Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність

Контроль за дотриманням суб’єктами аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, вимоги щодо наявності договору страхування відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності перед третіми особами покладається на Інспекцію.

1. Інформація про застосування дисциплінарних стягнень після винесення рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення має бути оприлюднена у триденний строк на офіційному веб-сайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та на офіційному веб-сайті Аудиторської палати України, а також має бути доступною для ознайомлення протягом п’яти років з дати оприлюднення.

2. Інформація про стягнення має містити відомості про порушення, прізвище, ім’я, по батькові аудитора або найменування суб’єкта аудиторської діяльності та реєстровий номер у Реєстрі щодо такого аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності, до якого застосовується стягнення, інформацію про оскарження та його результати. При цьому забороняється оприлюднення інформації про юридичну особу, щодо аудиту якої було допущено порушення.

Інформацію про накладення стягнення може бути оприлюднено без зазначення відомостей про аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, якщо:

1) за попередньою оцінкою оприлюднення персональних даних про аудитора, на якого накладено стягнення, не співставно із суттєвістю проступку;

2) оприлюднення інформації може мати загрозу стабільності фінансових ринків або об’єктивності розслідування, що проводиться правоохоронними органами;

3) збитки, що можуть бути спричинені оприлюдненням інформації, істотно перевищують реальні збитки внаслідок професійного проступку, за який накладено стягнення.

3. У разі скасування рішення про накладення стягнення відповідна інформація видаляється з офіційного веб-сайту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та/або офіційного веб-сайту Аудиторської палати України, в тому числі з Реєстру, у триденний строк з дня прийняття відповідного рішення Радою нагляду або Радою Аудиторської палати України або з дня набрання рішенням суду законної сили.

1. Право на звернення до Ради нагляду та/або Аудиторської палати України із заявою (скаргою) щодо дій аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, яка може бути підставою для професійної відповідальності, має кожен, кому відомі факти таких дій.

У разі виявлення у діях аудиторів та/або суб’єктів аудиторської діяльності ознак професійного проступку, Інспекція ініціює перед Радою нагляду, а комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів перед Радою Аудиторської палати України питання про надання доручення про проведення перевірки такого аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності Інспекцією або комітетом з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України.

2. Не допускається зловживання правом на звернення до Ради нагляду та/або Аудиторської палати України, у тому числі ініціювання розгляду питання про професійну відповідальність аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності у зв’язку із провадженням ним аудиторської діяльності.

3. Дисциплінарне провадження стосовно аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак професійного проступку аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності, а також за анонімною заявою (скаргою).

4. Кожна заява (скарга), крім тих, що не можуть бути підставою для дисциплінарного провадження відповідно до цього Закону, підлягає розгляду.

Негайному розгляду підлягають заяви (скарги) від Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, контролюючого органу, до якого подається фінансова звітність разом з аудиторським звітом відповідно до законодавства, органу державного фінансового контролю та інших уповноважених органів управління.

5. За дорученням Ради нагляду Інспекція проводить перевірку відомостей, зазначених у заяві (скарзі).

Перевірка відомостей, зазначених у заявах (скаргах), що надходять до Аудиторської палати України, проводиться комітетом з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України за дорученням Ради Аудиторської палати України.

6. Під час проведення перевірки Інспекція та Комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України мають право отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки професійного проступку.

7. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, фізичні особи, яким надіслано запит Інспекції або Комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України щодо отримання інформації, необхідної для проведення перевірки заяв (скарг) щодо дій аудиторів або суб’єктів аудиторської діяльності, зобов’язані не пізніше 10 робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

8. Ненадання або несвоєчасне надання інформації без поважних причин, неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, відмова у наданні інформації на запит Інспекції або комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

9. За результатами перевірки відомостей, зазначених у заяві (скарзі), складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки про наявність або відсутність ознак професійного проступку у діянні аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності та пропозиції щодо порушення дисциплінарної справи/відмови у порушенні дисциплінарної справи.

10. Заява (скарга) про професійний проступок аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, довідка та всі матеріали перевірки, а також подання та матеріали перевірки з контролю якості аудиторських послуг подаються:

1) Інспекцією - на розгляд Ради нагляду;

2) Комітетом з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України - на розгляд Ради Аудиторської палати України.

11. За результатами розгляду заяви (скарги) про професійний проступок аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, довідки, відповідних матеріалів Рада нагляду більшістю голосів членів Ради нагляду, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності.

За результатами розгляду заяви (скарги) про професійний проступок аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, довідки, відповідних матеріалів Рада Аудиторської палати України більшістю голосів членів цієї Ради, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності.

12. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розпис аудитору або представнику суб’єкта аудиторської діяльності та особі, яка ініціювала питання про професійну відповідальність аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності, протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення.

13. Дисциплінарна справа стосовно аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності розглядається Радою нагляду або Радою Аудиторської палати України протягом 60 календарних днів з дня її порушення.

У разі якщо під час розгляду дисциплінарної справи, порушеної Радою Аудиторської палати України, суб’єкт аудиторської діяльності набуває право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, Аудиторська палата України передає справу на розгляд Раді нагляду. При цьому перебіг строку, зазначений в абзаці першому цієї частини, починається заново з дня отримання дисциплінарної справи Радою нагляду. Час, що минув до переривання цього перебігу строку, до нового строку не зараховується.

Розгляд дисциплінарної справи, порушеної Радою нагляду, та прийняття рішень здійснюються Радою нагляду і в тому випадку, коли в процесі розгляду дисциплінарної справи суб’єкт аудиторської діяльності втратив право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

14. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Розгляд справи про професійну відповідальність аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності є відкритим.

Під час розгляду справи Рада нагляду заслуховує повідомлення уповноваженого представника Інспекції, Рада Аудиторської палати України - інспекторів Комітету з контролю якості аудиторських послуг про результати перевірки, пояснення аудитора або представника суб’єкта аудиторської діяльності, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала розгляд питання про професійну відповідальність аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, та пояснення інших заінтересованих осіб.

15. За зверненням особи, яка ініціювала питання про професійну відповідальність аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, осіб, які надали інформацію, матеріали та пояснення при розгляді справи, може бути збережена їхня конфіденційність. У такому разі при розгляді дисциплінарної справи заслуховуються відповідні письмові матеріали без зазначення особи, яка їх надала.

Голова та члени Ради нагляду, голова Аудиторської палати України та члени Ради Аудиторської палати України зобов’язані забезпечити конфіденційність вищезазначених осіб.

16. За результатами розгляду дисциплінарної справи Рада нагляду або Рада Аудиторської палати України приймає рішення про притягнення аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності до професійної відповідальності за вчинення професійного проступку і застосування стягнення та/або про подання інформації правоохоронним органам, або про закриття дисциплінарної справи. Рішення Ради нагляду або Ради Аудиторської палати України приймається більшістю голосів її загального складу. Рішення Ради нагляду або Ради Аудиторської палати України щодо видалення реєстрової інформації про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру та скасування його реєстрації приймається двома третинами голосів загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.

17. Під час обрання виду стягнення враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки, серйозність та тривалість порушення, фінансовий стан, рівень співробітництва відповідальної особи з Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та Аудиторською палатою України, попередні порушення, вчинені аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності.

18. Рішення про притягнення аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності до професійної відповідальності за вчинення професійного проступку і застосування стягнення надсилається або вручається під розпис аудитору або представнику суб’єкта аудиторської діяльності протягом десяти робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Аудитор та/або суб’єкт аудиторської діяльності чи особа, яка ініціювала питання про професійну відповідальність аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі до суду. Рішення Ради Аудиторської палати України у дисциплінарній справі в частині делегованих повноважень може бути оскаржено до Ради нагляду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (крім оскарження в частині делегованих повноважень до Ради нагляду).

19. Члени Ради нагляду, голова Аудиторської палати України та члени Ради Аудиторської палати України повинні дотримуватися режиму конфіденційності щодо інформації з обмеженим доступом, яка їм може стати відомою у процесі розгляду дисциплінарної справи. За розголошення конфіденційної інформації члени Ради нагляду, голова Аудиторської палати України та члени Ради Аудиторської палати України несуть відповідальність, передбачену законодавством, та підлягають виключенню зі складу Ради нагляду та Ради Аудиторської палати України.

1. Метою професійного самоврядування аудиторів є об’єднання на професійній основі зусиль аудиторів для виконання покладених на них цим Законом обов’язків і забезпечення їхніх прав, представництва професійних інтересів аудиторів в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, захисту професійних інтересів та соціальних прав аудиторів, сприяння підвищенню професійного рівня аудиторів та надання їм методичної допомоги, захисту інтересів фізичних і юридичних осіб у разі заподіяння їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості аудиторів, а також здійснення саморегулювання аудиторської діяльності.

2. Професійне самоврядування аудиторів функціонує на засадах законності, гласності, незалежності, демократичності, колегіальності, виборності, обов’язковості членства аудиторів та виконання рішень органів професійного самоврядування, прийнятих відповідно до їх компетенції, забезпечення рівних можливостей доступу аудиторів до участі у професійному самоврядуванні.

3. Професійне самоврядування аудиторів здійснюється через Аудиторську палату України.

1. Аудиторська палата України є юридичною особою, яка здійснює професійне самоврядування аудиторів та не має на меті отримання прибутку, та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань аудиторського самоврядування.

2. Членами Аудиторської палати України є зареєстровані у Реєстрі аудитори і аудиторські фірми.

3. Діяльність Аудиторської палати України провадиться відповідно до законодавства та Статуту Аудиторської палати України. Статут Аудиторської палати України затверджується з’їздом аудиторів України відповідно до вимог цього Закону.

4. Повноваження Аудиторської палати України визначаються цим Законом.

Аудиторська палата України:

1) веде облік членів Аудиторської палати України;

2) регулює взаємовідносини між членами Аудиторської палати України у процесі провадження аудиторської діяльності;

3) забезпечує інформаційну підтримку професійної діяльності членів Аудиторської палати України з використанням усіх доступних засобів інформації;

4) бере участь у проведенні експертизи законопроектів і нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності, формує пропозиції з питань нормативно-правового забезпечення аудиторської діяльності до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, органів державної влади, суб’єктів законодавчої ініціативи;

5) узагальнює інформацію про практику застосування міжнародних стандартів аудиту та надає рекомендації на запити щодо спірних та складних питань;

6) представляє аудиторів України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями;

7) забезпечує захист професійних прав аудиторів;

8) налагоджує ефективну взаємодію з професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів;

9) виконує делеговані повноваження у порядку і на умовах, визначених цим Законом.

Аудиторська палата України може виконувати інші повноваження у порядку і на умовах, визначених цим Законом.

5. З метою належного виконання повноважень Аудиторська палата України має право:

1) вносити пропозиції органам державної влади щодо формування та реалізації державної політики у сфері аудиторської діяльності;

2) оскаржувати до суду за правилами адміністративного судочинства від свого імені рішення (нормативні акти, акти індивідуальної дії, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень), які порушують права чи законні інтереси членів Аудиторської палати України;

3) проводити перевірки дотримання членами Аудиторської палати України вимог Положення про членські внески, що затверджує з’їзд аудиторів України;

4) здійснювати міжнародне співробітництво в межах повноважень, визначених цим Законом;

5) використовувати працю найманих працівників, встановлювати структуру, штатний розпис, чисельність працівників, форми і розміри оплати та матеріального стимулювання їхньої праці згідно із законодавством та в межах кошторису Аудиторської палати України, затвердженого відповідно до вимог цього Закону.

З метою належного виконання делегованих повноважень, у разі делегування Аудиторській палаті України таких повноважень у порядку і на умовах, визначених цим Законом, Аудиторська палата України має право:

мати доступ до даних щодо аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, які мають відношення до виконання таким аудитором та/або суб’єктом аудиторської діяльності своїх професійних обов’язків, з можливістю отримання копій таких даних;

отримувати від юридичних та фізичних осіб інформацію щодо аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, пов’язаної з виконанням аудитором та/або суб’єктом аудиторської діяльності професійних обов’язків;

проводити перевірки суб’єктів аудиторської діяльності, крім тих, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, у частині виконання ними професійних обов’язків;

здійснювати контроль за безперервним професійним навчанням аудиторів;

у порядку, передбаченому законодавством, отримувати від Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю інформацію, необхідну для виконання делегованих повноважень Аудиторської палати України;

застосовувати стягнення до членів Аудиторської палати України у порядку та на умовах, передбачених цим Законом.

Аудиторська палата України має інші права, передбачені законодавством.

6. У разі делегування Аудиторській палаті України повноважень, Аудиторська палата України зобов’язана:

1) належним чином виконувати делеговані повноваження;

2) дотримуватися вимог законодавства, Статуту Аудиторської палати України та рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;

3) надавати Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю звіти та будь-яку іншу інформацію про виконання делегованих повноважень;

4) виконувати рекомендації, надані Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю щодо дій, які необхідно здійснити для належного виконання делегованих повноважень;

6) розглядати скарги на дії членів Аудиторської палати України;

7) забезпечувати в порядку, передбаченому законодавством та Статутом Аудиторської палати України, вільний доступ до інформації про її діяльність.

Аудиторська палата України має й інші обов’язки, передбачені законодавством.

7. Діяльність Аудиторської палати України є публічною. Звіт про діяльність Аудиторської палати України, фінансова звітність, кошторис Аудиторської палати України та звіт про його виконання, річні програми роботи та звіти про їх виконання підлягають розміщенню на офіційному веб-сайті Аудиторської палати України протягом 180 днів з дня закінчення календарного року.

Аудиторська палата України зобов’язана вести бухгалтерський облік, подавати та оприлюднювати фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами фінансової звітності. Річна фінансова звітність Аудиторської палати України підлягає обов’язковій перевірці незалежним суб’єктом аудиторської діяльності, відбір якого здійснюється Радою Аудиторської палати України відповідно до Порядку, затвердженого з’їздом аудиторів України.

8. Органами управління Аудиторської палати України є:

1) з’їзд аудиторів України;

2) Рада Аудиторської палати України.

9. У складі Аудиторської палати України з метою забезпечення проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності створюється комітет з контролю якості аудиторських послуг.

10. Ведення поточних справ у Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат. Порядок діяльності Секретаріату Аудиторської палати України визначається положенням , що затверджує з’їзд аудиторів України.

Секретаріат очолює Виконавчий директор, який призначається на посаду і звільняється рішенням Ради Аудиторської палати України. Порядок призначення і звільнення Виконавчого директора визначається Статутом Аудиторської палати України.

Виконавчий директор згідно з укладеним трудовим договором несе персональну відповідальність за використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для діяльності Аудиторської палати України.

11. За рішенням з’їзду аудиторів України у складі Аудиторської палати України можуть створюватися комісії з числа членів Ради Аудиторської палати України. До роботи в комісіях можуть залучатися експерти, які не є членами Ради Аудиторської палати України.

13. У роботі органів Аудиторської палати України в межах здійснення повноважень з нагляду за виконанням делегованих повноважень беруть участь члени Ради нагляду.

1. Вищим органом управління Аудиторської палати України є з’їзд аудиторів України.

2. З’їзди аудиторів України можуть бути черговими, повторними та позачерговими. Чергові з’їзди аудиторів України проводяться до 1 серпня кожного року.

3. Конкретна дата проведення з’їзду аудиторів України визначається рішенням Ради Аудиторської палати України. Якщо до 1 серпня поточного року Рада Аудиторської палати України не визначить дату проведення з’їзду аудиторів України, його проведення має право ініціювати Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

4. До виключної компетенції з’їзду аудиторів України належать такі питання:

1) делегування аудиторів до Ради Аудиторської палати України та дострокового припинення їхніх повноважень;

2) затвердження Статуту Аудиторської палати України, Положення про Раду Аудиторської палати України, Положення про Комітет з контролю якості аудиторських послуг, Положення про Секретаріат Аудиторської палати України, Положення про порядок складання кошторису Аудиторської палати України, Порядку скликання та проведення з’їзду, Регламенту з’їзду;

3) затвердження Положення про членські внески та визначення розміру членських внесків та інших платежів членів Аудиторської палати України, необхідних для виконання Аудиторською палатою України передбачених цим Законом повноважень;

4) схвалення звітів голови Аудиторської палати України та членів Ради Аудиторської палати України;

5) схвалення звіту про виконання кошторису Аудиторської палати України;

6) прийняття рішень про вступ Аудиторської палати України до міжнародних та інших організацій, про вихід із цих організацій.

5. З’їзд може взяти до розгляду інші питання, що мають важливе значення для аудиторської діяльності, крім питань, які цим Законом віднесені до компетенції інших органів.

6. Делегатами з’їзду аудиторів України є зареєстровані в Реєстрі аудитори.

7. Аудитор особисто бере участь у з’їзді аудиторів України.

8. З’їзд аудиторів України вважається правочинним за умови участі в його роботі не менше 20 відсотків загальної кількості делегатів з’їзду. У разі відсутності кворуму з’їзд аудиторів України визнається таким, що не відбувся. Протягом 30 календарних днів від призначеної дати проведення з’їзду, що не відбувся, Рада Аудиторської палати України приймає рішення про проведення повторного з’їзду аудиторів України. Повторний з’їзд аудиторів України проводиться в порядку, визначеному цим Законом для проведення чергового з’їзду.

9. Рішення з’їзду аудиторів України приймаються простою більшістю голосів загальної кількості присутніх на з’їзді делегатів, крім випадків, передбачених цим Законом та Статутом Аудиторської палати України. Голосування на з’їзді аудиторів України за рішенням з’їзду може бути відкритим або таємним.

10. Рішення з’їзду аудиторів України з питань делегування членів до Ради Аудиторської палати України або інших органів Аудиторської палати України приймаються таємним голосуванням.

11. Позачергові з’їзди аудиторів України можуть бути скликані Аудиторською палатою України на вимогу професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які мають у своєму складі повноправними членами не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року, а також Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

12. У разі неможливості проведення з’їзду аудиторів України у зв’язку з запровадженням воєнного стану або встановленням обмежувальних заходів він може бути скликаний та проведений дистанційно за допомогою дистанційної електронної системи із використанням засобів електронної ідентифікації у порядку, визначеному Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. У такому разі дистанційна електронна система має бути безпечною, захищеною та надійною.

1. Рада Аудиторської палати України обирається членами Аудиторської палати України на з’їзді аудиторів України таємним голосуванням з числа висококваліфікованих аудиторів і стажем аудиторської діяльності не менше п’яти років.

2. Загальна кількість членів Ради Аудиторської палати України становить 11 осіб. Голова Аудиторської палати України входить до Ради Аудиторської палати України за посадою.

Строк повноважень членів Ради Аудиторської палати України становить п’ять років. Одна й та сама особа не може делегуватися до складу Ради Аудиторської палати України більше ніж два строки підряд.

3. Рада Аудиторської палати України представляє інтереси членів Аудиторської палати України у період між з’їздами аудиторів України.

Рада Аудиторської палати України приймає рішення від імені Аудиторської палати України. Рішення Ради Аудиторської палати України приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів членів Ради Аудиторської палати України, які беруть участь у її засіданні, за наявності більш як половини її членів, крім випадків, передбачених цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

4. У засіданні Ради Аудиторської палати України беруть участь члени Ради нагляду.

Рішення Ради Аудиторської палати України, прийняті нею в межах виконання делегованих повноважень, можуть бути переглянуті Радою нагляду та у разі обґрунтування доцільності скасовано.

5. Члени Ради Аудиторської палати України виконують свої обов’язки на громадських засадах.

У межах кошторису Аудиторської палати України членам Ради Аудиторської палати України можуть бути оплачені витрати часу для виконання доручень (крім участі у засіданнях Ради Аудиторської палати України), відшкодовані транспортні витрати та витрати на проживання, пов’язані з участю у роботі Ради та виконанням її завдань.

6. На членів Ради Аудиторської палати України поширюється законодавство у сфері запобігання корупції.

Члени Ради Аудиторської палати України повинні дотримуватися режиму конфіденційності щодо інформації, яка їм може стати відомою під час виконання обов’язків, передбачених цим Законом.

7. Повноваження члена Ради Аудиторської палати України достроково припиняються у разі:

1) особистої письмової заяви про складення повноважень члена Ради Аудиторської палати України;

2) скасування реєстрації у Реєстрі;

3) систематичної необґрунтованої відсутності на засіданнях Ради Аудиторської палати України протягом шести місяців поспіль;

4) за рішенням з’їзду аудиторів України. Рішення з’їзду аудиторів України з питань дострокового припинення повноважень членів Ради Аудиторської палати України приймаються таємним голосуванням двома третинами голосів аудиторів, які беруть участь у роботі з’їзду аудиторів України;

5) смерті.

8. Порядок діяльності Ради Аудиторської палати України визначається положенням, затвердженим з’їздом аудиторів України.

1. Голова Аудиторської палати України обирається членами Аудиторської палати України на з’їзді аудиторів України таємним голосуванням з числа висококваліфікованих аудиторів і стажем аудиторської діяльності не менше п’яти років. Обраним вважається кандидат, який одержав більше половини голосів від загальної кількості зареєстрованих делегатів з’їзду. У разі якщо жоден з кандидатів не одержав більше половини голосів від загальної кількості зареєстрованих делегатів з’їзду, проводиться повторне таємне голосування, участь у якому беруть два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів, при цьому обраним вважається кандидат, який одержав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів делегатів з’їзду, які взяли участь у голосуванні.

Строк повноважень голови Аудиторської палати України становить п’ять років. Одна й та сама особа не може бути головою Аудиторської палати України більше ніж два строки підряд.

2. Голова Аудиторської палати України виконує представницькі функції від імені Аудиторської палати України, головує на засіданнях Ради Аудиторської палати України, контролює виконання рішень Ради Аудиторської палати України та виконує інші повноваження, передбачені цим Законом.

3. Голова Аудиторської палати України виконує свої обов’язки на громадських засадах. За рішенням з’їзду аудиторів України голова Аудиторської палати України в межах затвердженого кошторису Аудиторської палати України може отримувати винагороду за виконання повноважень.

4. Порядок здійснення повноважень Головою Аудиторської палати України визначається Положенням про Раду Аудиторської палати України.

5. Повноваження голови Аудиторської палати України достроково припиняються у випадках, визначених частиною сьомою статті 49 цього Закону.

З моменту дострокового припинення повноважень голови Аудиторської палати України і до обрання з’їздом аудиторів України нового голови Аудиторської палати України, Рада Аудиторської палати України може призначити тимчасово виконуючого обов’язки голови Аудиторської палати України з числа членів Ради Аудиторської палати України.

1. Комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітети з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, яким у порядку, визначеному цим Законом, делеговано повноваження з контролю якості аудиторських послуг, забезпечують проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, крім тих, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

2. Комітет з контролю якості аудиторських послуг очолює голова комітету, який обирається вищим органом управління Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів строком на п’ять років та працює в Аудиторській палаті України або такій професійній організації за основним місцем роботи згідно з трудовим договором. Головою комітету може бути особа, яка має досвід у сфері аудиту та/або бухгалтерського обліку не менше 10 років, бездоганну ділову репутацію та на момент призначення на посаду припинила діяльність із надання аудиторських послуг одноосібно або у складі суб’єкта аудиторської діяльності. Інспекторами комітету з контролю якості аудиторських послуг можуть бути особи, які відповідають вимогам, встановленим частиною восьмою статті 40 цього Закону.

Голова комітету виконує представницькі функції від імені комітету Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів.

3. На працівників комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів поширюється законодавство у сфері запобігання корупції.

4. Порядок діяльності комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та професійної організації аудиторів та бухгалтерів визначається положенням, що затверджується вищим органом управління Аудиторської палати України або такої професійної організації аудиторів та бухгалтерів.

5. Повноваження голови комітету припиняються у разі:

1) особистої письмової заяви про складення повноважень голови комітету;

2) скасування реєстрації у Реєстрі;

3) за рішенням вищого органу управління Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів.

З моменту припинення повноважень і до обрання вищим органом управління Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів голови комітету Рада Аудиторської палати України або визначений Статутом професійної організації аудиторів та бухгалтерів інший орган управління такої професійної організації може призначити тимчасово виконуючого обов’язки голови комітету.

1. Аудитори відповідно до вимог законодавства мають право об’єднуватися у громадські організації за професійною ознакою і створювати професійні організації аудиторів та бухгалтерів з метою об’єднання на професійній основі своїх зусиль для сприяння розвитку та поширенню професії незалежних аудиторів, підвищення значення професії аудитора в Україні, для задоволення економічних інтересів суспільства, удосконалення аудиторської діяльності, представництва в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, захисту професійних інтересів та соціальних прав своїх членів, міжнародного визнання професійної кваліфікації аудиторів України.

Інформація про професійні організації аудиторів та бухгалтерів вноситься до Реєстру на підставі звернення такої професійної організації, в якій міститься декларація заявника про її відповідність вимогам, встановленим цим Законом до професійної організації аудиторів та бухгалтерів, та відомості про аудиторів - членів такої професійної організації із зазначенням їх реєстрового номера у Реєстрі. Інспекція здійснює перевірку поданих відомостей.

2. Професійні організації аудиторів та бухгалтерів мають право в порядку, визначеному цим Законом:

1) здійснювати підготовку фізичних осіб до складання кваліфікаційного іспиту та іспитів з теоретичних знань з метою атестації аудиторів;

2) створювати незалежні центри оцінювання знань для проведення кваліфікаційних іспитів та іспитів з теоретичних знань з метою атестації аудиторів;

3) проводити безперервне професійне навчання аудиторів;

4) пропонувати кандидатури для обрання членами Ради нагляду, членами Ради Аудиторської палати України;

5) брати участь у розробленні проектів нормативно-правових актів та методичних рекомендацій з питань аудиторської діяльності;

6) здійснювати незалежне оцінювання системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю) суб’єктів аудиторської діяльності;

7) проводити контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності або здійснювати контроль за безперервним професійним навчанням аудиторів - повноправних членів цих професійних організацій за умови делегування таких повноважень професійній організації в порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Радою нагляду можуть бути встановлені вимоги до професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, яким делеговано повноваження з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності або контроль за безперервним професійним навчанням аудиторів, щодо прозорості їх діяльності, звітування про виконання делегованих повноважень, дотримання політик і процедур контролю при виконанні делегованих повноважень, організації діяльності у спосіб, який унеможливлює виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів. За дорученням Ради нагляду Інспекція здійснює перевірку дотримання такими професійними організаціями вимог, встановлених Радою нагляду та цим Законом.

3. Професійні організації аудиторів та бухгалтерів не можуть обмежуватися в реалізації своїх прав, крім обмежень за рішенням суду, що набрало законної сили.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року та вводиться в дію з 1 жовтня 2018 року, крім підпункту 1 пункту 9 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який набирає чинності через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом.

2. Аудитори, строк чинності сертифікатів яких не закінчився до дати введення в дію цього Закону, вважаються такими, які підтвердили кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності та набули практичний досвід у порядку, визначеному цим Законом, та підлягають обов’язковому внесенню Аудиторською палатою України до Реєстру. Зазначені в цьому пункті особи до 31 жовтня 2018 року подають до Аудиторської палати України відомості, що підлягають оприлюдненню в Реєстрі відповідно до вимог цього Закону.

3. Право на провадження аудиторської діяльності зберігається за аудиторськими фірмами та аудиторами, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, що мали право на провадження аудиторської діяльності на дату введення в дію цього Закону. Зазначені в цьому пункті особи підлягають обов’язковому внесенню Аудиторською палатою України до Реєстру. Зазначені в цьому пункті особи подають до Аудиторської палати України відомості, що підлягають оприлюдненню в Реєстрі відповідно до вимог цього Закону, до 31 жовтня 2018 року.

4. Чинне Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане Аудиторською палатою України до дати введення в дію цього Закону, є підставою для внесення відповідної інформації до Реєстру. Визначення строку проходження перевірки контролю системи якості відповідно до вимог цього Закону здійснюється з урахуванням результатів проходження перевірок, що проводилися Аудиторською палатою України до дня набрання чинності цим Законом.

5. З метою створення Аудиторської палати України відповідно до вимог цього Закону не пізніше шести місяців з дня набрання чинності цим Законом проводиться установчий з’їзд аудиторів України.

Здійснення організаційних заходів щодо скликання установчого з’їзду аудиторів України покладається на Організаційний комітет з проведення установчого з’їзду аудиторів.

До складу Організаційного комітету з проведення установчого з’їзду аудиторів по одному представнику делегують центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Аудиторська палата України та професійні організації аудиторів та бухгалтерів, які є членами Міжнародної федерації бухгалтерів, та професійні організації аудиторів і бухгалтерів, які не є членами Міжнародної федерації бухгалтерів і мають у своєму складі повноправними членами не менше 20 відсотків аудиторів від загальної кількості аудиторів, внесених до Реєстру станом на 1 січня поточного року. При цьому членство аудитора може бути враховано лише в одній професійній організації аудиторів та бухгалтерів за вибором аудитора, що має бути ним письмово засвідчено.

Перевірку отриманої інформації про повноправних членів професійних організацій проводить орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Про свої наміри щодо делегування представників до Організаційного комітету з проведення установчого з’їзду аудиторів професійні організації аудиторів та бухгалтерів протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом інформують діючу Аудиторську палату України. Право професійних організацій аудиторів та бухгалтерів на участь у роботі Організаційного комітету з проведення установчого з’їзду аудиторів перевіряється діючою на день набрання чинності цим Законом Аудиторською палатою України.

Делегування представників до Організаційного комітету з проведення установчого з’їзду аудиторів здійснюється протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом.

Фінансування витрат на проведення з’їзду здійснюється діючою на день набрання чинності цим Законом Аудиторською палатою України.

Делегатами установчого з’їзду аудиторів України є аудитори України, які мають чинний на момент проведення з’їзду сертифікат аудитора.

На установчому з’їзді аудиторів України обирається голова установчого з’їзду, який організовує роботу з’їзду та головує на ньому.

На установчому з’їзді затверджується Статут Аудиторської палати України, формується персональний склад Ради Аудиторської палати України та вирішуються інші питання, пов’язані зі створенням Аудиторської палати України.

Висування кандидатів у члени Ради Аудиторської палати України може здійснюватися від професійних організацій аудиторів та бухгалтерів або шляхом самовисування у необмеженій кількості. Висунуті кандидати мають не пізніше як за 30 календарних днів до дня проведення установчого з’їзду подати до Секретаріату діючої на момент прийняття цього Закону Аудиторської палати України заяву про їхню реєстрацію. Не можуть бути зареєстрованими кандидати, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом до членів Ради Аудиторської палати України, а також особи, які на день прийняття цього Закону були членами Аудиторської палати України два і більше строків поспіль.

Установчий з’їзд вважається правочинним за умови участі в його роботі не менше 20 відсотків загальної кількості делегатів з’їзду. У разі відсутності кворуму з’їзд визнається таким, що не відбувся. Протягом 30 календарних днів від призначеної дати проведення з’їзду, що не відбувся, Організаційний комітет з проведення установчого з’їзду аудиторів у порядку, визначеному цим Законом, приймає повторно рішення про проведення установчого з’їзду аудиторів України.

Рішення установчого з’їзду аудиторів України приймаються простою більшістю голосів загальної кількості присутніх на з’їзді аудиторів, крім випадків, передбачених цим Законом. Голосування на з’їзді може бути відкритим або таємним. Рішення з’їзду з питань делегування членів до Ради Аудиторської палати України приймаються таємним голосуванням. Обраними вважаються кандидати, які набрали більшу кількість голосів аудиторів, які брали участь у роботі установчого з’їзду аудиторів України.