Регламент Верховної Ради України (Розділ 5 - розділ 11). Регламент від 27.07.1994 №129/94-ВР

Верховна Рада України Регламент від 27.07.1994 №129/94-ВР
Остання редакція від 15.04.2006 втрата чинності (постановление від 16.03.2006 N 3547-IV /3547-15/)
Документ підготовлено в системі iplex
РЕГЛАМЕНТ
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
( Регламент втратив чинність на підставі Постанови ВР N 3547-IV від 16.03.2006 )
(Розділ 5 - розділ 11)
( Розділ 1 - розділ 4 див. Закон N 129а/94-ВР від 27.07.94 )
Розділ 5
ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ І СУДОВОЇ ВЛАДИ. ПЕРСОНАЛЬНІ ОБРАННЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ
Глава 5.1. РОЗГЛЯД КАНДИДАТУРИ ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ ТА
КАНДИДАТУР ДО СКЛАДУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
1. Порядок утворення Кабінету Міністрів (Уряду) України визначається Конституцією України, Законом України про Кабінет Міністрів України. Розгляд у Верховній Раді запропонованих Президентом України для затвердження кандидатури Прем'єр-міністра України та кандидатур до складу Кабінету Міністрів України здійснюється згідно з Конституцією України, цим Регламентом, Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
2. Одночасно з письмовою пропозицією про затвердження кандидатур до Верховної Ради подаються інформаційні матеріали щодо кожної з них: відомості про освіту, фах; виписка з трудової книжки про трудову діяльність; автобіографія з висвітленням найбільш істотних результатів трудової діяльності, що не становлять охоронювану законом таємницю; декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру, відомості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери відповідно до вимог, встановлених для державного службовця першої категорії; відомості (власноручно підписані кандидатом) щодо самостійного входження кандидата (або через представника) до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів тощо, що здійснюють підприємницьку діяльність; інші відомості і документи, які подаються відповідно до Закону України про постійні комісії Верховної Ради України.
3. Під час розгляду кандидатури Прем'єр-міністра України та кандидатур до складу Кабінету Міністрів України у засіданні Верховної Ради бере участь Президент України. Він може зняти з розгляду запропоновану ним кандидатуру в будь-який момент її обговорення (ст.3.4.1), але до переходу Верховної Ради до голосування щодо неї.
1. Перед внесенням на розгляд Верховної Ради кандидатури Прем'єр-міністра України вона обговорюється у відповідних постійних комісіях і може розглядатися у депутатських групах (фракціях). Перелік постійних комісій, яким доручається подати висновки щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, оголошується головуючим на пленарному засіданні; в разі заперечень з цього питання Верховною Радою приймається процедурне рішення.
2. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України виступає з доповіддю про програму майбутньої діяльності Уряду. Кожний народний депутат України має право ставити запитання Президенту України, безпосередньо кандидату, висловлювати свої думки щодо запропонованої кандидатури.
3. У разі, коли запропонована Президентом України кандидатура на посаду Прем'єр-міністра не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, Президент України представляє Верховній Раді у десятиденний строк іншу кандидатуру, щодо якої проводиться нове обговорення і голосування. Повторне подання відхиленої Верховною Радою кандидатури не допускається.
4. В обговоренні кандидатури на посаду Прем'єр-міністра та інших посадових осіб можуть брати участь тільки депутати.
1. Перед внесенням на розгляд Верховної Ради України кандидатур для затвердження і введення до складу Кабінету Міністрів України вони за дорученням Президії Верховної Ради обговорюються відповідними постійними комісіями.
2. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу Кабінету Міністрів України, не пізніш як за 3 дні до свого засідання повинні отримати від Секретаріату Верховної Ради інформаційні матеріали (зазначені в ч.2 ст.5.1.1) щодо цих кандидатур.
3. Постійні комісії, яким доручено провести попереднє обговорення зазначених вище кандидатур, готують щодо них мотивовані висновки і роблять доповіді з них на пленарних засіданнях через своїх представників, визначених ними.
1. Затвердження кандидата на посаду Прем'єр-міністра України здійснюється на засіданні Верховної Ради таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів відповідно до глави 3.7 цього Регламенту.
2. Про затвердження Прем'єр-міністра України Верховна Рада приймає постанову (ст.3.7.8, ч.2 ст.3.7.6).
Глава 5.2. ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ СУДОВОЇ ВЛАДИ, ОБРАННЯ,
ПРИЗНАЧЕННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ КЕРІВНИКІВ ІНШИХ ОРГАНІВ
1. Відповідно до підпункту 4 ч.1 ст.108 Конституції України Голова Верховної Ради представляє Верховній Раді кандидатури для обрання або призначення на посади Голови Конституційного Суду, Голови Верховного Суду, Голови Вищого арбітражного суду, Генерального прокурора, Голови Правління Національного банку, головного редактора газети Верховної Ради.
2. Кожна кандидатура для обрання або призначення на посаду персонально представляється Головою Верховної Ради, обговорюється згідно з ст.3.4.1 і голосується на пленарному засіданні.
1. Обрання Голови Конституційного Суду і Голови Верховного Суду, призначення Голови Вищого арбітражного суду, Генерального прокурора, Голови Правління Національного банку проводиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
1. Про обрання і призначення на посаду осіб, зазначених в ст.5.2.2 цього Регламенту, Верховна Рада приймає постанови (ст.3.7.8, ч.2 ст.3.7.6).
2. У разі, коли кандидат на посаду не дістав підтримки необхідної більшості депутатів, Голова Верховної Ради представляє Верховній Раді іншу кандидатуру. При цьому проводиться нове обговорення і голосування. В обговоренні кандидатур на посади, зазначені в ст.5.2.1, ч.1 ст.5.2.5, можуть брати участь тільки народні депутати України.
1. Після прийняття Верховною Радою постанов про обрання Голови Конституційного Суду України і Голови Верховного Суду України, призначення Голови Вищого арбітражного суду України, Генерального прокурора України, Голови Правління Національного банку України і головного редактора газети Верховної Ради України Голова Верховної Ради України представляє відповідним колективам обраних і призначених посадових осіб.
1. Відповідно до Конституції України Верховна Рада обирає членів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, суддів обласних, Київського та Севастопольського міських судів, призначає арбітрів Вищого арбітражного суду України, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя, затверджує президію Вищого арбітражного суду України, колегію Генеральної прокуратури України.
2. Пропозиції про персональний склад Конституційного Суду України представляє Верховній Раді України Голова Верховної Ради України і Президент України згідно з Законом України про Конституційний Суд України, членів Верховного Суду України - Голова Верховного Суду України, суддів обласних, Київського та Севастопольського міських судів - спільно Міністр юстиції України і Голова Верховного Суду України. Пропозиції про призначення арбітрів Вищого арбітражного суду України, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя подає Верховній Раді Голова Вищого арбітражного суду України.
3. Кандидатури до складу президії Вищого арбітражного суду України і колегії Генеральної прокуратури України пропонуються відповідно Головою Вищого арбітражного суду України та Генеральним прокурором України.
1. Обрання і призначення посадових осіб, зазначених у ст.5.2.1, 5.2.5, проводиться за наявності висновків відповідних постійних комісій Верховної Ради України. Застосовуються положення ч.2 ст.5.1.1.
2. Обговорення кандидатур, зазначених в ст.5.2.1, 5.2.5, і голосування по них в постійних комісіях, обрання або призначення осіб на відповідні посади проводиться на засіданні Верховної Ради в порядку, встановленому цим Регламентом та Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
1. Голосування по кандидатурах до складу Конституційного Суду України, Верховного Суду України, президії Вищого арбітражного суду України, колегії Генеральної прокуратури України здійснюється таємно шляхом подачі бюлетенів, в тому числі списком (ст.3.7.5, 3.7.8, ч.2 ст.3.7.6). Голосування по кандидатурах суддів обласних, Київського та Севастопольського міських судів, арбітрів арбітражних судів Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя може здійснюватися у відкритому нефіксованому режимі за допомогою електронної системи підрахунку голосів або таємно шляхом подачі бюлетенів, в тому числі списком.
2. Про обрання членів Конституційного Суду України і Верховного Суду України, обласних, Київського та Севастопольського міських судів, арбітрів арбітражних судів Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, затвердження членів президії Вищого арбітражного суду України, колегії Генеральної прокуратури України Верховна Рада приймає відповідні постанови.
Глава 5.3. ВІДСТАВКА ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА, ОКРЕМИХ ЧЛЕНІВ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ АБО КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ В ЦІЛОМУ
1. Питання про відставку Прем'єр-міністра, окремих членів Кабінету Міністрів або всього складу Кабінету Міністрів України підлягає включенню до порядку денного (в тому числі і до затвердженого), якщо за це проголосувало не менше 1/3 депутатів від їх фактичної кількості. Воно підлягає розгляду і обговоренню не раніше 5 і не пізніше 10 днів з моменту включення до порядку денного. Обговорення цього питання здійснюється згідно із ст.3.4.1.
2. Під час розгляду питання про відставку Прем'єр-міністра, окремих членів Кабінету Міністрів або всього складу Кабінету Міністрів України чи про довір'я їм повинно бути надано слово для виступу.
1. Рішення про відставку Прем'єр-міністра, окремих членів або всього складу Кабінету Міністрів України чи про довір'я їм вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості.
2. Голосування постанови Верховної Ради про довір'я чи недовір'я Кабінету Міністрів завжди проводиться поіменно.
Розділ 6
ЗАКОНОДАВЧА ПРОЦЕДУРА
Глава 6.1. РОЗРОБКА ПРОЕКТІВ ЗАКОНІВ
1. Розробка проектів законів здійснюється за правом, визначеним законом, за дорученням Верховної Ради, на замовлення на договірній основі, а також в ініціативному порядку. Порядок розробки проектів законів визначається Положенням про порядок розробки проектів законів.
2. Розробка законопроекту про державний бюджет є обов'язком Уряду України, передбаченим законом, і здійснюється ним за правом.
3. Верховна Рада може доручити розробку проекту закону (його структурної частини) постійній або тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради, а також Уряду. Фінансування розробки проекту закону, дорученої Верховною Радою, здійснюється за рахунок державного бюджету.
4. Розробку проекту закону (його структурної частини) на договірній основі замовляє Президія Верховної Ради за рахунок кошторису витрат Верховної Ради, про що повідомляється на пленарному засіданні.
5. В ініціативному порядку законопроекти мають право розробляти громадяни і юридичні особи. Розроблені ними законопроекти вносяться до Верховної Ради згідно з положеннями глави 6.2 від імені осіб або органів, які мають право законодавчої ініціативи, чи за їх підтримкою з обов'язковим зазначенням всіх авторів (прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи, посада, освіта, поштова адреса, телефон), які розробили законопроект або його структурні частини.
1. Законопроекти повинні бути оформлені відповідно до вимог глави 6.2 цього Регламенту та Положення про структуру, виклад, зміст і оформлення проектів законів. Законопроекти, розроблені за дорученням або на замовлення Верховної Ради, а також ті, що вносяться Президентом України або Урядом, повинні супроводжуватися пояснювальною запискою, виконаною в повному обсязі згідно з Положенням про порядок розробки проектів законів.
1. До доручення чи замовлення Верховної Ради на розробку проекту закону (його структурної частини) додаються:
1) завдання на розробку проекту закону (його структурної частини); рішення Верховної Ради з питань, зазначених у ст.6.4.4, якщо таке є;
2) законодавча пропозиція, за наслідками розгляду якої було прийнято рішення про необхідність розробки проекту закону;
3) стенографічні бюлетені засідань Верховної Ради, на яких розглядалася законодавча пропозиція про необхідність розробки проекту закону;
4) інші документи щодо розроблюваного законопроекту (його структурної частини).
Глава 6.2. ВНЕСЕННЯ І ВІДКЛИКАННЯ ЗАКОНОДАВЧИХ
ПРОПОЗИЦІЙ, ЗАКОНОПРОЕКТІВ, ПОПРАВОК
1. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України мають особи і органи, визначені Конституцією України; воно здійснюється у формі, встановленій Конституцією України та Законом України про статус народного депутата України.
1. Голова Верховної Ради попереднього скликання подає новообраній Верховній Раді перелік питань порядку денного, розгляд яких не було завершено прийняттям остаточного рішення щодо них на останній сесії Верховної Ради попереднього скликання. До переліку додаються пояснювальна записка з даними про виконану роботу щодо підготовки та розгляду цих питань, а також справи з незавершених законопроектів (ст.6.7.7).
2. Законодавчі пропозиції і законопроекти, не прийняті Верховною Радою попереднього скликання в першому читанні, вважаються відкликаними.
3. Прийняті Верховною Радою України попереднього скликання в першому чи подальшому читанні законопроекти, щодо яких не прийнято рішення про введення їх в дію, підлягають подальшому розгляду за процедурою підготовки і розгляду до другого читання, встановленої цим Регламентом.
( Частина третя статті 6.2.2 глави 6.2 в редакції Постанови ВР N 180/98-ВР від 05.03.98 )
1. Народний депутат України вносить на ім'я Верховної Ради законодавчі пропозиції, законопроекти, поправки (документи законодавчої ініціативи) в письмовій формі за своїм підписом. Якщо депутатська пропозиція підписана кількома депутатами, ініціатором її внесення вважається той, підпис якого стоїть першим; у разі, коли ініціатор внесення відкликає цю пропозицію, ініціатором її внесення вважається той, чий підпис є наступним. В одній депутатській пропозиції не можуть міститися пропозиції з різних питань порядку денного або з різних законопроектів.
2. Законодавча пропозиція повинна містити проект рішення Верховної Ради, який пропонується Верховній Раді для прийняття.
3. Пропозиції, внесені на ім'я комісії Верховної Ради, опрацьовуються нею в ході підготовки відповідних документів і на розгляд Верховної Ради можуть не подаватися. Це положення також поширюється на висновки, аналогічно внесені іншими комісіями Верховної Ради.
1. Питання, пропозиції, резолюції, додаткові статті чи пункти, поправки, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи для голосування, вносяться в письмовій формі в такій редакції, щоб щодо них можна було відповісти "так" або "ні"; при цьому ініціатор повинен уникати наявності в формулюванні кількох заперечень, підходів від негативного чи зворотнього, які б ускладнювали однозначне розуміння того, що ставиться на голосування і за що має голосувати депутат.
2. Внесений на голосування текст може супроводжуватися стислим обгрунтуванням (його зачитування не може перевищувати 1/3 часу для відповідного виступу, визначеного в ч.1 ст.3.3.1).
3. Обов'язковим є зазначення такими та обгрунтування текстів законодавчої ініціативи, які підпадають під дію ст.3.5.1 або суперечать рішенням, прийнятим згідно із ст.6.4.4.
4. Додаткові статті вносяться до законопроекту в формі пропозицій.
5. Внесення пропозицій і поправок супроводжується вказівкою, до якої редакції законопроекту вони вносяться.
1. Поправкою вважається пропозиція до іншої пропозиції, що доповнює, змінює чи виключає частину основної пропозиції. Поправка до поправки не повинна заперечувати суті самої поправки. В тексті цього Регламенту під поправкою розуміється і поправка до поправки, крім випадку, зазначеного в ч.2 ст.3.6.6.
2. Поправка до законопроекту береться до розгляду, якщо вона містить сформульований текст, що стосується однієї статті, її частини або речення.
1. Пропозиція щодо структури законопроекту чи іншого документа може містити послідовно викладені назви частин, розділів, глав, а в разі необхідності - статей законопроекту чи пунктів іншого документа. Вона може також містити відповідну структурну схему законопроекту чи його складової частини.
1. Законодавчі пропозиції і проекти законів вносяться разом з супровідною запискою, яка повинна містити обгрунтування необхідності їх розробки або прийняття, а також характеристику цілей, завдань та основних положень майбутніх законів, вказівку на їх місце у системі чинного законодавства, а також на очікувані соціально-економічні та інші наслідки їх застосування. У випадку, зазначеному в ч.1 ст.6.1.2, законопроект супроводжується пояснювальною запискою.
2. У разі внесення законодавчої пропозиції, законопроекту або поправки, реалізація яких потребує матеріальних та інших витрат за рахунок державного чи місцевих бюджетів, додаються їх фінансово-економічне обгрунтування та пропозиції щодо покриття цих витрат.
3. Внесення ініціативних законопроектів (крім тих, що вносяться Президентом України та Урядом) на ім'я Верховної Ради супроводжується вказівкою на те, що ініціатор вносить законопроект для врахування його положень відповідною головною комісією або наполягає на розгляді законопроекту Верховною Радою в першому читанні.
4. Законопроект, щодо якого Верховною Радою приймалося рішення згідно із ст.6.4.4, повинен відповідати вимогам цього рішення або супроводжуватися вказівкою про таку невідповідність та обгрунтованою пропозицією про необхідність переглянути раніше прийняте рішення чи про вирішення преюдиціального питання відповідно до положень ст.3.5.6.
5. Конституційні законопроекти або конституційні положення, які містяться в законопроектах, повинні бути зазначені як такі. Конституційними положеннями в законопроекті є ті, що потребують внесення змін чи доповнень до Конституції. Обгрунтування до законопроекту, пропозиції чи поправки повинні містити вказівку на ті їх положення, рішення щодо яких повинні прийматися іншою кількістю голосів, ніж більшість голосів депутатів від їх фактичної кількості.
6. Положення законопроекту, остаточне прийняття рішення по яких можливе лише за результатами референдуму, повинні бути зазначені як такі.
1. Проект документа, внесений в порядку законодавчої ініціативи та поширений серед депутатів, крім його назви, на титульному та наступних аркушах повинен містити відомості про:
1) назву органу, до якого він вноситься;
2) дату та ініціатора внесення і його підпис (підпис вимагається при внесенні на перше читання);
3) реєстраційний номер справи законопроекту (ст.6.7.7) та редакцію проекту документа;
4) дату роздачі або розсилки депутатам;
5) дати і перелік стадій опрацювання та розгляду, які пройшов поданий проект документа, текст останнього рішення Верховної Ради щодо нього, а також текст рішення, прийнятого відповідно до положень ст.3.5.6, якщо таке є;
6) перелік комісій Верховної Ради, яким доручено роботу по підготовці цього документа, із зазначенням головної комісії, а також тих, які подали в письмовій формі свої висновки щодо поданої редакції документа;
7) прізвище і посаду визначеного головною комісією доповідача (співдоповідача);
8) перелік законодавчих актів, на які є посилання в тексті проекту документа із зазначенням номерів статей чи пунктів, в яких міститься таке посилання;
9) авторів, які розробили внесений в порядку законодавчої ініціативи чи за підтримкою законопроект або його структурні частини (вимагається при внесенні на перше читання);
10) перелік додатків до проекту документа із зазначенням кількості аркушів кожного;
11) зміст документа, що містить назви частин, розділів, глав або, у разі їх відсутності, - назви статей (вимагається при внесенні на перше і третє читання).
2. При оформленні законодавчих пропозицій, проектів законів, поправок повинні враховуватися також інші вимоги, встановлені положеннями про порядок розробки проектів законів та про структуру, виклад, зміст і оформлення проектів законів.
1. Законодавчі пропозиції, проекти законів, які вносяться на ім'я Верховної Ради, реєструються в Секретаріаті Верховної Ради.
2. Пропозиції, поправки, зауваження до законопроекту передаються до Секретаріату Верховної Ради або безпосередньо до комісії Верховної Ради, визначеної головною з цього законопроекту. В тому ж порядку передаються висновки інших комісій Верховної Ради щодо відповідного законопроекту.
1. Внесені для розгляду Верховною Радою законодавча пропозиція чи проект закону у разі невідповідності вимогам цього Регламенту та положень про порядок розробки проектів законів і про структуру, виклад, зміст та оформлення проектів законів з урахуванням висновків головної комісії не пізніш як у п'ятнадцятиденний термін повертаються Президією Верховної Ради їх ініціаторам із зазначенням причин повернення.
2. Якщо документ, внесений у порядку законодавчої ініціативи, не повернуто ініціатору його внесення, він разом з супровідною запискою (ч.1 ст.6.2.7) у семиденний термін після перевірки на відповідність вимогам, зазначеним в розділі 6 цього Регламенту, поширюється серед депутатів та надсилається іншим особам і органам, які мають право законодавчої ініціативи. Про внесений документ оголошується на засіданні Верховної Ради. Пояснювальна записка до документа, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи (ч.1 ст.6.1.2), та додатки до них розмножуються і надсилаються Секретаріатом Верховної Ради постійним комісіям для ознайомлення депутатів, іншим особам і органам, які мають право законодавчої ініціативи, а також зареєстрованим депутатським групам (фракціям).
1. Законодавча пропозиція чи законопроект можуть бути відкликані їх ініціатором за письмовою заявою, якщо питання про їх розгляд ще не включено до порядку денного сесії Верховної Ради.
2. Законодавча пропозиція чи законопроект, включені до порядку денного сесії Верховної Ради, можуть бути відкликані лише за згодою Верховної Ради.
3. Про відкликання законодавчої пропозиції чи законопроекту оголошується на засіданні Верховної Ради.
4. Законодавча ініціатива депутата оголошується відкликаною, якщо до її прийняття Верховною Радою в першому читанні депутат втратив депутатські повноваження.
5. Законодавча ініціатива Президента України або Уряду оголошується відкликаною, якщо до її прийняття Верховною Радою в першому читанні відповідно Президент або Уряд України припинили свої повноваження чи пішли у відставку.
6. У семиденний термін після оголошення про відкликання документа законодавчої ініціативи інші особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи, можуть внести цей документ без змін або із змінами за своєю письмовою підтримкою. У разі розгляду документа законодавчої ініціативи, внесеного за підтримкою після його відкликання, посилання як на ініціатора робляться на особу чи орган, який вніс його за своєю підтримкою.
7. Документ законодавчої ініціативи, який відкликано і не внесено за підтримкою, знімається з розгляду разом з пропозиціями і поправками, які надійшли щодо нього. Про це оголошується на засіданні Верховної Ради, наступному після закінчення терміну, зазначеного у ч.6 цієї статті.
8. На засіданні Верховної Ради або головної комісії, якій доручено опрацювати законопроект, ініціатор внесеної до законопроекту пропозиції чи поправки може в усній або письмовій формі її відкликати. Особа, яка має право законодавчої ініціативи, може в усній або письмовій формі внести на цьому ж засіданні за своєю підтримкою відкликану пропозицію, поправку, для чого головуючий на засіданні надає їй позачергово слово. Якщо відкликання пропозиції, поправки або її внесення за підтримкою здійснено в письмовій формі, про них оголошується відповідно на засіданні Верховної Ради чи комісії.
1. Відхилені Верховною Радою законодавча пропозиція чи законопроект або такі, що повторюють їх за суттю, не можуть вноситися на тій же або наступній позачерговій сесії Верховної Ради даного скликання.
1. Пропозиції щодо законопроекту, який пропонується у першому читанні, чи альтернативний законопроект вносяться депутатами та іншими особами і органами, які мають право законодавчої ініціативи, не пізніш як у чотирнадцятиденний термін після прийняття Верховною Радою рішення про включення його до порядку денного сесії.
2. До повторного першого читання пропозиції вносяться у десятиденний термін після попереднього читання законопроекту. В той же термін можуть вноситися й альтернативні законопроекти, якщо розглянутий на попередньому першому читанні законопроект не був прийнятий за основу.
1. До другого читання законопроекту пропозиції вносяться до редакції законопроекту, прийнятої Верховною Радою у першому читанні за основу. Пропозиції вносяться у чотирнадцятиденний термін після прийняття законопроекту в першому читанні. До повторного другого читання законопроекту пропозиції вносяться у десятиденний термін після попереднього читання.
2. Після поширення серед депутатів законопроекту, підготовленого головною комісією до другого (повторного другого) читання, у шестиденний термін можуть вноситися:
1) пропозиції і поправки до нових текстів, які виникли в ході доопрацювання законопроекту до цього читання;
2) поправки до поправок;
3) пропозиції і поправки, запропоновані головною комісією з цього законопроекту;
4) пропозиції і поправки, запропоновані Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій);
5) пропозиції про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальні та відкладальні питання (ст.3.5.2).
1. До третього (повторного третього) читання законопроекту пропозиції вносяться у десятиденний термін після попереднього читання.
1. Верховна Рада своїм рішенням ad hoc (ч.3 ст.3.2.3) може встановити більш тривалі терміни, ніж зазначено у ст.6.2.13, 6.2.14, 6.2.15. Скорочення зазначених в цих статтях термінів здійснюється згідно з положеннями ст.6.4.5.
Глава 6.3. РОЗГЛЯД ЗАКОНОДАВЧИХ ПРОПОЗИЦІЙ,
ЗАКОНОПРОЕКТІВ, ПОПРАВОК У КОМІСІЯХ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
1. Законодавча пропозиція чи законопроект після поширення їх серед депутатів згідно з ч.2 ст.6.2.10 для попереднього розгляду та підготовки висновку про доцільність їх прийняття і включення до порядку денного сесії, а також про порядок подальшої роботи над ними передаються Президією Верховної Ради відповідним комісіям Верховної Ради з визначенням спільно з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) терміну виконання і одночасно передаються постійній комісії, до компетенції якої входять питання конституційності актів. При цьому для підготовки висновку визначається головна комісія, якій інші комісії у визначений термін подають свої висновки про наслідки розгляду ними законодавчої пропозиції чи законопроекту.
2. Стосовно законопроектів і пропозицій, зазначених в ч.2 ст.6.2.7, головна комісія і постійна комісія з питань бюджету на спільному засіданні приймають рішення щодо повноти їх фінансового обгрунтування і забезпечення. З цього питання комісії можуть запросити висновок Уряду України, а також внести свої пропозиції та обгрунтування.
3. У разі, коли щодо закріплення законопроекту за комісіями вносяться інші пропозиції, Верховна Рада приймає процедурне рішення з цього питання.
1. Постійні комісії опрацьовують законодавчі пропозиції, законопроекти, поправки та інші документи згідно з Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
2. Порядок розгляду комісією законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок та підготовки висновків щодо них визначається відповідною комісією Верховної Ради.
1. Законодавча пропозиція чи законопроект після попереднього розгляду у відповідних постійних комісіях з їх висновками передаються Президією Верховної Ради на розгляд Верховної Ради для прийняття рішення щодо включення їх до порядку денного сесії відповідно до ст.6.4.1.
2. Висновки комісій щодо законодавчої пропозиції чи законопроекту повинні обов'язково містити обгрунтування доцільності прийняття Верховною Радою того чи іншого рішення щодо відповідного законопроекту, а також пропозиції щодо порядку подальшої роботи над ним.
3. У разі необхідності комісія вносить пропозицію про застосування положень ст.6.4.4 та рекомендує перелік питань, щодо яких, на її думку, Верховна Рада має прийняти рішення.
4. Головна комісія повинна дати свої висновки і пропозиції щодо альтернативних законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради.
5. При попередньому розгляді законопроекту застосовуються положення ч.1, 2 ст.6.3.8.
1. У необхідних випадках Верховна Рада, Президія Верховної Ради (за своєю ініціативою або за поданням головної комісії) направляють законодавчу пропозицію чи законопроект на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного пошуку чи наукового дослідження; при цьому предмет і мета експертизи, пошуку, дослідження повинні бути чітко визначені. Щодо законодавчих пропозицій чи законопроектів можуть запитуватися висновки Уряду України, Верховної Ради Республіки Крим, відповідних міністерств і відомств, інших органів, установ і організацій, а також окремих фахівців.
1. Головна комісія з залученням юридичного та редакційно-видавничого відділів Секретаріату Верховної Ради запрошує ініціатора законопроекту, представників інших комісій та органів, яким доручено доопрацювання законопроекту, і розглядає внесені і не відкликані у встановленому ст.6.2.11 порядку пропозиції, поправки та готує законопроект до визначеного Верховною Радою читання.
2. Альтернативні законодавчі пропозиції і законопроекти розглядаються комісіями одночасно з основною законодавчою пропозицією чи законопроектом.
3. Депутат, який вніс пропозицію чи поправку (або за його письмовим дорученням інший депутат), має право уточнювати їх текст у ході обговорення законопроекту в комісії чи іншому органі, якому доручено доопрацювання проекту, а також відкликати та вносити за власною підтримкою пропозиції і поправки згідно із ст.6.2.11.
4. Внесені і не відкликані в ході доопрацювання законопроекту пропозиції, поправки додаються до тексту законопроекту для розгляду їх у другому чи третьому читанні; вони повинні мати суцільну нумерацію. Пропозиції та поправки, відхилені головною комісією і не відкликані у встановленому порядку, подаються комісією на обговорення при розгляді законопроекту на засіданні Верховної Ради.
1. Головна комісія не може приймати позитивне рішення щодо законопроектів, пропозицій, поправок, які суперечать рішенням, прийнятим Верховною Радою відповідно до ст.6.4.4; такі законопроекти, пропозиції, поправки включаються до таблиці пропозицій і поправок з вказівкою на мотиви відхилення їх комісією.
2. Якщо рішення, прийняте головною комісією, не збігається з рішеннями, прийнятими Верховною Радою щодо обговорюваного законопроекту, комісія викладає свої пропозиції як альтернативні і входить з обгрунтованим поданням до Верховної Ради про перегляд раніше прийнятого нею рішення. Це не виключає необхідності доопрацювання комісією законопроекту з урахуванням тих пропозицій і поправок, що відповідають прийнятим Верховною Радою щодо законопроекту рішенням.
1. Усі законопроекти, які передбачають або зумовлюють нові прибутки і видатки державного або місцевих бюджетів, подаються, крім головної комісії, і на розгляд постійної комісії, до компетенції якої входить розгляд бюджетних питань, а також Уряду України. Висновки цієї комісії, Уряду України додаються до висновку головної комісії і поширюються серед депутатів.
2. Висновок постійної комісії, до компетенції якої входять питання конституційності актів, щодо обговорюваного законопроекту додається до висновку головної комісії і поширюється серед депутатів.
3. Постійна комісія Верховної Ради, яка за дорученням або самостійно брала участь в доопрацюванні законопроекту, може прийняти рішення, за яким її висновки додаються до висновків головної комісії і поширюються серед депутатів.
1. Головна комісія вивчає законопроект на його прийнятність відповідно до ст.3.5.1 і дає висновки щодо зауважень з цих питань у разі їх надходження. Головна комісія має право увійти до Президії Верховної Ради з поданням про попередній розгляд питань щодо прийнятності за правилами, встановленими ст.3.5.5.
2. Комісії Верховної Ради у своїх висновках можуть поставити преюдиціальні або відкладальні питання (ст.3.5.2). Комісії не вирішують цих питань, а лише викладають щодо них свої пропозиції.
1. Якщо у висновках комісій Верховної Ради, які за дорученням брали участь у роботі над законодавчою пропозицією чи законопроектом, є розбіжності, вони вживають заходів до їх врегулювання. Питання, з приводу яких не досягнуто згоди, виносяться на розгляд Верховної Ради. В цьому випадку висновки комісій поширюються серед депутатів.
1. Доопрацьований законопроект за поданням головної комісії включається Президією Верховної Ради до першого розділу порядку денного сесії (ст.2.4.1), а подальше включення його до порядку денного засідання Верховної Ради здійснюється відповідно до ст.2.5.1 і ч.1 ст.2.5.2, ч.5 ст.2.4.4.
Глава 6.4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО РОЗГЛЯДУ
ЗАКОНОПРОЕКТІВ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ
1. Після попереднього розгляду законопроекту у відповідних комісіях Верховної Ради, проведеного згідно з положеннями глави 6.3, Верховна Рада не пізніш як у п'ятнадцятиденний термін вирішує відповідно до ст.2.4.3, 2.4.4 питання щодо включення цього законопроекту до порядку денного сесії та про порядок продовження роботи над ним.
2. Відносно законодавчої пропозиції Верховна Рада у встановленому ч.1 цієї статті порядку приймає рішення щодо включення розробки відповідного законопроекту до порядку денного сесії та подальшої роботи над ним.
3. Якщо головна комісія у визначений ч.1 ст.6.3.1 термін не підготує висновок щодо доцільності прийняття відповідного законопроекту і включення його до порядку денного сесії, Верховна Рада у п'ятнадцятиденний термін після письмового звернення з цього приводу ініціатора внесення документа законодавчої ініціативи розглядає це питання на пленарному засіданні та приймає відповідне рішення.
1. Верховна Рада після прийняття рішення про включення до порядку денного сесії питання про розробку або доопрацювання законопроекту може прийняти рішення про створення тимчасової спеціальної комісії як головної для виконання цієї роботи.
2. У процесі розгляду законопроекту зазначена у ч.1 цієї статті комісія може створюватися без додаткового включення цього питання до порядку денного засідання після проведення обговорення з цього законопроекту.
3. У разі, коли Верховною Радою створено тимчасову спеціальну комісію, раніше визначена головна комісія через Секретаріат Верховної Ради передає їй справу законопроекту (ст.6.7.7).
1. Верховна Рада після розгляду законопроекту в тому чи іншому читанні може передати його на додатковий розгляд з визначенням терміну доопрацювання тим же комісіям, або комісіям в іншому складі, або іншим комісіям Верховної Ради.
1. У разі необхідності, зокрема за зверненням головної комісії Верховної Ради чи іншого органу, якому доручено розробку або доопрацювання законопроекту (його структурної частини), Верховна Рада проводить обговорення і приймає рішення щодо основних положень, принципів, критеріїв, на яких має бути засновано чи доопрацьовано відповідний законопроект (його структурну частину).
1. Після прийняття рішення про включення законопроекту до порядку денного сесії або в ході його наступного розгляду Верховна Рада після скороченого обговорення (ст.3.4.2) може прийняти рішення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості про визнання законопроекту невідкладним. У цьому разі терміни, зазначені у ст.6.2.13-6.2.15, 6.5.1, 6.6.1, 6.7.1 можуть скорочуватися, але не більш як наполовину.
1. Верховна Рада розглядає законопроекти на пленарних засіданнях, які проводяться згідно з правилами, встановленими розділом 3 цього Регламенту, з урахуванням особливостей, викладених у розділі 6.
2. Розгляд і прийняття законопроекту Верховною Радою включає: обговорення і схвалення основних положень в основному, обговорення і схвалення постатейно та в цілому (розгляд в трьох читаннях). Прийняття рішення щодо законопроекту може бути відокремлено в часі від його розгляду.
( Частина друга статті 6.4.6 із змінами, внесеними згідно зПостановою ВР N 1426-III від 08.02.2000 )
3. Кількість повторних читань законопроекту не обмежується.
4. Неподання в установлений термін висновків щодо законопроекту Урядом України, Верховною Радою Республіки Крим, експертами, комісіями та іншими визначеними цим Регламентом органами, установами, організаціями, не перешкоджає розгляду цих законопроектів Верховною Радою та її органами.
1. Рішення щодо подальшої роботи над законопроектом, розглянутим у тому чи іншому читанні, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості.
2. Законопроекти, в тому числі і конституційні, приймаються у першому читанні більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
3. Законопроекти приймаються у другому і третьому читаннях більшістю голосів, зазначеною в ст.3.2.2.
4. Проект рішення Верховної Ради щодо законопроекту, розглянутого в тому чи іншому читанні, не направляється для додаткового доопрацювання в комісії; це не виключає застосування положень ст.6.6.6 при визначенні питань, зазначених в ч.3 ст.6.6.9, підпункті 2 ч.1 ст.6.7.5.
1. Законодавча пропозиція чи законопроект, не прийняті Верховною Радою остаточно, з її рішенням щодо них відразу направляються Секретаріатом Верховної Ради Президенту України та Уряду. У разі відхилення законодавчої пропозиції чи законопроекту Секретаріат Верховної Ради повідомляє про це Президента України та Уряд.
Глава 6.5. РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТІВ У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ
1. Законопроект, підготовлений головною комісією до першого читання, висновки відповідних комісій та інші матеріали до нього надаються депутатам не пізніш як за 6, а такі, що стосуються Конституції або конституційних законів, - не пізніш як за 14 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради.
2. Поправки і пропозиції, внесені перед першим читанням законопроекту, на розгляд Верховної Ради не подаються, за винятком тих, що стосуються структури законопроекту (ст.6.2.6), його основних положень, принципів, критеріїв (ст.6.4.4), питань про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальних та відкладальних питань (ст.3.5.2).
1. При підготовці законопроекту до першого читання головна комісія бере один з текстів законопроектів за основу або складає інший текст.
2. Головною комісією при підготовці законопроекту до першого читання можуть бути викладені в ньому альтернативні варіанти спірних положень, які відтворюються у законопроекті у другому читанні, якщо їх не буде відхилено відповідно до положень ст.6.4.4.
3. Верховна Рада розглядає у першому читанні ті альтернативні законопроекти, у поданні яких міститься таке наполягання (за винятком внесених Президентом України або Урядом). Органи, які мають право законодавчої ініціативи, визначають особу, яка представлятиме внесений ними законопроект.
1. При першому читанні законопроекту Верховна Рада заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надходження, співдоповідь головної комісії, заслуховує відповіді на запитання, обговорює (ст.3.4.1) основні положення законопроекту і його структуру (частини, розділи, глави, статті, повноту і послідовність їх викладення), заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опублікування законопроекту для народного обговорення, приймає рішення відповідно до ст.6.5.4, 6.5.5.
2. У разі внесення альтернативних законопроектів Верховна Рада одночасно обговорює їх у першому читанні і приймає рішення про те, який з проектів, що розглядаються, взяти за основу для підготовки до другого читання, або доручає комісіям разом з ініціаторами об'єднати внесені проекти в один і подати його на повторне перше читання. При розгляді альтернативних законопроектів Верховна Рада може прийняти за основу їх частини або окремі положення.
3. При першому читанні законопроекту можуть застосовуватися положення статті 3.4.2 та частини другої статті 6.6.3.
( Частина третя статті 6.5.3 в редакції Постанови ВР N 1426-III від 08.02.2000 )
1. За наслідками обговорення законопроекту в першому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:
1) відхилення законопроекту (в тому числі у спосіб, зазначений в ч.5 ст.3.2.1);
2) передачу законопроекту на доопрацювання з встановленням строку доопрацювання і повторне подання його на перше читання;
3) опублікування законопроекту для народного обговорення, доопрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання на перше читання;
4) прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацюванням) і доручення відповідним комісіям підготувати законопроект на друге читання.
2. За наявності на першому читанні питань про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальних чи відкладальних питань (ст.3.5.2) щодо законопроекту або його структурних частин Верховна Рада приймає відповідні рішення.
3. У разі направлення законопроекту на доопрацювання Верховна Рада відповідно до ст.6.4.4 може визначити основні положення, принципи, критерії, яким повинен відповідати доопрацьований законопроект чи його структурні частини.
4. У разі опублікування законопроекту для народного обговорення повинні бути вказані всі розробники законопроекту (його структурних частин), а також ініціатори внесення.
1. Якщо в ході першого читання Верховна Рада визнає поданий законопроект таким, що не потребує доопрацювання, вона може прийняти рішення про перехід відразу до його другого читання.
1. На повторне перше читання головна комісія подає доопрацьований законопроект відповідно до схвалених Верховною Радою основних положень у новій його редакції з окремим додатком, який містить пропозиції щодо структури законопроекту (ст.6.2.6), пропозиції і поправки до статей, які надійшли після попереднього читання, та висновки головної комісії щодо кожної пропозиції і поправки. На голосування Верховної Ради ставляться пропозиції і поправки, зазначені в ч.2 ст.6.5.1. При повторному першому читанні застосовуються положення ст.6.5.1, 6.5.4, 6.5.5, ч.2 ст.6.6.3.
1. З урахуванням пропозиції головної комісії щодо законопроекту, поданого нею на повторне перше читання і викладеного в новій редакції, Верховна Рада, не переходячи до обговорення законопроекту або в ході його обговорення, може прийняти рішення про передачу законопроекту на обговорення депутатам і всім постійним комісіям Верховної Ради з зазначенням терміну внесення пропозицій, поправок і висновків комісій (внутрішнє читання).
2. До законопроекту, викладеного в новій редакції, вносяться нові поправки, пропозиції і висновки комісій.
3. За наслідками розгляду законопроекту в новій редакції депутатами і постійними комісіями, іншими особами і органами, які мають право законодавчої ініціативи, головна комісія готує його на друге читання.
1. У разі винесення законопроекту на народне обговорення він публікується в друкованому органі, визначеному Верховною Радою, а також може бути надрукований в інших виданнях.
2. Пропозиції і зауваження, а також альтернативні законопроекти, що надійшли в ході обговорення законопроекту, узагальнюються і попередньо розглядаються комісіями Верховної Ради, яким доручено опрацювання законопроекту. Узагальнені матеріали комісії надсилають до головної комісії, яка їх остаточно опрацьовує і доповідає про них Верховній Раді. При цьому на повторне перше читання Верховної Ради подаються ті законопроекти та зазначені в ч.2 ст.6.5.1 пропозиції і поправки, що своєчасно були внесені за підтримкою особами та органами, які мають право законодавчої ініціативи.
Глава 6.6. РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТІВ У ДРУГОМУ ЧИТАННІ
1. Законопроект, підготовлений до другого чи повторного другого читання, висновки відповідних комісій та інші матеріали до нього поширюються серед депутатів не пізніш як за 12, а той, що пов'язаний з Конституцією чи є проектом конституційного закону, - за 16 днів до розгляду цього законопроекту на засіданні Верховної Ради.
2. Законопроект, підготовлений до другого чи повторного другого читання, повинен бути завізований керівниками юридичного і редакційно-видавничого відділів Секретаріату Верховної Ради і підписаний головою головної комісії. Якщо законопроект завізований з зауваженнями, вони додаються до матеріалів, які поширюються серед депутатів разом з законопроектом.
3. Таблиця додаткових пропозицій, поправок, виконана головною комісією згідно з ч.2 ст.6.6.2, або таблиця, зазначена в ч.3 тієї ж статті, поширюється серед депутатів не пізніш як за 2, а ті, що пов'язані з Конституцією чи проектами конституційних законів, - за 4 дні до розгляду законопроекту на засіданні Верховної Ради.
1. Законопроект до другого читання з додержанням вимог ст.6.2.8 подається у вигляді таблиці, яка містить:
1) законопроект, прийнятий в першому читанні за основу (з урахуванням вимоги ч.2 ст.6.5.2);
2) всі внесені і не відкликані у встановленому порядку (ст.6.2.11) пропозиції, поправки (можливо із стислою довідкою), що мають суцільну нумерацію і розміщуються поряд з відповідними їм статтями законопроекту в порядку їх голосування згідно із ст.3.6.4, 3.6.6 з зазначенням ініціаторів їх внесення;
3) висновки головної комісії щодо зазначених у підпункті 2 цієї статті пропозицій, поправок, поправок до поправок, в тому числі і з вказівками на те, які з них комісія вважає альтернативними (ч.1 ст.3.6.4);
4) законопроект, запропонований головною комісією в остаточній редакції, та інформацію відповідно до ч.5, 6 ст.6.2.7.
2. Таблиця додаткових пропозицій, поправок, поправок до поправок, внесених відповідно до ч.2 ст.6.2.14, поряд з зазначеною в ст.6.2.8 інформацією повинна містити:
1) номер відповідної статті законопроекту (без її тексту);
2) наскрізний номер пропозиції чи поправки (підпункт 2 ч.1 цієї статті), до якої внесено додаткові пропозиції, поправки;
3) додаткові пропозиції, поправки, поправки до поправок;
4) інформацію, аналогічну зазначеній в підпунктах 3, 4 ч.1 цієї статті.
3. Головна комісія може звести в одну таблицю дані, зазначені в ч.1, 2 цієї статті.
РЕГЛАМЕНТ
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
(Розділ 5 - розділ 11)
Розділ 5
ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ І СУДОВОЇ ВЛАДИ. ПЕРСОНАЛЬНІ ОБРАННЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ
Глава 5.1. РОЗГЛЯД КАНДИДАТУРИ ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ ТА
КАНДИДАТУР ДО СКЛАДУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
1. Порядок утворення Кабінету Міністрів (Уряду) України визначається Конституцією України, Законом України про Кабінет Міністрів України. Розгляд у Верховній Раді запропонованих Президентом України для затвердження кандидатури Прем'єр-міністра України та кандидатур до складу Кабінету Міністрів України здійснюється згідно з Конституцією України, цим Регламентом, Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
2. Одночасно з письмовою пропозицією про затвердження кандидатур до Верховної Ради подаються інформаційні матеріали щодо кожної з них: відомості про освіту, фах; виписка з трудової книжки про трудову діяльність; автобіографія з висвітленням найбільш істотних результатів трудової діяльності, що не становлять охоронювану законом таємницю; декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру, відомості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери відповідно до вимог, встановлених для державного службовця першої категорії; відомості (власноручно підписані кандидатом) щодо самостійного входження кандидата (або через представника) до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів тощо, що здійснюють підприємницьку діяльність; інші відомості і документи, які подаються відповідно до Закону України про постійні комісії Верховної Ради України.
3. Під час розгляду кандидатури Прем'єр-міністра України та кандидатур до складу Кабінету Міністрів України у засіданні Верховної Ради бере участь Президент України. Він може зняти з розгляду запропоновану ним кандидатуру в будь-який момент її обговорення (ст.3.4.1), але до переходу Верховної Ради до голосування щодо неї.