• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про банки і банківську діяльність

Верховна Рада України  | Закон від 07.12.2000 № 2121-III
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 07.12.2000
  • Номер: 2121-III
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 07.12.2000
  • Номер: 2121-III
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Статтю 69 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011; в редакції Законів № 629-VIII від 16.07.2015, № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 70. Зовнішній аудит банку
Банк зобов'язаний забезпечити проведення щорічної перевірки фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності аудиторською фірмою відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
( Частина перша статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2258-VIII від 21.12.2017 )
Право на проведення аудиторської перевірки банку має аудиторська фірма, внесена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, що ведеться відповідно до закону, до розділу суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.
( Частина друга статті 70 в редакції Законів № 2258-VIII від 21.12.2017, № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину третю статті 70 виключено на підставі Закону № 2258-VIII від 21.12.2017 )( Частину четверту статті 70 виключено на підставі Закону № 2258-VIII від 21.12.2017 )
Банк та аудиторська фірма зобов'язані надавати Національному банку України на його вимогу пояснення, у тому числі письмові, з питань зовнішнього аудиту банку.
Національний банк України має право вимагати від банку розширення предмета аудиторської перевірки в порядку та обсягах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банк має право укладати договори про проведення щорічної перевірки річної фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо його фінансово-господарської діяльності з однією аудиторською фірмою не більше ніж сім років поспіль.
( Частина сьома статті 70 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов'язаний у порядку та за вимогами, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку України, надати Національному банку України аудиторський звіт та інші документи за результатами аудиту.
Аудиторська фірма зобов’язана не пізніше наступного робочого дня після виявлення письмово повідомити Національний банк України про виявлені під час проведення аудиторської перевірки та/або надання інших аудиторських послуг порушення банком банківського законодавства, суттєву загрозу або сумніви щодо можливості банку продовжувати діяльність на безперервній основі.
( Частина дев'ята статті 70 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівники банку зобов'язані забезпечити умови для здійснення зовнішнього аудиту банку відповідно до вимог законодавства України та на вимогу аудиторської фірми надати звіти про проведені Національним банком України перевірки банку та звіти зовнішнього і внутрішнього аудиту банку.
Аудиторська фірма на вимогу Національного банку України зобов'язана надати Національному банку України та уповноваженим ним особам робочі документи аудиторської фірми з питань аудиту банку в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Аудиторська фірма не несе відповідальності за розкриття Національному банку України інформації у випадках, визначених у цій статті.
( Стаття 70 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Глава 14
ІНСПЕКЦІЙНІ ПЕРЕВІРКИ БАНКІВ
Стаття 71. Інспекційні перевірки банків
Кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами.
( Частина перша статті 71 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, а також нормативно-правових актів Національного банку України.
( Частина друга статті 71 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік. Про проведення планової перевірки Національний банк України зобов'язаний повідомити банк не пізніше, ніж за 10 днів до його початку.
Банки зобов'язані забезпечити уповноваженим Національним банком України особам умови для проведення інспекційної перевірки та вільний доступ у робочий час до всіх приміщень банку.
( Частина четверта статті 71 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Керівники та працівники банку зобов’язані забезпечити безоплатне надання уповноваженим Національним банком України особам доступу в режимі перегляду до всіх інформаційних систем банку, необхідних для проведення перевірок, вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, консультаційної підтримки з питань функціонування таких систем, а також інформації, документів та письмових пояснень з питань діяльності банку, у тому числі шляхом віддаленого доступу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Керівники банку зобов’язані забезпечити безоплатне надання уповноваженим Національним банком України особам інформації, копій документів, у тому числі тих, що зберігаються в інформаційних системах банку, у порядку, встановленому Національним банком України.
( Частина п'ята статті 71 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-VII від 04.07.2014; в редакції Законів № 1587-IX від 30.06.2021, № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022, № 2516-IX від 15.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
Національний банк України може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки банку при наявності обгрунтованих підстав. Таке рішення має бути підписане Головою Національного банку України або уповноваженою ним особою.
Уповноважені Національним банком України особи мають право одержувати, у тому числі шляхом віддаленого доступу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, від банку інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності банку, вилучати (виносити за межі банку) письмові пояснення, а також виготовляти та вилучати (виносити за межі банку) копії документів, у тому числі тих, що свідчать про порушення законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
( Частина сьома статті 71 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
Не допускається надання матеріалів перевірки третім особам у разі, якщо в матеріалах перевірки відсутні дані про факти порушень законодавства, крім надання матеріалів перевірки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
( Частина восьма статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012 )
У ході перевірки банку уповноважені Національним банком України особи мають право перевіряти будь-яку звітність афілійованої та спорідненої особи банку щодо взаємовідносин з банком з метою визначення впливу відносин з цією особою на стан банку. Для цілей перевірки афілійовані та споріднені особи сприяють Національному банку України відповідно до положень цієї статті у тому самому порядку, що застосовується до банків.
( Частина дев'ята статті 71 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Національний банк України має право залучати працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі в інспекційних перевірках проблемного банку.
( Статтю 71 доповнено частиною згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012 )
Стаття 72. Перевірка осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України
Національний банк України має право здійснювати перевірку осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, з метою дотримання законодавства щодо банківської діяльності. При здійсненні перевірки Національний банк України має право вимагати від цих осіб подання будь-якої інформації, необхідної для здійснення перевірки. Особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, зобов’язані подавати уповноваженим Національним банком України особам затребувану інформацію, у тому числі шляхом віддаленого доступу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, у визначений уповноваженими Національним банком України особами строк.
До осіб, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України, належать власники істотної участі у банку, ключові учасники у структурі власності банку та учасники банківських груп, небанківських фінансових груп, учасниками яких є банки, материнські компанії банків, юридичні особи, які мають спільного з банками контролера.
( Частина друга статті 72 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Об'єктом перевірки Національного банку України може бути також особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою банківської діяльності без банківської ліцензії.
Глава 14-1
ЗАХОДИ ВПЛИВУ
( Розділ IV доповнено назвою глави 14-1 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 73. Заходи впливу
У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, законодавства про віртуальні активи, нормативно-правових актів Національного банку України, вимог Національного банку України, встановлених відповідно до статей 66 і 67 цього Закону, здійснення ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування до банків чи власників істотної участі у банках санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи у зв’язку з позбавленням/обмеженням права особи, до якої застосовано санкції, розпоряджатися активами, порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) Національний банк України має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози, до яких належать:
( Абзац перший частини першої статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1882-IX від 16.11.2021, № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022, з урахуванням змін, внесених Законом № 1953-IX від 14.12.2021; в редакції Закону № 2516-IX від 15.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3111-IX від 29.05.2023 )
1) письмове застереження;
2) скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку;
3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та/або вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування системи управління ризиками тощо. За невиконання або неналежне виконання банком умов письмової угоди Національний банк України має право застосувати інші заходи впливу, передбачені цією частиною;
4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;
5) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов’язаними з банком особами;
6) заборона надання бланкових кредитів;
7) накладення штрафів на:
банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу. Зазначене обмеження максимальної суми штрафу не застосовується у разі накладення на банк штрафу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Максимальний розмір штрафу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення не може перевищувати 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
власників істотної участі у банку за невиконання прийнятих на себе зобов’язань про надання необхідної фінансової допомоги банку в рамках вжиття заходів з метою приведення діяльності проблемного банку у відповідність із вимогами законодавства у розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку з порушенням вимог статей 34, 34- 1 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі у банку, в розмірі до 10 відсотків:
номінальної вартості придбаних акцій (паїв) банку, якщо особа набула або збільшила пряму істотну участь у банку;
номінальної вартості акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого особа набула або збільшила істотну участь у банку, якщо особа набула або збільшила опосередковану істотну участь у банку.
Штраф за порушення порядку набуття або збільшення істотної участі у банку накладається на особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку, або на будь-яку з осіб у структурі власності банку, через яку така особа набула або збільшила істотну участь у банку;
8) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу);
9) вимога до власника істотної участі у банку про відчуження акцій (паїв) банку у випадках, передбачених статтями 34- 1 і 34- 2 цього Закону та частиною восьмою цієї статті;
10) відсторонення посадової особи банку від посади;
11) віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;
12) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
Прийняття рішення щодо застосування конкретного заходу впливу із переліку заходів впливу, визначених частиною першою цієї статті, є виключною компетенцією Національного банку України, визначеною законом.
Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу обов’язково має містити:
відомості про встановлені обставини (факти);
кількісні, якісні оцінки та висновки Національного банку України, включаючи висновки про наявність ознак провадження банком ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та обґрунтування адекватності застосування відповідного заходу впливу, що ґрунтуються на встановлених обставинах (фактах);
відомості про результати розгляду пояснень/заперечень банку або іншої особи, яка стала об’єктом перевірки Національного банку України та щодо якої прийнято таке рішення (у разі наявності).
Національний банк України у разі розгляду питань щодо застосування заходів впливу запрошує у визначеному ним порядку для надання пояснень/заперечень уповноважену особу (уповноважених осіб) банку або іншу особу, яка стала об’єктом перевірки Національного банку України та щодо якої має бути прийнято таке рішення.
Тимчасова заборона права голосу застосовується шляхом заборони використання права голосу:
власнику прямої істотної участі у банку - щодо належних йому акцій (паїв) банку;
власнику опосередкованої істотної участі у банку - щодо акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого така особа володіє опосередкованою істотною участю у банку.
Тимчасова заборона права голосу передбачає заборону акціонеру (учаснику) банку голосувати на загальних зборах учасників банку та будь-яким чином брати участь в управлінні банком. У разі застосування тимчасової заборони права голосу Національний банк України визначає кількість акцій (паїв), права за якими обмежуються.
Тимчасова заборона права голосу може бути застосована додатково до інших заходів впливу, передбачених частиною першою цієї статті.
У разі застосування тимчасової заборони права голосу Національний банк України визначає спосіб та строк усунення порушення. У разі неусунення порушення у визначений строк Національний банк України має право вимагати відчуження відповідних акцій (паїв) банку.
Національний банк України у разі застосування тимчасової заборони права голосу та/або вимоги щодо відчуження акцій (паїв) банку може заборонити особі збільшувати участь у цьому банку.
У разі застосування тимчасової заборони права голосу таке право голосу щодо відповідних акцій (паїв) банку, а також право брати участь в управлінні банком переходять до довіреної особи, призначеної Національним банком України.
Національний банк України не має права призначати довіреною особою службовця Національного банку України, особу, яка є пов’язаною особою з банком, для якого Національний банк України призначає довірену особу, особу, яка має або може мати реальний чи потенційний конфлікт інтересів, або якщо не минуло три роки з дня звільнення особи з посади, у тому числі з посади у Національному банку України, та/або втрати нею відповідного статусу.
Довірена особа зобов’язана протягом усього часу, упродовж якого вона зберігає свій статус, відповідати вимогам, установленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України щодо бездоганної ділової репутації.
Довірена особа зобов’язана під час голосування на загальних зборах учасників банку або в межах іншої участі в управлінні банком діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком, керуючись принципом забезпечення та захисту інтересів банку, його вкладників та інших кредиторів, і повідомляти Національний банк України про прийняті нею рішення/вчинені дії в день їх прийняття/вчинення.
Національний банк України має право надавати довіреній особі завдання щодо голосування на загальних зборах учасників банку, а саме перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати, та вказівки щодо участі в управлінні банком. Довірена особа під час голосування на загальних зборах учасників банку та участі в управлінні банком повинна діяти саме так, як передбачено відповідними завданнями та вказівками (у разі їх отримання від Національного банку України). Дії довіреної особи, вчинені всупереч наданим Національним банком України завданням щодо голосування на загальних зборах учасників банку та вказівкам щодо участі в управлінні банком, не мають юридичної сили.
Національний банк України надсилає копію прийнятого рішення про тимчасову заборону/відновлення права голосу депозитарній установі, яка обслуговує рахунок у цінних паперах відповідного акціонера, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення.
Вимога до власника істотної участі у банку щодо відчуження акцій (паїв) банку реалізується шляхом:
щодо власника прямої істотної участі у банку - відчуження належних власнику істотної участі акцій (паїв) банку;
щодо власника опосередкованої істотної участі у банку - відчуження акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого особа набула або збільшила істотну участь у банку, або частки у статутному капіталі (пакета акцій) юридичної особи, через яку така особа набула або збільшила істотну участь у банку.
Продаж акцій (паїв) банку на вимогу Національного банку України потребує отримання особою, яка має намір набути істотну участь у банку або збільшити її до рівнів, визначених у частині першій статті 34 цього Закону, погодження Національного банку України на набуття або збільшення істотної участі у банку, а у визначених законом випадках - дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію.
У разі невиконання власником істотної участі у банку у визначений Національним банком України строк вимоги щодо відчуження акцій (паїв) банку Національний банк України звертається до суду з позовом про примусове відчуження акцій (паїв) банку.
Особу, яку рішенням Національного банку України було відсторонено від посади або якій тимчасово заборонено право голосу, може бути поновлено на посаді або відновлено право голосу після усунення виявлених порушень на підставі рішення Національного банку України або за рішенням суду.
Національний банк України в разі порушення відповідальною особою банківської групи, іншими учасниками банківської групи вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикової діяльності, яка становить загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку, наявності структури банківської групи, що унеможливлює здійснення нагляду на консолідованій основі, має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню, передбачені частиною першою цієї статті, та/або будь-які із зазначених нижче:
1) установлення для банківської групи лімітів та обмежень щодо здійснення окремих видів операцій та/або діяльності;
2) заборона проведення операцій між банком та іншими учасниками банківської групи;
3) вимога до банку щодо відчуження часток участі у статутному капіталі дочірніх компаній, асоційованих компаній, які є членами банківської групи, розірвання угод, на підставі яких, за відсутності формального володіння, здійснюється вирішальний вплив на управління та/або діяльність цих осіб.
Національний банк України в разі порушення небанківськими фінансовими установами, що входять до складу банківської групи, вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України має право звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка здійснює нагляд за такими особами, щодо застосування до таких осіб адекватних заходів впливу.
( Частина двадцять перша статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 )( Стаття 73 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 3394-VI від 19.05.2011, № 4452-VI від 23.02.2012, № 1586-VII від 04.07.2014, № 1702-VII від 14.10.2014, № 218-VIII від 02.03.2015, № 629-VIII від 16.07.2015, № 2473-VIII від 21.06.2018, № 361-IX від 06.12.2019, № 590-IX від 13.05.2020, № 1349-IX від 19.03.2021 - вводиться в дію з 14.07.2021; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 74. Порядок застосування заходів впливу
Порядок застосування заходів впливу, встановлених статтею 73 цього Закону, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України, чинними на момент прийняття рішення Національного банку України про застосування заходів впливу.
( Частина перша статті 74 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, встановлюється законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Заходи впливу, встановлені статтею 73 цього Закону, можуть бути застосовані Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
( Частина третя статті 74 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Заходи впливу до банків, філій іноземних банків за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення можуть бути застосовані Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу за порушення законодавства, зазначеного у частині першій статті 73 цього Закону, є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення у визначений Національним банком України строк воно передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
( Частина п'ята статті 74 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Інформація про застосовані Національним банком України до банків, філій іноземних банків заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, оприлюднюється шляхом розміщення на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України у встановленому законом та нормативно-правовими актами Національного банку України порядку.
( Статтю 74 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 361-IX від 06.12.2019 )( Стаття 74 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
Розділ V
ПРОБЛЕМНИЙ ТА НЕПЛАТОСПРОМОЖНИЙ БАНК. ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ
Глава 15
КРИТЕРІЇ ВІДНЕСЕННЯ БАНКУ ДО ПРОБЛЕМНИХ ТА НЕПЛАТОСПРОМОЖНИХ
Стаття 75. Віднесення банку до категорії проблемних
Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв:
1)
( Дію пункту 1 частини першої статті 75 тимчасово зупинено на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців після його припинення або скасування - див. пункт 13 розділу VII )
банк протягом 30 календарних днів поспіль допустив порушення мінімального значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу та/або нормативу достатності основного капіталу, встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховується щодекади - два і більше разів;
( Пункт 1 частини першої статті 75 в редакції Законів № 1586-VII від 04.07.2014, № 590-IX від 13.05.2020 )( Пункт 2 частини першої статті 75 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )( Пункт 3 частини першої статті 75 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
4)
( Дію пункту 4 частини першої статті 75 тимчасово зупинено на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців після його припинення або скасування - див. пункт 13 розділу VII )
банк протягом 30 календарних днів поспіль допустив порушення значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються:
( Абзац перший пункту 4 частини першої статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів;
щодекади - два і більше разів;
щомісячно - один раз;
( Пункт 4 частини першої статті 75 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )( Пункт 4 частини першої статті 75 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014 )( Пункт 4-1 частини першої статті 75 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )( Пункт 5 частини першої статті 75 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
6) систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов’язаними з банком особами.
( Пункт 6 частини першої статті 75 в редакції Закону № 218-VIII від 02.03.2015 )
Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України має право не відносити банк до категорії проблемних у разі прийняття рішення, передбаченого частиною третьою статті 76 цього Закону.
( Статтю 75 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через кореспондентський рахунок та/або рахунок умовного зберігання (ескроу) у Національному банку України.
( Частина статті 75 в редакції Законів № 629-VIII від 16.07.2015, № 1587-IX від 30.06.2021 )
Ця норма не поширюється на операції щодо виконання зобов’язань у міжнародних та внутрішньодержавних платіжних системах і системах розрахунків та на операції з цінними паперами, що здійснюються згідно із законодавством.
( Частина статті 75 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
Проблемний банк у строк до 120 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
( Частина шоста статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи робочих днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.
( Частина сьома статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Національний банк України має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у будь-який час протягом 120 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних.
( Частина восьма статті 75 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 120 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
( Частина дев ’ята статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Стаття 76. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних
Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:
( Абзац перший частини першої статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 120 днів з дня визнання його проблемним;
( Пункт 1 частини першої статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
2)
( Дію пункту 2 частини першої статті 76 тимчасово зупинено на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування - див. пункт 13 розділу VII )
зменшення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу та/або нормативу достатності основного капіталу на 50 і більше відсотків від мінімального рівня, встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України;
( Пункт 2 частини першої статті 76 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )( Пункт 3 частини першої статті 76 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )( Пункт 4 частини першої статті 76 виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
5) виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов’язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов’язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов’язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;
( Частину першу статті 76 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
6) невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку;
( Частину першу статті 76 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
Національний банк України має право прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі, якщо банк не виконав у встановлений договором або визначений законодавством України строк свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами через недостатність коштів.
( Частина друга статті 76 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
Національний банк України має право прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі повторного виникнення підстав, з яких банк було віднесено до категорії проблемних, якщо такі підстави виникли протягом 60 днів з дня прийняття Національним банком України рішення про визнання діяльності банку, віднесеного до категорії проблемних, такою, що відповідає законодавству. Положення цієї частини не обмежують право або обов’язок Національного банку України протягом зазначеного строку прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних з інших підстав, встановлених статтями 75 і 76 цього Закону.
( Статтю 76 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України за наявності підстав, визначених частиною першою цієї статті, приймає рішення про віднесення проблемного банку до категорії неплатоспроможних у будь-який час незалежно від строку перебування банку в категорії проблемних.
( Частина статті 76 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних:
1) повідомляє про це рішення банк, учасників банку та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та особам, які провадять клірингову діяльність;
( Пункт 1 частини статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
2) оприлюднює повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур’єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення. З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
( Частина статті 76 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
Розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.
( Частина статті 76 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності та інформації до Кредитного реєстру в установленому Національним банком України порядку.
( Частина статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1586-VII від 04.07.2014, № 2277-VIII від 06.02.2018 )
Банківський нагляд за перехідним банком, створеним відповідно до частини вісімнадцятої статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", здійснюється Національним банком України у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
( Статтю 76 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014 )
Національний банк України поновлює банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності. Національний банк України не проводить перевірок цього банку з питань дотримання банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за період здійснення у банку тимчасової адміністрації.
( Частина статті 76 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )( Зміни до статті 76 див. в Законі № 4652-VI від 13.04.2012 )
Глава 16
ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ
Стаття 77. Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку
Банк може бути ліквідований:
1) за рішенням власників банку;
2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:
1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;
2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;
3) встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
( Частину другу статті 77 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 78-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.
Порядок відкликання банківської ліцензії у банку, що ліквідується за ініціативою власників, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:
1) повідомляє про це банк, учасників банку та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та особам, які провадять клірингову діяльність;
( Пункт 1 частини п'ятої статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
2) оприлюднює повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур’єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення. З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
( Частина п’ята 77 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.
( Статтю 77 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк як юридична особа ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
( Частина восьма статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звіту про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс.
( Частина дев ’ята статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Стаття 78. Ліквідація банку з ініціативи власників
Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.
Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.
Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Розділ VI
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
Стаття 79. Оскарження рішень Національного банку України
( Окреме положення частини першої статті 79, а саме "які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2020 від 24.06.2020 )
Банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових та службових осіб.
Особливості оскарження рішень (індивідуальних актів) Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України.
Визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта Національного банку України, зазначеного в частині другій цієї статті, або окремих його положень:
не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;
не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;