Про відшкодування витрат по службових відрядженнях

У зв'язку з реформою роздрібних цін і тарифів на товари та послуги Кабінет Міністрів Української РСР

1. Установити, що відрядженому працівникові витрати по найму житлового приміщення відшкодовуються у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються у готелях, але не вище 15 крб. за добу у столицях союзних і автономних республік, обласних центрах і містах республіканського підпорядкування, 10 крб. - в інших містах і районних центрах і 5 крб. - у решті населених пунктів.

При відсутності документів, що підтверджують витрати по найму житлового приміщення, вони відшкодовуються відрядженим працівникам з дозволу керівників підприємств, об'єднань, установ і організацій у розмірах: 8 крб. за добу у столицях союзних і автономних республік, обласних центрах і містах республіканського підпорядкування, 6 крб. - в інших містах і районних центрах і 4 крб. - у решті населених пунктів.

За кожен день перебування працівника у відрядженні йому сплачуються добові у розмірі 10 карбованців.

Зазначені розміри відшкодування відрядженим працівникам витрат по найму житлового приміщення і виплат добових запровадити з 2 квітня 1991 року.

2. Зберегти порядок відшкодування відрядженим працівникам витрат по проїзду та інших витрат, умови відрядження працівників, установлені постановою Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1988 р. N 351 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 25 березня 1988 р. N 136).

3. Додаткові витрати, пов'язані із збільшенням розмірів відшкодування витрат по відрядженнях, здійснюються госпрозрахунковими підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів, а органами державної влади і управління та іншими установами й організаціями - в межах виділених бюджетних асигнувань на їх утримання.