Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік

4.4.8. Сприяння діяльності інститутів громадянського с силення їх впливу на формування та реалізацію державної політики

Цілі та очікувані результати:

Забезпечення цивілізованих форм і методів участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики як обов'язкового елемента демократії.

4.5. Розвиток фінансового ринку

Основні проблеми:

Протягом останніх років фінансовий ринок України розвивається фрагментарно. В Україні відсутня єдина цілеспрямована політика щодо консолідації фінансових ринків. Дії регуляторів ринків фінансових послуг (Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг) зорієнтовані на вирішення вузьких проблем окремих секторів і не забезпечують його орієнтації на реальний сектор економіки.

Прояви світової фінансової кризи виявили низку проблем на ринках фінансових послуг, серед яких: недостатня капіталізація фінансових установ, недосконалість вимог до якості та диверсифікації і ліквідності активів для окремих фінансових ринків, дисбаланс між очікуваною дохідністю і спроможністю компенсувати прийняті ризики, відсутність ефективної системи захисту прав споживачів фінансових послуг, низький рівень прозорості діяльності фінансових установ, недостатня інституційна спроможність інститутів державного регулювання, відсутність довіри до них з боку населення.

Однією з нагальних проблем є також відсутність національного інституційного інвестора. Протягом кількох докризових років його роль в основному виконував іноземний інвестор. Внаслідок фінансової кризи та нездатності держави оперативно та адекватно зреагувати на відтік іноземного капіталу спостерігається критичний дефіцит інвестиційних ресурсів, у першу чергу довгострокових, які можуть бути інвестовані в економіку України.

Це вимагає також приведення якості надання фінансових послуг до кращих світових стандартів, необхідним є поліпшення системи корпоративного управління у фінансових установах та розкриття інформації, запровадження системи пруденційного нагляду.

Існуюча в Україні система депозитарного обліку цінних паперів не забезпечує належного гарантування прав інвесторів на цінні папери, створює ризики при забезпеченні розрахунків за договорами з цінними паперами та не враховує найкращий світовий досвід функціонування депозитарних систем.

Питома вага біржового ринку в загальному обсязі операцій з цінними паперами протягом останніх 10 років не перевищує 5 відсотків. При цьому співвідношення обсягів біржових торгів та кількості професійних торговців є найменшим в Європі.

Наявна законодавча база не забезпечує стимулювання до прозорого ціноутворення на фондових біржах, ні емітент, ні інвестор не зацікавлені у використанні інвестиційного потенціалу біржового ринку. Зазначена ситуація ускладнюється відсутністю належного нагляду за фондовими біржами та іншими професійними учасниками фондового ринку на основі оцінки інвестиційних ризиків.

Страховий ринок не є ефективним джерелом накопичення довгострокових фінансових ресурсів, які через механізми фондового ринку та банківської системи могли б стати додатковим джерелом фінансування реального сектору економіки.

Потребує реформування система гарантування вкладів фізичних осіб. На даний час Фонд гарантування вкладів фізичних осіб практично виконує функції щодо розрахунків із вкладниками за зобов'язаннями банків, що ліквідуються. Реформування системи гарантування вкладів фізичних осіб полягатиме в розширенні повноважень Фонду шляхом передачі йому частини повноважень Національного банку України по роботі з проблемними банками з метою збереження активів проблемного банку та оптимального виведення його з ринку.

За останні три роки державний і гарантований державою борг України збільшився більше ніж у три рази, і на кінець 2009 року становив близько 33,0 відсотка ВВП.

Також у 2009 році було проведено капіталізацію банків за рахунок державних коштів, що забезпечило їх перехід у державну власність. На даний час постає проблема ефективного управління цими банками та підвищення їх інвестиційної привабливості з метою забезпечення майбутньої приватизації за ринковою вартістю, яка б забезпечила повернення вкладених коштів.

Відсутність механізмів гарантування вкладів учасників кредитних спілок та гарантування страхових виплат.

Основні завдання:

Формування ефективно функціонуючого фондового ринку, здатного забезпечити перерозподіл ресурсів між секторами економіки.

Розвиток небанківських фінансових установ та ринку фінансових послуг.

Забезпечення співпраці між органами регулювання ринків фінансових послуг.

Врегулювання діяльності щодо здійснення операцій з фінансовими активам.

Забезпечення прозорості й відкритості ринків фінансових послуг та захист інтересів споживачів фінансових послуг.

4.5.1. Формування ефективно функціонуючого фондового ринку, здатного забезпечити ефективний перерозподіл ресурсів між секторами економіки.

Цілі та очікувані результати:

Підвищення питомої ваги угод з цінними паперами на біржовому ринку.

Формування системи депозитарного обліку цінних паперів, забезпечення надійної і прозорої системи обліку прав власності на цінні папери.

Розвиток фінансових інструментів.

4.5.2. Розвиток небанківських фінансових установ та ринку фінансових послуг

Цілі та очікувані результати:

Розширення ринку фінансових послуг, збільшення ємкості страхового ринку.

Визначення стратегічних напрямів розвитку фінансового сектору.

Забезпечення прозорості й відкритості ринків фінансових послуг, захист інтересів споживачів фінансових послуг.

Розвитку саморегулювання як інструменту забезпечення прозорості й відкритості ринків фінансових послуг та захисту прав споживачів фінансових послуг.

4.5.3. Оздоровлення та зміцнення банківської системи

Цілі та очікувані результати:

Відновлення довіри до банківської системи, реформування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Збільшення кредитування економіки банківським сектором.

Реалізація заходів щодо повернення знецінених заощаджень громадян.