Про кредитні спілки

2. Регулятивний капітал кредитної спілки складається з капіталу першого рівня та капіталу другого рівня.

До складу капіталу першого рівня входять елементи власного капіталу, що доступні для поглинання збитків кредитної спілки для забезпечення її безперервної діяльності та субординовані відносно інших складових регулятивного капіталу для першочергового поглинання збитків. Інші елементи регулятивного капіталу входять до складу капіталу другого рівня.

Складові капіталу другого рівня визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

3. До складу регулятивного капіталу кредитної спілки можуть входити елементи власного капіталу, субординований борг, а також інші зобов’язання кредитної спілки.

Розмір регулятивного капіталу об’єднаної кредитної спілки коригується на обсяг коштів стабілізаційного фонду відповідно до нормативно-правових актів Регулятора.

4. Вимоги до складових регулятивного капіталу кредитної спілки, їх характеристик та показника достатності регулятивного капіталу визначаються нормативно-правовими актами Регулятора з урахуванням зворотності та здатності цих складових поглинати збитки кредитної спілки.

До регулятивного капіталу не включаються внески членів кредитної спілки, що можуть бути повернуті члену кредитної спілки без припинення в ній членства, або кошти третіх осіб, стосовно яких у кредитної спілки є зобов’язання щодо їх повернення відповідно до закону або договору, крім строкових додаткових пайових внесків, включених до регулятивного капіталу кредитної спілки на умовах, визначених абзацом шостим частини четвертої статті 35 цього Закону.

5. Для включення до складу регулятивного капіталу кредитної спілки субординований борг та інші зобов’язання мають відповідати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора. Субординований борг та інші зобов’язання включаються до регулятивного капіталу кредитної спілки після отримання на це дозволу Регулятора.

Сума субординованого боргу та інших зобов’язань, включених до складу регулятивного капіталу кредитної спілки, щороку зменшується на 20 відсотків її початкового розміру протягом п’яти останніх років до завершення строку, на який залучено субординований борг та інші зобов’язання, та може бути обмежена у відсотках від регулятивного капіталу кредитної спілки відповідно до нормативно-правових актів Регулятора.

1. Члени кредитної спілки здійснюють такі внески:

1) вступний внесок;

2) обов’язковий пайовий внесок;

3) додаткові пайові внески;

4) інші цільові внески, передбачені статутом кредитної спілки.

2. Порядок залучення пайових внесків та інших внесків встановлюється цим Законом та статутом кредитної спілки.

Пайові внески здійснюються виключно у грошовій формі.

3. Розмір обов’язкового пайового внеску, що сплачується особою при вступі до кредитної спілки або у разі прийняття загальними зборами членів кредитної спілки рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки, порядок та строки сплати членами кредитної спілки обов’язкового пайового внеску чи додаткових коштів для збільшення розміру обов’язкового пайового внеску визначаються рішенням установчих або загальних зборів членів кредитної спілки.

Для об’єднаної кредитної спілки розмір обов’язкового пайового внеску може встановлюватися у відсотках від активів кредитної спілки, яка є її членом.

Порядок прийому (залучення), розмір та граничний строк здійснення обов’язкового пайового внеску, порядок та розміри нарахування і виплати частини прибутку на обов’язковий пайовий внесок встановлюються статутом кредитної спілки та/або рішенням загальних зборів членів кредитної спілки.

Розміри вступного та обов’язкового пайового внесків є однаковими для всіх членів кредитної спілки - фізичних осіб та однаковими для всіх членів кредитної спілки - юридичних осіб та встановлюються у порядку, визначеному статутом кредитної спілки, як фіксована сума.

Кредитна спілка зобов’язана розмістити на своєму веб-сайті інформацію про розмір обов’язкового пайового внеску, суми додаткових коштів для збільшення розміру обов’язкового пайового внеску (у разі прийняття загальними зборами членів кредитної спілки рішення про їх сплату), порядок та строки їх сплати членами кредитної спілки.

4. Кредитна спілка має право приймати додаткові пайові внески від своїх членів лише у разі, якщо можливість сплати таких внесків та їх вид (види) передбачені статутом кредитної спілки.

Статутом кредитної спілки можуть бути передбачені такі види додаткових пайових внесків:

додатковий пайовий внесок, що приймається на умовах повернення внеску на першу вимогу члена кредитної спілки (далі - додатковий пайовий внесок на вимогу);

додатковий пайовий внесок, що приймається на умовах повернення внеску із спливом встановленого статутом кредитної спілки строку (далі - строковий додатковий пайовий внесок).

Додаткові пайові внески включаються до зобов’язань кредитної спілки. Регулятор має право встановлювати обмеження частки додаткових пайових внесків у зобов’язаннях кредитної спілки.

Строковий додатковий пайовий внесок, що внесений на строк не менше п’яти років, включається до регулятивного капіталу кредитної спілки у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

Порядок прийому (залучення) та повернення додаткових пайових внесків, порядок та розміри нарахування і виплати доходу на додаткові пайові внески встановлюються цим Законом, статутом кредитної спілки та рішенням загальних зборів членів кредитної спілки.

5. Пайові внески не є вкладами (депозитами).

Вклад (депозит) не може бути переведений у пайовий внесок. Пайовий внесок та інші внески члена кредитної спілки не можуть бути переведені у вклад (депозит).

Обов’язковий пайовий внесок не може бути переведений у додатковий пайовий внесок.

Строковий додатковий пайовий внесок не може бути переведений у додатковий пайовий внесок на вимогу.

Внески членів кредитної спілки, крім вступного внеску, обов’язкового пайового внеску (з урахуванням його збільшення відповідно до цього Закону), строкового додаткового пайового внеску, включеного до регулятивного капіталу кредитної спілки на умовах, визначених абзацом шостим частини четвертої цієї статті, та вклади (депозити) за заявою члена кредитної спілки можуть бути спрямовані на погашення кредиту та/або процентів за його користування, а також до резервного капіталу кредитної спілки з урахуванням строковості таких внесків.

Забороняється в інший спосіб, ніж передбачено абзацом п’ятим цієї частини та абзацом третім частини другої статті 16 цього Закону, змінювати призначення коштів, сплачених членом кредитної спілки як внесок відповідно до частини першої цієї статті.

6. Прийом (залучення) кредитними спілками пайових внесків здійснюється без укладення договору. Здійснення таких внесків підтверджується розрахунковим документом, квитанцією, касовим чеком або іншим документом, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення внеску.

Договір, укладений кредитною спілкою з її членом або особою, яка має намір стати членом кредитної спілки, з метою залучення пайових внесків, є нікчемним.

7. Кредитна спілка веде персоніфікований облік пайових внесків відповідно до нормативно-правових актів Регулятора.

8. У разі нездійснення членом кредитної спілки обов’язкового пайового внеску у визначені статутом кредитної спілки або рішенням загальних зборів членів кредитної спілки строки загальні збори членів кредитної спілки мають право прийняти рішення про виключення такого члена із складу кредитної спілки.

9. Обов’язковий пайовий внесок не підлягає поверненню члену кредитної спілки, крім випадку:

1) припинення особою членства у кредитній спілці, коли поверненню підлягають її пайові внески у розмірі та порядку, визначені цим Законом та статутом кредитної спілки;

2) припинення кредитної спілки шляхом ліквідації, коли розподіл майна кредитної спілки між її членами здійснюється відповідно до цього Закону.

Додаткові пайові внески на вимогу повертаються члену кредитної спілки у разі припинення членства у кредитній спілці, її ліквідації або без припинення особою членства у кредитній спілці за письмовою заявою такого члена у порядку, визначеному цим Законом та статутом кредитної спілки, за умови що у кредитній спілці відсутні невиконані вимоги за зобов’язаннями за договорами вкладів (депозитів) та іншими зобов’язаннями кредитної спілки.

Строкові додаткові пайові внески повертаються із спливом строку, на який вони були внесені, у розмірі та порядку, що визначені цим Законом та статутом кредитної спілки.

Пайові внески членів кредитної спілки, які мають прострочені зобов’язання перед кредитною спілкою, не підлягають поверненню до моменту виконання таких прострочених зобов’язань членом кредитної спілки.

10. Кредитна спілка повертає обов’язковий пайовий внесок особі, яка припинила членство у кредитній спілці, її спадкоємцям/правонаступникам або строкові додаткові пайові внески, включені до складу регулятивного капіталу, особі без припинення нею членства у кредитній спілці виключно у разі виконання на день прийняття рішення про повернення таких пайових внесків усіх таких умов:

1) кредитна спілка виконує усі пруденційні вимоги, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора;

2) повернення пайових внесків не призведе до порушення пруденційних вимог;

3) розмір власного капіталу кредитної спілки перевищує розмір її пайового капіталу;

4) дотримання вимогчастини шостої статті 33 цього Закону;

5) виконання інших умов, передбачених статутом кредитної спілки.

11. Повернення обов’язкового пайового внеску та строкових додаткових пайових внесків, включених до складу регулятивного капіталу кредитної спілки, здійснюється протягом одного місяця після проведення річних загальних зборів, на яких оголошується сума таких пайових внесків, що мають бути повернені, та сума таких пайових внесків, що можуть бути повернені з урахуванням вимог, передбачених частиною десятою цієї статті.

Повернення додаткових пайових внесків, крім строкових додаткових пайових внесків, включених до складу регулятивного капіталу, здійснюється протягом одного місяця після проведення засідання ради кредитної спілки, на якому оголошується сума таких пайових внесків, що мають бути повернені, та сума таких пайових внесків, що будуть повернені з урахуванням вимог, передбачених частиною десятою цієї статті.

У разі якщо всі заявки до повернення пайових внесків не можуть бути задоволені, пайові внески повертаються особам, які припинили членство у кредитній спілці (або їх спадкоємцям/правонаступникам), додаткові пайові внески повертаються членам кредитної спілки без припинення ними членства у кредитній спілці пропорційно до суми пайових внесків, заявлених ними до повернення, а решта виплачується у подальших періодах із дотримання умов, визначених частиною десятою цієї статті.

12. Регулятор у встановленому його нормативно-правовими актами порядку має право заборонити повернення пайових внесків членам кредитної спілки та розподіл прибутку на інші цілі, ніж формування резервного капіталу кредитної спілки, якщо за результатами здійснення нагляду Регулятором встановлено, що такі виплати призведуть до порушення вимог частини шостої статті 33 цього Закону та/або пруденційних вимог.

1. Кредитна спілка використовує доходи для покриття своїх витрат у такій черговості:

1) нарахування процентів на вклади (депозити) членів кредитної спілки;

2) нарахування процентів за кредитами, отриманими від кредитних спілок;

3) нарахування процентів за кредитами, отриманими від об’єднаної кредитної спілки;

4) нарахування процентів за кредитами, отриманими від банків, та за іншими зобов’язаннями перед юридичними особами;

5) нарахування заробітної плати та обов’язкових платежів;

6) здійснення інших операційних витрат;

7) нарахування резервів за активами;

8) нарахування доходу на додаткові пайові внески;

9) здійснення інших витрат.

2. Дохід на додаткові пайові внески може нараховуватися та виплачуватися кредитною спілкою один раз на рік або за період, що є кратним кварталу.

Періодичність нарахування та виплати доходу на додаткові пайові внески визначається статутом кредитної спілки.

Розрахунок суми доходу, що нараховується на додаткові пайові внески, визначається з дотриманням умови, що річна дохідність додаткових пайових внесків не має перевищувати більш як у два рази середній розмір українського індексу ставок за тримісячними депозитами фізичних осіб у гривні за період, за який здійснюються нарахування та виплата доходу.

3. Кредитна спілка має право нараховувати та виплачувати дохід на додаткові пайові внески виключно за всіх таких умов:

1) розмір власного капіталу кредитної спілки після таких грошових виплат перевищуватиме розмір її пайового капіталу, а накопичений фінансовий результат є додатним;

2) у періоді, дохід за який використовується для визначення розміру доходу на додаткові пайові внески, а непокритий збиток відсутній;

3) кредитна спілка виконує всі пруденційні вимоги;

4) виплата доходу на додаткові пайові внески на момент її здійснення не призведе до порушення кредитною спілкою пруденційних вимог;

5) задоволено всі вимоги щодо повернення пайових внесків особам (або їх спадкоємцям), які припинили членство у кредитній спілці добровільно або за рішенням ради кредитної спілки та/або загальних зборів членів кредитної спілки;

6) співвідношення резервного капіталу, зменшеного на розмір непокритого збитку, до активів кредитної спілки становить не менше 7 відсотків та дотримуються вимоги частини шостої статті 33 цього Закону;

7) майна кредитної спілки достатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, та буде достатньо в результаті прийняття рішення про виплату доходу на додаткові пайові внески.

4. Розмір нарахування та виплати доходу на додаткові пайові внески встановлюється рішенням загальних зборів членів кредитної спілки в порядку, встановленому статутом кредитної спілки або внутрішнім документом кредитної спілки, затвердженим рішенням загальних зборів членів кредитної спілки, з обов’язковим посиланням у статуті на такий внутрішній документ. Повноваження щодо встановлення порядку та розміру нарахування і виплати доходу на додаткові пайові внески не можуть бути делеговані іншим особам та/або органам кредитної спілки або визначатися іншими документами, ніж передбачені цією частиною.

5. Порядок нарахування та виплати доходу на додаткові пайові внески має передбачати однакові умови нарахування та виплати доходу на додаткові пайові внески для всіх членів кредитної спілки, які отримують такий дохід за результатами одного звітного періоду, незалежно від виду додаткового пайового внеску, його суми та строку. Нарахування і виплата доходу на додаткові пайові внески на індивідуальних умовах, що відрізняються від стандартних, забороняються.

6. Регулятор у встановленому ним порядку має право заборонити виплату доходу на пайові внески, якщо за результатами здійснення нагляду Регулятором встановлено, що такі виплати призведуть до порушення вимог частини шостої статті 33 цього Закону та/або пруденційних вимог.

7. Розподіл прибутку (нерозподіленого прибутку та чистого фінансового результату звітного року) кредитної спілки за підсумками фінансового року здійснюється виключно за рішенням річних загальних зборів.

8. Кредитна спілка має право:

1) спрямувати прибуток до резервного капіталу;

2) спрямувати прибуток на виплату доходу на обов’язкові пайові внески членів кредитної спілки;

3) спрямувати прибуток на збільшення пайових внесків членів кредитної спілки, якщо це передбачено статутом кредитної спілки та рішенням загальних зборів членів кредитної спілки;

4) залишити прибуток нерозподіленим.

9. При розподілі прибутку кредитної спілки у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини восьмої цієї статті, кожний член кредитної спілки отримує частину такого прибутку пропорційно до розміру свого обов’язкового пайового внеску, який знаходився у кредитній спілці безперервно у період з 1 січня до 31 грудня включно року, що передує року, в якому здійснюється розподіл прибутку кредитної спілки, крім членів кредитної спілки, які мають прострочені зобов’язання перед кредитною спілкою на день прийняття рішення про розподіл прибутку.

10. Розподіл частини прибутку кредитної спілки у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини восьмої цієї статті, можливий виключно у разі попереднього здійснення відрахувань до резервного капіталу кредитної спілки, передбачених частиною шостою статті 33 цього Закону та статутом кредитної спілки, за всіх таких умов:

1) розмір власного капіталу кредитної спілки після таких грошових виплат перевищуватиме розмір її пайового капіталу, а непокритий збиток буде відсутній;

2) кредитна спілка виконує всі пруденційні вимоги;

3) розподіл прибутку кредитної спілки на момент його здійснення не призведе до порушення кредитною спілкою пруденційних вимог;

4) задоволено всі вимоги щодо повернення пайових внесків особам (або їх спадкоємцям), які припинили членство у кредитній спілці добровільно або за рішенням ради кредитної спілки та/або загальних зборів членів кредитної спілки;

5) співвідношення резервного капіталу, зменшеного на розмір непокритого збитку, до активів кредитної спілки становить не менше 15 відсотків.

11. Статутом кредитної спілки може бути передбачено інші підстави для заборони розподілу прибутку кредитної спілки.

12. Якщо статутом кредитної спілки передбачено розподіл прибутку кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов’язкового пайового внеску членів кредитної спілки, статутом кредитної спілки також має бути передбачено покриття можливих збитків кредитної спілки за рахунок пайових внесків членів кредитної спілки пропорційно до їх обсягу у разі недостатності інших джерел для їх покриття.

13. Кредитна спілка, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до Податкового кодексу України, не має права розподіляти дохід, прибуток або нараховувати дохід на пайові внески.

1. Метою державного регулювання діяльності та нагляду за діяльністю кредитних спілок є забезпечення відповідності діяльності кредитних спілок законодавству України для захисту прав та законних інтересів членів кредитних спілок та їхніх клієнтів, забезпечення ефективності та цілісності ринку кредитних спілок.

2. З метою державного регулювання діяльності та нагляду за діяльністю кредитних спілок Регулятор:

1) розробляє і затверджує нормативно-правові акти з питань діяльності кредитних спілок та контролює їх виконання;

2) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства, що регулює діяльність кредитних спілок;

3) здійснює ліцензування кредитних спілок, визначає порядок видачі та анулювання ліцензії, зміни обсягу ліцензії, затверджує умови здійснення діяльності кредитної спілки з надання фінансових послуг (ліцензійні умови) та порядок контролю за їх додержанням;

4) оприлюднює у порядку та відповідно до встановлених ним критеріїв шляхом розміщення на сторінці Інтернет-представництва Регулятора інформацію про застосування заходів впливу;

5) визначає критерії віднесення кредитних спілок до категорії значимих кредитних спілок;

6) встановлює для кредитних спілок пруденційні вимоги, у тому числі вимоги до розміру та достатності регулятивного капіталу кредитної спілки, ліквідності, ризиковості операцій;

7) встановлює порядок проведення безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок, оформлення їх результатів;

8) здійснює безвиїзний нагляд та інспекційні перевірки кредитних спілок;

9) здійснює контроль за достовірністю та повнотою інформації, що надається Регулятору;

10) встановлює умови та порядок проведення внутрішнього аудиту (контролю) у кредитних спілках;

11) здійснює перевірку та оцінку внутрішніх політик і положень кредитних спілок;

12) визначає кваліфікаційні вимоги до керівників кредитної спілки, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, а також до осіб, які відповідатимуть за здійснення відповідної функції у разі передачі функцій з управління ризиками та/або контролю за дотриманням норм (комплаєнс), та/або внутрішнього аудиту на аутсорсинг;

13) встановлює особливості розкриття інформації учасниками ринку кредитних спілок відповідно до законодавства;

14) встановлює порядок складання та подання кредитними спілками регуляторної звітності, інформації щодо діяльності кредитної спілки, а також пояснень до них;

15) здійснює захист споживачів послуг, що надаються кредитними спілками;

16) застосовує у разі порушення законодавства про кредитні спілки, фінансові послуги та захист прав споживачів заходи впливу, заходи раннього втручання та коригувальні заходи, накладає адміністративні стягнення;

17) звертається до суду з позовами (заявами) у зв’язку з порушенням законодавства про кредитні спілки або щодо відкриття ліквідаційної процедури;

18) надає дозвіл на вихід кредитної спілки з ринку, затверджує план виходу кредитної спілки з ринку та встановлює порядок виходу кредитної спілки з ринку;

19) визначає критерії, за якими оцінюється профіль ризику кредитної спілки, її суспільна важливість;

20) визначає ознаки, наявність яких є підставою для висновку Регулятора про здійснення кредитною спілкою ризикової діяльності;

21) встановлює порядок визначення пов’язаних із кредитною спілкою осіб, визначає пов’язаними з кредитною спілкою фізичних та юридичних осіб, якщо вони не визначені пов’язаними самою кредитною спілкою;

22) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України з питань регулювання фінансових послуг та діяльності кредитних спілок.

1. Регулятор встановлює для кредитної спілки пруденційні нормативи з урахуванням розміру, значимості кредитної спілки, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних кредитною спілкою операцій, організаційної структури кредитної спілки та ризиків, притаманних її діяльності.

2. Кредитні спілки зобов’язані дотримуватися пруденційних нормативів, зокрема щодо:

1) достатності капіталу першого рівня та достатності регулятивного капіталу, які визначаються без урахування рівня ризику за активами та позабалансовими зобов’язаннями;

2) розміру комбінованого буфера капіталу;

3) ліквідності;

4) концентрації кредитного ризику;

5) лімітів кредитування пов’язаних осіб.

3. Комбінований буфер капіталу складається з буфера консервації капіталу та буфера для значимих кредитних спілок, які формуються за рахунок інструментів капіталу першого рівня.

1. Кредитним спілкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам її членів чи інших кредиторів кредитної спілки.

2. Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Регулятора про здійснення кредитною спілкою ризикової діяльності, визначається нормативно-правовим актом Регулятора.

1. До активних операцій кредитної спілки належить:

1) надання кредитів членам кредитної спілки та іншим кредитним спілкам;

2) розміщення коштів на рахунках у банках;

3) розміщення коштів у вклади (депозити) в об’єднаній кредитній спілці;

4) здійснення інвестицій у державні цінні папери;

5) здійснення інвестицій у пайовий капітал об’єднаної кредитної спілки;

6) здійснення інших видів активних операцій, не заборонених законом або нормативно-правовими актами Регулятора.

Нормативно-правовими актами Регулятора можуть встановлюватися обмеження щодо здійснення активних операцій кредитними спілками.

2. Кредитна спілка має право набути у власність майно загальною вартістю не більше 25 відсотків власного капіталу кредитної спілки виключно з метою забезпечення надання послуг членам кредитної спілки.

Обмеження, встановлене абзацом першим цієї частини, за умови що таке майно має бути відчужено кредитною спілкою протягом одного року з моменту набуття права власності на нього, не поширюється на:

1) майно, яке перейшло у власність кредитної спілки на підставі реалізації прав заставодержателя (іпотекодержателя) відповідно до умов договору застави (іпотеки);

2) майно, набуте кредитною спілкою з метою запобігання збиткам.

Строк, встановлений абзацом другим цієї частини, може бути продовжений Регулятором за обґрунтованим клопотанням кредитної спілки, але не більш як на три роки.

1. Пов’язаними з кредитною спілкою особами є:

1) керівники кредитної спілки, головний внутрішній аудитор, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, керівники та члени комітетів ради та правління кредитної спілки;

2) асоційовані особи фізичної особи, визначені пунктом 1 цієї частини;

3) юридичні особи, в яких фізичні особи, визначені пунктами 1 і 2 цієї частини, є керівниками та/або власниками істотної участі;

4) особи, які не визначені пунктами 1-3 цієї частини, але можуть впливати на управління або діяльність кредитної спілки:

керівник юридичної особи (підприємства, установи, організації), місце роботи в якій є ознакою членства у кредитній спілці;

керівник закладу освіти, місце навчання та/або роботи в якому є ознакою членства у кредитній спілці;

керівник професійної спілки або релігійної організації, належність до якої є ознакою членства у кредитній спілці;

5) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, визначених цією частиною.

2. Особа вважається пов’язаною з кредитною спілкою з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов’язаною з кредитною спілкою відповідно до вимог цієї статті.

3. Кредитна спілка зобов’язана з’ясовувати пов’язаність особи до встановлення договірних відносин з нею та/або проведення з такою особою операції, що може змінити обсяг активних операцій кредитної спілки з пов’язаними особами та/або може бути здійснена не на поточних ринкових умовах. Кредитна спілка зобов’язана здійснювати постійний моніторинг проведених нею операцій, що можуть змінити обсяг активних операцій кредитної спілки з пов’язаними особами.

4. Кредитна спілка зобов’язана визначати пов’язаних осіб, зазначених у частині першій цієї статті. Кредитна спілка зобов’язана визначати пов’язаних осіб, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, із застосуванням ознак, установлених нормативно-правовими актами Регулятора, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв’язків із кредитною спілкою. Кредитна спілка зобов’язана враховувати у своїй діяльності визначення особи пов’язаною з кредитною спілкою з наступного робочого дня після такого визначення.

5. Кредитна спілка зобов’язана подавати Регулятору інформацію про пов’язаних із кредитною спілкою осіб у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

6. Регулятор при здійсненні нагляду має право визначати пов’язаними з кредитною спілкою фізичних та юридичних осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не визначені пов’язаними самою кредитною спілкою, із застосуванням ознак, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв’язків із кредитною спілкою. Регулятор перед розглядом питання щодо визначення особи пов’язаною з кредитною спілкою запитує у кредитної спілки інформацію та пояснення про причини невизначення особи пов’язаною з кредитною спілкою.

7. Рішення Регулятора про визначення особи пов’язаною з кредитною спілкою набирає чинності з дня, наступного за днем його прийняття. Регулятор у день прийняття такого рішення доводить до відома кредитної спілки інформацію про прийняте рішення в письмовій формі (у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законодавства). Кредитна спілка зобов’язана враховувати у своїй діяльності рішення Регулятора про визначення особи пов’язаною з кредитною спілкою з наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від Регулятора.

8. Правочини, що вчиняються з пов’язаними з кредитною спілкою особами, не можуть містити умови, що не є поточними ринковими умовами та/або порушують рівність надання послуг усім членам кредитної спілки.

9. Правочини, укладені кредитною спілкою із пов’язаними з кредитною спілкою особами на умовах, що не є поточними ринковими умовами, можуть бути визнані судом недійсними з моменту їх укладення.

10. Поточними ринковими умовами не вважаються, зокрема:

1) прийняття від члена кредитної спілки меншого забезпечення виконання зобов’язань, ніж вимагається від інших членів кредитної спілки;

2) оплата товарів і послуг за дорученням членів кредитної спілки у пов’язаної з кредитною спілкою особи за цінами вищими, ніж звичайні, або у разі якщо такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані;

3) нарахування менших за звичайні відсотків та комісійних платежів за послуги, надані кредитною спілкою пов’язаним із кредитною спілкою особам;

4) нарахування більших за звичайні відсотків за вкладами (депозитами), залученими кредитною спілкою від пов’язаних із кредитною спілкою осіб;

5) передача у користування пов’язаній із кредитною спілкою особі майна, плата за яке є нижчою за плату, яку кредитна спілка мала отримати від особи, яка не є пов’язаною, або отримання від пов’язаної з кредитною спілкою особи майна у користування за завищеною платою.

11. Кредитній спілці забороняється:

1) надавати члену кредитної спілки кредити для погашення ним будь-яких зобов’язань перед пов’язаною з кредитною спілкою особою;

2) придбавати майно пов’язаної з кредитною спілкою особи, крім продукції, що виробляється такою особою, та майна, яке перейшло кредитній спілці у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави або набувається кредитною спілкою з метою запобігання збиткам;

3) придбавати цінні папери, розміщені пов’язаною з кредитною спілкою особою, або цінні папери, права на які має пов’язана з кредитною спілкою особа.

12. Регулятор здійснює контроль за правочинами кредитних спілок із пов’язаними з кредитною спілкою особами у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

13. Регулятор має право встановлювати обмеження на вчинення кредитною спілкою правочинів із пов’язаними з нею особами.

1. Кредитна спілка зобов’язана подавати до Регулятора щорічну фінансову звітність разом з аудиторським звітом. У випадках та порядку, визначених нормативно-правовими актами Регулятора, регуляторна звітність, інформація щодо діяльності кредитної спілки подаються до Регулятора разом із звітом суб’єкта аудиторської діяльності.

2. Кредитна спілка та суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язані надавати Регулятору на його вимогу пояснення, у тому числі письмові, за результатами надання аудиторських послуг кредитній спілці. Суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний надавати Регулятору на його вимогу доступ до робочих документів з питань аудиту кредитної спілки.

3. Регулятор із застосуванням ризик-орієнтованого підходу та принципу співмірності (пропорційності) має право встановлювати вимоги до кредитної спілки щодо подання нею до Регулятора регуляторної звітності, інформації щодо діяльності кредитної спілки та звіту (звітів) суб’єкта аудиторської діяльності, складеного (складених) відповідно до міжнародних стандартів аудиту за результатами надання аудиторських послуг.

Порядок подання кредитною спілкою регуляторної звітності, інформації щодо діяльності кредитної спілки та звіту суб’єкта аудиторської діяльності встановлюється Регулятором.

4. Суб’єкт аудиторської діяльності, який надає кредитній спілці послуги з обов’язкового аудиту, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше дати підписання аудиторського звіту, інформувати Регулятора у визначеному ним порядку про виявлені протягом надання передбачених частиною першою цієї статті аудиторських послуг факти щодо:

1) суттєвого порушення законодавства з питань, що належать до компетенції Регулятора;

2) суттєвої загрози або сумнівів щодо можливості кредитної спілки продовжувати діяльність на безперервній основі;

3) наявності модифікованої думки (думки із застереженням, негативної думки або відмови від висловлення думки).

Суб’єкт аудиторської діяльності, який надає кредитній спілці аудиторські послуги відповідно до законодавства, зобов’язаний негайно, але не пізніше дати підписання звіту суб’єкта аудиторської діяльності, інформувати Регулятора у встановленому ним порядку про виявлення фактів недотримання кредитною спілкою встановлених пруденційних вимог та нормативів.

5. Безперервна тривалість виконання суб’єктом аудиторської діяльності завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності кредитної спілки не може перевищувати 10 років. Максимальний строк виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності надавача фінансових послуг може бути продовжений відповідно до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність".

6. Керівники кредитної спілки зобов’язані забезпечити умови для надання аудиторських послуг у випадках, передбачених законом та нормативно-правовими актами Регулятора, та на вимогу суб’єкта аудиторської діяльності надати звіти про проведені Регулятором перевірки кредитної спілки, аудиторські звіти, звіти внутрішнього аудиту кредитної спілки, інші необхідні для здійснення аудиторської перевірки документи та інформацію.

7. Суб’єкт аудиторської діяльності не несе відповідальності за розкриття Регулятору інформації у випадках, визначених цією статтею.

8. Кредитна спілка зобов’язана забезпечити проведення перевірки фінансової звітності, а також у випадках, визначених нормативно-правовими актами Регулятора, - регуляторної звітності та інформації щодо діяльності кредитної спілки суб’єктом аудиторської діяльності, який має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності. Кредитна спілка, яка належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес, зобов’язана залучити до надання таких аудиторських послуг суб’єкта аудиторської діяльності, який має право надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

1. Регулятор у межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю кредитних спілок із застосуванням ризик-орієнтованого підходу та принципу співмірності (пропорційності) відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора.

2. Регулятор за результатами оцінки кредитної спілки, проведеної ним під час нагляду в порядку та у спосіб, визначені нормативно-правовими актами Регулятора, з урахуванням оцінки бізнес-моделі кредитної спілки, її профілю ризику, якості управління та систем управління ризиками в кредитній спілці, має право:

1) вимагати від кредитної спілки, її керівників вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та на приведення діяльності кредитної спілки у відповідність з вимогами законодавства, у тому числі щодо поліпшення фінансового стану кредитної спілки, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків її діяльності, підвищення якості корпоративного управління та системи внутрішнього контролю;

2) встановлювати для кредитної спілки підвищені значення пруденційних нормативів.

У випадках, передбачених пунктом 1 цієї частини, кредитна спілка зобов’язана подати до Регулятора план заходів з виконання встановлених ним вимог та забезпечити його виконання у визначені таким планом строки. Вимоги до такого плану заходів встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

3. Регулятор здійснює нагляд за діяльністю кредитних спілок у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

4. Регулятор у межах безвиїзного нагляду має право вимагати від кредитної спілки у письмовій формі надання письмових пояснень. Кредитна спілка зобов’язана надати письмові пояснення, а також документи, у тому числі їх копії, та інформацію з питань діяльності кредитної спілки у строки, в обсягах та за формою, що зазначені у такій вимозі.

Регулятор у визначеному ним порядку має право визначати профіль ризику кредитної спілки.

1. Регулятор проводить інспекційні перевірки кредитних спілок та осіб, зазначених у частині сьомій статті 23 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", в порядку та відповідно до вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

2. Інспекційні перевірки проводяться з метою визначення рівня безпеки операцій і стабільності діяльності кредитної спілки, достовірності звітності кредитної спілки і дотримання нею вимог законодавства у сфері фінансових послуг.

3. Інспекційні перевірки кредитної спілки можуть бути плановими та позаплановими.

4. Планова інспекційна перевірка кредитної спілки проводиться не більше одного разу на рік та відповідно до плану, затвердженого Регулятором.

5. Про проведення планової інспекційної перевірки Регулятор зобов’язаний повідомити кредитну спілку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення перевірки.

6. Строк проведення планової інспекційної перевірки кредитної спілки не може перевищувати 30 робочих днів. За наявності обґрунтованих підстав такий строк може бути продовжений не більш як на 15 робочих днів.

7. Підставою для проведення позапланової інспекційної перевірки кредитної спілки є:

1) виявлення у документах, що подаються до Регулятора згідно із законодавством, інформації, що свідчить про порушення кредитною спілкою вимог законодавства, та/або надання кредитною спілкою недостовірної інформації;

2) перевірка виконання кредитною спілкою вимоги про усунення порушень законодавства, встановленої Регулятором за результатами здійснення нагляду;

3) неподання кредитною спілкою у встановлений законодавством строк звітності, інших документів та інформації, подання яких вимагається відповідно до законодавства, та/або на вимогу Регулятора - у випадках, передбачених законом;

4) результати аналізу звернень фізичних осіб у частині порушень законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, вчинених кредитною спілкою, що заподіяли шкоду правам та законним інтересам таких осіб, з доданими документами чи їх копіями, що підтверджують такі факти;

5) наявність фактів, що свідчать про погіршення фінансового стану кредитної спілки та/або підвищення ступеня ризику від здійснюваної нею діяльності, або про здійснення діяльності на ринку фінансових послуг без відповідної ліцензії;

6) необхідність перевірки дотримання кредитною спілкою встановлених Регулятором вимог і обмежень.

Позапланові інспекційні перевірки кредитної спілки можуть проводитися з інших обґрунтованих підстав, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.

Рішення про проведення позапланової інспекційної перевірки кредитної спілки підписується керівником Регулятора або уповноваженою ним посадовою особою.

8. Про проведення позапланової інспекційної перевірки кредитної спілки, підстави її проведення, про призначення осіб, уповноважених на проведення такої перевірки, перелік питань, що підлягають позаплановій перевірці, та про строки такої перевірки Регулятор повідомляє кредитній спілці не пізніше дня початку проведення перевірки.

9. Кредитна спілка зобов’язана забезпечити особам, уповноваженим Регулятором на проведення інспекційної перевірки (далі в цій статті - уповноважені особи), умови для проведення інспекційної перевірки та вільний доступ до всіх приміщень кредитної спілки у робочий час.

Керівники кредитної спілки зобов’язані забезпечити безоплатне надання уповноваженим особам доступу в режимі перегляду до всіх інформаційних систем кредитної спілки, необхідних для проведення перевірки, вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, консультаційної підтримки з питань функціонування таких систем, а також інформації, документів та письмових пояснень з питань діяльності кредитної спілки.

Керівники та/або працівники кредитної спілки зобов’язані безоплатно надавати уповноваженим особам інформацію та/або копії документів, зокрема, що зберігаються в інформаційних системах такої кредитної спілки, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

10. Уповноважені особи мають право одержувати від кредитної спілки інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності кредитної спілки, усні пояснення керівників та/або працівників, вилучати (виносити за межі кредитної спілки) письмові пояснення з питань діяльності кредитної спілки, а також виготовляти та вилучати (виносити за межі кредитної спілки) копії документів, у тому числі копії документів, що свідчать про порушення законодавства.

11. Не допускається надання Регулятором та/або уповноваженими особами матеріалів інспекційної перевірки третім особам у разі, якщо в матеріалах перевірки відсутні дані про факти порушення законодавства, крім випадків, визначених статтею 12 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

1. Кредитна спілка подає до та отримує з Кредитного реєстру Національного банку України (далі - Кредитний реєстр) інформацію відповідно до цього Закону, Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та нормативно-правових актів Регулятора.

2. Кредитна спілка подає до Кредитного реєстру інформацію, що включає:

1) відомості, що ідентифікують боржника, а саме:

а) для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер / номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

б) для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи;

2) інформацію про умови кредитної операції та виконання зобов’язань за кредитною операцією:

а) вид кредиту або наданого фінансового зобов’язання;

б) номер кредитного договору;

в) дата укладення кредитного договору;

г) загальна сума кредиту або сума наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;

ґ) заборгованість за кредитною операцією;

д) кінцева дата погашення кредиту або дата завершення дії наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;

е) розмір простроченої заборгованості;

є) кількість днів прострочення;

ж) інформація про списання кредиту з балансу кредитної спілки;

3) інформацію про належність боржника до пов’язаних з кредитором осіб;

4) інформацію про забезпечення виконання зобов’язань за кредитною операцією, у тому числі порукою (дата укладення договору про забезпечення виконання зобов’язання, вид та сума забезпечення).

3. Регулятор у встановленому ним порядку надає кредитним спілкам доступ до інформації з Кредитного реєстру про кредитні операції боржника, загальна заборгованість якого за зобов’язаннями з кредитування дорівнює або перевищує поріг, методика встановлення якого визначається нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Регулятора, встановленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним). Така інформація надається кредитній спілці лише стосовно боржників та/або їхніх пов’язаних осіб, якщо вони є членами та/або пов’язаними особами цієї кредитної спілки, та включає:

1) відомості, що ідентифікують боржника, а саме:

а) для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер / номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

б) для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи;

2) інформацію про умови кредитної операції та виконання зобов’язань за кредитною операцією:

а) вид кредиту або наданого фінансового зобов’язання;

б) номер кредитного договору;

в) дата укладення кредитного договору;

г) загальна сума кредиту або сума наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;

ґ) заборгованість за кредитною операцією;

д) вид валюти зобов’язання;

е) кінцева дата погашення кредиту або дата завершення дії наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;

є) розмір простроченої заборгованості;

ж) кількість днів прострочення;

з) інформація про списання кредиту з балансу кредитодавця;

и) коментар боржника щодо інформації, розміщеної стосовно нього у Кредитному реєстрі, з якою він не згоден (за наявності);

3) інформацію про належність боржника до пов’язаних з кредитором осіб;

4) інформацію про забезпечення виконання зобов’язань за кредитною операцією, у тому числі порукою (дата укладення договору про забезпечення виконання зобов’язання, вид та сума забезпечення).

4. Регулятор у встановленому ним порядку надає кредитним спілкам доступ до інформації з Кредитного реєстру про будь-які кредитні операції боржника, необхідної для виконання ними вимог Регулятора щодо управління кредитним ризиком. Така інформація надається кредитодавцю лише стосовно боржників та/або їхніх пов’язаних осіб, якщо вони є боржниками та/або пов’язаними особами цього кредитодавця, та включає відомості про:

1) загальну заборгованість боржника за всіма його кредитними операціями у фінансових установах;

2) наявність прострочення виконання зобов’язань хоча б за однією кредитною операцією;

3) максимальну кількість днів прострочення.

5. Кредитні спілки зобов’язані використовувати інформацію, отриману з Кредитного реєстру, з метою управління кредитним ризиком.

1. У разі виявлення у діяльності кредитної спілки ознак, що свідчать про потенційне порушення вимог законодавства та/або про загрозу функціонуванню кредитної спілки або її фінансовому стану, Регулятор має право застосувати до кредитної спілки коригувальні заходи. Перелік таких ознак встановлюється нормативно-правовими актами Регулятора.

Коригувальні заходи полягають у наданні Регулятором рекомендацій щодо вчинення дій або необхідності утримання від їх вчинення з метою уникнення виявлених ризиків у діяльності кредитної спілки.

У рішенні Регулятора про застосування коригувального заходу мають міститися обґрунтований строк виконання наданих рекомендацій, а також застереження, що їх невиконання у визначений строк є підставою для віднесення кредитної спілки до категорії з більшим ризиком з урахуванням ризик-орієнтованого підходу для цілей здійснення нагляду.

У разі виявлення під час здійснення нагляду однотипних недоліків у діяльності кредитних спілок чи порушень ними вимог закону або нормативно-правових актів Регулятора Регулятор має право видавати необмеженому колу кредитних спілок рекомендації, які оприлюднюються шляхом розміщення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Регулятора у встановленому його нормативно-правовими актами порядку.

2. Регулятор адекватно вчиненому порушенню або рівню загрози у разі порушення кредитними спілками вимог цього Закону і нормативно-правових актів Регулятора, вимог, рішень та/або розпоряджень Регулятора або здійснення кредитними спілками ризикової діяльності, що загрожує інтересам членів кредитної спілки чи інших кредиторів кредитної спілки, або застосування іноземними державами, міждержавними об’єднаннями чи міжнародними організаціями до кредитних спілок санкцій, що становлять загрозу інтересам членів кредитної спілки чи інших її кредиторів та/або стабільності фінансової системи, має право застосовувати такі заходи впливу: