Про службові відрядження

У зв'язку із здійсненням заходів щодо забезпечення соціального захисту населення в умовах лібералізації цін Кабінет Міністрів України

1. Установити, що підприємства, об'єднання, установи й організації відшкодовують працівникам, відрядженим у межах України, витрати по найму житлового приміщення при поданні виправдних документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються у готелях, у купонах Національного банку України.

У разі відсутності документів, що підтверджують указані витрати, вони можуть відшкодовуватися відрядженому працівникові у розмірах, визначених керівником підприємства, об'єднання, установи й організації, але не вище 100 купонів на добу в столиці України, Республіки Крим, обласних центрах і місті Севастополі, 75 купонів - в інших містах і районних центрах, 50 купонів у решті населених пунктів.

Відрядженому працівникові відшкодовується плата за бронювання місця у готелях у розмірі 50 процентів його вартості у купонах.

2. Працівникам за кожний день перебування їх у відрядженні, враховуючи час перебування у дорозі, виплачуються добові у розмірі 250 купонів.

Працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для роботи у зоні відчуження на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються добові у розмірі 325 купонів за кожний день перебування у цій зоні.

У разі відрядження строком на один день або у таку місцевість, звідки відряджений має можливість щоденно повертатись до місця постійного проживання, добові сплачуються у половинному розмірі.

3. Витрати по проїзду до місця відрядження і назад відшкодовуються відрядженому працівникові у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі), включаючи страхові внески по державному обов'язковому страхуванню пасажирів на транспорті, оплату послуг по попередньому продажу проїзних квитків і витрати за користування в поїздах постільними речами.

Витрати по проїзду відрядженого працівника в м'якому вагоні, у каютах, що оплачуються по I-IV групах тарифних ставок, на судах морського флоту, в каютах I і II категорії на судах річкового флоту, а також на повітряному транспорті по квиткам І класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу керівника підприємства, об'єднання, установи і організації при поданні проїзних документів.

4. Надати право керівникам підриємств, об'єднань, установ і організацій у випадках, коли розмір витрат по службових відрядженнях відомий заздалегідь, провадити оплату вказаних витрат відрядженим працівникам, за їх згодою, без подання виправних документів.

5. Установити, що підприємства й організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівникам, направленим для виконання монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт, працівникам, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер у розмірах, передбачених колективними договорами (або за погодженням із замовником). Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати 30 відсотків установленого державою мінімального розміру заробітної плати, що виплачуються працівникам при службових відрядженнях, а працівникам, які виконують роботу у зоні відчуження на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи вахтовим методом, - 38 відсотків установленого державою мінімального розміру заробітної плати.

Працівникам, направленим для виконання монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт і для виконання робіт вахтовим методом, незалежно від строку відрядження, витрати по проїзду до місця відрядження і назад і по найму житлового приміщення (крім випадків, коли їм надається житло безплатно) відшкодовуються у порядку, встановленому пунктами 1 і 3 цієї постанови.

6. Відрядження працівників здійснюється з дозволу керівників підприємств, об'єднань, установ і організацій. Строк відрядження визначається керівниками, але не може перевищувати одного місяця.

Строк відрядження працівників, які направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати одного року.

7. Міністерству фінансів України розробити і затвердити разом з Міністерством праці України інструкцію про службові відрядження.

8. Визнати такими, що втратили чинність:

розпорядження Ради Міністрів УРСР від 25 березня 1988 р. N 136;

пункт 6 постанови Ради Міністрів УРСР і Ради Федерації незалежних профспілок України від 5 листопада 1990 р. N 337 "Про деякі заходи щодо закріплення кадрів у будівництві в період переходу до ринкових відносин";

постанову Кабінету Міністрів УРСР від 22 травня 1991 р. N 11 "Про відшкодування витрат по службових відрядженнях" (ЗП України, 1991 р., N 5, ст. 43);

пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів УРСР від 10 червня 1991 р. N 49;

пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України від 1 січня 1992 р. N 1 "Про здійснення першочергових заходів щодо забезпечення соціального захисту населення в умовах лібералізації цін".

Ця постанова вводиться в дію з 1 квітня 1992 року.