У разі неотримання контролюючим органом відповіді на запит від фінансового агента або за результатами аналізу отриманої відповіді контролюючий орган має право призначити позапланову документальну перевірку фінансового агента з питань дотримання ним вимог щодо проведення належної комплексної перевірки фінансових рахунків відповідно до Загального стандарту звітності CRS.
39-3.7.7. Перевірка з питань дотримання фінансовими агентами вимог цієї статті проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
39-3.7.8. Контролюючий орган надсилає фінансовим агентам повідомлення та запити, передбачені цим пунктом, а фінансові агенти надають на них відповіді в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
39-3.8. Особливості здійснення контролю за виконанням фінансовими агентами вимог Загального стандарту звітності CRS
39-3.8.1. Контроль за виконанням фінансовими агентами та власниками рахунків вимог цієї статті щодо Загального стандарту звітності CRS здійснюється шляхом моніторингу діяльності фінансових агентів та проведення перевірок.
39-3.8.2. Моніторинг діяльності фінансових агентів здійснюється шляхом аналізу звітів про підзвітні рахунки, податкової звітності фінансових агентів, інформації, отриманої від компетентних органів іноземних держав, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, будь-яких інших інформаційних джерел, шляхом отримання податкової інформації відповідно до статті 73 цього Кодексу. У межах моніторингу та за результатами аналізу інформації контролюючий орган може проводити опитування фінансових агентів.
39-3.8.2.1. Опитування проводиться контролюючим органом шляхом надсилання запитів про опитування фінансовому агенту або групі фінансових агентів, у діяльності яких виявлено ризик невиконання або порушення вимог цієї статті, а також інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Загального стандарту звітності CRS. Фінансовий агент зобов’язаний надати інформацію на запит про опитування протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту. Контролюючий орган має право встановити інший (продовжений) строк для надання відповіді, про що зазначається у запиті про опитування.
Опитування одного фінансового агента не може проводитися частіше ніж один раз протягом календарного року.
39-3.8.2.2. Якщо за результатами опитування фінансового агента контролюючий орган виявляє можливі порушення фінансовим агентом вимог цієї статті та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Загального стандарту звітності CRS, контролюючий орган має право призначити позапланову документальну перевірку фінансового агента з питань дотримання ним вимог Загального стандарту звітності CRS.
39-3.8.2.3. Порядок здійснення моніторингу діяльності фінансових агентів (включаючи опитування) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
39-3.8.3. Положення підпунктів 39-3.8.2.1-39-3.8.2.3 підпункту 39-3.8.2 пункту 39-3.8 цієї статті не застосовуються під час здійснення контролюючими органами контролю за дотриманням фінансовими агентами вимог Угоди FATCA.
39-3.9. Особливості здійснення контролю за нерезидентами - власниками рахунків та їх контролюючими особами
39-3.9.1. Якщо під час перевірки фінансового агента або на підставі повідомлення від компетентного органу іншої юрисдикції, отриманого відповідно до Багатосторонньої угоди CRS, контролюючий орган виявляє факти, що свідчать про порушення або про можливе порушення вимог цієї статті власником рахунку або його контролюючою особою, контролюючий орган на підставі акта (довідки) перевірки фінансового агента або повідомлення від компетентного органу:
якщо власник рахунку перебуває на обліку в контролюючому органі - призначає стосовно нього позапланову документальну перевірку в загальному порядку, визначеному цим Кодексом;
якщо власник рахунку є нерезидентом, який не перебуває на обліку в контролюючому органі, - вживає заходів, передбачених підпунктом 39-3.9.2 пункту 39-3.9 цієї статті.
39-3.9.2. Якщо власник рахунку є нерезидентом, який не перебуває на обліку в контролюючому органі, контролюючий орган надсилає податкове повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки власнику рахунку не надсилається та акт перевірки не складається.
39-3.9.3. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, передбачене цією статтею, має містити:
вмотивовану підставу для його складання та/або нарахування грошового зобов’язання;
суму грошового зобов’язання, яку має сплатити особа-нерезидент (у разі її визначення);
граничний строк та порядок сплати такого грошового зобов’язання;
реквізити поточного рахунку в іноземній валюті, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання;
граничний строк та порядок оскарження податкового повідомлення.
Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS встановлюється державною та англійською мовами та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
39-3.9.4. Сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS, підлягає сплаті протягом 90 календарних днів з дня отримання такого податкового повідомлення або може бути оскаржена у порядку, передбаченому пунктом 56.25 статті 56 цього Кодексу.
39-3.9.5. Правила проведення та оформлення результатів перевірок, передбачені розділом II цього Кодексу, застосовуються під час здійснення перевірок власників рахунків у частині, що не суперечить вимогам цієї статті.
39-3.10. Звіт про підзвітні рахунки не є податковою декларацією фінансового агента або її частиною та не прирівнюється до податкової звітності фінансового агента чи власника рахунку та/або його контролюючої особи. Норми цієї статті є спеціальними щодо інших норм цього Кодексу в частині визначення правил підготовки, подання та перевірки звітів про підзвітні рахунки. Штрафні (фінансові) санкції, передбачені цим Кодексом за порушення вимог зберігання первинних документів, ведення та подання податкової звітності, не застосовуються за порушення вимог цієї статті.
39-3.11. Виконання вимог цієї статті інститутами спільного інвестування та іншими фінансовими агентами, які не є юридичними особами
39-3.11.1. Якщо пайовий інвестиційний фонд або будь-яке інше правове утворення без статусу юридичної особи є підзвітною фінансовою установою відповідно до Загального стандарту звітності CRS, обов’язки, передбачені цією статтею, покладаються на особу, яка відповідно до закону чи договору діє від імені або за рахунок активів такого правового утворення та/або веде фінансовий рахунок.
39-3.11.2. Виконання вимог цієї статті щодо інститутів спільного інвестування, які є підзвітними фінансовими установами, покладається на:
1) депозитарні установи, які відповідно до законодавства про депозитарну діяльність ведуть рахунки у цінних паперах депонентів (далі - депозитарна установа), на які зараховуються/переказуються цінні папери інститутів спільного інвестування, у частині застосування заходів належної комплексної перевірки та встановлення підзвітності таких рахунків;
2) компанію з управління активами щодо кожного корпоративного та/або пайового інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, у частині перевірки правильності встановлення підзвітності фінансових рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки.
Якщо інвестор інституту спільного інвестування є депонентом за кількома рахунками в цінних паперах, які відкриває (веде) більше ніж одна депозитарна установа та на які зараховуються/переказуються цінні папери цього інституту спільного інвестування, кожна депозитарна установа виконує обов’язки, передбачені цим пунктом, та зобов’язана надавати компанії з управління активами інформацію щодо рахунку в цінних паперах у порядку, визначеному підпунктом 39-3.11.3 цього пункту.
39-3.11.3. Кожна депозитарна установа, яка відкриває (веде) рахунок у цінних паперах депонента - інвестора інституту спільного інвестування, виконує обов’язки із здійснення належної комплексної перевірки цього рахунку та встановлює підзвітність рахунку. Депозитарна установа зобов’язана не пізніше 30 календарних днів після завершення кожного календарного півріччя надавати компанії з управління активами повідомлення про депонентів, які придбали цінні папери інститутів спільного інвестування, управління активами яких здійснює така компанія з управління активами, та повідомляти про зміни обставин, що впливають на визначення податкового статусу таких депонентів або їх контролюючих осіб. Формат та форма такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
На підставі інформації, отриманої від депозитарної установи, компанія з управління активами перевіряє правильність визначення підзвітності рахунків та включає інформацію про підзвітні рахунки до звіту про підзвітні рахунки. Для перевірки отриманих відомостей, а також для надання відповіді на запит контролюючого органу щодо поданого звіту про підзвітні рахунки компанія з управління активами має право запитувати, отримувати і використовувати документи, що підтверджують відомості, надані депозитарними установами, а депозитарні установи зобов’язані надавати копії підтверджуючих документів протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту від компанії з управління активами.
Депозитарна установа несе відповідальність за порушення вимог цієї статті у частині здійснення належної комплексної перевірки та визначення підзвітності рахунку в цінних паперах, а також за повноту та своєчасність надання інформації компанії з управління активами, але не несе відповідальність за включення інформації про цей рахунок до звіту про підзвітні рахунки.
39-3.11.4. У разі ненадання депозитарною установою у встановлений строк повідомлення про депонентів компанії з управління активами або надання у повідомленні неповних відомостей, або ненадання компанії з управління активами відповіді на її запит, надісланий за правилами цього пункту, компанія з управління активами має право подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву із скаргою на таку депозитарну установу. До заяви додаються документи, що засвідчують факт ненадання депозитарною установою повідомлення з інформацією про депонентів, надання неповної інформації або ненадання нею відповіді на запит компанії з управління активами.
На підставі отриманої заяви із скаргою контролюючий орган надсилає депозитарній установі запит для встановлення причини ненадання інформації компанії з управління активами. Депозитарна установа зобов’язана надати компанії з управління активами повну інформацію, надання якої передбачене цією статтею, та повідомити про це контролюючий орган або надати відповідь на запит контролюючого органу з обґрунтуванням причини неможливості надання такої інформації не пізніше п’яти календарних днів з дня отримання запиту контролюючого органу.
У разі неотримання контролюючим органом відповіді на запит від депозитарної установи або за результатами аналізу отриманої відповіді депозитарної установи контролюючий орган має право призначити позапланову документальну перевірку депозитарної установи з питань дотримання нею вимог щодо здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків відповідно до Загального стандарту звітності CRS.
39-3.11.5. Звіт про підзвітні рахунки подається щодо кожного інституту спільного інвестування окремо. Компанія з управління активами несе встановлену цим Кодексом відповідальність за подання звіту про підзвітні рахунки щодо кожного корпоративного та/або пайового інвестиційного фонду, активами якого вона управляє.
39-3.11.6. Порядок взаємодії фінансових агентів для виконання вимог цієї статті щодо інститутів спільного інвестування, а також формат та форма заяви компанії з управління активами із скаргою про ненадання депозитарною установою інформації, передбаченої цим пунктом, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Інші положення цієї статті застосовуються до компаній з управління активами та до депозитарних установ з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Депозитарна установа виконує власні зобов’язання як підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS, у тому числі подає звіти про підзвітні рахунки у загальному порядку, визначеному цією статтею".
6. Пункт 42.4 статті 42 викласти в такій редакції:
"42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет".
7. У статті 44:
1) у пункті 44.1:
в абзаці першому слова "інших документів" замінити словами "інших документів, інформації";
доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу";
2) пункт 44.2 доповнити абзацами п’ятим і шостим такого змісту:
"Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності.
Іноземні компанії, визначені підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку під час застосування положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності";
3) пункт 44.3 викласти в такій редакції:
"44.3. Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
44.3.1. 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу;
44.3.2. 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;
44.3.3. 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;
44.3.4. 1095 днів - для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.
Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу".
8. Доповнити статтею 44-1 такого змісту:
"Стаття 44-1. Документи про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів, які ведуть господарську діяльність або отримують доходи в Україні
44-1.1. Вимоги цієї статті застосовуються до таких осіб:
а) нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності зареєстрованого відокремленого підрозділу);
б) іноземних юридичних осіб, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу.
Вимоги цієї статті не застосовуються до нерезидентів, які відповідають умовам пункту 44-1.4 цієї статті.
44-1.2. Особи, визначені пунктом 44-1.1 цієї статті, зобов’язані встановлювати власну структуру власності та усіх кінцевих бенефіціарних власників, регулярно оновлювати і зберігати відповідну інформацію на території України та надавати її до контролюючого органу у випадках та в обсязі, передбачених цією статтею. Інформація про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників повинна зберігатися не менше 1825 днів з дня, наступного за завершенням звітного року, якого вона стосується.
Терміни "кінцевий бенефіціарний власник" та "структура власності" вживаються у цій статті у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників осіб, визначених пунктом 44-1.1 цієї статті, вперше подається до контролюючого органу в електронній формі у строки, встановлені цим Кодексом для подання квартальної податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Вимоги до форми та змісту структури власності для нерезидентів визначаються відповідно до Положення про форму та зміст структури власності, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок надання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників особами, визначеними цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Особи зобов’язані підтримувати інформацію про усіх своїх кінцевих бенефіціарних власників та власну структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти контролюючий орган про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.
Повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників не є частиною податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Обов’язки, передбачені цим пунктом, виконуються особами, визначеними пунктом 44-1.1 цієї статті, самостійно або шляхом призначення уповноваженого банку у порядку, встановленому пунктом 44-1.3 цієї статті.
44-1.3. Положення цього пункту застосовуються до осіб, визначених пунктом 44-1.1 цієї статті, які мають щонайменше один рахунок у банку, що здійснює діяльність згідно із законодавством України.
44-1.3.1. Особа, визначена пунктом 44-1.1 цієї статті, має право прийняти рішення про незастосування вимог пункту 44-1.2 цієї статті щодо самостійного подання інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників до контролюючого органу та делегувати обов’язок щодо надання відповідної інформації банку (або банкам), у якому (у яких) така особа має рахунок (рахунки). Про прийняте рішення відповідна особа зазначає у повідомленні про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників.
Положення пункту 44-1.3 цієї статті застосовуються, починаючи зі звітного кварталу, за який було повідомлено про відповідне рішення.
44-1.3.2. Особа, яка відповідає вимогам пункту 44-1.3 цієї статті, письмово у довільній формі повідомляє про відповідне рішення кожний банк (далі - уповноважений банк).
44-1.3.3. Уповноважений банк, якому делеговано повноваження щодо надання інформації, передбаченої пунктом 44-1.2 цієї статті, зобов’язаний надавати таку інформацію на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
44-1.3.4. Особа, яка відповідає вимогам пункту 44-1.3 цієї статті, має право змінити уповноважений банк або рішення про застосування цього пункту та самостійно надавати до контролюючого органу інформацію, передбачену пунктом 44-1.2 цієї статті, зазначивши про це у повідомленні про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників.
44-1.4. Не зобов’язані розкривати інформацію про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників згідно з вимогами цієї статті нерезиденти, які відповідають щонайменше одній із таких умов:
а) власником істотної участі у розмірі понад 75 відсотків у такій особі є міжнародні фінансові організації, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами;
б) нерезидент є публічною компанією, акції якої допущені до торгів на іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі), включеному до переліку, який формується відповідно до вимог частини восьмої статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
9. Доповнити статтею 44-2 такого змісту:
"Стаття 44-2. Фінансова звітність та документи трастів, управління якими здійснюють резиденти України
44-2.1. Фізичні та юридичні особи - резиденти України, які на договірній основі здійснюють управління діяльністю, активами або майном трасту (є довірчими власниками) або виконують обов’язки адміністратора такого трасту, зобов’язані:
1) повідомляти контролюючий орган про укладення та припинення договору щодо управління або адміністрування трасту;
2) зберігати на території України та надавати на запит контролюючого органу відомості про засновників, довірчого власника, захисників (за наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками трасту (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);
3) зберігати на території України та надавати на запит контролюючого органу окрему фінансову звітність щодо трасту, а також документи, визначені пунктом 44.1 статті 44 цього Кодексу, які підтверджують дані такої звітності.
44-2.2. Повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту надсилається до контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дня його укладення або припинення. Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
44-2.3. Терміни "траст", "кінцевий бенефіціарний власник", "вигодоодержувач (вигодонабувач) трасту" вживаються у цій статті у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Вимоги до форми та змісту відомостей, передбачених підпунктом 2 пункту 44-2.1 цієї статті, визначаються відповідно до Положення про форму та зміст структури власності, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Управителі та адміністратори трастів зобов’язані підтримувати відомості про всіх кінцевих бенефіціарних власників та про структуру власності трастів в актуальному стані, оновлювати її та забезпечувати надання контролюючому органу за його запитом відомостей, передбачених цією статтею, протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідного запиту.
44-2.4. Фінансова звітність трасту має бути складена відповідно до вимог, встановлених законодавством, що регулює діяльність трасту (особистим законом). Якщо особистий закон не вимагає складати фінансову звітність для трасту, особи, зазначені у пункті 44-2.1 цієї статті, зобов’язані забезпечити складання окремої фінансової звітності за міжнародними стандартами.
Управитель або адміністратор трасту зобов’язаний забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копій документів, передбачених цією статтею, протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідного запиту. Документи надаються в засвідчених копіях та з перекладом українською мовою. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається.
Документи щодо трасту зберігаються протягом строку не менше 1825 днів з дня завершення звітного періоду, якого вони стосуються, та не менше 1825 днів з дня припинення трасту або припинення договору, за яким здійснюється управління або адміністрування трасту, залежно від того, який строк настане раніше.
44-2.5. Вимоги цієї статті застосовуються до осіб, які є управителями або адміністраторами трастів, незалежно від того, чи застосовуються до кінцевих бенефіціарних власників відповідних трастів вимоги статті 39-2 цього Кодексу".
10. Статтю 56 доповнити пунктом 56.25 такого змісту:
"56.25. Особа-нерезидент, яка є власником рахунку відповідно до статті 39-3 цього Кодексу, може подати до контролюючого органу скаргу протягом 90 календарних днів з дня отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог Загального стандарту звітності CRS, складеного відповідно до пункту 39-3.9 статті 39-3 цього Кодексу.
Скарга, подана з дотриманням строку, визначеного абзацом першим цього пункту, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
56.25.1. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS розглядається контролюючим органом протягом 90 календарних днів з дня її отримання. Строк розгляду скарги не може бути продовжено.
Якщо протягом 90 календарних днів вмотивоване рішення за скаргою не надіслано особі-нерезиденту, така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи-нерезидента з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Порядок розгляду скарги на податкове повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
56.25.2. Форма рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS встановлюється державною та англійською мовами і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
11. Пункт 62.1 статті 62 доповнити підпунктом 62.1.5 такого змісту:
"62.1.5. обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3цього Кодексу".
12.У статті 69:
1) у назві слова "особливості подання звітності за підзвітними рахунками" виключити;
2) пункт 69.8 виключити.
13. У пункті 72.1 статті 72:
1) у підпункті 72.1.2:
в абзаці першому слова "органів місцевого самоврядування та Національного банку України" замінити словами "органів місцевого самоврядування, Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку";
доповнити підпунктом 72.1.2.7 такого змісту:
"72.1.2.7. переліки фінансових установ, професійних учасників ринків капіталу, інститутів спільного інвестування та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі види фінансових послуг";
2) доповнити підпунктом 72.1.3-1 такого змісту:
"72.1.3-1. від осіб, які є фінансовими агентами, - звіти про підзвітні рахунки, інші документи та інформація, надані відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу".
14. Устатті 73:
1) пункт 73.2 після цифр "72.1.2.6" доповнити цифрами "72.1.2.7";
2) пункти 73.3 і 73.4 викласти в такій редакції:
"73.3. Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
73.3.1. Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;
8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;
9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
73.3.2. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
73.3.3. Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
73.3.4. У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит.
У разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися цим платником податків за попередніми запитами цього контролюючого органу, такий платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими зазначена інформація та її документальне підтвердження надавалися такому контролюючому органу. У такому разі платник податків звільняється від обов’язку надання інформації та її документального підтвердження в цій частині.
Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей безоплатно у порядку та обсягах, встановлених законами України "Про банки і банківську діяльність"та "Про платіжні послуги".
Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
73.3.5. Інформація на запит контролюючого органу надається банками, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей, особами, які є фінансовими агентами, та іншими суб’єктами, які відповідно до законодавства України зобов’язані зберігати інформацію, що запитується, безоплатно та в обсягах, необхідних для виконання контролюючими органами міжнародних зобов’язань, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування та іншим міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами.
Розкриття такої інформації надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунку, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України, іншими фінансовими агентами - у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у межах повноважень, визначених законодавством у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг.
73.3.6. Якщо на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією, компетентний орган іноземної держави звертається до контролюючого органу із запитом (далі - іноземний запит), що містить прохання про неповідомлення платника податків про факт звернення іноземного компетентного органу, контролюючий орган у запиті, який надсилається платнику податків чи іншій особі, зазначає, що запит надсилається на підставі підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 цієї статті, без розкриття змісту іноземного запиту.
Контролюючий орган має право надіслати запит суб’єкту первинного фінансового моніторингу на підставі підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 цієї статті, за умови дотримання всіх таких вимог:
1) інформація, що запитується в іноземному запиті, відсутня у розпорядженні контролюючого органу;
2) особа, якій надсилається запит контролюючого органу, зобов’язана зберігати інформацію, яка є предметом запиту, або має доступ до неї відповідно до положень законодавства.
Якщо запит надсилається особі на підставі підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 цієї статті (у зв’язку зі збором інформації для компетентного органу іноземної держави), положення цієї статті не повинні тлумачитися як такі, що дозволяють банку або іншому надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку відмовляти в наданні інформації на запит контролюючого органу виключно на підставі того, що інформація, що запитується, є інформацією з обмеженим доступом (у тому числі інформацією, що становить банківську таємницю).
73.4. Інформація про наявність та рух коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачено пунктом 73.3 цієї статті, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.
Правила, встановлені цим пунктом, не застосовуються до:
1) запитів про надання фінансовими агентами інформації про фінансові рахунки в обсягах, визначених Угодою FATCA, Багатосторонньою угодою CRS та Загальним стандартом звітності CRS;
2) запитів, які надсилаються контролюючим органом на підставі підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 цієї статті для цілей збору інформації для компетентного органу іноземної держави відповідно до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування або іншого міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей".
15. У пункті 75.1 статті 75:
1) абзац другий підпункту 75.1.1 замінити дванадцятьма новими абзацами такого змісту:
"Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти";
2) підпункт 75.1.2 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу".
У зв’язку з цим абзаци третій - сьомий вважати відповідно абзацами четвертим - восьмим.
16. Статтю 76 доповнити пунктом 76.4 такого змісту:
"76.4. Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, проводяться з урахуванням вимог статті 39-3цього Кодексу".
17. У статті 78:
1) у пункті 78.1:
підпункт 78.1.15 викласти в такій редакції:
"78.1.15. неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення";
доповнити підпунктами 78.1.23-78.1.27 такого змісту:
"78.1.23. фінансовим агентом не подано заяву про взяття його на облік у випадках та порядку, передбачених пунктом 39-3.3 статті 39-3 цього Кодексу, або не надано відповідь чи надано неповну відповідь під час здійснення контролюючим органом опитування фінансового агента відповідно до пункту 39-3.8 статті 39-3 цього Кодексу, або виявлено порушення чи можливе порушення фінансовим агентом вимог статті 39-3цього Кодексу;
78.1.24. неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки, неподання або подання виправленого звіту про підзвітні рахунки з порушенням строків, визначених пунктом 39-3.7 статті 39-3 цього Кодексу, або подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з інформацією про незадокументовані рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, або ненадання фінансовим агентом відповіді на запит контролюючого органу щодо незадокументованих рахунків, ненадання депозитарною установою повідомлення про депонентів - інвесторів інститутів спільного інвестування, надання у повідомленні неповних відомостей або ненадання депозитарною установою відповіді на запит контролюючого органу у випадках, визначених пунктом 39-3.11 статті 39-3 цього Кодексу;
78.1.25. виявлено неповноту або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, у тому числі в результаті отриманого повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про невиконання чи порушення фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;
78.1.26. особою не надано у встановлений строк пояснення, документи або іншу інформацію на письмовий запит контролюючого органу, надісланий відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
78.1.27. виявлено можливе порушення вимог статті 39-3 цього Кодексу власником рахунку або його контролюючою особою";
2) доповнити пунктом 78.10 такого змісту:
"78.10. Позапланова перевірка осіб, призначена з підстав, визначених підпунктами 78.1.23-78.1.25 пункту 78.1 цієї статті, може проводитися з усіх питань, що стосуються виконання вимог статті 39-3 цього Кодексу, та не обмежується питаннями, які стали підставою для призначення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки контролюючий орган має право запитувати в осіб, на яких поширюються вимоги статті 39-3 цього Кодексу, усі документи та інформацію, передбачені пунктом 39-3.5 статті 39-3 цього Кодексу, включаючи, але не обмежуючись документами та інформацією, необхідними для перевірки:
повноти та достовірності інформації, поданої фінансовим агентом у звіті про підзвітні рахунки;
наявності та достатності підстав для невключення певної інформації до звіту про підзвітні рахунки;
забезпечення фінансовим агентом виконання та фактичного виконання ним усіх обов’язків, передбачених статтею 39-3 цього Кодексу".
18. Підпункт 102.2.2 пункту 102.2 статті 102 доповнити абзацом другим такого змісту:
