систематизація практики виявлення корупційних ризиків у сфері закупівель. Держаудитслужба набула значного досвіду в ідентифікації схем порушень законодавства у сфері закупівель. Узагальнення цього досвіду у вигляді чітких пропозицій до рекомендацій (настанов) щодо корупційних ризиків та їх зменшення у публічних закупівлях дасть змогу забезпечити однаковість підходів серед усіх дотичних до процесу закупівель сторін - як органу державного фінансового контролю, так і замовників;
зменшення правової невизначеності та суб’єктивізму, зокрема узгоджені інструкції або рекомендації створюють єдину методологічну базу, що мінімізує ризики неоднозначного тлумачення порушень, зменшує кількість непорозумінь між органом державного фінансового контролю та замовниками, а також унеможливлює застосування упереджених або вибіркових рішень;
посилення превентивної функції контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, зокрема шляхом подання пропозицій, що сформовані з урахуванням практики Держаудитслужби і мають не лише контрольну, а і превентивну мету. Спільні рекомендації (настанови) щодо виявлення корупційних ризиків та зниження їх рівня у сфері публічних закупівель сприятимуть створенню можливості виявляти ризикові аспекти на етапі планування закупівель або під час їх здійснення, що сприятиме зниженню ймовірності вчинення корупційних правопорушень;
забезпечення міжвідомчої взаємодії, зокрема шляхом подання пропозицій до спільних рекомендацій, що сприятиме конструктивному діалогу між Держаудитслужбою, антикорупційними органами, органами державної влади та громадськістю. Така співпраця дає змогу підвищити ефективність заходів з антикорупційного комплаєнсу в закупівлях та протидіє зловживанням;
формування доброчесної практики у сфері закупівель, зокрема шляхом розроблення спільних рекомендацій на основі пропозицій Держаудитслужби, що допоможе замовникам краще ідентифікувати ризикові ситуації, уникати типових помилок та діяти в межах правового поля, що у довгостроковій перспективі сприятиме зміцненню довіри до системи закупівель і раціональному управлінню бюджетними коштами, коштами у межах фінансування інструменту Ukraine Facility, коштами іншої міжнародної допомоги.
Подання Національному агентству з питань запобігання корупції пропозицій до спільних рекомендацій (настанов) щодо виявлення та управління конфліктом інтересів у сфері закупівель
Конфлікт інтересів є однією з ключових загроз для доброчесності закупівель та однією з основних умов для виникнення зловживань у сфері закупівель. Відсутність контролю за конфліктом інтересів може призвести до неефективного використання бюджетних коштів, коштів у межах фінансування інструменту Ukraine Facility, коштів іншої міжнародної допомоги.
Очікуваними результатами подання Національному агентству з питань запобігання корупції пропозицій до спільних рекомендацій (настанов) щодо виявлення та управління конфліктом інтересів у сфері закупівель є:
мінімізація корупційних ризиків, зокрема конфлікт інтересів, що часто є умовою виникнення зловживань і вчинення корупційних порушень у сфері закупівель. Чітко сформульовані політики та настанови, розроблені за участю Держаудитслужби, дадуть змогу своєчасно виявляти потенційні конфлікти інтересів та вживати заходів до їх запобігання;
формування єдиних стандартів доброчесності, зокрема спільні політики щодо конфлікту інтересів, забезпечить однакове розуміння, тлумачення і підходи до виявлення та реагування на такі ситуації замовників, учасників закупівель та органу державного фінансового контролю, що унеможливить вибіркове або упереджене трактування окремих випадків конфлікту інтересів та зловживання дискреційними повноваженнями;
підвищення ефективності державного фінансового контролю, зокрема практичний досвід Держаудитслужби з проведення моніторингу закупівель, перевірок закупівель, державного фінансового аудиту та інспектування, що є джерелом цінної аналітичної інформації. Включення такого досвіду до політик та настанов посилить їх цінність і дасть змогу більш ефективно впроваджувати принципи доброчесності в реальну практику закупівель;
підвищення рівня обізнаності та спроможності замовників. Настанови щодо управління конфліктом інтересів виконують також освітню функцію, адже сприяють підвищенню рівня обізнаності посадових осіб замовників щодо механізмів запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Це сприятиме зменшенню кількості порушень, які виникають не у зв’язку з поганим наміром, а у зв’язку з недостатністю знань;
посилення довіри до системи закупівель, зокрема, шляхом розроблення чітких, зрозумілих і прозорих правил запобігання конфлікту інтересів, що формує довіру серед громадськості, бізнесу та міжнародних партнерів до доброчесності процесу закупівель і демонструє готовність держави забезпечити рівні умови для всіх учасників процесу закупівель.
Розширення можливостей цифровізації контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом:
діджиталізації процесу моніторингу закупівлі з метою підвищення контролю якості та оптимізації процесу моніторингу закупівлі;
проведення аналізу, оцінки та розроблення рішень щодо опрацювання великих обсягів даних із використанням генеративних моделей штучного інтелекту або "мовних моделей".
Діджиталізація процесу моніторингу закупівлі з метою підвищення контролю якості та оптимізації процесу моніторингу закупівлі
Одним із ключових факторів ефективного контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель є оперативність, точність та об’єктивність проведення моніторингу закупівлі. У зв’язку з цим виникає потреба в подальшій діджиталізації процесу моніторингу закупівлі, зокрема шляхом впровадження системи "е-аудитор", у рамках виконання пріоритетних напрямів та завдань (проектів) цифрової трансформації на 2024-2026 роки, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2024 р. № 735 "Деякі питання цифрової трансформації".
На даний час процес моніторингу закупівлі певною мірою залежить від людського фактора, потребує значних часових та адміністративних ресурсів.
Очікуваними результатами діджиталізації процесу моніторингу закупівлі з метою підвищення контролю якості та оптимізації процесу моніторингу закупівлі є:
автоматизація шаблонних дій;
забезпечення єдиних стандартів та алгоритмів прийняття рішень під час моніторингу закупівлі;
посилення контролю якості кожного етапу процесу - від ініціювання до завершення моніторингу закупівлі;
забезпечення прозорості дій посадових осіб, відповідальних за проведення моніторингу закупівель, і в результаті - зменшення корупційних ризиків у діяльності;
зниження операційних ризиків під час забезпечення виконання моніторингу закупівлі як процесу, в тому числі технічних помилок;
удосконалення аналітичної складової, зокрема щодо оцінки ефективності виявлених порушень і вжитих заходів;
підвищення швидкості реагування на ризикові закупівлі у результаті автоматизованої обробки автоматичних індикаторів ризиків;
забезпечення відслідковування та архівації всіх дій та документів, пов’язаних із закупівлею, що полегшить процес проведення моніторингу закупівлі.
Проведення моніторингу закупівлі із застосуванням системи "е-аудитор" дасть змогу:
реалізувати наявні алгоритми дій (сукупності окремих операцій) в єдиному цифровому середовищі;
реалізувати функціонал, пов’язаний з фіксацією, збереженням та проведенням аналізу даних в єдиному місці зберігання;
оптимізувати процес для зменшення втрат робочого часу та збільшення кількості проведених моніторингів закупівель.
Цифровізація моніторингу закупівлі у повному обсязі забезпечить підвищення ефективності державного фінансового контролю, що сприятиме оптимальному використанню ресурсів Держаудитслужби.
Проведення аналізу, оцінки та розроблення рішень щодо опрацювання великих обсягів даних із використанням генеративних моделей штучного інтелекту або "мовних моделей"
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель є одним з основних інструментів забезпечення ефективного, законного та прозорого використання бюджетних коштів. Проте обсяги інформації, які підлягають обробці під час проведення моніторингу закупівлі, перевірок закупівель, державного фінансового аудиту та інспектування постійно зростають. Значна частина такої інформації подається в різних форматах та різними способами: електронні документи, електронні файли з документами чи у службовому форматі спеціального програмного забезпечення, скановані документи, документи з різною структурою подання інформації. Обробка такої інформації потребує перегляду підходів до організації здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель.
Одним із перспективних рішень в цьому напрямі є можливості використання генеративних моделей штучного інтелекту або "мовних моделей" (далі - моделі штучного інтелекту), які можуть обробляти значні обсяги структурованої та неструктурованої інформації.
Проте використання такого рішення має застереження щодо застосування - рішення, оформлене у вигляді інструменту, має працювати в певних межах щодо характеру та змісту інформації, способів обробки інформації та подальшого використання, встановлення розумних обмежень та контрольних точок для використання такої інформації. На даний час вважається, що перспективні інструменти з рішеннями щодо використання моделей штучного інтелекту можуть бути інструментами підтримки прийняття окремих рішень, а не способом автоматизації всього процесу чи заміни посадової особи.
Очікуваними результатами аналізу, оцінки та розроблення рішень щодо опрацювання великих обсягів даних із використанням моделей штучного інтелекту є:
визначення можливостей та обмежень використання і застосування інструментів та рішень із використанням моделей штучного інтелекту під час здійснення державного фінансового контролю, в тому числі під час вирішення питання щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель;
оцінка можливостей впровадження локальної моделі штучного інтелекту на доступних ресурсах Держаудитслужби;
визначення ролі, місця та функціональної моделі застосування моделей штучного інтелекту у діяльності Держаудитслужби, в тому числі шляхом застосування формалізованих процедур;
подальше планування використання моделей штучного інтелекту та інших перспективних інструментів обробки даних з урахуванням результатів постійної оцінки технологічних змін, їх покращення та обмеження.
Ціль 3. Удосконалення механізмів здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель
Основним завданням з реалізації цілі 3 є:
удосконалення методологічного забезпечення процесу державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель з урахуванням змін, внесених до законодавства у сфері закупівель, та кращих міжнародних практик;
узагальнення судової практики здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель.
Удосконалення методологічного забезпечення процесу державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель з урахуванням змін, внесення до законодавства у сфері закупівель, та кращих міжнародних практик здійснюється шляхом:
запровадження тестування систем заходів щодо здійснення контролю процесу закупівель замовників з метою підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за управління бюджетними коштами, включаючи рішення, дії, виконання ними повноважень, у тому числі делегованих;
проведення моніторингу закупівлі з урахуванням оптимізації строків між датою спрацювання автоматичних індикаторів ризиків та датою фактичного початку проведення моніторингу закупівлі;
удосконалення порядку доступу до персональних даних порушників у сфері закупівель відповідно до вимог Закону України № 4240-IX з урахуванням вимог законодавства про захист таких даних;
запровадження нових підходів до відбору закупівель для здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а саме запровадження гнучкого механізму оновлення переліку автоматичних індикаторів ризиків Держаудитслужбою з урахуванням ідентифікації учасників процесу закупівель, які створюють фінансові та/або інші ризики.
Виконання вимог Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility
( Див. текст )
З огляду на підписання Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (далі - Рамкова Угода) виникає нагальна потреба у перегляді та вдосконаленні наявних методологічних підходів до здійснення Держаудитслужбою контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель.
Очікуваними результатами виконання вимог Рамкової Угоди є:
удосконалення методології здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель з кращими міжнародними практиками, що дасть можливість адаптувати національні процедури контролю за закупівлями до очікувань європейських партнерів, зокрема щодо прозорості, ризик-орієнтованого підходу до відбору закупівель для здійснення контролю за ними, оцінки ефективності витрачання коштів у межах інструменту фінансування Ukraine Facility та запобігання шахрайству, корупції, конфлікту інтересів та іншої незаконної діяльності;
забезпечення належного контролю за цільовим використанням коштів у межах інструменту фінансування Ukraine Facility шляхом розроблення методології здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, що повинна забезпечити виявлення та своєчасне реагування на ризики нецільового або неефективного використання коштів, що надаються Україні у межах інструменту фінансування Ukraine Facility. Це необхідно для дотримання фінансових умов Рамкової Угоди та збереження доступу до подальшої фінансової допомоги з боку ЄС;
підвищення рівня довіри міжнародних партнерів до українських інституцій контролю, зокрема шляхом формування ефективної, прозорої системи державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, що є ключовим фактором формування позитивного іміджу України як надійного реципієнта міжнародної допомоги. Це сприятиме виконанню умов для розширення міжнародного фінансування та підтримки на наступних етапах співпраці з ЄС;
адаптація до нових інструментів та процедур фінансування шляхом адаптації методології здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель до специфіки інструментів фінансування Ukraine Facility, включаючи оновлення критеріїв відбору, підходів до здійснення заходів державного фінансового контролю;
забезпечення ефективної координації між контролюючими органами шляхом удосконалення підходів, що дасть можливість забезпечити узгодженість дій Держаудитслужби з іншими органами, Мінфіном, представництвом ЄС щодо виконання умов Рамкової Угоди та застосування єдиних стандартів оцінки процесу закупівель, що фінансуються за кошти ЄС.
Удосконалення методологічних підходів здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель є необхідною умовою для ефективної імплементації вимог Рамкової Угоди, що сприятиме прозорому, ефективному та відповідальному використанню фінансової допомоги, яка надходить від ЄС.
Запровадження тестування систем заходів внутрішнього контролю процесу закупівель замовників з метою підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за управління бюджетними коштами, включаючи свої рішення, дії, виконання повноважень, у тому числі делегованих
Заходи внутрішнього контролю за процесом здійснення закупівель є першочерговими та дають змогу запобігти порушенням та зловживанням у відповідній сфері.
Очікуваними результатами запровадження тестування систем заходів внутрішнього контролю процесу закупівель замовників з метою підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за управління бюджетними коштами, включаючи свої рішення, дії, виконання повноважень, у тому числі делегованих, є:
оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю замовника за процесом закупівель щодо можливості виявляти ризики та попереджати порушення;
виявлення потенційних непрозорих процедур процесу закупівель або недостатній рівень внутрішньої відповідальності;
оцінка ефективності планування закупівель, проведення моніторингу виконання договорів про закупівлю та коригування виявлених недоліків у закупівлях;
підвищення рівня доброчесності та прозорості, зокрема у результаті проведення аналізу системи внутрішнього контролю замовника, що дає можливість виявити потенційні конфлікти інтересів, непрозорі процедури або недостатній рівень внутрішньої відповідальності;
виявлення системних проблем, яке дасть змогу виявити типові помилки або недоліки у внутрішніх процедурах різних замовників та сформувати загальні рекомендації щодо вдосконалення політики закупівель на національному рівні;
підвищення відповідальності замовників, зокрема шляхом здійснення зовнішнього контролю, що стимулює замовників до постійного вдосконалення своєї внутрішньої системи заходів контролю та до відповідального ставлення до дотримання законодавства у сфері закупівель та належного управління коштами.
Проведення моніторингу закупівлі з урахуванням оптимізації строків між датою спрацювання автоматичних індикаторів ризиків та датою фактичного початку проведення моніторингу закупівлі
Одним з основних аспектів моніторингу закупівлі, що потребує оптимізації, є період між спрацюванням автоматичних індикаторів ризиків та фактичним початком моніторингу закупівлі. Практика свідчить, що затримки на такому етапі можуть призвести до втрати актуальності інформації, зниження ефективності заходів впливу, а також зменшення загального превентивного ефекту системи моніторингу закупівлі.
Очікуваними результатами проведення моніторингу закупівлі з урахуванням оптимізації строків між датою спрацювання автоматичних індикаторів ризиків та датою фактичного початку проведення моніторингу закупівлі є:
зменшення ризиків швидкого завершення дії договорів про закупівлю з порушеннями, тобто, чим швидше розпочнеться моніторинг закупівлі після спрацювання автоматичних індикаторів ризиків, тим більше шансів запобігти можливим порушенням, а не лише констатувати факт їх виявлення після укладення договору про закупівлю. Це сприятиме зменшенню спроб маніпуляцій замовниками, оскільки учасники процесу закупівель розумітимуть, що будь-які ризикові дії своєчасно виявляються та перевіряються;
оперативне реагування на спрацювання автоматичних індикаторів ризиків;
уніфікація процедур оцінки та дій під час моніторингу закупівлі;
забезпечення відповідності дій під час моніторингу закупівлі новим вимогам законодавства у сфері закупівель;
підвищення якості та об’єктивності прийняття рішень за результатами моніторингу закупівлі;
підвищення ефективності виявлення та запобігання порушенням у сфері закупівель.
Удосконалення порядку доступу до персональних даних порушників у сфері закупівель відповідно до вимог Закону України № 4240-IX з урахуванням вимог законодавства про захист таких даних
( Див. текст )
Ефективне здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель неможливе без повного, своєчасного та законного доступу до відповідної інформації, зокрема персональних даних осіб, причетних до вчинення порушень.
Очікуваними результатами удосконалення порядку доступу до персональних даних порушників у сфері закупівель відповідно до вимог Закону України № 4240-IX з урахуванням вимог законодавства про захист таких даних є:
забезпечення законності та прозорості дій органу державного фінансового контролю;
уніфікація процедур доступу до персональних даних осіб, причетних до вчинення порушень, з урахуванням вимог законодавства про захист таких даних;
забезпечення належного виконання функцій державного фінансового контролю та підвищення рівня персональної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель.
Запровадження нових підходів до відбору закупівель для здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а саме запровадження гнучкого механізму оновлення переліку автоматичних індикаторів ризиків на рівні Держаудитслужби з урахуванням ідентифікації учасників процесу закупівель, які створюють фінансові та/або інші ризики
Автоматичні індикатори ризиків є ІТ-інструментом органу державного фінансового контролю для забезпечення ефективного відбору закупівель, які містять ознаки порушення законодавства у сфері закупівель, для подальшого здійснення моніторингу закупівлі в установленому законодавством порядку.
Зазначений ІТ-інструмент органу фінансового контролю повинен бути гнучким та оперативно змінюватися/налаштовуватися, реагуючи на зміни законодавства у сфері закупівель, середовища системи закупівель, поведінку учасників процесу закупівель, які створюють конкуренцію на ринку в різних галузях економіки, розширення переліку машиночитаних даних в електронній системі закупівель тощо.
Система автоматичних індикаторів ризиків є ключовим елементом сучасного підходу до ризик-орієнтованого моніторингу закупівлі, який дає змогу оперативно ідентифікувати потенційні порушення, зловживання та непрозорі практики. Проте фіксований або ж довготривало незмінний перелік автоматичних індикаторів ризиків поступово втрачає ефективність внаслідок частих змін законодавства у сфері закупівель та появи нових ризикових практик.
З огляду на зазначене Мінфін як орган, що формує політику у сфері державного фінансового контролю, затверджує методику визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх порядок застосування, а Держаудитслужба як орган, який реалізує політику у сфері державного фінансового контролю, повинна забезпечити формування автоматичних індикаторів ризику, гнучкий механізм їх зміни з метою удосконалення та підвищення ефективності спрацювання (у разі виявлення недоліків в алгоритмах спрацювання автоматичних індикаторів ризиків та неактуальних автоматичних індикаторів ризиків з огляду на часті зміни законодавства у сфері закупівель, надання можливості оперативно додавати нові автоматичні індикатори ризиків з урахуванням практики їх застосування).
Запровадження гнучкого механізму оновлення переліку автоматичних індикаторів ризиків з урахуванням ідентифікації учасників процесу закупівель, які створюють фінансові та/або інші ризики, також дасть змогу, зокрема, виконати рекомендації, надані міжнародною організацією SIGMA у Функціональному огляді Держаудитслужби щодо удосконалення методології моніторингу закупівлі за допомогою автоматичних індикаторів ризиків з більшим акцентом на ризики, які мають суттєвий вплив на ефективність процесу закупівель.
Очікуваними результатами запровадження нових підходів до відбору закупівель для здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а саме запровадження гнучкого механізму оновлення переліку автоматичних індикаторів ризиків на рівні Держаудитслужби з урахуванням ідентифікації учасників процесу закупівель, які створюють фінансові та/або інші ризики, є розроблення на рівні Держаудитслужби системи гнучкого оновленого переліку автоматичних індикаторів ризиків з урахуванням ідентифікації учасників процесу закупівель, які створюють фінансові та/або інші ризики.
Узагальнення судової практики щодо оскарження висновків про результати моніторингу закупівлі для створення єдиних підходів до визначення порушень з урахуванням правоустановчих позицій рішень суду
У сучасних умовах ефективне функціонування системи закупівель значною мірою залежить від якості контролю та єдності правозастосовної практики. Однією з основних проблем є неоднозначність тлумачення порушень законодавства у сфері закупівель як учасниками процесу закупівель, так і органами контролю, що часто призводить до виникнення судових спорів.
Очікуваними результатами узагальнення судової практики щодо оскарження висновків про результати моніторингу закупівлі для створення єдиних підходів до визначення порушень з урахуванням правоустановчих позицій рішень суду є:
забезпечення правової визначеності шляхом застосування єдиної судової практики щодо оскарження висновків про результати моніторингу закупівлі, що дасть змогу замовникам і учасникам торгів чітко розуміти наслідки виявлених порушень та сприятиме підвищенню рівня правової передбачуваності;
узагальнення підходів регіональних підрозділів Держаудитслужби, зокрема уніфіковане застосування законодавчих норм у судовій практиці, дасть змогу уникнути випадків, коли різні регіональні офіси Держаудитслужби трактують аналогічні порушення по-різному;
підвищення ефективності контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом застосування єдиної методології трактування порушень, що зменшує кількість оскаржень замовниками, оптимізує ресурси органу державного фінансового контролю та судової системи;
сприяння балансу між інтересами держави та суб’єктів господарювання. Судова практика повинна бути інструментом гармонізації відносин між органом державного фінансового контролю та учасниками процесу закупівель;
сприяння розвитку аналітики та попередженню порушень, зокрема на основі єдиної судової практики легше сформувати базу типових кейсів, яка може використовуватися для навчання, здійснення внутрішнього контролю та управління ризиками.
Формування узагальненої судової практики є невід’ємним елементом удосконалення системи контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель та сприятиме утвердженню принципів прозорості, правомірності та доброчесності.
Ціль 4. Формування оновленої моделі системи здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом обміну досвідом з країнами з розвинутими системами здійснення контролю за закупівлями, ефективної зовнішньої комунікації та удосконалення професійного розвитку
Основним завданням з реалізації цілі 4 є запровадження кращих міжнародних практик та інструментів здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом забезпечення професійного розвитку, комунікаційної відкритості та прозорості, зокрема:
впровадження заходів, пов’язаних із професійним розвитком (обмін досвідом із країнами з розвинутими системами здійснення контролю за закупівлями) та навчанням осіб, відповідальних за здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель;
проведення комунікаційної кампанії щодо формування позитивного іміджу Держаудитслужби у частині здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель з використанням різноманітних каналів та форматів комунікації;
підвищення рівня публічності та прозорості заходів державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом застосування інтерактивного інформаційно-аналітичного інструменту.
Впровадження заходів, пов’язаних із професійним розвитком (обмін досвідом із країнами з розвинутими системами здійснення контролю за закупівлями) та навчанням осіб, відповідальних за здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель
Ефективність системи закупівель значною мірою залежить від професійної компетентності осіб, відповідальних за здійснення контролю. Постійне оновлення законодавства у сфері закупівель, поява нових технологій, зростання обсягів даних, що потребують аналізу, а також ускладнення схем недоброчесної поведінки учасників процесу закупівель вимагають від фахівців високого рівня підготовки та здатності адаптуватися до змін.
Очікуваними результатами впровадження заходів, пов’язаних із професійним розвитком (обмін досвідом із країнами з розвинутими системами здійснення контролю за закупівлями) та навчанням осіб, відповідальних за здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, є:
обмін досвідом з країнами з розвинутими системами контролю за закупівлями, що дає можливість використовувати найкращі практики контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель та запобігання порушенням у зазначеній сфері;
практики інших країн, які вже інтегрували сучасні технології, зокрема штучний інтелект, у систему здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, можуть бути адаптовані до національного законодавства у сфері закупівель, що сприятиме підвищенню рівня прозорості та ефективності національної системи контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель;
можливість кращого розуміння глобальних викликів і тенденцій у сфері закупівель, що є важливим для гармонізації підходів з кращими міжнародними практиками;
підвищення кваліфікації персоналу та здійснення більш якісного, швидкого і об’єктивного контролю за закупівлями;
професіоналізація аудиторів, які володіють сучасними знаннями та підходами до здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель;
інвестиції в навчання та розвиток аудиторів, що здійснюють заходи контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, забезпечать економію бюджетних коштів у результаті зниження рівня порушень у сфері закупівель та підвищення рівня прозорості.
Проведення комунікаційної кампанії щодо формування позитивного іміджу Держаудитслужби у частині здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель з використанням різноманітних каналів та форматів комунікації
Проведення комплексної комунікаційної кампанії, спрямованої на формування позитивного іміджу Держаудитслужби як незалежного та професійного органу державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, є важливим інструментом підвищення ефективності її діяльності, підвищення рівня довіри громадськості, бізнесу та замовників.
Очікуваними результатами проведення комунікаційної кампанії щодо формування позитивного іміджу Держаудитслужби у частині здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель з використанням різноманітних каналів та форматів комунікації є:
посилення функцій Держаудитслужби, зокрема шляхом формування позитивного сприйняття Держаудитслужби серед стейкхолдерів, сприятиме визнанню об’єктивності, неупередженості та професіоналізму Служби, що є критично важливим під час проведення моніторингу закупівлі, перевірок закупівель, державного фінансового аудиту та інспектування. Це сприятиме зниженню рівня конфліктності та протидії замовників;
підвищення рівня дотримання замовниками законодавства у сфері закупівель шляхом інформування громадськості та учасників процесу закупівель про реальні результати роботи Держаудитслужби, виявлені порушення, неефективні витрати, повернуті бюджетні кошти, що формує культуру відповідального ставлення до публічних коштів та мотивуватиме замовників дотримуватися вимог законодавства у сфері закупівель;
запобігання поширенню дезінформації про Держаудитслужбу. У публічному просторі, зокрема, часто виникають упереджені або неточні формулювання про діяльність органу державного фінансового контролю, які можуть дискредитувати результати його роботи. Системна комунікація дасть можливість запобігати маніпуляціям, своєчасно надавати роз’яснення та спростовувати фейки;
формування позитивного іміджу Держаудитслужби шляхом проведення комунікаційної кампанії сприятиме трансформації сприйняття Держаудитслужби, відкритості до співпраці;
залучення нових спеціалістів та підвищення престижу Держаудитслужби. Позитивний імідж Держаудитслужби як сучасного, професійного та суспільно важливого органу сприятиме залученню кваліфікованих кадрів у сфері закупівель, а також формуванню поваги до професії аудитора в суспільстві.
Проведення цілеспрямованої комунікаційної кампанії є необхідною складовою ефективного функціонування Держаудитслужби, що підвищить рівень довіри до її дій та сприятиме запобіганню порушенням у сфері закупівель у результаті превентивного та інформаційного впливу.
Підвищення рівня публічності та прозорості заходів державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом застосування інтерактивного інформаційно-аналітичного інструменту
Підвищення рівня публічності та прозорості заходів державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель є важливою складовою забезпечення ефективного, відкритого та підзвітного управління публічними коштами, зокрема, шляхом створення та розміщення на веб-сайті Держаудитслужби інтерактивного інформаційно-аналітичного інструменту, який відображає інформацію про проведені заходи контролю за закупівлями, а також висвітлення у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних інформації про заходи державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель.
Очікуваними результатами підвищення рівня публічності та прозорості заходів державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, зокрема шляхом застосування інтерактивного інформаційно-аналітичного інструменту є:
забезпечення відкритості діяльності органу державного фінансового контролю, зокрема, шляхом відображення результатів заходів державного фінансового контролю у візуальному форматі, зрозумілому для громадськості, бізнесу та органів влади, що підвищує рівень довіри до Держаудитслужби як інституції;
посилення громадського контролю у частині надання вільного доступу до інформації щодо заходів державного фінансового контролю, виявлених порушень, прийнятих рішень, яке дає змогу залучити громадськість, медіа та аналітиків до здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, що ефективно запобігає корупційним ризикам;
підвищення рівня дисципліни замовників, зокрема, у результаті усвідомлення того, що інформація про результати заходів здійснення державного фінансового контролю відображатиметься публічно, що стимулюватиме замовників дотримуватися вимог законодавства у сфері закупівель;
покращення аналітичних можливостей шляхом створення та розміщення на веб-сайті Держаудитслужби інтерактивного інформаційно-аналітичного інструменту, що дає можливість у зручний спосіб відображати великі обсяги даних, структурувати типові порушення, ризиковані практики та регіони, що потребують додаткової уваги;
сприяння ухваленню обґрунтованих управлінських рішень, зокрема прозора звітність та доступність інформації, створюють основу для вдосконалення методології здійснення контролю та пріоритезації заходів контролю;
виконання зобов’язань у рамках євроінтеграції та впровадження кращих міжнародних практик.
Публічність і прозорість заходів державного фінансового контролю дасть можливість виконати вимоги належного врядування та принципи антикорупційної політики, передбачені, зокрема, Угодою про асоціацію з ЄС.
Порядок проведення моніторингу, оцінка результатів реалізації Дорожньої карти та звітування
Реалізація цієї Дорожньої карти та проведення її моніторингу, надання методологічної та інформаційної підтримки її виконання здійснюється Держаудитслужбою за участю міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Держаудитслужба аналізує та узагальнює інформацію про стан виконання плану заходів з реалізації Дорожньої карти посилення контролю за публічними закупівлями на 2025-2027 роки для щорічного інформування Мінфіну та Кабінету Міністрів України.
Держаудитслужба за результатами моніторингу (перегляду) виконання плану заходів з реалізації Дорожньої карти посилення контролю за публічними закупівлями на 2025-2027 роки та строків їх виконання здійснює в разі потреби підготовку пропозицій щодо внесення змін до плану заходів.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів
Фінансування плану заходів з реалізації Дорожньої карти посилення контролю за публічними закупівлями на 2025-2027 роки щодо досягнення результатів Дорожньої карти здійснюється за рахунок і в межах видатків, передбачених на фінансування Держаудитслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 грудня 2025 р. № 1390-р
ПЛАН ЗАХОДІВ
з реалізації Дорожньої карти посилення контролю за публічними закупівлями на 2025-2027 роки
| Найменування завдання | Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання | Джерела фінансування |
| Ціль 1. Гармонізація нормативно-правових засад здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель та вимогами норм права Європейського Союзу | |||||
| 1. Удосконалення нормативно-правових засад здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель | 1) законодавчі ініціативи щодо запровадження порядку проведення моніторингу закупівлі на рівні законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність Держаудитслужби | Держаудитслужба Мінфін Мінекономіки інші заінтересовані органи | у восьмимісячний строк із дня набрання чинності прийнятого проекту Закону України "Про публічні закупівлі", реєстраційний номер 11520 від 23 серпня 2024 р. (далі -законопроект № 11520) | подано до Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про основні засади державного фінансового контролю в Україні", розроблено та прийнято відповідні нормативно-правові акти | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством |
| 2) законодавчі ініціативи щодо запровадження механізму призупинення закупівлі на період проведення моніторингу закупівлі | |||||
| 3) ініціювання внесення змін до законодавства у сфері закупівель щодо включення до умов договорів про закупівлю надання права замовникам в односторонньому порядку розривати договори про закупівлю для усунення порушень, зазначених у висновку про результати моніторингу закупівлі | |||||
| 4) ініціювання внесення змін до статті 164-14 "Порушення законодавства про закупівлі" Кодексу України про адміністративні правопорушення після прийняття законопроеку № 11520 з урахуванням способів закупівель, ступеня істотності порушення, запровадження механізму відповідальності за невиконання вимог Держаудитслужби | Держаудитслужба Мінфін Мінекономіки інші заінтересовані органи | у тримісячний строк із дня набрання чинності прийнятого законопроекту № 11520 | подано до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством | |
| 5) удосконалення Порядку проведення перевірок закупівель Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами | Держаудитслужба Мінфін інші заінтересовані органи | грудень 2027 року | прийнято відповідний нормативно-правовий акт | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством | |
| 6) оптимізація підходів до гнучкого (постійного) механізму оновлення переліку автоматичних індикаторів ризиків на рівні Держаудитслужби | Держаудитслужба Мінфін Мінекономіки | у восьмимісячний строк із дня набрання чинності прийнятого законопроекту № 11520 | прийнято нормативно-правовий акт (наказ Мінфіну) | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством | |
| 7) забезпечення доступу до персональних даних порушників у сфері закупівель на виконання Закону України від 12 лютого 2025 р. № 4240-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за незабезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів" (далі - Закон України № 4240-IX) з урахуванням вимог законодавства про захист таких даних | Держаудитслужба Мінфін МВС ДМС інші заінтересовані органи | грудень 2025 року | підписано регламент технічного доступу до Єдиного державного демографічного реєстру | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством | |
| грудень 2026 року | реалізовано технічну спроможність для забезпечення доступу до даних Єдиного державного демографічного реєстру; забезпечено збереження та обробку персональних даних осіб з урахуванням обмежень, визначених законодавством; підключено Держаудитслужбу до Єдиного державного демографічного реєстру | ||||
| 8) ініціювання внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України про прискорений судовий розгляд у справах про оскарження висновків про результати моніторингу закупівлі | Держаудитслужба | грудень 2027 року | подано до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України | кошти державного бюджету | |
| Ціль 2. Розвиток та зміцнення інституційної спроможності Держаудитслужби з метою забезпечення дієвого контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель | |||||
| 2. Уніфікація практики та підходів до застосування законодавства у сфері закупівель | оновлення класифікації порушень, виявлених за результатами моніторингу закупівлі, з урахуванням істотності порушень та зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель | Держаудитслужба Мінекономіки | у восьмимісячний строк із дня набрання чинності прийнятого законопроекту № 11520 | прийнято відповідний організаційно-розпорядчий документ | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством |
| 3. Здійснення заходів ефективної протидії корупційним проявам у сфері закупівель, конфлікту інтересів та інших порушень у сфері закупівель | 1) подання Національному агентству з питань запобігання корупції пропозицій до спільних рекомендацій (настанов) щодо виявлення корупційних ризиків та зниження їх рівня у сфері закупівель | Держаудитслужба Національне агентство з питань запобігання корупції Мінекономіки інші заінтересовані органи | грудень 2025 року | подано пропозиції Національному агентству з питань запобігання корупції до спільних рекомендацій (настанов) | кошти державного бюджету |
| 2) подання Національному агентству з питань запобігання корупції пропозицій до спільних рекомендацій (настанов) щодо виявлення та управління конфліктом інтересів у сфері закупівель | Держаудитслужба Національне агентство з питань запобігання корупції Мінекономіки інші заінтересовані органи | грудень 2025 року | подано пропозиції Національному агентству з питань запобігання корупції до спільних рекомендацій (настанов) | кошти державного бюджету | |
| 4. Розширення можливостей цифровізації контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель | 1) діджиталізація процесу моніторингу закупівлі з метою підвищення контролю якості та оптимізації процесу моніторингу закупівлі | Держаудитслужба | грудень 2025 року | реалізовано технічну можливість здійснення процесу моніторингу закупівлі в інтегрованій автоматизованій системі підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю "е-аудитор" | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством |
| 2) проведення аналізу, оцінки та розроблення рішень щодо опрацювання великих обсягів даних із використанням генеративних моделей штучного інтелекту або "мовних моделей" | Держаудитслужба | червень 2026 року | розроблено рішення щодо застосування генеративних моделей штучного інтелекту або "мовних моделей" під час вирішення питання щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством | |
| Ціль 3. Удосконалення механізмів здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель | |||||
| 5. Удосконалення методологічного забезпечення процесу державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель з урахуванням змін до законодавства у сфері закупівель та кращих міжнародних практик | 1) виконання вимог Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility | Держаудитслужба | I квартал 2026 року | прийнято відповідний організаційно-розпорядчий документ | кошти державного бюджету |
| 2) запровадження тестування систем щодо заходів внутрішнього контролю процесу закупівель замовників з метою підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за управління бюджетними коштами, включаючи рішення, дії, виконання ними повноважень, у тому числі делегованих | Держаудитслужба | грудень 2025 року | прийнято відповідний організаційно-розпорядчий документ | кошти державного бюджету | |
| 3) проведення моніторингу закупівлі з урахуванням оптимізації строків між датою спрацювання автоматичних індикаторів ризиків та датою фактичного початку проведення моніторингу закупівлі | |||||
| 4) удосконалення порядку доступу до персональних даних порушників у сфері закупівель відповідно до вимог Закону України № 4240-IX з урахуванням вимог законодавства про захист таких даних | |||||
| 5) запровадження нових підходів до відбору закупівель для здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а саме запровадження гнучкого (постійного) механізму оновлення переліку автоматичних індикаторів ризиків на рівні Держаудитслужби з урахуванням ідентифікації учасників процесу закупівель, які створюють фінансові та/або інші ризики | Держаудитслужба | у восьмимісячний строк із дня набрання чинності прийнятим законопроектом № 11520 та після виключення Переліку автоматичних індикаторів ризиків із наказу Мінфіну від 27 вересня 2024 р. № 476 | прийнято відповідний організаційно-розпорядчий документ | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством | |
| 6. Узагальнення судової практики здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель | узагальнення судової практики щодо оскарження висновків про результати моніторингу закупівлі для створення єдиних підходів до визначення порушень з урахуванням правоустановчих позицій рішень суду | Держаудитслужба Мінекономіки | грудень 2026 року | узагальнено судову практику щодо оскарження висновків про результати моніторингу закупівлі для створення єдиних підходів до визначення порушень з урахуванням правоустановчих позицій рішень суду | кошти державного бюджету |
| Ціль 4. Формування оновленої моделі системи здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом обміну досвідом з країнами з розвинутими системами здійснення контролю за закупівлями, ефективної зовнішньої комунікації та удосконалення професійного розвитку | |||||
| 7. Запровадження кращих міжнародних практик та інструментів здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом забезпечення професійного розвитку, комунікаційної відкритості та прозорості | 1) впровадження заходів, пов’язаних із професійним розвитком (обмін досвідом з країнами із розвинутими системами здійснення контролю за закупівлями) та навчанням осіб, відповідальних за здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель | Держаудитслужба | постійно | взято участь у відповідних навчаннях, вебінарах, симпозіумах | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством |
| 2) проведення комунікаційної кампанії щодо формування позитивного іміджу Держаудитслужби у частині здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель з використанням різноманітних каналі та форматів комунікації | Держаудитслужба Мінекономіки інші заінтересовані органи | постійно | проведено (взято участь) у тематичних заходах (брифінгах/засіданнях за "круглим столом"/конференціях/семінарах/вебінарах/інших навчальних заходах) з питань, що належать до повноважень органу державного фінансового контролю/структурного підрозділу; публікації у соціальних мережах; відеокоментарі | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством | |
| 3) підвищення рівня публічності та прозорості заходів державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом застосування інтерактивного інформаційно-аналітичного інструменту | Держаудитслужба | грудень 2026 року | розміщено на офіційному сайті Держаудитслужби, а також висвітлено у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних інформацію про здійснені заходи контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель | кошти державного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством | |
