2. Кінцеві користувачі можуть використовувати номери телефонів чи інші мережеві ідентифікатори абонента, отримані будь-якими особами у процесі продажу товарів чи надання послуг, для надсилання реклами з метою продажу товарів або послуг лише за умови наявності згоди кінцевого користувача, в тому числі в електронній формі, та якщо кінцевий користувач отримує можливість безкоштовно в будь-який час у простій і зрозумілій формі відмовитися від використання своїх даних.
Стаття 121. Умови надання доступу до інформації у передбачених законом випадках
1. Доступ до інформації про споживача, факти надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі до даних, що обробляються з метою передачі такої інформації в електронних комунікаційних мережах, здійснюється виключно на підставі рішення прокурора, суду, слідчого судді у випадках та порядку, передбачених законом.
( Частина перша статті 121 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022 )
2. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж постачальників електронних комунікаційних послуг забезпечується єдиною системою технічних засобів, що використовується всіма уповноваженими законом органами, на умовах автономного доступу до інформації у порядку, визначеному законодавством.
3. Постачальник електронних комунікаційних послуг та/або мереж повинен забезпечити можливість підключення технічних засобів, зазначених у частині другій цієї статті, в точці для такого доступу в електронній комунікаційній мережі, визначеній постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Розділ XVI. ЗАХИСТ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ КІНЦЕВИХ КОРИСТУВАЧІВ ПОСЛУГ
Стаття 122. Розгляд заяв споживачів електронних комунікаційних послуг
( Назва статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
1. Споживач має право на подання заяв щодо надання електронних комунікаційних послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, регуляторному органу, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд та належне реагування щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства.
( Частина перша статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
2. Подання, розгляд заяв споживачів та усунення порушень їхніх прав здійснюються відповідно до цього Закону, законів України "Про адміністративну процедуру" та "Про звернення громадян", правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших нормативно-правових актів, у тому числі із застосуванням електронної регуляторної платформи.
( Абзац перший частини другої статті 122 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Звернення споживачів з питань врегулювання спору з постачальником електронних комунікаційних послуг, замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг розглядаються регуляторним органом відповідно до статті 123 цього Закону.
3. Регуляторний орган розглядає відповідно до законодавства заяви споживачів щодо надання послуг електронних комунікацій, отримує з цією метою від постачальників електронних комунікаційних послуг необхідні документи та інформацію, вживає у межах повноважень заходів для захисту прав споживачів, включаючи проведення, у разі необхідності, заходів державного нагляду, видання приписів, розпоряджень про усунення порушень, застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до закону.
( Частина третя статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
4. Розгляд заяв споживачів електронних комунікаційних послуг здійснюється за умови зазначення ними у заяві номера абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги, та/або реквізитів договору про надання таких послуг (крім випадків відмови в наданні електронних комунікаційних послуг).
( Частина четверта статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 123. Позасудове врегулювання спорів за зверненням споживачів
1. Споживач має право звернутися до регуляторного органу щодо врегулювання спору з постачальником електронних комунікаційних послуг, що виникає відповідно до цього Закону та стосується виконання договорів.
Право, передбачене абзацом першим цієї частини, також застосовується до користувачів роумінгу щодо спорів, пов’язаних з роумінгом у роумінговій зоні Україна - ЄС.
У разі якщо спори, передбачені абзацом першим або другим цієї частини, також стосуються сторін у державах - членах Європейського Союзу, регуляторний орган координує свої дії з компетентними органами таких держав з метою врегулювання спору.
( Частина перша статті 123 в редакції Закону № 3727-IX від 22.05.2024 )
2. Звернення може бути подано в рамках строку позовної давності, встановленого законом для певного виду вимог.
3. Перед поданням звернення до регуляторного органу про позасудове врегулювання спорів споживач повинен попередньо звернутися із зверненням (скаргою) до постачальника електронних комунікаційних послуг. У разі надходження такого звернення без попереднього звернення до постачальника замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг, регуляторний орган направляє таке звернення постачальнику електронних комунікаційних послуг, про що інформує споживача.
У разі незадоволення постачальником електронних комунікаційних послуг протягом 30 календарних днів з дати отримання звернення вимог, викладених у зверненні (скарзі) споживача, або ненадання відповіді споживач направляє звернення до регуляторного органу разом з копіями попередніх звернень до постачальника з метою позасудового врегулювання спору.
4. Врегулювання спору здійснюється уповноваженою посадовою особою регуляторного органу в строк, що не перевищує двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути подовжений на строк, необхідний для здійснення заходів державного нагляду чи експертизи.
5. Порядок подання споживачами звернень та врегулювання спорів встановлюється регуляторним органом відповідно до цього Закону та інших законів.
6. У ході врегулювання спорів регуляторний орган має право:
1) витребувати у сторін документи та інформацію, необхідні для з’ясування питань, викладених у зверненні;
2) проводити заходи державного нагляду з питань спору, за наявності підстав, передбачених частиною восьмою статті 10 цього Закону;
3) призначати проведення експертизи щодо питань, які становлять предмет спору;
4) залучати фахівців та експертів з відповідних питань;
5) передавати матеріали, у разі необхідності, до органів державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні питання;
6) інші права відповідно до закону.
7. Під час врегулювання спору уповноважена посадова особа регуляторного органу, зокрема, повинна:
1) дотримуватися принципів законності та рівності сторін, незалежності, нейтральності та конфіденційності інформації щодо споживача;
2) ознайомити постачальника електронних комунікаційних послуг із зверненням та вимогами споживача і надати йому можливість висловити та обґрунтувати свою позицію;
3) поінформувати сторони про положення законодавства, що застосовуються до предмета спору;
4) запропонувати можливість вирішення спору між сторонами шляхом мирового врегулювання;
5) вжити заходів щодо вивчення питання та вирішення спору, у тому числі за потреби внести подання щодо розгляду регуляторним органом питань, пов’язаних зі спором, відповідно до цього Закону.
8. Про результати врегулювання спору сторони повідомляються у письмовій формі з обґрунтуванням.
Інформація про результати розгляду спорів оприлюднюється на електронній регуляторній платформі (крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом) відповідно до вимог, встановлених регуляторним органом.
9. Відшкодування витрат на проведення експертизи, залучення фахівців та експертів покладається на постачальника у разі встановлення порушення ним законодавства та прав споживача, в інших випадках - на сторону, що ініціювала їх проведення, у разі якщо вони потребують оплати.
Стаття 124. Захист інтересів кінцевих користувачів у разі припинення постачальником електронних комунікаційних послуг діяльності з надання таких послуг
1. Постачальник електронних комунікаційних послуг, який припиняє діяльність з надання електронних комунікаційних послуг, зобов’язаний попередити кінцевих користувачів не пізніше ніж за три місяці до припинення надання електронних комунікаційних послуг.
Стаття 125. Відповідальність за порушення прав кінцевих користувачів
1. Постачальник електронних комунікаційних послуг несе перед кінцевим користувачем за ненадання або неналежне надання електронних комунікаційних послуг таку майнову відповідальність:
1) за ненадання оплачених електронних комунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, -
у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг;
2) за безпідставне відключення термінального (кінцевого) обладнання -
у розмірі абонентної плати за весь період відключення;
3) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг -
у розмірі абонентної плати за один місяць;
4) в інших випадках -
у розмірах, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг;
5) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки про пошкодження електронної комунікаційної мережі, що унеможливило доступ кінцевого користувача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості електронної комунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а постачальник електронних комунікаційних послуг у разі неусунення пошкодження протягом п’яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього строку, але не більше ніж за три місяці.
( Пункт 5 частини першої статті 125 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1971-IX від 16.12.2021, № 4670-IX від 04.11.2025 )
2. Постачальник електронних комунікаційних послуг не несе майнової відповідальності перед кінцевим користувачем за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань з надання електронних комунікаційних послуг внаслідок дії обставин непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадення чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються постачальником електронних комунікаційних послуг, або з вини кінцевого користувача у випадках, передбачених цим Законом.
3. Питання відшкодування завданих кінцевому користувачу збитків, майнової та моральної шкоди через неналежне виконання постачальником електронних комунікаційних послуг обов’язків за договором про надання електронних комунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку.
4. Постачальники електронних комунікаційних послуг не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їхніми мережами, крім випадків, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".
Розділ XVII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЇ
Стаття 126. Відповідальність за порушення законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр
1. Регуляторний орган застосовує до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, інших суб’єктів господарювання, які надають пов’язані засоби або пов’язані послуги у сфері електронних комунікацій, користувачів радіочастотного спектра (крім фізичних осіб) такі адміністративно-господарські санкції за порушення вимог цього Закону та виданих відповідно до нього нормативно-правових актів:
( Абзац перший частини першої статті 126 в редакції Закону № 3727-IX від 22.05.2024 )
1) у разі:
1.1) здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій без подання до регуляторного органу повідомлення про початок діяльності;
1.2) використання ліцензованого радіочастотного спектра без ліцензії на користування радіочастотним спектром;
- вилучення доходу (крім сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), отриманого внаслідок такої незаконної діяльності. У разі неможливості визначення розміру доходу від зазначеної у цьому пункті діяльності застосовується штраф у розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) у разі невиконання чи неналежного виконання постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом накладених на нього за результатами аналізу ринку регуляторних зобов’язань - штраф у розмірі 0,5 відсотка, а в разі вчинення повторного протягом календарного року такого порушення - 1 відсотка доходу від діяльності на ринку, щодо діяльності на якому накладено регуляторні зобов’язання;
3) у разі невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу про усунення порушень законодавства про електронні комунікації чи радіочастотний спектр, ненадання чи надання недостовірної звітності, інформації щодо змін відомостей, зазначених у реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, чи іншої інформації, передбаченої цим Законом, – штраф у розмірі: 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб’єктів середнього підприємництва, 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб’єктів великого підприємництва.
( Абзац перший пункту 3 частини першої статті 126 в редакції Закону № 4903-IX від 09.06.2026 )
У разі повторного протягом календарного року вчинення передбаченого цим пунктом порушення застосовується штраф у розмірі 2 тисяч, 5 тисяч та 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно;
4) у разі:
4.1) порушення встановленого законодавством порядку маршрутизації в електронних комунікаційних мережах загального користування трафіка послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації;
4.2) користування ресурсом нумерації без передбаченого цим Законом дозволу;
- штраф у розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) у разі встановлення регуляторним органом факту порушення вимог цього Закону щодо надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам послуг - штраф від 1 тисячі до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом) за кожен факт порушення;
6) у разі невиконання розпорядження регуляторного органу щодо усунення порушень вимог законодавства про електронні комунікації чи радіочастотний спектр, невмотивованої відмови посадовим особам регуляторного органу у проведенні перевірки, ненадання документів та інформації, необхідних для здійснення державного нагляду, - штраф у розмірі від 0,1 до 0,3 відсотка доходу, отриманого за надання відповідних електронних комунікаційних послуг за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом).
У разі неможливості визначення розміру доходу від зазначеної у цьому пункті діяльності застосовується штраф у розмірі: 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 8 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів середнього підприємництва, 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів великого підприємництва.
Невмотивованою відмовою у проведенні перевірки вважається недопуск уповноважених посадових осіб регуляторного органу до здійснення перевірки за відсутності передбачених законом підстав для відмови (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб регуляторного органу, відмова в їх доступі до місць розташування радіообладнання, відсутність без поважних причин протягом всього строку перевірки за місцезнаходженням та/або фактичним місцезнаходженням користувача радіочастотного спектра чи особи, уповноваженої представляти його інтереси на час проведення перевірки);
7) у разі невиконання вимог посадових осіб регуляторного органу щодо усунення відповідно до законодавства радіозавади - штраф у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом календарного року такого порушення - 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8) у разі порушення вимог частини другої статті 115-1 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного впродовж календарного року такого порушення - дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
9) у разі порушення вимог частини другої статті 115-2 цього Закону - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного упродовж календарного року порушення - чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
10) у разі порушення положень щодо роумінгу в роумінговій зоні Україна - ЄС, визначених законодавством у сфері електронних комунікацій, - штраф у розмірі від 1 тисячі до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом) за кожен факт порушення;
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 3727-IX від 22.05.2024 )
11) у разі порушення вимог пункту 17 частини третьої статті 18 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного впродовж календарного року такого порушення - п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 3994-IX від 08.10.2024 )
12) у разі невиконання постачальниками електронних комунікаційних послуг обов’язку обмеження доступу до веб-сайтів, визначених рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, про обмеження доступу до веб-сайтів, з використанням яких організовуються, проводяться азартні ігри чи надається доступ до них без відповідної ліцензії, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного вчинення такого порушення упродовж календарного року - чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 4116-IX від 04.12.2024 )
13) у разі невиконання постачальниками електронних комунікаційних послуг обов’язку обмеження доступу до веб-сайтів, визначених рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які надають можливість продажу або на яких здійснюється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, – штраф у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного вчинення такого порушення упродовж календарного року – 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 4903-IX від 09.06.2026 )
14) у разі невиконання розпорядження національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану, передбаченого частиною восьмою статті 32 цього Закону, – штраф у розмірі: 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб’єктів середнього підприємництва, 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб’єктів великого підприємництва.
У разі повторного протягом календарного року вчинення передбаченого цим пунктом порушення застосовується штраф у розмірі 2 тисяч, 5 тисяч та 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно;
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 4903-IX від 09.06.2026 )
15) у разі невиконання, несвоєчасного виконання рішень регуляторного органу організаційно-розпорядчого характеру – штраф у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного вчинення такого порушення впродовж календарного року – 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 4903-IX від 09.06.2026 )
2. У разі якщо постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від його доходу, отриманого за весь час до прийняття регуляторним органом рішення про накладення штрафу.
3. За зверненням регуляторного органу уповноважені органи державної влади, контролюючі органи зобов’язані надавати інформацію про доходи з метою застосування передбачених цією статтею санкцій.
4. У разі якщо користувач радіочастотного спектра не є постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, технологічним користувачем, користувачем радіочастотного спектра для потреб мовлення, до нього застосовуються адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
( Частина четверта статті 126 в редакції Закону № 3727-IX від 22.05.2024 )
Стаття 127. Застосування адміністративно-господарських санкцій
1. Регуляторний орган протягом п’яти робочих днів з дня виявлення правопорушення, що тягне за собою накладення адміністративно-господарських санкцій, повинен розпочати здійснення заходів з розгляду питання щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.
2. До застосування адміністративно-господарських санкцій регуляторний орган повинен:
1) письмово повідомити постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, загального користувача радіочастотного спектра про зміст вчинених ним порушень і намір щодо застосування до нього санкцій;
2) провести нараду з уповноваженими представниками постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг з метою з’ясування всіх обставин справи, в якій можуть брати участь інші заінтересовані особи, права та законні інтереси яких порушені;
3) надати йому можливість у визначені регуляторним органом строки для усунення певних типів порушень висловити свою позицію, надати необхідні аргументовані пояснення та докази із зазначеного приводу та/або усунути виявлені порушення.
3. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр.
4. Суми стягнених адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.
5. Рішення регуляторного органу про накладення адміністративно-господарських санкцій є обов’язковими до виконання суб’єктами господарювання.
( Частину п'яту статті 127 доповнено новим абзацом першим згідно із Законом № 4903-IX від 09.06.2026 )
У разі невиконання суб’єктом господарювання у добровільному порядку рішення регуляторного органу про накладення адміністративно-господарських санкцій, регуляторний орган звертається до суду з позовною заявою про примусове стягнення суми накладених адміністративно-господарських санкцій.
6. Суб’єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення регуляторного органу про накладення на нього адміністративно-господарських санкцій у порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру", та/або до адміністративного суду.
Оскарження такого рішення не зупиняє його виконання, якщо інше не встановлено судовим рішенням.
( Частину шосту статті 127 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4903-IX від 09.06.2026 )
( Частина шоста статті 127 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
7. Збитки, завдані суб’єкту господарювання у зв’язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.
Розділ XVIII. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 128. Мета і загальні принципи міжнародного співробітництва
1. Метою міжнародного співробітництва у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра є встановлення та підтримання зв’язків з іншими державами і міжнародними організаціями для інтеграції електронних комунікацій України у глобальні електронні комунікації, забезпечення міжнародно-правового захисту необхідного для потреб України радіочастотного спектра з урахуванням політичних, безпекових та економічних інтересів України, а також гармонізації національних стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами у зазначених сферах.
2. Міжнародне співробітництво у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється шляхом:
1) укладання міжнародних договорів;
2) участі в роботі міжнародних організацій;
3) участі в реалізації міжнародних проектів, пов’язаних із створенням глобальної і регіональних електронних комунікаційних мереж, з урахуванням інтересів національної безпеки України;
4) гармонізації національних стандартів, норм і правил з міжнародними та європейськими стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються вимог до електронних комунікаційних мереж, взаємодії постачальників електронних комунікаційних послуг, користування радіочастотним спектром і ресурсом нумерації, якості і видів електронних комунікаційних послуг;
5) взаємодії постачальників електронних комунікаційних послуг України з постачальниками електронних комунікаційних послуг інших держав;
6) інформування Міжнародного союзу електрозв’язку з питань розподілених, присвоєних ресурсів нумерації та змін національного плану нумерації;
7) участі в роботі міжнародних організацій з питань управління, розподілу, присвоєння міжнародних та національних ресурсів нумерації.
3. Міжнародно-правовий захист присвоєнь радіочастот та частотно-орбітального ресурсу України здійснюється шляхом:
1) укладання міжнародних договорів та угод щодо врегулювання питань користування радіочастотним спектром у прикордонних районах;
2) міжнародної координації присвоєнь радіочастот радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, а також супутникових мереж і систем України;
3) реєстрації в Міжнародному союзі електрозв’язку присвоєнь радіочастот радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, а також супутникових мереж і систем України;
4) участі в роботі міжнародних організацій з питань управління і користування радіочастотним спектром;
5) співробітництва з уповноваженими органами адміністрацій зв’язку іноземних держав та міжнародними організаціями з питань розгляду донесень про завади та порушення Статуту, Конвенції та адміністративних регламентів Міжнародного союзу електрозв’язку.
4. Міжнародне співробітництво у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра відповідно до положень Статуту, Конвенції та Адміністративних регламентів Міжнародного союзу електрозв’язку в межах визначених цим Законом повноважень здійснюють центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра і регуляторний орган за участю Генерального штабу Збройних Сил України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, інших центральних органів виконавчої влади та Державного підприємства.
Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра за участю регуляторного органу у встановленому законодавством порядку представляє інтереси України у всесвітніх, європейських та регіональних організаціях електронних комунікацій та у Світовій організації торгівлі з питань, що стосуються електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
( Частина четверта статті 128 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
5. Центральний орган виконавчої влади у сфері електронних комунікацій та радіочастотного спектра, регуляторний орган здійснюють моніторинг законодавства Європейського Союзу щодо роумінгу та у встановленому порядку забезпечують вдосконалення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу щодо роумінгу у разі внесення відповідних змін до нього.
З цією метою центральний орган виконавчої влади у сфері електронних комунікацій та радіочастотного спектра, регуляторний орган проводять консультації з Європейською Комісією або будь-яким іншим органом, визначеним Європейською Комісією, за результатами яких враховують відповідні висновки, настанови, рекомендації та пропозиції для подальшого розроблення проектів нормативно-правових актів щодо роумінгу.
( Статтю 128 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3727-IX від 22.05.2024 )
6. Регуляторний орган інформує Європейську Комісію про правила та заходи щодо забезпечення виконання положень про роумінг (включаючи застосування адміністративно-господарських санкцій) та про будь-які зміни, що їх стосуються.
( Статтю 128 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3727-IX від 22.05.2024 )
7. Центральний орган виконавчої влади у сфері електронних комунікацій та радіочастотного спектра, регуляторний орган своєчасно та в повному обсязі надають на запит Європейської Комісії або будь-яким іншим органам, визначеним Європейською Комісією, документи, статистичну та іншу інформацію, необхідну для виконання ними своїх завдань та функцій".
( Статтю 128 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3727-IX від 22.05.2024 )
Розділ XIX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року, крім абзаців першого - чотирнадцятого підпункту 47 пункту 3 цього розділу, які набирають чинності з 1 липня 2023 року.
( Пункт 1 розділу XIX із змінами, внесеними згідно із Законами № 1971-IX від 16.12.2021, № 2370-IX від 08.07.2022 )
2. Визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом:
Закон України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155 із наступними змінами);
Закон України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 298 із наступними змінами).
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №№ 47-52, ст. 349):
абзац чотирнадцятий частини першої статті 35 викласти в такій редакції:
"експлуатаційні документи на право користування судновою станцією, журнал (щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту радіозв’язку";
частину четверту статті 38 викласти в такій редакції:
"Експлуатаційні документи на право користування судновою станцією видаються організацією, уповноваженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації";
у частині першій статті 40 слова "дозволу на право користування судновою радіостанцією" замінити словами "експлуатаційних документів на право користування судновою станцією";
2) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
у пункті "ж" частини першої статті 19 слово "зв’язку" замінити словами "електронних комунікацій";
в абзаці першому частини шостої статті 20 слова "ліній електропередачі та зв’язку" замінити словами "ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж";
у статті 23:
у частині третій слова "ліній електропередачі та зв’язку" замінити словами "ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж";
у частині четвертій слова "Лінії електропередачі і зв’язку" замінити словами "Лінії електропередачі та електронних комунікаційних мереж";
у назві глави 13 слово "зв’язку" замінити словами "електронних комунікацій";
у статті 65 слово "зв’язку" замінити словами "електронних комунікацій";
статтю 75 викласти в такій редакції:
"Стаття 75. Землі електронних комунікацій
1. До земель електронних комунікацій належать земельні ділянки, що надаються у порядку, встановленому цим Кодексом, у власність або користування фізичним особам - підприємцям та юридичним особам для розташування інфраструктури електронних комунікаційних мереж.
2. Землі електронних комунікацій можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електронних комунікаційних мереж, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо споруд електронних комунікаційних мереж, у тому числі базових станцій мобільного зв’язку, земних станцій супутникового зв’язку та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки.
4. Розміри земельних ділянок, у тому числі охоронних зон та просік, що надаються особам, зазначеним у частині першій цієї статті, визначаються відповідно до норм відведення земель для цього виду діяльності та проектно-кошторисною документацією, затверджених в установленому порядку.
5. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які відповідно до Закону України "Про електронні комунікації" внесені до державного реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів, у тому числі особистих сервітутів, земель електронних комунікацій, визначених цим Кодексом, для прокладання під землею електронних комунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень";
у пункті "б" частини першої статті 112 слова "уздовж ліній зв’язку" замінити словами "навколо споруд електронних комунікацій, у тому числі базових станцій мобільного зв’язку, земних станцій супутникового зв’язку, уздовж ліній електронних комунікаційних мереж";
( Підпункт 3 пункту 3 розділу XIX втратив чинність на підставі Закону України № 4196-IX від 09.01.2025 )
4) в абзаці другому частини другої статті 639 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) слова "інформаційно-телекомунікаційних систем" замінити словами "інформаційно-комунікаційних систем";
5) у статті 30 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34-35, ст. 458):
у пункті 2 частини другої слова "телекомунікаційних мереж" замінити словами "електронних комунікаційних мереж";
у частині четвертій слова "Оператори телекомунікації" замінити словами "Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг";
6) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
у частині третій статті 8, статтях 14, 33, 62, 83, 128, 212, 214, 247, 259, 431, 493, підпункті 15 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" слова "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у всіх відмінках замінити словами "Єдина судова інформаційно-комунікаційна система";
у пунктах 3 та 7 частини першої статті 161 слова "телекомунікаційних послуг" замінити словами "електронних комунікаційних послуг";
7) в абзаці першому статті 26 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 31, ст. 381; 2018 р., № 6-7, ст. 43) слова "оператори та провайдери телекомунікацій" замінити словами "постачальники електронних комунікаційних послуг, виробники радіообладнання та термінального (кінцевого) обладнання";
8) у пункті 9 частини першої та частині третій статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303; 2013 р., № 21, ст. 208) слова "з транспортних телекомунікаційних мереж" замінити словами "з електронних комунікаційних мереж";
9) у частині першій статті 27 Закону України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338; 2009 р., № 10-11, ст. 137; 2015 р., № 39, ст. 372; 2016 р., № 4, ст. 44; 2019 р., № 46, ст. 295) слова "інформаційно-телекомунікаційних" замінити словами "інформаційно-комунікаційних";
( Підпункт 10 пункту 3 розділу XIX втратив чинність на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022 )
11) в абзаці другому частини дев’ятої статті 23-1 Закону України "Про звернення громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 47, ст. 256; 2015 р., № 35, ст. 341) слова "інформаційно-телекомунікаційною системою" замінити словами "інформаційно-комунікаційною системою";
12) у пункті 20 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292; 2013 р., № 26, ст. 264) слова "інформаційно-телекомунікаційних систем" замінити словами "інформаційно-комунікаційних систем";
13) в абзаці тринадцятому статті 1 Закону України "Про космічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) слово "телекомунікацій" змінити словами "електронних комунікацій";
( Підпункт 14 пункту 3 розділу XIX виключено на підставі Закону № 1971-IX від 16.12.2021 )( Підпункт 15 пункту 3 розділу XIX виключено на підставі Закону № 2807-IX від 01.12.2022 )
16) у Концепції Національної програми інформатизації, схваленій Законом України "Про Концепцію Національної програми інформатизації" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 27-28, ст. 182 із наступними змінами):
абзац двадцятий розділу III викласти в такій редакції:
"Органом державного регулювання у сфері інформатизації є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, яка утворюється і функціонує відповідно до Закону України "Про електронні комунікації" та інших законів України";
у тексті Концепції:
слова "інформаційно-телекомунікаційна мережа", "інформаційно-телекомунікаційна система", "система інформаційно-телекомунікаційного забезпечення", "телекомунікаційна" та "телекомунікація" в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами "інформаційно-комунікаційна мережа", "інформаційно-комунікаційна система", "система інформаційно-комунікаційного забезпечення", "електронна комунікаційна" та "електронні комунікації" у відповідному відмінку та числі;
17) статтю 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 34, ст. 227) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Персоналу постачальника електронних комунікаційних послуг забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування електронних комунікаційних мереж чи надання електронних комунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод людини".
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
18) у пункті 7 частини першої статті 21 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 79) слово "телекомунікацій" замінити словами "електронних комунікацій";
19) у Законі України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 177; 2009 р., № 39, ст. 557; 2016 р., № 5, ст. 50, № 6, ст. 61):
в абзаці третьому частини другої статті 4 слова "телекомунікаційних систем" замінити словами "електронних комунікаційних систем";
в абзаці четвертому частини першої статті 21 слова "засобами телекомунікації" замінити словами "технічними засобами електронних комунікацій";
у частині другій статті 26 слова "засобами телекомунікацій" замінити словами "технічними засобами електронних комунікацій";
( Пункт 20 розділу XIX втратив чинність на підставі Закону № 2524-IX від 16.08.2022 )
21) у Законі України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 48, ст. 409 із наступними змінами):
абзац третій статті 1 після слів "соціальної допомоги" доповнити словами "встановлені законами пільги";
абзац четвертий статті 10 викласти в такій редакції:
"соціальні норми забезпеченості населення послугами зв’язку, з оплати яких держава надає пільги громадянам";
статтю 21 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"Окремо визначаються нормативи коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, що спрямовуються на покриття витрат населення для здійснення виплат підприємств, установ і організацій соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування (адресна допомога)".
У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;
статтю 22 доповнити частиною третьою такого змісту:
"Порядок надання відповідних соціальних гарантій, пільг встановлюється Кабінетом Міністрів України";
22) в абзаці другому статті 26 Закону України "Про страховий фонд документації України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 101; 2014 р., № 5, ст. 62) слова "системи зв’язку та телекомунікації" замінити словами "інформаційно-комунікаційні системи та електронні комунікації";
( Підпункт 23 пункту 3 розділу XIX втратив чинність на підставі Закону № 1591-IX від 30.06.2021 )
24) у Законі України "Про Національну систему конфіденційного зв’язку" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 15, ст. 103; 2005 р., № 26, ст. 349; 2014 р., № 22, ст. 816):
у статті 1:
у частині першій:
абзаци другий та третій викласти в такій редакції:
"спеціальна електронна комунікаційна мережа - електронна комунікаційна мережа, призначена для обміну інформацією з обмеженим доступом;
спеціальна електронна комунікаційна мережа подвійного призначення - спеціальна електронна комунікаційна мережа, призначена для забезпечення електронних комунікацій в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з використанням частини її ресурсу для надання послуг іншим споживачам";
в абзаці четвертому слова "телекомунікаційних систем (мереж)" замінити словами "електронних комунікаційних мереж";
частину другу викласти в такій редакції:
"Терміни "оператор" та "мережа зв’язку" у цьому Законі вживаються відповідно у значенні термінів "постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг" та "електронна комунікаційна мережа", визначених у Законі України "Про електронні комунікації";
у частині першій статті 3 слова "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про телекомунікації" замінити словами "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про електронні комунікації";
у частині другій статті 5 слова "телекомунікаційні системи (мережі)" замінити словами "електронні комунікаційні мережі";
у частині четвертій статті 7 слова "послуг фіксованого та/або рухомого (мобільного) телефонного зв’язку, а також надання" виключити;
25) у Законі України "Про боротьбу з тероризмом" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 25, ст. 180 із наступними змінами):
у частині першій статті 5 слово "телекомунікацій" замінити словами "електронних комунікацій";
