| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 20 березня 2023 року № 2970-IX | |
Документ підготовлено в системі iplex
Верховна Рада України | Закон від 20.03.2023 № 2970-IX
"Контролюючий орган має право проводити перевірку з питань дотримання вимог статті 39-3 цього Кодексу фінансовими агентами та власниками рахунків та визначати суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у випадках та розмірах, визначених цим Кодексом, не пізніше 1825 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про підзвітні рахунки, а якщо відповідний звіт був поданий пізніше - за днем його фактичного подання. Строк давності, визначений цим абзацом, не застосовується щодо перевірки фінансового агента, який не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період у визначеному цим Кодексом порядку".
19.Статтю 103 доповнити пунктом 103.15 такого змісту:
"103.15. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, забезпечує публікацію на своєму офіційному веб-сайті текстів та/або перекладів текстів чинних міжнародних договорів України, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, державною мовою".
20. У пункті 104-1.1 статті 104-1 слова і цифри "визначеного статтями 56, 58-1 цього Кодексу" замінити словами і цифрами "визначеного статтями 39-3, 56, 58-1 цього Кодексу".
21. У пункті 112.6 статті 112 слова "податкового обов’язку" замінити словами "податкового обов’язку, а також іншого обов’язку, передбаченого цим Кодексом, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності".
22. Статтю 117 доповнити пунктом 117.6 такого змісту:
"117.6. Неподання фінансовим агентом заяви про взяття його на облік як підзвітної фінансової установи відповідно до вимог пункту 39-3.3 статті 39-3 цього Кодексу -
тягне за собою накладення штрафу у 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку реєстрації та виконання інших вимог статті 39-3 цього Кодексу".
23. Пункт 118.4 статті 118 виключити.
24. Доповнити статтею 118-1 такого змісту:
"Стаття 118-1. Порушення вимог щодо виявлення підзвітних рахунків та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки
118-1.1. Неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу -
тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.
118-1.2. Ненадання у встановлений строк депозитарною установою повідомлення про депонентів - інвесторів інститутів спільного інвестування компанії з управління активами або надання у повідомленні неповних відомостей, або ненадання компанії з управління активами відповіді на її запит, надісланий відповідно до пункту 39-3.11 статті 39-3 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Сплата такого штрафу не звільняє депозитарну установу від обов’язку подання інформації та документів про депонентів - інвесторів інститутів спільного інвестування компанії з управління активами.
118-1.3. Несвоєчасне подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки або несвоєчасне подання фінансовим агентом виправленого звіту про підзвітні рахунки на вимогу контролюючого органу з порушенням встановлених строків, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу у 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки, але не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки та виправлення помилок у раніше поданому звіті.
118-1.4. Подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з неповними або недостовірними відомостями чи помилками -
тягне за собою накладення штрафу у 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
У разі вчинення в одному звіті порушень щодо двох і більше фінансових рахунків розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожен фінансовий рахунок, щодо якого було подано помилкову, неповну або недостовірну інформацію.
Штраф, передбачений цим пунктом, не застосовується у разі, якщо недостовірні відомості або помилки у звіті про підзвітні рахунки виникли з незалежних від фінансового агента причин та/або у зв’язку з поданням власником фінансового рахунку недостовірної інформації, за умови що фінансовий агент:
вжив необхідних заходів належної комплексної перевірки для виявлення підзвітних рахунків і перевірки статусу податкового резидентства власників рахунків та контролюючих осіб таких власників рахунків;
своєчасно, у строк, встановлений статтею 39-3 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про підзвітний рахунок, щодо якого власником фінансового рахунку були надані неповні або недостовірні відомості.
Штраф, передбачений цим пунктом, не застосовується, якщо фінансовий агент подав звіт про підзвітні рахунки з помилкою або помилками, якщо відповідні помилки не вплинули на виявлення підзвітного рахунку та на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є власник рахунку та/або його контролюючі особи, а також на правильність ідентифікації осіб, для яких відповідний рахунок є підзвітним.
Штраф, передбачений цим пунктом, не застосовується, якщо після виявлення помилки фінансовий агент подав виправлений звіт самостійно або у відповідь на отримане повідомлення контролюючого органу у строки, визначені статтею 39-3 цього Кодексу.
118-1.5. Дії, передбачені пунктом 118-1.4 цієї статті, вчинені фінансовим агентом внаслідок невиконання, неналежного виконання або порушення правил належної комплексної перевірки, визначених підпунктом 39-3.1.3 пункту 39-3.1 статті 39-3 цього Кодексу, а також умисне невключення до звіту про підзвітні рахунки інформації про підзвітний рахунок -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків розміру залишку або вартості кожного фінансового рахунку, щодо якого було подано неповні, помилкові або недостовірні відомості або щодо якого не було подано інформацію у звіті про підзвітні рахунки, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної плати та не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожен фінансовий рахунок, щодо якого було подано помилкову, неповну або недостовірну інформацію, та за кожен фінансовий рахунок, який не було включено до звіту про підзвітні рахунки.
118-1.6. Порушення фінансовими агентами вимог щодо строків зберігання документів та інформації щодо фінансових рахунків в обсязі, визначеному статтею 39-3 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Ті самі порушення, що призвели до невключення підзвітного рахунку до звіту про підзвітні рахунки або порушення строків зберігання (або відсутності) документів самостійної оцінки CRS особи, для якої рахунок є підзвітним, -
тягнуть за собою накладення штрафу у 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
118-1.7. Систематичне умисне (більше двох разів протягом безперервного періоду у 24 календарні місяці) або інше істотне порушення фінансовим агентом вимог статті 39-3 Кодексу в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1 відсотка суми доходу (виручки) фінансового агента за даними його окремої фінансової звітності за календарний рік, що передує року, в якому застосовано штраф.
Штраф, передбачений цим пунктом, застосовується контролюючим органом виключно за результатами проведення документальної перевірки фінансового агента.
Для цілей застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої цим пунктом, про наявність істотного порушення фінансовим агентом вимог статті 39-3 цього Кодексу свідчить щонайменше одна з таких умов:
1) фінансовий агент не надав відповідь або документи, або іншу інформацію на запити контролюючого органу, що стосуються виконання фінансовим агентом вимог Загального стандарту звітності CRS, три або більше разів протягом безперервного періоду у 24 календарні місяці;
2) фінансовий агент не надав документи, що підтверджують здійснення ним заходів належної комплексної перевірки відповідно до правил розділів II-VII Загального стандарту звітності CRS, або документи самостійної оцінки CRS щодо щонайменше 25 відсотків загальної кількості фінансових рахунків цього фінансового агента;
3) до фінансового агента протягом двох календарних років поспіль було застосовано щонайменше три штрафи, передбачені не менш як двома пунктами цієї статті, але фінансовий агент не усунув порушення, що стали підставами для застосування до нього штрафів, протягом трьох місяців з дати застосування останнього штрафу (або дати узгодження відповідного грошового зобов’язання, якщо рішення про застосування штрафу було оскаржено фінансовим агентом).
Якщо фінансовий агент вчинив більше одного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно з цією статтею, штрафна (фінансова) санкція, передбачена цим пунктом, поглинає інші штрафи, передбачені цією статтею за порушення вимог статті 39-3 цього Кодексу в частині виконання вимог Загального стандарту звітності CRS, які могли б бути застосовані за кожне окреме правопорушення, що стало причиною застосування цього пункту.
118-1.8. Умисне надання власником рахунку документів самостійної оцінки CRS стосовно себе та/або стосовно його контролюючих осіб у випадках, передбачених статтею 39-3 цього Кодексу, з недостовірними відомостями, що призвело до невстановлення підзвітності рахунку для власника рахунку та/або для його контролюючих осіб, -
тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Сплата такого штрафу не звільняє власника рахунку від обов’язку власника рахунку щодо надання документів самостійної оцінки CRS стосовно себе та/або стосовно його контролюючих осіб у випадках, передбачених статтею 39-3 цього Кодексу, з достовірними відомостями".
25. У статті 120:
1) пункт 120.5 доповнити абзацами п’ятим - сьомим такого змісту:
"Сплата таких штрафів не звільняє платника податків від обов’язку подання уточнюючого повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та/або уточнюючого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (у тому числі на підставі повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній).
Неподання уточнюючого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній вважається несвоєчасним поданням платником податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, за яке застосовується штраф, визначений абзацом сьомим пункту 120.6 цієї статті, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, починаючи з 31 календарного дня з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній.
Штраф, передбачений цим пунктом, не застосовується, якщо платник податків подав повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та/або звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній з помилками, які не вплинули на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, і такий платник виправив помилки шляхом подання уточнюючого повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній самостійно або не пізніше 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній";
2) у пункті 120.6:
в абзаці першому слова "повідомлення про участь у міжнародній групі компаній" замінити словами "повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу";
в абзаці сьомому слова "міжнародної групи компаній, але" замінити словами "міжнародної групи компаній (у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу), але".
26. Статтю 121 доповнити пунктами 121.2-121.5 такого змісту:
"121.2.Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації.
121.3. Неподання або подання не в повному обсязі інформації про структуру власності або про кінцевого бенефіціарного власника самостійно або на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-1 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє від обов’язку подання інформації, передбаченої статтею 44-1 цього Кодексу.
Штраф застосовується до платників податків, визначених пунктом 44-1.1 статті 44-1 цього Кодексу, які у встановленому порядку повідомили контролюючий орган про самостійне подання інформації до контролюючого органу. У разі призначення платником податків уповноваженого банку, на якого покладається обов’язок надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1 цього Кодексу, штраф застосовується до уповноваженого банку.
121.4. Неповідомлення резидентом України про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту, або про припинення такого договору у строки, передбачені статтею 44-2 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Сплата штрафу не звільняє відповідальну особу від обов’язку подання повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту, або про припинення такого договору.
121.5. Неподання або подання не в повному обсязі особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу в 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє відповідну особу від обов’язку подання інформації та документів, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу".
27. У підрозділі 10 розділу XX "Перехідні положення":
1) пункти 53 і 53-1 викласти в такій редакції:
"53. Норми пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу щодо:
запиту контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) - вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;
подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній - вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.
Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній і які у 2022 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подати до 1 жовтня 2023 року повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Норми абзацу третього підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу щодо подання платниками податків звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній - вперше застосовуються щодо фінансового року, встановленого материнською компанією міжнародної групи компаній, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, з дотриманням строку подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу.
Норми абзаців четвертого - сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу щодо подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній - вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією - стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, подаються з дотриманням строку подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу.
53-1. Багатосторонній автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки здійснюється на підставі Багатосторонньої угоди CRS після приєднання компетентного органу України до Багатосторонньої угоди CRS та у строки, визначені розділом 3 Багатосторонньої угоди CRS.
53-1.1. Вимоги статті 39-3 цього Кодексу в частині, що стосується застосування фінансовими агентами Загального стандарту звітності CRS для цілей виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS, застосовуються з 1 липня 2023 року. Для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS першим звітним періодом є період, що розпочинається 1 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.
Особи, які мають усі необхідні дозволи для ведення господарської діяльності та відповідають критеріям підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS станом на 30 червня 2023 року, застосовують процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків з 1 липня 2023 року.
У 2024 році центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює граничний строк подання звіту про підзвітні рахунки за перший звітний період, але не раніше 1 липня 2024 року.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, має право встановити інший перший звітний період для подання звітності про підзвітні рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, якщо Багатостороння угода CRS визначить інші звітні періоди та строки подання звітності за підзвітними рахунками, ніж визначені цим Кодексом.
53-1.2. Установити, що у період з 1 липня 2023 року до набрання чинності нормативно-правовим актом, затвердженим відповідно до підпункту 39-3.1.4 пункту 39-3.1 статті 39-3 цього Кодексу (Порядок застосування CRS), правила належної комплексної перевірки, визначені розділами II-VIII Загального стандарту звітності CRS, застосовуються на/щодо таких дат:
1) для цілей пункту С(6) розділу III та пункту С(9) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS щодо існуючих рахунків - 30 червня 2023 року;
2) для цілей пункту D розділу III Загального стандарту звітності CRS перевірка існуючих рахунків фізичних осіб має бути завершена:
до 31 грудня 2023 року - для рахунків з високою вартістю у значенні, наведеному в розділі VIII Загального стандарту звітності CRS;
до 31 грудня 2024 року - для рахунків з низькою вартістю у значенні, наведеному в розділі VIII Загального стандарту звітності CRS;
3) для цілей пунктів А та В розділу V Загального стандарту звітності CRS застосовуються дати 30 червня 2023 року та 31 грудня 2023 року;
4) для цілей пункту E(1) розділу V Загального стандарту звітності CRS перевірка існуючих рахунків організацій із сукупним залишком або вартістю, що перевищує суму в гривні, еквівалентну 250000 доларів США станом на 30 червня 2023 року, має бути завершена до 31 грудня 2024 року;
5) для цілей пункту E(2) розділу V Загального стандарту звітності CRS перевірка існуючих рахунків організацій із сукупним залишком або вартістю, що не перевищує суму в гривні, еквівалентну 250000 доларів США станом на 30 червня 2023 року, але перевищує еквівалент 250000 доларів США у гривні станом на 31 грудня 2023 року або будь-якого наступного року, має бути завершена протягом календарного року, наступного за роком, протягом якого загальний баланс або вартість рахунку перевищить суму в гривні, еквівалентну 250000 доларів США;
6) для цілей пункту В(8)(b) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS у визначенні терміна "кваліфікований емітент кредитної картки" застосовується дата 1 липня 2023 року;
7) для цілей пункту С(10) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS у визначенні терміна "новий рахунок" застосовується дата 1 липня 2023 року або пізніша дата;
8) для цілей пункту С(14) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS у визначенні терміна "рахунок з низькою вартістю" застосовується дата 30 червня 2023 року;
9) для цілей пункту С(15) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS у визначенні терміна "рахунок з високою вартістю" застосовується дата 30 червня 2023 року;
10) для цілей пункту С(17)(f)(ii) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS застосовується дата 1 липня 2023 року.
53-1.3. Установити такі особливості застосування положень статті 39-3 цього Кодексу у частині, що стосується застосування Загального стандарту звітності CRS, протягом перехідного періоду:
1) фінансові агенти, які станом на 30 червня 2023 року відповідають критеріям підзвітних фінансових установ, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі відповідно до пункту 39-3.3 статті 39-3 цього Кодексу до 31 грудня 2023 року;
2) за порушення, вчинені фінансовими агентами та власниками рахунків до 31 грудня 2024 року включно, штрафні (фінансові) санкції, передбачені пунктами 118-1.3-118-1.8 статті 118-1 цього Кодексу, не застосовуються, а за порушення, вчинені у період з 1 січня по 31 грудня 2025 року, - застосовуються у 0,5 розміру відповідного штрафу.
53-1.4. Не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов’язань платника податків, інформація, отримана контролюючим органом від іноземних компетентних органів відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та яка стосується фінансового рахунку або рахунків громадянина України, відкритих у фінансових установах іноземних юрисдикцій, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа - громадянин України, не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX";
2) доповнити пунктами 70 і 71 такого змісту:
"70. Особи, до яких застосовуються вимоги статті 44-1 цього Кодексу, вперше подають повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників або повідомляють контролюючий орган про призначення уповноваженого банку відповідно до вимог пункту 44-1.3 статті 44-1 цього Кодексу у повідомленні за перший звітний (податковий) квартал, який розпочинається 1 січня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX".
71. Особи, які є управителями або адміністраторами трастів та до яких застосовуються вимоги статті 44-2 Кодексу, вперше подають повідомлення про укладення та припинення договорів про управління або адміністрування трасту відповідно до пункту 44-2.2 статті 44-2 цього Кодексу протягом 180 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX".
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
пунктів 5 і 12 розділу I цього Закону, які набирають чинності 30 червня 2023 року;
пунктів 22-26 (крім абзаців другого - шостого пункту 26 щодо пункту 121.2 статті 121 Податкового кодексу України) розділу I цього Закону, які набирають чинності 1 січня 2024 року;
підпункту 6 пункту 2 розділу II цього Закону (щодо змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), який набирає чинності 30 червня 2023 року.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) частину четверту статті 1075 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту";
2) устатті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):
пункт 4 частини першої доповнити підпунктами "ґ", "д" та "е" такого змісту:
"ґ) на його запит відповідно до статті 44-1 Податкового кодексу України;
д) на його запит у випадках, встановлених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України;
е) у випадках та в обсязі, визначених статтею 39-3Податкового кодексу України";
в абзаці третьому частини шостої:
слова "а також" виключити;
доповнити словами і цифрами "а також у випадках, передбачених статтею 39-3 Податкового кодексу України";
3) абзац другий пункту 2 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 15, ст. 193; 2014 р., № 20-21, ст. 712) викласти в такій редакції:
"центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (Державна податкова служба України або орган державної влади, який є її правонаступником), або уповноважена ним особа";
4) статтю 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 27, ст. 282 із наступними змінами) доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Протягом 10 робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу податкового органу, що надсилається відповідно до статті 44-2 Податкового кодексу України, адвокат надає інформацію та документи, що стосуються трасту, якщо адвокат управляє діяльністю, активами чи майном (є довірчим власником) або виконує обов’язки адміністратора такого трасту. Перелік документів, які адвокат зобов’язаний надати на вимогу податкового органу щодо трасту, визначений статтею 44-2 Податкового кодексу України.
Адвокат не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за надання податковому органу інформації та документів про траст, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо адвокат діяв у межах виконання вимог статті 44-2 Податкового кодексу України";
5)статтю 61Закону України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 29, ст. 337; із змінами, внесеними Законом України від 19 червня 2020 року № 738-IX) доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Якщо інститут спільного інвестування є підзвітною фінансовою установою, до якої застосовуються вимоги статті 39-3 Податкового кодексу України, умовою придбання інвестором цінних паперів такого інституту спільного інвестування є надання ним депозитарній установі, яка обслуговує його рахунок у цінних паперах, документів, визначених підпунктом 39-3.2.2 пункту 39-3.2 статті 39-3 Податкового кодексу України";
6) у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 25, ст. 171 із наступними змінами):
у підпункті "е" пункту 7 частини другої статті 6 слова "юридичними особами" замінити словами "юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи";статтю 11 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"3. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими агентами, мають право використовувати результати належної перевірки клієнтів для виконання вимог статті 39-3 Податкового кодексу України.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими агентами, у разі отримання повідомлення від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до статті 39-3 Податкового кодексу України зобов’язані провести перевірку даних та інформації про клієнта та/або кінцевого бенефіціарного власника клієнта".
У зв’язку з цим частини третю - двадцяту вважати відповідно частинами четвертою - двадцять першою;
доповнити частиною двадцять другою такого змісту:
"22. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які є депозитарними установами, що здійснюють депозитарну діяльність, зобов’язані надавати компаніям з управління активами відомості, отримані при ідентифікації та верифікації клієнтів - інвесторів інститутів спільного інвестування, активами яких управляє компанія з управління активами, у порядку, встановленому підпунктом 39-3.11.3 пункту 39-3.11 статті 39-3 Податкового кодексу України. Для перевірки отриманих відомостей компанії з управління активами мають право запитувати, отримувати і використовувати документи, що підтверджують відомості, надані депозитарними установами, а депозитарні установи зобов’язані надавати копії підтверджуючих документів протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту";
7) у статті 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" від 19 червня 2020 року № 738-IX із наступними змінами:
частину першу доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
"5-1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його запит у випадках та в обсязі, визначених статтею 39-3 Податкового кодексу України, Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), укладеною відповідно достатті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Порядок розкриття такої інформації встановлюється статтями 39-3 і 73 Податкового кодексу України";
в абзаці першому частини п’ятої слово "або" замінити словами "чи обов’язків, покладених на них законом, або для";
доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Інформація, що становить професійну таємницю, розкривається без отримання письмового запиту професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків відповідно до закону центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:
а) про відкриття та закриття рахунків платників податків відповідно до статті 69 Податкового кодексу України;
б) у випадках та в обсязі, визначених статтею 39-3 Податкового кодексу України, Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), укладеною відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами".
3. Установити, що у 2023 році фінансові агенти подають звіти про підзвітні рахунки, що підлягають поданню згідно з Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), за 2021 рік та за 2022 рік за правилами пункту 69.8 статті 69 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на 31 грудня 2022 року. Положення статті 39-3 Податкового кодексу України застосовуються до фінансових агентів у частині виконання ними вимог Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), починаючи зі звітного року, що завершується 31 грудня 2023 року. До фінансового агента, який своєчасно подав звіт про підзвітні рахунки за 2021 звітний рік у 2023 році відповідно до правил цього пункту, не застосовується штраф, встановлений Податковим кодексом України за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки (щодо звіту за 2021 рік).
4. Установити, що нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів, передбачені пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, застосовуються до документів, які розроблено:
до дня набрання чинності цим Законом, строк зберігання яких не закінчився на день набрання чинності цим Законом;
починаючи з дня набрання чинності цим Законом;
особою, стосовно якої на день набрання чинності цим Законом розпочато, але не завершено процедуру припинення (ліквідації);
особою, стосовно якої прийнято рішення про ліквідацію після набрання чинності цим Законом.
5. Установити, що до порядку підготовки та прийняття нормативно-правових актів, що приймаються на виконання вимог цього Закону, не застосовуються вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
6. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
7. Рекомендувати Національному банку України та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
