Регламент Верховної Ради України (Розділ 5 - розділ 11)

4) інформацію, аналогічну зазначеній в підпунктах 3, 4 ч.1 цієї статті.

3. Головна комісія може звести в одну таблицю дані, зазначені в ч.1, 2 цієї статті.

4. Якщо головна комісія не зможе прийняти рішення щодо тієї чи іншої статті, пропозиції, поправки, вона зазначає про це в таблиці відповідно до підпункту 3 ч.1 цієї статті, свої ж альтернативні пропозиції чи поправки викладає згідно з підпунктом 2, а остаточну редакцію тексту, як це передбачено підпунктом 4, не викладає.

1. Під час другого читання законопроекту Верховна Рада проводить його постатейне обговорення (ст.3.4.2) та здійснює постатейне голосування. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування частини статті, її підпункти або речення відповідно до ст.3.6.5.

2. Верховна Рада може прийняти рішення про читання законопроекту частинами з проведенням щодо них самостійного обговорення і голосування, якщо це не перешкоджає цілісному розгляду його положень. Таке процедурне рішення може прийматися після скороченого обговорення (ст.3.4.2).

1. При постатейному розгляді законопроекту проводиться обговорення кожної статті в порядку їх нумерації (якщо не прийнято інше рішення відповідно до положень ст.6.6.5) в запропонованій головною комісією редакції, а також відхилених головною комісією пропозицій, поправок, що її стосуються. За наполяганням особи чи органу, які мають право законодавчої ініціативи, проводиться обговорення також врахованої головною комісією пропозиції, поправки і здійснюється голосування щодо їх прийняття або вилучення згідно з правилами, викладеними в ч.3 ст.3.6.7. У такому ж порядку може бути поставлено питання про розгляд як пропозиції чи поправки відповідного тексту законопроекту, прийнятого в першому читанні, але відсутнього в запропонованій головною комісією редакції. У випадку, зазначеному в ч.4 ст.6.6.2, Верховна Рада розглядає текст прийнятого в першому читанні законопроекту та пропозиції і поправки до нього.

2. Прийняття Верховною Радою законопроекту за основу та схвалення його окремих положень відповідно до ст.6.4.4 або ч.3 ст.6.5.4 не виключає на другому читанні необхідності обговорення і прийняття рішення щодо кожної статті.

3. Першочергове право на роз'яснення пропозицій, поправок та статей законопроекту мають ініціатори їх внесення в послідовності, встановленій ст.3.6.4, 3.6.6. Якщо до однієї статті або її частини є кілька поправок, які виключають одна одну, їх обговорення проводиться одночасно з послідовним наданням слова ініціаторам їх внесення. У тому ж порядку ініціатори внесення можуть виступити з відкликанням своїх пропозицій, поправок. Відкликані ініціаторами пропозиції, поправки можуть внести від свого імені інші особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи (ч.8 ст.6.2.11), для чого їм позачергово надається слово.

4. Якщо своєчасно внесену пропозицію, поправку не було поширено серед депутатів, це не перешкоджає її обговоренню і голосуванню на цьому ж пленарному засіданні. Зміст пропозиції чи поправки оголошується головуючим на засіданні так, щоб депутати могли її записати.

5. При розгляді законопроекту безпосередньо на засіданні Верховної Ради можуть вноситися питання, пропозиції, поправки, зазначені в ст.3.4.7.

6. На голосування ставиться окремо кожна стаття законопроекту відповідно до правил, викладених в ч.1 цієї статті. Голосування здійснюється згідно з положеннями глави 3.6. При цьому голосуванню в цілому підлягає кожна стаття, щодо якої голосувалися пропозиції та поправки. У разі, коли до статей не надійшло пропозицій чи поправок або до запропонованого головною комісією тексту і питань та врахованих чи не врахованих нею пропозицій, поправок і питань немає зауважень від осіб і органів, які мають право законодавчої ініціативи, головуючий на засіданні може об'єднати голосування в цілому щодо декількох послідовно розміщених таких статей; їх текст підлягає оголошенню, якщо на цьому наполягає депутат.

7. Якщо законопроект не поділяється на статті, на голосування ставляться окремо назва законопроекту і його текст. Голосування в цілому здійснюється за правилами третього читання законопроекту.

1. Щодо послідовності розгляду частин, розділів, глав, статей законопроекту у порядку застосування положень ст.3.5.2 може бути внесена пропозиція про обговорення і голосування спочатку тих структурних частин законопроекту, які містять преюдиціальні, першопохідні, вирішальні або зумовлюючі положення щодо його інших відповідних структурних частин. Обговорення цього питання проводиться за скороченою процедурою (ст.3.4.2); рішення приймається більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні.

2. Головна комісія розглядає пропозиції щодо послідовності розгляду частин, розділів, глав, статей законопроекту і викладає свої висновки чи пропозиції з цього питання.

3. Щодо послідовності розгляду структурних частин законопроекту може прийматися пропозиція Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій); ця пропозиція ставиться у Верховній Раді на голосування без обговорення.

1. Верховна Рада до проведення голосування щодо статей законопроекту, пропозицій і поправок до них може надіслати законопроект відповідним комісіям для виявлення та усунення можливих суперечностей, редакційних уточнень, розгляду нових пропозицій, статей і поправок, внесених безпосередньо на засіданні Верховної Ради в ході розгляду законопроекту. З цією метою Верховна Рада може створити ad hoc редакційну групу, яка може працювати під час пленарного засідання за умов, викладених в ч.2 ст.2.1.1.

2. Документи, підготовлені головною комісією або редакційною групою згідно з ч.1 цієї статті, можуть бути поширені серед депутатів під час перерви безпосередньо перед їх розглядом на засіданні Верховної Ради.

1. У разі, коли жоден з винесених на друге читання варіантів статті голосуванням не підтримано, стаття вважається відхиленою (ч.5 ст.3.2.1).

2. Під час другого читання внесення змін і доповнень до вже прийнятих текстів законопроекту здійснюється після скороченого обговорення (ст.3.4.2) за процедурою внесення змін і доповнень згідно з положеннями, встановленими ч.4 ст.6.8.1 та ст.6.8.2, з зазначеними в них наслідками голосування.

1. Якщо в ході постатейного читання деякі статті (їх частини) не будуть прийняті, Верховна Рада може продовжити постатейне читання законопроекту без статей (їх частин), щодо яких відхилені статті (їх частини) містять преюдиціальні, першопохідні чи вирішальні положення. Головуючий на засіданні уточнює умови, за яких постатейне читання законопроекту буде продовжено; у спірних випадках Верховна Рада приймає процедурне рішення з цього питання.

1. За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада після скороченого обговорення (ст.3.4.2) може прийняти рішення про:

1) відхилення законопроекту (в тому числі у спосіб, зазначений у ч.5 ст.3.2.1);

2) повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання;

3) опублікування для народного обговорення законопроекту в редакції, прийнятій на першому або другому читанні (з урахуванням вимог, зазначених у ч.4 ст.6.5.4), доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання;

4) повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання;

5) прийняття законопроекту в другому читанні, підготовку його і подання на третє читання.

2. У разі наявності на другому читанні питань про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальних чи відкладальних питань (ст.3.5.2) щодо законопроекту або його структурних частин Верховна Рада приймає відповідні рішення.

3. Приймаючи рішення про доопрацювання законопроекту, розглянутого в другому читанні, Верховна Рада зазначає частини, розділи, глави, статті, частини статей та пропозиції до законопроекту, що підлягають доопрацюванню; прийняття цього рішення скасовує результати попереднього голосування щодо них. Якщо в рішенні, що містить вказівку про необхідність доопрацювання законопроекту, не визначені структурні частини законопроекту, які підлягають доопрацюванню, то таке рішення скасовує всі результати попереднього голосування з даного читання законопроекту.

4. Рішення, зазначене в підпункті 4 ч.1 цієї статті, приймається Верховною Радою за умов, що обсяг визначених нею для доопрацювання і розгляду на третьому читанні статей є незначним, що вони не мають преюдиціального, першопохідного чи визначального характеру стосовно інших статей законопроекту і щодо них теж нема питання про неприйнятність або преюдиціального чи відкладального питання.

5. Приймаючи рішення про подання законопроекту на третє читання, Верховна Рада одночасно визначає комісії Верховної Ради та інші органи для розробки, попереднього розгляду і подання проекту плану організаційних, кадрових, фінансових, матеріально-технічних, інформаційних заходів для введення закону в дію в разі його прийняття (підпункт 2 ч.3 ст.6.7.2), а також проекту закону або постанови Верховної Ради про введення закону в дію в разі його прийняття в цілому. Для розробки проекту законодавчого акта про введення прийнятого закону в дію Верховною Радою може бути визначено іншу головну комісію.

6. Верховна Рада може прийняти рішення про подання перед третім читанням Урядом України чи іншими центральними органами проектів їх актів, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається, або є необхідним для введення відповідного закону в дію.

1. На повторне друге читання законопроект подається відповідно до вимог ст.6.6.2 з розміщенням прийнятих у цілому статей законопроекту відповідно до підпункту 4 ч.1 зазначеної статті. Прийняті Верховною Радою частини статті законопроекту, але які не були прийняті нею під час голосування щодо відповідної статті в цілому, розміщуються відповідно до підпункту 1 ч.1 ст.6.6.2. Прийняті Верховною Радою тексти законопроекту повинні супроводжуватися вказівкою на це.

2. На повторне друге читання головною комісією подаються лише внесені після другого читання пропозиції і поправки, за винятком, коли не розглянуті на другому читанні статті чи їх частини подаються з раніше внесеними пропозиціями і поправками.

3. При повторному поданні законопроекту на друге читання застосовуються положення ст.6.6.1, 6.6.2.

1. Повторне друге читання законопроекту здійснюється за процедурою другого читання. Додатково до зазначеного в ч.3 ст.6.6.9 підлягають розгляду нові статті з пропозиціями і поправками, якщо такі надійшли, а також зазначені в ч.2 ст.6.2.14 пропозиції, поправки і питання.

1. Законопроект, підготовлений до третього читання, висновки відповідних комісій Верховної Ради та інші матеріали щодо нього поширюються серед депутатів не пізніш як за 4, а пов'язаний з Конституцією чи проектами конституційних законів, - за 6 днів до його розгляду на засіданні Верховної Ради.

2. Законопроект, підготовлений до третього або повторного третього читання, а також проекти нормативних актів про введення прийнятого закону в дію повинні бути завізовані керівниками юридичного і редакційно-видавничого відділів Секретаріату Верховної Ради і підписані головою головної комісії. Якщо законопроект завізований з зауваженнями, вони додаються до матеріалів, які поширюються серед депутатів разом з законопроектом.

1. Підготовлений на третє чи повторне третє читання законопроект з урахуванням вимог ст.6.2.8 подається головною комісією у вигляді кінцевої його редакції з матеріалами, зазначеними в підпунктах 2, 3, 4 ч.1 ст.6.6.2, які можуть наводитися під текстом статей, що підлягають голосуванню на третьому читанні. Тексти законопроекту, прийняті Верховною Радою раніше, повинні супроводжуватися вказівкою на це.

2. Внесені на третє читання пропозиції і поправки, відхилені за рішенням відповідної головної комісії, подаються нею у вигляді додатку до законопроекту. Цей додаток оформляється аналогічно вимогам, зазначеним у ч.2 ст.6.6.2.

3. Одночасно з законопроектом на третє читання визначеною для цього головною комісією подаються:

1) проект постанови Верховної Ради або проект закону про порядок введення закону, що розглядається, в дію, який повинен містити також зміни і доповнення до чинних законів;

2) внесений Урядом України план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для введення закону, що розглядається, в дію; цей план повинен відповідати вимогам Положення про порядок розробки проектів законів;

3) проекти законів або інших актів відповідно до рішень Верховної Ради, прийнятих згідно з ст.3.5.6, якщо такі рішення є;

4) проекти актів, про подання яких зазначено в ч.6 ст.6.6.9, якщо Верховною Радою приймалося відповідне рішення.

1. Третє читання законопроектів проводиться з метою внесення редакційних правок, узгодження структурних частин схваленого в другому читанні законопроекту між собою, узгодження розглянутого законопроекту з іншими законами.

2. Під час третього читання розглядаються і приймаються рішення щодо тих статей і поправок, розгляд яких за рішенням Верховної Ради виносився на третє читання (ч.3 ст.6.6.9).

3. На третьому читанні законопроекту можуть уточнюватися фінансово-економічне та інші обгрунтування, а також розглядаються пропозиції і поправки Президента України до прийнятої в другому читанні редакції законопроекту.

4. У разі наявності нових пропозицій до законопроекту і поправок до них вони можуть бути прийняті на третьому читанні.

5. Під час третього читання Верховна Рада обговорює законопроект разом з документами, зазначеними в ч.3 ст.6.7.2, і приймає їх в такій послідовності:

1) закінчення постатейного голосування щодо всіх статей законопроекту (ч.2, 3 ст.6.7.4), якщо воно не було до кінця здійснено під час другого читання;

2) прийняття постанови про схвалення внесеного Урядом України плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для введення закону, що розглядається, в дію;

3) постатейне прийняття проекту закону (або прийняття по пунктах постанови) про порядок введення закону, що розглядається, в дію (ст.6.7.6);

4) розгляд законопроектів або інших актів відповідно до рішень Верховної Ради, прийнятих згідно з ст.3.5.6, якщо такі рішення є;

5) голосування щодо інших структурних частин законопроекту у випадку, зазначеному в ч.4 ст.6.7.4;

6) прийняття в цілому законопроекту, що розглядається (ч.5 ст.6.7.4);

7) прийняття в цілому проекту закону або постанови про порядок введення прийнятого закону в дію.

6. Верховна Рада не приймає рішення щодо проектів актів, зазначених в ч.6 ст.6.6.9. Депутати, депутатські групи (фракції), комісії Верховної Ради, Президія Верховної Ради подають щодо них свої зауваження і пропозиції до відповідних органів.

1. Обговорення щодо структурних частин законопроекту на третьому читанні проводиться за скороченою процедурою (ст.3.4.2), за винятком розгляду проектів Конституції і конституційних законів, коли обговорення відкривається у повному обсязі.

2. На третьому читанні голосування щодо статей законопроекту, не прийнятих в цілому на другому читанні, здійснюється за процедурою, встановленою Регламентом для другого читання, незалежно від наслідків голосування при другому читанні щодо частин цих статей.

3. При внесенні змін і доповнень до прийнятих текстів законопроекту застосовуються положення ч.4 ст.6.8.1 та ст.6.8.2.

4. Під час розгляду проектів Конституції, конституційних законів і кодексів після того, як статті законопроекту прийняті, на третьому читанні Верховною Радою проводиться голосування щодо глав, розділів, частин законопроекту. Голосування здійснюється окремо щодо кожної структурної частини в зазначеній послідовності після обговорення їх повноти, за відсутності суперечностей і невідповідностей. Під час третього читання застосовується положення ч.2 ст.6.6.9.

5. Обсяг обговорення перед голосуванням законопроекту в цілому визначається Верховною Радою, за винятком розгляду проектів Конституції і конституційних законів, коли обговорення відкривається в повному обсязі (ст.3.4.1).

6. Після прийняття закону в цілому внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі і стилістичних, не допускається. Усунення неточностей чи помилок, за винятком орфографічних та технічних, які не впливають на зміст і розуміння тексту закону, здійснюється за процедурою внесення змін і доповнень до законів (глава 6.8).

1. За результатами третього читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про:

1) відхилення законопроекту (в тому числі у спосіб, зазначений у ч.5 ст.3.2.1);

2) повернення законопроекту або документів, зазначених в підпунктах 1, 2, 3 ч.3 ст.6.7.2, на доопрацювання (в тому числі і з винесенням на народне обговорення) з наступним їх поданням на повторне третє читання;

3) відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень згідно із ст.3.5.6 або у зв'язку із схваленням відкладального питання (ст.3.5.2), в тому числі і до подання Урядом України чи іншими центральними органами проектів їх актів, прийняття яких передбачено в законопроекті, який розглядається, або документах, зазначених у підпунктах 1, 2, 3 ч.3 ст.6.7.2;

4) схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум;

5) прийняття закону в цілому і введення прийнятого закону в дію шляхом прийняття відповідного закону чи постанови.

2. У разі прийняття рішення, зазначеного в підпункті 2 ч.1 цієї статті, застосовуються положення ч.3 ст.6.6.9.

3. У разі прийняття рішення, зазначеного в підпункті 4 ч.1 цієї статті, винесення законопроекту на референдум та визначення його наслідків здійснюється відповідно до положень Конституції та Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми.

1. Якщо введення прийнятого в третьому читанні закону не потребує внесення змін і доповнень до чинних законів, Верховна Рада приймає в разі необхідності постанову про введення закону в дію.

2. Верховна Рада приймає закони про введення в дію Конституції, конституційних законів, а також законів, введення в дію яких потребує внесення змін та доповнень до чинних законів.

3. Законом про порядок введення в дію прийнятого закону безпосередньо передбачаються зміни і доповнення, що вносяться до інших законів у зв'язку з прийняттям цього закону. Пропозиції щодо тексту таких змін і доповнень подаються юридичним відділом Секретаріату Верховної Ради і попередньо розглядаються головною комісією і постійною комісією, до компетенції якої входять питання конституційності актів.

4. Розгляд проекту постанови Верховної Ради або проекту закону про порядок введення прийнятого закону в дію здійснюється згідно з розділом 6; при цьому друге і третє читання цих проектів може здійснюватися на одному засіданні Верховної Ради. Для цього не вимагається додаткового включення розгляду цих документів до порядку денного сесії, попереднього їх розгляду згідно з ст.6.3.1, окремого винесення на перше читання Верховною Радою.

1. По кожному законопроекту, включеному до порядку денного сесії Верховної Ради, Секретаріат Верховної Ради за допомогою головної комісії веде справу законопроекту. Справа законопроекту містить документи, внесені в порядку законодавчої ініціативи чи підтримки, документи, підготовлені в процесі розробки, доопрацювання, розгляду, прийняття відповідного законопроекту Верховною Радою, її органами та іншими органами, які виконували цю роботу за дорученням Верховної Ради чи її Президії, а також документи, пов'язані з розробкою і прийняттям постанови Верховної Ради чи закону про порядок введення закону в дію.

2. До справи законопроекту, крім переліку документів, що входять до справи, включаються в хронологічному порядку їх внесення, подання, направлення, розгляду або прийняття:

1) документи законодавчої ініціативи щодо законопроекту (закону), в тому числі альтернативні, які були внесені у встановленому порядку, пояснювальні записки до них та інші супровідні матеріали;

2) проекти альтернативних рішень, що надходили, і рішення Верховної Ради щодо розробки, доопрацювання, прийняття відповідного законопроекту;

3) усі проміжні редакції, в тому числі й альтернативні, відповідного законопроекту, які виносилися на попередній розгляд або на перше, друге, третє чи їх повторні читання Верховної Ради, а також пояснювальні записки до них та інші супровідні матеріали (в тому числі зазначені в ч.6 ст.6.6.9);

4) поправки і пропозиції до редакцій законопроекту, внесені у встановленому порядку;

5) висновки щодо законопроекту та дані експертиз, інформаційних пошуків чи наукових досліджень, виконаних щодо законопроекту згідно з ст.6.3.4;

6) висновки комісій Верховної Ради щодо розглянутих ними редакцій законопроекту;

7) протоколи або витяги з протоколів засідань головної комісії Верховної Ради з цього законопроекту та стенографічні бюлетені відповідних засідань комісії, якщо такі є;

8) протоколи і стенографічні бюлетені засідань Верховної Ради, які містять інформацію про розгляд відповідного законопроекту як питання порядку денного засідання;

9) дані про результати поіменного голосування щодо законопроекту, які за рішенням Верховної Ради не включалися до стенографічного бюлетеня засідання (ч.2 ст.3.2.6);

10) висновки та рішення Президента України щодо законопроекту;

11) документи про результати і наслідки референдуму чи народного обговорення цього законопроекту;

12) листи, якими супроводжувалися документи законопроекту (закону) під час офіційного листування;

13) текст закону в прийнятій редакції;

14) аналогічні зазначеним у цій частині статті документи щодо проекту закону чи постанови Верховної Ради про порядок введення в дію прийнятого закону;

15) законопроекти та інші документи, пов'язані з розробкою і розглядом Верховною Радою актів про тлумачення, зміну, доповнення чи скасування цього закону.

3. До справи законопроекту включаються перші примірники машинописного тексту, оригінали документів з печатками та власноручними підписами; в разі відсутності оригіналів документів до справи законопроекту включаються засвідчені у встановленому порядку копії.

1. Після введення закону в дію Секретаріат Верховної Ради за допомогою відповідної постійної комісії Верховної Ради аналогічно викладеному в ст.6.7.7 веде справу закону, яка включає:

1) прийнятий Верховною Радою чи за наслідками референдуму текст закону (за наявності - виданий друкарським способом текст), а також текст закону чи постанови Верховної Ради про порядок введення прийнятого закону в дію;

2) розроблений Урядом і схвалений Верховною Радою план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для введення прийнятого закону в дію та його дотримання (підпункт 2 ч.3 ст.6.7.2), а також повідомлення Уряду Верховній Раді та її Президії про хід виконання цього плану;

3) перелік і тексти офіційно виданих документів Президентом України, Урядом, міністерствами, іншими центральними органами державної влади у зв'язку з введенням в дію цього закону;

4) повідомлення Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Міністерства юстиції України, Генерального прокурора України, інших центральних органів державної влади та їх посадових осіб про дотримання прийнятого закону, а також їх пропозиції щодо підвищення ефективності дії цього закону, якщо такі є;

5) документи, пов'язані з тлумаченням, зміною, доповненням, скасуванням цього закону Верховною Радою та відповідні остаточні редакції тексту закону;

6) рішення Конституційного Суду України щодо цього закону та відповідні рішення Верховної Ради (ст.9.7.5), якщо такі є.

2. Справа закону включає остаточні редакції прийнятих Верховною Радою актів щодо цього закону. Проекти цих актів та інші документи, пов'язані з розробкою і розглядом цих проектів, включаються до справи законопроекту (ст.6.7.7).

1. Справа законопроекту і справа закону надаються Секретаріатом Верховної Ради для ознайомлення депутатам за їх зверненням.

1. Внесення змін і доповнень до закону здійснюється шляхом прийняття відповідного закону за процедурою трьох читань. При цьому обов'язково враховується послідовність внесення змін і доповнень до закону відповідно до положень ст.6.6.5.

2. Зміни і доповнення вносяться до закону, а не до закону про внесення змін і доповнень до нього.

3. Законопроект про внесення змін чи доповнень до закону подається на розгляд Верховної Ради відповідною головною комісією Верховної Ради у вигляді таблиць, аналогічно зазначеним у ст.6.6.2, з викладенням тексту закону (його структурних частин), який підлягає зміні чи доповненню, відповідно до підпункту 1 ч.1 ст.6.6.2. Якщо закон підлягає визнанню таким, що втрачає чинність, його текст не поширюється серед депутатів.

4. Рішення щодо пропозицій, які стосуються скасування закону, внесення до нього змін і доповнень, приймаються більшістю голосів депутатів, зазначеною в ст.3.2.2. Обговорення цих пропозицій може проводитися за скороченою процедурою (ст.3.4.2), за винятком випадків скасування, внесення змін і доповнень до Конституції або конституційних законів, коли обговорення проводиться в повному обсязі.

1. Скасування закону здійснюється голосуванням щодо нього в цілому.

2. Зміни і доповнення до закону можуть вноситися шляхом вилучення або доповнення його структурних частин, прийняття поправок або викладення тексту закону в новій редакції. Прийняття Верховною Радою закону в цілому в новій редакції і введення його в дію скасовує раніше прийнятий закон.

3. У разі, коли пропозиція або поправка, яка вноситься до тексту закону, відхиляється за наслідками голосування Верховної Ради (ч.5 ст.3.2.1), попередня редакція закону залишається без зміни.

4. Закон про державний бюджет підлягає голосуванню в цілому, якщо внаслідок внесених до нього змін чи доповнень зменшується сума надходжень до державного бюджету або зростає сума видатків з нього.

1. Закон або постанова Верховної Ради про порядок введення в дію закону про внесення змін чи доповнень до закону або про його скасування повинні містити положення про правові наслідки для суб'єктів правовідносин, які настануть у зв'язку з внесенням до чинного закону змін, доповнень або його скасуванням.

1. Верховна Рада здійснює тлумачення чинних законів, їх окремих положень, яке має нормативний характер. Про тлумачення закону чи його окремих положень Верховна Рада приймає постанову.

2. Тлумачення закону не повинно суперечити самому закону, іншим чинним законам і не повинно створювати нові правовідносини.

1. Текст тлумачення чинного закону чи його окремих положень приймається Верховною Радою за процедурою трьох читань законопроекту. При цьому окрема постанова про порядок введення в дію тлумачення не приймається.

2. Розгляду питання про тлумачення чинного закону чи його окремих положень передує розгляд і прийняття рішення Верховною Радою щодо питання про доцільність внесення таких змін і доповнень до закону, який підлягає тлумаченню (чи до інших законів), які б виключали необхідність приймати постанову про тлумачення закону чи його окремих положень. При цьому слід зважати на те, що тлумачення закону чи його окремого положення діє з моменту набрання чинності законом чи, відповідно, витлумаченим окремим положенням.

3. Постанова про тлумачення закону чи його окремих положень приймається більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості незалежно від характеру закону; обговорення може здійснюватися за скороченою процедурою (ст.3.4.2), крім тлумачення Конституції і конституційних законів, коли обговорення здійснюється в повному обсязі (ст.3.4.1).

1. Тлумачення договорів між державами здійснюється згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року.

1. Тексти законів та інших законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою, оформляються Секретаріатом Верховної Ради і в п'ятиденний термін підписуються Головою Верховної Ради України, після чого закони (разом з законами або постановами Верховної Ради про порядок введення їх в дію) передаються на підпис Президенту України.

1. Президент України підписує закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію і приймає їх до виконання. Закон, переданий Президенту України, повинен бути підписаний ним протягом 10 днів з дня отримання і не пізніше 24 годин направлений до Президії Верховної Ради України для реєстрації і опублікування.

2. Якщо Президент України протягом встановленого терміну не повернув закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію на повторний розгляд Верховній Раді або не направив їх Конституційному Суду України як такі, що не відповідають Конституції чи іншим законам, закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію вважаються підписаними Президентом України і публікуються відповідно до положень ст.6.10.3.

3. У випадках, коли Президент України використав право відкладального вето, закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію повертаються в Секретаріат Верховної Ради із зауваженнями і можливими пропозиціями у встановлений ч.1 цієї статті термін для повторного розгляду Верховною Радою. Відкладальне вето Президента України скасовує результати голосування в цілому відповідно за закон або закон чи постанову Верховної Ради про порядок введення його в дію.

4. Повторний розгляд закону (разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію), повернутого Президентом України, є невідкладним. Зауваження Президента України до повернутого ним закону (чи закону або постанови Верховної Ради про порядок введення його в дію) розглядаються за процедурою внесення змін і доповнень, скасування законів (глава 6.8) з новим голосуванням щодо закону в цілому. Розгляду підлягають структурні частини закону (чи закону або постанови Верховної Ради про порядок введення його в дію), щодо яких Президент України зробив зауваження, а також пов'язані з ними. Наслідки повторного розгляду закону визначаються Конституцією України.

5. Якщо Верховна Рада вносить сформульовані нею поправки до закону, який був повернутий їй (чи до постанови про порядок введення закону в дію), Президент України може знову повернути виправлений закон (чи відповідну постанову) до Верховної Ради з новими зауваженнями. Якщо Верховна Рада приймає закон (чи відповідну постанову) у незміненому вигляді або із сформульованими Президентом України пропозиціями чи поправками (всіма або їх частиною), Президент України повинен підписати його.

1. Підписані Президентом закони та інші акти, прийняті Верховною Радою, публікуються державною та російською мовами Президією Верховної Ради у "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів, а також в газеті "Голос України" протягом 5 днів і є офіційною публікацією.

2. Закони та інші акти Верховної Ради можуть бути опубліковані в інших органах друку, обнародувані по телебаченню, радіо, передані телеграфом, розіслані відповідним державним органам, установам, органам місцевого і регіонального самоврядування, об'єднанням громадян. Президія Верховної Ради сприяє публікації зазначених актів у перекладі на інші мови, якими користується більшість населення відповідних місцевостей.

1. Підписаний Президентом України закон є оригіналом і зберігається в Секретаріаті Верховної Ради. Всі інші примірники закону є копіями.

2. У разі виявлення невідповідності опублікованого закону, іншого акта Верховної Ради його оригіналу виправлення проводиться негайно, але не пізніш як через 3 дні з дня виявлення невідповідності.

1. Закон України набирає чинності відповідно до положень, встановлених Конституцією України.

2. Порядок опублікування і набрання чинності іншими актами, прийнятими Верховною Радою та її органами, встановлюється законом.

1. Проекти найважливіших постанов та інших актів Верховної Ради з питань державного, господарського, соціально-культурного життя, екологічної безпеки і зовнішньої політики розглядаються у трьох читаннях відповідно до правил, встановлених цим Регламентом щодо розгляду законопроектів.

1. Президія Верховної Ради України приймає постанови, Голова Верховної Ради, його заступники видають розпорядження, постійні і тимчасові комісії Верховної Ради приймають рішення, рекомендації, висновки.

1. Постанови та інші акти Верховної Ради, постанови Президії Верховної Ради України підписує Голова Верховної Ради.

1. Постанови та інші акти, прийняті Верховною Радою, не пізніш як у семиденний після їх прийняття термін публікуються в друкованих засобах інформації Верховної Ради України.

1. Верховна Рада України відповідно до встановлених Конституцією України повноважень безпосередньо або через свої органи здійснює контроль за забезпеченням конституційних прав, свобод і обов'язків громадян України, додержанням законів та інших актів, які вона приймає, за виконанням загальнодержавних програм і бюджету, діяльністю органів, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або затверджує.

1. Президія Верховної Ради України розглядає питання про додержання Конституції України з власної ініціативи чи за поданням постійних та інших комісій Верховної Ради, народних депутатів України.

1. Постійні комісії Верховної Ради України здійснюють свої контрольні функції за впровадженням в життя законів України та інших рішень Верховної Ради України, за діяльністю державних органів і організацій. Ці органи і організації зобов'язані виконувати вимоги комісій, подавати їм необхідні матеріали і документи, розглядати в обов'язковому порядку рекомендації постійних комісій і повідомляти у встановлений ними строк про результати розгляду і вжиті заходи.

2. Свої контрольні функції постійні комісії здійснюють згідно з цим Регламентом та Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.

1. Президія Верховної Ради відповідно до ст.97, 105 Конституції України щорічно звітує про свою роботу перед Верховною Радою. Звіт Президії Верховної Ради подається Головою Верховної Ради Верховній Раді в місячний строк після закінчення календарного року і не менш як за 2 тижні до його розгляду поширюється серед депутатів, постійних комісій; звіт розглядається на засіданні Верховної Ради.

2. Верховна Рада за пропозицією не менш як 1/5 частини депутатів від їх фактичної кількості, або трьох постійних комісій, або за власною ініціативою може в будь-який час заслухати звіт Президії Верховної Ради про її роботу в цілому чи з окремих питань її діяльності та прийняти відповідну постанову.

1. Голова Верховної Ради України підзвітний Верховній Раді України.

1. Кабінет Міністрів України як підзвітний і відповідальний перед Верховною Радою орган подає Верховній Раді у місячний термін після свого утворення програму діяльності на період своїх повноважень. Верховна Рада розглядає цю програму і приймає відповідну постанову.

1. Кабінет Міністрів України не менш ніж один раз на рік звітує про свою роботу перед Верховною Радою, подаючи їй звіт про свою роботу в 45-денний строк після закінчення календарного року.

2. Верховна Рада за пропозицією Голови Верховної Ради, або не менш як трьох постійних комісій, або не менш як 1/5 частини депутатів від їх фактичної кількості може в будь-який час прийняти рішення про позачерговий звіт Кабінету Міністрів України про його роботу в цілому чи з окремих питань діяльності.

3. Щорічний звіт Кабінету Міністрів України про його діяльність не пізніш як за 15 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради передається постійним комісіям Верховної Ради, а також поширюється серед депутатів, а позачерговий - за 3 дні.

1. Звіт про роботу Кабінету Міністрів на засіданні Верховної Ради робить Прем'єр-міністр України або Перший віце-Прем'єр-міністр, якщо розглядається звіт про діяльність Уряду в цілому, або один із віце-Прем'єр-міністрів, коли Уряд звітує з окремих питань діяльності.

2. Після заслуховування звіту Кабінету Міністрів та співдоповідей комісій Верховної Ради проводиться його обговорення (ст.3.4.1). За підсумками обговорення звіту Верховна Рада приймає відповідну постанову.

3. У випадках, коли діяльність Кабінету Міністрів буде визнана незадовільною, Верховна Рада може виразити недовір'я Прем'єр-міністру України, окремим членам Кабінету Міністрів або Уряду України в цілому, що тягне за собою їх відставку. Рішення про це приймається відповідно до розділу 5 цього Регламенту.

1. Верховна Рада може заслухати на засіданні звіт будь-якого члена Уряду України про його діяльність за пропозицією Президії Верховної Ради, або вимогою відповідної постійної комісії, або не менш як 1/5 частини депутатів від їх фактичної кількості. На звіт члена Уряду Верховна Рада приймає постанову у порядку, встановленому ст.8.2.3 цього Регламенту.

1. Верховна Рада відповідно до підпункту 12 ч.3 ст.97 Конституції України заслуховує звіти Генерального прокурора України, Голови правління Національного банку України, головного редактора газети Верховної Ради та інших органів і посадових осіб, які обираються, призначаються чи затверджуються Верховною Радою (крім судових органів та суддів).

2. Щорічні письмові звіти органів і посадових осіб, зазначених в ч.1 цієї статті, подаються до Верховної Ради протягом місяця після закінчення календарного року і поширюються серед депутатів. У разі необхідності їх розгляду на засіданні Верховної Ради відповідні питання включаються до порядку денного сесії (ч.3 ст.2.4.2).

1. Народні депутати України відповідно до ст.111 Конституції України та Закону України про статус народного депутата України мають право депутатського запиту.

2. Коло питань, з яких вноситься депутатський запит, визначено в ст.12 та ч.9 ст.19 Закону України про статус народного депутата України.

1. Депутатський запит вноситься Голові Верховної Ради України в письмовій формі. Голова Верховної Ради (в разі його відсутності - його заступники) після отримання депутатського запиту і оголошення його на засіданні Верховної Ради передають його Секретаріату Верховної Ради.

2. Одночасно народний депутат може внести не більше двох запитів.

3. Секретаріат Верховної Ради України негайно надсилає текст депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі.

4. Текст депутатського запиту друкується в стенографічному бюлетені засідання Верховної Ради.

1. Офіційна письмова відповідь на депутатський запит у семиденний або в інший встановлений Верховною Радою термін надсилається Голові Верховної Ради та депутату, який його вніс.

2. Відповідь на депутатський запит оголошується головуючим на засіданні Верховної Ради в тому разі, якщо на цьому наполягає депутат.

3. Кожен депутат після оголошення відповіді на його депутатський запит має право виступити з реплікою і дати оцінку відповіді. Час на такий виступ не повинен перевищувати 5 хвилин.

4. Відповідь на депутатський запит може бути обговорено, якщо на цьому наполягає депутат і не менш як 1/5 депутатів від їх фактичної кількості.

1. У разі обговорення відповіді на депутатський запит на пленарному засіданні текст депутатського запиту, відповіді на нього та проект постанови Верховної Ради поширюються серед депутатів не пізніш як за 3 дні до їх розгляду на пленарному засіданні.

2. Для розгляду відповіді на депутатський запит Секретаріат Верховної Ради запрошує на пленарне засідання посадових осіб, до яких було звернуто запит.

3. За результатами обговорення депутатського запиту Верховна Рада приймає постанову.

4. Депутатський запит, відповідь на нього та прийнята постанова з цього питання публікуються у "Відомостях Верховної Ради України" та газеті "Голос України".

1. За ініціативою органів Верховної Ради або групи народних депутатів України у кількості не менш як 30 чоловік може призначатися депутатське розслідування з будь-якого питання, що належить до повноважень Верховної Ради. Про це приймається постанова Верховної Ради.

1. Підставами для призначення та проведення депутатського розслідування можуть бути повідомлення про порушення Конституції України або інших нормативних актів народними депутатами України, державними органами та посадовими особами, які обираються, призначаються чи затверджуються Верховною Радою України; повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, територіальній цілісності України або її екологічним, політичним, економічним та культурним інтересам; повідомлення про порушення законних прав громадян та їх об'єднань.

1. Для проведення депутатського розслідування призначається комісія з числа народних депутатів України. Депутатська комісія по розслідуванню має право викликати будь-яку особу для дачі пояснень.

2. За результатами розслідування складається мотивований висновок депутатської комісії по розслідуванню, який доводиться до відома Верховної Ради України, обговорюється (ст.3.4.1) і затверджується нею.

1. Верховна Рада може створювати, коли визнає за необхідне, тимчасові контрольні, ревізійні, слідчі комісії з будь-якого питання своєї компетенції. Завдання та коло повноважень таких комісій визначаються Верховною Радою при їх створенні. Тимчасові слідчі комісії мають також повноваження, зазначені у ст.9.5.8, 9.5.10, 9.5.11.

2. Повноваження тимчасової контрольної, ревізійної чи слідчої комісії Верховної Ради припиняються автоматично з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень Верховної Ради, яка створила цю комісію.

1. Процес прийняття бюджету на наступний фінансовий рік починається після затвердження Верховною Радою поданого Президентом України звіту про виконання бюджету за минулий рік.

2. З огляду на поточний і прогнозований соціально-економічний стан постійні комісії Верховної Ради розробляють свої пропозиції щодо розробки бюджету на наступний рік і надсилають їх до постійної комісії з питань бюджету не пізніше 20 травня поточного року.

3. Постійна комісія з питань бюджету розробляє проект постанови про основні напрями бюджетної політики на наступний рік (бюджетну резолюцію) і вносить її на розгляд Верховної Ради не пізніше 15 червня поточного року.

4. Бюджетна резолюція в загальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний період. Вона є орієнтиром для Уряду України при розробці проекту державного бюджету і для Верховної Ради при розгляді бюджету і законів, що впливають на доходи і видатки державного бюджету.

5. Верховна Рада приймає постанову про основні напрями бюджетної політики на наступний рік (бюджетну резолюцію) не пізніше 1 липня. Перед розглядом проекту бюджетної резолюції Верховна Рада може прийняти рішення про звіт Президента України з питань:

1) стан виконання бюджету поточного року;

2) прогноз соціально-економічного розвитку на найближчі півтора року.

6. Жодний закон, що стосується системи оподаткування або видатків державного бюджету на наступний фінансовий рік, не може бути прийнятий Верховною Радою до затвердження бюджетної резолюції.

1. Президент України подає проект державного бюджету на розгляд Верховної Ради не пізніше 1 вересня. Проект бюджету має бути розроблений з дотриманням вимог бюджетної резолюції, а відхилення від неї - зазначені окремо і вмотивовані.

2. На ознайомлення депутатів з проектом бюджету дається не менше 20 днів.

1. Не пізніше 25 вересня Президент України представляє проект державного бюджету на засіданні Верховної Ради. З детальною доповіддю про проект бюджету виступає Міністр фінансів або особа, яка виконує його обов'язки. Щодо проекту бюджету проводиться обговорення (ст.3.4.1).

2. Протягом наступних 5 днів проект бюджету розглядається у постійних комісіях, які призначають доповідачів для участі у роботі постійної комісії з питань бюджету. Постійні комісії і депутати передають свої поправки до проекту бюджету у постійну комісію з питань бюджету.

3. Поправки можуть бути лише такого змісту:

1) скоротити статтю видатків (доходів);

2) виключити статтю видатків (доходів);

3) збільшити статтю видатків (доходів);

4) додати нову статтю видатків (доходів).

4. Якщо постійна комісія або депутат вносять пропозицію про збільшення видатків або скорочення доходів, вони зобов'язані запропонувати на ту ж саму суму, відповідно, збільшення доходів за рахунок інших джерел або скорочення видатків на іншу статтю. Постійні комісії і депутати подають до кожної поправки письмове обгрунтування. В разі недотримання цих вимог поправка до розгляду не приймається.

1. Постійна комісія з питань бюджету розглядає поправки, що надійшли у термін, визначений ч.2 ст.9.1.3, не більше двох тижнів. На цей період не призначаються засідання Верховної Ради. Про день і час засідань постійної комісії з питань бюджету офіційно повідомляються інші постійні комісії.

2. Поправки розглядаються у такому порядку:

1) якщо метою поправки є збільшення статті доходу або зменшення статті видатків, то обговорюється і голосується текст поправки;