Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв’язку України та Міністерства транспорту України спрямованих на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони в частині врегулювання організації робочого часу та відпочинку у галузі автомобільного транспорту в Україні

   

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", абзаців сто вісімнадцятого, сто вісімдесят шостого підпункту 20 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400), з метою імплементації Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85 та Директиви № 2002/15/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 2002 року щодо організації робочого часу осіб, які здійснюють мобільну діяльність у сфері автомобільного транспорту,

НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, виклавши його у новій редакції, що додається.

2. Внести зміну у додаток 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, виклавши його у новій редакції, що додається.

3. Установити, що:

на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування дія Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, не поширюється на території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786;

на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування дія Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, не поширюється на автомобільні перевезення вантажів, необхідних для забезпечення діяльності Збройних Сил України та виконання покладених на них завдань, та (або) автомобільні перевезення військовослужбовців, які здійснюються транспортними засобами на підставі договору оренди (найму) з водієм;

на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування дія Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, не поширюється на внутрішні автомобільні перевезення вантажів та (або) пасажирів, які здійснюються суб'єктами господарювання будь-якої форми власності за власний рахунок для забезпечення своєї господарської діяльності, та їх водіїв за умови, що такі автомобільні перевезення здійснюються протягом не більше 4 годин 30 хвилин, що підтверджується первинними документами, які фіксують час початку таких автомобільних перевезень.

4. Відділу технічного регулювання на транспорті забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити розміщення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

6. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Костянтина Ковальчука.

 

 

1. Це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - Угода ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух", з урахуванням рішення Спільного комітету (створеного Угодою між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом, затвердженою Указом Президента України від 16 вересня 2022 року № 654 "Про затвердження Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом") від 25 вересня 2025 року № 3/2025, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного до соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та внесення змін до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 3820/85, Директиви 2002/15/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 2002 року щодо організації робочого часу осіб, які здійснюють мобільну діяльність у сфері автомобільного транспорту, з метою вдосконалення методів роботи та гармонізації умов конкуренції у сфері автомобільного транспорту відповідно до європейських стандартів, забезпечення належних умов праці для водіїв, підвищення рівня безпеки дорожнього руху, а також ефективного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо робочого часу, тривалості керування автомобільними транспортними засобами, перерв і періодів відпочинку водіїв.

2. Це Положення встановлює особливості регулювання тривалості та обліку робочого часу, часу виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків, часу керування автомобільними транспортними засобами, перерв і відпочинку водіїв автомобільних транспортних засобів (далі - водії), які здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та (або) пасажирів автомобільним транспортом.

3. Вимоги цього Положення застосовуються до автомобільних перевізників та водіїв, які працюють за трудовими та (або) цивільно-правовими договорами, під час:

1) внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів, якщо максимальна технічно допустима маса автомобільного транспортного засобу, включаючи будь-який причіп або напівпричіп, перевищує 3,5 тонни;

2) внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортним засобом, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

3) міжнародних перевезень пасажирів на таксі або на замовлення автомобільним транспортним засобом, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж п'ять але не більше дев'яти з місцем водія включно.

Угода ЄУТР застосовується до міжнародних автомобільних перевезень пасажирів та вантажів, зазначених у підпунктах 1 та 2 цього пункту, які здійснюються:

автомобільними транспортними засобами, зареєстрованими в Україні або державі, яка є договірною стороною Угоди ЄУТР - протягом усього маршруту;

автомобільними транспортними засобами, зареєстрованими у державі, яка не є договірною стороною Угоди ЄУТР - на частині маршруту, що проходить територією України або держави, яка є договірною стороною Угоди ЄУТР.

4. Тривалість, облік та контроль часу керування, перерв і відпочинку, а також часу виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків або робочого часу водіїв, залучених до регулярних, у тому числі спеціальних регулярних пасажирських автомобільних перевезень на маршрутах довжиною, що не перевищує 50 кілометрів, автомобільними транспортними засобами, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно, визначається з урахуванням особливостей, передбачених цим Положенням.

5. Це Положення не поширюється на автомобільні перевезення пасажирів та (або) вантажів, які здійснюються:

1) автомобільним транспортним засобом або комбінацією автомобільних транспортних засобів з максимальною технічно допустимою масою не більше 7,5 тонн, на відстань, що не перевищує 100 кілометрів по прямій від місцезнаходження суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, за умови, що керування ним не є основним видом професійної діяльності водія, а автомобільне перевезення здійснюються без отримання оплати або винагороди з метою перевезення матеріалів, обладнання або устаткування для використання водієм у процесі його основного виду професійної діяльності або доставки товарів, вироблених в результаті ремісничої діяльності.

Під ремісничою діяльністю розуміється господарська діяльність, яка полягає у виробництві товарів та (або) наданні послуг, у тому числі за індивідуальними замовленнями, з використанням ручної праці та невеликих знарядь;

2) автомобільним транспортним засобом з дозволеною максимальною швидкістю, що не перевищує 40 км/год;

3) автомобільним транспортним засобом сил безпеки і сил оборони України, центральних органів державної влади, які здійснюють правоохоронну діяльність, або автомобільним транспортним засобом, орендованим ними без водія, коли такі автомобільні перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці органи державної влади, та під їх контролем;

4) автомобільним транспортним засобом, що використовується під час надзвичайних ситуацій або аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, в тому числі автомобільним транспортним засобом, що використовується для некомерційних перевезень гуманітарної допомоги;

5) автомобілем швидкої медичної допомоги (санітарним);

6) автомобільним транспортним засобом спеціального та (або) спеціалізованого призначення, обладнаним для надання технічної допомоги та (або) евакуації пошкоджених транспортних засобів, що використовується на відстані, яка не перевищує 100 кілометрів по прямій від місцезнаходження суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, що підтверджується товарно-транспортною накладною;

7) автомобільним транспортним засобом, що проходить дорожні випробування з метою технічного розвитку, ремонту або технічного обслуговування, а також новим або переобладнаним автомобільним транспортним засобом, не введеним в експлуатацію;

8) автомобільним транспортним засобом або комбінацією транспортних засобів з максимальною технічно допустимою масою не більше 7,5 тонн, що використовується для некомерційних перевезень вантажів (що підтверджується документами на вантаж, які засвідчують право власності автомобільного перевізника на вантаж);

9) автомобільним транспортним засобом комерційного призначення, який відповідно до Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" є культурною цінністю, та який використовується для некомерційних перевезень пасажирів або вантажів;

10) автомобільним транспортним засобом, який перебуває у власності або користуванні на підставі договору оренди (найму) без водія у органів державної влади та використовується ними для здійснення автомобільних перевезень, за умови, що такі перевезення не мають конкурентного характеру щодо перевезень, які здійснюються приватними автомобільними перевізниками;

11) автомобільним транспортним засобом, який перебуває у користуванні, у тому числі на підставі договору оренди (найму) без водія, у сільськогосподарського товаровиробника, садівничого, лісогосподарського підприємства та використовується ним для перевезення вантажів в межах своєї господарської діяльності на відстань до 100 кілометрів по прямій від місцезнаходження такого суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, що підтверджується товарно-транспортною накладною та відповідною копією договору оренди (найму);

12) трактором сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, який перебуває у власності або користуванні суб'єкта господарювання, у тому числі на підставі договору оренди (найму), та використовується ним для сільськогосподарської або лісогосподарської діяльності на відстані до 100 кілометрів по прямій від місцезнаходження такого суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, що підтверджується товарно-транспортною накладною та відповідною копією договору оренди (найму);

13) автомобільним транспортним засобом або комбінацією автомобільних транспортних засобів з максимальною технічно допустимою масою не більше 7,5 тонн, що використовується призначеним оператором послуг поштового зв'язку відповідно до Закону України "Про поштовий зв'язок" для доставки відправлень в межах надання універсальної послуги поштового зв'язку, за умови включення такого призначеного оператора послуг поштового зв'язку до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, використання автомобільного транспортного засобу на відстані до 100 кілометрів по прямій від місцезнаходження призначеного оператора послуг поштового зв'язку, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, та за умови, що керування автомобільним транспортним засобом не є основним видом професійної діяльності водія;

14) автомобільним транспортним засобом, що використовується для перевезення вантажів на відстань до 100 кілометрів по прямій від місцезнаходження суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, що підтверджується товарно-транспортною накладною, який приводиться в рух за допомогою природного або скрапленого газу чи електроенергії, та максимальна технічно допустима маса якого, включаючи масу причепа або напівпричепа, не перевищує 7,5 тонн;

15) автомобільним транспортним засобом, який використовується для навчання керуванню та складання іспитів з метою отримання посвідчення водія або свідоцтва професійної компетентності водія, за умови, що такий автомобільний транспортний засіб не використовується для перевезень вантажів або пасажирів з метою отримання прибутку;

16) автомобільним транспортним засобом, який використовується для технічного обслуговування електричних мереж суб'єктами господарювання які здійснюють діяльність у сфері електроенергетики, що підтверджується відповідною ліцензією;

17) автомобільним транспортним засобом, який використовується для технічного обслуговування газових мереж суб'єктами господарювання які здійснюють діяльність на ринку природного газу, що підтверджується відповідною ліцензією;

18) автомобільним транспортним засобом, який використовується для технічного обслуговування тепломереж суб'єктами господарювання які здійснюють діяльність у сфері виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, що підтверджується відповідною ліцензією;

19) автомобільним транспортним засобом, який використовується для технічного обслуговування мереж суб'єктами господарювання які здійснюють діяльність у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що підтверджується відповідною ліцензією;

20) автомобільним транспортним засобом, який використовується для технічного обслуговування мереж суб'єктами господарювання які здійснюють діяльність у сфері медіа, що підтверджується відповідною ліцензією;

21) автомобільним транспортним засобом спеціального та спеціалізованого призначення, який використовується суб'єктом господарювання для надання послуг з управління відходами, в тому числі збирання та перевезення відходів;

22) автомобільним транспортним засобом спеціалізованого та спеціального призначення, що перевозить циркове та (або) ярмаркове обладнання;

23) автомобільним транспортним засобом, який використовується для збору молока з ферм та (або) для повернення на ферми контейнерів (цистерн) з молоком або молочними продуктами для годівлі тварин;

24) автомобільним транспортним засобом спеціалізованого призначення, що перевозить готівкову грошову масу та (або) цінності;

25) автомобільним транспортним засобом, що використовується для перевезення тваринних відходів або туш, не призначених для споживання людиною;

26) автомобільним транспортним засобом, що використовується для перевезення живих тварин з ферм на ринки та у зворотному напрямку, або з ринків та (або) ферм на скотобійні на відстань до 100 кілометрів по прямій від місцезнаходження суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, що підтверджується товарно-транспортною накладною;

27) автомобільним транспортним засобом або комбінацією автомобільних транспортних засобів, з метою перевезення будівельної техніки для потреб суб'єкта господарювання, що здійснює господарську діяльність з будівництва, на відстань, яка не перевищує 100 кілометрів по прямій від місцезнаходження такого суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається автомобільний транспортний засіб, що підтверджується товарно-транспортною накладною та за умови, що керування автомобільним транспортним засобом не є основним видом професійної діяльності водія;

28) автомобільним транспортним засобом, що використовується для перевезення бетону;

29) автомобільним транспортним засобом спеціального та (або) спеціалізованого призначення суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об'єктів транспортної інфраструктури, які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.

Для цілей, зазначених у цьому пункті керування автомобільним транспортним засобом не вважається основним видом професійної діяльності водія, якщо загальний час керування, накопичений протягом одного місяця, становить менше ніж 30 відсотків від загального робочого часу водія за відповідний місяць.

Місцезнаходження (адреса) суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, зазначається у товарно-транспортній накладній.

6. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

автомобільне перевезення - будь-яке перевезення пасажирів та (або) вантажів, що здійснюється повністю або частково автомобільними дорогами загального користування, автомобільним транспортним засобом навантаженим або ненавантаженим;

автомобільне перевезення за власний рахунок - автомобільне перевезення, що здійснюється суб'єктом господарювання за власні кошти, на безоплатній основі, для забезпечення свого основного виду господарської діяльності, відмінного від діяльності з надання послуг автомобільних перевезень, автомобільними транспортними засобами, що перебувають у власності або користуванні такого суб'єкта господарювання працівником такого суб'єкта господарювання;

автомобільний перевізник - будь-яка фізична або юридична особа, група осіб без статусу юридичної особи, незалежно від того, чи здійснює вона підприємницьку діяльність, а також будь-який орган державної влади, які здійснюють автомобільні перевезення за наймом, винагороду або за рахунок власних коштів;

водій - будь-яка фізична особа, яка керує автомобільним транспортним засобом, або перебуває в автомобільному транспортному засобі відповідно до своїх професійних обов'язків та є доступною для керування таким автомобільним транспортним засобом у разі необхідності;

графік змінності - документ, який складається автомобільним перевізником, та визначає початок і кінець робочого часу водіїв, а також час керування автомобільним транспортним засобом, виконання іншої роботи, перерви, періоди відпочинку та готовності водія;

звичайний щоденний період відпочинку - будь-який період відпочинку тривалістю не менше 11 годин, який може бути розділений на два періоди, перший з яких повинен бути безперервним періодом тривалістю щонайменше 3 години, а другий - безперервним періодом тривалістю щонайменше 9 годин;

звичайний щотижневий період відпочинку - будь-який період відпочинку тривалістю не менше 45 годин;

інша робота - види діяльності, які може виконувати водій у робочий час або під час виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків, за винятком керування автомобільним транспортним засобом, включаючи будь-яку роботу на одного або кількох роботодавців, в тому числі не пов'язану із транспортною галуззю;

керування автомобільним транспортним засобом в екіпажі - режим керування автомобільним транспортним засобом, за якого протягом кожного періоду керування між будь-якими двома послідовними щоденними періодами відпочинку або між щоденним та щотижневим періодами відпочинку в автомобільному транспортному засобі перебувають щонайменше два водії, які по черзі керують таким автомобільним транспортним засобом, при цьому присутність другого водія (інших водіїв) у автомобільному транспортному засобі є обов'язковою починаючи з другої години керування таким автомобільним транспортним засобом;

комбінація транспортних засобів - з'єднані автомобільні транспортні засоби, які переміщуються автомобільними дорогами як одне ціле;

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, призначене для встановлення на автомобільних транспортних засобах (крім причепів та напівпричепів) для відображення, реєстрації, друку, зберігання та виведення в автоматичному або напівавтоматичному режимі інформації про рух таких автомобільних транспортних засобів (у тому числі їхню швидкість) та про робочий час або час виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків, перерви та періоди готовності, а також періоди відпочинку водія, у тому числі на поромі або в поїзді, або перебування водія у щорічній відпустці чи у стані тимчасової непрацездатності;

максимальна технічно допустима маса - максимальна допустима вага автомобільного транспортного засобу з повним завантаженням;

менеджер (управитель) з перевезень - фізична особа, яка має достатній рівень професійної компетентності щодо планування та організаційного забезпечення пасажирських та/або вантажних перевезень, що підтверджується свідоцтвом професійної компетентності;

місце виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків - місце за кермом автомобільного транспортного засобу або місце, де самозайнятий водій виконує обов'язки, які визначені цивільно-правовим договором;

місце фактичного проживання водія - житло, якому присвоєно адресу в установленому законодавством порядку, а також апартаменти (за винятком апартаментів у готелях), кімнати чи інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, в яких водій фактично постійно або тимчасово проживає, незалежно від місця своєї реєстрації;

некомерційне перевезення - автомобільне перевезення, крім перевезень за наймом, винагороду або за власний рахунок, за яке не отримується жодної винагороди, яке прямо чи опосередковано не приносить доходу водієві такого автомобільного транспортного засобу або іншим особам та не пов'язане з господарською діяльністю;

нічний час - період доби з 22:00 години до 06:00 години;

перерва у керуванні автомобільним транспортним засобом - будь-який період часу, протягом якого водій не може керувати автомобільним транспортним засобом або виконувати іншу роботу, і який використовується водієм виключно для відпочинку;

період відпочинку - будь-який безперервний період, під час якого водій може вільно розпоряджатися своїм часом;

період готовності - період, який не є періодом відпочинку або перервою у робочому часі чи керуванні автомобільним транспортним засобом, протягом якого водій не зобов'язаний залишатися на робочому місці, але повинен бути готовий за вимогою розпочати або відновити керування автомобільним транспортним засобом або виконати іншу роботу;

період керування автомобільним транспортним засобом - накопичений безперервний або з перервами час керування автомобільним транспортним засобом з моменту, коли водій починає керувати таким автомобільним транспортним засобом після періоду відпочинку або перерви, до моменту, коли він бере період відпочинку або перерву;

робоча зміна - проміжок часу, протягом одного 24-годинного періоду, що включає робочий час, перерви та періоди готовності;

робоче місце водія - місце за кермом автомобільного транспортного засобу або місце, де він виконує свої професійні обов'язки, які визначені трудовим договором;

робочий час водія - час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати свої обов'язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку;

самозайнятий водій - водій, який є автомобільним перевізником, та здійснює автомобільні перевезення пасажирів та (або) вантажів як фізична особа-підприємець відповідно до ліцензії на автомобільні перевезення (якщо її отримання передбачене законодавством про ліцензування у сфері автомобільного транспорту) за наймом або за винагороду, та не пов'язаний трудовими відносинами в межах таких автомобільних перевезень;

скорочений щоденний період відпочинку - будь-який період відпочинку тривалістю не менше ніж 9 годин, але менше 11 годин;

скорочений щотижневий період відпочинку - будь-який період відпочинку тривалістю не менше ніж 24 години поспіль, але менше 45 годин;

тиждень - період часу від 00.00 годин у понеділок до 24.00 години у неділю;

транспортний засіб комерційного призначення (комерційний транспортний засіб) - автомобільний транспортний засіб або комбінація транспортних засобів, які використовуються для перевезення вантажів або пасажирів з метою отримання прибутку, зокрема для перевезень за винагороду, або для власних потреб, або для інших цілей, пов'язаних з господарською діяльністю;

трактор - будь-який самохідний автомобільний транспортний засіб, що рухається по дорозі, крім транспортного засобу, який пересувається по рейках, і спеціально призначений для тяги, штовхання або переміщення причепів, напівпричепів, знарядь або машин;

час виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків - час, протягом якого самозайнятий водій перебуває у розпорядженні замовника послуги з автомобільних перевезень на місці виконання своїх обов'язків, згідно з умовами цивільно-правового договору з урахуванням вимог цього Положення, окрім часу, витраченого на загальну адміністративну роботу, яка прямо не пов'язана з таким автомобільним перевезенням;

час керування автомобільним транспортним засобом - час, протягом якого водій керував автомобільним транспортним засобом, зафіксований автоматично або напівавтоматично контрольним пристроєм (тахографом) чи вручну у випадках, передбачених законодавством у сфері автомобільного транспорту;

щоденний період відпочинку - період, протягом якого водій може вільно розпоряджатися своїм часом протягом доби, у тому числі звичайний щоденний період відпочинку та скорочений щоденний період відпочинку;

щоденний час керування автомобільним транспортним засобом - загальний накопичений час керування автомобільним транспортним засобом після закінчення одного щоденного періоду відпочинку та до початку наступного щоденного періоду відпочинку або після закінчення щоденного періоду відпочинку та до початку щотижневого періоду відпочинку;

щотижневий період відпочинку - щотижневий період, протягом якого водій може вільно розпоряджатися своїм часом, у тому числі звичайний щотижневий період відпочинку та скорочений щотижневий період відпочинку;

щотижневий час керування транспортним засобом - загальний накопичений час керування транспортним засобом протягом тижня;

Терміни "автомобільний транспортний засіб", "внутрішні перевезення", "міжнародні перевезення пасажирів і вантажів", "напівпричіп", "причіп", "автомобіль", "регулярні пасажирські перевезення", "регулярні спеціальні пасажирські перевезення", "нерегулярні пасажирські перевезення", "транспортний засіб спеціалізованого призначення", "транспортний засіб спеціального призначення" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про автомобільний транспорт"; термін "універсальна послуга поштового зв'язку"; вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про поштовий зв'язок"; термін "управління відходами" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про управління відходами"; термін "первинний документ" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; термін "бойові дії" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України"; терміни "сили безпеки", "сили оборони" вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Про національну безпеку України", термін "сільськогосподарський товаровиробник" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку".

7. Автомобільний перевізник та його менеджер (управитель) з перевезень зобов'язані організувати робочий час водіїв, час керування автомобільним транспортним засобом, перерви, періоди готовності та відпочинку відповідно до цього Положення, а також Угоди ЄУТР у випадках, зазначених у пункті 3 цього розділу.

Самозайнятий водій організовує час виконання своїх обов'язків, передбачених цивільно-правовим договором, час керування автомобільним транспортним засобом, перерви, періоди готовності та відпочинку відповідно до цього Положення, а також Угоди ЄУТР у випадках, зазначених у пункті 3 цього розділу.

1. До робочого часу водія, який працює за трудовим договором, зараховується час, протягом якого водій перебуває на робочому місці та виконує свої професійні обов'язки:

1) керування автомобільним транспортним засобом згідно з розділом III цього Положення;

2) навантаження та розвантаження вантажу, у тому числі нагляд за завантаженням та розвантаженням автомобільного транспортного засобу;

3) надання допомоги пасажирам під час посадки та висадки з автомобільного транспортного засобу;

4) прибирання та технічне обслуговування автомобільного транспортного засобу;

5) виконання роботи, спрямованої на забезпечення безпеки автомобільного транспортного засобу, його вантажу та пасажирів;

6) виконання обов'язків, безпосередньо пов'язаних з певним видом автомобільних перевезень, під час:

заходів державного контролю (нагляду) уповноваженими органами у сфері безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху в межах їх компетенції, передбаченої законодавством України;

митних формальностей, заходів митного та офіційного контролю, передбачених Митним кодексом України, які проводяться у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, а також у пунктах призначення на території України;

заходів прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, автомобільних транспортних засобів, вантажів відповідно до Закону України "Про Державну прикордонну службу України";

7) виконання іншої роботи, передбаченої пунктом 18 розділу V цього Положення.

2. До робочого часу водія зараховується також час, протягом якого він зобов'язаний перебувати на своєму робочому місці та бути готовим до виконання професійних обов'язків:

1) час очікування навантаження або розвантаження автомобільного транспортного засобу;

2) час очікування при перетині державного кордону;

3) час очікування, спричинений обмеженням дорожнього руху.

Зазначений цим пунктом час очікування зараховується до робочого часу водія, якщо тривалість такого очікування не може бути визначена заздалегідь до початку відповідних робіт, заходів прикордонного, митного та офіційного контролю, обмежень дорожнього руху, або відповідно до умов, встановлених генеральною, галузевою (регіональною) угодою та (або) колективним договором.

3. До часу виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків зараховується час, протягом якого він перебуває у розпорядженні замовника послуги автомобільного перевезення на місці виконання обов'язків, визначених умовами цивільно-правового договору з урахуванням підпунктів 1 - 7 пункту 1 цього розділу.

До часу виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків зараховується також час очікування, зазначений у підпунктах 1 - 3 пункту 2 цього розділу за умови, що тривалість такого очікування не може бути визначена заздалегідь до початку відповідних робіт, заходів прикордонного, митного та офіційного контролю або обмежень дорожнього руху.

4. Перерви у робочому часі, перерви у керуванні автомобільним транспортним засобом, періоди відпочинку та періоди готовності, передбачені цим Положенням, не включаються до робочого часу водія.

До часу виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків не зараховуються перерви у керуванні автомобільним транспортним засобом, періоди відпочинку, періоди готовності, передбачені цим Положенням, а також будь-яка перерва в часі виконання обов'язків для відпочинку та харчування протягом періоду за останні 24 години, у якому самозайнятий водій виконував обов'язки, визначені цивільно-правовим договором.

5. Періоди готовності та їх передбачувана тривалість повинні бути доведені до відома водія заздалегідь, а саме до відправлення автомобільного транспортного засобу або безпосередньо перед початком такого періоду готовності, або відповідно до умов, визначених генеральною, галузевою (регіональною) угодою та (або) колективним договором.

До періоду готовності водія зараховується:

1) час, протягом якого водій супроводжує автомобільний транспортний засіб під час його перевезення поромом або потягом, крім випадків, коли водій бере щоденний або скорочений щотижневий період відпочинку відповідно до пункту 6 розділу V цього Положення або виконує іншу роботу згідно з пунктом 16 розділу V цього Положення;

2) час (крім перерви у керуванні автомобільним транспортним засобом), проведений сидячи поряд із водієм або на місці для сну, поки автомобільний транспортний засіб перебуває у русі - для водіїв, які керують автомобільним транспортним засобом в екіпажі;

3) час, протягом якого водій не зобов'язаний перебувати на робочому місці або у місці виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків, але повинен бути готовим за вимогою розпочати або відновити виконання своїх зобов'язань, зокрема:

час очікування навантаження або розвантаження автомобільного транспортного засобу;

час очікування при перетині державного кордону;

час очікування, спричинений обмеженням дорожнього руху.

Час очікування, передбачений підпунктом 3 цього пункту, зараховується до періоду готовності водія, якщо його тривалість була визначена заздалегідь до початку відповідних робіт, заходів прикордонного, митного та офіційного контролю, обмежень дорожнього руху чи встановлена відповідно до умов, передбачених генеральною, галузевою (регіональною) угодою та (або) колективним договором.

У разі подовження періоду готовності без попереднього повідомлення про це водія, час, що настає після закінчення заздалегідь визначеного періоду готовності, обліковується як робочий час або час виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків.

Компенсація за період готовності визначається та виплачується водієві, який працює за трудовим договором, відповідно до укладеної генеральної, галузевої (регіональної) угоди та (або) колективного договору з урахуванням законодавства України.

Компенсація за період готовності самозайнятого водія визначається згідно з цивільно-правовим договором, укладеним із замовником послуги автомобільного перевезення.

6. Середня тривалість робочого часу водія за тиждень не може перевищувати 48 годин та визначається шляхом ділення загальної кількості годин фактично відпрацьованого робочого часу протягом облікового періоду на кількість тижнів у такому обліковому періоді.

Для цілей цього Положення під обліковим періодом слід розуміти 4 послідовні календарні місяці, якщо інший обліковий період не визначено у генеральній, галузевій (регіональній) угоді та (або) колективному договорі.

Максимальна тривалість робочого часу водія за один тиждень може бути подовжена до 60 годин лише за умови, що протягом 4 місяців поспіль середня тривалість робочого часу за тиждень не перевищує 48 годин.

З огляду на причини, пов'язані з організацією робочого часу, а також на об'єктивні або технічні причини, тривалість робочого часу водія за тиждень, а також обліковий період можуть встановлюватися в укладеній в результаті соціального діалогу генеральній, галузевій (регіональній) угоді та (або) колективному договорі з урахуванням законодавства України, за умови, що обліковий період не має перевищувати 6 місяців.

7. У разі, якщо водій працює за трудовим договором у кількох автомобільних перевізників, його загальна кількість годин фактично відпрацьованого робочого часу визначається як сума відпрацьованих годин у всіх автомобільних перевізників. У разі якщо водій працює за трудовим договором для здійснення одного виду автомобільних перевезень, та є самозайнятим водієм в межах іншого виду автомобільних перевезень, його загальна кількість годин фактично відпрацьованого часу визначається як сума відпрацьованих годин за трудовим договором та годин, витрачених на виконання обов'язків, передбачених цивільно-правовим договором, укладеним із замовником послуги з автомобільного перевезення та безпосередньо пов'язаних із таким автомобільним перевезенням.

Автомобільний перевізник звертається до водія, який працює за трудовим договором, із письмовим запитом щодо надання інформації про відпрацьований робочий час у інших автомобільних перевізників, а також, за необхідності, про час виконання обов'язків самозайнятого водія за цивільно-правовим договором. Водій зобов'язаний надати зазначену інформацію автомобільному перевізнику у письмовій формі.

8. Щоденний робочий час водія або щоденний час виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків не повинен перевищувати 10 годин протягом кожного 24-годинного періоду, якщо він припадає на нічний час.

З огляду на організаційні, об'єктивні або технічні причини, тривалість робочого часу протягом 24-годинного періоду у разі виконання роботи в нічний час може визначатися у генеральній, галузевій (регіональній) угоді та (або) колективному договорі за умови, що виконання роботи у нічний час не створює загрози безпеці дорожнього руху.

У разі якщо водій працює за трудовим договором, компенсація за його роботу у нічний час визначається та виплачується відповідно до укладеної генеральної, галузевої (регіональної) угоди та (або) колективного договору, а також законодавства України про працю.

Компенсація за виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків у нічний час визначається та виплачується відповідно до укладеного цивільно-правового договору за умови, що надання послуг та (або) виконання роботи, передбачених таким цивільно-правовим договором, у нічний час не створює загрози безпеці дорожнього руху.

9. Водієві, який працює за трудовим договором, надається перерва у робочому часі для відпочинку та харчування не пізніше ніж через 6 годин робочого часу поспіль.

Тривалість перерви у робочому часі водія становить:

1) не менше ніж 30 хвилин, якщо тривалість робочого часу становить від 6 до 9 годин;

2) не менше ніж 45 хвилин, якщо тривалість робочого часу становить більше 9 годин.

Зазначена у цьому пункті перерва у робочому водія часі може надаватися частинами не менше ніж по 15 хвилин кожна.

Час початку і закінчення перерви у робочому часі водія встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

10. Під час перерви у робочому часі водії, які працюють за трудовим договором, можуть вільно розпоряджатися своїм часом.

11. Тривалість часу виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків не повинна перевищувати норми, зазначені у пункті 6 цього розділу, та визначається з урахуванням положень пункту 6, абзацу другого пункту 7 та абзацу першого пункту 8 цього розділу.

12. Під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень, передбачених підпунктами 1 та 2 пункту 3 розділу I цього Положення, тривалість робочого часу водія або тривалість часу виконання самозайнятим водієм своїх обов'язків визначається з урахуванням Угоди ЄУТР.

1. Щоденний час керування автомобільним транспортним засобом, не повинен перевищувати 9 годин та може бути подовжений до 10 годин двічі на тиждень за умов, передбачених цим розділом.

2. Щотижневий час керування автомобільним транспортним засобом не повинен перевищувати 56 годин.

Щотижневий час керування автомобільним транспортним засобом, передбачений цим пунктом, не повинен призводити до перевищення тривалості робочого часу протягом тижня, встановленої пунктами 6 та 11 розділу II цього Положення.

3. За умови відсутності загрози безпеці дорожнього руху, щоденний та щотижневий час керування водія, зазначений у пунктах 1 та 2 цього розділу, може бути подовжено на одну годину у виняткових випадках, зокрема у разі виникнення непередбачуваних обставин (технічна несправність автомобільного транспортного засобу, зупинення руху автомобільного транспортного засобу в рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови, перешкоди руху, у тому числі спричинені бойовими діями, відсутність місць стоянки), з метою доїзду до місцезнаходження автомобільного перевізника, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, або до місця фактичного проживання водія для взяття щотижневого періоду відпочинку.

За умови, зазначеної у абзаці першому цього пункту, водій може подовжити щоденний та щотижневий час керування автомобільним транспортним засобом не більше ніж на дві години для прибуття до місцезнаходження автомобільного перевізника, його структурного підрозділу або філії, де зберігається автомобільний транспортний засіб, або до свого місця фактичного проживання з метою взяття щотижневого періоду відпочинку, якщо ним було зроблено безперервну перерву тривалістю 30 хвилин безпосередньо перед додатковим часом керування.

4. Взятий водієм додатковий час керування автомобільним транспортним засобом має бути компенсований рівнозначним за тривалістю додатковим періодом відпочинку, наданим одночасно зі щоденним або щотижневим періодом відпочинку - до кінця третього тижня, що настає після тижня, у якому водієм було взято додатковий час керування.

5. Загальний накопичений час керування автомобільним транспортним засобом протягом будь-яких двох тижнів поспіль не повинен перевищувати 90 годин.

6. Щоденний та щотижневий час керування автомобільним транспортним засобом включає весь час керування автомобільним транспортним засобом на території України та іншої держави.

1. Після керування автомобільним транспортним засобом протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити безперервну перерву тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає щоденний або щотижневий період відпочинку.

Перерва, передбачена абзацом першим цього пункту, може бути замінена перервою тривалістю не менше ніж 15 хвилин із наступною перервою тривалістю не менше ніж 30 хвилин, розподілених водієм з урахуванням зазначеного у цьому пункті періоду керування автомобільним транспортним засобом.

2. Для водія, який здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, перерва, передбачена пунктом 1 цього розділу, може бути замінена двома перервами тривалістю не менше 15 хвилин кожна, які розподіляються водієм з урахуванням періоду керування, визначеного пунктом 1 цього розділу.

3. Водій, який перебуває у режимі керування автомобільним транспортним засобом в екіпажі, може зробити перерву у керуванні безпосередньо у автомобільному транспортному засобі, яким керує інший водій, за умови, що водій, який робить перерву, не задіяний у наданні допомоги водієві, який керує таким автомобільним транспортним засобом.

1. Водій повинен мати на щоденний та щотижневий період відпочинку, тривалість якого може бути подовжена або скорочена згідно з цим Положенням.

Тривалість щоденного періоду відпочинку може бути подовжена до звичайного щотижневого періоду відпочинку або зменшена до скороченого щотижневого періоду відпочинку згідно з цим Положенням.

2. Протягом кожного 24-годинного періоду, що настає після завершення попереднього щоденного або щотижневого періоду відпочинку, водій бере новий щоденний період відпочинку.

3. Якщо частина щоденного періоду відпочинку, яка припадає на 24-годинний період, становить принаймні 9 годин, але менше ніж 11 годин, то такий щоденний період відпочинку вважається скороченим.

Водій не може мати більше ніж три скорочені щоденні періоди відпочинку між будь-якими двома щотижневими періодами відпочинку.

4. За умови, що це не створює загрози безпеці дорожнього руху та не порушує вимоги до умов праці, водій, який здійснює нерегулярні пасажирські перевезення протягом щонайменше шести послідовних 24-годинних періодів, може одноразово скористатися щоденним періодом відпочинку не більше ніж через 25 годин після завершення попереднього щоденного або щотижневого періоду відпочинку, якщо загальний накопичений час керування автомобільним транспортним засобом протягом відповідного 24-годинного періоду не перевищує 7 годин.

За умови, зазначеної у абзаці першому цього пункту, водій, який здійснює нерегулярні пасажирські перевезення протягом щонайменше восьми послідовних 24-годинних періодів, має право двічі взяти щоденний період відпочинку не більше ніж через 25 годин після завершення попереднього щоденного або щотижневого періоду відпочинку, якщо загальний накопичений час керування автомобільним транспортним засобом протягом кожного з двох відповідних 24-годинних періодів не перевищує 7 годин.

Норми, передбачені цим пунктом, не змінюють максимальну тривалість робочого часу, передбачену цим Положенням.

5. Водій, залучений до керування автомобільним транспортним засобом в екіпажі, повинен взяти новий щоденний період відпочинку тривалістю не менше ніж 9 годин протягом 30 годин після закінчення щоденного або щотижневого періоду відпочинку.