Цивільний процесуальний кодекс України (ст.123 - ст.288)

Якщо відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем або мирова угода сторін викладені в адресованих суду письмових заявах, ці заяви додаються до справи, про що зазначається в протоколі судового засідання.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін суд роз'яснює позивачеві або сторонам наслідки відповідних процесуальних дій.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін суд постановляє ухвалу, якою одночасно закриває провадження в справі. В ухвалі повинні бути зазначені умови затверджуваної судом мирової угоди сторін.

В разі неприйняття судом відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем або незатвердження мирової угоди сторін суд постановляє про це мотивовану ухвалу.

Після доповіді справи суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням конкретних обставин справи суд може встановити інший порядок дачі пояснень сторонами та надати їм право на додаткові пояснення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання один одному.

Головуючий оголошує письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також пояснення, одержані судом в порядку, передбаченому статтями 33 і 36 цього Кодексу.

Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок допиту свідків, експертів та дослідження інших доказів.

Кожний свідок допитується окремо.

Свідки, які ще не дали показань, не можуть бути в залі засідання суду під час розгляду справи.

Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки з сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, і попереджає його про кримінальну відповідальність згідно з статтями 178 і 179 Кримінального кодексу України за дачу суду завідомо неправдивих показань і за відмову дати показання.

Свідкам, які не досягли шістнадцяти років, головуючий роз'яснює обов'язок правдиво розповісти, що їм відомо по справі, але вони не попереджаються про відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань.

Допит свідка починається з пропозиції головуючого розповісти все, що йому особисто відомо по даній справі, після чого першим йому ставить запитання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Свідкові, викликаному за ініціативою суду, першим ставить запитання позивач.

Судді вправі ставити запитання свідку в будь-який час його допиту.

Кожний допитаний свідок залишається в залі засідання суду до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити зал засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.

Свідок може бути допитаний повторно на тому ж або на наступному засіданні за його власною заявою, за заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.

Суд може призначити свідкам очну ставку для з'ясування причин розходжень в їх показаннях.

Свідок, даючи показання, може користуватись письмовими замітками в тих випадках, коли його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці замітки пред'являються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Допит свідків, які не досягли п'ятнадцяти років, і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років обов'язково провадиться в присутності педагога або близьких для свідка осіб (батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників), якщо вони не заінтересовані у справі.

Зазначені особи можуть з дозволу суду ставити свідкові запитання.

У виняткових випадках, коли це необхідно для встановлення істини, на час допиту осіб, які не досягли повноліття, з залу судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до залу судового засідання їй повідомляють про показання свідка, який не досяг повноліття, і надають можливість поставити запитання свідкові.

Свідок, який не досяг шістнадцяти років, по закінченні його допиту видаляється з залу судового засідання, крім випадків, коли суд визнає за необхідну присутність цього свідка в залі судового засідання.

Показання свідків, зібрані в порядку, передбаченому статтями 33, 36, 45 і 176 цього Кодексу, оголошуються в судовому засіданні.

Письмові докази або протокол їх огляду, складені в порядку, передбаченому статтями 33, 36 і 189 цього Кодексу, оголошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу.

З метою охорони таємниці листування і телеграфних повідомлень особисте листування та особисті телеграфні повідомлення громадян можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими це листування і телеграфні повідомлення відбувалися. В противному разі таке листування і телеграфні повідомлення оголошуються та досліджуються у закритому судовому засіданні.

Речові докази оглядаються судом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам і свідкам. Особи, яким пред'явлені для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, зв'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до протоколу судового засідання.

Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку, передбаченому статтями 33, 36 і 189 цього Кодексу, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

Речові та письмові докази, яких не можна доставити в суд, оглядаються і досліджуються за місцем їх знаходження. Про проведення огляду на місці суд постановляє ухвалу.

Огляд на місці провадить весь склад суду з повідомленням про це осіб, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - з викликом експертів і свідків.

Про огляд на місці і проведені при огляді дії складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду плани, креслення, знімки тощо.

Особи, які беруть участь в огляді на місці, вправі подавати свої зауваження на протокол огляду.

Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.

Для роз'яснення і доповнення висновку експерта йому можуть бути задані запитання.

Першим ставить запитання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за ініціативою суду, першим ставить запитання експертові позивач. Головуючий може ставити запитання експертові в будь-який час його допиту.

Висновки органів державного управління, що беруть участь у справі (частина друга статті 121 цього Кодексу), оголошуються в судовому засіданні, після чого суд і особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання представникам цих органів з метою роз'яснення і доповнення висновку.

Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Вислухавши додаткові пояснення, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

У дебатах першому надається слово позивачеві та його представникові, потім відповідачеві та його представникові. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги на предмет спору, та її представник виступають після сторін.

Треті особи без самостійних вимог виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

Прокурор, уповноважені органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особи, яким законом надано право захищати права і свободи інших осіб, виступають у судових дебатах першими.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, притягнені судом до участі в процесі, а також ті з них, які вступили до процесу за своєю ініціативою, виступають в судових дебатах після сторін та третіх осіб.

З дозволу суду промовці можуть обмінятися репліками.

Якщо суд під час судових дебатів визнає за необхідне з'ясувати нові обставини, що мають значення для справи, або дослідити нові докази, він постановляє ухвалу про поновлення розгляду справи по суті. Після закінчення розгляду справи по суті судові дебати провадяться в загальному порядку.

Після судових дебатів суд йде до нарадчої кімнати для постановлення рішення.

Якщо при постановленні рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу судову дію, суд, не постановляючи рішення, відновлює судовий розгляд справи, про що постановляє ухвалу.

Судовий розгляд в цьому разі провадиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення відновленого судового розгляду, залежно від його результатів, суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і йде до нарадчої кімнати для постановлення рішення або, якщо з'ясування цих обставин в судовому засіданні виявилося неможливим, виносить ухвалу про відкладення розгляду справи.

Судом здійснюється повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Про кожне судове засідання, а також про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза постійним місцем засідання суду першої інстанції, складається протокол.

У протоколі судового засідання відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії.

У протоколі зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) час початку судового засідання або проведення окремої процесуальної дії;

3) назва суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання, прокурора;

4) справа, що розглядається, повна і точна назва сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, представників, адвокатів, експертів, спеціалістів, перекладачів або їх неявку, причини відсутності та про вручення їм судових повісток;

6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;

7) усі розпорядження головуючого та ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, а також відомості про оголошення ухвал, постановлених у нарадчій кімнаті, дані про застосування технічних засобів фіксування судового процесу;

8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, хід їх обговорення;

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; пояснення спеціалістів та роз'яснення висновків прокурора або органів державної влади, органів місцевого самоврядування, залучених для цього до справи;

10) подані в судовому засіданні докази, звуко- і відеозаписи, хід дослідження доказів, а у разі, якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів, звуко- і відеозаписів;

11) зміст судових дебатів;

12) відомості про оголошення рішення, ухвали;

13) роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, змісту рішення, ухвали, порядку і строку їх оскарження, права та порядку подачі заяви про виготовлення обгрунтування висновків суду, а також права на ознайомлення з протоколом судового засідання та подачу на нього зауважень;

14) час закінчення судового засідання в даній справі.

Протоколи складає секретар в судовому засіданні або при вчиненні окремої процесуальної дії поза засіданням.

Протоколи викладаються письмово.

Протокол повинен бути оформлений в строк не пізніше трьох днів з дня закінчення судового засідання, а протоколи про окремі процесуальні дії - не пізніше наступного дня після їх проведення.

У виняткових випадках по особливо складних справах складення та підписання протоколу може бути здійснено в строк не пізніше десяти днів після закінчення судового засідання.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неправильностей або неповноти змісту.

Головуючий розглядає зауваження на протокол і в разі згоди із зауваженнями, посвідчує їх правильність.

У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вони розглядаються в судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце проведення судового засідання. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх.

У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.

Зауваження на протокол повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.

Зауваження на протокол приєднуються до справи, в тому числі, коли їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого.

Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує рішення лише на тих доказах, які були досліджені у судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд приймає рішення щодо:

1) наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються;

2) наявності інших фактичних даних (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, а також доказів на їх підтвердження;

3) правовідносин, зумовлених встановленими фактами;

4) правової норми, яка регулює ці правовідносини;

5) задоволення позову чи відмови в його задоволенні;

6) розподілу судових витрат між сторонами;

7) наявності підстав для негайного виконання судового рішення;

8) наявності підстав для скасування заходів щодо забезпечення позову.

У рішенні суду зазначаються:

1) час та місце його постановлення;

2) назва суду, що його ухвалив;

3) прізвище та ініціали судді та секретаря судового засідання;

4) сторони та інші особи, які брали участь у справі;

5) вимоги позивача, заперечення відповідача, узагальнений виклад пояснень інших осіб, які брали участь у справі;

6) встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини;

7) наявність порушення прав і свобод, за захистом яких спрямоване звернення до суду, чи невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;

8) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, за якими вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався;

9) висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівка на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.

За письмовою заявою, що подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, сторони чи іншої особи, яка бере участь у справі, суд у десятиденний строк з дня заявлення вимоги обгрунтовує висновки суду в окремому процесуальному документі, оформленому відповідно до вимог цієї статті.

Суд, який постановив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання.

Якщо суд на підставі статей 217 і 218 цього Кодексу допускає негайне виконання рішення, він зазначає про це в рішенні.

Суд, постановляючи рішення про стягнення грошових сум з державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій, зазначає в резолютивній частині рішення характер грошових сум, що підлягають стягненню, і з якого рахунку відповідача в банку повинна бути списана присуджена сума.

Суд, присуджуючи майно в натурі, повинен вказати в рішенні вартість майна, яку належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна не буде в наявності.

Суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладається виконання певних дій, не зв'язаних з передачею майна або грошових сум, може в тому рішенні вказати, що, коли відповідач не виконає рішення протягом встановленого строку, позивач вправі виконати цю дію за рахунок відповідача, стягнувши з нього необхідні витрати.

Якщо зазначені дії можуть бути виконані тільки відповідачем, суд встановлює в рішенні строк, протягом якого рішення повинно бути виконане.

Суд, постановляючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або вказати, що відповідальність чи право стягнення є солідарним.

Суди України постановляють рішення ім'ям України негайно після розгляду справи.

Судове рішення постановляють судді, які входять до складу суду в даній справі, а при одноособовому розгляді справи - суддею, який розглядав дану справу.

Судове рішення постановляється більшістю голосів (стаття 17 цього Кодексу) при колегіальному розгляді справи.

При постановленні судового рішення ніхто не має права бути присутнім в нарадчій кімнаті, крім складу суду в даній справі.

Судді не мають права розголошувати міркувань, що були висловлені в нарадчій кімнаті.

Постановлене рішення викладається в письмовій формі головуючим або одним з суддів при колегіальному розгляді справи і підписується всім складом суду, який бере участь у постановленні рішення.

Поправки в рішенні повинні бути застережені перед підписом суддів.

Постановлене судове рішення проголошується прилюдно, крім рішень про усиновлення дітей громадянами України, що оголошуються лише особам, які беруть участь у розгляді справи. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Після проголошення рішення суд, який постановив його, не вправі сам скасувати або змінити це рішення.

Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.

На ухвалу суду про внесення виправлень у рішенні може бути подана скарга або внесено окреме подання.

Суд, що постановив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи постановити додаткове рішення у випадках:

1) якщо відносно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не постановлено рішення;

2) якщо суд, розв'язавши питання про право, не зазначив точно розміру присудженого стягнення або які дії треба виконати;

3) якщо суд не вказав про негайне виконання рішення у випадках, передбачених статтею 217 цього Кодексу;

4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про постановлення додаткового рішення може бути порушене на протязі десяти днів з дня постановлення рішення.

Суд постановляє додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з викликом сторін.

На додаткове рішення може бути подано скаргу, внесено касаційне подання протягом десяти днів з дня його постановлення.

На ухвалу суду про відмову постановити додаткове рішення може бути подана скарга або внесено окреме подання.

В разі, коли рішення є неясним, суд, який вирішив справу, на прохання осіб, які брали участь у справі, а також державного виконавця, роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подача заяви про роз'яснення рішення допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Питання про роз'яснення рішення розглядається судом у десятиденний строк з викликом сторін, проте неявка їх не перешкоджає розглядові питання про роз'яснення рішення. На ухвалу суду або судді про роз'яснення рішення може бути подано скаргу, внесено окреме подання.

Сторонам та третім особам, притягнутим до участі в справі, які фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи, суд надсилає копії рішення і ухвал про зупинення чи закриття справи або залишення заяви без розгляду протягом п'яти днів з дня їх оголошення.

Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню в справах:

1) про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;

2) про присудження робітникові або службовцеві заробітної плати, але не більше як за один місяць;

3) про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, - у межах суми стягнення за один місяць;

4) про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника;

5) про стягнення на користь члена колгоспу оплати за працю в колгоспі, але не більше середнього заробітку за один місяць;

6) про примусове виселення з приміщення, яке було предметом іпотеки, і реалізоване відповідно до законодавства.

Суд, постановляючи рішення, може допустити негайне його виконання у випадках:

1-1) стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, передбачених пунктами 1 і 2 статті 217 цього Кодексу;

2) якщо від затримання виконання рішення може статися значна шкода для сторони, на користь якої постановлено рішення;

3) коли є підстави вважати, що виконання рішення згодом може стати неможливим або утрудненим;

4) примусового виселення з приміщення, яке є предметом іпотеки.

Допускаючи негайне виконання з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 цієї статті, суд може поставити позивачеві вимогу забезпечити поворот виконання рішення на випадок його скасування.

Подача скарги або внесення окремого подання на ухвалу суду про негайне виконання рішення не зупиняє виконання цього рішення.

Негайне виконання рішення не допускається:

2) коли негайне виконання може викликати такі зміни у майні, після яких повернути його до попереднього стану, в разі скасування рішення, буде неможливим або дуже утрудненим;

3) у справах про виселення громадян із жилих приміщень, за винятком приміщень, які є предметом іпотеки.

У позовах про стягнення аліментів суддя, в разі необхідності, до вирішення справи по суті має право, враховуючи майновий стан сторін, постановити ухвалу про те, в якому розмірі один з подружжя повинен тимчасово видавати утримання другому з подружжя, хто з подружжя і в якому розмірі має тимчасово давати кошти на утримання і виховання дітей, а так само, хто з дітей повинен тимчасово видавати і в якому розмірі кошти на утримання батьків.

Ухвала судді виконується негайно.

Суд зобов'язаний зупинити провадження в справі у випадках:

1) смерті громадянина, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, або припинення існування юридичної особи, які були стороною в справі;

2) втрати стороною дієздатності;

3) перебування відповідача в діючій частині Збройних Сил України або просьби позивача, який перебуває в діючій частині Збройних Сил України;

4) неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у цивільному, кримінальному чи адміністративному порядку.

Суд може на просьбу сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадках:

1) перебування позивача або відповідача в складі Збройних Сил України на дійсній строковій службі або притягнення цих осіб до виконання будь-якого державного обов'язку;

2) тяжкого захворювання сторони, підтвердженого документами лікувального закладу;

3) розшуку відповідача;

4) знаходження сторони в тривалому службовому відрядженні;

5) призначення судом експертизи.

На ухвалу суду або судді про зупинення провадження у справі може бути подано скаргу, внесено окреме подання.

Провадження в справі зупиняється:

1) у випадках, передбачених пунктами 1, 2 статті 221 цього Кодексу, - до вступу в справу або притягнення до справи правонаступника чи законного представника;

2) у випадку, передбаченому пунктом 3 статті 221 цього Кодексу, - до повернення сторони зі складу діючої частини Збройних Сил України;

3) у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 221 цього Кодексу, - до набрання законної сили вироком, рішенням, ухвалою або постановою, від яких залежить вирішення справи;

4) у випадку, передбаченому пунктом 1 статті 222 цього Кодексу, - до повернення позивача або відповідача із складу Збройних Сил України або до закінчення виконання ними державного обов'язку;

5) у випадку, передбаченому в пункті 2 статті 222 цього Кодексу, - на час хвороби сторони;

6) у випадку, передбаченому в пункті 3 статті 222 цього Кодексу, - до закінчення розшуку відповідача;

7) у випадку, передбаченому в пункті 4 статті 222 цього Кодексу, - на час знаходження сторони в тривалому службовому відрядженні;

8) у випадку, передбаченому в пункті 5 статті 222 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Перебіг строку позовної давності починається:

1) для справ, провадження в яких зупинено з причин, передбачених пунктами 1, 2 статті 221 цього Кодексу, - з дня зупинення провадження;

2) у випадку, передбаченому пунктом 3 тієї ж статті, - з моменту припинення перебування сторони в складі діючої частини Збройних Сил України;

3) у випадку, передбаченому пунктом 4 тієї ж статті, - з дня, коли рішення, вирок, ухвала, постанова наберуть законної сили;

4) у випадку, передбаченому пунктом 1 статті 222 цього Кодексу, - з дня повернення сторони після відбуття строку дійсної служби в складі Збройних Сил України або після закінчення виконання державного обов'язку;

5) у випадку, передбаченому пунктом 2 тієї ж статті, - з часу одужання сторони;

6) у випадку, передбаченому пунктом 3 тієї ж статті, - з моменту закінчення розшуку відповідача;

7) у випадку, передбаченому пунктом 4 тієї ж статті, - з дня повернення сторони з тривалого службового відрядження;

8) у випадку, передбаченому пунктом 5 тієї ж статті, - з дня надходження до суду висновку експертизи.

Провадження в справі відновлюється після усунення обставин, що викликали його зупинення.

Суд, відновлюючи провадження в справі, викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, на загальних підставах.

Суд закриває провадження в справі:

1) якщо справа не підлягає розглядові в судах;

2) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачено;

3) якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін;

4) якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

5) якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;

7) якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

8) якщо після смерті громадянина, який був однією з сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Провадження в справі закривається ухвалою суду. Якщо провадження в справі закривається внаслідок непідвідомчості справи судам, суд повинен вказати заявникові, до якого органу йому слід звернутись.

В разі закриття провадження в справі повторне звернення до суду по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Суд залишає заяву без розгляду:

1) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи і можливість застосування цього порядку не втрачена;

2) якщо заяву подано недієздатною особою;

3) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) у випадку неявки в судове засідання позивача за викликом суду без поважних причин або повторної неявки позивача за викликом суду незалежно від причин (стаття 172 цього Кодексу);

5) якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді.

Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа має право знову звернутися до суду з заявою в загальному порядку.

Рішення суду, якщо воно не було оскаржене, набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження або на апеляційне подання. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Після набрання рішенням чинності сторони та треті особи з самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих же підстав, а також оспорювати в іншому суді вже встановлені судом факти.

У випадках, коли справу розглянуто за заявою осіб, визначених пунктом другим частини першої статті 5 цього Кодексу, рішення суду, що набрало чинності, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Якщо після набрання чинності рішенням, яким з відповідача стягуються періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначення розміру платежів, їх тривалість чи припинення, то кожна сторона вправі шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Рішення, які не підлягають апеляційному оскарженню, набирають чинності негайно після їх проголошення.

Питання, зв'язані з рухом справи в суді першої інстанції, різні клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, про зупинення або закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду у випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються мотивованими ухвалами.

Ухвалу постановляє суд у повному складі, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - суддя одноособово.

Суд постановляє ухвали в нарадчій кімнаті, а по окремих нескладних питаннях - порадившись на місці.

Ухвали суду, постановлені в нарадчій кімнаті, підписуються всім складом суду, а при одноособовому розгляді справи - суддею і приєднуються до справи. Ухвали суду, постановлені на місці, заносяться до протоколу судового засідання.

В ухвалі зазначається:

1) час і місце її постановлення;

2) найменування та склад суду, прізвище секретаря судового засідання;

3) особи, які беруть участь у справі, і предмет спору;

4) суть питання, розв'язуваного ухвалою;

5) мотиви, по яких суд прийшов до своїх висновків, і закон, яким керувався суд, постановлюючи ухвалу;

6) висновок суду;

7) порядок і строк оскарження ухвали.

Ухвала, яка постановляється судом без видалення до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, передбачені пунктами 4, 5 і 6 цієї статті.

Суд, виявивши при розгляді цивільної справи порушення законності окремими службовими особами чи громадянами або порушення встановленого порядку розгляду скарг, заяв, звернень державними, громадськими органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, установами, організаціями, підприємствами і їх об'єднаннями, іншими юридичними особами чи інші істотні недоліки в їх діяльності, постановляє окрему ухвалу і надсилає її цим чи відповідним службовим особам, органам, установам, організаціям вищого рівня по відношенню до тих, що допустили порушення законності, або трудовим колективам.

Службова особа, державний або громадський орган, орган місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємство, установа, організація, інша юридична особа, трудовий колектив зобов'язані вжити заходів щодо виконання окремої ухвали і повідомити про це суд у місячний строк.

Якщо при розгляді цивільної справи суд виявить у діях сторони або іншої особи ознаки злочину, він повідомляє про це прокурора або порушує кримінальну справу.

Залишення відповідною службовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених у ній порушень закону, а також несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу тягнуть за собою відповідальність згідно із статтею 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.