Про затвердження Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском

53. Якщо схвалення на використання матеріалів задовольняє вимоги, які він охоплює та визначені в додатку 1, центральний орган виконавчої влади, що відповідає за впровадження цього Технічного регламенту, публікує посилання на зазначене схвалення та актуалізує перелік таких схвалень на своєму офіційному веб-сайті.

54. Призначений орган, який надав схвалення на використання матеріалів, вилучає таке схвалення у разі, коли йому стає відомо, що воно було надано з порушеннями або тип матеріалів підпадає під національний стандарт, що є ідентичним відповідному гармонізованому європейському стандарту. Він негайно повідомляє центральному органу виконавчої влади, що відповідає за впровадження цього Технічного регламенту, та призначеним органам про вилучення схвалення.

55. Якщо центральний орган виконавчої влади, що відповідає за впровадження цього Технічного регламенту, та призначені органи вважають, що схвалення на використання матеріалів, посилання на яке опубліковано, не повністю задовольняє суттєві вимоги щодо безпечності, які воно охоплює та визначені в додатку 1, зазначений центральний орган вирішує питання щодо виключення зазначеного схвалення з переліку.

56. У декларації про відповідність заявляється про дотримання суттєвих вимог щодо безпечності, зазначених у додатку 1.

57. Декларація про відповідність повинна складатися згідно з додатком 4, містити відомості, визначені у відповідних процедурах оцінки відповідності, викладених у додатку 3, та постійно оновлюватися. Декларація про відповідність складається державною мовою.

58. У разі коли на обладнання, що працює під тиском, або агрегат поширюється дія кількох технічних регламентів, що передбачають складення декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність таким технічним регламентам. У декларації про відповідність повинні зазначатися відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.

59. Шляхом складення декларації про відповідність виробник бере на себе відповідальність за відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегата вимогам, визначеним у цьому Технічному регламенті.

60. Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, визначеними законом.

61. Знак відповідності технічним регламентам повинен бути видимим, розбірливим і незмивним та наноситься на:

кожній одиниці обладнання, що працює під тиском, зазначеного у пункті 7 цього Технічного регламенту, або табличці з технічними даними;

кожному агрегаті, зазначеному у пункті 8 цього Технічного регламенту, або табличці з технічними даними.

Якщо знак відповідності технічним регламентам неможливо нанести на обладнання або агрегат, його наносять на паковання та зазначають у супровідних документах.

Одиниця обладнання або агрегата, зазначені в цьому пункті, повинні бути готовими або в стані, що дає змогу провести остаточну оцінку відповідно до пунктів 33-36 додатка 1.

62. Знак відповідності технічним регламентам не обов’язково наноситься на кожну окрему одиницю обладнання, що працює під тиском. Окремі одиниці обладнання, що працює під тиском, які вже мають знак відповідності технічним регламентам, у разі їх використання як частини агрегата зберігають таке маркування.

63. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням обладнання, що працює під тиском, або агрегата в обіг.

64. Знак відповідності технічним регламентам повинен супроводжуватися ідентифікаційним номером призначеного органу, якщо такий орган залучений на етапі контролю виробництва.

Ідентифікаційний номер призначеного органу наноситься таким органом самостійно або згідно з його інструкціями виробником чи його уповноваженим представником.

65. Після знака відповідності технічним регламентам та ідентифікаційного номера призначеного органу можуть бути нанесені інші маркування, що вказують на особливий ризик або використання.

66. Обмежувальні (коригувальні) заходи в разі неналежного застосування знака відповідності технічним регламентам вживаються в установленому законом порядку.

67. Призначення органів з оцінки відповідності для виконання ними як третіми сторонами завдань з оцінки відповідності згідно з цим Технічним регламентом здійснюється відповідно до закону.

68. Органи з оцінки відповідності повинні відповідати загальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності (далі - призначений орган), визнаних незалежних організацій, установленим законом, та спеціальним вимогам до призначених органів та визнаних незалежних організацій, визначеним у пунктах 69-78 цього Технічного регламенту.

69. Призначений орган або визнана незалежна організація повинні відповідати вимогам, визначеним у пунктах 70-78 цього Технічного регламенту.

70. Орган з оцінки відповідності повинен бути заснований згідно із законодавством та мати правосуб’єктність.

71. Орган з оцінки відповідності є стороннім органом, незалежним від організації або обладнання, що працює під тиском, чи агрегата, які він оцінює.

Орган, який належить до бізнес-асоціації або професійної асоціації, що представляє підприємства, залучені до проектування, виробництва, постачання, монтажу, використання або обслуговування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які він оцінює, може вважатися таким органом за умови демонстрації його незалежності та відсутності конфлікту інтересу.

72. Орган з оцінки відповідності, його керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинні бути проектувальником, виробником, постачальником, установником, покупцем, власником, користувачем або спеціалістом з обслуговування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які вони оцінюють, а також представником однієї з таких сторін. Це не повинно виключати можливості використання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, що оцінюються, які необхідні для функціонування органу з оцінки відповідності, або використання такого обладнання для особистих цілей.

Орган з оцінки відповідності, його керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинні бути прямо залученими до проектування, виробництва або конструювання, продажу, встановлення, використання або обслуговування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів чи представляти сторони, залучені до такої діяльності. Вони не повинні провадити діяльність, що може негативно впливати на незалежність їх суджень або добропорядність у зв’язку з діяльністю щодо оцінки відповідності, для якої їх призначають, надавати консультаційні послуги.

Органи з оцінки відповідності, залучені ними субпідрядники та дочірні підприємства, а також їх персонал зобов’язані не розголошувати інформацію, що становить предмет професійної таємниці призначених органів, без згоди замовника робіт з оцінки відповідності або особи, якої стосується така інформація (крім випадків надання зазначеної інформації відповідно до закону), та не використовувати таку інформацію у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

73. Органи з оцінки відповідності та їх персонал провадять діяльність з оцінки відповідності з найвищим рівнем професійної добропорядності та необхідною технічною компетенцією в конкретній галузі; вони повинні бути вільними від тиску та стимулів, зокрема фінансових, які можуть вплинути на їх судження або результати їх діяльності з оцінки відповідності, насамперед щодо осіб або груп осіб, які заінтересовані в результатах зазначеної діяльності.

74. Орган з оцінки відповідності повинен бути здатним виконувати всі завдання з оцінки відповідності відповідно до пунктів 42-49 або 50-55 цього Технічного регламенту чи пунктів 29 і 30 додатка 1 незалежно від виконання зазначених завдань органом з оцінки відповідності або від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінки відповідності повинен мати у своєму розпорядженні:

персонал, який володіє технічними знаннями та має досвід виконання завдань з оцінки відповідності;

описи процедур, згідно з якими проводять оцінку відповідності, що забезпечує прозорість та можливість відтворення зазначених процедур, відповідні документи (правила, методики, настанови тощо) та процедури, що дають змогу розрізняти завдання, які він виконує як орган з оцінки відповідності та іншу діяльність;

процедури для провадження діяльності, що враховують розмір підприємства, галузь, в якій воно функціонує, його структуру, рівень складності технології відповідного продукту та масовий чи серійний характер процесу виробництва.

Орган з оцінки відповідності повинен мати засоби, необхідні для виконання у відповідний спосіб технічних та адміністративних завдань, пов’язаних з діяльністю з оцінки відповідності, та доступ до всього необхідного обладнання або устатковання.

75. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинен мати:

технічну та професійну підготовку для провадження діяльності з оцінки відповідності, стосовно якої орган з оцінки відповідності призначається чи призначений;

достатній рівень знань про вимоги щодо проведення оцінки відповідності та відповідні повноваження для їх проведення;

відповідні знання та розуміння суттєвих вимог щодо безпечності, зазначених у додатку 1, національних стандартів та відповідних положень законодавства;

навички складення сертифікатів, протоколів та звітів, які підтверджують проведення оцінки відповідності.

76. Органи з оцінки відповідності, їх керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинні бути неупередженими.

Винагорода керівництву та персоналу, відповідальному за виконання завдань з оцінки відповідності, органу з оцінки відповідності не повинна залежати від кількості проведення оцінок або їх результатів.

77. Персонал органу з оцінки відповідності дотримується професійної таємниці стосовно всієї інформації, отриманої під час виконання завдань згідно з пунктами 42-55 цього Технічного регламенту або пунктами 29 і 30 додатка 1, чи положень законодавства, крім її надання у визначених законом випадках відповідним уповноваженим органам, а також захищати права власності суб’єктів господарювання та їх власну інформацію.

78. Органи з оцінки відповідності повинні брати участь у діяльності із стандартизації та діяльності секторальної групи призначених органів, визнаних незалежних організацій, утвореної згідно із законодавством, або забезпечувати поінформованість персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність, а також провадити діяльність з урахуванням документів, підготовлених за результатами роботи зазначеної групи, як загальних настанов.

79. У разі коли призначений орган або визнана незалежна організація залучає до виконання робіт з оцінки відповідності субпідрядника або дочірнє підприємство, він забезпечує дотримання вимог, зазначених у пунктах 69-78 цього Технічного регламенту, субпідрядником або дочірнім підприємством та належним чином повідомляє про це органу, що призначає.

80. Призначені органи та визнані незалежні організації несуть відповідальність за виконання завдань субпідрядниками або дочірніми підприємствами незалежно від їх місцезнаходження.

81. Субпідрядник або дочірнє підприємство можуть бути залучені до виконання робіт з оцінки відповідності лише за згодою замовника.

82. Призначені органи та визнані незалежні організації зберігають для надання на запити органу, що призначає, документи стосовно оцінювання кваліфікації залучених субпідрядників або дочірніх підприємств та робіт, що виконуються ними згідно з пунктами 42-55 цього Технічного регламенту або пунктами 29 і 30 додатка 1.

83. Призначені органи та визнані незалежні організації повинні проводити оцінку відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, зазначеними в пунктах 42-55 цього Технічного регламенту або пунктах 29 і 30 додатка 1.

84. Оцінка відповідності проводиться без навантаження на суб’єктів господарювання. Органи з оцінки відповідності провадять свою діяльність з урахуванням галузі, в якій діє підприємство, що замовляє роботи з оцінки відповідності, його характеристик, а саме: структури, ступеня складності технології виробництва обладнання, що працює під тиском, або агрегата та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

При цьому вони повинні дотримуватися ступеня вимогливості та рівня захисту, що є необхідними для відповідності обладнання, що працює під тиском, вимогам цього Технічного регламенту.

85. У разі коли орган з оцінки відповідності вважає, що виробником не виконані суттєві вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки, зазначені в додатку 1 або відповідних національних стандартах, включених до переліку національних стандартів, чи інших технічних специфікаціях, зазначений орган вимагає від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів та не видає сертифіката.

86. У разі коли під час проведення моніторингу оцінки відповідності після видачі сертифіката органом з оцінки відповідності виявлено, що обладнання, що працює під тиском, не відповідає вимогам, він вимагає від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і в разі потреби зупиняє або скасовує сертифікат.

87. У разі коли коригувальних заходів не вжито або вони не дали необхідних результатів, орган з оцінки відповідності залежно від обставин повинен обмежити сферу призначення і в разі потреби зупинити або скасувати видані сертифікати.

88. Подання на розгляд апеляцій на рішення призначених органів, визнаних незалежних організацій здійснюється відповідно до закону.

89. Призначені органи, визнані незалежні організації повинні інформувати орган, що призначає, про:

відмову у видачі, обмеження сфери, зупинення або скасування сертифіката;

обставини, що впливають на сферу та умови призначення таких органів;

запити щодо надання інформації про діяльність з оцінки відповідності, одержані ними від органів державного ринкового нагляду.

На запит органу, що призначає, призначені органи також інформують його про діяльність з оцінки відповідності, що провадиться в межах сфери їх призначення, та іншу діяльність, у тому числі транскордонну та роботи за договорами субпідряду.

90. Призначені органи, визнані незалежні організації повинні надавати іншим органам, призначеним відповідно до Технічного регламенту, які провадять діяльність з оцінки відповідності обладнання, що працює під тиском, відповідну інформацію з питань, що стосуються негативних результатів оцінки відповідності, а на запит - також позитивних результатів оцінки відповідності.

91. Координація та співпраця між органами з оцінки відповідності здійснюється у формі секторальної групи призначених органів, визнаних незалежних організацій.

Призначені органи, визнані незалежні організації повинні брати участь у роботі секторальної групи органів з оцінки відповідності безпосередньо або через визначених представників.

92. Державний ринковий нагляд і контроль за обладнанням, що працює під тиском, або агрегатами здійснюються відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.

93. Заходи до усунення формальної невідповідності вживаються в разі, коли орган державного ринкового нагляду встановить таку невідповідність:

нанесення знака відповідності технічним регламентам з порушенням загальних принципів маркування зазначеним знаком, установлених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", або вимог, визначених у пунктах 61-66 цього Технічного регламенту;

ненанесення знака відповідності технічним регламентам;

нанесення ідентифікаційного номера призначеного органу, залученого на етапі контролю за виробництвом, з порушенням вимог, визначених у пунктах 61-66 цього Технічного регламенту, або ненанесення такого номера;

нескладення декларації про відповідність;

складення декларації про відповідність з порушенням;

ненадання або надання не в повному обсязі органу державного ринкового нагляду доступу до технічної документації;

відсутність інформації, зазначеної в пункті 17 або 24 цього Технічного регламенту, надання неправдивої інформації або не в повному обсязі;

недотримання однієї з вимог, визначених у пунктах 12-19 або 22-30 цього Технічного регламенту.

94. Таблиця відповідності положень Директиви 2014/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 травня 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку обладнання, що працює під тиском і агрегатів та цього Технічного регламенту наведена у додатку 5.

1. Зобов’язання, що випливають із суттєвих вимог щодо безпечності, наведених у цьому додатку, для обладнання, що працює під тиском, застосовуються до агрегатів у разі існування відповідної загрози.

2. Суттєві вимоги щодо безпечності, викладені у цьому додатку, є обов’язковими. Зобов’язання, що випливають із суттєвих вимог щодо безпечності, застосовуються у разі, коли існує загроза для обладнання, що працює під тиском, під час використання в умовах, обґрунтовано передбачених виробником.

3. Виробник зобов’язується аналізувати загрози і ризики для виявлення тих, що стосуються його обладнання з огляду на тиск; після цього він повинен проектувати та конструювати таке обладнання з урахуванням результатів проведеного аналізу.

4. Суттєві вимоги щодо безпечності необхідно тлумачити та застосовувати таким чином, щоб врахувати сучасний стан технічного розвитку та існуючу практику під час проектування і виробництва, а також техніко-економічні маркування, що відповідають високому ступеню захисту здоров’я і забезпечення безпеки.

5. Обладнання, що працює під тиском, проектують, виготовляють і перевіряють та у разі потреби обладнують та встановлюють таким чином, щоб забезпечити його безпечність під час введення в експлуатацію відповідно до інструкцій виробника або в обґрунтовано передбачених умовах.

6. Обираючи найбільш доцільні рішення, виробник повинен застосовувати такі принципи:

усунення або зменшення загрози;

вжиття доцільних заходів захисту від загроз, які не можуть бути усунені;

інформування користувачів про залишкову загрозу із зазначенням необхідності вжиття відповідних спеціальних заходів для зниження ризиків під час встановлення та/або використання обладнання.

7. У разі коли відомо про можливість неправильного використання або її можна чітко передбачити, обладнання, що працює під тиском, проектується у спосіб, що допоможе запобігти ризикам його неправильного використання, або надається належне попередження про те, що обладнання, що працює під тиском, не можна використовувати таким чином.

8. Обладнання, що працює під тиском, необхідно належним чином проектувати з урахуванням усіх відповідних факторів для забезпечення його безпечності протягом передбаченого строку експлуатації.

У ході проектування необхідно враховувати відповідні коефіцієнти запасу міцності з використанням комплексних методів, які включають достатній запас міцності в усіх відповідних режимах збою.

9. Обладнання, що працює під тиском, необхідно проектувати з урахуванням навантажень, що відповідають його цільовому використанню та іншим обґрунтовано передбаченим умовам експлуатації. Зокрема, необхідно враховувати такі фактори:

внутрішній/зовнішній тиск;

температуру навколишнього середовища та робочу температуру;

статичний тиск і масу вмісту в експлуатаційних та випробувальних умовах;

навантаження від переміщення, вітрове та сейсмічне навантаження;

реактивні сили та моменти, спричинені опорами, кріпленнями, трубопроводами;

корозії і ерозії, втому;

розпад нестабільного робочого середовища.

Необхідно брати до уваги різні навантаження, що можуть виникати одночасно, враховуючи ймовірність їх одночасного виникнення.

10. Проектування належної міцності ґрунтується на таких методах:

методі розрахунку, описаному в пункті 11 цього додатка, що у разі потреби доповнюється методом експериментального проектування, описаним у пункті 14 цього додатка;

методі експериментального проектування без розрахунку, описаному в пункті 14 цього додатка, у разі, коли добуток максимально допустимого тиску PS на місткість V становить менше 6 тис. бар на 1 літр або добуток PS на DN становить менше 3 тис. бар.

11. Допустимі напруження обладнання, що працює під тиском, обмежуються з урахуванням обґрунтовано передбачених режимів збою в умовах експлуатації. З цією метою застосовують коефіцієнти безпеки для повного усунення неточностей, зумовлених особливостями виготовлення, фактичними умовами експлуатації, напруженням, способами розрахунку, властивостями та поведінкою матеріалів.

Ці методи розрахунку повинні забезпечувати достатні запаси міцності, що відповідають у разі потреби вимогам пункту 7 цього додатка.

Зазначених вимог можна досягти шляхом застосування одного з таких методів залежно від обставин у разі потреби як доповнення до іншого методу або у поєднанні з ним:

проектування за формулою;

проектування за результатами аналізу;

проектування за механікою руйнування матеріалів.

12. Для визначення опору обладнання, що працює під тиском, використовують відповідні проектні розрахунки, зокрема:

розрахунковий тиск, що не повинен бути меншим, ніж максимально допустимий тиск, та статичний і динамічний тиск робочого середовища, а також розпад нестабільного робочого середовища. Якщо посудина поділена на окремі камери під тиском, перегородка між ними повинна бути сконструйована з урахуванням найвищого можливого тиску для камери відносно найнижчого можливого тиску в сусідній камері;

розрахункові температури, що враховують належні запаси міцності;

конструкцію, що належним чином враховує всі можливі комбінації температури і тиску, які можуть виникнути в обґрунтовано передбачених умовах експлуатації;

максимальне напруження та його пікові концентрації, що повинні перебувати в межах безпечних значень;

під час розрахунку стійкості до тиску - значення, що відповідають властивостям матеріалу, на основі задокументованих даних з урахуванням положень, викладених у пункті 4 цього додатка, разом з відповідними коефіцієнтами безпеки. Властивості матеріалів, які необхідно брати до уваги, зокрема, включають:

- межу текучості, що становить 0,2 або 1 відсоток умовної межі текучості за розрахункової температури;

- межу міцності на розрив;

- характеристики міцності залежні від часу, зокрема межу повзучості;

- дані щодо втоми;

- модуль Юнга (модуль пружності);

- відповідну величину пластичної деформації;

- енергію розриву під час згинання;

- в’язкість руйнування;

до властивостей матеріалу - відповідні поєднання факторів залежно від типу неруйнівного контролю, з’єднаних матеріалів і передбачених умов експлуатації;

конструкцію, що повинна належним чином враховувати всі обґрунтовано передбачені механізми погіршення характеристик (зокрема, корозію, повзучість, втому), що відповідають цільовому використанню обладнання. В інструкціях, зазначених у пунктах 38-40 цього додатка, особливу увагу необхідно звернути на певні особливості конструкції, що стосуються строку експлуатації обладнання, зокрема:

- для повзучості - розрахункову кількість годин експлуатації за визначених температур;

- для втоми - розрахункову кількість циклів за визначених рівнів напруження;

- для корозії - розрахунковий припуск на корозію.

13. Якщо розрахована товщина не забезпечує адекватної структурної стійкості, необхідно вжити належних заходів для виправлення ситуації, беручи до уваги ризики, пов’язані з транспортуванням і поводженням.

14. Конструкція обладнання може бути затверджена повністю або частково відповідною програмою випробування, проведеного на типовому зразку обладнання або категорії обладнання.

Програма випробування чітко визначається перед таким випробуванням і затверджується призначеним органом, відповідальним за модуль оцінки відповідності конструкції.

У такій програмі визначають умови випробування і критерії приймання або відмови. Фактичні значення основних параметрів і характеристик матеріалів, що є складовою частиною обладнання, яке проходить випробування, визначаються перед випробуванням.

У разі потреби під час випробування необхідно передбачити можливість спостереження за критичними зонами обладнання, що працює під тиском, за допомогою належної вимірювальної апаратури, здатної з достатньою точністю реєструвати деформації і напруження.

Програма випробування повинна включати:

1) випробування тиском на міцність, що передбачає проведення перевірки того, що за тиску з певним запасом міцності, що залежить від максимально допустимого тиску, в обладнанні не буде виявлено суттєвих витоків або деформацій, що перевищують встановлені граничні значення.

Для визначення випробувального тиску використовують різницю значень геометричних і фізичних властивостей матеріалів, виміряних за випробувальних умов, та значень, що використовуються для проектування; враховується різниця між випробувальною та розрахунковою температурами;

2) у разі існування ризику повзучості або втоми відповідні випробування, визначені на основі вказаних умов експлуатації обладнання, зокрема часу витримки за визначеної температури, кількості циклів за визначених рівнів напруження;

3) у разі потреби додаткові випробування щодо інших факторів, зазначених у пункті 9 цього додатка, зокрема корозії, зовнішніх пошкоджень.

15. Метод експлуатації, визначений для обладнання, що працює під тиском, повинен виключати обґрунтовано передбачений ризик під час експлуатації такого обладнання. У разі потреби особливу увагу необхідно звертати на:

механізми замикання і відкривання;

небезпечні витоки під час випуску для зменшення тиску;

пристрої для запобігання фізичного доступу за умови наявності тиску або вакууму всередині;

температуру зовнішньої поверхні з урахуванням цільового використання;

розпад нестабільного робочого середовища.

Зокрема, обладнання, що працює під тиском, оснащене люком для доступу, повинне мати автоматичний або ручний пристрій, за допомогою якого користувач зможе легко переконатися в тому, що відкривання не становить жодного ризику. Якщо відкривання може бути здійснено швидко, обладнання оснащують пристроєм блокування, щоб запобігти відкриванню у разі, коли тиск або температура робочого середовища становлять загрозу.

16. Обладнання, що працює під тиском, проектують та виготовляють у спосіб, який дає можливість проведення всіх необхідних перевірок для забезпечення безпеки.

У разі коли потрібно забезпечити постійну безпеку обладнання, що працює під тиском, необхідно передбачити наявність засобів для визначення внутрішнього стану обладнання, зокрема отвори для фізичного доступу всередину обладнання для проведення належних перевірок у безпечний та ергономічний спосіб.

Інші заходи для забезпечення безпечного стану обладнання, що працює під тиском, можуть застосовуватися у разі, коли:

його розміри замалі для фізичного доступу всередину;

відкривання обладнання негативно вплине на його внутрішню частину;

речовина, що міститься в обладнанні, не демонструє шкідливого впливу на матеріал, з якого виготовлено обладнання, а інших механізмів погіршення внутрішнього стану обладнання не передбачено.

17. У разі потреби необхідно забезпечити належні засоби для дренування та видалення повітря обладнання, що працює під тиском, з метою:

уникнення шкідливого впливу, зокрема гідравлічного удару, вакуумного руйнування, корозії або неконтрольованих хімічних реакцій. При цьому необхідно врахувати всі етапи експлуатації та випробування, зокрема випробування тиском;

забезпечення безпечного очищення, огляду та технічного обслуговування.

18. У разі потреби необхідно забезпечити належний припуск на корозію або захист від корозії та інших хімічних впливів з урахуванням цільового та обґрунтовано передбаченого використання.

19. У разі можливості виникнення інтенсивної ерозії або стирання необхідно вжити належних заходів з метою:

мінімізації їх наслідків доцільними конструктивними рішеннями, зокрема щодо збільшення товщини матеріалу або використання спеціального покриття чи облицювання;

заміни частин, на які здійснюється найбільший вплив;

привернення уваги в інструкціях, зазначених у пунктах 38-40 цього додатка, до заходів щодо забезпечення стабільного безпечного використання обладнання.

20. Агрегати повинні бути сконструйованими у спосіб, за якого:

складові частини є надійними та відповідають своєму призначенню;

всі складові частини належним чином згруповані та правильно зібрані.

21. У разі потреби обладнання, що працює під тиском, необхідно проектувати, оснащувати пристроями або давати можливість оснащення таким пристроями, щоб забезпечити його безпечне заповнення та спорожнення, зокрема у разі:

1) під час заповнення:

переповнення або надлишкового тиску, беручи до уваги коефіцієнт заповнення та тиск пари за розрахункової температури;

нестабільності обладнання, що працює під тиском;

2) під час спорожнення - неконтрольованого випуску робочого середовища під тиском;

3) під час заповнення або спорожнення - небезпечного під’єднання або від’єднання.

22. У разі коли за обґрунтовано передбачених умов можливе перевищення допустимих меж, обладнання, що працює під тиском, оснащується відповідними захисними пристроями або проводиться підготовка для оснащення ними, крім випадків, коли захист такого обладнання передбачений іншими захисними пристроями в складі агрегата.

Відповідний пристрій або комбінація таких пристроїв визначають залежно від особливих характеристик обладнання або агрегата.

Відповідні захисні пристрої та їх комбінації складаються із:

запобіжних пристроїв відповідно до абзацу четвертого пункту 4 Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском (далі - Технічний регламент);

належних пристроїв моніторингу, зокрема, індикаторів та/або аварійної сигналізації, що дають змогу автоматично чи вручну вживати заходів для підтримання обладнання, що працює під тиском, в межах допустимих показників (у разі потреби).

23. Запобіжні пристрої повинні:

бути спроектованими та сконструйованими для забезпечення надійності та придатності для їх передбаченого використання, а також у разі потреби доцільності вираховування вимог щодо технічного обслуговування та випробування пристроїв;

бути незалежними від інших функцій, якщо такі функції не впливають на їх захисну функцію;

відповідати належним принципам проектування для отримання відповідного та надійного захисту. Такі принципи, зокрема, включають режим безпечної роботи у разі збою, резервування, різнобічність і автоматичну діагностику.

24. Пристрої обмеження тиску повинні бути сконструйованими таким чином, щоб тиск не перевищував максимально допустимий тиск PS; у разі потреби допускається короткочасна зміна тиску відповідно до специфікацій, викладених упункті 52 цього додатка.

25. Пристрої контролю температури повинні мати відповідний час спрацювання, передбачений вимогами безпеки, що відповідає функції вимірювання.

26. У разі потреби обладнання, що працює під тиском, повинне бути сконструйоване та оснащене належними пристроями або мати можливість оснащення таким пристроями для дотримання вимог щодо мінімізації шкоди в разі виникнення зовнішньої пожежі, звертаючи особливу увагу на його цільове використання.

27. Виробник повинен забезпечити компетентне виконання положень, визначених на етапі проектування, шляхом застосування доцільних методів і відповідних процедур з урахуванням визначених аспектів.

28. Підготовка складових частин, зокрема формування та підготовка фасок, не повинна призвести до появи дефектів або тріщин чи змін механічних властивостей, що може негативно вплинути на безпечність обладнання, що працює під тиском.

29. Нерознімні з’єднання і суміжні зони не повинні мати жодних поверхневих або внутрішніх дефектів, що негативно впливають на безпечність обладнання.

Властивості нерознімних з’єднань повинні відповідати мінімальним властивостям матеріалів, що з’єднуються, крім випадків, коли під час розрахунку конструкції спеціально враховуються інші значення відповідних властивостей.

Для обладнання, що працює під тиском, нерознімне з’єднання складових частин, що забезпечують стійкість до тиску обладнання, а також складових частин, що безпосередньо приєднують до них, повинне здійснюватися кваліфікованим персоналом відповідно до належних робочих процедур.

Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій II-IV, проводиться затвердження технологічних процесів виконання нерознімних з’єднань, персоналу, який їх виконує, організацією, якою на вибір виробника може бути:

призначений орган;

визнана незалежна організація, визначена відповідно до пункту 67 Технічного регламенту.

З метою затвердження визначена організація проводить експертизу та випробування, передбачені відповідними національними стандартами, чи аналогічну експертизу та випробування або забезпечує їх проведення.

30. Неруйнівний контроль нерознімних з’єднань обладнання, що працює під тиском, проводяться кваліфікованим персоналом. Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій III і IV, персонал повинен бути затверджений визнаною незалежною організацією, визначеною відповідно до пунктів 67 і 68 Технічного регламенту.

31. У разі коли існує ризик того, що в процесі виробництва властивості матеріалу зміняться настільки, що це негативно вплине на безпечність обладнання, що працює під тиском, на відповідному етапі виготовлення необхідно провести його термообробку.

32. Необхідно запровадити та дотримуватися відповідних процедур ідентифікації матеріалів, з яких виготовлені складові частини обладнання, що впливають на стійкість до тиску, за допомогою відповідних засобів від етапу отримання матеріалів протягом процесу виготовлення до етапу заключних випробувань виготовленого обладнання, що працює під тиском.

33. Обладнання, що працює під тиском, підлягає остаточній оцінці.

34. Обладнання, що працює під тиском, проходить остаточну перевірку, що передбачає огляд та вивчення супровідних документів, для встановлення відповідності вимогам Технічного регламенту. Для забезпечення безпеки остаточну перевірку проводять всередині та ззовні кожної частини обладнання під час виробництва (зокрема, якщо перевірка під час вихідного контролю вже не є можливою).

35. Остаточна оцінка обладнання, що працює під тиском, передбачає випробування на стійкість до тиску, яке проводиться в формі випробування гідростатичним тиском за тиску щонайменше рівному значенню, наведеному в пункті 53 цього додатка.

Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорії I, таке випробування може проводитися із застосуванням статистичних методів.

Якщо випробування гідростатичним тиском має негативний вплив або є недоцільним, можливе проведення інших випробувань. Перед проведенням інших випробувань застосовують додаткові заходи, зокрема неруйнівний контроль або інші методи аналогічної значущості.

36. Остаточна оцінка агрегатів повинна також передбачати перевірку запобіжних пристроїв у частині їх відповідності вимогам, зазначеним у пункті 22 цього додатка.

37. Крім маркування знаком відповідності технічним регламентам, передбаченого пунктами 60-66 Технічного регламенту, а також інформації, яку необхідно надати відповідно до пунктів 17 і 24 Технічного регламенту, надається така інформація:

1) для всього обладнання, що працює під тиском:

рік виробництва;

ідентифікація обладнання, що працює під тиском, за його характеристиками, зокрема типом, ідентифікаційним номером серії або партії, та серійним номером;

суттєві максимальні/мінімальні допустимі граничні показники;

2) залежно від типу обладнання, що працює під тиском, - додаткова інформація, необхідна для безпечного встановлення, експлуатації або використання та у разі потреби технічного обслуговування і періодичного огляду, зокрема:

об’єм (V) обладнання у літрах (L);

номінальний діаметр (DN) трубопроводів;

застосовний випробувальний тиск PT в барах і дата;

встановлений тиск запобіжного пристрою в барах;

потужність обладнання, що працює під тиском, кВт;

напруга живлення, В;

цільове використання;

коефіцієнт заповнення, кг/л;

максимальна маса заповнення, кг;

маса тари, кг;

група робочого середовища;

3) у разі потреби попередження, прикріплені до обладнання, що працює під тиском, про його неправильне використання.

Інформація, зазначена в пункті 37 цього додатка, наноситься на обладнання, що працює під тиском, або табличку з технічними даними, надійно прикріплену до нього, крім випадків, коли:

може використовуватися відповідна документація для уникнення повторного маркування окремих частин, зокрема складових частин трубопроводів одного і того ж агрегата;

обладнання, що працює під тиском, є малим за розмірами (інформація може зазначатися на етикетці, прикріпленій до такого обладнання);

для маси, що заповнюється, та попереджувальних знаків, передбачених підпунктом 3 цього пункту, можуть використовуватися етикетки або інші відповідні засоби за умови, що вони лишатимуться читабельними протягом належного періоду часу.

38. У разі надання на ринку обладнання, що працює під тиском, повинне супроводжуватися інструкціями для користувача, що містять всю необхідну інформацію щодо безпеки, зокрема:

монтажу, в тому числі збору різних частин обладнання;

введення в експлуатацію;

використання;

технічного обслуговування, у тому числі перевірки користувачем.

39. Інструкції повинні містити інформацію, нанесену на обладнання, що працює під тиском, відповідно до пункту 37 Технічного регламенту, крім його серійного номера, та в разі потреби супроводжуватися технічною документацією, кресленнями і схемами, необхідними для повного розуміння таких інструкцій.

40. В інструкціях також зазначають ризики, що виникають у зв’язку з неправильним використанням обладнання, відповідно до пункту 7 цього додатка, та особливості конструкції відповідно до пунктів 11-13 цього додатка.

41. Матеріали, що використовуються для виготовлення обладнання, що працює під тиском, повинні бути придатними для такого застосування протягом всього запланованого строку служби, крім випадків, коли передбачено їх заміну.

Зварювальні матеріали та інші з’єднувальні матеріали повинні належним чином задовольняти вимоги пункту 42, підпункту 1пункту 43 та абзацу першого пункту 44 цього додатка.

42. Матеріали частин під тиском повинні:

мати властивості, що відповідають всім обґрунтовано передбаченим умовам експлуатації та умовам випробування, зокрема бути достатньо в’язкими та міцними. У відповідних випадках характеристики матеріалів повинні відповідати вимогам пункту 54 цього додатка. Крім того, матеріали обираються обережно з метою уникнення крихкого зламу; якщо необхідно використання крихкого матеріалу, потрібно вживати відповідних заходів;

бути достатньо стійкими до хімічного впливу робочого середовища, яке міститься в обладнанні, що працює під тиском; хімічні та фізичні властивості матеріалу, необхідні для безпечної експлуатації, не повинні суттєво піддаватися впливу протягом запланованого строку експлуатації обладнання;

не повинні суттєво змінюватися через старіння;

бути придатними для передбачених процедур обробки;

бути відібраними для уникнення суттєвих небажаних наслідків з’єднання різних матеріалів.

43. Виробник обладнання, що працює під тиском, повинен:

1) належним чином визначити значення, необхідні для проектних розрахунків, наведених у пунктах 11-13 цього додатка, та суттєві характеристики матеріалів і методи їх обробки, передбачені пунктом 42 цього додатка;

2) зазначити у технічній документації інформацію про дотримання ним вимог Технічного регламенту шляхом:

використання матеріалів, які відповідають вимогам національних стандартів;

використання матеріалів, на які поширюється схвалення на використання матеріалів обладнання, що працює під тиском, відповідно до пунктів 50-55 Технічного регламенту;

оцінювання окремих матеріалів;

3) для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій III і IV, оцінювання окремих матеріалів проводить призначений орган, відповідальний за процедури оцінки відповідності обладнання, що працює під тиском.

44. Виробник повинен вживати необхідних заходів для забезпечення відповідності матеріалів, що використовуються, вимогам всіх необхідних специфікацій. Зокрема, для всіх матеріалів необхідно отримувати документацію, що укладається виробником матеріалів та засвідчує їх відповідність специфікаціям.

Для основних частин, що перебувають під тиском та призначаються для обладнання і визначення категорій II-IV, таке засвідчення має форму сертифіката контролю відповідного продукту.

Якщо виробник матеріалу має належну систему забезпечення якості, сертифіковану компетентним органом, та матеріали пройшли особливу оцінку, сертифікати, видані виробником, вважаються такими, що засвідчують відповідність необхідним вимогам.

45. На додаток до застосовних вимог, передбачених пунктами 1-4 цього додатка, зазначені вимоги застосовуються до обладнання, що працює під тиском, про яке йдеться в пунктах 46 і 47 цього додатка.

46. До обладнання, що працює під тиском та підігрівається полум’ям або нагрівається іншим способом, щодо якого існує ризик перегріву, передбаченого пунктом 7 Технічного регламенту, належать:

пристрої для виробництва пари та гарячої води, передбачені підпунктом 2 пункту 7 Технічного регламенту, зокрема парові та водогрійні котли, що підігріваються полум’ям, пароперегрівачі та проміжні пароперегрівачі, котли-утилізатори, котли для спалювання відходів, електродні котли або котли з електричним підігрівом, автоклави/скороварки, разом з оснащенням та у разі потреби власними системами очищення води та подачі палива;

обладнання для нагрівання для технологічних потреб, крім нагрівачів води та пари, передбачене підпунктом 1 пункту 8 Технічного регламенту, зокрема нагрівачі для хімічних та інших подібних процесів, а також обладнання, що працює під тиском, для харчової галузі.

Таке обладнання розраховують, проектують та будують у спосіб, який дає змогу уникнути або мінімізувати ризик розгерметизації, зумовленої перегрівом. У відповідних випадках необхідно забезпечити:

застосування належних засобів захисту для обмеження експлуатаційних параметрів, зокрема подачі та відведення тепла і у разі потреби рівня робочого середовища для уникнення ризику місцевого або загального перегріву;

забезпечення місць відбору проб у разі потреби для проведення оцінки властивостей робочого середовища з метою уникнення ризиків, пов’язаних з відкладеннями та/або корозією;

застосування достатніх застережних заходів для усунення ризику пошкодження відкладеннями;

наявність засобів безпечного відведення залишкового тепла після вимикання обладнання;

вжиття заходів для запобігання небезпечному накопиченню легкозаймистих сумішей горючих речовин і повітря або зворотному удару полум’я.

47. Під час проектування та конструювання необхідно забезпечити:

запобігання надмірному навантаженню, зумовленому неприпустимим вільним переміщенням або прикладенням надмірних зусиль, зокрема до фланців, з’єднань, сильфонів або шлангів, що належним чином контролюється шляхом створення опор, обмеження, закріплення, вирівнювання або попереднього натягу;

якщо є ймовірність виникнення конденсату всередині трубопроводів для газоподібних робочих середовищ, наявність засобів осушення та видалення відкладень з найбільш заглиблених частин трубопроводу з метою уникнення пошкодження гідравлічним ударом або корозією;

запобігання пошкодженню, спричиненому турбулентністю або вихроутворенням відповідно до пункту 19 цього додатка;

запобігання втомі через вібрацію в трубах;