1. Для цілей цієї Угоди вважається, що товар походить з тієї Стороні, в якій відбулася остання виробнича операція, якщо на території Сторони або на території обох Сторін відповідно до Статті 3.3 він був:
(a) повністю вироблений у розумінні Статті 3.4;
(b) вироблений виключно з матеріалів, що походять з відповідної Сторони, в тому числі з матеріалів, зазначених у Статті 3.5(2); або
(c) підданий достатній переробці у розумінні Статті 3.5.
2. Крім випадків, передбачених у Статтях 3.3(3)та 3.3(4), умови, викладені в цій Главі щодо набуття статусу походження, повинні постійно виконуватися безперервно на території однієї або обох Сторін.
Стаття 3.3: Кумуляція походження
1. Товар, який походить з Сторони, вважається товаром, що походить з іншої Сторони, якщо він використовувався там як матеріал для виробництва товару.
2. Експортер може враховувати виробництво, проведене на території іншої Сторони з матеріалом іншого походження, для цілей визначення статусу походження товару.
3. З урахуванням пункту 4, якщо, відповідно до Угоди СОТ, кожна Сторона має угоду про вільну торгівлю з іншою державою, що не є Стороною, з якою також має угоду про вільну торгівлю інша Сторона, матеріали держави, що не є Стороною, можуть враховуватися при визначенні походження товару у рамках цієї Угоди.
4. Сторона має привести в дію пункт 3 за згодою Сторін на відповідних умовах.
Стаття 3.4: Повністю одержані товари
Зазначені нижче товари вважаються повністю одержаними у Стороні:
(a) корисні копалини та інші неживі природні ресурси, видобуті або одержані на території Сторони;
(b) овочі, рослини та товари рослинного походження, вирощені або зібрані на території Сторони;
(c) живі тварини, народжені та вирощені на території Сторони;
(d) продукція:
(i) одержана від живих тварин на території Сторони;
(ii) із забитих тварин, народжених і вирощених на території Сторони;
(e) продукція:
(i) мисливського промислу, ловлі або рибальського промислу, здійснюваного на території Сторони;
(ii) аквакультури, вирощена на території Сторони;
(f) риба, молюски та інші морські організми, видобуті з моря, морського дна, океанського дна чи надр за межами територіальних вод Сторін судном, що зареєстроване, приписане або включене в реєстр Сторони і має право ходити під її прапором;
(g) продукція, виготовлена на борту плавзаводів Сторін виключно з продукції, зазначеної в пункті (f), за умови, що такі плавзаводи зареєстровані, приписані або включені в реєстр Сторони і мають право ходити під її прапором;
(h) корисні копалини та інші неживі природні ресурси, добуті або видобуті з морського дна, надр або океанського дна Району, як визначено статтею 1(1) UNCLOS, Стороною чи особою Сторони, за умови, що Сторона або особа Сторони має права на розробку цього морського дна, надр або океанського дна;
(i) сировина, видобута з товарів, що були у вжитку, зібраних на території Сторони, за умови, що ці товари придатні виключно для такої переробки;
(j) компоненти, видобуті з товарів, що були у вжитку, зібраних на території Сторони, за умови, що ці товари придатні тільки для такого використання, якщо компонент:
(i) входить до складу іншого товару; або
(ii) піддавався подальшій обробці, що призвела до появи товару з експлуатаційними показниками або строками експлуатації, еквівалентними або подібними до строків і показників нового товару такого ж типу; та
(k) товари на будь-якій стадії виробництва, що виготовляється на території Сторони виключно з товарів, зазначених у пунктах (a) - (j).
Стаття 3.5: Достатня переробка
1. Для цілей Статті 3.2 товари, що не повністю одержані, вважаються такими, що піддавались достатній переробці, якщо задовольняються умови, зазначені у Додатку 3-A.
2. Якщо матеріал іншого походження піддається достатній переробці, одержаний з нього товар вважається таким, що походить з відповідної Сторони, і матеріали іншого походження у складі такого товару не враховуються, за умови, що надалі такий товар використовується у виробництві іншого товару.
Стаття 3.6: Допустимі відхилення
1. Незважаючи на положення Статті 3.5(1), та за винятком того, як передбачено у пунктах 2,3 та 4, якщо матеріали іншого походження, що використовуються у виробництві товару, не відповідають умовам, визначеним у Додатку 3-A, товар може вважатися таким, що походить з відповідної Сторони, за умови, що:
(a) сукупна вартість матеріалів іншого походження не перевищує 10 відсотків від вартості транзакції або ціни франко-завод товару;
(b) будь-які частки, визначені у Додатку 3-A як відсоток від максимальної вартості, обсягу або маси матеріалів іншого походження не перевищені внаслідок застосування цього пункту; та
(с) товар відповідає всім іншим застосовним вимогам цієї Глави.
2. Товар Груп 50 - 60 Гармонізованої системи, який є товаром іншого походження, оскільки певні матеріали іншого походження, використані у його виробництві, не відповідають вимогам, встановленим для цього товару в Додатку 3-A, незважаючи на це вважається таким, що походить з відповідної Сторони, якщо сукупна маса цих матеріалів не перевищує 10 відсотків від сукупної маси цього товару.
3. До товарів Груп 61 - 62 Гармонізованої системи застосовується Примітка до Групи 61 або Групи 62, залежно від конкретної ситуації.
4. Товар Групи 63 Гармонізованої системи, який є товаром іншого походження, оскільки певні матеріали іншого походження, використані у виробництві складової товару, що визначає тарифну класифікацію товару, не відповідають вимогам, встановленим для цього товару в Додатку 3-A, незважаючи на це вважається таким, що походить з відповідної Сторони, якщо сукупна маса всіх матеріалів у складі цієї складової не перевищує 10 відсотків від сукупної маси цього компоненту.
5. Дія Статті 3.7(с) поширюється на пункти 1-4.
6. Пункт 1 не застосовується до товарів, повністю одержаних у Стороні у розумінні Статті 3.4.
Стаття 3.7: Одиниця кваліфікації
Для цілей цієї Глави:
(a) тарифна класифікація конкретного товару або матеріалу визначається відповідно до Гармонізованої системи;
(b) якщо товар, що складається з групи або комплекту виробів або компонентів, класифікується відповідно до умов Гармонізованої системи в одній з ними товарній позиції або підпозиції, всі разом вони становлять єдиний товар; та
(c) якщо партія товару складається з кількох ідентичних товарів, що класифікуються в одній товарній позиції або товарній підпозиції Гармонізованої системи, кожен з цих товарів повинен розглядатися окремо.
Стаття 3.8: Упаковка та пакувальні матеріали та контейнери
1. У випадках, коли відповідно до Правила 5 Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи упаковка включається до складу товару для цілей класифікації, вона враховується при визначенні того, чи всі матеріали іншого походження, які використовуються у виробництві товару, відповідають вимогам, встановленим у Додатку 3-A.
2. Пакувальні матеріали та контейнери, в які товар пакується для транспортування, не враховуються при визначенні походження такого товару.
Стаття 3.9: Відокремлення однорідних матеріалів або товарів для цілей обліку
1. Якщо:
(a) використані у виробництві товару матеріали, що походять з відповідної Сторони, та матеріали іншого походження є однорідними, то для визначення походження однорідних матеріалів не вимагається їх фізичне відокремлення та окрема ідентифікація і дозволяється визначати їх походження за системою управління запасами.
(b) однорідні товари, що походять з відповідної Сторони, або товари іншого походження були фізично об’єднані або змішані на складі Сторони до їх експортування іншій Стороні, для визначення походження однорідних товарів не вимагається їх фізичне відокремлення та окрема ідентифікація і дозволяється визначати походження за системою управління запасами.
2. Система управління запасами повинна:
(a) забезпечувати, щоб у будь-який момент статус походження одержали не більше товарів, ніж у разі фізичного відокремлення однорідних матеріалів або однорідних товарів;
(b) зазначати кількість матеріалів або товарів, що походять з відповідної Сторони, або іншого походження разом з датою їх включення в відомість інвентаризації, та, якщо це вимагається відповідним правилом визначення походження, разом із вартістю цих матеріалів або товарів;
(c) зазначати кількість товарів, виготовлених з використанням однорідних матеріалів, або кількість однорідних товарів, що поставляються клієнтам, які вимагають засвідчення походження з певної Сторони для цілей отримання преференційного тарифного режиму за цією Угодою, та клієнтам, які не вимагають такого засвідчення; та
(d) зазначати, чи відомість інвентаризації товарів, що походять з відповідної Сторони, була надана у кількості, достатній для того, щоб довести наявність у цих товарів статусу походження.
3. Для цілей пункту 1 "однорідні матеріали" або "однорідні товари" означають матеріали або товари одного виду та однакової комерційної якості, з однаковими технічними та фізичними характеристиками, та які неможливо відрізнити один від одного для цілей визначення походження.
Стаття 3.10: Комплектуючі, запасні частини та інструменти
Комплектуючі, запасні частини та інструменти, що поставляються разом з товаром, є стандартними комплектуючими, запасними частинами та інструментами і поставляються за однією накладною з товаром у стандартній для товару кількості та за стандартною вартістю:
(a) враховуються при обчисленні вартості відповідних матеріалів іншого походження у випадках, коли застосовне до товару правило визначення походження, викладене у Додатку 3-A, зазначає максимальну частку вартості матеріалів іншого походження; та
(b) не враховуються при визначенні того, чи всі матеріали іншого походження, використані у виробництві товару, підпадають під відповідну зміну тарифної класифікації чи інші вимоги, викладених у Додатку 3-A.
Стаття 3.11: Набори
1. За винятком того, як передбачено в Додатку 3-А, набір, класифікований як такий в результаті застосування Правила 3 Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи, вважається товаром, що походить з відповідної Сторони, за умови, що:
(a) всі товари, що входять до складу такого набору, вважаються товарами, що походять з відповідної Сторони; або
(b) якщо до складу набору входить товар іншого походження, вартість товарів іншого походження, що входять до цього набору, не має перевищувати 25 відсотків вартості транзакції або ціни франко-завод такого набору.
2. Вартість товарів іншого походження, що входять до набору, обчислюється у такий саме спосіб, як і вартість матеріалів іншого походження.
3. Вартість транзакції або ціна франко-завод набору обчислюється у такий саме спосіб, як і вартість транзакції або ціна франко-завод товару.
Стаття 3.12: Нейтральні елементи
Для встановлення походження товару не обов’язково визначати походження наступних елементів, що могли використовуватись для його виробництва:
(a) електрична енергія та паливо;
(b) промислове устаткування та обладнання;
(c) машини та інструменти;
(d) матеріалів, що не входять та не повинні входити до складу кінцевого товару.
Стаття 3.13: Транзит через країну, що не є Стороною
1. Товар, виготовлений відповідно до вимог Статті 3.2, не вважається таким, що походить з відповідної Сторони, якщо після такого виробництва товар:
(a) піддається подальшій переробці чи іншим операціям за межами території Сторін, за винятком розвантаження, перевантаження чи будь-якої іншої операції, необхідної для збереження його у доброму стані, для транспортування на територію Сторони; або
(b) не перебуває під митним контролем під час знаходження за межами території Сторін.
2. Зберігання товарів і партій товарів або розбивка партій товарів на кілька частин дозволяються під відповідальність експортера або наступного власника товарів, та за умови, що товари залишаються під митним контролем в країні або країнах транзиту.
Стаття 3.14: Повернення товарів, що походять з відповідної Сторони
У разі повернення товару, що походить з відповідної Сторони і був експортований до країни, що не є Стороною, цей товар має вважатися товаром іншого походження, крім випадків, коли митним органам може бути доведено задовільним чином, що товар, який повертається:
(a) є тим саме товаром, що був експортований; та
(b) не піддавався жодним операціям, окрім необхідних для його збереження у доброму стані.
Частина C - Процедури визначення походження
Стаття 3.15: Підтвердження походження
1. Товари, що походять з України, при ввезенні в Канаду, та товари, що походять з Канади, при ввезенні в Україну користуються перевагами преференційного тарифного режиму в рамках цієї Угоди на підставі декларації ("декларація про походження").
2. Декларація про походження зазначається на інвойсі або іншому комерційному документі, що містить опис товару, який походить з відповідної Сторони, з достатньою для його ідентифікації деталізацією.
3. Версії тексту декларації про походження різними мовами наведені у Додатку 3-B.
Стаття 3.16: Зобов’язання стосовно експорту
1. Кожна Сторона забезпечує, щоб декларація про походження, зазначена у Статті 3.15(1), була заповнена експортером на території Сторони, з якої походить товар, для отримання преференційного тарифного режиму для цього товару на території іншої Сторони.
2. Кожна Сторона вимагає, щоб експортер, який заповнює декларацію про походження, на вимогу митного органу Сторони-експортера надав копію декларації про походження і всі документи, що підтверджують статус походження відповідних товарів, у тому числі супровідні документи або письмові довідки від виробників або постачальників, а також виконав інші вимоги цієї Глави.
3. Кожна Сторона вимагає, щоб декларація про походження була оформлена та підписана експортером, якщо Сторонами не передбачено інакше.
4. Декларація про походження може бути заповнена експортером під час експортування або після експортування товару, до якого вона відноситься, за умови, що вона буде надана Стороні-імпортеру упродовж двох років або довшого строку, визначеного законодавством Сторони-імпортера, після імпортування товару, на який вона оформлена.
5. Митний орган Сторони-імпортера може, відповідно до національного законодавства, дозволити використання декларації про походження до декількох партій ідентичних товарів, що походять з відповідної Сторони, упродовж строку, що не перевищує 12 місяців від дати, зазначеної експортером у декларації.
6. Експортер, який заповнив декларацію про походження і дізнався або має підстави вважати, що декларація про походження містить неточну інформацію, негайно письмово сповіщає імпортера про будь-які зміни, що впливають на статус походження кожного товару, якого стосується декларація про походження.
7. Сторони можуть дозволити створення системи, яка дає можливість подання декларації про походження в електронній формі і безпосередньо експортером на території однієї Сторони імпортеру на території іншої Сторони, у тому числі заміну підпису експортера на декларації про походження електронним підписом або ідентифікаційним кодом.
Стаття 3.17: Термін дії декларації про походження
1. Декларація про походження є дійсною упродовж 12 місяців з дати її заповнення експортером або упродовж довшого терміну, встановленого Стороною-імпортером. Звернення до митних органів Сторони-імпортера за наданням преференційного тарифного режиму приймаються упродовж терміну дії декларації про походження.
2. Декларація про походження, що подається митному органу Сторони-імпортера після закінчення терміну дії, зазначеного в пункті 1, може бути прийнята для надання преференційного тарифного режиму згідно з законодавством Сторони-імпортера.
Стаття 3.18: Зобов’язання стосовно імпорту
1. Кожна Сторона забезпечує, щоб для звернення за наданням преференційного тарифного режиму імпортер:
(a) надав митному органу Сторони-імпортера декларацію про походження відповідно до вимог та процедур, застосовуваних Стороною-імпортером;
(b) якщо цього вимагає митний орган Сторони-імпортера, надав переклад декларації про походження; та
(c) якщо цього вимагає митний орган Сторони-імпортера, надав на додаток або як частину декларації свідчення про відповідність товару умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.
2. Кожна Сторона вимагає, щоб імпортер, який дізнався або має підстави вважати, що декларація про походження товару, якому наданий преференційний тарифний режим, містить неправильну інформацію, негайно письмово сповістив митний орган Сторони-імпортера про будь-яку зміну, що впливає на статус походження цього товару, та здійснив митні платежі, що підлягають сплаті.
3. Якщо імпортер звертається за наданням преференційного тарифного режиму для товару, що імпортується з території іншої Сторони, Сторона-імпортер може відмовити у наданні преференційного тарифного режиму у разі невиконання імпортером будь-якої вимоги цієї Глави.
4. Сторона забезпечує, відповідно до свого національного законодавства, що у разі ввезення на територію цієї Сторони товару, який був би кваліфікований як такий, що походить з відповідної Сторони, якби на момент його ввезення імпортер мав декларацію про походження, імпортер цього товару має право упродовж не менше ніж трьох років з дати ввезення подати заяву про відшкодування йому мита, сплаченого через те, що до товару не був застосований преференційний тарифний режим.
Стаття 3.19: Підтвердження транзиту через країну, що не є Стороною
1. Кожна Сторона через свої митні органи може вимагати від імпортера підтвердження того, що товар, щодо якого імпортер звертається для надання преференційного тарифного режиму, транспортувався відповідно до положень Статті 3.13, надавши для цього:
(a) документи перевізника, у тому числі товаросупровідні або товарно-транспортні накладні, із зазначенням маршруту транспортування і всіх місць відвантаження та перевантаження товару до його ввезення; та
(b) у разі транзиту товару через території Сторін або його перевантаження за межами територій Сторін - копії документів митного контролю із зазначенням для цього митного органу, що товар залишався під митним контролем під час перебування за межами території Сторін.
Стаття 3.20: Ввезення партіями
У випадках, коли на вимогу імпортера та на умовах, встановлених митними органами Сторони-імпортера, товари у розібраному чи незібраному вигляді у розумінні Правила 2 (а) Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи, що відносяться до Розділів XVI та XVII або товарних позицій 7308 і 9406 Гармонізованої системи, імпортуються партіями, єдина декларація про походження на ці товари надається на вимогу такому митному органу при ввезенні першої партії.
Стаття 3.21: Звільнення від надання декларації про походження
1. Сторона може, відповідно до національного законодавства, звільнити від необхідності подання декларації про походження, як зазначено у Статті 3.18, при ввезенні з іншої Сторони невеликих партій товарів, що походять з іншої Сторони, та товарів, що входять до складу особистого багажу пасажира, який прибув з іншої Сторони.
2. Сторона може не поширювати дію пункту 1 на будь-яке ввезення товарів, якщо таке ввезення є частиною низки ввезень і є підстави обґрунтовано вважати, що ввезення здійснювалося або було організоване з метою ухилення від виконання вимог цієї Глави, що стосуються декларації про походження.
3. Сторони можуть встановлювати обмеження щодо вартості товарів, зазначених у пункті 1, та повідомляють одна одній про такі обмеження.
Стаття 3.22: Супровідні документи
Документи, зазначені в Статті 3.16(2), можуть включати документи, що стосуються:
(a) виробничих процесів, яким піддавався товар, що походить з відповідної Сторони, або матеріали, використані у виробництві такого товару;
(b) придбання, вартості, ціни та оплати за товар;
(c) походження, придбання, вартості, ціни та оплати за всі матеріали, в тому числі за нейтральні елементи, використані у виробництві товару; та
(d) відвантаження товару.
Стаття 3.23: Зберігання документації
1. Кожна Сторона вимагає, щоб експортер, який заповнив декларацію про походження, зберігав копію цієї декларації, а також всі супровідні документи, зазначені у Статті 3.22, упродовж трьох років після оформлення декларації про походження або довшого строку, визначеного Стороною-експортером.
2. Кожна Сторона передбачає, що у випадках, коли експортер при оформленні декларації про походження спирався на письмову довідку виробника, виробник зобов’язаний зберігати облікові матеріали відповідно до пункту 1.
3. У випадках, коли це передбачено в законодавстві Сторони-імпортера, імпортер, якому був наданий преференційний тарифний режим, зберігає документацію на ввезену продукцію, включаючи копію декларації про походження, упродовж трьох років з дати, коли преференційний режим було надано, або упродовж довшого періоду, встановленого Стороною-імпортером.
4. Кожна Сторона, відповідно до свого законодавства, дозволяє імпортерам, експортерам та виробникам на своїй території зберігати документацію або облікові матеріали на будь-якому носії, за умови, що ця документація або облікові матеріали можуть бути отримані та роздруковані з такого носія.
5. Сторона вправі відмовити у преференційному тарифному режимі щодо товару, походження якого перевіряється, якщо імпортер, експортер або виробник товару, який зобов’язаний зберігати облікові матеріали або документацію відповідно до цієї Статті:
(a) не зберігав облікові матеріали або документацію, що стосуються визначення походження товару, відповідно до вимог цієї Глави; або
(b) відмовляє у наданні доступу до цих облікових матеріалів або документації.
Стаття 3.24: Розбіжності та формальні помилки
1. Виявлення неістотних розбіжностей між даними декларації про походження та даними документації, що подається в митні органи для оформлення ввезення товару, не позбавляє, через цей факт, юридичної сили декларацію про походження, якщо буде встановлено, що ця документація відповідає поставленому товару.
2. Очевидні формальні помилки, такі, як друкарські помилки, у декларації про походження, не призводять до відмови в її прийнятті, якщо ці помилки не викликають сумнівів щодо правильності інформації, викладеної в документі.
Стаття 3.25: Співробітництво
1. Сторони співпрацюють в уніфікації адміністрування та тлумачення положень цієї Глави та через свої митні органи допомагають одна одній у перевірці статусу походження товару, на основі якого підготовлена декларація про походження.
2. З метою полегшення процедури перевірки або надання допомоги, зазначеної у пункті 1, митні органи Сторін надають один одному адреси відповідальних митних органів.
3. Передбачається, що митний орган Сторони-експортера нестиме всі витрати при здійсненні дій, зазначених у пункті 1.
4. Крім того передбачається, що митні органи Сторін обговорюватимуть в цілому зміст та механізм процесу перевірки, у тому числі очікуваний обсяг робіт та пріоритетні теми для обговорення. У разі виняткового збільшення кількості заяв на проведення перевірки митні органи Сторін проводять консультації щодо визначення пріоритетів та заходів щодо регулювання обсягу робіт, з урахуванням практичних вимог.
5. Стосовно товарів, які вважаються такими, що походять з відповідної Сторони відповідно до положень Статті 3.3, Сторони можуть взаємодіяти з країнами, що не є Сторонами, з метою розробки митних процедур, заснованих на принципах цієї Глави.
Стаття 3.26: Перевірка походження
1. Для забезпечення належного застосування цієї Глави Сторони допомагають одна одній через свої митні органи у перевірці походження товарів та правильності заяв про надання преференційного тарифного режиму.
2. Сторони забезпечують, щоб запит щодо перевірки походження товару та дотримання всіх інших вимог цієї Глави, здійснювався:
(a) на основі методів оцінки ризику, які застосовуються митними органами Сторони-імпортера, що можуть включати довільну вибірку, або
(b) у випадках, коли Сторона-імпортер має обґрунтовані сумніви.
3. Митний орган Сторони-імпортера може здійснити перевірку походження товару шляхом направлення письмової вимоги про проведення перевірки походження товару митним органом Сторони-експортера. При поданні вимоги про проведення такої перевірки митний орган Сторони-імпортера надає митному органу Сторони-експортера:
(a) відомості про митний орган, який подає вимогу;
(b) назву експортера або виробника, що підлягає перевірці;
(c) предмет і обсяг перевірки; та
(d) копію декларації про походження та, коли це застосовується, будь-яку іншу відповідну документацію.
4. За необхідності митний орган Сторони-імпортера може вимагати, відповідно до пункту 3, надання митним органом Сторони-експортера конкретної документації та інформації.
5. Вимога, що висувається митним органом Сторони-імпортера відповідно до пункту 3, надається митному органу Сторони-експортера у формі цінного або рекомендованого листа або будь-яким іншим способом, що забезпечує підтвердження одержання вимоги цим митним органом.
6. Перевірка походження здійснюється митним органом Сторони-експортера. Для цього митний орган може, відповідно до національного законодавства, вимагати надання документації, запитувати представлення доказів або відвідувати приміщення експортера або виробника для перевірки облікових матеріалів, зазначених у Статті 3.22, та для огляду потужностей, що використовуються для виробництва товару.
7. Якщо експортер при оформленні декларації про походження спирався на письмову довідку виробника чи постачальника, експортер може забезпечити надання виробником чи постачальником документації або інформації безпосередньо до митного органу Сторони-експортера на прохання цієї Сторони.
8. У найкоротший термін та у будь-якому випадку упродовж 12 місяців після отримання вимоги, зазначеної в пункті 3, митний орган Сторони-експортера завершує перевірку походження товару та дотримання інших вимог цієї Глави, і:
(a) надає до митного органу Сторони-імпортера у формі цінного або рекомендованого листа чи будь-яким іншим способом, що забезпечує підтвердження одержання відповідного документу цим митним органом, письмовий звіт, необхідний для визначення того, чи походить товар з відповідної Сторони, із зазначенням:
(i) результатів перевірки;
(ii) опису товару, що є предметом перевірки, та тарифної класифікації відповідно до застосування правила визначення походження;
(iii) опису і пояснення щодо процесу виробництва, достатніх для обґрунтування статусу походження товару;
(iv) інформацію про спосіб, у який була проведена перевірка; та
(v) за необхідності, супровідну документацію.
(b) якщо це передбачено національним законодавством, повідомити експортера про своє рішення, чи походить походження товару.
9. Термін, зазначений в пункті 8, може бути подовжений за взаємною згодою митних органів, яких це стосується.
10. У період підготовки результатів перевірки походження, що здійснюється відповідно до пункту 8, митний орган Сторони-імпортера, за умови виконання будь-яких запобіжних заходів, які він вважає за необхідне запровадити, пропонує імпортеру вивільнення товару.
11. У разі ненадання письмового звіту відповідно до підпункту 8(а), або якщо митний орган Сторони-імпортера не може дійти висновку щодо походження товару, цей митний орган може відмовити у наданні преференційного тарифного режиму щодо товару.
12. У разі виникнення спорів щодо процедур перевірки відповідно до цієї Статті або тлумачення правил походження при визначенні того, чи відповідає товар вимогам до "товару, що походить з відповідної Сторони", і при неможливості вирішення цих спорів шляхом консультацій між митним органом, що подав заяву про перевірку походження, та митним органом, відповідальним за проведення такої перевірки, Сторонам пропонується вирішити такі спори в рамках Підкомітету з процедур визначення походження.
13. Ця Глава не перешкоджає митним органам будь-якої Сторони виносити рішення щодо походження або попередні рішення з питань, які розглядаються Підкомітетом з процедур визначення походження або Комітетом з торгівлі товарами та правил визначення походження, або здійснити будь-які інші дії, які вони вважають необхідними під час врегулювання цих питань в рамках цієї Угоди.
Стаття 3.27: Перегляд і оскарження
1. Кожна Сторона надає такі ж по суті права на перегляд та оскарження рішень щодо походження товару та попередніх рішень, які надаються імпортерам на її території, будь-якій особі, яка:
(a) одержала рішення про походження відповідно до цієї Глави; або
(b) одержала попереднє рішення відповідно до Статті 3.30(1).
2. На виконання Статей 15.4(Адміністративні провадження) та 15.5 (Перегляд та оскарження), кожна Сторона забезпечує, щоб права на перегляд і оскарження, зазначені у пункті 1, передбачали не менше двох рівнів оскарження або перегляду, у тому числі принаймні один нарівні суду або квазі-судового органу.
Стаття 3.28: Санкції
Кожна Сторона зберігає заходи, що встановлюють кримінальні, цивільні або адміністративні санкції за порушення її законодавства стосовно цієї Глави.
Стаття 3.29: Конфіденційність
1. Ця Глава не вимагає від Сторони надати або дозволити доступ до ділової інформації або інформації, що стосується встановленої або такої, що може бути встановлена, фізичної особи, розкриття якої перешкоджатиме дотриманню законодавства або суперечитиме законодавству цієї Сторони про захист ділової інформації та персональних даних і невтручання в особисте життя.
2. Кожна Сторона зберігає відповідно до свого законодавства конфіденційність інформації, отриманої відповідно до цієї Глави, та захищає таку інформацію від розголошення, що може зашкодити конкурентній позиції особи, яка надала цю інформацію. Якщо національним законодавством від Сторони, яка отримує чи набуває інформацію, вимагається розкриття цієї інформації, Сторона повідомляє про таку вимогу іншу Сторону або особу, яка надала цю інформацію.
3. Кожна Сторона забезпечує, щоб конфіденційна інформація, одержана згідно з цією Главою, не використовувалася без дозволу особи або Сторони, яка надала конфіденційну інформацію, для будь-яких інший цілей, аніж для адміністрування та виконання рішень про визначення походження та для митних питань.
4. Незважаючи на положення пункту 3, Сторона може дозволити, щоб інформація, отримана згідно з цією Главою, використовувалася у будь-якому адміністративному, судовому або квазі-судовому провадженні, порушеному через недотримання законодавства з митних питань при виконанні цієї Глави. Сторона зобов’язана заздалегідь сповістити про це особу або Сторону, яка надала цю інформацію.
5. Сторони інформують одна одну про своє законодавство про захист інформації з метою спрощення впровадження та застосування пункту 2.
Стаття 3.30: Попередні рішення щодо визначення походження
1. Кожна Сторона через свої митні органи забезпечує до ввезення товару на її територію оперативне винесення на вимогу імпортера на території цієї Сторони або експортера чи виробника на території іншої Сторони письмових попередніх рішень щодо кваліфікації товару в якості "товару, що походить з відповідної Сторони" згідно з цією Главою.
2. Кожна Сторона приймає або зберігає процедури винесення попередніх рішень, що мають містити детальний опис інформації, яка є обґрунтовано необхідною для розгляду заяви про винесення такого рішення.
3. Кожна Сторона забезпечує, щоб її митний орган:
(a) мав право у будь-який момент протягом розгляду заяви про винесення попереднього рішення вимагати надання додаткової інформації від особи, яка подала заяву про винесення такого рішення;
(b) виніс рішення упродовж 150 днів з дати, в яку він отримав всю необхідну інформацію від особи, яка подала заяву про винесення попереднього рішення; та
(с) надав особі, яка подала заяву про винесення попереднього рішення, повне пояснення підстав для такого рішення.
4. У випадку, коли заява про винесення попереднього рішення містить питання, що є предметом:
(a) перевірки походження;
(b) перегляду цим митним органом або оскарження у ньому; або
(c) перевірки судовим або квазі-судовим органом на території митного органу,
митний орган, відповідно до свого законодавства, може відмовити у винесенні такого рішення або затримати його винесення.
5. З урахуванням положень пункту 7 кожна Сторона застосовує попереднє рішення для ввезення на її територію товару, стосовно якого була подана заява про винесення рішення, на дату винесення такого рішення або на іншу дату, якщо це зазначено у рішенні.
6. Кожна Сторона забезпечує особі, яка подала заяву про винесення попереднього рішення, такий самий режим, який вона надавала будь-якій іншій особі, якій було винесене попереднє рішення, за умови, що факти та обставини є аналогічними в усіх істотних відношеннях.
7. Сторона, яка виносить попереднє рішення, може змінити або відкликати його:
(a) якщо це рішення ґрунтується на помилці у фактах;
(b) у разі зміни істотних фактів чи обставин, на яких ґрунтувалося це рішення;
(c) у відповідності до змін у Главі 2 (Національний режим та доступ до ринків) або цій Главі; або
(d) для того, щоб воно відповідало судовому рішенню або змінам у законодавстві Сторони.
8. Кожна Сторона забезпечує, щоб будь-яка зміна або скасування попереднього рішення набирали чинності на дату внесення такої зміни або скасування такого рішення або на іншу дату, якщо це зазначено у рішенні, та не застосовувалися до товару, ввезеного до цієї дати, крім випадків, коли особа, якій було надане попереднє рішення, не діяла згідно з умовами та положеннями такого рішення.
9. Незважаючи на пункт 8, Сторона, що виносить попереднє рішення, може, відповідно до свого законодавства, відкласти дату, в яку набирають чинності зміни або скасовується рішення, не більше ніж на шість місяців.
10. З урахуванням пункту 7 кожна Сторона забезпечує, щоб попереднє рішення залишалося чинним і виконувалося.
Стаття 3.31: Підкомітет з процедур визначення походження
1. Цим Сторони продовжують діяльність Підкомітету з процедур визначення походження, створеного в порядку Угоди 2017 року, що складається з представників кожної Сторони, для розгляду будь-якого питання, що виникає відповідно до Частини C - Процедури визначення походження.
2. Засідання Підкомітету з процедур визначення походження скликатимуться на прохання однієї зі Сторін для узгодження:
(a) уніфікованого адміністрування та тлумачення правил визначення походження, зокрема питань тарифної класифікації та визначення вартості, що стосуються правил визначення походження;
(b) питань технічного характеру, питань тлумачення та питань адміністративного характеру, що можуть виникнути відповідно до Частини C - Процедури визначення походження; та
(c) будь-якого іншого питання, переданого на його розгляд Комітетом з торгівлі товарами та правил визначення походження.
3. Підкомітет з процедур визначення походження підзвітний Комітету з торгівлі товарами та правил визначення походження.
Додаток 3-A
Специфічні правила визначення походження товарів
Вступні примітки до Додатку 3-A
1. Додаток визначає вимоги, відповідність яким є необхідною для того, щоб товар вважався таким, "що походить з відповідної Сторони" у розумінні Статті 3.5.
У цих вступних примітках "товар x" або "тарифне положення x" означає конкретний товар або тарифне положення, а "x відсотків" означає конкретний відсоток.
2. Застосовуються такі визначення:
(a) група означає групу в Гармонізованій системі;
(b) товарна позиція означає чотиризначний номер або перші чотири цифри номеру, що використовується у Гармонізованій системі;
(c) розділ означає розділ Гармонізованої системи; та
(d) товарна підпозиція означає шестизначний номер або перші шість цифр номеру, що використовується у Гармонізованій системі.
3. Специфічне правило визначення походження або набір правил визначення походження, що стосуються товару, класифікованого у певній товарній позиції, товарній підпозиції або угрупуванні товарних позицій чи товарних підпозицій, зазначається безпосередньо поруч з такою товарною позицією, товарною підпозицією або угрупуванням товарних позицій або товарних підпозицій.
4. Якщо не зазначено інакше, вимога щодо зміни тарифної класифікації або будь-яка інша умова, що визначається у правилі визначення походження товару, застосовується лише для матеріалу іншого походження.
5. Примітки до відповідно, розділу, групи, товарної позиції або товарної підпозиції наводяться на початку кожного нового розділу, групи, товарної позиції або товарної підпозиції. Ці примітки повинні тлумачитися разом із специфічними правилами визначення походження товарів відповідного розділу, групи, товарної позиції або товарної підпозиції та можуть встановлювати додаткові умови щодо специфічних правил визначення походження або передбачати їм альтернативу.
6. Якщо не зазначено інше, посилання на масу у правилі визначення походження товару означає чисту масу-нетто матеріалу, тобто масу матеріалу або товару без маси упаковки. Стаття 3.1 містить визначення "маса-нетто матеріалу іншого походження" та "маса-нетто товару".
7. У випадках, коли специфічним правилом визначення походження товару вимагається:
(a) зміна з будь-якої іншої групи, товарної позиції або товарної підпозиції або зміни на товар x з будь-якої іншої групи, товарної позиції або товарної підпозиції, у виробництві такого товару може використовуватися тільки матеріал іншого походження, класифікований у іншій групі, позиції або підпозиції ніж товар;
(b) зміна в межах товарної позиції або товарної підпозиції або в межах будь-якої однієї з товарних позицій або підпозицій, у виробництві товару може використовуватися матеріал іншого походження, класифікований в межах товарної позиції або підпозиції, а також матеріал іншого походження, класифікований в іншій групі, позиції або підпозиції ніж товар;
(c) зміна з будь-якої товарної позиції або товарної підпозиції поза групою, у виробництві товару може використовуватися тільки матеріал іншого походження, класифікований поза угрупуванням позицій або підпозицій;
(d) зміна з тарифного положення x, незалежно від того, чи відбувається при цьому також зміна з будь якої іншої групи, товарної позиції або товарної підпозиції, вартість будь-якого матеріалу іншого походження, що відповідає зміні у тарифній класифікації, зазначеного у фразі, що починається словами "незалежно від того, чи", не береться до уваги при обчисленні вартості матеріалу іншого походження. Якщо до товарної позиції, підпозиції або угрупування товарних позицій чи підпозицій застосовуються два або більше специфічних правил визначення походження, зміна у тарифній класифікації, зазначена у такій фразі, відображає зміну, зазначену у першому правилі визначення походження;
(e) щоб вартість матеріалів іншого походження тарифного положення x не перевищувала x відсотків вартості транзакції або ціни товару на умовах франко-завод, при обчисленні вартості матеріалу іншого походження враховується тільки вартість матеріалу іншого походження, зазначеного у цьому правилі. Відсоток від максимальної вартості матеріалу іншого походження, встановлений у цьому правилі визначення походження, не може бути перевищений через використання Статті 3.6;
(f) щоб вартість матеріалів іншого походження, класифікованих в однаковому тарифному положенні з кінцевим товаром, не перевищувала x відсотків вартості транзакції або ціни такого товару на умовах франко-завод, у виробництві такого товару може використовуватися матеріал іншого походження, класифікований в будь-якому іншому тарифному положенні ніж цей товар. При обчисленні вартості матеріалу іншого походження враховується тільки вартість матеріалу іншого походження, класифікованого в одному тарифному положенні з кінцевим товаром. Відсоток від максимальної вартості матеріалу іншого походження, встановлений у цьому правилі визначення походження, не може бути перевищений через використання Статті 3.6;
(g) щоб маса-нетто матеріалу іншого походження тарифного положення x, який використовується у виробництві, не перевищувала x відсотків маси-нетто товару, зазначений матеріал іншого походження може використовуватися у виробництві товару, за умови, що його маса не перевищує встановлений відсоток від маси-нетто товару згідно з визначенням "маса-нетто товару". Відсоток від максимальної ваги матеріалу іншого походження, встановлений у цьому правилі визначення походження, не може бути перевищений через використання Статті 3.6.
8. Специфічне правило визначення походження товару зазначає мінімальний обсяг обробки/переробки, якій вимагається піддати матеріал іншого походження для того, щоб отриманий при цьому товар мав статус походження. Більший обсяг обробки/переробки, ніж вимагається специфічним правилом визначення походження, також надає цьому товару статус походження.
9. У випадку, якщо специфічне правило визначення походження товару передбачає, що зазначений матеріал іншого походження не може використовуватися, або що вартість, обсяг або маса зазначеного товару іншого походження не може перевищувати конкретне порогове значення, ці умови не застосовуються до матеріалу іншого походження, класифікованого в інших групах, позиціях або підпозиціях Гармонізованої системи.
10. Відповідно до Статті 3.5, у випадку, якщо матеріал отримує статус походження на території Сторони і надалі використовується у виробництві товару, походження якого ще визначається, матеріал іншого походження, що використовується у виробництві цього матеріалу, не братиметься до уваги при визначенні його походження. Це положення застосовується незалежно від того, чи матеріал набув статус походження у межах того ж підприємства, на якому виробляється товар.
11. Специфічні правила визначення походження товару, встановлені у цьому Додатку, застосовуються також до товарів, що були у вжитку.
Додаток 3-B
Текст декларації про походження
( Див. текст )
Додаток 3-C
Кумуляція походження з партнерами за Угодою про вільну торгівлю
1. Відповідно до пунктів 3 і 4Статті 3.3 (Кумуляція походження), з дати набуття чинності цією Угодою, матеріал, імпортований на територію Сторони з країни, що не є Стороною, та яка зазначена в пункті 2 і з якою кожна Сторона має окремо укладену угоду про вільну торгівлю, як це передбачено Угодою СОТ, вважається таким, що походить згідно з цією Главою, якщо використовується у виробництві продукту на території відповідної Сторони, за умови, що матеріал буде вважатися як такий, що має походження відповідно до Статті 3.2 (Загальні Вимоги) цієї Глави так, ніби територія держави, що не є Стороною, є частиною зони вільної торгівлі, встановленої цією Угодою.
2. Державою, що не є Стороною, згідно з пунктом 1, є такі держави:
(a) держави-члени Європейської асоціації вільної торгівлі;
(b) держави-члени Європейського Союзу;
(c) Держава Ізраїль;
(d) Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.
3. Відповідно до рішення Спільної комісії, пункт 2 може бути переглянуто для включення додаткових держав, що не є Сторонами, та з якими кожна Сторона окремо уклала угоду про вільну торгівлю.
4. Цей Додаток залишатиметься чинним до закінчення дванадцяти місяців з дати, коли одна із Сторін надішле письмове повідомлення іншій Стороні про намір припинити її дію.
Процедури походження
5. Відповідно до Статті 3.16 (Зобов’язання стосовно експорту), кожна Сторона вимагає, щоб у випадках, коли експортер використовує матеріал з держави, яка не є Стороною в розумінні пункту 2, у виробництві продукту на території відповідної Сторони, експортер на вимогу митного органу Сторони-експортера повинен подати декларацію про походження або її копію та копії документів про походження матеріалів, використаних у виробництві готової продукції, подання яких передбачено відповідною міжнародною угодою про вільну торгівлю, укладеною Стороною.
6. Якщо експортер не надає документи про походження матеріалів з країни, що не є Стороною, в розумінні пункту 2, або інформація є неповною, то для цілей визначення походження товару матеріал вважається таким, що не походить з такої країни.
7. Положення Частини С цієї Глави застосовуються mutatis mutandis, наскільки вони стосуються документів щодо походження матеріалів, як зазначено в пункті 6, та матеріалів держави, що не є Стороною, відповідно до пункту 2, включаючи Статті 3.16(2) та 3.16(6) (Зобов’язання стосовно експорту), Статті 3.18(1) (Зобов’язання стосовно імпорту), Статей 3.26(1), 3.26(3)-3.26(7) та 3.26(12) (Перевірка походження), Статті 3.27 (Перегляд та оскарження) та Статті 3.30 (Попередні рішення щодо походження).
ГЛАВА 4
СПРИЯННЯ ТОРГІВЛІ
Стаття 4.1: Цілі, п ринципи і загальні положення
1. Сторони визнають важливість сприяння митним та торговельним питанням у розвитку глобального торговельного середовища.
2. Сторони, наскільки це можливо, співпрацюють та обмінюються інформацією, у тому числі інформацією про найефективніші методи, з метою стимулювання застосування та дотримання заходів сприяння торгівлі, визначених у цій Угоді.
3. Кожна Сторона забезпечує, щоб здійснювані нею заходи сприяння торгівлі не перешкоджали механізмам захисту особи шляхом ефективного контролю за виконанням та дотриманням національного законодавства.
4. Кожна Сторона забезпечує, щоб її вимоги та процедури щодо імпорту, експорту або транзиту були не більш адміністративно обтяжливими або обмежуючими для торгівлі, аніж це необхідно для досягнення законних цілей.
5. Кожна сторона застосовує існуючі міжнародні торговельні та митні інструменти і стандарти як основу для формування національних вимог та процедур експорту, імпорту або транзиту, крім тих, які були б недоречними або неефективними для досягнення поставлених законних цілей.
Стаття 4.2: Прозорість
1. Кожна Сторона публікує або оприлюднює в інший спосіб, у тому числі через електронні засоби, свої закони, нормативні акти, судові рішення та адміністративні політики, що стосуються вимог до імпорту або експорту.
2. Кожна Сторона докладає зусиль для оприлюднення, у тому числі через Інтернет, запропонованих нею нормативних актів та адміністративних політик з митних питань та надає зацікавленим особам можливість подавати свої коментарі до ухвалення цих актів та політик.
3. Кожна Сторона призначає або утримує один або кілька контактних пунктів для реагування на запити заінтересованих осіб з митних питань та робить загальнодоступною, в тому числі в Інтернеті, інформацію про порядок подання таких запитів.
Стаття 4.3: Випуск товарів
1. Кожна Сторона схвалює нові або застосовує існуючі спрощені митні процедури для ефективного випуску товарів з метою сприяння торгівлі між Сторонами та зменшення витрат для імпортерів і експортерів. Кожна сторона забезпечує, щоб такі процедури:
(a) давали можливість випуску товарів в строки, що не перевищують строків, необхідних для забезпечення дотримання вимог національного законодавства;
(b) вимагали подання докладнішої інформації у формі обліку та верифікації, що проводяться після митного оформлення;
(c) давали можливість випуску товарів та товарів, що підлягають контролю та регулюванню, наскільки це можливо, на першому пункті прибуття;
(d) дозволяли, наскільки це можливо, прискорений випуск товарів, які потребують термінового митного оформлення;
(e) дозволяли імпортеру або його агенту вилучати товари з-під митного контролю до остаточного визначення та сплати мита, податків і зборів. До випуску товарів Сторона може вимагати від імпортера надання достатньої гарантії у формі поруки, депозиту або іншого відповідного документу. Розмір такої гарантії обмежується сумою, розрахованою як така, що є необхідною для забезпечення дотримання вимог Сторони щодо сплати мита, податків і зборів, і гарантія не повинна бути засобом непрямого захисту вітчизняної продукції або оподаткування імпорту для фіскальних цілей; та
