Про основи національного спротиву

6) організовує підготовку та проводить навчання (тренування), оперативно-польові поїздки з територіальної оборони в зоні (районі) територіальної оборони;

7) бере участь в організації підготовки громадян України до національного спротиву в межах зони (району) територіальної оборони;

8) здійснює контроль за готовністю сил і засобів, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони у відповідній зоні (районі) територіальної оборони.

1. Національна поліція України, Національна гвардія України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна спеціальна служба транспорту, Управління державної охорони України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту:

1) беруть участь у проведенні аналізу та оцінки обстановки, яка впливає на виконання завдань територіальної оборони та руху опору;

2) беруть участь у плануванні територіальної оборони;

3) беруть участь у створенні системи управління територіальною обороною;

4) здійснюють підготовку підпорядкованих сил і засобів, що залучаються до територіальної оборони, та управління ними під час виконання завдань територіальної оборони;

5) підтримують взаємодію під час підготовки та виконання завдань територіальної оборони;

6) беруть участь у навчаннях (тренуваннях), оперативно-польових поїздках з територіальної оборони, забезпечують участь у них підпорядкованих органів та підрозділів.

2. Національна поліція України та Служба безпеки України крім завдань, визначених частиною першою цієї статті, проводять у визначеному законодавством України порядку обов’язкову спеціальну перевірку кандидатів на посаду командира добровольчого формування територіальної громади.

1. Підготовка територіальної оборони є складовою підготовки держави до оборони та організовується Головнокомандувачем Збройних Сил України через Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

2. Заходи щодо підготовки територіальної оборони не здійснюються на тимчасово окупованих територіях України та в межах районів ведення воєнних (бойових) дій.

3. Основи підготовки та виконання завдань територіальної оборони, порядок організації управління, взаємодії, підтримки та забезпечення сил і засобів, які залучаються до територіальної оборони, визначаються в Доктрині територіальної оборони, яка затверджується Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.

4. Порядок організації, забезпечення та проведення підготовки добровольчих формувань територіальних громад до виконання завдань територіальної оборони визначається Кабінетом Міністрів України.

1. Розгортання територіальної оборони на всій території України або в окремих її місцевостях здійснюється з урахуванням розвитку суспільно-політичної обстановки у військово-сухопутних зонах та зонах (районах) територіальної оборони або воєнно-політичної обстановки навколо України для своєчасного реагування та вжиття необхідних заходів щодо захисту незалежності і територіальної цілісності України та усунення загроз національній безпеці України у воєнній сфері.

Підставою для розгортання територіальної оборони є введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях.

2. Рішення про введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях приймається Радою національної безпеки і оборони України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України, у якому зазначаються:

1) обґрунтування необхідності введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях;

2) межі території, на якій вводиться Зведений план територіальної оборони України або плани територіальної оборони в окремих її місцевостях, час введення і строк, на який вони вводяться;

3) завдання органів управління територіальною обороною, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо запровадження і здійснення заходів, передбачених Зведеним планом територіальної оборони України або планами територіальної оборони в окремих її місцевостях;

4) обмеження щодо введення в дію окремих складових Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони України за умов відсутності правового режиму воєнного стану;

5) інші питання, що випливають із цього Закону.

3. Рішення Ради національної безпеки і оборони України про введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях, яке введене в дію указом Президента України, підлягає негайному оголошенню через медіа або оприлюдненню іншим способом.

1. Виконання завдань територіальної оборони здійснюється на всій території України включно з районами ведення воєнних (бойових) дій.

Рішення про виконання завдань територіальної оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій приймається Головнокомандувачем Збройних Сил України.

2. З метою нарощування сил і засобів для стабілізації обстановки, а також у випадку визначення відповідної зони територіальної оборони районом ведення воєнних (бойових) дій військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчі формування територіальних громад за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами своєї зони територіальної оборони та в районах ведення воєнних (бойових) дій.

1. Дія Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який їх було введено.

2. До закінчення строку, на який було введено Зведений план територіальної оборони України або плани територіальної оборони в окремих її місцевостях, за умови усунення загроз національній безпеці України у воєнній сфері, стабілізації обстановки Рада національної безпеки і оборони України приймає рішення про скасування дії відповідних планів територіальної оборони.

Дія планів територіальної оборони також скасовується в межах окремих місцевостей у разі розгортання в межах таких місцевостей угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройній агресії проти України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України про скасування дії Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях вводиться в дію указом Президента України, який підлягає негайному оголошенню через медіа або оприлюдненню іншим способом.

3. У випадку, передбаченому абзацом другим частини другої цієї статті, сили і засоби, у тому числі добровольчі формування територіальних громад, які залучалися до виконання завдань територіальної оборони на відповідній місцевості, відповідно до рішення Головнокомандувача Збройних Сил України можуть передаватися в підпорядкування командувачу (командиру) угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил.

Силам і засобам, які передані в підпорядкування командувачу (командиру) угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, визначаються бойові (спеціальні, оперативно-службові) завдання відповідно до їх призначення, структури та спроможностей.

Сили і засоби складових сил безпеки та сил оборони, які не передані в підпорядкування командувачу (командиру) угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, залучаються до виконання завдань за призначенням в інтересах цих угруповань за узгодженням з керівниками органів управління відповідних сил безпеки та сил оборони.

4. У ході відсічі збройній агресії проти України військові частини та окремі військовослужбовці Сил територіальної оборони Збройних Сил України, добровольчі формування територіальних громад та окремі члени добровольчих формувань територіальних громад можуть залучатися до виконання окремих завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях у порядку та на умовах, визначених законодавством України.

1. Стрілецька зброя, інші види озброєння добровольчих формувань територіальних громад та боєприпаси до них зберігаються відповідно до вимог законів України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України", "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" у військових частинах Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.

2. Застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів Збройними Силами України, іншими складовими сил безпеки та сил оборони під час виконання завдань територіальної оборони здійснюється відповідно до законодавства України.

3. Члени добровольчих формувань територіальних громад мають право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони особисту мисливську зброю, стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси до них у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

1. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.

2. Видатки на здійснення та забезпечення заходів з організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору належать до таємних видатків Державного бюджету України, які виділяються Міністерству оборони України окремим напрямом на утримання Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

3. Забезпечення добровольчих формувань територіальних громад індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами до неї здійснюється в загальній системі забезпечення Збройних Сил України.

Забезпечення добровольчих формувань Сил територіальної оборони Збройних Сил України іншими видами озброєння і боєприпасами до них здійснюється за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

4. Закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб руху опору становлять державну таємницю і здійснюються за процедурами, встановленими законом для оборонних закупівель.

5. Майно для забезпечення руху опору є військовим майном, призначеним для виконання завдань руху опору.

Правовий режим військового майна, призначеного для виконання завдань руху опору, визначається Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Військові частини Сил спеціальних операцій Збройних Сил України можуть передавати особам, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, у користування майно для забезпечення руху опору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

6. Виготовлення засобів прикриття, використання коштів, майна та засобів, пов’язаних з прикриттям діяльності підрозділів, залучених до виконання завдань руху опору, здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

1. Соціальний і правовий захист військовослужбовців, які беруть участь у заходах підготовки та виконанні завдань територіальної оборони, здійснюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На військовослужбовців, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

2. На членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

1. Особам, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, гарантуються нерозголошення факту їх участі в русі опору, а також соціальний і правовий захист з боку держави у порядку та на умовах, визначених законодавством України.

2. З метою забезпечення безпеки і захисту осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, а також їх близьких родичів Командуванням Сил спеціальних операцій Збройних Сил України можуть здійснюватися спеціальні заходи безпеки.

3. Залучені до конфіденційного співробітництва особи, які брали участь у виконанні завдань руху опору на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися воєнні (бойові) дії, мають право на отримання статусу ветерана війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що унеможливлює розкриття факту залучення таких осіб до конфіденційного співробітництва.

4. У разі смерті (загибелі), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настали у зв’язку з виконанням завдань руху опору, особи, які на добровільній та конфіденційній основі залучені до виконання завдань руху опору, або члени їх сімей мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, медичне забезпечення в розмірах і порядку, визначених для співробітників кадрового складу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

5. У разі затримання, арешту або засудження незаконними органами чи формуваннями, утвореними на тимчасово окупованих територіях України, або органами чи формуваннями країни, яка здійснює збройну агресію проти України, осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучені до виконання завдань руху опору, у зв’язку з виконанням ними завдань руху опору держава вживає всіх можливих заходів для їх звільнення. Збитки, завдані таким особам у зв’язку з виконанням ними завдань руху опору, відшкодовуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

6. Залучені до конфіденційного співробітництва іноземці та особи без громадянства за клопотанням Міністра оборони України можуть бути прийняті до громадянства України за спрощеною процедурою або отримати статус біженця в Україні чи притулок в Україні. З дня прийняття до громадянства України або надання статусу біженця в Україні чи притулку в Україні на таких осіб поширюється дія положень частин другої - четвертої цієї статті.

1. Керівники та інші посадові особи центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів військового управління, військових частин, підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання вимог цього Закону відповідно до закону.

2. Особи, визнані винними у порушенні законодавства України з питань національного спротиву, несуть відповідальність відповідно до закону.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2022 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

а) статтю 46 доповнити частиною другою такого змісту:

"Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України "Про правовий режим воєнного стану";

б) частину третю статті 119 після слів "під час мобілізації, на особливий період" доповнити словами "військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період";

2) пункт 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами) доповнити підпунктом 4 такого змісту:

"4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України";

3) частину першу статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами) доповнити пунктом 24 такого змісту:

"24) залучені до конфіденційного співробітництва особи, які брали участь у виконанні завдань руху опору на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися воєнні (бойові) дії";

4) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

а) у частині першій статті 36:

пункт 3 після слів "мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом" доповнити словами "підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони";

пункт 8 викласти у такій редакції:

"8) здійснення заходів щодо підготовки населення України до участі в русі національного спротиву";

доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) підготовка і подання відповідним районним/обласним радам пропозицій до цільових місцевих програм підготовки територіальної оборони та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву та участь в організації їх виконання";

б) у частині першій статті 43:

пункт 16 після слів "культурного розвитку" доповнити словами "підготовки територіальної оборони та населення України до участі в русі національного спротиву";

доповнити пунктами 39 і 40 такого змісту:

"39) здійснення заходів щодо підготовки населення України до участі в русі національного спротиву в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

40) забезпечення проведення заходів щодо популяризації служби у військовому резерві";

в) пункт 1 частини першої статті 44 викласти у такій редакції:

"1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових місцевих програм підготовки територіальної оборони та підготовки населення до участі в русі національного спротиву, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рішень ради";

г) у тексті Закону слова "громадський порядок" в усіх відмінках замінити словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку;

5) у Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190 із наступними змінами):

а) у статті 27:

пункт 1 після слів "забезпечує виконання законодавства про" доповнити словами "територіальну оборону";

пункт 2 після слів "здійснює заходи, пов’язані з" доповнити словами "територіальною обороною";

пункт 3 доповнити словами "та громадян України, які проходять військову службу у військовому резерві (резервістів)";

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) бере участь в організації та забезпеченні заходів підготовки населення України до участі в русі національного спротиву та підготовці молоді до військової служби, сприяє проведенню призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу на відповідній території";

б) у тексті Закону слова "громадський порядок" в усіх відмінках замінити словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку;

6) текст статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 48, ст. 410; 2004 р., № 33-34, ст. 405; 2009 р., № 19, ст. 258; 2016 р., № 31, ст. 546) викласти у такій редакції:

"Збройні Сили України мають таку загальну структуру:

Генеральний штаб Збройних Сил України;

Командування об’єднаних сил Збройних Сил України;

види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;

окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили;

окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв’язку та кібербезпеки;

органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій";

7) у Законі України "Про оборону України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 49, ст. 420 із наступними змінами):

а) устатті 1:

абзац шістнадцятий викласти у такій редакції:

"військове командування - Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань";

доповнити абзацами двадцять четвертим - двадцять шостим такого змісту:

"бойові дії - форма застосування з’єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії";

б) частину третю статті 2 викласти в такій редакції:

"Для організації оборони держави Президент України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує структуру плану оборони України, план оборони України та військово-адміністративний поділ території України на військово-сухопутні, військово-морські та військово-повітряні зони (райони), який є обов’язковим до врахування під час визначення меж зон (ділянок) відповідальності регіональних (територіальних, міжрегіональних, міжтериторіальних) органів управління інших військових формувань, утворених відповідно до законів України та відповідних правоохоронних (спеціальних) органів. Порядок розроблення плану оборони України визначається Кабінетом Міністрів України";

в) абзац дев’ятий статті 9 після слів "з мобілізаційної підготовки та мобілізації" доповнити словами "територіальної оборони";

г) абзац восьмий частини третьої статті 12 після слів "територіальної оборони" доповнити словами "та руху опору";

ґ) текст статті 18 викласти у такій редакції:

"Територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України "Про основи національного спротиву" з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану";

д) у тексті Закону слова "громадський порядок" в усіх відмінках замінити словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку;

8) частину третю статті 6 Закону України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118 із наступними змінами) доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) громадяни України, які зараховані до добровольчих формувань територіальних громад";

9) у Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами):

а) у тексті статті 26-2 слова "першої черги" виключити;

б) у статті 29:

частину третю викласти у такій редакції:

"3. Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки один раз на три роки на навчальні збори строком до трьох місяців";

частину шосту виключити;

в) у статті 39-1:

частину десяту після слів "передбаченими частиною третьою" замінити словами "передбаченими частинами третьою та п’ятою";

у частині дванадцятій слова "виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати" замінити словами "додатково до належного грошового забезпечення військовослужбовця виплачується мінімальна заробітна плата";

10) частину другу статті 2 Закону України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409 із наступними змінами) доповнити пунктом 18 такого змісту:

"18) сертифікації інструкторів, які залучаються до підготовки військових частин (підрозділів) територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву";

11) у Законі України "Про Національну гвардію України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594; 2016 р., № 3, ст. 35; із змінами, внесеними Законом України від 30 березня 2021 року № 1357-IX):

а) пункти 8 і 10 частини першої статті 2 викласти в такій редакції:

"8) охорона центральних баз матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, охорона і оборона військових об’єктів, баз (закладів, установ) Національної гвардії України";

"10) участь у спеціальних операціях із знешкодження озброєних злочинців, у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника), припиненні діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також у заходах, пов’язаних із припиненням терористичної діяльності";

б) статтю 6-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 6-1. Повноваження Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України щодо Національної гвардії України

1. Міністр оборони України:

1) спільно з Міністром внутрішніх справ України визначає порядок забезпечення органів військового управління, з’єднань і військових частин Національної гвардії України, які в особливий період підпорядковуються органам військового управління Збройних Сил України;

2) затверджує єдині вимоги щодо якісних характеристик військового озброєння і військової техніки та розрахункову кількість основних видів номенклатури озброєння і військової (спеціальної) техніки, необхідних для оснащення Збройних Сил України та Національної гвардії України, згідно з визначеними потребами та пріоритетами;

3) організовує розроблення єдиних для Збройних Сил України та Національної гвардії України технічних регламентів у сфері військового озброєння і військової техніки;

4) організовує у межах компетенції комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

5) організовує участь у забезпеченні мобілізації та демобілізації в Національній гвардії України;

6) погоджує тактико-технічні (технічні) завдання на виконання дослідно-конструкторських робіт з розроблення нових зразків озброєння, військової (спеціальної) техніки та військової зброї, їх складових частин, а також модернізації зазначених зразків для потреб Національної гвардії України;

7) здійснює інші повноваження у сфері оборони держави, передбачені законом.

2. Головнокомандувач Збройних Сил України:

1) узгоджує програми розвитку Національної гвардії України в частині, що стосується оборони держави, а також плани підготовки її органів військового управління, з’єднань і військових частин, призначених для підпорядкування органам військового управління Збройних Сил України в особливий період та виконання завдань територіальної оборони;

2) організовує участь у забезпеченні мобілізації та демобілізації в Національній гвардії України;

3) організовує методологічне, методичне та наукове забезпечення мобілізаційної підготовки Національної гвардії України.

3. З настанням особливого періоду Національна гвардія України для виконання завдань з оборони держави приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням і підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України, крім військових частин (підрозділів), які здійснюють конвоювання та охорону дипломатичних представництв";

в) у тексті Закону слова "громадський порядок" в усіх відмінках замінити словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку;

12) у Законі України "Про правовий режим воєнного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 28, ст. 250 із наступними змінами):

а) у статті 3:

у частині першій:

абзац другий викласти в такій редакції:

"Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань";

абзац третій виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов’язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану";

б) у статті 8:

у частині першій:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) встановлювати (посилювати) охорону об’єктів державного значення, об’єктів державного значення національної транспортної системи України та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об’єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України";

пункт 5 після слова "запроваджувати" доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

пункт 6 після слова "встановлювати" доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

пункт 7 після слова "перевіряти" доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

пункт 8 після слова "забороняти" доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

пункт 10 після слова "встановлювати" доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

пункт 11 після слова "регулювати" доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

пункт 12 після слів "правового режиму воєнного стану" доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

пункт 13 після слова "забороняти" доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

пункт 15 доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

пункти 20 і 21 викласти у такій редакції:

"20) запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами;

21) видавати накази (розпорядження) про відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій без збереження заробітної плати за неналежне виконання ними обов’язків, визначених цим Законом, та накази (розпорядження) про призначення виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій на час дії правового режиму воєнного стану";

пункт 24 після слова "здійснювати" доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

частину третю виключити;

в) доповнити статтями 12-1 і 12-2 такого змісту:

"Стаття 12-1. Діяльність Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану

1. Кабінет Міністрів України в разі введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях:

1) працює відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану;

2) розробляє та вводить в дію План запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в окремих місцевостях України з урахуванням загроз та особливостей конкретної ситуації, яка склалася;

3) організовує та здійснює керівництво центральними та іншими органами виконавчої влади в умовах воєнного стану.

Стаття 12-2. Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану

1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені";

г) у статті 15:

частину другу доповнити пунктом 43 такого змісту:

"43) прийняття рішень про заборону торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі";

частину третю доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) прийняття рішень про заборону торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі";

ґ) у тексті Закону:

слова "начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України" в усіх відмінках замінити словами "Головнокомандувач Збройних Сил України" у відповідному відмінку;

слова "громадський порядок", "громадський порядок та безпека", "громадський порядок і безпека" в усіх відмінках замінити словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку;

13) у Законі України "Про Національну поліцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379 із наступними змінами):

а) у частині першій статті 23:

пункт 24 викласти у такій редакції:

"24) бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості";

доповнити пунктами 34 і 35 такого змісту:

"34) здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;

35) сприяє Державній прикордонній службі України у виявленні каналів незаконного перетинання державного кордону, переміщення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та разом із відповідними правоохоронними органами ліквідовує такі канали";

б) статтю 24 доповнити частинами другою та третьою такого змісту:

"2. У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

3. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві";

в) у тексті Закону слова "громадський порядок" в усіх відмінках замінити словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку;

14) у Законі України "Про національну безпеку України" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 31, ст. 241 із наступними змінами):

а) абзац перший частини другої статті 12 після слів "Служба безпеки України" доповнити словами "Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони";

б) доповнити статтею 21-1 такого змісту:

"Стаття 21-1. Служба судової охорони

1. Служба судової охорони - державний орган у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах, органах та установах системи правосуддя.

2. Статус і повноваження Служби судової охорони визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

3-1. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк розробити механізм інвентаризації майна громадських організацій колишнього СРСР, яке використовувалося у процесі військово-патріотичного виховання та підготовки молоді до військової служби, що після припинення існування СРСР перебувало на території України та відповідно до законодавства України перейшло у власність України, з метою його подальшої передачі для використання для виконання завдань з підготовки і ведення національного спротиву.

4. Кабінету Міністрів України у 2022 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.