяви національним товаровиробником про запровадження товарної категорії та віднесення товару до товарної категорії, до якої включено товар, стосовно імпорту якого було зроблено два або більше позитивних висновків щодо наявності демпінгу, під час проведення антидемпінгового розслідування, у ході якого було прийнято рішення про прийняття зобов'язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту відповідно до статті 15 цього Закону.

8. Товар з короткочасним промисловим циклом виробника є об'єктом позитивного висновку щодо наявності демпінгу за умов, що Комісія:

1) затвердить величину, на яку нормальна вартість цього товару перевищує його експортну ціну в країні імпорту;

2) визначить у позитивному висновку щодо наявності демпінгу або у рішенні про запровадження справляння антидемпінгового мита, яке приймається за результатами позитивного висновку щодо наявності демпінгу, конкретного виробника (країни експорту), щодо імпорту якого затверджено величину, зазначену у пункті 1 цієї частини.

1. Антидемпінгове мито, яке справляється відповідно до цього Закону, може поширюватися на імпорт подібних товарів з третіх країн або частини цих товарів, якщо має місце ухилення від сплати антидемпінгового мита.

Ухиленням від сплати антидемпінгового мита є зміни в структурі торгівлі між країною імпорту та іншими країнами, що виникають у процесі здійснення операцій та (або) діяльності іноземних виробників, експортерів та (або) імпортерів тощо. Ці зміни вважаються недостатньо вмотивованими або економічно необгрунтованими, за винятком застосування антидемпінгового мита, та доводять, що:

застосування антидемпінгового мита нейтралізується цінами та (або) обсягами подібного товару;

існує демпінг у зв'язку з нормальною вартістю, яка була попередньо розрахована для подібних товарів.

2. Операція складання певного товару в країні імпорту або третій країні вважається ухиленням від сплати антидемпінгового мита у разі, якщо:

1) ця операція розпочалася або здійснюється безпосередньо до або після порушення антидемпінгового розслідування та складові частини цього товару надходять з країни, щодо імпорту з якої застосовуються антидемпінгові заходи;

2) вартість складових частин становить не менше 60 відсотків загальної вартості товару. При цьому не вважається, що є факт ухилення від сплати антидемпінгового мита у разі, якщо додана вартість у складових частинах, складених протягом цих операцій та (або) закінчення виробництва, перевищує 25 відсотків витрат виробництва;

3) застосування антидемпінгового мита нейтралізується цінами та (або) обсягами складеного товару або подібного товару та є докази наявності демпінгу у зв'язку з нормальною вартістю, попередньо розрахованою для складених або подібних товарів.

3. У разі, якщо заінтересована особа (заявник в антидемпінговому розслідуванні або орган виконавчої влади в країні імпорту) вважає, що існує факт ухилення від сплати антидемпінгового мита, ця особа подає Міністерству скаргу, в якій повинні міститися достатні докази наявності фактів, зазначених у частинах першій і другій цієї статті.

4. За скаргою, що подається відповідно до частини третьої цієї статті, на підставі відповідного рішення Комісії Міністерство проводить антидемпінгове розслідування стосовно фактів ухилення від сплати антидемпінгового мита. У зазначеному рішенні Комісія доручає Міністерству запровадити:

1) обов'язкову реєстрацію відповідно до частини четвертої статті 28 цього Закону контрактів, відповідно до яких здійснюється імпорт в країну імпорту;

2) або внесення постачальником відповідної суми на депозит. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють митне оформлення товару, який є об'єктом зазначеного антидемпінгового розслідування. Порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для розслідування фактів ухилення від сплати антидемпінгового мита застосовуються відповідні положення щодо порушення та проведення антидемпінгових розслідувань, передбачені цим Законом, за винятком тих, що стосуються строків. Зазначене розслідування проводиться Міністерством за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк до дев'яти місяців.

5. Якщо Міністерством встановлюються факти, що вказують на ухилення від сплати антидемпінгового мита, Комісія за пропозицією Міністерства може прийняти простою більшістю голосів рішення про застосування антидемпінгових заходів. Ці заходи застосовуються після прийняття відповідного рішення Комісії відповідно до частини четвертої цієї статті.

6. Якщо імпорт товарів в країну імпорту здійснюється на підставі ліцензії Міністерства, яка засвідчує, що цей імпорт товарів не призводить до ухилення від сплати антидемпінгового мита, щодо імпорту таких товарів не застосовуються антидемпінгові заходи, а контракти, відповідно до яких здійснюється цей імпорт, не підлягають обов'язковій реєстрації відповідно до частини четвертої статті 28 цього Закону. Ліцензії видаються імпортерам за їх письмовою заявою на підставі відповідного рішення Комісії на певний період і згідно із зазначеними умовами.

7. Міністерство вносить до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", видані ліцензії в день видачі таких ліцензій.

8. Випуск у вільний обіг на митній території України таких товарів здійснюється митним органом на підставі відповідної ліцензії, яка засвідчує, що імпорт товарів не призводить до ухилення від сплати антидемпінгового мита, отриманої від Міністерства з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

9. Положення цієї статті не створюють перешкод для здійснення митного оформлення товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування.

1. Попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

2. Міністерство публікує у газеті повідомлення про рішення, згідно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита, рішення про прийняття зобов'язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту або про припинення антидемпінгових розслідувань чи антидемпінгових процедур без застосування антидемпінгових заходів. З метою дотримання вимог щодо захисту конфіденційної інформації ці рішення повинні містити перелік експортерів, якщо це можливо, або заінтересованих країн, опис товару, резюме фактів і основні висновки щодо наявності демпінгу та шкоди. Копія рішення надсилається відомим заінтересованим сторонам.

Положення цієї частини застосовуються також до відповідних рішень про перегляди антидемпінгових заходів.

3. У національних інтересах дія антидемпінгових заходів, що застосовуються відповідно до цього Закону, може зупинятися на строк до дев'яти місяців за рішенням Комісії, яке приймається простою більшістю голосів. Строк, на який зупиняється дія антидемпінгових заходів, може бути за пропозицією Міністерства продовжений до одного року за рішенням Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів. Дія антидемпінгових заходів може зупинятися за наявності таких умов:

1) економічні умови на ринку України тимчасово змінилися таким чином, що внаслідок зупинення дії антидемпінгових заходів відновлення заподіяння шкоди буде малоймовірним;

2) національний товаровиробник мав можливість подати коментарі щодо зупинення дії антидемпінгових заходів;

3) коментарі, подані національним товаровиробником до Міністерства, були враховані Комісією.

Дія антидемпінгових заходів може поновлюватися за рішенням Комісії за умови, що їх зупинення було невиправданим. З цього питання заінтересована сторона може подати Міністерству відповідні коментарі, які можуть бути враховані Міністерством. Відповідне рішення з цього питання приймається Комісією за поданням Міністерства.

4. Рішення про запровадження реєстрації контрактів, відповідно до яких здійснюється імпорт в країну імпорту товарів, у тому числі обов'язкової їх реєстрації відповідно до цього Закону, приймається за поданням Міністерства на терміновому засіданні Комісії. Підставою для відповідного подання Міністерства може бути обгрунтована заява (скарга) заінтересованої сторони, центрального органу виконавчої влади в країні імпорту або українського виробника.

Після отримання заяви (скарги) Міністерство протягом п'яти днів від дати її отримання розглядає інформацію та докази, що містяться в цій заяві (скарзі), з метою визначення, чи є зазначені в ній інформація та докази достатніми для прийняття Комісією відповідного рішення. У разі, якщо Міністерством буде встановлено, що інформація та докази є достатніми, за його пропозицією на засіданні Комісії може бути прийнято рішення про запровадження реєстрації контрактів, відповідно до яких здійснюється імпорт в країну імпорту, у тому числі обов'язкової їх реєстрації відповідно до цього Закону.

На підставі рішення про запровадження зазначеної реєстрації та після набрання рішенням чинності можуть застосовуватися антидемпінгові заходи щодо імпорту, який здійснюється відповідно до зареєстрованих у Міністерстві контрактів.

У рішенні про реєстрацію контрактів, відповідно до яких здійснюється імпорт в країну імпорту, точно визначається об'єкт реєстрації та, якщо необхідно, зазначається приблизний розмір ставки антидемпінгового мита, який обчислюється з метою можливого справляння у майбутньому цього мита. Митна вартість товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту.

Строк запровадження обов'язкової реєстрації контрактів, відповідно до яких здійснюється імпорт в країну імпорту, не повинен перевищувати дев'яти місяців від дати її запровадження.

Випуск у вільний обіг на митній території України товару відповідно до контрактів, які є об’єктом реєстрації, здійснюється митним органом на підставі відповідної ліцензії на імпорт, отриманої від Міністерства з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України, та документів, що підтверджують внесення на депозит необхідної суми. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють випуск товару, який ввозиться в країну імпорту відповідно до контрактів, зареєстрованих у порядку, встановленому цією статтею. В окремих випадках може оформлюватися боргове зобов'язання щодо сплати імпортером антидемпінгового мита.

Міністерство вносить до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", видані ліцензії на імпорт в день видачі таких ліцензій.

5. У разі, якщо товар, щодо імпорту якого застосовуються антидемпінгові заходи, імпортується в Україну для використання Міністерством оборони України, такий товар не обкладається антидемпінговим митом за умови, що Комісія прийняла відповідне рішення та імпорт в Україну цього товару здійснюється відповідно до контрактів, зареєстрованих відповідно до частини четвертої цієї статті.

6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, щоквартально інформує Міністерство та Комісію про обсяги імпорту товарів, які є об'єктом антидемпінгового розслідування або щодо яких застосовуються антидемпінгові заходи, і суми антидемпінгового мита, що справляються за відповідним рішенням Комісії.

7. Без шкоди частині шостій цієї статті Міністерство може вимагати від органів виконавчої влади в Україні у кожній справі подавати інформацію, необхідну відповідно до цієї статті для ефективного контролю за застосуванням антидемпінгових заходів і за діяльністю імпортерів, продавців та українських виробників. У цьому разі повинні застосовуватися положення частин четвертої і п'ятої статті 13. Будь-які дані, подані органами виконавчої влади відповідно до цієї статті, використовуються згідно з вимогами, встановленими частиною шостою статті 32.

1. При необхідності Міністерство може здійснювати перевірку інформації за межами країни імпорту з метою:

1) ознайомлення з даними бухгалтерської документації імпортерів, експортерів, виробників, а також їх об'єднань (асоціацій), торговельних організацій, фізичних осіб тощо;

2) вивчення достовірності інформації щодо наявності демпінгу та шкоди, поданої у процесі антидемпінгового розслідування.

2. У разі потреби Міністерство може розпочати перевірку або відповідні розслідування в інших країнах за умови:

1) згоди відповідних заінтересованих сторін;

2) нотифікації Міністерством відповідних компетентних органів;

3) відсутності заперечень з боку попередньо офіційно оповіщених зазначених компетентних органів.

Після одержання згоди заінтересованої сторони Міністерство повинно повідомити зазначеним компетентним органам назви та адреси підприємств, які перевірятимуться, а також запропоновані Міністерством дати проведення цих перевірок.

За відсутності у запропонований Міністерством строк згоди заінтересованої сторони перевірка зазначеної інформації може не відбутися. У цьому разі застосовуються відповідні положення статті 31 цього Закону.

3. Заінтересовані сторони повідомляються про перелік відомостей, що підлягають перевірці, та інших відомостей, які повинні надаватися ними у процесі здійснення перевірок. Міністерство може вимагати надання більш конкретної інформації, потреба в якій виникає під час здійснення перевірки.

4. У процесі здійснення перевірки інформації Міністерство може звернутися до членів Комісії із запитом про подання відповідної допомоги.

1. У разі, якщо кількість заявників, експортерів або імпортерів (далі - сторони), видів товарів або відповідних операцій є значною, Міністерство у процесі антидемпінгового розслідування може обмежитися:

1) помірною кількістю сторін, видів товарів або операцій, використовуючи вибірки, статистично обгрунтовані на основі інформації, яка є в цей час у розпорядженні Міністерства;

2) або найбільшими обсягами виробництва, продажу або експортних поставок товару, які можуть, у разі потреби, розслідуватися у межах строків, визначених цим Законом або встановлених Комісією.

2. Остаточний вибір сторін, видів товарів або операцій для застосування вибіркових методів антидемпінгового розслідування здійснюється Міністерством. Після консультацій із заінтересованими сторонами або за погодженням з ними перевага надається відповідній вибірці за умови, що ці заінтересовані сторони:

1) повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до частини дванадцятої статті 12 цього Закону;

2) з метою обрання Міністерством відповідної вибірки подали йому достатню та придатну для використання Міністерством інформацію протягом трьох тижнів від дати порушення антидемпінгового розслідування.

3. У разі, якщо Міністерство використовує вибіркові методи антидемпінгового розслідування відповідно до цієї статті, індивідуальна величина демпінгової маржі обчислюється для експортера або виробника, який з початку не був відібраний і подає необхідну інформацію у строки, визначені цим Законом, за винятком випадків, коли кількість експортерів або виробників є настільки значною, що дослідження зазначених величин для окремих експортерів або виробників необгрунтовано ускладнюють проведення антидемпінгового розслідування і перешкоджають своєчасному припиненню цього розслідування та прийняттю рішення про застосування антидемпінгових заходів.

4. У разі, якщо після прийняття Міністерством було прийнято рішення про застосування вибіркового методу антидемпінгового розслідування, всі відібрані сторони або деякі з них ухиляються від співпраці з Міністерством настільки, що це істотно впливає на результати антидемпінгового розслідування, Міністерство може провести нові вибірки. У разі, якщо заінтересована сторона ухиляється від співпраці з Міністерством, при недостатності часу для проведення нової вибірки, застосовуються відповідні положення статті 31 цього Закону.

1. У разі, якщо заінтересована сторона відмовляє у доступі до необхідної інформації або не подає її у строки, встановлені цим Законом, або перешкоджає антидемпінговому розслідуванню, Міністерство може на підставі інформації, якою воно володіє, робити відповідні позитивні або негативні попередні чи остаточні висновки щодо необхідності термінового застосування антидемпінгових заходів.

Якщо у процесі антидемпінгового розслідування Міністерство визначає, що заінтересована сторона подала недостовірну або помилкову інформацію, Міністерство:

1) не бере до уваги зазначену інформацію;

2) інформує заінтересовані сторони про наслідки ухилення від співпраці з Міністерством.

2. Факт неподання відповіді на інформаційному носії не вважається ухиленням від співпраці з Міністерством, якщо заінтересована сторона доведе, що подання відповіді у визначених Міністерством формах може призвести до надмірних побічних або надмірних додаткових витрат.

3. У разі, якщо інформація, подана заінтересованою стороною, неповна, вона береться Міністерством до уваги за умов, що:

1) її неповнота не ускладнює можливості Міністерства зробити точні висновки;

2) ця інформація була подана Міністерству у відповідні строки;

3) ця інформація придатна до перевірки;

4) заінтересована сторона, яка подала інформацію, діє добросовісно в міру своїх можливостей.

4. У разі, якщо докази або інформація не беруться до уваги Міністерством, сторона, яка їх подала, терміново інформується про причини їх відхилення та їй надається можливість у визначені Міністерством строки подати додаткові коментарі. Якщо ці коментарі вважаються недостатніми, причини відхилення зазначених доказів або інформації передаються відповідній заінтересованій стороні і зазначаються у висновках, що публікуються в газеті.

5. Якщо висновки, включаючи висновки щодо нормальної вартості, робляться відповідно до частини першої цієї статті, зокрема на підставі інформації, яка подається у відповідній скарзі, ця інформація перевіряється, якщо це можливо та з урахуванням встановлених строків антидемпінгового розслідування, за іншими незалежними джерелами, які є у розпорядженні Міністерства та (або) які надходять у процесі антидемпінгового розслідування від інших заінтересованих сторін і стосуються:

1) переліків цін, що публікуються;

2) статистичної звітності та митної статистики, що ведеться органами державної влади відповідної країни.

6. У разі, якщо заінтересована сторона повністю або частково ухиляється від співпраці з Міністерством та у зв'язку з цим не подається інформація, що стосується антидемпінгового розслідування, результат антидемпінгового розслідування для цієї сторони може бути менш сприятливим, ніж у випадку, коли сторона не ухиляється від співпраці.

1. Інформація, яка має конфіденційний характер (у зв'язку з тим, що її розкриття надає значні переваги конкуренту або матиме в майбутньому значні негативні наслідки для особи, яка передала інформацію, або для особи, яка її одержала, тощо), а також інформація, яка надавалася на конфіденційній основі заінтересованими сторонами у процесі антидемпінгового розслідування, вважається Міністерством конфіденційною, якщо сторони навели достатні для цього докази.

2. Заінтересовані сторони, які передають конфіденційну інформацію, повинні супроводжувати її неконфіденційним резюме. Це резюме повинно бути настільки деталізованим, щоб була зрозумілою суть конфіденційно переданої інформації. Якщо заінтересовані сторони не можуть скласти з конфіденційної інформації неконфіденційне резюме, зазначені сторони повинні навести причини, з яких зазначене резюме не може бути подано.

3. Якщо Міністерство вважає, що вимога щодо конфіденційного режиму інформації є необгрунтованою, а особа, яка передала інформацію, не хоче її розголошення або не дає дозволу на її розкриття у загальних рисах або у формі резюме, таку інформацію можна не брати до уваги, крім випадку, коли, використовуючи відповідні джерела, можна переконливо довести, що ця інформація є достовірною. Відхилення вимоги щодо конфіденційного режиму інформації повинно бути належно обгрунтованим.

4. Положення цієї статті не перешкоджають розкриттю Міністерством або Комісією загальної інформації, зокрема юридичного обгрунтування рішень, прийнятих відповідно до цього Закону, чи розголошенню доказів, на підставі яких Міністерство або Комісія приймають відповідні рішення. При такому розголошенні враховуються законні інтереси заінтересованих сторін щодо нерозголошення їх комерційної та (або) державної таємниць.

5. Міністерство, Комісія або їх посадові особи утримуються від розголошення інформації, отриманої відповідно до цього Закону, без особливого дозволу особи, що її передала, якщо сторона наполягає на конфіденційному режимі такої інформації. Інформація, якою обмінюються Міністерство та Комісія, а також інформація щодо засідань Комісії чи внутрішні документи Міністерства або Комісії з питань, що стосуються антидемпінгового розслідування, не розголошуються за винятками, передбаченими цим Законом.

6. Інформація, що одержується відповідно до цього Закону, використовується виключно в цілях, для яких вимагається її надання. Це положення не виключає використання інформації, що одержується в процесі одного антидемпінгового розслідування, для цілей порушення інших антидемпінгових розслідувань у межах того ж самого антидемпінгового розслідування щодо товару, що є об'єктом розгляду.

7. Право на доступ до конфіденційної інформації, яка відповідно до цього Закону надається заінтересованою стороною або Міністерством у процесі антидемпінгових процедур і розслідувань, мають громадяни країни імпорту - юрисконсульти або адвокати, які діють від імені заінтересованої сторони.

Міністерство веде облік фізичних осіб, які мають доступ до конфіденційної інформації, та відмовляє у доступі до конфіденційної інформації у разі встановлення, що особа розголосила дані, які є конфіденційними відповідно до цього Закону.

1. Заінтересовані сторони можуть вимагати надання інформації щодо фактів і висновків, на підставі яких застосовуються попередні антидемпінгові заходи. Після застосування попередніх антидемпінгових заходів вимога щодо надання інформації у письмовій формі направляється до Міністерства, яке у стислі строки надає відповіді у письмовій формі.

2. Заінтересовані сторони можуть вимагати надання остаточної інформації щодо фактів і висновків, на підставі яких Міністерством рекомендується застосування остаточних антидемпінгових заходів або зупинення чи припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів. При цьому Міністерством приділяється особлива увага поданню інформації, фактам або висновкам, які відрізняються від інформації, фактів, висновків, на підставі яких було прийнято рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів.

3. Вимоги про надання остаточної інформації, зазначеної в частині другій цієї статті, повинні надсилатися Міністерству у письмовій формі. У разі застосування попередніх антидемпінгових заходів такі вимоги повинні надсилатися Міністерству не пізніше ніж через місяць від дня опублікування рішення про їх застосування. Якщо попередні антидемпінгові заходи не були застосовані, заінтересовані сторони мають можливість у визначені Міністерством строки вимагати надання остаточної інформації.

4. Міністерство надає остаточну інформацію у письмовій формі. Інформація з урахуванням вимог щодо захисту конфіденційної інформації надається, як правило, не пізніше ніж за місяць до дати прийняття Комісією остаточного рішення або до дати передачі заінтересованою стороною останньої пропозиції відповідно до статті 16 цього Закону. Якщо Міністерство та (або) Комісія не можуть відразу надати інформацію, факти або висновки, такі інформація, факти або висновки надаються пізніше у максимально стислі строки. Надання інформації не перешкоджає прийняттю в подальшому іншого рішення Міністерством або Комісією. Якщо таке рішення грунтується на фактах і висновках інших, ніж ті, що були надані у попередній інформації, інформація щодо нових фактів і висновків надається у стислі строки заінтересованим сторонам.

5. Коментарі заінтересованих сторін, що подаються після того, як була надана остаточна інформація, враховуються за умови, що вони були одержані Міністерством у строки, окремо визначені ним у кожному конкретному випадку, але протягом не більш як десяти днів.

6. Інформація, документи та коментарі, що надаються Міністерству однією із заінтересованих сторін в процесі розслідування, що проводиться відповідно до цього Закону, надаються цією заінтересованою стороною усім іншим заінтересованим сторонам. У разі, якщо зазначені інформація, документи та коментарі не надаються іншим заінтересованим сторонам стороною, яка подає їх Міністерству, такі інформація, документи та коментарі не враховуються у процесі розслідування.

1. Міністерство закордонних справ України нотифікує компетентні органи заінтересованої країни про всі рішення Комісії щодо розслідувань, які проводяться відповідно до цього Закону.

2. У ноті про порушення антидемпінгового розслідування, що направляється компетентним органам заінтересованої сторони, повинна міститися така інформація:

1) назва країни (країн) походження та (або) експорту товару, що є об'єктом розслідування;

2) дата порушення антидемпінгового розслідування;

3) підстави для твердження про наявність демпінгу;

4) короткий виклад висновків, які є підставою для твердження про наявність шкоди;

5) адресат, якому заінтересовані сторони повинні надсилати свої коментарі щодо цього рішення;

6) строки, які визначаються у відповідному рішенні Комісії, для подання заінтересованими сторонами своїх коментарів.

3. Відповідно до частини першої цієї статті Міністерство закордонних справ України нотифікує компетентні органи заінтересованої країни про:

1) позитивний або негативний попередній чи остаточний висновок стосовно наявності демпінгу та шкоди;

2) рішення про прийняття зобов'язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту відповідно до статті 15 цього Закону;

3) закінчення дії цього зобов'язання;

4) скасування остаточного антидемпінгового мита.

1. Помилки виконавців, допущені в математичних діях, при друкуванні, у процесі копіювання, розмножування або подібних дій, та інші ненавмисні технічні помилки, які Міністерство вважає помилками виконавців, підлягають виправленню.

2. Міністерство може передавати заінтересованій стороні розрахунки, на підставі яких прийматиметься остаточне рішення про справляння антидемпінгового мита або рішення про перегляд антидемпінгових заходів, за письмовою заявою заінтересованої сторони, яка стверджує, що мала місце помилка виконавців.

3. Письмова заява, зазначена у частині другій цієї статті, подається заінтересованою стороною Міністерству протягом п'яти робочих днів від дати надання відповідної інформації цій заінтересованій стороні відповідно до статті 33 цього Закону. Заінтересована сторона може подати Міністерству свої коментарі стосовно виявлених нею помилок виконавців.

4. Коментарі, зазначені у частині третій цієї статті, повинні подаватися протягом п'яти робочих днів від дати передачі розрахунків, якщо Міністерство не продовжить строк на підставі письмової заяви заінтересованої сторони, яка подається протягом п'яти робочих днів від дати передачі таких розрахунків з обгрунтуванням причин продовження зазначених строків.

Ці коментарі повинні подаватися у письмовій формі Міністерству та всім заінтересованим сторонам. Заінтересовані сторони можуть дати відповідь на такі коментарі, які подаються відповідно до цієї статті. Така відповідь реєструється Міністерством протягом п'яти робочих днів від дати закінчення строку подання коментарів, якщо Міністерство не продовжить строк на підставі письмової заяви заінтересованої сторони, що подається протягом п'яти робочих днів від дати передачі розрахунків з обгрунтуванням причин продовження зазначених строків.

5. Міністерство повинно проаналізувати та перевірити коментарі та відповіді, які подаються відповідно до положень цієї статті, та, у разі потреби, виправити помилки виконавців, вносячи поправки до проекту остаточного рішення про справляння антидемпінгового мита або проекту рішення про перегляд антидемпінгових заходів. Про внесення таких поправок Міністерство повинно інформувати заінтересовані сторони. Внесення поправок у зв'язку з виправленням помилок виконавців не вважається внесенням змін до проекту рішення Міністерства або Комісії про сплату антидемпінгового мита або перегляд антидемпінгових заходів.

1. Висновок з питання, чи потребують національні інтереси застосування антидемпінгових заходів, повинен грунтуватися на оцінці всіх інтересів, включаючи інтереси національного товаровиробника та споживачів, вплив імпорту, що є об'єктом антидемпінгового розслідування, на зайнятість населення, інвестиції національного товаровиробника та споживачів, а також на міжнародні економічні інтереси країни імпорту. Такий висновок відповідно до цієї статті робиться за умови, що всім сторонам надано можливість повідомити свою точку зору відповідно до частини другої цієї статті. При цьому особлива увага приділяється необхідності усунення впливу диспропорцій у товарообміні, які виникли внаслідок демпінгу, що заподіює шкоду, і відновлення конкуренції.

Антидемпінгові заходи, визначені на підставі встановлених у процесі антидемпінгового розслідування демпінгу та шкоди, можуть не застосовуватися, якщо Комісія за поданням Міністерства, враховуючи всю отриману інформацію, зробить точний висновок про те, що застосування таких заходів суперечить національним інтересам.

2. Заявники, імпортери, їх об'єднання (асоціації), споживачі та їх організації можуть у строки, визначені у повідомленні про порушення антидемпінгового розслідування, повідомити свою точку зору та подати Міністерству інформацію щодо відповідності застосування антидемпінгових заходів національним інтересам для врахування її при прийнятті Комісією відповідного рішення.

Така інформація або її відповідне резюме може передаватися Міністерством іншим зазначеним у цій статті сторонам, які можуть подавати відповідні коментарі.

3. Заінтересовані сторони можуть вимагати від Міністерства проведення слухань. Такі вимоги задовольняються, якщо вони подаються Міністерству в письмовій формі у строки, визначені у повідомленні про порушення антидемпінгового розслідування, та якщо в них зазначаються особливі з точки зору національних інтересів причини для проведення таких слухань у Міністерстві.

4. Заінтересовані сторони можуть подавати Міністерству коментарі стосовно рішення Комісії про запровадження справляння попереднього антидемпінгового мита. Ці коментарі враховуються Міністерством у разі, якщо вони подані Міністерству протягом одного місяця від дати застосування попередніх антидемпінгових заходів, яке у разі потреби передає їх у формі відповідного резюме іншим сторонам, які можуть подавати відповідні коментарі.

5. Міністерство розглядає інформацію, подану стороною відповідно до частини другої цієї статті, та визначає, якою мірою ця інформація є показовою. Результати цього розгляду та висновок про обгрунтованість цієї інформації подаються Комісії. Резюме висновків членів Комісії, які розглядалися на засіданні Комісії, враховуються Міністерством у пропозиціях, що подаються ним Комісії відповідно до статті 16 цього Закону.

6. Заінтересовані сторони можуть зробити запит щодо надання фактів і висновків, на підставі яких можуть прийматися остаточні рішення Комісії. Міністерство надає таку інформацію, якщо це не перешкоджатиме в подальшому прийняттю Міністерством або Комісією відповідного рішення.

7. Інформація, подана відповідно до цієї статті, враховується за умови, що вона підкріплюється доказами, які обгрунтовують її незаперечність, з урахуванням вимог цього Закону.

При розгляді скарг про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту товару з країн - членів СОТ, які розвиваються, приділяється особлива увага стану таких країн. При цьому перед застосуванням антидемпінгового мита, яке стосується інтересів країни, що розвивається, - члена СОТ, повинні бути розглянуті інші можливості вжиття конструктивних заходів правового захисту, передбаченого законодавством України.

Комісія, Міністерство та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у зв'язку із проведенням розслідувань відповідно до цього Закону можуть у межах своїх повноважень приймати відповідні акти. Такі акти набирають чинності у строки, зазначені в них, якщо інше не передбачено цим Законом, але не раніше дня їх опублікування в газеті або доведення до відома заінтересованих осіб у інший спосіб, і є обов'язковими для виконання.

Роз'яснення з питань застосування цього Закону надає Комісія.

1. Цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування, крім частин першої - шостої, пункту 6 частини сьомої та частин восьмої - одинадцятої статті 5 цього Закону, які набирають чинності від дня його опублікування.

2. Пункт 2частини другої статті 2, речення друге частини сьомої статті 12, абзац другий частини дев'ятої статті 12, частина четверта статті 16 цього Закону застосовуються від дня приєднання в установленому порядку України до ГАТТ і вступу до СОТ.

3. Положення абзацу другого частини третьої та абзацу другого частини шостої статті 14, а також статей 33 і 35 цього Закону застосовуються у відносинах із заінтересованими сторонами та (або) компетентними органами країн експорту за умови, що компетентні органи цих країн, які проводять антидемпінгові розслідування щодо імпорту з України, надають українським заінтересованим сторонам подібні права, зазначені у статтях 14,33 і 35 цього Закону.

4. Закони та інші нормативно-правові акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.