Про енергетичну ефективність

2) оцінку енергетичного та технічного потенціалу застосування ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації;

3) розрахунок цілі з економії первинної енергії;

4) оцінку місцевих, регіональних, державних та міжнародних програм підтримки виробництва, транспортування та постачання теплової енергії із зазначенням, за наявності, потенційної частки безповоротної допомоги.

Вимоги до аналізу витрат і вигід, який здійснюється під час оцінки потенціалу застосування ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації, встановлюються в методиці розроблення схем теплопостачання населених пунктів України.

3. Органи місцевого самоврядування направляють схеми теплопостачання до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для врахування їх під час розроблення регіональних програм модернізації систем теплопостачання.

4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації кожні п’ять років до 1 квітня формують зведений звіт про потенціал застосування ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації, визначений органами місцевого самоврядування при складанні схем теплопостачання, та направляють його до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Форма звіту та порядок його надання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, формує, затверджує і кожні п’ять років подає до Секретаріату Енергетичного Співтовариства національний звіт з комплексної оцінки потенціалу застосування ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації. Порядок розроблення національного звіту з комплексної оцінки потенціалу застосування ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Після затвердження національний звіт оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

6. Кабінет Міністрів України враховує національний звіт з комплексної оцінки потенціалу застосування ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації при розробці та затвердженні державних програм, забезпеченні політики стимулювання впровадження ефективних систем теплопостачання, високоефективної когенерації, низькопотенціальних систем теплопостачання та використання скидної теплової енергії.

7. Особливості здійснення кваліфікації когенераційної установки та видачі гарантії походження електричної енергії, яка вироблена високоефективною когенераційною установкою, регулюються Законом України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу".

1. Для здійснення енергоефективних та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання та/або витрат на оплату енергії та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням та/або витратами, які існували б за відсутності таких заходів, фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа може укласти енергосервісний договір. Предметом енергосервісного договору є здійснення енергосервісу. Об’єктом енергосервісу можуть бути будівля, будинок, інша споруда або їх комплекс, група будівель (споруд), система інженерних споруд, об’єднаних єдиним технологічним циклом, або їх окреме енергоспоживаюче обладнання, об’єкт та/або елемент (частина) об’єкта благоустрою населених пунктів, щодо яких здійснюються енергоефективні заходи при виконанні енергосервісного договору. Оплата енергосервісу за енергосервісним договором здійснюється за рахунок суми (або її частини) скорочення споживання та/або витрат на оплату енергії та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. Кошти на здійснення енергосервісу можуть залучатися замовником енергосервісу, виконавцем енергосервісу, а також частково за рахунок грантів, державних програм та інших джерел, не заборонених законом. У разі якщо замовником енергосервісу є юридична особа, що здійснює діяльність за регульованим тарифом, кошти на оплату виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором включаються до структури регульованих тарифів у обсязі, що не перевищує розмір економії енергії в результаті впровадження енергоефективних заходів за енергосервісним договором.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, створює умови для розвитку ринку енергосервісу.

3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, створює умови для розвитку ринку енергосервісу та доступу суб’єктів малого і середнього підприємництва до цього ринку шляхом:

1) поширення інформації про:

укладені енергосервісні договори;

рекомендації щодо положень, які гарантують захист прав та інтересів замовника енергосервісного договору;

фінансові інструменти (гранти, кредити, страхування) та інші механізми, спрямовані на стимулювання здійснення енергосервісу;

практику здійснення енергосервісу;

2) формування, оприлюднення та оновлення переліку виконавців енергосервісу, потенційних об’єктів енергосервісу або створення інформаційної системи, в якій зазначатимуться відомості щодо виконавців енергосервісу, потенційних об’єктів енергосервісу, відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності;

3) підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час закупівель енергосервісу;

4) сприяння залученню незалежних ринкових посередників (банків та інших фінансових установ), що стимулюватимуть споживачів і виконавців енергосервісу до укладення енергосервісних договорів;

5) проведення моніторингу ринку енергосервісу.

4. Електропостачальникам, постачальникам природного газу, теплопостачальним організаціям, операторам систем розподілу, теплотранспортуючим організаціям забороняється вживати будь-яких заходів, що перешкоджають здійсненню енергосервісу та інших енергоефективних заходів, стримують розвиток ринків енергосервісу та інших енергоефективних заходів, у тому числі шляхом порушення строків видачі технічних умов на підключення (приєднання) до мереж, зловживання монопольним становищем, недобросовісної конкуренції, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції, досягнення неправомірних переваг у конкуренції відповідно до закону.

1. Стимулювання споживачів до впровадження енергоефективних заходів здійснюється шляхом:

1) інформування про надання фінансування на впровадження енергоефективних заходів, у тому числі грантів, субсидій, здешевлення кредитів на здійснення енергоефективних заходів, відшкодування частини вартості енергоефективних заходів, надання безповоротної фінансової та технічної допомоги;

2) поширення інформації та здійснення інформаційно-освітніх енергоефективних заходів;

3) реалізації та популяризації пілотних проектів;

4) стимулювання зміни режиму споживання енергії на робочому місці;

5) заохочення до впровадження інтелектуальних систем обліку енергії.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечує:

1) доступність інформації про існуючі механізми, фінансові та правові умови підвищення рівня енергетичної ефективності серед споживачів, суб’єктів архітектурної діяльності, енергетичних та екологічних аудиторів;

2) поширення інформації серед банків та інших фінансових установ про можливість участі у фінансуванні енергоефективних заходів, включаючи участь у державно-приватному партнерстві;

3) встановлення умов для постачальників енергії щодо надання споживачам актуальної інформації та рекомендацій з питань підвищення рівня енергетичної ефективності;

4) поширення за участю інших осіб інформації та здійснення інформаційно-освітніх заходів з метою інформування населення про переваги та практику здійснення енергоефективних заходів;

5) здійснення оцінки та, за необхідності, формування і надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, пропозицій щодо вжиття заходів з усунення регуляторних бар’єрів у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, забезпечують розроблення методичних матеріалів для загальноосвітніх навчальних закладів щодо енергоефективності.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, включає матеріали щодо простих та маловитратних енергоефективних заходів для побутових споживачів до навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів.

1. Для реалізації державної політики у сфері енергоефективності створюються:

Фонд енергоефективності, який діє відповідно до Закону України "Про Фонд енергоефективності";

державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації;

інші державні фонди з дотриманням таких умов:

1) програми державних фондів надають фінансування на різні типи енергоефективних заходів та/або спрямовані на різні групи споживачів енергії;

2) забезпечуються моніторинг та верифікація використання бюджетних коштів.

1. Особи, винні в порушенні вимог законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності, несуть відповідальність відповідно до закону.

2. На операторів систем передачі та операторів систем розподілу за порушення ними вимог цього Закону щодо проведення оцінки потенціалу енергоефективності Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, накладає штрафи.

Порушення операторами систем передачі та операторами систем розподілу вимог цього Закону щодо проведення оцінки потенціалу енергоефективності тягне за собою накладення штрафу на таких суб’єктів господарювання у розмірі тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. У разі запровадження схеми зобов’язань з енергоефективності відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, накладає на суб’єктів господарювання, яким встановлено зобов’язання щодо досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії та ліцензування яких здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:

за недотримання зобов’язань щодо досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії у розмірі, що не перевищує 50 відсотків від встановленого показника, -

штраф у розмірі тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за недотримання зобов’язань щодо досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії у розмірі 50 відсотків і більше від встановленого показника -

штраф у розмірі шістдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. У разі перешкоджання здійсненню енергосервісу електропостачальниками, постачальниками природного газу, теплопостачальними організаціями, операторами систем розподілу, теплотранспортуючими організаціями виконавці енергосервісу чи замовники енергосервісу можуть звертатися до відповідного органу ліцензування з вимогою про усунення порушень законодавства та ліцензійних умов.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

статті 11, яка набирає чинності через тридцять шість місяців з дня набрання чинності цим Законом;

статті 7,частини шостої статті 8, частини п’ятої статті 12, які набирають чинності через двадцять чотири місяці з дня набрання чинності цим Законом;

абзацу сьомого підпункту "а" підпункту 5 пункту 3 статті 21 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2022 року;

частини п’ятої статті 6, яка набирає чинності через сорок вісім місяців з дня набрання чинності цим Законом.

До дня набрання чинностістаттею 11 цього Закону енергетичним аудитором вважається особа, яка проводить енергетичний аудит.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про енергозбереження" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 30, ст. 283 із наступними змінами).

3. Внести зміни до таких законів України:

1) частину першу статті 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 646 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"1. Обов’язковій державній експертизі підлягають інвестиційні проекти, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії, інших форм державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів, передбачених цим Законом, крім інвестиційних проектів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі у формі концесії, проектів, які реалізуються у рамках виконання державних цільових програм з енергоефективності та об’єктів будівництва, що споруджуються (реконструюються) із залученням коштів Фонду енергоефективності, та крім інвестиційних проектів із значними інвестиціями, що реалізуються відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні";

2) частину першу статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити пунктом 58 такого змісту:

"58) прийняття рішення про запровадження системи енергетичного менеджменту, затвердження положення про систему енергетичного менеджменту";

3) у статті 3 Закону України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 20, ст. 278; 2017 р., № 27-28, ст. 312) слова "Про енергозбереження" замінити словами "Про енергетичну ефективність";

4) в абзаці другому статті 7 Закону України "Про теплопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373; 2010 р., № 49, ст. 571) слова і цифри "має бути не менше 5-7 років" замінити словами і цифрами "становить 10 років";

5) у Законі України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 26, ст. 220 із наступними змінами):

а) у статті 3:

у частині першій слова і цифри "пунктом 4 частини другої статті 35" замінити словами і цифрами "пунктом 1 частини другої статті 40";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. У разі здійснення закупівлі енергосервісу за процедурою відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 20 Закону України "Про публічні закупівлі", розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом третім частини першої статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі", розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому частинами другою та дванадцятою статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі";

у пункті 3 частини третьої слова "використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива" замінити словами "забезпечення енергетичної ефективності будівель";

в абзаці другому частини четвертої слово "процедури" виключити, а слова "абзацами четвертим, п’ятим, шостим і десятим" замінити словами і цифрами "пунктами 3, 4, 5 і 11";

у першомуреченні частини п’ятої слова "абзацом четвертим" замінити словом і цифрою "пунктом 3";

б) в абзаці третьому частини третьої статті 5 слова і цифри "частини четвертої статті 36" замінити словами і цифрами "частини п’ятої статті 41";

в) статтю 7 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Особливості відміни тендера чи визнання тендера таким, що не відбувся

1. Відміна тендера чи визнання тендера таким, що не відбувся, здійснюється відповідно до статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі".

2. Замовник також відміняє тендер у разі незатвердження істотних умов енергосервісного договору у строк, визначений статтею 6 цього Закону";

г) у тексті Закону слова "оголошення про проведення процедури закупівлі" та "оголошення про проведення процедури публічної закупівлі" у всіх відмінках замінити словами "оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі" у відповідному відмінку;

6) у Законі України "Про ринок природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 27, ст. 234 із наступними змінами):

а) в абзаці другому частини першої статті 2 слова "Про енергозбереження" замінити словами "Про енергетичну ефективність";

б) статтю 12 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Платіжні документи (квитанції) на оплату природного газу, які надаються постачальниками побутовим споживачам, повинні містити, зокрема, таку інформацію:

номер особового рахунку;

ціна на природний газ;

сума до оплати та реквізити для оплати;

обсяги природного газу, за які здійснюється нарахування оплати;

період, за який проводиться розрахунок;

термін (строк) оплати рахунка;

розмір заборгованості з оплати природного газу (за наявності);

адреса, номери телефонів, веб-сайт постачальника для подання заяв, претензій та скарг щодо постачання природного газу та обслуговування споживачів;

інша інформація, у тому числі інформація, обов’язковість розміщення якої визначено відповідно до правил постачання природного газу";

в) статтю 40 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Платіжні документи (квитанції) на оплату послуг з розподілу природного газу, які надаються операторами газорозподільних систем побутовим споживачам, повинні містити, зокрема, таку інформацію:

номер особового рахунку;

унікальний код, який використовується для однозначної ідентифікації споживача або точки комерційного обліку (ЕІС-код);

тариф на послуги розподілу природного газу;

значення показів приладів обліку природного газу (за наявності), на підставі яких здійснено розрахунок обсягу спожитого природного газу;

обсяг спожитого природного газу за розрахунковий період;

період, за який проводиться розрахунок;

порівняння обсягів споживання у поточному розрахунковому періоді з обсягами споживання за аналогічний період минулого року (в розрізі місячного споживання);

енергоефективні заходи або адреси веб-сайтів, де розміщена така інформація;

сума заборгованості з оплати послуг розподілу природного газу (за наявності);

сума до оплати та реквізити для оплати;

термін (строк) оплати рахунка;

адреса, номери телефонів, веб-сайт оператора газорозподільної системи для подання заяв, претензій та скарг щодо якості природного газу та обслуговування споживачів;

інша інформація, у тому числі інформація, обов’язковість розміщення якої визначено відповідно до кодексу газорозподільних систем";

7) у Законі України"Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 833 із наступними змінами):

а) частину другу статті 2 після слів "Про питну воду та питне водопостачання" доповнити словами "Про енергетичну ефективність";

б) устатті 22:

абзац перший частини першої після слів "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" доповнити словами "Про енергетичну ефективність";

абзац перший частини четвертої доповнити словами "Про енергетичну ефективність";

8) абзац перший частини першої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27-28, ст. 312) після слів "Про охорону навколишнього природного середовища" доповнити словами "Про енергетичну ефективність".

4. Кабінету Міністрів України:

1) протягом тридцяти шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

розробити і затвердити державну цільову економічну програму підтримки термомодернізації будівель;

розробити і затвердити державну цільову програму енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності;

розробити і затвердити державну цільову програму енергетичної модернізації підприємств водопостачання та водовідведення, що перебувають у державній або комунальній власності;

забезпечити розроблення та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, а також прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.

3)

щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1 відсотка видаткової частини бюджету;

4) у 2022 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

5. Операторам систем передачі та операторам систем розподілу протягом вісімнадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом здійснити першу оцінку потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії в Україні.

6. Органам місцевого самоврядування прийняти місцеві енергетичні плани протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Органам місцевого самоврядування територіальних громад, території яких включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається відповідно до законодавства, протягом двох років з дня завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації відповідних територій забезпечити розроблення та затвердження місцевих енергетичних планів.