Про акціонерні товариства

1. Поділ, виділ акціонерних товариств при пропорційному розподілі акцій серед товариства, що припиняється шляхом поділу або з якого здійснюється виділ, здійснюються у спрощеному порядку, який передбачає незастосування вимог частин п’ятої і шостої статті 125, статті 130 та частини першої статті 131 цього Закону.

1. Перетворенням акціонерного товариства є зміна організаційно-правової форми акціонерного товариства з його припиненням та передачею всього свого майна, прав та обов’язків товариства підприємницькому товариству - правонаступнику згідно з передавальним актом.

Акціонерне товариство може перетворитися лише на інше господарське товариство або виробничий кооператив.

2. Наглядова рада або рада директорів акціонерного товариства, що перетворюється, виносить на розгляд загальних зборів питання про припинення товариства шляхом перетворення, порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) підприємницького товариства - правонаступника.

3. Загальні збори товариства, що перетворюється, ухвалюють рішення про перетворення товариства, порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) підприємницького товариства - правонаступника.

Учасники створюваного в результаті перетворення нового підприємницького товариства ухвалюють на загальних зборах такого товариства рішення про затвердження установчих документів такої юридичної особи і обрання (призначення) органів управління відповідно до вимог законодавства.

У разі перетворення акціонерного товариства всі його акціонери (їх правонаступники), акції яких не були викуплені, стають засновниками (учасниками) підприємницького товариства - правонаступника.

Перетворення акціонерного товариства на інше господарське товариство (крім товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю) або виробничий кооператив здійснюється після прийняття відповідного рішення загальними зборами, за умови отримання письмової згоди всіх акціонерів, акції яких не були викуплені, стати засновниками (учасниками) підприємницького товариства - правонаступника. Така згода оформлюється шляхом підписання всіма засновниками (учасниками) або їхніми уповноваженими особами установчих документів підприємницького товариства - правонаступника.

4. Розподіл часток (паїв) підприємницького товариства - правонаступника здійснюється із збереженням співвідношення кількості акцій, яке існувало в акціонерному товаристві, що перетворилося.

5. Не беруть участі в конвертації акції:

1) які викуплені товариством, що бере участь у перетворенні;

2) власником яких є юридична особа, що перебуває під контролем товариства, що бере участь у перетворенні.

1. Процедура припинення акціонерного товариства шляхом перетворення здійснюється за такими етапами:

1) прийняття загальними зборами акціонерів товариства, що припиняється шляхом перетворення, рішень про:

перетворення акціонерного товариства;

затвердження умов перетворення;

визначення уповноважених осіб товариства, що припиняється шляхом перетворення, для здійснення всіх необхідних дій, пов’язаних із процесом перетворення;

2) реалізація акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій відповідно до вимог статті 103 цього Закону;

3) реалізація прав кредиторів акціонерного товариства, що припиняється шляхом перетворення, щодо задоволення їхніх вимог, передбачених статтею 116цього Закону;

4) оприлюднення рішення про припинення акціонерного товариства шляхом перетворення;

5) подання уповноваженими особами товариства, що припиняється шляхом перетворення, офіційним каналом зв’язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви, рішення про перетворення акціонерного товариства і всіх необхідних документів для зупинення обігу акцій такого товариства;

6) зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку обігу акцій товариства, що припиняється шляхом перетворення;

7) конвертація акцій товариства, що припиняється шляхом перетворення, у частки (паї) підприємницького товариства - правонаступника;

8) прийняття загальними зборами акціонерів товариства, що створюється шляхом перетворення, рішень про затвердження результатів емісії (конвертації) акцій, затвердження статуту новоствореного товариства та обрання органів управління такого товариства;

9) подання офіційним каналом зв’язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви і всіх необхідних документів для скасування випуску цінних паперів товариства, що припиняється шляхом перетворення;

10) скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску цінних паперів товариства, що припиняється шляхом перетворення;

11) державна реєстрація припинення акціонерного товариства, що припинилося шляхом перетворення, та створення підприємницького товариства - правонаступника.

2. Порядок скасування випуску акцій у процесі перетворення встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

1. Добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів акціонерів, у тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який товариство створювалося, або після досягнення мети, з якою товариство створювалося, у порядку, визначеному цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законом.

2. Якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію акціонерне товариство не має зобов’язань перед кредиторами, його майно розподіляється між акціонерами відповідно до статті 137 цього Закону.

3. Рішення про ліквідацію акціонерного товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації та порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, приймають загальні збори, якщо інше не передбачено законом.

4. З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради або ради директорів та виконавчого органу акціонерного товариства. Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією, підлягає затвердженню загальними зборами.

Ліквідація акціонерного товариства вважається завершеною, а товариство - таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення товариства шляхом його ліквідації.

1. Процедура ліквідації акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:

1) прийняття загальними зборами акціонерів товариства, що ліквідується, рішень про:

ліквідацію акціонерного товариства;

затвердження проекту ліквідаційного балансу;

визначення уповноважених осіб товариства, що ліквідується, для здійснення всіх необхідних дій, пов’язаних з процесом ліквідації;

2) оприлюднення рішення про ліквідацію акціонерного товариства;

3) подання уповноваженими особами товариства, що ліквідується, офіційним каналом зв’язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви, рішення про ліквідацію акціонерного товариства і всіх необхідних документів для зупинення обігу акцій такого товариства;

4) зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку обігу акцій товариства, що ліквідується;

5) розподіл майна товариства, що ліквідується, відповідно до статті 137 цього Закону;

6) подання офіційним каналом зв’язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви і всіх необхідних документів для скасування випуску цінних паперів товариства, що ліквідується;

7) скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску цінних паперів товариства, що ліквідується;

8) державна реєстрація припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації.

2. Порядок скасування випуску акцій у процесі ліквідації акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

1. У разі ліквідації платоспроможного акціонерного товариства вимоги його кредиторів та акціонерів задовольняються в такій черговості:

у першу чергу задовольняються вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

у другу чергу - вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

у третю чергу - вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);

у четверту чергу - всі інші вимоги кредиторів;

у п’яту чергу - виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;

у шосту чергу - виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 98 цього Закону;

у сьому чергу - виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;

у восьму чергу - виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 102 цього Закону;

у дев’яту чергу - розподіл майна між акціонерами - власниками простих акцій товариства пропорційно до кількості належних їм акцій.

2. Вимоги кожної черги задовольняються після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.

У разі емісії товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами - власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом акціонерного товариства.

У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги майно розподіляється між ними пропорційно до суми вимог (кількості належних їм акцій) кожного кредитора (акціонера) цієї черги.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року, крім:

положень статей 36-55 цього Закону щодо проведення електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи, які набирають чинності з 1 січня 2024 року;

підпункту 20 пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з 1 січня 2024 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про акціонерні товариства"(Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 50-51, ст. 384 із наступними змінами).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):

статтю 80 викласти в такій редакції:

"Стаття 80. Види господарських товариств

1. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

2. Порядок створення, функціонування та припинення господарських товариств регулюється Цивільним кодексом України та законом";

статті 82, 85 і 167 виключити;

у частині п’ятій статті 126 слово "публічне" виключити;

2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

доповнити статтею 96-1такого змісту:

"Стаття 96-1. Права учасників (засновників, акціонерів, пайовиків) юридичних осіб (корпоративні права)

1. Права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

2. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

3. Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

4. Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

5. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

6. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав";

статтю 97 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. До складу органів управління товариства не можуть бути обрані особи, визнані за рішенням суду винними у заподіяні збитків товариству своїми діями (бездіяльністю), якщо такі збитки виникли внаслідок порушення такою особою своїх обов’язків. Таке обмеження застосовується протягом трьох років з дати виконання такого рішення суду";

частину першу статті 98 доповнити словами "якщо інше не встановлено законом";

у статті 104:

частини другу і третю доповнити абзацом другим такого змісту:

"Положення цієї частини не застосовуються до державних установ";

частину четверту доповнити абзацом другим такого змісту:

"Державна установа може бути перетворена в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю або товариство з додатковою відповідальністю";

у статті 110:

пункт 1 частини першої після слів "за рішенням її учасників" доповнити словами "суб’єкта управління державної або комунальної власності";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини першої цієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи";

у статті 111:

абзац другий частини восьмої викласти в такій редакції:

"Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи";

частину одинадцяту викласти в такій редакції:

"11. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) затверджує ліквідаційний баланс та забезпечує його подання до податкового органу";

у параграф 1 глави 8 включити підрозділ 4 такого змісту:

включити статті 140 і 141 такого змісту:

"Стаття 140. Товариство з обмеженою відповідальністю

1. Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки.

2. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Cтаття 141. Товариство з додатковою відповідальністю

1. Товариством з додатковою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки, учасники якого солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства своїм майном пропорційно до вартості внесеного вкладу.

2. Особливості діяльності товариств з додатковою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

статті 152-154 викласти в такій редакції:

"Стаття 152. Акціонерне товариство

1. Акціонерне товариство є господарським товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

2. Особливості діяльності акціонерних товариств встановлюються Законом України "Про акціонерні товариства".

3. Особливості правового статусу акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних підприємств, встановлюються законом.

Порядок створення, діяльності та припинення корпоративних інвестиційних фондів регулюється законодавством про інститути спільного інвестування.

Cтаття 153. Заснування акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство може бути засновано юридичними та/або фізичними особами, а також державою в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальною громадою в особі уповноваженого органу.

2. Якщо акціонерне товариство засновується кількома особами, вони можуть укласти між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо заснування товариства. Такий договір не є установчим документом товариства.

Договір про заснування акціонерного товариства укладається в письмовій формі. Якщо акціонерне товариство засновується за участю фізичних осіб, справжність підписів на засновницькому договорі підлягає нотаріальному посвідченню.

3. Засновники акціонерного товариства несуть солідарну відповідальність за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями, що виникли до державної реєстрації акціонерного товариства.

Акціонерне товариство несе відповідальність за передбаченими частиною першою цієї статті зобов’язаннями засновників лише у разі схвалення їхніх дій загальними зборами акціонерів.

4. Акціонерне товариство може бути засновано однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають опублікуванню у встановленому законом порядку.

5. Порядок і строки вчинення дій щодо створення акціонерного товариства, у тому числі порядок проведення установчих зборів та їхня компетенція, встановлюються законом.

Cтаття 154. Статут акціонерного товариства

1. Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

2. Статут акціонерного товариства, крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про права акціонерів, структуру управління акціонерним товариством, компетенцію органів управління акціонерним товариством і порядок ухвалення ними рішень та інші відомості, передбачені законом";

включити статтю 155 такого змісту:

"Стаття 155. Статутний капітал акціонерного товариства

1. Статутний капітал акціонерного товариства формується за рахунок коштів та іншого майна, що вносяться як оплата акцій у процесі їх емісії.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється законом.

2. У процесі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників. Публічна пропозиція акцій акціонерного товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій";

статті 156-162 викласти в такій редакції:

"Стаття 156. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

1. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості.

2. У випадках, визначених статутом акціонерного товариства і законом, може встановлюватися переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються акціонерним товариством.

Cтаття 157. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства

1. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства зменшується шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання акціонерним товариством відповідних зобов’язань та відшкодування збитків.

2. Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.

Cтаття 158. Дивіденди акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство може виплачувати акціонерам частину свого чистого прибутку з розрахунку на одну належну їм акцію певного типу та/або класу. Порядок виплати дивідендів визначається законом та статутом акціонерного товариства.

2. Законом можуть встановлюватися випадки, у яких акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та/або здійснювати їх виплату.

Cтаття 159. Загальні збори акціонерів

1. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів (далі - загальні збори). На загальних зборах мають право бути присутніми всі акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Законом можуть встановлюватися обмеження права на участь у загальних зборах акціонерів.

Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у загальних зборах акціонерів.

2. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:

1) внесення змін до статуту акціонерного товариства, крім випадків, встановлених законом;

2) прийняття рішення про зміну структури управління акціонерним товариством;

3) утворення та ліквідація наглядової ради або ради директорів товариства, обрання та припинення повноважень членів наглядової ради або ради директорів;

4) затвердження річної звітності акціонерного товариства;

5) рішення про припинення акціонерного товариства.

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів статутом акціонерного товариства і законом може бути також віднесено вирішення інших питань.

Питання, віднесені цією частиною до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть передаватися для вирішення іншими органами акціонерного товариства.

3. Порядок голосування на загальних зборах акціонерів встановлюється законом.

Акціонер має право призначити свого представника для участі у загальних зборах акціонерів. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі акціонерного товариства, повідомивши про це акціонерне товариство.

4. Рішення загальних зборів акціонерів приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання порядку денного акцій. Законом та/або статутом акціонерного товариства може встановлюватися більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення загальними зборами акціонерів.

5. Порядок скликання, способи і порядок проведення загальних зборів встановлюються законом і статутом акціонерного товариства.

Cтаття 160. Структура управління акціонерним товариством

1. Структура управління акціонерним товариством може бути однорівневою або дворівневою.

2. За однорівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерів та рада директорів.

Однорівнева структура управління передбачає здійснення функцій контролю та управління діяльністю акціонерного товариства єдиним колегіальним органом - радою директорів.

3. За дворівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерів, орган, відповідальний за здійснення нагляду (наглядова рада), і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний).

Дворівнева структура управління передбачає чіткий розподіл функцій з безпосереднього управління поточною (операційною) діяльністю акціонерного товариства, які здійснює виконавчий орган, та функцій контролю за роботою виконавчого органу, а також інших керівників акціонерного товариства (у тому числі керівників підрозділів контролю та внутрішнього аудиту), які здійснює наглядова рада.

4. Положення цієї статті за аналогією застосовуються до товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Cтаття 161. Посадові особи акціонерного товариства

1. Голова та члени наглядової ради, голова та члени ради директорів, виконавчого органу, корпоративний секретар акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом акціонерного товариства, є посадовими особами акціонерного товариства.

2. Права та обов’язки посадових осіб акціонерного товариства визначаються законом, статутом акціонерного товариства та укладеним між посадовою особою і акціонерним товариством договором (контрактом).

3. У випадках, встановлених законом, посадові особи акціонерного товариства несуть відповідають за збитки, заподіяні акціонерному товариству своїми діями або бездіяльністю.

Cтаття 162. Аудиторська перевірка фінансової звітності акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство у встановлених законом випадках для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щороку залучає незалежного аудитора.

2. Аудиторська перевірка фінансової звітності акціонерного товариства має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які сукупно володіють не менш як 5 відсотками акцій.

Порядок проведення аудиторської перевірки фінансової звітності акціонерного товариства встановлюється законом";

частину четверту статті 250 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Представник також несе відповідальність перед особою, яка видала довіреність, за заподіяні їй збитки у разі недодержання ним вимог статті 48 Закону України "Про акціонерні товариства";

3) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):

частину першу статті 159 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - облікова система часток) і внесенням змін до них";

статтю 167 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них";

4) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

у пункті 12 частини першої статті 20 слова "власника (учасника, акціонера)" замінити словами "власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів)";

статтю 54 викласти в такій редакції:

"Стаття 54. Особливості участі у судовому процесі осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою

1. Власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

2. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов’язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред’явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

3. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (співвласники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) цієї юридичної особи має (мають) право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він (вони) набуває (набувають) таких самих процесуальних прав та обов’язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов";

у частині четвертій статті 55 слова "власником (учасником, акціонером)" замінити словами "власником (власниками), учасником (учасниками), акціонером (акціонерами)";

частину десяту статті 129 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, судові витрати, понесені акціонером (акціонерами) у зв’язку з поданням позову в інтересах такого акціонерного товариства про відшкодування збитків, заподіяних акціонерному товариству його посадовими особами, відшкодовується таким товариством незалежно від результатів розгляду справи у суді";

5) в абзаці третьому частини другої статті 23 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 20, ст. 272) слова "та ревізійної комісії підприємства" виключити;

6) частину другу статті 15 Закону України "Про споживчу кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 414) викласти в такій редакції:

"2. Перевірка фінансово-господарської діяльності споживчих товариств, спілок та підпорядкованих їм підприємств здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності, якщо інше не передбачено статутом товариства, спілки чи підприємства.

Виконавчий орган забезпечує суб’єкту аудиторської діяльності доступ до інформації в межах, передбачених статутом";

7) у Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):

абзац п’ятнадцятий частини першої статті 1 виключити;

частину другу статті 7 доповнити пунктами 37-29-37-32 такого змісту:

"37-29) встановлює порядок оприлюднення у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, рішень органів емітента, які підлягають оприлюдненню відповідно до закону;

37-30) встановлює порядок переведення обліку часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариства) до облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - облікова система часток), порядок ведення та внесення змін до облікової системи часток, надання інформації з неї, порядок припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток, а також порядок здійснення через облікову систему часток реалізації переважного права учасників товариства, направлення повідомлень учасникам товариства, виплати дивідендів, проведення загальних зборів учасників товариства із застосуванням засобів електронних комунікацій через облікову систему часток;

37-31) встановлює порядок відкриття та функціонування рахунка умовного зберігання (ескроу) часток товариства;

37-32) встановлює порядок авторизації програмно-технічного комплексу Центрального депозитарію цінних паперів, що забезпечує проведення зборів власників цінних паперів";

у частині першій статті 8:

доповнити пунктом 19-1 такого змісту:

"19-1) розробляти та впроваджувати Кодекс корпоративного управління";

пункт 33 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"процедур злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення та ліквідації";

8) у частині третій статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2013 р., № 14, ст. 89; 2014 р., № 49, ст. 2056) слова "ревізійній комісії господарської організації" виключити;

9) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2011 р., № 36, ст. 362; із змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2021 року № 1587-IX):

частину шосту статті 8 викласти в такій редакції:

"Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), рада банку та правління банку. Органи управління кооперативного банку утворюються та здійснюють свої повноваження відповідно до цього Закону";

пункт 3 частини першої статті 28 виключити;

12) у Законі України "Про кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 5, ст. 35):

у статті 15:

в абзаці восьмому частини другої слова "голови ревізійної комісії (ревізора)" виключити;

абзац четвертий частини шостої виключити;

у частині п’ятій статті 17 слова "чи члени ревізійної комісії (ревізор)" виключити;

статтю 18 викласти в такій редакції:

"Стаття 18. Перевірка фінансово-господарської діяльності кооперативу

Перевірка фінансово-господарської діяльності кооперативу за результатами фінансового року здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності, якщо інше не передбачено статутом кооперативу.

Виконавчий орган забезпечує суб’єкту аудиторської діяльності доступ до інформації в межах, передбачених статутом кооперативу";

в абзаці шостому частини другої статті 33 слова "та ревізійно-контрольних органів" виключити;

13) статтю 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140) викласти в такій редакції:

"Стаття 11. Реєстрація обтяжень

Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом, крім випадків, передбачених цією статтею.

Реєстрація обтяження емісійних цінних паперів здійснюється в депозитарній системі України у порядку, встановленому законодавством.

Реєстрація обтяження часток товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, які обліковуються в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів, здійснюється в обліковій системі часток у порядку, встановленому законодавством";

14) статтю 7-1 Закону України "Про холдингові компанії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 34, ст. 291; 2012 р., № 40, ст. 480) викласти в такій редакції:

"Стаття 7-1. Особливості утворення та діяльності Державної керуючої холдингової компанії

1. Засновником та єдиним акціонером Державної керуючої холдингової компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

2. Статутний капітал Державної керуючої холдингової компанії формується за рахунок належних державі акцій державних холдингових компаній, часток (паїв) держави у статутних капіталах господарських товариств, а також додаткових вкладів у формі майна, коштів та нематеріальних активів, необхідних для забезпечення її діяльності. Пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передане до статутного капіталу Державної керуючої холдингової компанії, перебувають у державній власності і закріплюються за нею на праві господарського відання.

3. Здійснюючи повноваження щодо реалізації прав держави як власника, Кабінет Міністрів України:

1) затверджує статут Державної керуючої холдингової компанії та вносить до нього зміни;

2) приймає рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу Державної керуючої холдингової компанії;

3) затверджує положення про наглядову раду та правління Державної керуючої холдингової компанії та вносить до них зміни;

4) обирає членів наглядової ради Державної керуючої холдингової компанії, затверджує умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з ними, встановлює розмір їх винагороди, визначає особу, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради;

5) приймає рішення про припинення повноважень членів наглядової ради Державної керуючої холдингової компанії;

6) обирає голову правління Державної керуючої холдингової компанії та достроково припиняє його повноваження;

7) погоджує рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

8) затверджує річний фінансовий план Державної керуючої холдингової компанії, вносить до нього зміни;

9) затверджує річний звіт Державної керуючої холдингової компанії;

10) приймає рішення за результатами розгляду звіту наглядової ради, звіту правління Державної керуючої холдингової компанії;

11) приймає рішення про реорганізацію чи ліквідацію Державної керуючої холдингової компанії.

4. З метою захисту прав держави як власника у Державній керуючій холдинговій компанії створюється наглядова рада.

Наглядова рада обирається у кількості семи осіб. Персональний склад наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її загального складу, Кабінет Міністрів України протягом одного місяця має обрати решту членів наглядової ради.

Члени наглядової ради обираються з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність. Вимоги до членів наглядової ради встановлюються законом, статутом та положенням про наглядову раду Державної керуючої холдингової компанії.

Кандидати в члени наглядової ради і члени наглядової ради повинні мати повну вищу освіту, досвід роботи на керівних посадах не менше п’яти років упродовж останніх десяти років.

5. До виключної компетенції наглядової ради належить:

1) визначення пріоритетних напрямів діяльності (розвитку), стратегічних цілей Державної керуючої холдингової компанії;

2) прийняття рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

3) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Державної керуючої холдингової компанії;

4) обрання голови наглядової ради з числа її членів;

5) прийняття рішення про кількісний склад правління Державної керуючої холдингової компанії;

6) обрання членів правління Державної керуючої холдингової компанії за поданням голови правління та дострокове припинення їх повноважень;

7) затвердження умов цивільно-правових договорів, які укладатимуться з членами правління Державної керуючої холдингової компанії, встановлення розміру їх винагороди;

8) прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить понад 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності Державної керуючої холдингової компанії, а також правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість;

9) прийняття рішень про збільшення зобов’язань Державної керуючої холдингової компанії на величину, що перевищує 10 відсотків її статутного капіталу;

10) прийняття рішень про придбання Державною керуючою холдинговою компанією 10 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутному капіталі інших юридичних осіб;

11) оцінювання виконання основних показників стратегії розвитку Державної керуючої холдингової компанії;

12) затвердження річної фінансової звітності Державної керуючої холдингової компанії;

13) прийняття рішення про частину чистого прибутку Державної керуючої холдингової компанії, яка за результатами календарного року має бути спрямована на виплату дивідендів;

14) вирішення інших питань, віднесених законом до компетенції наглядової ради.

6. Повноважні представники держави голосують на засіданні наглядової ради Державної керуючої холдингової компанії відповідно до завдань щодо голосування з кожного питання, внесеного до порядку денного, наданих органами державної влади, які вони представляють.

7. Виконавчим органом Державної керуючої холдингової компанії є правління.

До компетенції правління належить:

1) розроблення проекту пріоритетних напрямів діяльності (розвитку) Державної керуючої холдингової компанії, його стратегічних цілей (цілей розвитку) та подання їх для затвердження наглядовій раді;

2) підготовка фінансового плану Державної керуючої холдингової компанії;

3) реалізація права акціонера щодо корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

4) затвердження структури і штатного розпису апарату Державної керуючої холдингової компанії з урахуванням затвердженої наглядовою радою загальної чисельності працівників Державної керуючої холдингової компанії;

5) розгляд і подання до Кабінету Міністрів України та наглядової ради річного звіту і балансу Державної керуючої холдингової компанії, а також інформації про діяльність корпоративних підприємств та відокремлених структурних підрозділів Державної керуючої холдингової компанії;

6) ініціювання створення корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії, розроблення проектів їх установчих документів;

7) внесення на розгляд наглядової ради пропозицій про реорганізацію і ліквідацію корпоративних підприємств;

8) затвердження статутів корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії та здійснення контролю за їх дотриманням;

9) прийняття рішень про кількісний склад наглядових рад та правлінь корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії, затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з їх членами, та встановлення розміру їх винагороди;

10) обрання голів наглядових рад корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії з числа членів правління Державної керуючої холдингової компанії, прийняття рішень про припинення їх повноважень;

11) обрання членів наглядових рад корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії з числа керівників самостійних структурних підрозділів апарату Державної керуючої холдингової компанії, представників органів виконавчої влади та громадськості, прийняття рішень про припинення їхніх повноважень;

12) внесення на розгляд наглядових рад корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії пропозицій стосовно кандидатур членів правлінь таких підприємств;

13) погодження проектів пріоритетних напрямів діяльності (розвитку) корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії, їх стратегічних цілей (стратегій розвитку);

14) затвердження річних фінансових та інвестиційних планів, а також інвестиційних планів на середньострокову перспективу (три - п’ять років) корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії та здійснення контролю за їх виконанням у встановленому порядку;

15) координація реалізації спільних проектів корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

16) координація фінансової діяльності корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

17) здійснення моніторингу фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

18) забезпечення проведення щорічних аудиторських перевірок корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

19) розгляд матеріалів, складених за результатами перевірок фінансово-господарської діяльності Державної керуючої холдингової компанії та її корпоративних підприємств, а також звітів керівників корпоративних підприємств, прийняття рішень за його результатами;

20) забезпечення надання розпоряднику Єдиного реєстру об’єктів державної власності інформації про наявність і поточний стан майна об’єктів державної власності та будь-які зміни в його стані;

21) забезпечення проведення інвентаризації майна корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку;