Про кредитні спілки

1) неподання кредитною спілкою документів, що підтверджують належне виконання нею плану ліквідації кредитної спілки;

2) оформлення кредитною спілкою документів, що підтверджують виконання нею плану ліквідації кредитної спілки, з порушенням вимог законодавства;

3) прийняття Регулятором до подання заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та/або про анулювання ліцензії кредитної спілки.

19. У разі прийняття Регулятором рішення про залишення заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру без розгляду з підстав, передбачених пунктами 1 та/або 2 частини вісімнадцятої цієї статті, кредитна спілка має право повторно подати до Регулятора заяву про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру та додані до неї документи відповідно до вимог цього Закону (за умови усунення причин, що стали підставою для прийняття Регулятором рішення про залишення такої заяви без розгляду) протягом одного місяця з дня прийняття Регулятором рішення про залишення раніше поданої заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру без розгляду.

1. Регулятор має право прийняти рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) надання кредитній спілці дозволу на ліквідацію за рішенням загальних зборів членів такої кредитної спілки відповідно до статті 57 цього Закону;

2) надання кредитній спілці дозволу на реорганізацію за рішенням загальних зборів членів такої кредитної спілки відповідно до статті 56 цього Закону, якщо така кредитна спілка припиняється у результаті реорганізації (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятнадцятою статті 56 цього Закону);

3) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи;

4) прийняття Регулятором рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних;

5) наявність у документах, поданих кредитною спілкою для видачі ліцензії, недостовірної інформації;

6) невиконання кредитною спілкою розпорядження, рішення Регулятора про усунення виявлених порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

7) повторного порушення кредитною спілкою вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг. Повторним вважається порушення, вчинене протягом двох років з дня прийняття Регулятором рішення про застосування заходу впливу за порушення кредитною спілкою вимог, що регулюють умови ліцензування з надання фінансових послуг, щодо яких було застосовано такий захід впливу;

8) кредитною спілкою не розпочато здійснення діяльності з надання фінансових послуг протягом шести місяців з дня отримання ліцензії;

9) кредитною спілкою не провадиться діяльність з надання фінансових послуг протягом шести місяців поспіль;

10) виявлено факт порушення кредитною спілкою законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення після застосування Регулятором до кредитної спілки не менше двох заходів впливу за порушення законодавства у зазначеній сфері протягом двох років;

11) відмова кредитної спілки у проведенні перевірки Регулятором, зокрема недопущення уповноважених осіб Регулятора до здійснення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до інформаційних систем та/або приміщень, об’єктів, що використовуються під час надання фінансових послуг;

12) виявлення двох і більше порушень вимог нормативно-правових актів Регулятора щодо забезпечення реалізації і моніторингу ефективності застосованих Радою національної безпеки і оборони України відповідно до Закону України "Про санкції" спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);

13) невиконання кредитною спілкою умов письмової угоди, укладеної відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 цього Закону;

14) встановлення у результаті проведення перевірки факту відсутності кредитної спілки за її місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

2. Порядок анулювання ліцензії кредитної спілки визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

Регулятор не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки:

1) повідомляє кредитну спілку про таке рішення у письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг");

2) оприлюднює повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінці офіційного Інтернет-представництва Регулятора з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур’єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення. З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Регулятора кредитна спілка, рада кредитної спілки, члени кредитної спілки та інші кредитори та контрагенти кредитної спілки вважаються повідомленими про прийняте Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки.

3. З дня прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, визначених пунктами 4-14 частини першої цієї статті:

1) зупиняється виконання кредитною спілкою грошових зобов’язань, строк виконання яких настав до дня прийняття рішення про анулювання ліцензії, та припиняється здійснення заходів, спрямованих на забезпечення виконання таких зобов’язань, застосованих до дня прийняття рішення про анулювання ліцензії, крім зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

2) кредитна спілка не має права нараховувати та виплачувати відсотки за вкладами (депозитами), дохід на додаткові пайові внески, спрямовувати прибуток на виплату доходу на пайові внески членів кредитної спілки або на збільшення пайових внесків членів кредитної спілки, приймати рішення про повернення пайових внесків членам кредитної спілки.

4. Правочини, вчинені кредитною спілкою після прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки або протягом одного року, що передував прийняттю такого рішення, якщо вони завдали збитків кредитній спілці або кредиторам, можуть бути визнані недійсними судом з таких підстав:

1) кредитна спілка виконала майнові зобов’язання раніше за встановлений термін або до початку строку виконання зобов’язання, внаслідок чого вона стала неплатоспроможною або виконання її грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

2) кредитна спілка до прийняття рішення про анулювання ліцензії взяла на себе зобов’язання, внаслідок чого вона стала неплатоспроможною або виконання її грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

3) кредитна спілка здійснила відчуження або придбання майна за цінами, відповідно нижчими або вищими за ринкові, за умови що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна кредитної спілки було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

4) кредитна спілка оплатила кредитору або прийняла майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до кредитної спілки перевищувала вартість майна;

5) кредитна спілка взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення виконання грошових вимог, внаслідок чого вона стала неплатоспроможною або виконання її грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

5. Правочини, вчинені кредитною спілкою протягом одного року, що передував прийняттю Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки, можуть бути визнані недійсними судом у межах ліквідаційної процедури за заявою Регулятора або ліквідатора також з таких підстав:

1) кредитна спілка безоплатно здійснила відчуження майна, взяла на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовилася від власних майнових вимог;

2) кредитна спілка уклала правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства;

3) кредитна спілка уклала договір дарування.

6. У разі визнання недійсними правочинів кредитної спілки з підстав, передбачених частиною четвертою або п’ятою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від кредитної спілки, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

7. У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, передбачених пунктами 4-7, 10-14 частини першої цієї статті, Регулятор має право:

1) прийняти рішення про заборону кредитній спілці вчиняти будь-які операції або здійснювати будь-яку діяльність;

2) звернутися до банків, інших установ (у тому числі фінансових установ), державних реєстраторів щодо заборони проведення будь-яких операцій з майном кредитної спілки.

1. Ліквідація кредитної спілки у разі прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, не пов’язаних з платоспроможністю кредитної спілки, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України.

Прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, визначених пунктами 5-14 частини першої статті 58 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію кредитної спілки.

2. Ліквідація кредитної спілки у разі прийняття Регулятором рішень про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії кредитної спілки здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Прийняття Регулятором рішень про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 58 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки.

3. Регулятор, за умови відсутності у кредитної спілки зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг, звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію кредитної спілки відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України протягом одного місяця з дня прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, передбачених пунктами 5-14 частини першої статті 58 цього Закону.

4. У разі наявності у кредитної спілки зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг Регулятор:

1) одночасно з прийняттям рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, визначених пунктами 5-14 частини першої статті 58 цього Закону, призначає тимчасового адміністратора;

2) протягом одного місяця з дня прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, визначених пунктами 5-14 частини першої статті 58 цього Закону, звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію кредитної спілки відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України та з клопотанням про призначення ліквідатора кредитної спілки з числа арбітражних керуючих у справі про банкрутство фінансових установ.

5. Повноваження тимчасового адміністратора припиняються з моменту призначення господарським судом ліквідатора кредитної спілки.

6. Порядок встановлення факту відсутності або наявності у кредитної спілки зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

7. Регулятор звертається до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства протягом одного місяця з дня прийняття Регулятором рішень про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії такої кредитної спілки відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 цього Закону.

8. Розпочата процедура ліквідації кредитної спілки не може бути зупинена (припинена), у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для початку такої процедури.

9. Процедура ліквідації кредитної спілки вважається завершеною, а кредитна спілка як юридична особа - ліквідованою з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Регулятор вносить до Реєстру запис про ліквідацію кредитної спілки на підставі отриманого від господарського суду затвердженого ним звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

1. У разі ліквідації кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті;

2) вимоги працівників кредитної спілки, пов’язані з трудовими відносинами, що виникли до прийняття рішення про анулювання (відкликання) ліцензії, та вимоги членів комісії з припинення, пов’язані з трудовими відносинами;

3) вимоги за договорами вкладу (депозиту);

4) вимоги щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

5) інші вимоги, крім вимог, визначених пунктами 6 і 7 цієї частини;

6) вимоги за субординованим боргом;

7) вимоги членів кредитної спілки щодо повернення їхніх пайових внесків.

Кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, підлягають поверненню членам кредитної спілки пропорційно до розміру їхніх пайових внесків.

2. Вимоги за однією чергою задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору за такою чергою.

1. Об’єднана кредитна спілка - це кредитна спілка, заснована іншими кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стійкості таких кредитних спілок, здійснення діяльності відповідно до статті 4 цього Закону, а також іншої діяльності, передбаченої цим розділом, та яка отримала ліцензію на здійснення діяльності кредитної спілки у порядку, передбаченому цим Законом.

Найменування об’єднаної кредитної спілки має містити слова "Об’єднана кредитна спілка".

2. Об’єднана кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).

3. Об’єднана кредитна спілка має право надавати фінансові послуги із залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, та надання коштів та банківських металів у кредит лише кредитним спілкам, які є її членами.

Об’єднана кредитна спілка має право надавати окремі види фінансових платіжних послуг членам кредитних спілок, які є членами об’єднаної кредитної спілки.

4. Об’єднана кредитна спілка також має право:

1) забезпечувати роботу системи з підтримки ліквідності членів об’єднаної кредитної спілки з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

2) бути учасником системи електронних платежів Національного банку України, за умови виконання вимог, встановлених законом та нормативно-правовими актами Регулятора;

3) створити фонд стабілізації та здійснювати підтримку фінансової стійкості членів об’єднаної кредитної спілки з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

4) представляти інтереси кредитних спілок з питань їх реєстрації та ліцензування, за умови прийняття відповідного рішення установчими (загальними) зборами кредитної спілки;

5) надавати кредитним спілкам, у тому числі кредитним спілкам, що не є членами об’єднаної кредитної спілки, послуги із здійснення за договором аутсорсингу ключових функцій, окремих завдань та процесів у межах здійснення таких функцій відповідно до статті 29 цього Закону.

Вимоги щодо здійснення об’єднаною кредитною спілкою функцій, зазначених у цій частині, встановлюються законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

5. Дія положень цього Закону поширюється на створення та діяльність об’єднаної кредитної спілки з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

6. Створення кредитними спілками об’єднаної кредитної спілки та її діяльність не розглядаються як існування фінансової групи та не підлягають консолідованому нагляду з боку Регулятора.

1. Мінімальна кількість засновників об’єднаної кредитної спілки становить не менше 20 кредитних спілок.

Членом об’єднаної кредитної спілки має право стати кредитна спілка, що відповідає вимогам, установленим статутом об’єднаної кредитної спілки.

2. Участь кредитних спілок, які провадять діяльність на підставі стандартної ліцензії, в об’єднаній кредитній спілці є обов’язковою.

3. Кредитна спілка може бути членом лише однієї об’єднаної кредитної спілки.

4. Члени об’єднаної кредитної спілки мають право зберігати кошти в об’єднаній кредитній спілці, членом якої вони є, у тому числі шляхом внесення їх на депозитний рахунок в об’єднаній кредитній спілці.

5. Члени об’єднаної кредитної спілки зобов’язані:

1) дотримуватися статуту та внутрішніх положень (правил) об’єднаної кредитної спілки, виконувати рішення загальних зборів членів об’єднаної кредитної спілки, а також інших органів управління об’єднаної кредитної спілки;

2) надавати об’єднаній кредитній спілці всю інформацію, необхідну для виконання встановлених цим Законом функцій об’єднаної кредитної спілки.

6. Підстави для припинення членства в об’єднаній кредитній спілці встановлюються її статутом.

7. Добровільне припинення членства кредитною спілкою в об’єднаній кредитній спілці здійснюється за умови:

1) направлення кредитною спілкою, що є членом об’єднаної кредитної спілки, до об’єднаної кредитної спілки письмового повідомлення про намір припинення членства не пізніше ніж за шість місяців до запланованої дати припинення членства. Статутом об’єднаної кредитної спілки може бути встановлено більший строк для направлення такого повідомлення;

2) виконання кредитною спілкою, що є членом об’єднаної кредитної спілки, всіх зобов’язань перед об’єднаною кредитною спілкою.

Об’єднана кредитна спілка зобов’язана повідомити Регулятора про намір кредитної спілки, що є її членом, припинити таке членство протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення від кредитної спілки.

8. Розрахунки за зобов’язаннями, пов’язаними з припиненням членства в об’єднаній кредитній спілці, здійснюються у порядку, встановленому цим Законом та статутом об’єднаної кредитної спілки.

1. Об’єднана кредитна спілка може утворити фонд стабілізації як окремий механізм підтримки платоспроможності своїх членів.

2. Фонд стабілізації може формуватися за рахунок:

1) внесків кредитних спілок - членів об’єднаної кредитної спілки;

2) розміщення коштів фонду стабілізації на депозитних та інших рахунках у банках, а також придбання державних цінних паперів, облігацій міжнародних фінансових організацій та паїв кооперативних банків, з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

3) грошових пожертв, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги юридичних і фізичних осіб;

4) інших джерел, не заборонених законодавством.

3. Активи фонду стабілізації обліковуються окремо від інших активів об’єднаної кредитної спілки.

4. Кошти фонду стабілізації можуть надаватися кредитним спілкам для підтримки їх платоспроможності на умовах субординованого боргу та/або у формі безповоротних внесків до капіталу кредитної спілки.

Надання кредитній спілці коштів з фонду стабілізації може здійснюватися, у тому числі, відповідно до плану відновлення діяльності кредитної спілки, затвердженого Регулятором.

5. Кредитні спілки, які є членами об’єднаної кредитної спілки, зобов’язані здійснювати внески до фонду стабілізації (у разі створення) на умовах, визначених статутом об’єднаної кредитної спілки.

6. Розмір внесків членів об’єднаної кредитної спілки до фонду стабілізації розраховується з урахуванням розміру активів таких кредитних спілок та ступеня їх ризику та визначається об’єднаною кредитною спілкою.

7. У разі ліквідації об’єднаної кредитної спілки активи фонду стабілізації розподіляються серед її членів пропорційно до їхньої частки у загальному складі активів фонду стабілізації станом на останню звітну дату.

8. Особливості діяльності та управління фондом стабілізації та використання його активів встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора та внутрішніми документами об’єднаної кредитної спілки.

1. Об’єднана кредитна спілка для здійснення своєї діяльності та забезпечення ефективного контролю за діяльністю кредитних спілок, що є її членами, має право:

1) встановлювати додаткові вимоги до своїх членів, у тому числі щодо їх організаційної структури, корпоративного управління, достатності капіталу, подання фінансової звітності, з урахуванням вимог та обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

2) виявляти порушення у роботі кредитних спілок, що є її членами, та надавати таким кредитним спілкам рекомендації щодо усунення порушень;

3) вимагати проведення перевірки достовірності фінансової звітності кредитної спілки суб’єктом аудиторської діяльності у випадку, якщо обов’язкова перевірка не вимагається законом;

4) виконувати функції підрозділу внутрішнього аудиту для кредитних спілок, що є її членами, з урахуванням вимог та обмежень, встановлених Регулятором;

5) виконувати інші повноваження, передбачені Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" для об’єднань учасників ринку фінансових послуг.

2. За результатами виконання функцій, зазначених у частині першій цієї статті, об’єднана кредитна спілка зобов’язана звітувати Регулятору, у тому числі повідомляти про всі виявлені суттєві порушення в діяльності кредитних спілок, які є її членами, у порядку та за формою, встановленими нормативно-правовими актами Регулятора.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2024 року, крім:

частини першої статті 20 щодо строків проведення загальних зборів членів кредитних спілок, статті 45, які вводяться в дію з 1 липня 2024 року;

пункту 2 частини четвертої статті 61, який вводиться в дію з 1 січня 2026 року;

пунктів 10, 11, 14-17 цього розділу, які набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України "Про кредитні спілки" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 15, ст. 101 із наступними змінами).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):

а) частину четверту статті 56 викласти в такій редакції:

"4. Суб’єкт господарювання може створюватися та здійснювати діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а у випадках, передбачених законом, - Національним банком України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом";

б) статтю 130 викласти в такій редакції:

"Стаття 130. Кредитні спілки у сфері господарювання

1. Кредитна спілка - це фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні інших послуг, у тому числі фінансових, за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки та інших джерел, не заборонених законодавством, а також здійснення іншої визначеної законодавством діяльності. Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).

2. Кредитна спілка створюється у порядку, передбаченому Законом України "Про кредитні спілки".

Кредитні спілки у своїй діяльності керуються цим Кодексом, Законом України "Про кредитні спілки" та іншими законодавчими актами України";

2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

а) абзац другий частини першої статті 87 викласти в такій редакції:

"Юридична особа приватного права може створюватися та здійснювати діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а у випадках, передбачених законом, - Національним банком України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом";

б) у статті 110:

частину другу доповнити реченням такого змісту: "У справі про банкрутство небанківської фінансової установи за клопотанням органу державної влади ліквідатором може бути призначена особа з числа арбітражних керуючих у такій справі";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства";

в) статтю 1058 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Положення цього параграфа, крім частини третьої цієї статті, абзацу другого частини першої статті 1059, частини другої статті 1060, статей 1063-1065 цього Кодексу, застосовуються до відносин, що виникають під час здійснення кредитною спілкою діяльності щодо залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню";

3) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

а) частину першу статті 20 доповнити пунктом 21 такого змісту:

"21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України";

4) у Кодексі України з процедур банкрутства (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 19, ст. 74):

а) абзаци третій, тринадцятий і двадцять четвертий частини першої статті 1 викласти в такій редакції:

"банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки";

"неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";

"учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов’язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;

б) статтю 4 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника - кредитної спілки вживаються у порядку, визначеному Законом України "Про кредитні спілки";

в) частину другу статті 8 доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі неплатоспроможності страховика або кредитної спілки право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають Національний банк України, боржник (якщо Національний банк України надав такому боржнику дозвіл на добровільний вихід з ринку), ліквідатор боржника або призначений Національним банком України відповідно до закону тимчасовий адміністратор страховика або кредитної спілки, якщо рішенням Національного банку України про призначення тимчасового адміністратора передбачено право тимчасового адміністратора звертатися з такою заявою";

г) частину четверту статті 11 доповнити другим і третім реченнями такого змісту: "Арбітражний керуючий у справах про банкрутство небанківських фінансових установ зобов’язаний один раз на два роки підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства за погодженням з Національним банком України або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначеним Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку спільно з державним органом з питань банкрутства беруть участь у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих у справах про банкрутство небанківських фінансових установ";

ґ) пункт 5 частини другої статті 18 викласти в такій редакції:

"5) дату видачі та номер свідоцтва про проходження підготовки у справах про банкрутство небанківських фінансових установ, строк його дії";

д) у статті 34:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"1. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі та повинна містити";

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. До заяви Національного банку України про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:

докази сплати судового збору, крім випадків, якщо згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;

довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника;

докази авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за три місяці виконання повноважень;

рішення Національного банку України про віднесення страховика або кредитної спілки до категорії неплатоспроможних";

е) у статті 48:

частину шосту доповнити абзацом шостим такого змісту:

"У разі проведення процедури банкрутства страховика або кредитної спілки Національний банк України в обов’язковому порядку включається до складу комітету кредиторів з правом вирішального голосу";

частину дев’яту доповнити новим абзацом такого змісту:

"Національний банк України має право накладати заборону (вето) на рішення комітету кредиторів, якщо реалізація таких рішень загрожує законним інтересам страховика або кредитної спілки, їхніх кредиторів";

є) доповнити статтею 93-3такого змісту:

"Стаття 93-3. Особливості банкрутства кредитних спілок

1. При розгляді справи про банкрутство кредитної спілки учасником провадження у справі про банкрутство визнається Національний банк України.

Арбітражний керуючий у справі про банкрутство кредитної спілки повинен скласти іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство небанківських фінансових установ.

2. Підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки є:

віднесення Національним банком України кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та прийняття Національним банком України рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки;

виявлення ліквідатором кредитної спілки, який здійснює ліквідацію кредитної спілки на підставі статті 110 Цивільного кодексу України, недостатності вартості майна кредитної спілки для задоволення вимог кредиторів.

3. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки може бути подана до господарського суду боржником, від імені якого виступає ліквідатор кредитної спілки, призначений судом за клопотанням Національного банку України згідно з частиною третьою статті 105 Цивільного кодексу України або Національним банком України.

Господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання кредитної спілки банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру в разі неплатоспроможності кредитної спілки або в разі недостатності вартості майна кредитної спілки для задоволення вимог кредиторів у межах процедури, передбаченої статтею 110 Цивільного кодексу України.

4. Санація кредитної спілки до відкриття провадження у справі про банкрутство не допускається.

5. Відповідно до цього Кодексу щодо боржника - кредитної спілки застосовуються такі судові процедури:

розпорядження майном кредитної спілки;

ліквідація кредитної спілки.

Процедури, визначені цим Кодексом щодо санації боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство, не застосовуються до кредитної спілки.

6. У разі визнання господарським судом кредитної спілки банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів кредитної спілки задовольняються у черговості, визначеній статтею 60 Закону України "Про кредитні спілки";

5) частину шосту статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17) доповнити словами "кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок".

4. Документи для набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи та/або отримання кредитною спілкою ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, що надійшли до Регулятора від кредитних спілок до дня введення в дію цього Закону та щодо яких Регулятором не прийнято рішення про надання відповідної ліцензії або про відмову в наданні такої ліцензії станом на день введення в дію цього Закону, залишаються без розгляду. Такі юридичні особи з дня введення в дію цього Закону мають право подати документи для одержання ліцензії кредитної спілки відповідно до вимог цього Закону.

5. Кредитні спілки, які мали статус кредитної спілки до дня введення в дію цього Закону, зобов’язані протягом шести місяців з дня введення його в дію в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора, привести свої внутрішні документи, діяльність та склад органів управління у відповідність з вимогами цього Закону.

6. Вимоги частини третьої статті 7 цього Закону щодо найменування кредитної спілки не застосовуються до кредитних спілок, створених до дня введення в дію цього Закону.

7. Кредитні спілки, які на день введення в дію цього Закону мають ознаки членства, що відповідали вимогам законодавства, що діяло до дня введення в дію цього Закону:

1) не потребують приведення своїх ознак членства у відповідність з вимогами цього Закону;

2) мають право надавати кредити фізичним особам - підприємцям, які як фізичні особи є членами кредитної спілки, фермерським господарствам, кооперативам та мікропідприємствам, які знаходяться у власності членів кредитної спілки, за умови що такі юридичні особи:

а) мають місцезнаходження в межах адміністративно-територіальної одиниці (адміністративно-територіальних одиниць), де зареєстровані кредитна спілка та/або відокремлені підрозділи такої кредитної спілки;

б) не перебувають у процесі припинення і щодо них не відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність);

в) відповідають критеріям, визначеним абзацами другим - п’ятим частини другої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (застосовується для мікропідприємств).

7-1. Кредитні спілки, які на день введення в дію цього Закону мали ознаки членства, що відповідали вимогам законодавства, що діяло до дня введення в дію цього Закону, у разі зміни ознаки членства на одну із ознак, визначених частиною другою статті 14 цього Закону, мають право створювати відокремлені підрозділи відповідно до статті 13 цього Закону та продовжувати надавати фінансові та інші послуги, а також провадити господарську діяльність у межах, визначених цим Законом та їхніми статутами, у відокремлених підрозділах, створених до дня введення в дію цього Закону.

8. Статути асоціацій, інших об’єднань кредитних спілок, що зареєстровані до дня введення в дію цього Закону, не потребують приведення у відповідність з вимогами цього Закону, а такі асоціації та інші об’єднання кредитних спілок не підлягають перереєстрації.

9. Регулятор у встановленому ним порядку протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону безоплатно переоформлює ліцензії з урахуванням, що:

1) для кредитної спілки, яка на день введення в дію цього Закону мала чинні ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та ліцензію на залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення, такі ліцензії переоформлюються на стандартну ліцензію та вноситься запис до Реєстру про право кредитної спілки надавати фінансові послуги з надання коштів та банківських металів у кредит та із залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;

2) для кредитної спілки, яка на день введення в дію цього Закону мала чинну ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, така ліцензія переоформлюється на спрощену ліцензію та вноситься запис до Реєстру про право кредитної спілки надавати фінансову послугу з надання коштів та банківських металів у кредит.

Регулятор надсилає кредитній спілці повідомлення про переоформлення ліцензії в письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") та відповідний витяг з Реєстру протягом трьох робочих днів з дня внесення запису до Реєстру.

До дня внесення Регулятором запису до Реєстру кредитна спілка здійснює свою діяльність з урахуванням вимог цього Закону відповідно до ліцензії, що діє на день введення в дію цього Закону.

Якщо до дня внесення запису до Реєстру кредитна спілка має намір почати надавати інші фінансові послуги, переоформлення ліцензії здійснюється одночасно з розглядом пакета документів для розширення обсягу ліцензії, що подається кредитною спілкою відповідно до вимог цього Закону.

З дня внесення до Реєстру запису про переоформлення ліцензії ліцензії, що діяли на день введення в дію цього Закону, вважаються анульованими, а кредитні спілки провадять свою діяльність на підставі ліцензії, передбаченої цим Законом, з надання тих фінансових послуг, інформація щодо яких міститься у Реєстрі.

10. Установити такі особливості щодо дії та виконання прийнятих до дня введення в дію цього Закону рішень Регулятора про застосування заходів впливу до кредитних спілок:

1) повноваження тимчасової адміністрації, призначеної Регулятором до дня введення в дію цього Закону, що не припинені Регулятором до дня введення в дію цього Закону, залишаються чинними після введення в дію цього Закону та діють до прийняття Регулятором рішення про припинення повноважень тимчасової адміністрації або у зв’язку із закінченням строку, на який призначено тимчасову адміністрацію;

2) рішення про застосування до кредитних спілок заходів впливу у вигляді накладення штрафу, що прийняті Регулятором до дня введення в дію цього Закону та залишаються невиконаними до дня введення в дію цього Закону, залишаються чинними та підлягають виконанню у визначений у таких рішеннях строк;

3) рішення Регулятора про застосування інших заходів впливу, ніж зазначені у підпунктах 1 і 2 цього пункту, прийняті Регулятором до дня, що передує дню введення в дію цього Закону, та строк виконання яких станом на день введення цього Закону в дію ще не настав, можуть бути скасовані Регулятором. У разі якщо такі рішення Регулятора не скасовані, вони залишаються чинними та підлягають виконанню у визначений у таких рішеннях строк;

4) невиконання рішень Регулятора про застосування заходів впливу, чинних до дня введення в дію цього Закону, починаючи з дня введення в дію цього Закону є підставою для застосування Регулятором заходів, передбачених цим Законом, у тому числі може бути підставою для проведення позапланової інспекційної перевірки.

Якщо за результатами проведення безвиїзного нагляду та/або інспекційних перевірок Регулятором встановлено відповідність кредитної спілки вимогам цього Закону, невиконані до дня введення в дію цього Закону рішення Регулятора про застосування заходів впливу починаючи з дня введення в дію цього Закону вважаються виконаними.

11. Відсутність у кредитної спілки чинної ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг або анулювання такої ліцензії є підставою для виключення Регулятором у встановленому ним порядку такої кредитної спілки та відомостей про неї з Державного реєстру фінансових установ з дня набрання чинності цим Законом. Ця вимога не поширюється на кредитні спілки, що були включені до Державного реєстру фінансових установ протягом останніх 12 місяців до дня набрання чинності цим Законом.

Відсутність у кредитної спілки, включеної до Державного реєстру фінансових установ протягом останніх 12 місяців до дня набрання чинності цим Законом або у період між днем набрання чинності цим Законом та днем введення в дію цього Закону, чинної ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг станом на день, що передує дню введення в дію цього Закону, є підставою для виключення Регулятором у встановленому ним порядку такої кредитної спілки та відомостей про неї з Державного реєстру фінансових установ з дня введення в дію цього Закону. Така вимога не поширюється на кредитні спілки, від яких документи для набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи та/або отримання кредитною спілкою ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг надійшли до Регулятора до дня введення в дію цього Закону та щодо яких Регулятором не прийнято рішення про надання відповідної ліцензії або про відмову в наданні такої ліцензії станом на день введення в дію цього Закону.

Вимога щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі витягу про виключення надавача фінансових послуг з Державного реєстру фінансових установ, передбачена частиною другою статті 13 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", не поширюється на надавачів фінансових послуг, зазначених в абзаці першому цього пункту.

12. Доручення (довіреності), видані іншим членам кредитної спілки з метою представництва інтересів членів кредитної спілки для визначення кворуму для проведення загальних зборів членів кредитної спілки, чинні на день введення в дію цього Закону, вважаються такими, що втратили чинність та припинили свою дію з дня введення в дію цього Закону. До таких доручень (довіреностей) не застосовується положення частини восьмої статті 14 цього Закону щодо обліку інформації про довіреності, видані членами кредитної спілки для представлення на загальних зборах членів кредитної спілки.

12-1. Установити, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не пізніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг", спостережна (наглядова) рада кредитної спілки (крім кредитної спілки, ліцензія якої тимчасово зупинена відповідно до пункту 9-1 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії") має право прийняти рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки.

Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки передбачає, що кредитна спілка з дати прийняття відповідного рішення її спостережною/наглядовою радою не здійснює:

залучення та повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, виплату процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки;

надання кредитів членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам, оплати за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг у межах наданих таким членам кредитів, крім приймання платежів у погашення заборгованості за наданими кредитами;

заміну забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором на суму забезпечення, що є меншою за суму заборгованості за кредитним договором, крім випадків, якщо заставлене майно було втрачено/пошкоджено внаслідок воєнних дій;

виплату бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород особам, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою, крім виплат, які є фіксованими складовими винагороди таким особам;

збільшення обсягів капітальних інвестицій за основними засобами та нематеріальними активами, що забезпечують діяльність кредитної спілки, але не забезпечують отримання доходу, крім нерухомого майна, що перейшло у власність кредитної спілки на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;