Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

217. Банк створює комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю, що включає систему управління ризиками та внутрішній аудит, що повинна враховувати специфіку роботи Банку та вимоги щодо управління ризиками, установлені Національним банком.

218. Система внутрішнього контролю Банку має забезпечувати:

1) досягнення Банком довгострокових цілей, зокрема прибутковості його діяльності;

2) провадження банківської діяльності з урахуванням ризиків;

3) відповідність діяльності Банку законодавству та внутрішньобанківським документам;

4) достовірність фінансової, управлінської, статистичної звітності Банку;

5) чіткий розподіл обов’язків, функцій та повноважень між наглядовою радою та правлінням, а також між підрозділами Банку.

219. Система управління ризиками повинна забезпечувати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування та пом’якшення всіх суттєвих ризиків у діяльності Банку з урахуванням розміру Банку, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних Банком операцій, організаційної структури та профілю ризику Банку, особливостей діяльності Банку як системно важливого (за наявності такого статусу) та/або діяльності банківської групи, до складу якої входить Банк.

220. Банк зобов’язаний згідно з вимогами Національного банку розробляти та подавати до Національного банку плани забезпечення безперервної діяльності Банку, фінансування Банку в кризових ситуаціях, відновлення діяльності Банку.

221. Банк організовує систему внутрішнього контролю та управління ризиками, яка ґрунтується на розподілі обов’язків між підрозділами Банку із застосуванням моделі трьох ліній захисту:

1) перша лінія - на рівні бізнес-підрозділів Банку та підрозділів підтримки діяльності Банку. Ці підрозділи приймають ризики та несуть відповідальність за них, здійснюють поточне управління ризиками і подають звіти щодо поточного управління такими ризиками;

2) друга лінія - на рівні підрозділу з управління ризиками та підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс);

3) третя лінія - на рівні підрозділу внутрішнього аудиту щодо перевірки та оцінки ефективності функціонування системи управління ризиками.

222. Правління Банку зобов’язане утворити такі постійно діючі комітети:

1) кредитний комітет;

2) комітет з питань управління активами та пасивами.

Комітети правління провадять свою діяльність на підставі положень, що затверджуються правлінням.

Кількісний та персональний склад комітетів правління затверджується правлінням.

Одна і та сама особа не може одночасно виконувати функції голови кредитного комітету та головного ризик-менеджера або головного комплаєнс-менеджера.

223. Правління має право утворити комітет з управління операційним ризиком та інші комітети Банку, делегувавши їм частину своїх функцій з управління ризиками. У такому разі правління Банку залишається відповідальним за виконання делегованих ним функцій.

224. Наглядова рада утворює постійно діючий структурний підрозділ з управління ризиками - підрозділ, очолюваний головним ризик-менеджером (який підпорядковується наглядовій раді та звітує перед нею), або підрозділ (підрозділи), очолюваний (очолювані) керівником (керівниками) підрозділу (підрозділів) та підпорядкований (підпорядковані) головному ризик-менеджеру, який (які) забезпечує (забезпечують) виконання функцій з управління ризиками, визначених законодавством.

225. Наглядова рада утворює підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) - підрозділ, очолюваний головним комплаєнс-менеджером (який підпорядковується наглядовій раді та звітує перед нею), або підрозділ (підрозділи), очолюваний (очолювані) керівником (керівниками) підрозділу (підрозділів) та підпорядкований (підпорядковані) головному комплаєнс-менеджеру, який (які) забезпечує (забезпечують) виконання функцій з управління комплаєнс-ризиком, визначених законодавством.

226. Підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) діють на підставі положень, що затверджуються наглядовою радою.

227. Наглядова рада забезпечує незалежне виконання функцій з управління ризиками, зокрема шляхом організаційного та функціонального відокремлення головного ризик-менеджера/підрозділу з управління ризиками та головного комплаєнс-менеджера/підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) від підрозділів (керівників підрозділів) першої та третьої ліній захисту.

228. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності та ділової репутації головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера встановлюються Національним банком. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер вступають на посаду після їх погодження Національним банком.

229. Головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер повинні не мати громадянства (підданства) /не бути податковими резидентами/не мати місця постійного проживання держави/в державі, що здійснює/здійснювала збройну агресію проти України.

230. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер мають право бути присутніми на засіданнях правління Банку, комітетів та інших колегіальних органів, утворених правлінням Банку, та накладати заборону (вето) на рішення цих органів у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку, щодо організації системи управління ризиками, а також в інших випадках, установлених наглядовою радою, та невідкладно інформують наглядову раду або комітет з управління ризиками наглядової ради про такі рішення.

Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер мають право отримувати протоколи, якими оформлені прийняті рішення правління Банку, комітетів та інших колегіальних органів, утворених правлінням Банку, для ознайомлення.

231. Банк веде бухгалтерський облік своїх операцій відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та міжнародних стандартів фінансової звітності.

232. Фінансовий рік Банку відповідає календарному року та починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

233. Банк складає фінансову звітність та фінансову консолідовану звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності Банку відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності та нормативно-правових актів Національного банку. Банк подає свою звітність до Національного банку у строки, встановлені Національним банком, а також до інших суб’єктів в порядку, встановленому законодавством.

234. Річний звіт Банку затверджується вищим органом. Наглядова рада попередньо схвалює річний звіт Банку.

235. Річний звіт Банку включає, зокрема, звіт про результати діяльності наглядової ради, річну фінансову звітність Банку та річну консолідовану фінансову звітність Банку разом з аудиторським звітом.

236. Річна фінансова звітність повинна бути перевірена аудиторською фірмою відповідно до Законів України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність", "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правових актів Національного банку.

237. Банк складає річну фінансову звітність, річну консолідовану фінансову звітність, звіт про управління, а також консолідований звіт про управління. Звіт про управління та консолідований звіт про управління не є складовою фінансової звітності.

Банк не пізніше 30 квітня наступного за звітним року подає до Національного банку та оприлюднює на власному веб-сайті річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звітом про управління та консолідованим звітом про управління.

238. Банк зобов’язаний протягом місяця, що настає за звітним періодом, розміщувати на власному веб-сайті, а також у приміщеннях Банку, до яких мають доступ клієнти, зокрема вкладники, квартальний баланс, звіт про фінансові результати Банку та примітки до звітів, перелік яких визначається Національним банком.

239. Головний бухгалтер Банку є відповідальним за бухгалтерський облік та фінансову звітність Банку. Головний бухгалтер Банку має відповідати вимогам, встановленим статтею 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та вступає на посаду після погодження Національним банком.

240. Банк складає річну інформацію про результати господарської діяльності Банку як емітента. Така річна інформація включає відомості, визначені Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та НКЦПФР, затверджується наглядовою радою Банку та розкривається на ринках капіталу та організованих товарних ринках відповідно до вимог НКЦПФР.

241. Банк зберігає за своїм місцезнаходженням або в іншому місці, визначеному правлінням, документи Банку, визначені законодавством. Відповідальність за збереження документів Банку покладається на голову правління Банку та на головного бухгалтера Банку - щодо документів фінансової звітності.

242. Банк забезпечує кожному члену наглядової ради доступ до документів, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність Банку, в порядку, визначеному положенням про наглядову раду. У разі коли в зазначених документах наявна інформація з обмеженим доступом, Банк та член наглядової ради зобов’язані забезпечувати дотримання режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність".

243. Банк має власний веб-сайт, на якому розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства.

244. Банк має право на комерційну таємницю та її захист. Під комерційною таємницею розуміються відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням фінансами та іншою діяльністю Банку та афілійованих осіб Банку, розголошення (передача, втрата) яких небажана для Банку, крім відомостей, які відповідно до законодавства не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

245. Порядок визначення переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю Банку, їх склад та обсяг, порядок захисту та використання визначаються правлінням з урахуванням вимог законодавства. Перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю, визначається законодавством.

246. Кожен із членів наглядової ради і працівники Банку зобов’язані зберігати сувору конфіденційність стосовно відомої їм інформації (науково-технічної, фінансово-кредитної та іншої), що становить банківську і комерційну таємницю Банку, і зобов’язані вживати всіх заходів для збереження отриманої інформації та недопущення її витоку (розголошення). У разі розголошення банківської чи комерційної таємниці члени наглядової ради та/або працівники Банку несуть відповідальність згідно із законодавством.

247. Охорона відомостей, що становлять державну таємницю, здійснюється в Банку відповідно до законодавства у сфері охорони державної таємниці.

248. Внесення змін до цього Статуту є виключною компетенцією вищого органу.

249. Будь-які зміни та/або доповнення до цього Статуту вносяться шляхом затвердження Статуту в новій редакції.

250. Зміни до цього Статуту підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з урахуванням особливостей, установлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

251. Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до цього Статуту після їх погодження з Національним банком.

252. Зміни до цього Статуту набирають чинності з дня їх державної реєстрації у порядку, встановленому законодавством.

253. Наглядова рада та правління Банку зобов’язані дотримуватися вимог законодавства щодо випадків, порядку, строків та обсягу інформування органів державної влади, Національного банку та інших регуляторних чи контролюючих органів.

254. Діяльність Банку припиняється в результаті його реорганізації (крім реорганізації шляхом перетворення) або ліквідації.

255. Реорганізація Банку здійснюється в установленому законодавством порядку за рішенням вищого органу за умови надання попереднього дозволу Національного банку на реорганізацію та затвердження Національним банком плану реорганізації Банку.

256. Банк ліквідується у порядку, встановленому законодавством.

257. Банк може бути ліквідований:

1) за рішенням вищого органу;

2) у разі відкликання Національним банком банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

258. Ліквідація Банку за рішенням вищого органу здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі, коли Національний банк після отримання рішення вищого органу про ліквідацію Банку не виявив ознак, за якими Банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

259. Процедура ліквідації Банку за рішенням вищого органу може бути розпочата після надання на це згоди Національного банку та за умови відкликання банківської ліцензії.

260. Процедура ліквідації Банку вважається завершеною, а Банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.