Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту

Цей Закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування;

2) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних);

3) висновок позитивний щодо наявності демпінгу (шкоди) - висновок про наявність факту демпінгу (шкоди);

4) висновок негативний щодо наявності демпінгу (шкоди) - висновок про відсутність факту демпінгу (шкоди);

5) демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару;

6) демпінгова маржа - сума, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну. Порядок визначення демпінгової маржі встановлюється у статті 9 цього Закону;

7) експортна ціна - ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту. Порядок визначення експортної ціни встановлюється у статті 8 цього Закону;

8) шкода - істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику, або загроза заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику, або істотне перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару. Порядок визначення шкоди встановлюється у статті 10 цього Закону;

9) імпорт - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), призначеного для споживання у цій країні імпорту;

10) імпортер - суб'єкт господарсько-правових відносин, що декларує надходження на митну територію країни імпорту товару (товарів);

11) компетентні органи - органи державної влади країни експорту або країни походження (митного союзу або економічного угруповання), що забезпечують у межах своїх повноважень проведення зовнішньої та (або) зовнішньоекономічної політики зазначеної країни;

12) конструювання експортної ціни - здійснення розрахунку певної величини експортної ціни у разі, коли фактичну експортну ціну не встановлено або вважається, що вона є необгрунтованою. Порядок конструювання експортної ціни встановлюється у статті 8 цього Закону;

13) країна експорту - країна походження товару, що імпортується в країну імпорту. Країною експорту може вважатися також країна-посередник (митний союз або економічне угруповання), за винятком випадків, коли зазначений товар перевозиться транзитом через цю країну, в ній не виробляється або в цій країні немає порівнянної ціни для цього товару;

14) країна імпорту - Україна;

15) країна походження - країна (митний союз або економічне угруповання), в якій товар було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці;

16) національний товаровиробник - сукупність виробників подібного товару або тих із них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу виробництва в країні імпорту цього товару. Особливості визначення національного товаровиробника встановлюються у статті 11 та частині шостій статті 12 цього Закону;

17) нормальна вартість - еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку. Порядок визначення нормальної вартості встановлюється у статті 7 цього Закону;

18) період розслідування - період, що безпосередньо передує порушенню антидемпінгового розслідування, за який розслідуються факти наявності демпінгу. Порядок визначення періоду розслідування встановлюється у статті 13 цього Закону;

19) продаж - передача майна однією особою у власність або користування та (або) у володіння та (або) у розпорядження іншій особі, зокрема, передача згідно з угодами купівлі-продажу, оренди майна, іншими цивільно-правовими угодами, а також у разі заміни одного зобов'язання іншим або зміни умов виконання зобов'язань;

20) сторони антидемпінгового розслідування - іноземний виробник, експортер, імпортер, об'єднання (асоціація), компетентні органи країни експорту, національний товаровиробник тощо, які були в установленому порядку повідомлені про порушення антидемпінгового розслідування;

21) сторона заінтересована - будь-яка особа, яка повідомила центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики (далі - Міністерство) про свою заінтересованість в участі у антидемпінговому розслідуванні відповідно до частини дванадцятої статті 12 цього Закону та яка бере активну участь в антидемпінговому розслідуванні шляхом подання у письмовій формі доказів або іншої інформації, достатньої для цілей цього розслідування. Заінтересованими сторонами можуть бути:

іноземний виробник, експортер або імпортер товару, що є об'єктом розслідування, або об'єднання (асоціація), більшість членів якого становлять іноземні виробники, експортери або імпортери товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування;

компетентні органи країни експорту товару, що є об'єктом розслідування;

національний товаровиробник, виробник або оптовий продавець подібного товару в країні імпорту;

об'єднання (асоціація), більшість членів якого виробляє або продає оптом подібний товар в країні імпорту;

професійна спілка, що об'єднує працівників підприємств, які виробляють або продають оптом подібний товар в країні імпорту;

органи виконавчої влади в країні імпорту в межах їх компетенції;

22) звичайні торговельні операції - умови та ділова практика, які протягом обгрунтованого строку, що передує експорту товару, що є об'єктом розслідування, були звичайними у торгівлі таким товаром або товарами, які мають схожі умови виробництва, продажу або збуту;

23) порівнянна ціна - ціна подібного товару у країні експорту, що практикується у звичайних торговельних операціях;

24) товар - будь-яка продукція, призначена для продажу;

25) товар з короткочасним промисловим циклом - товар, який згідно з висновком Міністерства та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) вважається таким, що застарів у зв'язку з появою нових технологічних розробок. Порядок визначення товару з короткочасним промисловим циклом встановлюється у статті 26 цього Закону;

26) товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об'єктом розслідування;

27) товар, який є об'єктом розслідування, - товар, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом антидемпінгового розслідування та який визначається таким у відповідному повідомленні про порушення та проведення цього розслідування;

28) українські виробники - виробники подібного або безпосередньо конкуруючого товару, що виробляється в країні імпорту.

1. Цей Закон застосовується щодо імпорту товару, який є об'єктом демпінгу, якщо такий імпорт заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в країні імпорту його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях.

2. Цей Закон не виключає застосування:

1) спеціальних правил у галузі сільського господарства;

2) заходів, що застосовуються в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) і Світової організації торгівлі (далі - СОТ);

3) спеціальних правил, що встановлюються міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, Державною митною службою України (далі - Службою), а також Комісією.

1. Провадження антидемпінгових розслідувань відповідно до цього Закону здійснюється державною мовою України.

2. Відомості, письмові докази та інша інформація, подані Міністерству, Службі або Комісії відповідно до цього Закону, враховуються ними у процесі антидемпінгового розслідування за умови їх викладення державною мовою України.

1. Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі очолює Голова, яким за посадою є Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України.

Членами Комісії є Голова Комісії, його перший заступник, заступники та посадові особи органів виконавчої влади.

Голова Комісії, його перший заступник, заступники та інші члени Комісії затверджуються відповідно до частини другої цієї статті.

2. Персональний склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Комісії.

3. Формою роботи Комісії є засідання.

Засідання Комісії проводяться за адресою Міністерства.

Засідання Комісії проводяться на вимогу Голови Комісії, на письмову обгрунтовану вимогу члена Комісії, яка подається Голові Комісії, та в інших випадках з дотриманням строків відповідно до цього Закону.

4. Засідання скликаються Головою Комісії, а у разі його відсутності - першим заступником або заступником Голови Комісії і повинні проводитися не раніше ніж на п'ятий день і не пізніше ніж на десятий день після направлення відповідного повідомлення.

Разом з повідомленням про засідання членам Комісії надсилається вся необхідна інформація стосовно питань, які виносяться на відповідне засідання Комісії.

У разі необхідності на засідання Комісії можуть запрошуватися експерти державних та недержавних установ, а також іноземні експерти.

5. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини членів Комісії.

Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії.

Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.

6. На засіданнях Комісії приймаються рішення:

1) про порушення антидемпінгового розслідування;

2) про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу;

3) про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір;

4) щодо визначення причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою;

5) про застосування антидемпінгових заходів;

6) з інших питань в межах повноважень, передбачених цим Законом.

7. Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, а в окремих випадках, передбачених цим Законом, двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів її членів.

8. Рішення Комісії, яке приймається простою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос Голови Комісії є вирішальним.

9. Рішення Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві третини членів Комісії.

10. У разі потреби рішення Комісії з питань, зазначених у пункті 6 частини шостої цієї статті, може прийматися в робочому порядку шляхом візування членами Комісії проекту відповідного рішення. При цьому Голова Комісії або його заступник інформує членів Комісії та пропонує їм висловити свою точку зору з цього питання у строк, протягом якого вона може бути врахована і який не перевищує строків, встановлених цим Законом.

1. Строки, у межах яких вчиняються всі дії відповідно до цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комісією чи Міністерством. Право на вчинення дій втрачається після закінчення зазначених строків. Документи, подані після закінчення цих строків, залишаються без розгляду. Комісія чи Міністерство можуть прийняти рішення про продовження або поновлення строків за наявності достатніх для цього підстав.

2. Строки, встановлені цим Законом або визначені Міністерством чи Комісією, обчислюються роками, місяцями і днями.

3. Строк може визначатися також посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

4. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується відповідного числа останнього місяця цього строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, цей строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо строк визначається днями, його обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається цей строк.

Строк, визначений посиланням на подію, яка повинна неминуче настати, обчислюється з наступного дня після настання відповідної події.

Якщо кінець строку припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається перший після нього робочий день.

Останній день строку закінчується в момент закінчення робочого дня в Міністерстві, Службі чи Комісії.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи подано відповідно Міністерству, Службі чи Комісії та зареєстровано в установленому порядку.

1. Нормальна вартість, як правило, визначається на підставі цін, установлених під час здійснення звичайних торговельних операцій між незалежними покупцями у країні експорту.

Продаж або операція можуть вважатися такими, що не здійснювалися під час звичайних торговельних операцій, якщо:

такий продаж або операція мають характеристики, які є винятковими для ринку, що є об'єктом розгляду;

товар продається за цінами, що значно відрізняються від цін, які практикуються на ринку; з незвичайно великими прибутками; за незвичайних умов продажу та (або) продажу стороні, яка є партнером або уклала компенсаційну угоду; за цінами, критерії визначення яких відрізняються від механізмів функціонування ринкової економіки.

2. У разі, якщо експортер у країні експорту не виробляє або не продає подібного товару, нормальна вартість визначається на основі цін інших продавців або виробників.

3. Ціни, що встановлюються між асоційованими сторонами (між контролюючою стороною і підконтрольною їй) або сторонами, які уклали компенсаційну угоду, можуть не вважатися цінами, що практикуються у звичайних торговельних операціях, і можуть не використовуватися для визначення нормальної вартості тільки у разі, якщо не встановлюється, що такі ціни не впливають на взаємовідносини сторін.

4. Для визначення нормальної вартості використовуються обсяги продажу подібного товару, призначеного для споживання на внутрішньому ринку країни експорту, якщо обсяг такого продажу становить не менше 5 відсотків обсягів продажу в країні імпорту зазначеного товару. Для визначення нормальної вартості можуть бути використані обсяги продажу подібного товару, які є меншими ніж 5 відсотків обсягів продажу в країні імпорту цього товару за умови, що встановлені ціни вважаються показовими на ринку, який є об'єктом розгляду.

5. Якщо у звичайних торговельних операціях не мав місце продаж подібного товару або цей продаж є незначним, або у зв'язку з особливостями внутрішнього ринку країни експорту такий продаж не може бути використаний для відповідного порівняння, нормальна вартість подібного товару визначається одним з таких способів:

1) на основі витрат виробництва в країні походження, збільшених на обгрунтовану суму торговельних, адміністративних та інших загальних витрат і обгрунтовану суму прибутку;

2) на основі експортних цін, що практикуються у звичайних торговельних операціях у відповідній третій країні, у разі якщо зазначені ціни є показовими.

6. Продаж подібного товару на внутрішньому ринку країни експорту або продаж на експорт у третю країну за цінами, нижчими за питомі витрати (постійні та змінні) на його виробництво, збільшені на торговельні, адміністративні та інші загальні витрати, може вважатися таким, що здійснювався не в межах звичайних торговельних операцій виключно внаслідок його ціни, та може не враховуватися при визначенні нормальної вартості у разі, якщо буде встановлено, що такий продаж здійснюється протягом значного періоду в значному обсязі за цінами, які не дають змоги покрити всі витрати протягом обгрунтованого строку.

7. У разі, якщо ціни є нижчими, ніж витрати у момент продажу, але вищими, ніж середньозважені величини витрат у період розслідування, вважається, що ці ціни дають змогу покрити витрати протягом обгрунтованого строку.

8. Продаж за цінами, нижчими за питомі витрати, вважається таким, що здійснюється у значному обсязі протягом значного періоду, якщо встановлено, що:

1) середньозважена величина ціни продажу є нижчою, ніж середньозважена величина питомих витрат;

2) або обсяг продажу за цінами, нижчими за питомі витрати, становить не менше 20 відсотків продажу, що використовується для визначення нормальної вартості.

При цьому значний період означає, як правило, період до одного року, але не менше шести місяців.

9. Для цілей цієї статті витрати обчислюються, як правило, за даними бухгалтерської звітності сторони, яка є суб'єктом антидемпінгового розслідування, за умов, що ця звітність складається відповідно до загальноприйнятих у країні, яка є об'єктом розгляду, принципів і правил бухгалтерського обліку, та повністю відображає витрати, пов'язані з виробництвом і продажем товару, який є об'єктом розгляду.

10. Міністерство враховує подані докази, що стосуються фактичного розподілу витрат, у тому числі докази, які передаються експортером або виробником у процесі антидемпінгового розслідування, за умови, що у процесі цього розслідування буде доведено, що такий розподіл витрат традиційно використовувався експортером або виробником. У разі неможливості використання іншого методу визначення розподілу витрат розподіл витрат визначається на підставі цифрових показників товарообігу. У разі неможливості провести перевірку розподілу витрат величини витрат перевіряються та відповідно коригуються на величину:

1) непоновлюваних статей витрат, результат від яких отримується у поточному виробництві в даний час та (або) в майбутньому;

2) або статей витрат, які, з урахуванням відповідних обставин, у період розслідування призначалися на введення в дію виробництва.

11. У разі, якщо протягом певної частини періоду, необхідного для відшкодування витрат виробництва, ці витрати були спричинені використанням нового виробничого обладнання, яке потребує значних додаткових інвестицій, низькими коефіцієнтами використання виробничих потужностей внаслідок введення в дію виробництва, що мали місце протягом усього або певної частини періоду розслідування, середніми витратами на етапі введення в дію виробництва є витрати, які включаються у середньозважену величину витрат, зазначених в частині сьомій цієї статті, понесені наприкінці етапу введення в дію виробництва, і обчислені у вимірюваннях періоду, який є об'єктом розгляду, відповідно до частини десятої цієї статті. Тривалість етапу введення в дію виробництва визначається залежно від обставин, що склалися для виробника або експортера товару, який є об'єктом розслідування, але не повинна перевищувати відповідної початкової частини періоду, необхідного для відшкодування витрат виробництва. Для коригування витрат, здійснених протягом періоду розслідування, дані щодо етапу введення в дію виробництва, який триває понад цей період, враховуються у разі, якщо вони подані до початку проведення перевірок відповідно до статті 29 цього Закону та протягом трьох місяців від дати порушення антидемпінгового розслідування.

12. Суми торговельних, адміністративних та інших загальних витрат і суми прибутків визначаються на підставі фактичних даних, що стосуються виробництва та продажу подібного товару експортером або виробником, що є суб'єктом антидемпінгового розслідування, у звичайних торговельних операціях. У разі неможливості визначення сум зазначених витрат і прибутків на підставі фактичних даних вони обчислюються на основі:

1) середньозваженої величини фактичних сум, сплачених або одержаних іншими експортерами чи виробниками, які є суб'єктами антидемпінгового розслідування, під час виробництва та продажу подібного товару на внутрішньому ринку країни походження;

2) фактичних сум, сплачених чи одержаних експортером або виробником, який є суб'єктом розгляду, під час виробництва та продажу в звичайних торговельних операціях тієї ж категорії товару на внутрішньому ринку країни походження;

3) іншого прийнятного та обгрунтованого методу за умов, що сума прибутку, яка таким чином встановлюється, не перевищує прибутку, що його, як правило, отримують інші експортери або виробники у разі продажу товарів тієї ж категорії на внутрішньому ринку країни походження.

1. Експортною ціною товару вважається ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту.

2. У разі, якщо експортну ціну не встановлено або вважається, що вона є необгрунтованою (внаслідок наявності партнерства або компенсаційної угоди чи домовленості між експортером, імпортером або третьою стороною), експортна ціна може конструюватися:

1) на основі ціни, за якою імпортовані товари вперше перепродаються незалежному покупцю;

2) або на іншій прийнятній та обгрунтованій основі, якщо товари не перепродаються незалежному покупцю або не перепродаються в тому стані, в якому вони були імпортовані.

3. У випадках, зазначених у частині другій цієї статті, з метою встановлення обгрунтованої експортної ціни товару, який є об'єктом розгляду, на митній території країни імпорту здійснюється коригування всіх витрат, включаючи податки і збори (обов'язкові платежі), що сплачуються у разі імпорту і перепродажу, а також одержаних прибутків.

4. У витрати, що коригуються, включаються, як правило, витрати, здійснені імпортером, але оплачені у межах країни імпорту або за її межами кожною стороною, яка може бути партнером чи стороною, що уклала компенсаційну угоду з імпортером, експортером або третьою стороною. Коригування здійснюється, зокрема, щодо:

1) витрат на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження), а також додаткових витрат;

2) мита, антидемпінгового мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються у зв'язку з імпортом або продажем товарів;

3) обгрунтованих величин торговельних, адміністративних та інших загальних витрат, а також прибутку.

1. З метою визначення демпінгової маржі здійснюється порівняння між нормальною вартістю, визначеною відповідно до статті 7 цього Закону, та експортною ціною, визначеною відповідно до статті 8 цього Закону. Таке порівняння здійснюється на основі однакових базисних умов поставки (як правило, франко-завод) щодо продажу, здійсненого за найближчою датою, стосовно якої є відповідна інформація. Базисні умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс". При цьому здійснюється необхідне коригування з відповідним урахуванням величин різниць, які впливають на порівнянність цін, тобто різниць, обчислених під час коригування факторів, зазначених у пунктах 1-11 частини четвертої цієї статті.

2. У разі, якщо визначені відповідно до цього Закону нормальну вартість та експортну ціну не можна порівнювати відповідно до частини першої цієї статті, здійснюється коригування на величини різниць, обчислених під час коригування факторів, про наявність яких у процесі антидемпінгового розслідування заінтересовані сторони стверджують та доводять, що ці фактори впливають на ціни і на їх порівнянність. При здійсненні таких коригувань не повинні повторюватися коригування у знижках, обсягах і базисних умовах поставки.

3. У разі, якщо заінтересована сторона вимагає здійснення коригування, вона повинна довести, що її вимога є обгрунтованою.

4. Коригування щодо розрахунку величин різниць у зазначених нижче факторах, які впливають на порівнянність цін, здійснюється за такими правилами щодо:

1) фізичних характеристик.

Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми, що відповідають прийнятним величинам різниць у ринковій вартості товару, який є об'єктом розгляду, залежно від його фізичних характеристик;

2) податків і зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при імпорті.

Нормальна вартість коригується на суми обов'язкових платежів, що справляються при імпорті товару, та (або) непрямих податків і зборів, якими оподатковується подібний товар та (або) матеріали, що є його фізичними складовими (в сумі фактичної сплати), якщо цей товар призначається для споживання в країні експорту, та які підлягають поверненню у разі експорту його в країну імпорту;

3) знижок та обсягів продажу.

Знижки (цінові та інші торгові знижки, пільги тощо), які використовуються для стимулювання збуту та (або) збільшення обсягів продажу, враховуються, якщо вони справді застосовувалися або можна довести, що існують достатні підстави вважати, що вони надаються та безпосередньо стосуються продажу товару, що є об'єктом розгляду.

Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць знижок, включаючи ті, що надаються залежно від обсягів продажу, якщо ці знижки належним чином обчислюються щодо обсягів продажу товару, що є об'єктом розгляду, та безпосередньо стосуються цього продажу. Коригування на суму відстрочених знижок також може здійснюватися, якщо вимога заінтересованої сторони грунтується на фактичних даних за попередні періоди щодо отримання знижок, включаючи домовленість щодо обсягів;

4) базисних умов поставки.

Базисними умовами поставки для мети коригування вважаються умови франко-завод. Коригування на суму різниць у базисних умовах поставки здійснюється у разі, якщо:

встановлюється, що для збутової мережі на двох ринках експортна ціна, включаючи конструйовану експортну ціну, практикується на основі різних базисних умов поставки стосовно нормальної вартості;

така різниця у зазначених базисних умовах поставки впливає на порівнянність цін, що доводиться наявністю постійних і чітких відмінностей у функціях і різниці у цінах продавців у зв'язку з різними базисними умовами поставки на внутрішньому ринку країни експорту.

Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми, що відповідають встановленим таким чином різницям у ринковій вартості товару, який є об'єктом розгляду;

5) витрат на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження) та додаткових витрат.

Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у витратах, що безпосередньо стосуються товару, який є об'єктом розгляду, та підлягають сплаті за доставку товару від складських приміщень експортера до першого незалежного покупця лише у разі, якщо ці витрати включено до відповідних цін. До цих витрат включаються витрати на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження) та додаткові витрати;

6) витрат на пакування.

Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у витратах, безпосередньо пов'язаних з пакуванням товару, який є об'єктом розгляду;

7) витрат по кредиту.

Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць вартості кредиту, наданого для відповідного продажу товару, у разі, якщо цей фактор буде використаний при встановленні ціни на цей товар;

8) витрат після продажу.

Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у прямих витратах, безпосередньо пов'язаних з наданням поручительства, гарантій, технічної допомоги (консультацій) та послуг, що передбачаються законодавством країни експорту (походження або порівняння) та (або) угодою купівлі-продажу;

9) витрат на комісійні винагороди.

Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць комісійних винагород, сплачених у процесі продажу товару, який є об'єктом розгляду;

10) витрат, пов'язаних з перерахунком валют.

Якщо для порівняння цін необхідно провести перерахунок валют, такий перерахунок здійснюється з використанням валютного курсу на дату продажу товару, який є об'єктом розгляду.

У разі, якщо продаж іноземної валюти, безпосередньо пов'язаний з продажем на експорт, здійснювався за угодами на строк, то використовується валютний курс, що практикується при продажу за угодами на строк. Датою продажу за угодою на строк вважається дата, яка зазначається у відповідному рахунку, але може використовуватися і дата укладення контракту, дата замовлення або дата підтвердження замовлення, або інша дата, якщо вона є більш прийнятною для встановлення істотних умов продажу.

У процесі антидемпінгового розслідування поточні коливання валютного курсу не враховуються, а заінтересованим експортерам надається не менше ніж 60 днів для відображення тривалого коливання валютного курсу в період розслідування;

11) суми коригувань.

Сума коригувань розраховується на основі фактичних даних, що стосуються певного антидемпінгового розслідування та періоду розслідування, або фактичних даних останнього фінансового року.

5. В результаті порівняння нормальної вартості та експортної ціни визначається демпінгова маржа, величина якої становить різницю, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну.

6. У разі, якщо демпінгові маржі є різними, може розраховуватися середньозважена величина демпінгової маржі.

7. Наявність демпінгової маржі протягом періоду розслідування визначається, як правило, шляхом порівняння:

1) середньозваженої величини нормальної вартості із середньозваженою величиною цін всіх експортних операцій в країні імпорту;

2) або індивідуальної нормальної вартості з індивідуальними експортними цінами в країні імпорту за кожною операцією.

8. Середньозважена величина нормальної вартості може порівнюватися з цінами усіх індивідуальних експортних операцій в країні імпорту за наявності таких умов:

1) структура експортних цін значно відрізняється у різних покупців, у різних регіонах або протягом певного періоду (періодів);

2) методами, зазначеними у частинах шостій, сьомій і пункті 1 цієї частини, неможливо визначити фактичну величину демпінгової маржі.

9. При визначенні демпінгової маржі відповідно до цієї статті можуть застосовуватися також вибіркові методи відповідно до статті 30 цього Закону.

10. У разі якщо товар імпортується в країну імпорту не з країни походження, а з країни експорту, експортна ціна цього товару може порівнюватись з ціною на внутрішньому ринку цієї країни експорту. Однак у разі якщо товар перевозиться транзитом через країну або такий товар не виробляється у країні експорту, або для нього відсутня порівняльна ціна в країні експорту, порівняння може здійснюватись із ціною в країні походження товару.

1. У процесі розслідування встановлюється наявність та величина шкоди, що заподіюється національному товаровиробнику в одній із таких форм, якщо інше не передбачено цим Законом:

1) істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику;

2) загроза заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику;

3) істотне перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару, який є об'єктом розгляду.

2. Визначення наявності шкоди грунтується на доказах і включає об'єктивне дослідження таких факторів:

1) обсяги демпінгового імпорту та вплив цього імпорту на ціни подібних товарів на ринку країни імпорту;

2) наслідок цього імпорту для національного товаровиробника, що є логічним результатом дії факторів, зазначених у пункті 1 цієї частини.

3. Щодо обсягу демпінгового імпорту розглядається, чи мало місце значне зростання демпінгового імпорту чи то в абсолютних показниках, чи відносно виробництва або споживання відповідних товарів в країні імпорту.

Щодо впливу демпінгового імпорту на ціни подібного товару розглядається:

1) чи були ціни на товар, що є об'єктом демпінгового імпорту, значно нижче цін на подібний товар;

2) чи призвів демпінговий імпорт до значного зниження цін на подібний товар;

3) чи перешкоджав демпінговий імпорт значному зростанню цін на подібний товар, яке мало б місце за умови відсутності демпінгового імпорту.

При дослідженні питання, зазначеного в пункті 1 частини другої цієї статті, розглядається більше ніж один фактор із зазначених у цій частині.

4. У разі, якщо імпорт з однієї або більше країн одночасно стає об'єктом антидемпінгових розслідувань, вплив цього імпорту оцінюється сукупно за наявності таких умов:

1) демпінгова маржа, встановлена у зв'язку з імпортом з кожної країни, є вищою за мінімальний рівень, визначений відповідно до частини четвертої статті 16 цього Закону;

2) обсяг імпорту з кожної країни не може бути визначений як незначний;

3) сукупна оцінка впливу імпорту відповідає умовам конкуренції між імпортними товарами та умовам конкуренції між імпортними товарами і подібними товарами походженням з країни імпорту.

5. Вивчення впливу демпінгового імпорту на національного товаровиробника включає оцінку всіх економічних факторів та показників, що стосуються становища національного товаровиробника, в тому числі того факту, що національний товаровиробник ще перебуває в стадії відновлення від наслідків минулого демпінгу або субсидування, величини фактичної демпінгової маржі, фактичного і потенційного зниження обсягів продажу, прибутків виробництва продукції, частки на ринку, продуктивності, прибутку від інвестицій, використання потужностей; факторів, що впливають на ціни національного товаровиробника; фактичного та потенційного негативного впливу на рух готівки, матеріально-виробничі запаси, зайнятість, заробітну плату, економічне зростання, здатність збільшувати капітал або інвестиції. Цей перелік не є вичерпним, і один або кілька цих факторів не можуть самі по собі обов'язково мати вирішальне значення для прийняття рішення.

6. Заподіяння демпінговим імпортом шкоди доводиться у процесі розгляду відповідними доказами, які стосуються певного антидемпінгового розслідування і подані Міністерству.

При цьому необхідно довести, що обсяги та (або) рівні цін, зазначені у частині третій цієї статті, спричиняють для національного товаровиробника настання наслідку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, і цей наслідок є істотним.

Доведення причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою, заподіяною національному товаровиробнику, грунтується на дослідженні всіх доказів стосовно предмета розслідування, що є у розпорядженні Міністерства.

7. Міністерство може також досліджувати інші відомі фактори, внаслідок одночасної дії яких заподіюється шкода національному товаровиробнику. Шкода, заподіяна внаслідок дії цих факторів, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок демпінгового імпорту. У цьому разі заінтересована сторона може подати інформацію щодо одного (або кількох) з таких факторів:

1) обсягів та ціни імпорту товару, який є об'єктом розгляду, не проданого за демпінговими цінами;

2) звуження ринку або зміни у структурі споживання;

3) запровадження торговельних обмежень українськими та іноземними виробниками і конкуренції між цими виробниками;

4) розвитку техніки та технології;

5) результатів експортної діяльності та рівня продуктивності виробництва національного товаровиробника.

8. Вплив демпінгового імпорту оцінюється стосовно виробництва подібного товару національним виробником, якщо наявні фактичні дані дають змогу порівнювати це виробництво на основі таких критеріїв, як виробничий процес, продаж і прибутки виробників. Якщо таке порівняння цього виробництва є неможливим, вплив демпінгового імпорту оцінюється шляхом дослідження виробництва групи або асортименту найбільш споріднених товарів, що включають подібний товар, необхідні дані щодо якої (якого) можна одержати.

9. Загроза заподіяння істотної шкоди визначається на підставі фактів. Обставини, що призведуть до заподіяння демпінгом шкоди, повинні чітко передбачатися та бути неминучими.

10. Під час визначення наявності загрози заподіяння істотної шкоди враховуються такі фактори:

1) значні темпи зростання демпінгового імпорту в країну імпорту, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу імпорту;

2) наявність в експортера достатнього експортного потенціалу або його неминуче та значне зростання, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу демпінгового експорту на ринок країни імпорту, з урахуванням наявності інших експортних ринків, на які можуть бути здійснені додаткові експортні поставки;

3) надходження в країну імпорту імпорту, який може значно вплинути на зниження цін або значно перешкодити зростанню цін і зумовить ймовірне зростання потреб у нових імпортних поставках;

4) запаси товару іноземного походження, який є об'єктом антидемпінгового розслідування.

11. При винесенні висновку про те, що подальший демпінговий імпорт у країну імпорту з країни експорту (країн експорту) є неминучим та заподіюватиме істотну шкоду, якщо не буде застосовано заходів для запобігання цьому, всі фактори, зазначені у частині десятій цієї статті, повинні розглядатися сукупно.

1. Відповідно до цього Закону національний товаровиробник визначається як сукупність виробників подібного товару або тих із них, сукупне виробництво яких становить основну частину усього обсягу виробництва в країні імпорту цього товару, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею та частиною шостою статті 12 цього Закону. При визначенні національного товаровиробника враховуються такі особливості:

1) у разі, якщо виробники подібного товару в країні імпорту пов'язані з експортерами чи імпортерами або одночасно є імпортерами товару, про який стверджується, що цей товар є об'єктом демпінгу, національним товаровиробником може вважатися решта виробників, за винятком зазначених;

2) у відповідних випадках територія країни імпорту може поділятися на два або більше конкурентоспроможних ринки виробництва подібного товару, а виробники кожного такого ринку можуть вважатися національним товаровиробником за таких умов:

у межах кожного такого ринку виробники продають весь або більшу частину виробленого подібного товару саме на цьому ринку;

попит на кожному такому ринку на товар, який є об'єктом розгляду, не задовольняється повною мірою виробниками з інших регіонів країни імпорту. За таких обставин доводиться наявність шкоди, навіть якщо вона не завдається більшості підприємств, що входять до складу національного товаровиробника, за умов, що демпінговий імпорт зосереджується на такому окремому ринку та заподіює шкоду виробникам усіх або більшої частини цих підприємств, які виробляють подібний товар у межах такого окремого ринку.

2. Виробники вважаються пов'язаними з експортерами або імпортерами за наявності однієї (або кількох) з таких умов:

1) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

2) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третім;

3) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третього, що впливає на дії (бездіяльність) такого виробника таким чином, що ці дії (бездіяльність) відрізняються від дій інших виробників, які не пов'язані з експортерами, імпортерами та виробниками, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Виробник (експортер, імпортер) контролює іншого суб'єкта, якщо він може юридично або фактично здійснювати вплив на нього або здійснювати управління ним.

1. Розслідування з метою встановлення наявності та впливу демпінгу, про який стверджується, що він має місце, а також величини демпінгової маржі розпочинається Міністерством з порушення антидемпінгової процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені, за винятком випадку, передбаченого у частині восьмій цієї статті.

Скарга подається у письмовій формі заявником - національним товаровиробником чи фізичною або юридичною особою, що діє від імені національного товаровиробника.

2. Скарга надсилається до Міністерства рекомендованим листом або здається до Міністерства під розписку про одержання. Міністерство надсилає копію скарги до Комісії, яка ознайомлює з нею всіх членів Комісії.

Наступний день після одержання та реєстрації скарги у Міністерстві вважається першим робочим днем подання скарги.

3. Якщо скаргу не було надіслано безпосередньо до Міністерства у порядку, зазначеному у частині другій цієї статті, або при наявності у відповідного органу виконавчої влади в країні імпорту відповідних доказів демпінгу і шкоди, відповідний орган зобов'язаний терміново надіслати чи подати скаргу до Міністерства. Таке ж право на подання до Міністерства скарги у порядку, встановленому у цій статті, має професійна спілка працівників підприємств національного товаровиробника.

4. Скарга, що подається заявником відповідно до частин першої - третьої цієї статті, повинна містити докази наявності демпінгу і шкоди, про які стверджується, що вони мають місце, і причинно-наслідкового зв'язку між ними. Скарга повинна містити відомості, якщо вони є або мають бути у розпорядженні заявника, зокрема, про:

1) заявника та осіб, які входять до його складу, підтвердження відповідної дієздатності цих осіб, обсяги та вартість виробництва ним в країні імпорту подібного товару. Якщо скарга подається від імені національного товаровиробника, в ній зазначаються:

відомості про національного товаровиробника, від імені якого ця скарга подається, обсяг і вартість його виробництва в країні імпорту подібного товару;

або перелік усіх відомих українських виробників подібного товару (або об'єднань українських виробників подібного товару) та при можливості обсяг і вартість виробництва цими виробниками в країні імпорту подібного товару;

2) товар (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він є об'єктом демпінгу, назву країни (країн) походження або експорту, яка (які) є об'єктом скарги;

3) кожного відомого експортера або іноземного виробника разом з переліком відомих осіб (фізичних або юридичних), що імпортують товар, який є об'єктом скарги;

4) ціни, за якими товар, який є об'єктом скарги, продається для споживання на внутрішньому ринку країни (країн) походження або експорту (або, якщо відомо, ціни, за якими товар продається з країни (країн) походження або експорту в одну або кілька третіх країн, або про конструйовану вартість товару), та про експортні ціни або про ціни, за якими товар вперше перепродається незалежному покупцю в країні імпорту;

5) обсяги та динаміку імпорту, про який стверджується, що він є демпінговим, вплив цього імпорту на ціни подібного товару на ринку країни імпорту, а також наслідок цього імпорту для національного товаровиробника, який є результатом дії цих двох факторів. Це підтверджується факторами та показниками, які впливають на становище національного товаровиробника, як зазначено у частинах третій і п'ятій статті 10 цього Закону.

5. Після отримання скарги, поданої відповідно до вимог частин першої - третьої цієї статті, Міністерство порушує антидемпінгову процедуру, в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антидемпінгового розслідування відповідно до частини одинадцятої цієї статті.

6. Розслідування відповідно до частин першої - третьої цієї статті порушується у разі, якщо Міністерством і Комісією встановлено, що скаргу було подано національним товаровиробником або від його імені. Скарга вважається поданою національним товаровиробником або від його імені, якщо вона підтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу або висловлює заперечення. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво виробників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару національним товаровиробником. У цьому разі, якщо на дату подання до Міністерства скарги заявника підтримують виробники, сукупне виробництво яких становить 25 або більше (але менше ніж 50) відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником, цей заявник повинен протягом антидемпінгової процедури одержати підтримку (або безпосередні чи опосередковані заперечення) інших українських виробників для того, щоб до дати порушення антидемпінгового розслідування було встановлено, чи підтримується або ні скарга виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником.