( Частину першу статті 12 доповнено пунктом 5-5 згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026 )
5-6) затверджує та забезпечує виконання Державної цільової програми підготовки громадян України до національного спротиву;
( Частину першу статті 12 доповнено пунктом 5-6 згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026 )
6) здійснює керівництво підготовкою громадян України до національного спротиву;
7) затверджує Положення про добровольчі формування територіальних громад;
9) затверджує Положення про рух опору;
10) здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.
2. Міністерство оборони України:
1) забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національного спротиву;
2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань національного спротиву;
3) організовує та забезпечує в межах відповідних видатків Міністерства оборони України належне фінансування і ресурсне забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України, Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та заходів підготовки громадян України до національного спротиву;
4) забезпечує накопичення озброєння, військової, спеціальної техніки, інших матеріальних ресурсів у непорушному запасі та мобілізаційному резерві для виконання завдань територіальної оборони;
5) формує та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо обсягів фінансового забезпечення національного спротиву.
3. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки:
1) бере участь у реалізації державної політики з питань національного спротиву в частині підготовки здобувачів освіти до національного спротиву;
( Пункт 1 частини третьої статті 12 в редакції Закону № 4826-IX від 25.03.2026 )
2) організовує та здійснює реалізацію заходів з підготовки здобувачів освіти до національного спротиву;
( Пункт 2 частини третьої статті 12 в редакції Закону № 4826-IX від 25.03.2026 )
3) формує та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо обсягів фінансового забезпечення заходів підготовки громадян України до національного спротиву.
4. Інші центральні органи виконавчої влади:
1) беруть участь у межах компетенції в реалізації державної політики з питань національного спротиву;
2) беруть участь у навчаннях (тренуваннях) з територіальної оборони, забезпечують участь у таких навчаннях (тренуваннях) підприємств, установ і організацій, які належать до сфери їх управління;
3) забезпечують виконання законів та інших нормативно-правових актів з питань національного спротиву.
Стаття 13. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій
1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації (відповідні військово-цивільні або військові адміністрації у разі їх утворення):
1) беруть участь в організації та проведенні заходів національного спротиву;
2) беруть участь у створенні штабу зони (району) територіальної оборони, спрямуванні його діяльності та забезпеченні його функціонування;
3) беруть участь у створенні системи управління територіальної оборони в зоні (районі) територіальної оборони та підготовці громадян України до національного спротиву;
4) беруть участь у здійсненні заходів контролю за створенням, зберіганням та обслуговуванням запасів матеріально-технічних і сировинних ресурсів, передбачених для виконання завдань національного спротиву;
5) беруть участь у навчаннях (тренуваннях), оперативно-польових поїздках з територіальної оборони та підготовці громадян України до національного спротиву;
5-1) здійснюють підготовку і внесення на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської, Севастопольської міської ради проектів рішень про утворення, реорганізацію та ліквідацію центрів підготовки громадян до національного спротиву, затвердження положення про центр підготовки громадян до національного спротиву;
( Частину першу статті 13 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026 )
5-2) здійснюють підготовку і внесення на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської, Севастопольської міської ради пропозицій щодо призначення та звільнення керівників центрів підготовки громадян до національного спротиву;
( Частину першу статті 13 доповнено пунктом 5-2 згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026 )
5-3) здійснюють контроль за ефективністю функціонування центрів підготовки громадян до національного спротиву та звітують у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
( Частину першу статті 13 доповнено пунктом 5-3 згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026 )
5-4) можуть надавати нерухоме та рухоме майно для потреб центрів підготовки громадян до національного спротиву.
( Частину першу статті 13 доповнено пунктом 5-4 згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026 )
6) здійснюють інші повноваження, визначені законом.
Стаття 14. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних та районних рад, сільських, селищних та міських рад
1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та районні ради:
1) сприяють підготовці та виконанню завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період;
2) забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів територіальної оборони місцевого значення;
3) сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад;
4) забезпечують життєдіяльність населення і функціонування об’єктів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
5) сприяють популяризації участі в заходах національного спротиву.
Крім питань, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради приймають рішення про створення відповідних центрів підготовки громадян до національного спротиву, затвердження положення про центр підготовки громадян до національного спротиву, призначення і звільнення їх керівників, виділяють кошти на фінансування центрів підготовки громадян до національного спротиву та здійснюють контроль за ними.
2. Сільські, селищні та міські ради:
1) беруть участь у підготовці та виконанні завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період;
2) забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву;
3) сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад;
4) забезпечують життєдіяльність населення і функціонування об’єктів інфраструктури у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
5) сприяють популяризації участі в заходах національного спротиву;
6) виділяють кошти на фінансування філій центрів підготовки громадян до національного спротиву та здійснюють контроль за ними;
7) приймають рішення про виділення центрам підготовки громадян до національного спротиву земель, приміщень, навчальних матеріально-технічних засобів, забезпечують розміщення філій.
Крім питань, зазначених у пунктах 1-7 цієї частини, Київська, Севастопольська міські ради приймають рішення про створення відповідних центрів підготовки громадян до національного спротиву, затвердження положення про центр підготовки громадян до національного спротиву, призначення і звільнення їх керівників.
3. Сільський, селищний, міський голова:
1) сприяє підготовці територіальної громади та відповідної території до національного спротиву;
2) взаємодіє з питань територіальної оборони з органами державної влади, органами управління, сили і засоби яких залучаються до виконання завдань територіальної оборони у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;
3) сприяє створенню добровольчих формувань територіальних громад;
4) організовує виконання заходів підготовки до національного спротиву і відповідає за їх виконання.
( Стаття 14 в редакції Закону № 4826-IX від 25.03.2026 )
Стаття 15. Повноваження органів військового управління Збройних Сил України
1. Генеральний штаб Збройних Сил України:
1) забезпечує реалізацію Головнокомандувачем Збройних Сил України повноважень щодо керівництва територіальною обороною та рухом опору;
2) організовує планування територіальної оборони в рамках стратегічного планування застосування Збройних Сил України, інших складових сил оборони;
3) здійснює в межах, визначених законодавством України, контроль за підготовкою та станом готовності сил і засобів, які сплановані до виконання завдань територіальної оборони;
4) розробляє та затверджує програми підготовки громадян України до національного спротиву та підготовки інструкторів з підготовки громадян України до національного спротиву.
( Частину першу статті 15 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026 )
2. Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України:
1) організовує територіальну оборону в межах сухопутної території України;
2) розробляє проект Зведеного плану територіальної оборони України та бере участь у розробці проекту Стратегічного плану застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони;
3) готує пропозиції щодо концептуальних засад функціонування територіальної оборони, напрямів її розвитку;
4) готує пропозиції щодо визначення складу сил і засобів Збройних Сил України, інших сил і засобів сил безпеки та сил оборони, які залучатимуться до виконання завдань територіальної оборони;
5) забезпечує реалізацію Командувачем Сил територіальної оборони Збройних Сил України повноважень щодо організації та керівництва територіальною обороною;
6) організовує створення і забезпечення функціонування системи управління територіальною обороною та здійснює контроль за її станом;
7) організовує і координує інформаційно-аналітичну діяльність, необхідну для підготовки та ведення територіальної оборони;
8) вивчає, аналізує та оцінює обстановку, яка впливає на підготовку і ведення територіальної оборони, розробляє прогнози її можливого розвитку;
9) розробляє та доводить до органів управління, сили і засоби яких залучаються до виконання завдань територіальної оборони, а в особливий період також до центральних і місцевих органів виконавчої влади, накази і директиви з питань територіальної оборони Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України, організовує їх виконання і здійснює контроль за їх реалізацією;
10) визначає перелік військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, які залучаються до посилення охорони та захисту сухопутних ділянок державного кордону України;
( Пункт 10 частини другої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2237-IX від 03.05.2022 )
11) узагальнює потребу в особовому складі, військовій, спеціальній та іншій техніці, озброєнні, боєприпасах, паливно-мастильних, інших матеріально-технічних, енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсах, продовольстві, земельних ділянках, комунікаціях, фондах та майні, необхідних для розгортання (формування та доукомплектування) військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України та сил і засобів, які сплановані та/або залучаються до виконання завдань територіальної оборони;
12) подає через Міністра оборони України у встановленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо залучення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади до навчань (тренувань) з територіальної оборони;
13) організовує проведення навчань (тренувань), оперативно-польових поїздок з територіальної оборони та підготовку громадян України до національного спротиву;
14) організовує та підтримує взаємодію з органами військового управління Збройних Сил України, органами управління інших складових сил безпеки та сил оборони, сили і засоби яких залучаються до виконання завдань територіальної оборони;
15) розробляє проекти Доктрини територіальної оборони, Типового положення про штаб зони (району) територіальної оборони, Положення про добровольчі формування територіальних громад;
16) бере участь у розробці проектів законів України, інших нормативно-правових актів з питань територіальної оборони та підготовки громадян України до національного спротиву;
17) визначає напрями підготовки, затверджує відповідні програми підготовки добровольчих формувань територіальних громад та організовує їх реалізацію.
3. Регіональний орган військового управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України:
1) організовує територіальну оборону у військово-сухопутній зоні відповідальності;
2) здійснює оперативне управління військовими частинами Сил територіальної оборони Збройних Сил України у військово-сухопутній зоні відповідальності;
3) забезпечує реалізацію керівником регіонального органу військового управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України повноважень щодо організації та керівництва територіальною обороною у військово-сухопутній зоні відповідальності;
4) організовує створення та забезпечення функціонування системи управління територіальною обороною у військово-сухопутній зоні відповідальності, здійснює контроль за її станом;
5) організовує і координує інформаційно-аналітичну діяльність, необхідну для ведення територіальної оборони у військово-сухопутній зоні відповідальності;
6) вивчає, аналізує та оцінює обстановку, яка впливає на підготовку та ведення територіальної оборони, розробляє прогнози її можливого розвитку у військово-сухопутній зоні відповідальності;
7) організовує планування територіальної оборони у військово-сухопутній зоні відповідальності;
8) розробляє та доводить до регіональних (територіальних, міжтериторіальних) органів управління сил безпеки та сил оборони, місцевих органів виконавчої влади накази і директиви з питань територіальної оборони, організовує їх виконання і здійснює контроль за їх реалізацією у військово-сухопутній зоні;
9) готує пропозиції щодо переліку військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України, які залучаються до посилення охорони та захисту сухопутних ділянок державного кордону України у військово-сухопутній зоні відповідальності;
10) організовує проведення заходів щодо підготовки до розгортання військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України, що сплановані до виконання завдань територіальної оборони у військово-сухопутній зоні відповідальності;
11) визначає потребу в особовому складі, військовій, спеціальній та іншій техніці, озброєнні, боєприпасах, паливно-мастильних, інших матеріально-технічних, енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсах, продовольстві, земельних ділянках, комунікаціях, фондах та майні, необхідних для розгортання військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України, що сплановані до виконання завдань територіальної оборони у військово-сухопутній зоні відповідальності;
12) організовує проведення навчань (тренувань), оперативно-польових поїздок з територіальної оборони та підготовку громадян України до національного спротиву у військово-сухопутній зоні відповідальності;
13) організовує та підтримує взаємодію з питань територіальної оборони з органами управління сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони та знаходяться в межах відповідної військово-сухопутної зони відповідальності.
4. Командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України:
1) забезпечує реалізацію Командувачем Сил спеціальних операцій Збройних Сил України своїх повноважень з управління підготовкою і застосуванням сил і засобів руху опору, безпосередньо йому підпорядкованих та переданих в його підпорядкування;
2) організовує та проводить заходи з підготовки, підтримання та ведення руху опору, а також забезпечує контроль за їх виконанням;
3) готує і подає пропозиції щодо концептуальних засад, структури та напрямів розвитку руху опору;
4) бере участь у розробленні проектів законів України, інших нормативно-правових актів, а також доктринальних документів з питань руху опору;
5) готує і подає Командувачу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України розрахунки та пропозиції для прийняття рішень з питань руху опору;
6) вивчає, аналізує та оцінює обстановку, яка впливає на здійснення заходів з організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору, розробляє прогнози її можливого розвитку, забезпечує заходи оперативного реагування на зміну обстановки;
7) організовує створення і забезпечує функціонування системи управління силами і засобами руху опору, здійснює контроль за її станом;
8) розробляє, погоджує та подає на підпис проекти наказів і директив Головнокомандувача Збройних Сил України з питань руху опору, наказів і розпоряджень Командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України з питань руху опору, організовує їх виконання і здійснює контроль за їх реалізацією органами військового управління (органами управління) сил безпеки і сил оборони, сили і засоби яких залучаються до організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору, а в особливий період також до визначених органів державної влади, центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів;
9) організовує та здійснює контроль за залученням осіб, які виявили бажання стати учасниками руху опору;
10) визначає потребу в ресурсах, необхідних для організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору;
11) створює і використовує інформаційні, інформаційно-комунікаційні системи, бази даних, оперативні обліки для забезпечення спеціально-бойової діяльності;
12) готує і подає Головнокомандувачу Збройних Сил України пропозиції щодо залучення сил і засобів сил безпеки та сил оборони до організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору;
13) координує діяльність сил безпеки та сил оборони, сили і засоби яких залучені до заходів з організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору;
14) організовує документування управлінської діяльності, тимчасове зберігання архівних документів та своєчасне передавання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України;
15) організовує та здійснює прикриття діяльності сил і засобів руху опору;
16) організовує спеціальні заходи забезпечення безпеки військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, та їхніх близьких родичів;
17) організовує проведення навчання (тренування), оперативно-польові поїздки з руху опору та проводить заходи з підготовки населення до національного спротиву з питань руху опору, а також забезпечує контроль за їх виконанням;
18) виготовляє, замовляє виготовлення та використовує засоби прикриття;
19) створює, реорганізовує та ліквідовує структури прикриття, використовує та відчужує кошти та майно, набуті в результаті діяльності таких структур;
20) у межах, визначених законодавством України, актами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, здійснює контроль за підготовкою та станом готовності сил і засобів сил безпеки та сил оборони, запланованих до передачі в підпорядкування Командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України для організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору;
21) здійснює взаємодію з питань організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору між відповідними структурними підрозділами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, державних адміністрацій (військових та/або військово-цивільних адміністрацій у разі їх утворення), органів місцевого самоврядування, органів військового управління Збройних Сил України, органів управління інших сил оборони і сил безпеки;
22) у порядку, визначеному законодавством, організовує контрольоване (під оперативним контролем) пересування осіб та/або контрольоване (під оперативним контролем) переміщення предметів через державний кордон України, лінію розмежування сторін збройного конфлікту;
23) отримує інформацію від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до їх інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних тощо;
24) обробляє інформацію з відкритих джерел, інформаційних систем, обліків, реєстрів, баз даних;
25) матеріально і морально заохочує осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, та тих, які надають Силам спеціальних операцій Збройних Сил України допомогу у виконанні покладених на них завдань, представляє їх у встановленому порядку до державних нагород.
( Частина четверта статті 15 в редакції Законів № 2024-IX від 27.01.2022, № 4826-IX від 25.03.2026 )
5. Інші органи військового управління Збройних Сил України:
1) беруть участь у вивченні, аналізі та оцінці обстановки, яка впливає на здійснення заходів національного спротиву;
2) беруть участь у плануванні територіальної оборони, створенні системи управління територіальною обороною;
3) у межах компетенції організовують і здійснюють заходи підтримки та забезпечення територіальної оборони;
4) організовують підготовку підпорядкованих сил і засобів, які сплановані до участі у територіальній обороні, та здійснюють управління ними під час виконання завдань територіальної оборони;
5) беруть участь у навчаннях (тренуваннях), оперативно-польових поїздках з територіальної оборони, забезпечують участь у них підпорядкованих сил і засобів;
6) забезпечують використання навчальної матеріально-технічної бази військових частин, центрів підготовки, полігонів для підготовки військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України та громадян України до національного спротиву.
Стаття 16. Повноваження штабів зон (районів) територіальної оборони, керівників зон (районів) територіальної оборони
1. Штаб зони (району) територіальної оборони:
1) здійснює збір, аналіз та оцінку обстановки, яка впливає на підготовку та виконання завдань територіальної оборони;
2) організовує та здійснює планування територіальної оборони в межах території відповідної зони (району) територіальної оборони;
3) організовує територіальну оборону в межах території відповідної зони (району) територіальної оборони;
4) забезпечує реалізацію повноважень керівників зон (районів) територіальної оборони щодо управління територіальною обороною у відповідній зоні (районі) територіальної оборони;
5) бере участь у створенні системи управління територіальною обороною в межах території відповідної зони (району) територіальної оборони;
6) відпрацьовує на підставі рішень керівника зони (району) територіальної оборони та доводить до виконавців розпорядження керівника зони (району) територіальної оборони з питань територіальної оборони, організовує та контролює їх виконання;
7) готує необхідні розрахунки та пропозиції, аналітичні матеріали для прийняття керівником зони (району) територіальної оборони рішень з питань територіальної оборони;
8) організовує та підтримує взаємодію між штабами зон (районів) територіальної оборони та військовими частинами (органами, загонами, підрозділами) під час підготовки та виконання завдань територіальної оборони;
9) здійснює в межах, визначених законодавством України, контроль за готовністю сил і засобів, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони;
10) бере участь у навчаннях (тренуваннях), оперативно-польових поїздках з територіальної оборони та підготовці громадян України до національного спротиву в межах території відповідної зони (району) територіальної оборони.
2. Керівник зони (району) територіальної оборони:
1) несе персональну відповідальність за стан готовності зони (району) територіальної оборони до виконання завдань територіальної оборони;
2) організовує та здійснює керівництво територіальною обороною в межах території відповідної зони (району) територіальної оборони;
3) організовує створення та функціонування системи управління територіальною обороною в зоні (районі) територіальної оборони та здійснює контроль за її станом;
4) організовує виконання у зоні (районі) територіальної оборони завдань щодо підготовки і ведення територіальної оборони, реалізацію наказів і директив з питань територіальної оборони;
5) забезпечує взаємодію з питань територіальної оборони з органами місцевого самоврядування у відповідній зоні (районі) територіальної оборони;
6) організовує підготовку та проводить навчання (тренування), оперативно-польові поїздки з територіальної оборони в зоні (районі) територіальної оборони;
7) бере участь в організації підготовки громадян України до національного спротиву в межах зони (району) територіальної оборони;
8) здійснює контроль за готовністю сил і засобів, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони у відповідній зоні (районі) територіальної оборони.
Стаття 17. Повноваження інших сил безпеки та сил оборони
1. Національна поліція України, Національна гвардія України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна спеціальна служба транспорту, Управління державної охорони України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту:
1) беруть участь у проведенні аналізу та оцінки обстановки, яка впливає на виконання завдань територіальної оборони та руху опору;
2) беруть участь у плануванні територіальної оборони;
3) беруть участь у створенні системи управління територіальною обороною;
4) здійснюють підготовку підпорядкованих сил і засобів, що залучаються до територіальної оборони, та управління ними під час виконання завдань територіальної оборони;
5) підтримують взаємодію під час підготовки та виконання завдань територіальної оборони;
6) беруть участь у навчаннях (тренуваннях), оперативно-польових поїздках з територіальної оборони, забезпечують участь у них підпорядкованих органів та підрозділів.
2. Національна поліція України та Служба безпеки України крім завдань, визначених частиною першою цієї статті, проводять у визначеному законодавством України порядку обов’язкову спеціальну перевірку кандидатів на посаду командира добровольчого формування територіальної громади.
Розділ V
ПІДГОТОВКА, РОЗГОРТАННЯ ТА ВЕДЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Стаття 18. Підготовка територіальної оборони
1. Підготовка територіальної оборони є складовою підготовки держави до оборони та організовується Головнокомандувачем Збройних Сил України через Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
2. Заходи щодо підготовки територіальної оборони не здійснюються на тимчасово окупованих територіях України та в межах районів ведення воєнних (бойових) дій.
3. Основи підготовки та виконання завдань територіальної оборони, порядок організації управління, взаємодії, підтримки та забезпечення сил і засобів, які залучаються до територіальної оборони, визначаються в Доктрині територіальної оборони, яка затверджується Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.
4. Порядок організації, забезпечення та проведення підготовки добровольчих формувань територіальних громад до виконання завдань територіальної оборони визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 19. Розгортання територіальної оборони
1. Розгортання територіальної оборони на всій території України або в окремих її місцевостях здійснюється з урахуванням розвитку суспільно-політичної обстановки у військово-сухопутних зонах та зонах (районах) територіальної оборони або воєнно-політичної обстановки навколо України для своєчасного реагування та вжиття необхідних заходів щодо захисту незалежності і територіальної цілісності України та усунення загроз національній безпеці України у воєнній сфері.
Підставою для розгортання територіальної оборони є введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях.
2. Рішення про введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях приймається Радою національної безпеки і оборони України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України, у якому зазначаються:
1) обґрунтування необхідності введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях;
2) межі території, на якій вводиться Зведений план територіальної оборони України або плани територіальної оборони в окремих її місцевостях, час введення і строк, на який вони вводяться;
3) завдання органів управління територіальною обороною, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо запровадження і здійснення заходів, передбачених Зведеним планом територіальної оборони України або планами територіальної оборони в окремих її місцевостях;
4) обмеження щодо введення в дію окремих складових Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони України за умов відсутності правового режиму воєнного стану;
5) інші питання, що випливають із цього Закону.
3. Рішення Ради національної безпеки і оборони України про введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях, яке введене в дію указом Президента України, підлягає негайному оголошенню через медіа або оприлюдненню іншим способом.
Стаття 20. Виконання завдань територіальної оборони
1. Виконання завдань територіальної оборони здійснюється на всій території України включно з районами ведення воєнних (бойових) дій.
Рішення про виконання завдань територіальної оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій приймається Головнокомандувачем Збройних Сил України.
2. З метою нарощування сил і засобів для стабілізації обстановки, а також у випадку визначення відповідної зони територіальної оборони районом ведення воєнних (бойових) дій військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчі формування територіальних громад за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами своєї зони територіальної оборони та в районах ведення воєнних (бойових) дій.
( Текст статті 20 в редакції Закону № 2237-IX від 03.05.2022 )
Стаття 21. Припинення та скасування дії планів територіальної оборони
1. Дія Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який їх було введено.
2. До закінчення строку, на який було введено Зведений план територіальної оборони України або плани територіальної оборони в окремих її місцевостях, за умови усунення загроз національній безпеці України у воєнній сфері, стабілізації обстановки Рада національної безпеки і оборони України приймає рішення про скасування дії відповідних планів територіальної оборони.
Дія планів територіальної оборони також скасовується в межах окремих місцевостей у разі розгортання в межах таких місцевостей угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройній агресії проти України.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України про скасування дії Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях вводиться в дію указом Президента України, який підлягає негайному оголошенню через медіа або оприлюдненню іншим способом.
3. У випадку, передбаченому абзацом другим частини другої цієї статті, сили і засоби, у тому числі добровольчі формування територіальних громад, які залучалися до виконання завдань територіальної оборони на відповідній місцевості, відповідно до рішення Головнокомандувача Збройних Сил України можуть передаватися в підпорядкування командувачу (командиру) угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил.
( Абзац перший частини третьої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2237-IX від 03.05.2022 )
Силам і засобам, які передані в підпорядкування командувачу (командиру) угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, визначаються бойові (спеціальні, оперативно-службові) завдання відповідно до їх призначення, структури та спроможностей.
Сили і засоби складових сил безпеки та сил оборони, які не передані в підпорядкування командувачу (командиру) угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, залучаються до виконання завдань за призначенням в інтересах цих угруповань за узгодженням з керівниками органів управління відповідних сил безпеки та сил оборони.
4. У ході відсічі збройній агресії проти України військові частини та окремі військовослужбовці Сил територіальної оборони Збройних Сил України, добровольчі формування територіальних громад та окремі члени добровольчих формувань територіальних громад можуть залучатися до виконання окремих завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях у порядку та на умовах, визначених законодавством України.
Стаття 22. Порядок зберігання і застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів під час виконання завдань територіальної оборони
1. Стрілецька зброя, інші види озброєння добровольчих формувань територіальних громад та боєприпаси до них зберігаються відповідно до вимог законів України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України", "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" у військових частинах Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.
( Частина перша статті 22 в редакції Закону № 2024-IX від 27.01.2022 )
2. Застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів Збройними Силами України, іншими складовими сил безпеки та сил оборони під час виконання завдань територіальної оборони здійснюється відповідно до законодавства України.
3. Члени добровольчих формувань територіальних громад мають право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони особисту мисливську зброю, стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси до них у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Частина третя статті 22 в редакції Закону № 2024-IX від 27.01.2022 )
Розділ VI
ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ
Стаття 23. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву
1. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.
2. Видатки на здійснення та забезпечення заходів з організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору належать до таємних видатків Державного бюджету України, які виділяються Міністерству оборони України окремим напрямом на утримання Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
( Частина друга статті 23 в редакції Закону № 2024-IX від 27.01.2022 )
3. Забезпечення добровольчих формувань територіальних громад індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами до неї здійснюється в загальній системі забезпечення Збройних Сил України.
Забезпечення добровольчих формувань Сил територіальної оборони Збройних Сил України іншими видами озброєння і боєприпасами до них здійснюється за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
( Частину третю статті 23 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2024-IX від 27.01.2022 )
4. Закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб руху опору становлять державну таємницю і здійснюються за процедурами, встановленими законом для оборонних закупівель.
( Статтю 23 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2024-IX від 27.01.2022 )
5. Майно для забезпечення руху опору є військовим майном, призначеним для виконання завдань руху опору.
Правовий режим військового майна, призначеного для виконання завдань руху опору, визначається Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Військові частини Сил спеціальних операцій Збройних Сил України можуть передавати особам, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, у користування майно для забезпечення руху опору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 23 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2024-IX від 27.01.2022 )
6. Виготовлення засобів прикриття, використання коштів, майна та засобів, пов’язаних з прикриттям діяльності підрозділів, залучених до виконання завдань руху опору, здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 23 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2024-IX від 27.01.2022 )
Розділ VII
СОЦІАЛЬНИЙ І ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ
Стаття 24. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у національному спротиві
1. Соціальний і правовий захист військовослужбовців, які беруть участь у заходах підготовки та виконанні завдань територіальної оборони, здійснюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На військовослужбовців, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
2. На членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2024-IX від 27.01.2022; в редакції Закону № 2170-IX від 01.04.2022 )
Стаття 25. Гарантії соціального і правового захисту осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору
1. Особам, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, гарантуються нерозголошення факту їх участі в русі опору, а також соціальний і правовий захист з боку держави у порядку та на умовах, визначених законодавством України.
2. З метою забезпечення безпеки і захисту осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, а також їх близьких родичів Командуванням Сил спеціальних операцій Збройних Сил України можуть здійснюватися спеціальні заходи безпеки.
3. Залучені до конфіденційного співробітництва особи, які брали участь у виконанні завдань руху опору на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися воєнні (бойові) дії, мають право на отримання статусу ветерана війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що унеможливлює розкриття факту залучення таких осіб до конфіденційного співробітництва.
4. У разі смерті (загибелі), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настали у зв’язку з виконанням завдань руху опору, особи, які на добровільній та конфіденційній основі залучені до виконання завдань руху опору, або члени їх сімей мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, медичне забезпечення в розмірах і порядку, визначених для співробітників кадрового складу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
5. У разі затримання, арешту або засудження незаконними органами чи формуваннями, утвореними на тимчасово окупованих територіях України, або органами чи формуваннями країни, яка здійснює збройну агресію проти України, осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучені до виконання завдань руху опору, у зв’язку з виконанням ними завдань руху опору держава вживає всіх можливих заходів для їх звільнення. Збитки, завдані таким особам у зв’язку з виконанням ними завдань руху опору, відшкодовуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
6. Залучені до конфіденційного співробітництва іноземці та особи без громадянства за клопотанням Міністра оборони України можуть бути прийняті до громадянства України за спрощеною процедурою або отримати статус біженця в Україні чи притулок в Україні. З дня прийняття до громадянства України або надання статусу біженця в Україні чи притулку в Україні на таких осіб поширюється дія положень частин другої - четвертої цієї статті.
Розділ VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ
Стаття 26. Відповідальність за порушення законодавства України з питань національного спротиву
1. Керівники та інші посадові особи центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів військового управління, військових частин, підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання вимог цього Закону відповідно до закону.
2. Особи, визнані винними у порушенні законодавства України з питань національного спротиву, несуть відповідальність відповідно до закону.
( Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2024-IX від 27.01.2022 )
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ І ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2022 року.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
а) статтю 46 доповнити частиною другою такого змісту:
"Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України "Про правовий режим воєнного стану";
б) частину третю статті 119 після слів "під час мобілізації, на особливий період" доповнити словами "військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період";
2) пункт 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами) доповнити підпунктом 4 такого змісту:
"4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України";
3) частину першу статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами) доповнити пунктом 24 такого змісту:
"24) залучені до конфіденційного співробітництва особи, які брали участь у виконанні завдань руху опору на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися воєнні (бойові) дії";
4) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):
а) у частині першій статті 36:
пункт 3 після слів "мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом" доповнити словами "підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони";
пункт 8 викласти у такій редакції:
"8) здійснення заходів щодо підготовки населення України до участі в русі національного спротиву";
доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) підготовка і подання відповідним районним/обласним радам пропозицій до цільових місцевих програм підготовки територіальної оборони та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву та участь в організації їх виконання";
б) у частині першій статті 43:
пункт 16 після слів "культурного розвитку" доповнити словами "підготовки територіальної оборони та населення України до участі в русі національного спротиву";
доповнити пунктами 39 і 40 такого змісту:
"39) здійснення заходів щодо підготовки населення України до участі в русі національного спротиву в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
40) забезпечення проведення заходів щодо популяризації служби у військовому резерві";
в) пункт 1 частини першої статті 44 викласти у такій редакції:
"1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових місцевих програм підготовки територіальної оборони та підготовки населення до участі в русі національного спротиву, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рішень ради";
