Дія підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) припиняється через 10 робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.
Підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) переоформлюється у разі:
виявлення у виданому підтвердженні технічної помилки;
втрати або пошкодження підтвердження.
Для переоформлення підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) суб’єкт рибного господарства подає відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують наведену в заяві інформацію.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про переоформлення підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) видає переоформлене підтвердження або повідомляє про відмову в його переоформленні.
Підставою для відмови у переоформленні підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) є подання неповного пакета документів, необхідних для його переоформлення.
Видача, відмова у видачі, переоформлення, анулювання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції здійснюються на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем (уповноваженим ними органом або особою) заяви про одержання (переоформлення, анулювання) дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції, а також видача (відмова у видачі) дозволу, сертифіката здійснюються в паперовій формі.
Для одержання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, із заявою, до якої додаються:
копії установчих документів - для юридичної особи;
копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків користувача - для фізичної особи - підприємця та фізичної особи (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою у ньому);
документи, що підтверджують походження зразка та законність набуття його у власність або володіння та користування;
копія дозволу на експорт або сертифіката на реекспорт зразка в Україну, виданих адміністративним органом країни, з якої зразок експортовано в Україну (у разі реекспорту);
копія дозволу адміністративного органу країни, до якої експортується або реекспортується зразок, якщо він належить до виду, включеного до Додатка I до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.
Видача дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції або надання відмови у видачі здійснюється протягом 30 календарних днів з дня отримання від юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця відповідної заяви та документів, необхідних для видачі дозволу, сертифіката.
У разі необхідності отримання висновку відповідного наукового органу України з питань дотримання вимог Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (далі - науковий орган України), щодо існування потенційної загрози виживанню виду внаслідок міжнародної торгівлі його зразками строк розгляду поданих документів продовжується на 30 календарних днів.
У висновку наукового органу України зазначаються:
обґрунтована оцінка рівня загрози виживанню відповідного виду внаслідок запланованого експорту чи імпорту зразка;
обґрунтована оцінка спроможності імпортера чи експортера забезпечити належні умови утримання живого зразка в Україні, спроможності експортера щодо виробництва продукції;
обґрунтована пропозиція щодо доцільності обмеження імпорту чи експорту живого зразка.
Строк дії дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції становить:
для вивезення зразків за межі митної території України - шість місяців;
для ввезення зразків, включених до Додатка I до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, на митну територію України - 12 місяців;
для ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що є частиною цирку або пересувної виставки та зареєстровані в адміністративних органах України, - три роки.
Підставою для відмови у видачі дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції є:
подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції;
неможливість встановити походження та законність набуття у власність (володіння, користування) зразків згідно з поданими документами;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
негативний висновок наукового органу України;
рішення керівних органів Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.
Дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікат на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції анулюється з таких підстав:
заява юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про анулювання дозволу, сертифіката;
ліквідація юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, смерть фізичної особи, якій видано дозвіл, сертифікат;
рішення суду про анулювання дозволу, сертифіката.
Рішення про анулювання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, не пізніше п’яти робочих днів з дня видання відповідного наказу.
Невикористаний дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікат на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції підлягає поверненню заявником до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, не пізніше 30 днів з дати закінчення строку його дії з поясненням причини невикористання.
Дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікат на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції переоформлюється у разі:
виявлення у виданому дозволі технічної помилки;
втрати або пошкодження дозволу.
Переоформлення дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції здійснюється за заявою, до якої додається дозвіл або сертифікат, що підлягає переоформленню (крім випадку його втрати), протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про переоформлення.
Для переоформлення дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець подає відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують наведену в заяві інформацію.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про переоформлення дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції видає переоформлений дозвіл, сертифікат або повідомляє про відмову в переоформленні.
Підставою для відмови у переоформленні дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції є подання неповного пакета документів, необхідних для переоформлення";
16) у статті 26 слова "і спортивне" виключити;
17) доповнити статтею 26-1 такого змісту:
"Стаття 26-1. Особливості здійснення любительського рибальства, що перевищує встановлені обсяги безоплатного добування (вилову)
Державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, надає платну послугу з видачі рибальського квитка для здійснення любительського рибальства, що перевищує встановлені обсяги безоплатного добування (вилову) (далі - рибальський квиток) через Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства.
Розрахунок вартості послуги з видачі рибальського квитка здійснюється державним підприємством, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, відповідно до методики справляння плати та розрахунку тарифів за послугу з видачі рибальського квитка, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.
Для одержання послуги з видачі рибальського квитка фізична особа реєструється у Єдиній державній електронній системі управління галуззю рибного господарства, додає відцифрований образ обличчя, підтверджує ознайомлення з Правилами любительського рибальства шляхом проставлення відповідної відмітки і надає про себе таку інформацію:
прізвище, власне ім’я, по батькові;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
дата народження;
стать;
зареєстроване (задеклароване) місце проживання.
Порядок надання послуги з видачі рибальського квитка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кошти, одержані державним підприємством за надання послуги з видачі рибальського квитка, спрямовуються на справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів, заходи, пов’язані з адмініструванням Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства та відтворенням водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рибальський квиток видається на строк не більше 10 календарних днів";
18) у статті 27:
у частині першій:
абзаци перший і третій викласти в такій редакції:
"Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх добування (вилову) з природного середовища (крім любительського рибальства у водних об’єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного добування (вилову) і включає";
"дослідний вилов";
абзаци четвертий - шостий виключити;
абзац сьомий викласти в такій редакції:
"любительське рибальство у водних об’єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного добування (вилову)";
у частині третій слова "здійснюється у внутрішніх рибогосподарських" замінити словами "здійснюється у рибогосподарських";
19) доповнити статтею 27-1 такого змісту:
"Стаття 27-1. Декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов
Для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову та отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) суб’єкт рибного господарства щороку, до 1 вересня, зобов’язаний задекларувати право на промислове рибальство та/або дослідний вилов шляхом подання декларації в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Така декларація подається в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.
У декларації на промислове рибальство, дослідний вилов зазначається така інформація (відомості):
повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), задеклароване (зареєстроване) місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) (не зазначається фізичною особою, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті, подається серія (за наявності) та номер паспорта);
про наявність матеріально-технічної бази - риболовних суден, знарядь лову, рибоприймального пункту;
про сплату податків та обов’язкових платежів у галузі рибного господарства;
про документ про включення риболовного судна до системи дистанційного контролю риболовних суден;
про договір на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), укладений суб’єктом рибного господарства з науковою установою, яка здійснюватиме дослідний вилов.
Суб’єкти рибного господарства, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції", не мають права подавати декларацію на промислове рибальство та дослідний вилов.
Для визначення суб’єкта рибного господарства, який здійснюватиме дослідний вилов, та укладення з ним договору на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) наукова установа до 1 липня відповідного року зобов’язана оприлюднити програму на проведення дослідного вилову водних біоресурсів у Єдиній державній електронній системі управління галуззю рибного господарства та/або на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Суб’єкт рибного господарства несе відповідальність за достовірність поданої інформації (відомостей)";
20) доповнити статтею 27-2 такого змісту:
"Стаття 27-2. Порядок функціонування Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства
Єдина державна електронна система управління галуззю рибного господарства містить інформацію про:
суб’єктів рибного господарства, користувачів водних біоресурсів та їхню діяльність;
водні біоресурси (водні біологічні ресурси) та їх обіг;
декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов;
ліміти спеціального використання водних біоресурсів, квоти добування (вилову);
режими промислу та режими рибогосподарської експлуатації рибогосподарського водного об’єкта;
документи дозвільного характеру в галузі рибного господарства;
договори на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та договори на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
рибоприймальні пункти та їхню діяльність;
рибогосподарські водні об’єкти (їх частини);
риболовні судна, знаряддя лову;
товарно-транспортні накладні (ттн-риба);
фізичних осіб, які здійснюють любительське рибальство;
простежуваність водних біоресурсів;
звітність у сфері рибного господарства;
реєстри, пов’язані з галуззю рибного господарства.
Ведення та адміністрування Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Держателем Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Адміністратором Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства є державне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Порядок функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства затверджується Кабінетом Міністрів України";
"Стаття 28. Ліміти спеціального використання водних біоресурсів
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється відповідно до лімітів спеціального використання водних біоресурсів.
Порядок встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 29. Порядок встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів
Ліміти спеціального використання водних біоресурсів поділяються на:
ліміти спеціального використання водних біоресурсів для здійснення промислового рибальства;
ліміти спеціального використання водних біоресурсів для здійснення дослідного вилову.
Підставою для встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів є науково-біологічні обґрунтування, розроблені науковими установами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, науковими установами, що належать до сфери управління Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України, на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, які подаються щороку, до 15 серпня, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Ліміти спеціального використання водних біоресурсів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості";
22) статтю 30 викласти в такій редакції:
"Стаття 30. Розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів
За рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, ліміти спеціального використання водних біоресурсів для здійснення промислу та дослідного вилову розподіляються на квоти добування (вилову) з метою їх подальшого включення до договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та/або договору на право здійснення дослідного вилову у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).
Право на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах розподілених квот добування (вилову) реалізується на аукціоні, що проводиться в електронній формі.
Порядок проведення аукціону з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), визначення переможця за результатами аукціону та результатів проведення аукціону, а також форми типового договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та типового договору на право здійснення дослідного вилову у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Аукціони з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) проводяться в електронній торговій системі, адміністратором якої є суб’єкт господарювання державного сектору економіки, визначений Кабінетом Міністрів України.
Електронна торгова система забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, необхідними для проведення аукціону з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) в електронній формі.
Організатором аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
При укладенні договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) сплата коштів здійснюється відповідно до порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та порядку проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).
Кошти, одержані від зростання стартової ціни на аукціоні з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів, зараховуються до державного бюджету відповідно до законодавства";
23) статтю 31 викласти в такій редакції:
"Стаття 31. Правила рибальства
Правила промислового рибальства розробляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, за басейновим принципом та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.
Правилами промислового рибальства визначаються райони, способи і строки добування (вилову) водних біоресурсів, типи, розміри та кількість риболовних суден, знаряддя лову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об’єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), навантаження на кожний водний об’єкт за кількістю та потужністю риболовних суден.
З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими промислу для окремих рибогосподарських водних об’єктів (їх частин). Режими промислу затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Правила любительського рибальства розробляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.
Правилами любительського рибальства визначаються умови здійснення любительського рибальства, обсяги, норми, мінімальні розміри, місця, періоди (строки), знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів, дозволені для добування (вилову) види водних біоресурсів, район їх дії, умови проведення спортивних змагань із спортивного рибальства та здійснення підводного полювання";
24) статтю 34 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
"не більше ніж 20 відсотків водних біоресурсів від установленого обсягу лімітів спеціального використання водних біоресурсів у відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), з урахуванням пов’язаних з ними осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України".
У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами п’ятим - дев’ятим;
25) у статті 35:
в абзаці другому слово "виловом" замінити словом "рибальством";
в абзаці п’ятнадцятому слово "добування" замінити словами "добування (вилову)";
доповнити абзацами шістнадцятим і сімнадцятим такого змісту:
"забезпечувати включення риболовних суден до системи дистанційного контролю риболовних суден;
своєчасно вносити достовірну інформацію (відомості) до Єдиного державного реєстру управління галуззю рибного господарства";
26) статтю 36 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"Суб’єкти рибного господарства, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції", не мають права на користування водними біоресурсами";
27) у статті 37:
у частині першій слова "внутрішніх водних об’єктах" замінити словами "водних об’єктах (їх частинах)";
частину четверту після слова "користувачів" доповнити словами "водних біоресурсів";
доповнити частиною шостою такого змісту:
"Суб’єкти рибного господарства, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції", не можуть набувати право власності на водні біоресурси";
28) частину другу статті 42 викласти в такій редакції:
"Облік рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, які надані в користування для цілей аквакультури, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, засобами Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України";
29) у назві розділу XI слова "флот рибної промисловості" замінити словами "риболовні судна";
30) у статті 46:
у назві слова "флот рибної промисловості" замінити словами "риболовні судна";
частину першу викласти в такій редакції:
"У галузі рибного господарства діють морські рибні порти, портопункти та інші місця базування риболовних суден";
у частині третій слова "суден флоту рибної промисловості" замінити словами "риболовних суден";
частину четверту викласти в такій редакції:
"Морські рибні порти, портопункти та місця базування риболовних суден мають забезпечувати безпечну стоянку риболовних суден та дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі відповідно до визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання риболовними суднами забруднюючих речовин у межах акваторії порту, портопунктів та місць базування риболовних суден";
у частині п’ятій слова "суден флоту рибної промисловості" замінити словами "риболовних суден", а слова "базування суден встановлюється" - словами "базування риболовних суден встановлюється";
31) статтю 47 викласти в такій редакції:
"Стаття 47. Облік добутих (виловлених) водних біоресурсів та продукції з них, що здійснюється на рибоприймальних пунктах
Рибоприймальний пункт розташовується на землях водного фонду, на яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до вимог Водного кодексу України та Земельного кодексу України.
Рибоприймальний пункт може розташовуватися безпосередньо на риболовному судні, що здійснює добування (вилов) водних біоресурсів у внутрішніх морських водах, територіальному морі та у зоні юрисдикції України, з веденням відповідного обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів та продукції з них.
Вимоги до рибоприймального пункту визначаються наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості";
32) у статті 49:
у назві слова "суден флоту рибного господарства" замінити словами "риболовних суден";
в абзаці першому слова "суден флоту рибної промисловості" замінити словами "риболовних суден";
в абзаці другому слово і цифру "судна 1" замінити словами і цифрою "риболовні судна 1";
в абзаці третьому слово і цифру "судна 2" замінити словами і цифрою "риболовні судна 2";
в абзаці четвертому слово і цифру "судна 3" замінити словами і цифрою "риболовні судна 3";
в абзаці п’ятому слово і цифру "судна 4" замінити словами і цифрою "риболовні судна 4";
33) у назві і тексті статті 50 слова "суден флоту рибної промисловості" замінити словами "риболовних суден";
34) у частині другій статті 52 слово "суднах" замінити словами "риболовних суднах";
35) абзаци третій і четвертий статті 53 викласти в такій редакції:
"сприяння будівництву та модернізації риболовних суден, підприємств рибного господарства шляхом включення до планів державного замовлення будівництва риболовних суден та рибницьких заводів (риборозплідників) з вирощування цінних видів риби для зариблення рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення;
визнання суб’єктів рибогосподарського комплексу, діяльність яких пов’язана з промисловим рибальством на водних об’єктах загальнодержавного значення, розведенням, вирощуванням та переробкою власної продукції, товаровиробниками сільськогосподарської продукції".
5. У Законі України "Про аквакультуру" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 43, ст. 616 із наступними змінами):
1) у частині першій статті 1:
абзаци сьомий, тридцять перший і тридцять шостий викласти в такій редакції:
"гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об’єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод";
"рибницьке господарство - єдиний майновий комплекс, до складу якого входять рибогосподарська технологічна водойма або їх комплекс, гідротехнічні споруди для цілей аквакультури або гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури";
"рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд для цілей аквакультури або гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об’єктів аквакультури";
доповнити з урахуванням алфавітного порядку терміном такого змісту:
"гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об’єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об’єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури";
2) абзац п’ятий частини першої статті 7 викласти в такій редакції:
"затвердження порядків надання у користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури, гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми та форм типових договорів користування на умовах оренди гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури та гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми";
3) абзац другий частини другої статті 14 доповнити словами "рибогосподарської технологічної водойми";
"Стаття 14-1. Особливості надання гідротехнічних споруд для цілей аквакультури у користування на умовах оренди
1. Фізичні та юридичні особи, які орендують рибогосподарські водні об’єкти та земельні ділянки у комплексі з розташованими на них водними об’єктами (далі - фізичні та юридичні особи), вправі набувати на неконкурентних засадах, без проведення аукціону, право користування на умовах оренди гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури, земельними ділянками, на яких розміщені такі споруди, які розташовані на цих водних об’єктах та перебувають у державній або комунальній власності чи власник яких невідомий або його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів.
2. Гідротехнічні споруди для цілей аквакультури державної та комунальної власності передаються фізичним та юридичним особам за договором користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури органом державної влади або органом місцевого самоврядування, до повноважень якого відповідно до частини третьої цієї статті віднесено прийняття рішення про передачу у користування на умовах оренди гідротехнічної споруди для цілей аквакультури.
3. Рішення про передачу фізичним та юридичним особам у користування на умовах оренди гідротехнічної споруди для цілей аквакультури приймається щодо:
гідротехнічних споруд для цілей аквакультури державної власності - центральним органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, або підприємством, установою, організацією, що належить до сфери управління такого органу, за погодженням з ним;
гідротехнічних споруд для цілей аквакультури комунальної власності - виконавчим органом місцевого самоврядування, уповноваженим відповідною сільською, селищною, міською радою, а якщо такий орган не визначено - відповідною сільською, селищною, міською, районною, обласною радою.
Для укладення договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури державної або комунальної власності фізичні та юридичні особи подають заяву довільної форми та документ, що підтверджує право користування рибогосподарським водним об’єктом (його частиною) (копію договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом, копію договору оренди водного об’єкта або інші документи, що підтверджують право користування рибогосподарським водним об’єктом (його частиною), до органу, визначеного цією частиною, в управлінні якого перебуває гідротехнічна споруда для цілей аквакультури.
Орган, в управлінні якого перебуває гідротехнічна споруда для цілей аквакультури, не пізніше 10 робочих днів з дня отримання заяви укладає договір оренди гідротехнічної споруди для цілей аквакультури з фізичною або юридичною особою, що подала заяву.
Якщо протягом зазначеного строку орган, в управлінні якого перебуває гідротехнічна споруда для цілей аквакультури, не уклав договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою, договір вважається укладеним за принципом мовчазної згоди. За таких умов фізична або юридична особа вважається орендарем гідротехнічної споруди для цілей аквакультури та сплачує орендну плату до державного або відповідного місцевого бюджету.
4. Якщо власник гідротехнічної споруди для цілей аквакультури невідомий або його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів, фізичні та юридичні особи подають заяву довільної форми у письмовій або електронній формі до органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого відповідно до частини третьої цієї статті віднесено прийняття рішення про передачу у користування на умовах оренди гідротехнічної споруди для цілей аквакультури.
Відповідний орган, до якого надійшла заява, зобов’язаний протягом 10 робочих днів надати відповідь у письмовій або електронній формі про наявність або відсутність гідротехнічної споруди для цілей аквакультури у його управлінні.
У разі якщо такий орган надав відповідь, що гідротехнічна споруда для цілей аквакультури перебуває в його управлінні, договір оренди гідротехнічної споруди для цілей аквакультури укладається відповідно до частини третьої цієї статті.
5. Для цілей цієї статті під безхазяйними гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури розуміються гідротехнічні споруди для цілей аквакультури, власник яких відсутній або його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів.
У разі якщо орган, визначений частиною третьою цієї статті, надав відповідь, що гідротехнічна споруда для цілей аквакультури не перебуває у його управлінні, така гідротехнічна споруда для цілей аквакультури визнається безхазяйним майном.
Для укладення договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури, яка визнана безхазяйним майном, фізичні та юридичні особи подають до органу, що здійснює розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, на яких розташовані взяті в оренду водні об’єкти, заяву довільної форми у письмовій або електронній формі про проведення інвентаризації такого майна.
Протягом 10 робочих днів після отримання заяви про проведення інвентаризації орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов’язаний провести інвентаризацію такого майна із складанням акта опису, оцінки та передачі майна.
Під час проведення інвентаризації, але не пізніше п’яти робочих днів до складення акта опису, оцінки та передачі майна, відповідний орган публікує у друкованих засобах масової інформації оголошення про взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди для цілей аквакультури.
Оцінка майна проводиться комісією, яка утворюється органом, що проводить інвентаризацію такого майна, за справедливою вартістю, виходячи з ринкових цін.
Акт опису, оцінки та передачі майна є підставою для прийняття виявлених гідротехнічних споруд для цілей аквакультури на баланс органу управління та надання його у користування.
Протягом п’яти робочих днів після складення акта опису, оцінки та передачі майна орган повідомляє заявнику про проведену інвентаризацію та укладає з ним договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури.
Якщо протягом зазначеного строку орган не повідомив заявнику про проведену інвентаризацію та не уклав з ним договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури, такий договір вважається укладеним за принципом мовчазної згоди, фізична або юридична особа вважається орендарем гідротехнічної споруди для цілей аквакультури та сплачує орендну плату до державного або відповідного місцевого бюджету.
На заявника може покладатися обов’язок виготовлення технічної документації та інших необхідних документів для експлуатації гідротехнічної споруди для цілей аквакультури відповідно до умов договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури.
6. Договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури укладається в письмовій формі.
Істотними умовами договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури є:
об’єкт оренди;
строк дії договору;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови використання об’єкта оренди;
умови і строки передачі об’єкта оренди суб’єкту аквакультури;
умови збереження стану об’єкта оренди;
умови повернення суб’єктом аквакультури об’єкта оренди;
встановлені обмеження (обтяження) щодо використання об’єкта оренди;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін.
За згодою сторін у договорі користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури можуть конкретизуватися його умови.
Укладений договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури підлягає оприлюдненню в електронній торговій системі, визначеній Законом України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до порядку надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури.
7. Строк дії договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури не може перевищувати строк дії договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом або договору оренди землі під таким водним об’єктом.
8. Розмір плати за користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури становить 10 відсотків розміру орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом або договору оренди землі під таким водним об’єктом на рік.
9. У разі наявності двох і більше орендарів водного об’єкта, на якому розташовані гідротехнічні споруди для цілей аквакультури, договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури укладається з кожним орендарем окремо з визначенням умов її експлуатації.
10. Після закінчення строку дії договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури та/або в разі виявлення порушень умов такого договору орендар зобов’язаний повернути гідротехнічну споруду для цілей аквакультури в належному стані, визначеному таким договором.
Стаття 14-2. Особливості умов надання гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди
1. Фізичні та юридичні особи, які орендують рибогосподарські технологічні водойми відповідно до договору оренди землі в комплексі з розташованими на ній водними об’єктами (далі - фізичні та юридичні особи), зобов’язані протягом шести місяців з дня укладення договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом укласти договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми на неконкурентних засадах, без проведення аукціону.
2. Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми передаються фізичним та юридичним особам за договором користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми державним підприємством, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на балансі якого знаходяться такі гідротехнічні споруди (далі - балансоутримувач), за погодженням з уповноваженим органом управління.
3. Для укладення договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми фізичні та юридичні особи подають балансоутримувачу заяву довільної форми, до якої додається копія договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом або копія договору оренди водного об’єкта з копією договору оренди землі.
4. Балансоутримувач не пізніше 30 календарних днів з дня отримання заяви та документів, що додаються до неї, розраховує орендну плату за користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми та укладає договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми.
5. Розмір орендної плати за користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми становить 12 відсотків залишкової вартості гідротехнічної споруди рибогосподарської технологічної водойми на рік.
6. Орендна плата за користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми спрямовується таким чином:
70 відсотків - до державного бюджету;
30 відсотків - балансоутримувачу.
7. Договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми укладається в паперовій формі.
Істотними умовами договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми є:
об’єкт оренди;
строк дії договору;
орендна плата із зазначенням її розміру індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови використання об’єкта оренди;
умови і строки передачі об’єкта оренди суб’єкту аквакультури;
умови збереження стану об’єкта оренди;
умови повернення суб’єктом аквакультури об’єкта оренди;
встановлені обмеження (обтяження) щодо використання об’єкта оренди;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін.
Укладений договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми підлягає оприлюдненню в електронній торговій системі, визначеній Законом України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до порядку надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми.
8. Строк дії договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми не може перевищувати строк дії договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом або договору оренди водного об’єкта і договору оренди землі".
6. У Законі України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 4, ст. 25 із наступними змінами):
1) абзац двадцять другий частини першої статті 1 доповнити словами "терміни "гідротехнічна споруда рибогосподарської технологічної водойми", "гідротехнічна споруда для цілей аквакультури" - у значеннях, наведених у Законі України "Про аквакультуру";
2) частину шосту статті 2 доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:
"Відносини оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми та гідротехнічних споруд для цілей аквакультури регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про аквакультуру";
3) у пункті 2 частини другої статті 3:
абзац вісімнадцятий після слів "гідротехнічні споруди" доповнити словами "(крім гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм та гідротехнічних споруд для цілей аквакультури)";
абзац двадцятий викласти в такій редакції:
"водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм та гідротехнічних споруд для цілей аквакультури), об’єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем".
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
абзаців третього і четвертого підпункту 10, підпунктів 14, 15, 17, 19, 22 пункту 4 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня повідомлення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, про початок роботи Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства, але не пізніше 1 липня 2023 року;
підпункту 31 пункту 4 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня повідомлення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, про початок роботи Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства, але не пізніше 1 травня 2023 року.
2. Плата за спеціальне використання водних біоресурсів у режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта справляється до закінчення строку дії такого режиму.
3. Фізичні та юридичні особи, які орендують рибогосподарські технологічні водойми відповідно до договору оренди водного об’єкта чи договору оренди землі або є користувачами на праві постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовані гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, зобов’язані протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом укласти договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми за процедурою, визначеною статтею 14-2 Закону України "Про аквакультуру". У разі якщо фізична або юридична особа не уклала договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми протягом строку, визначеного цим пунктом, орендодавець протягом одного місяця з дня закінчення такого строку зобов’язаний розірвати договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом або договір оренди водного об’єкта з договором оренди землі.
4. Кабінету Міністрів України у чотиримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
розробити та затвердити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації положень цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 21 березня 2023 року № 2989-IX |
