Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту

Зміни в первинних документах обліку об'єктів фонду захисних споруд щодо технічних і захисних характеристик, а також інших відомостей вносяться балансоутримувачем об'єкта фонду захисних споруд за наявності підтвердних документів з подальшим поданням їх разом з відповідними первинними обліковими документами місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня державної реєстрації таких документів. Зміни до технічних та захисних характеристик щодо виду, місткості, площі тощо споруди вносяться лише у разі відповідності погоджених з ДСНС пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди / споруди подвійного призначення разом з матеріалами технічної інвентаризації або проектної документації на будівництво.

Зміни до відомостей щодо балансоутримувача об'єкта фонду захисних споруд вносяться на підставі документів, що підтверджують здійснення правочинів, одночасно із внесенням відповідних змін до документів бухгалтерського обліку, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

23. Загальну організацію ведення Інформаційної системи здійснює ДСНС у взаємодії з міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Інформаційна система є складовою частиною системи управління силами та засобами цивільного захисту, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС та функціонує на базі постійно діючих компонентів системи управління силами та засобами цивільного захисту відповідно до положення, затвердженого МВС.

До Інформаційної системи вноситься інформація на підставі документів обліку фонду захисних споруд у паперовій формі, що ведуть суб'єкти ведення обліку.

Суб'єкти ведення обліку забезпечують оновлення та коригування (актуалізацію) даних Інформаційної системи, для чого не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати надходження матеріалів, що є підставою для внесення змін (проведення оцінки стану готовності та інших обстежень об'єктів фонду захисних споруд), вносять необхідні зміни в межах сфери відповідальності, визначеної цим пунктом.

Адміністратором Інформаційної системи є ДСНС, а її користувачами, відповідальними за внесення інформації, - інші суб'єкти ведення обліку.

Внесення (коригування) інформації до Інформаційної системи здійснюють:

місцеві органи виконавчої влади - щодо відомостей про захисні споруди / споруди подвійного призначення, які перебувають на документальному обліку станом до 1 січня 2025 р.;

органи місцевого самоврядування - щодо відомостей про найпростіші укриття та первинні (мобільні) укриття, а після 1 січня 2025 р. також щодо захисних споруд / споруд подвійного призначення;

міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади - щодо відомостей про об'єкти фонду захисних споруд суб'єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд, що перебувають у власності (господарському управлінні, оперативному управлінні), у тому числі тих, що передані іншим особам у користування, володіння згідно з вимогами Господарського кодексу України;

територіальні органи ДСНС - щодо результатів обстежень (оглядів) об'єктів фонду захисних споруд.

Зберігання матеріалів оцінки стану готовності до використання за призначенням (інших перевірок, обстежень, зокрема щодо придатності) об'єктів фонду захисних споруд здійснюється балансоутримувачами, суб'єктами ведення обліку протягом п'яти років з дати їх складення. Матеріали за результатами останніх відповідних заходів зберігаються протягом п'яти років з дати виключення відповідної споруди з фонду захисних споруд.

Внесена інформація щодо об'єктів фонду захисних споруд шляхом електронної інформаційної взаємодії передається щодня до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з метою подальшого відображення засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Електронна інформаційна взаємодія здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" з дотриманням вимог Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про захист персональних даних", "Про публічні електронні реєстри" і "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".

Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб'єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 "Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2021 р., № 52, ст. 3216; 2023 р., № 11, ст. 721).

У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" електронна інформаційна взаємодія суб'єктів електронної взаємодії може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Детальні вимоги щодо ведення та адміністрування Інформаційної системи визначаються її положенням, затвердженим МВС.

ДСНС здійснює методичне керівництво ведення обліку об'єктів фонду захисних споруд в електронній формі.

23-1. Інформація щодо об'єктів фонду захисних споруд відображається в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) для інформування громадянина України, іноземця, особи без громадянства, яка на законних підставах перебуває на території України (документами, що посвідчують особу, є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру), у якої встановлений мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному пристрої, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключеного до Інтернету, з увімкненою функцією геолокації, яка пройшла електронну ідентифікацію та автентифікацію та якій у встановленому законодавством порядку присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - особа).

Засобами Порталу Дія в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) на інтерактивній карті відображається (за наявності) така інформація щодо об'єктів фонду захисних споруд:

місце розташування (регіон (область), район, територіальна громада, тип населеного пункту, назва населеного пункту, назва району міста, вид вулиці, назва вулиці, інші реквізити адреси, найменування будівлі);

обліковий номер;

вид;

тип;

площа (кв. метрів);

місткість (кількість осіб);

кількість входів/виходів, система опалення, система електроживлення, система водопостачання, система вентиляції, система каналізації;

наявність та вид засобів зв'язку;

безперешкодний доступ для населення;

доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

контактні дані (номер телефону) відповідальної особи;

місце розташування ключів;

фотографії;

інша інформація.

Зазначена інформація щодо об'єктів фонду захисних споруд відображається з врахуванням відомостей про геолокацію особи на момент отримання такої інформації.

У разі відсутності геолокації пошук інформації щодо об'єктів фонду захисних споруд здійснюється за місцем розташування такого об'єкта.

У разі відсутності підключення електронного пристрою особи до Інтернету засобами Порталу Дія в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) відображається інтерактивна карта об'єктів фонду захисних споруд з інформацією, передбаченою цим пунктом, без відображення фотографій. У такому разі інформація щодо об'єктів фонду захисних споруд оновлюється в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) під час наступного підключення електронного пристрою особи до Інтернету.

Особа може в разі можливості технічної реалізації подати відгуки і пропозиції щодо стану та функціонування об'єктів фонду захисних споруд засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), для вжиття відповідних заходів міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень.

Особа може здійснити оцінювання стану об'єктів фонду захисних споруд засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), результати якого відображаються в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) (у разі можливості технічної реалізації).

Абзац двадцять другий пункту 23-1 виключено

24. Надання грифа обмеження доступу інформації окремим відомостям щодо об'єктів фонду захисних споруд здійснюється відповідно до законодавства.

25. З метою уточнення даних щодо обліку захисних споруд / споруд подвійного призначення, їх технічного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування організовують проведення технічної інвентаризації таких споруд як відповідних об'єктів нерухомого майна відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 51, ст. 2851).

26. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належать питання створення та обліку фонду захисних споруд на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також ДСНС та її територіальні органи створюють загальнодоступні інформаційні ресурси і забезпечують надання та оприлюднення інформації про об'єкти фонду захисних споруд з дотриманням вимог законодавства про доступ до публічної інформації.

Відомості про місцезнаходження, вид, місткість, форму власності, балансоутримувача, стан готовності, наявність систем опалення, енергоживлення, водопостачання, засобів зв'язку, передачі інформації, наявність доступу для маломобільних категорій населення, інша інформація для ідентифікації у державних реєстрах об'єктів фонду захисних споруд, що передбачаються для укриття населення, з урахуванням обмежень, встановлених суб'єктами ведення обліку в Інформаційній системі, оприлюднюються ДСНС на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

27. Виключення захисних споруд / споруд подвійного призначення з обліку фонду захисних споруд здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування після прийняття ними відповідних рішень на підставі погоджених із ДСНС матеріалів.

Вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд / споруд подвійного призначення, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, для прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування рішень щодо виключення за погодженням із ДСНС таких захисних споруд / споруд подвійного призначення із фонду захисних споруд визначає МВС.

Внесення інформації до Інформаційної системи щодо виключення захисних споруд / споруд подвійного призначення з фонду захисних споруд здійснюється виключно ДСНС разом з її територіальними органами, а найпростіших та первинних (мобільних) укриттів - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Виключення захисних споруд / споруд подвійного призначення з фонду захисних споруд здійснюється з одночасним поповненням фонду захисних споруд відповідно до потреб, визначених місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування.

Документи обліку фонду захисних споруд у паперовій формі, складені на захисні споруди / споруди подвійного призначення та складені в процесі взяття на облік інших об'єктів фонду захисних споруд, а також документи, що стали підставою для виключення об'єктів з фонду захисних споруд, зберігаються суб'єктами ведення обліку протягом п'яти років після прийняття рішення відповідно до вимог законодавства щодо їх виключення.

Копія рішення органу щодо виключення захисної споруди / споруди подвійного призначення з фонду захисних споруд подається протягом п'яти робочих днів до ДСНС для внесення в Інформаційну систему відповідних відомостей. Суб'єкти ведення обліку протягом п'яти робочих днів вносять в Інформаційну систему відомості щодо виключення з фонду захисних споруд інших об'єктів.

28. У разі відсутності потреби та/або неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд / споруд подвійного призначення у випадках, передбачених вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, визначених МВС, підготовка пропозицій щодо подальшого використання таких споруд належить до повноважень балансоутримувачів.

Механізм, відповідно до якого встановлюється відсутність потреби у подальшому утриманні та експлуатації захисних споруд / споруд подвійного призначення, визначається вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, які затверджує МВС.

Пропозиції щодо подальшого використання захисних споруд / споруд подвійного призначення можуть передбачати такі заходи:

виключення з фонду захисних споруд;

проведення реконструкції із зміною виду сховища на протирадіаційне укриття або споруду подвійного призначення, зміною захисних властивостей та технічних характеристик (місткості, площі та об'єму, класів (груп), режимів вентиляції тощо);

використання сховища в режимі протирадіаційного укриття;

використання неготової захисної споруди / споруди подвійного призначення для укриття населення від звичайних засобів ураження в особливий період до приведення такої споруди у готовність без виключення з фонду захисних споруд.

У випадку прийняття рішення щодо необхідності у використанні сховища в режимі протирадіаційного укриття його балансоутримувач забезпечує складення плану консервації та збереження спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення сховища (далі - план консервації) та акта обстеження. План консервації подається з актом обстеження для погодження до ДСНС.

Форма плану консервації визначається вимогами щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, визначеними МВС. План консервації підлягає погодженню з відповідними міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, в межах адміністративно-територіальної одиниці яких розташовано такий об'єкт або до сфери управління яких його віднесено.

У разі погодження ДСНС поданих матеріалів балансоутримувач сховища забезпечує виконання плану консервації у встановлені строки. Після здійснення заходів, передбачених планом консервації, балансоутримувач не пізніше ніж за 20 робочих днів залучає до обстеження сховища територіальні органи ДСНС з метою перевірки здійснення відповідних заходів. У разі встановлення порушень здійснення заходів територіальні органи ДСНС повідомляють балансоутримувачу про необхідність припинення використання сховища в режимі протирадіаційного укриття з одночасним інформуванням ДСНС, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розміщене сховище.

Можливість використання неготової захисної споруди / споруди подвійного призначення для укриття населення від звичайних засобів ураження визначається за результатами обстеження об'єкта фонду захисних споруд та/або технічного обстеження об'єкта відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 33, ст. 1045). Рішення щодо можливості використання неготової захисної споруди / споруди подвійного призначення приймається у разі придатності для використання за призначенням такого об'єкта, зокрема задовільного санітарного стану, відсутності ознак затоплення та підтоплення.

У разі встановлення балансоутримувачем можливості використання неготової захисної споруди / споруди подвійного призначення для укриття населення від звичайних засобів ураження (виключно в особливий період) до приведення такої споруди у готовність без виключення з обліку до ДСНС подається акт обстеження, а також за наявності звіт про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації (паспорт об'єкта), складений за результатами технічного обстеження.

ДСНС розглядає подані матеріали протягом 15 робочих днів та повідомляє балансоутримувачу про погодження або відмову в погодженні використання неготової захисної споруди / споруди подвійного призначення для укриття населення від звичайних засобів ураження або використання сховища в режимі протирадіаційного укриття із зазначенням обґрунтованих підстав прийняття відповідного рішення.

Використання сховища в режимі протирадіаційного укриття або використання неготового сховища (протирадіаційного укриття, споруди подвійного призначення) для укриття населення від звичайних засобів ураження до приведення такої споруди у готовність (виключно в особливий період) без виключення з обліку не є підставою для нездійснення заходів із приведення захисної споруди / споруди подвійного призначення у готовність до використання за призначенням, а також невиконання вимог законодавства з утримання та експлуатації таких об'єктів.

У разі відсутності потреби у захисній споруді / споруді подвійного призначення і необхідності в проведенні реконструкції відповідної споруди із зниженням захисних та/або технічних характеристик балансоутримувач подає ДСНС довідку щодо потреби в захисній споруді / споруді подвійного призначення, погоджену в установленому порядку, акт обстеження, а також матеріали, якими підтверджуються обсяги реконструкції. Відповідні пропозиції погоджуються ДСНС у разі відповідності поданих документів вимогам законодавства, а також обсягів реконструкції визначеній потребі.

Не підлягають погодженню матеріали щодо проведення реконструкції захисної споруди / споруди подвійного призначення, якими передбачається покращення захисту населення (збільшення класу або групи, зміна виду з протирадіаційного укриття на сховище / споруду подвійного призначення із захисними властивостями, протирадіаційного укриття на споруду подвійного призначення із захисними властивостями сховища, збільшення місткості шляхом збільшення площі, покращення режиму фільтровентиляції).

29. Балансоутримувач здійснює підготовку документів, пов'язаних із виключенням захисних споруд / споруд подвійного призначення із фонду таких споруд (далі - документи), перелік, форми та порядок підготовки яких установлено вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.

30. З метою встановлення потреби в захисних спорудах та погодження з ДСНС виключення захисних споруд / споруд подвійного призначення із фонду таких споруд балансоутримувачі звертаються до органів місцевого самоврядування, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за місцезнаходженням таких споруд, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших органів державної влади, до сфери управління яких належать такі споруди, з поданням пропозицій та документів.

Зазначені пропозиції та матеріали надсилаються до зазначених органів у паперовій або електронній формах за умови їх оформлення в установленому законодавством порядку.

У разі банкрутства (ліквідації) суб'єктів господарювання, на балансі яких перебувають захисні споруди / споруди подвійного призначення державної та комунальної власності, а також відсутності балансоутримувачів безхазяйних захисних споруд / споруд подвійного призначення, визначення потреби в таких спорудах та вирішення питання щодо їх подальшого використання належить до повноважень відповідних органів місцевого самоврядування.

31. За зверненням балансоутримувачів органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням захисних споруд / споруд подвійного призначення у визначені законодавством строки розглядають пропозиції щодо виключення з фонду захисних споруд захисних споруд / споруд подвійного призначення та визначають потреби фонду захисних споруд.

Результати визначення потреби фонду захисних споруд оформлюються довідкою щодо потреби в захисній споруді / споруді подвійного призначення, складеною за формою, встановленою вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.

32. Після отримання довідки балансоутримувач надсилає відповідні документи на погодження до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за місцезнаходженням захисних споруд / споруд подвійного призначення або до міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади, до сфери управління яких відносяться такі споруди.

Орган, до якого звернувся балансоутримувач, здійснює погодження або непогодження отриманих ним пропозицій та матеріалів у встановлений законодавством строк шляхом надсилання відповідного листа.

У випадку наявності в органів, що здійснюють погодження пропозицій та матеріалів щодо виключення захисних споруд / споруд подвійного призначення із фонду таких споруд, зауважень і доповнень до довідки щодо потреби в захисній споруді / споруді подвійного призначення такі зауваження і доповнення надсилаються ними до органу місцевого самоврядування, що видав таку довідку, який у десятиденний строк вносить відповідні зміни і доповнення до неї та самостійно надсилає її до органів, що здійснюють погодження пропозицій та матеріалів.

33. У випадку наявності суперечностей стосовно змісту довідки щодо потреби в захисній споруді / споруді подвійного призначення державної форми власності остаточне рішення щодо неї приймає міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, інший орган державної влади, до сфери управління якого відноситься така споруда, а приватної та комунальної форм власності, безхазяйних захисних споруд / споруд подвійного призначення - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за місцезнаходженням захисних споруд / споруд подвійного призначення.

Орган місцевого самоврядування, що видавав таку довідку, повинен привести її у відповідність із зауваженнями і доповненнями, наданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною держадміністрацією, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за місцезнаходженням захисних споруд / споруд подвійного призначення, і надіслати остаточну її редакцію балансоутримувачу.

34. Після отримання відповідних погоджень надсилання матеріалів для погодження із ДСНС здійснює балансоутримувач.

35. Про результати розгляду ДСНС інформує балансоутримувача, від якого надійшли матеріали, не пізніше ніж через 30 робочих днів з дати надходження такого звернення.

У випадку отримання від ДСНС погодження щодо виключення захисної споруди / споруди подвійного призначення з фонду захисних споруд балансоутримувач повідомляє органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням споруди для прийняття ним відповідного рішення щодо виключення такої споруди із фонду захисних споруд та інформування Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або повідомляє міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, іншому органу державної влади, до сфери управління якого відноситься така споруда.

36. Погодження та прийняття рішення про подальше використання захисної споруди / споруди подвійного призначення, зокрема щодо її виключення з фонду захисних споруд, здійснюється за умови відповідності матеріалів вимогам законодавства та інших нормативно-правових актів, що діють у сфері цивільного захисту, а також потребам у захисних спорудах.

У разі невідповідності матеріалів зазначеним вимогам орган, що здійснює їх розгляд, приймає рішення про відмову у виключенні захисної споруди з фонду захисних споруд та інформує про це балансоутримувача із зазначенням причин відмови.

Матеріали, подані в паперовій формі, повертаються балансоутримувачу.

37. Найпростіші укриття та первинні (мобільні) укриття виключаються з фонду захисних споруд за рішенням суб'єкта ведення обліку, який прийняв рішення про взяття таких споруд на облік, за зверненням балансоутримувача таких споруд за наявності підстав.

Підставами для прийняття рішення про виключення найпростішого укриття та первинного (мобільного) укриття з фонду захисних споруд є набуття ним стану, що унеможливлює його подальше використання (набуття аварійного стану, затоплення приміщень, проведення капітального ремонту або реконструкції, що передбачають зупинення експлуатації об'єкта) або його невідповідність вимогам щодо здійснення обліку фонду захисних споруд, затверджених МВС.

У разі встановлення балансоутримувачем факту неможливості подальшого використання для укриття населення таких споруд він повинен письмово звернутися до суб'єкта ведення обліку, який прийняв рішення про взяття таких споруд на облік, із наданням обґрунтування підстав для прийняття рішення щодо необхідності виключення з фонду захисних споруд такої споруди та документів, що підтверджують відповідний факт, у тому числі акта обстеження.

Суб'єкт ведення обліку за результатами розгляду звернення балансоутримувача повинен не пізніше ніж через п'ять робочих днів з моменту отримання такого звернення письмово поінформувати балансоутримувача про прийняте рішення.

З моменту виключення з фонду захисних споруд найпростішого укриття, первинного (мобільного) укриття такий об'єкт втрачає статус об'єкта фонду захисних споруд та виключається з обліку. Демонтаж первинного (мобільного) укриття здійснюється після виключення такого об'єкта з фонду захисних споруд.

 

1. Цей Порядок встановлює вимоги до використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди) для господарських, культурних і побутових потреб (далі - потреби суб'єкта господарювання).

2. Дія цього Порядку не поширюється на захисні споруди, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме: у яких розташовано пункти управління; призначені для укриття працівників суб'єктів господарювання, що мають об'єкти підвищеної небезпеки; розташовані в зонах спостереження атомних електростанцій та призначені для укриття населення під час радіаційних аварій.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України.

4. Захисні споруди можуть використовуватися у мирний час для потреб суб'єкта господарювання за умови приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138.

Захисні споруди можуть передаватися у мирний час в оренду для задоволення потреб суб'єкта господарювання із збереженням цільового призначення таких споруд.

Використання для потреб суб'єкта господарювання захисних споруд державної власності, що перебувають на балансі суб'єктів господарювання приватної форми власності, здійснюється з урахуванням вимог законодавства у сфері управління об'єктами державної власності.

5. Захисні споруди можуть використовуватися для потреб суб'єкта господарювання як:

виробничі приміщення, віднесені в установленому порядку за показником вибухопожежної та пожежної небезпеки до категорій Г і Д, у яких проводяться роботи, не пов'язані з технологічними процесами, внаслідок яких виділяються шкідливі рідини, пари і гази, небезпечні для людей, і які не потребують природного освітлення (крім захисних споруд, розміщених у житлових будинках та у будинках і спорудах громадського призначення);

складські приміщення, віднесені в установленому порядку за показником вибухопожежної та пожежної небезпеки до категорій Г і Д, для зберігання майна і матеріалів (у вбудованих захисних спорудах виключно за наявності окремого входу);

приміщення для розміщення аварійних (ремонтних) та чергових служб;

основні та допоміжні (підсобні) приміщення закладів охорони здоров'я;

гаражі або стоянки автомобілів та автокарів (якщо це передбачено проектом будівництва захисної споруди і не потребує перепланування її основних і допоміжних приміщень);

приміщення для проведення навчальних занять;

заклади культури;

виставкові зали;

приміщення для торгівлі і громадського харчування (магазини, зали їдалень, буфети, кафе тощо);

спортивні приміщення (тири, зали для проведення спортивних занять);

приміщення для побутового обслуговування населення (ательє, пункти прокату, приймальні пункти тощо);

гардеробні та інші побутові приміщення;

адміністративні та офісні приміщення.

6. Суб'єкт господарювання під час використання захисної споруди для власних потреб забезпечує:

збереження захисних властивостей споруди як в цілому, так і окремих її елементів;

герметизацію (для сховищ) та гідроізоляцію всієї захисної споруди;

збереження робочого стану інженерно-технічного та спеціального обладнання, засобів зв'язку та оповіщення;

належне утримання та експлуатацію захисної споруди відповідно до вимог, встановлених законодавством;

доступність захисної споруди для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

7. Використання основних приміщень захисної споруди для потреб суб'єкта господарювання здійснюється за умови забезпечення розміщення у споруді людей, техніки та майна в кількості не більше 50 відсотків розрахункової місткості без звільнення від техніки та майна, що в них перебувають. У такому разі розміщення і складування обладнання, майна та техніки повинно здійснюватися з урахуванням забезпечення постійного вільного доступу до допоміжних приміщень споруди для їх огляду, обслуговування і ремонту інженерно-технічного обладнання.

У разі приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням приміщення звільняється від техніки та майна у строк, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку.

8. Використання систем постачання повітря захисних споруд для потреб суб'єкта господарювання можливе тільки у режимі чистої вентиляції.

9. Обслуговування та ремонт інженерно-технічного і спеціального обладнання, засобів зв'язку та оповіщення, що розміщені в захисних спорудах, які використовуються для потреб суб'єкта господарювання, повинні здійснюватися в обсягах та у строки, визначені виробником.

10. Під час використання захисних споруд для потреб суб'єкта господарювання забороняється:

реконструкція, у тому числі перепланування приміщень, без розроблення проектної документації на реконструкцію або перепланування;

улаштування додаткових отворів (прорізів) у несучих та огороджувальних конструкціях, які знижують рівень захисних властивостей споруди;

демонтаж існуючого інженерно-технічного та спеціального обладнання;

порушення герметизації та гідроізоляції споруди;

застосування горючих синтетичних матеріалів під час оздоблення приміщень;

встановлення та експлуатація приладів і обладнання, не передбачених проектною документацією;

перекриття фарбуванням написів на інженерно-технічному та спеціальному обладнанні про найменування заводу-виробника, технічні характеристики та його призначення.

Забороняється також використання для потреб суб'єкта господарювання таких елементів інженерно-технічного та спеціального обладнання захисних споруд:

захищеної дизельної електростанції та вентиляційних систем, які забезпечують її роботу (крім випадків їх використання як аварійних джерел електропостачання під час організації робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій і небезпечних подій та їх наслідків, а також як резервних джерел електропостачання операційних та реанімаційних блоків у закладах охорони здоров'я);

фільтрів-поглиначів;

передфільтрів;

фільтрів для очищення повітря від окису вуглецю;

засобів регенерації повітря;

гравійних повітроохолоджувачів;

аварійних резервуарів для збору фекалій.

Елементи інженерно-технічного обладнання, що розміщені в протирадіаційних укриттях, можуть експлуатуватися без обмежень.

11. У разі пристосування захисної споруди для потреб суб'єкта господарювання дозволяється:

спорудження тимчасових перегородок з негорючих і нетоксичних матеріалів, що легко знімаються та демонтуються у разі виникнення потреби у приведенні захисної споруди у готовність до використання за призначенням;

монтаж додаткових спеціальних систем життєзабезпечення (вентиляції, каналізації, водопостачання тощо), необхідних приладів та обладнання, а також систем протипожежного захисту згідно з встановленими вимогами до приміщень відповідного функціонального призначення за умови збереження захисних властивостей та проектних технічних характеристик захисної споруди.

Якщо для пристосування захисної споруди для потреб суб'єкта господарювання необхідно проводити реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт, вони здійснюються відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм і правил.

 

Примітка. Договір оренди інших об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів) укладається відповідно до норм Господарського кодексу України з урахуванням пунктів 37, 37-1, 39 цього договору.

 

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 р. № 567 "Про затвердження Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 15, ст. 603).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1910 "Про внесення змін до Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 1-2, ст. 22).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 253 "Про затвердження Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 23, ст. 733).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 р. № 977 "Про внесення зміни до пункту 2 Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 73, ст. 2733).

5. Пункт 16 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1390 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 3, ст. 85).