Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік

Основні завдання:

Реформування системи охорони здоров'я з метою підвищення якості, своєчасності, доступності та економічної ефективності медичного обслуговування на всіх рівнях, насамперед у секторі первинної медико-санітарної допомоги (в першу чергу у сільській місцевості).

Загальне зниження рівня захворюваності та смертності населення за рахунок покращення профілактики, діагностики й лікування серцево-судинних, судинно-мозкових, онкологічних хвороб, цукрового діабету, туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших хвороб, що відіграють провідну роль у формуванні структури захворюваності та смертності, вжиття заходів щодо запобігання виробничого і невиробничого травматизму.

Першочергове підвищення якості надання медичної допомоги матерям та дітям, покращення репродуктивного здоров'я населення.

Забезпечення безпечних умов проживання, навчання, праці, відпочинку та харчування, посилення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та державного нагляду за якістю і безпечністю лікарських засобів, медичного обладнання та медичних виробів.

Сприяння відновленню соціального престижу медичної професії та забезпечення гідного соціального захисту медичних працівників.

2.1.1. Реформування системи охорони здоров'я з метою підвищення якості, своєчасності, доступності та економічної ефективності медичного обслуговування на всіх рівнях, насамперед у секторі первинної медико-санітарної допомоги (в першу чергу у сільській місцевості)

Цілі та очікувані результати:

Забезпечення рівного доступу до якісної безоплатної медичної допомоги усім верствам населення.

Усунення фрагментації та підвищення ефективності і раціональності використання фінансових ресурсів системи охорони здоров'я.

Покращення показників здоров'я населення за рахунок направлення пріоритетних зусиль держави на поліпшення профілактики, діагностики та лікування хвороб і станів, що є головними факторами формування структури захворюваності та смертності.

2.1.2. Загальне зниження рівня захворюваності та смертності населення за рахунок покращення профілактики, діагностики і лікування серцево-судинних, судинно-мозкових, онкологічних хвороб, цукрового діабету, туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших хвороб, що відіграють провідну роль у формуванні структури захворюваності та смертності, вжиття заходів щодо запобігання виробничого і невиробничого травматизму

Цілі та очікувані результати:

Збільшення показника умовного здоров'я (питомої ваги осіб, визнаних умовно здоровими в загальній кількості населення) до 28 відсотків (у 2009 році - 24,3 відсотка, у 1990 році - 62,6 відсотка).

Припинення підвищення рівня захворюваності населення за основними віковими демографічними групами, зокрема за такими хворобами як СНІД, туберкульоз.

Зниження рівня захворюваності на серцево-судинні і судинно-мозкові хвороби.

Зменшення показників захворюваності і смертності від туберкульозу та смертності від СНІДу на 5 відсотків; зменшення показника передачі ВІЛ від матері до дитини до 5 відсотків.

Зменшення коефіцієнта захворюваності на хвороби, що передаються статевим шляхом.

2.1.3. Першочергове підвищення якості надання медичної допомоги матерям та дітям, покращення репродуктивного здоров'я населення

Цілі та очікувані результати:

Утвердження тенденції до зростання народжуваності (з 11,0 до 11,2 осіб на 1000 народжених), стабілізації тенденції до зниження показників малюкової смертності (з 9,26 до 9,0 на 1000 живонароджених) та материнської смертності (з 23,4 до 21,2 на 100 тисяч народжених живими).

Поліпшення стану здоров'я дітей.

Зменшення коефіцієнта захворюваності на хвороби, що передаються статевим шляхом.

2.1.4. Забезпечення безпечних умов проживання, навчання, праці, відпочинку та харчування, посилення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та державного нагляду за якістю і безпечністю лікарських засобів, медичного обладнання та медичних виробів

Цілі та очікувані результати:

Покращення умов безпеки життєдіяльності людини, зменшення рівня захворюваності та смертності внаслідок причин, пов'язаних з нехтуванням принципами здорового способу життя, загальних норм безпечної поведінки, незадовільних умов праці тощо.

2.1.5. Сприяння відновленню соціального престижу медичної професії та забезпечення гідного соціального захисту медичних працівників

Цілі та очікувані результати:

Підвищення престижності медичної професії.

Забезпечення належних умов праці медичних працівників.

Покращення якості медичного обслуговування населення.

2.2. Освіта

Основні проблеми:

Україна відстає від розвинених країн за якістю освіти. Так, за даними звіту ВЕФ, що оцінює та порівнює конкурентоспроможність країн на основі Глобального індексу конкурентоспроможності (ГІК), за субіндексом "Початкова освіта" Україна посідає 68 місце серед 133 країн, за субіндексом "Середня, вища та професійна освіта" - 46 місце, змінивши свою позицію на три сходинки вниз.

За результатами зовнішнього оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України, у 2009 році учасники оцінювання показали незадовільні знання з математики, історії України. Крім того, далеко не всі загальноосвітні навчальні заклади підтверджують наданий їм статус ліцеїв, гімназій, спеціалізованих закладів. Тобто зовнішнє оцінювання засвідчило, що на сьогодні існує серйозна загроза конкурентоспроможності України у сфері якості освіти, яка може спричинити у майбутньому поступове падіння рейтингу України за цим показником.

Водночас у сфері середньої освіти також є проблеми: по-перше - недостатній рівень підготовки педагогічних кадрів і по-друге - якість освіти напряму залежить від якості вчителя.

Крім того, у вищій школі є проблема недостатності викладачів найвищої академічної кваліфікації: професорів та докторів наук, що посилюється дією трьох чинників. По-перше, значний відплив висококваліфікованих кадрів за межі України за роки незалежності держави. По-друге, вкрай повільний процес відновлення професорського складу ВНЗ, що зумовлено як значним соціально-економічним зниженням статусу професорського звання, так і надзвичайно ускладненою процедурою здобуття наукового ступеня доктора наук. Як наслідок, в останні десятиліття спостерігається процес старіння академічних кадрів і відсутність політики цивілізованої спадкоємності в академічних середовищах. По-третє, зростання кількості студентів у ВНЗ, наявне останніми роками, є непропорційним зростанню кількості штатних працівників, що в свою чергу призводить до проблеми перенавантаження. До того ж сектор ВНЗ недержавної форми власності здебільшого повноцінно функціонує саме завдяки залученню до навчального процесу професорів та докторів наук з державних ВНЗ.

Викладачі і студенти вищої школи слабо задіяні в науково-дослідних та прикладних розробках.

Основними проблемами освітянської сфери на сьогодні є: відсутність єдиної системи статистики і параметрів вимірювання якісної освіти, які були б співставними із загальноприйнятими міжнародними показниками якості освіти; відсутність системи моніторингу проблем вищої освіти, прогнозування можливих сценаріїв їх розв'язання.

Підготовка робітничих кадрів відстає від потреб ринку. Підготовку робітничих кадрів в Україні здійснюють більше тисячі професійно-технічних навчальних закладів із загальним контингентом учнів понад 400 тис. осіб, однак і за якістю, і за фаховою структурою підготовка не задовольняє ринок робочої сили.

Основні завдання:

Підвищення рівня охоплення дітей дошкільною освітою та поліпшення її якості.

Поліпшення якості загальної середньої освіти.

Відновлення якісної професійно-технічної освіти.

Впровадження якісної вищої освіти відповідно до європейських стандартів.

Сприяння освіті осіб з особливими потребами та впровадження їх інклюзивного навчання.

Підвищення рівня охоплення дітей позашкільною освітою та поліпшення її якості.

2.2.1. Підвищення рівня охоплення дітей дошкільною освітою та поліпшення її якості

Цілі та очікувані результати:

Відновлення мережі дошкільних навчальних закладів усіх форм власності, що не працювали з різних причин, та будівництво нових відповідно до потреб.

Забезпечення дошкільних навчальних закладів належними навчально-методичними матеріалами, дитячою літературою, виданими державною мовою, необхідним обладнанням, іграшками та іншими засобами навчання і виховання.

Забезпечення дошкільних навчальних закладів, у яких здійснюється виховний процес мовою національних меншин, необхідним навчально-методичним матеріалом.

Чистий показник охоплення освітою у дошкільних навчальних закладах дітей 3-5 років, які проживають у міських населених пунктах, - 78 відсотків.

Чистий показник охоплення освітою у дошкільних навчальних закладах дітей 3-5 років, які проживають у сільській місцевості, - 41 відсоток.

Чистий показник охоплення дітей 5-річного віку дошкільною освітою у міських населених пунктах - 95 відсотків.

Чистий показник охоплення дітей 5-річного віку дошкільною освітою у сільській місцевості - 89 відсотків.