Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики

Оператор системи передачі оприлюднює інформацію, зокрема щодо поточного балансу системи, цін на балансуючу електричну енергію, а також обсяг прийнятих (акцептованих) заявок на балансуючому ринку в розрізі розрахункових періодів та цін на небаланси електричної енергії у порядку та строки, визначені правилами ринку ";

60) у статті 69:

частини першу - десяту викласти в такій редакції:

"1. В Україні функціонує ринок допоміжних послуг, що передбачає, зокрема, здійснення оператором системи передачі обміну та/або спільного використання резервів потужності з операторами систем передачі держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства.

На ринку допоміжних послуг на ринкових та прозорих засадах:

1) оператор системи передачі купує резерви для регулювання частоти та активної потужності; продає резерви для регулювання частоти та активної потужності та здійснює обмін та/або спільне використання резервів для регулювання частоти та активної потужності з операторами систем передачі держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариств для забезпечення надійної роботи енергосистеми;

2) оператор системи передачі та оператори систем розподілу купують допоміжні послуги, не пов’язані з регулюванням частоти, для забезпечення безпечного функціонування системи передачі та систем розподілу, а також належної якості електричної енергії.

2. Учасниками ринку допоміжних послуг є:

1) оператор системи передачі, який купує та/або використовує допоміжні послуги; продає допоміжні послуги, здійснює обмін та/або спільне використання резервів з операторами систем передачі держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства;

2) постачальники допоміжних послуг та постачальники послуг з балансування, які пропонують та/або надають допоміжні послуги;

3) оператори систем розподілу, які купують та/або використовують допоміжні послуги, не пов’язані з регулюванням частоти, зокрема послуги з гнучкості.

Оператор системи передачі має право взаємодіяти з операторами систем передачі держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства у межах механізмів обміну та/або спільного використання резервів.

Така взаємодія здійснюється оператором системи передачі відповідно до укладених договорів з операторами систем передачі держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства, розроблених відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики.

3. На ринку допоміжних послуг надаються допоміжні послуги:

1) з регулювання частоти та активної потужності (балансуюча потужність), а саме забезпечення:

резервів підтримки частоти;

автоматичних резервів відновлення частоти;

ручних резервів відновлення частоти;

резервів заміщення;

2) не пов’язані з регулювання частоти, зокрема:

послуги з регулювання напруги та реактивної потужності;

послуги із забезпечення відновлення функціонування ОЕС України після системних аварій.

Правилами ринку можуть бути передбачені інші види допоміжних послуг.

4. Функціонування ринку допоміжних послуг здійснюється за правилами ринку, які, зокрема, визначають:

1) види допоміжних послуг;

2) вимоги до учасників ринку щодо надання допоміжних послуг та порядок підтвердження відповідності учасників зазначеним вимогам;

3) порядок реєстрації постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування;

4) порядок оприлюднення інформації, пов’язаної з придбанням допоміжних послуг;

5) порядок придбання/використання допоміжних послуг, у тому числі порядок ціноутворення щодо кожної допоміжної послуги;

6) відповідальність за ненадання/неналежне надання допоміжних послуг;

7) порядок визначення обсягів наданих допоміжних послуг та проведення розрахунків за допоміжні послуги;

8) порядок моніторингу виконання постачальниками допоміжних послуг та постачальниками послуг з балансування зобов’язань з надання допоміжних послуг.

5. Вимоги до постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування, у тому числі вимоги до електроенергетичного обладнання, необхідні для забезпечення належного надання відповідних допоміжних послуг, визначаються оператором системи передачі на основі кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативно-правових актів. Інформація про вимоги до постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування підлягає оприлюдненню оператором системи передачі у порядку, визначеному правилами ринку.

Процес попередньої кваліфікації електроустановок постачальника допоміжних послуг та постачальника послуг з балансування з метою підтвердження їх відповідності вимогам оператора системи передачі визначається кодексом системи передачі.

6. Перелік допоміжних послуг, що мають в обов’язковому порядку пропонуватися та надаватися оператору системи передачі постачальником допоміжних послуг та постачальником послуг з балансування, визначається правилами ринку .

Виробники, а також установки зберігання енергії, що здійснюють зберігання енергії на гідроакумулюючих електростанціях, зобов’язані брати участь у ринку допоміжних послуг та надавати допоміжні послуги у випадках, визначених правилами ринку .

Оператори установок зберігання енергії, крім установок зберігання енергії, що здійснюють зберігання електричної енергії на гідроакумулюючих електростанціях, мають право надавати допоміжні послуги у порядку, передбаченому правилами ринку .

Постачальник допоміжних послуг та постачальник послуг з балансування мають відповідати вимогам правил ринку та кодексу системи передачі щодо надання допоміжних послуг.

Агрегатори надають допоміжні послуги у порядку, передбаченому правилами ринку .

7. Залежно від виду допоміжної послуги, не пов’язаної з регулюванням частоти, та потреби оператора системи передачі або оператора системи розподілу придбання такої допоміжної послуги може здійснюватися на відповідний строк (доба, тиждень, місяць, квартал, рік/роки).

Купівля допоміжних послуг здійснюється на підставі договорів про надання допоміжних послуг, не пов’язаних з регулюванням частоти, та договорів про надання послуг балансуючої потужності, що укладаються на підставі типових договорів, що затверджуються Регулятором.

Обмін та/або спільне використання резервів для регулювання частоти та активної потужності здійснюється на підставі відповідних договорів з операторами систем передачі держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства.

Договори, що стосуються обміну та/або спільного використання резервів для регулювання частоти та активної потужності, розробляються оператором системи передачі та надаються на погодження Регулятору.

Оператор системи передачі здійснює придбання послуги балансуючої потужності з періодом надання не більше ніж на одну добу, крім відступів, які можуть бути прийняті рішенням Регулятора за поданням оператора системи передачі щодо тривалішого періоду надання послуги балансуючої потужності з метою забезпечення безпеки постачання або підвищення економічної ефективності.

Якщо надається відступ, то принаймні для 40 відсотків стандартних балансуючих продуктів та мінімум 30 відсотків усіх продуктів, що використовуються для надання послуги балансуючої потужності, період надання послуги балансуючої потужності не повинен перевищувати одну добу. Максимальний період надання послуги балансуючої потужності для іншої частини обсягу не повинен перевищувати один місяць.

На запит оператора системи передачі Регулятор може прийняти рішення про триваліший період надання для іншої частини обсягу послуги балансуючої потужності до максимального періоду в 12 місяців, за умови що таке рішення є обмеженим у часі, а позитивні ефекти з точки зору зниження витрат для споживачів перевищують негативний вплив на ринок.

Запит повинен містити:

1) конкретний період, протягом якого застосовуватиметься відступ;

2) конкретний обсяг послуги балансуючої потужності, до якого застосовуватиметься відступ;

3) аналіз впливу відступу на участь постачальників послуг з балансування;

4) обґрунтування відступу, яке демонструє, що такий відступ призведе до зниження витрат для споживачів.

8. Оператор системи передачі відповідно до кодексу системи передачі та інших нормативно-технічних документів визначає необхідні обсяги допоміжних послуг на певний період. Інформація про необхідні допоміжні послуги, їх обсяги та строки придбання/надання підлягає оприлюдненню оператором системи передачі у порядку, визначеному правилами ринку .

9. Допоміжні послуги придбаваються оператором системи передачі на конкурентних засадах, крім випадків, передбачених цим Законом.

Ціна балансуючої електричної енергії не повинна бути заздалегідь визначена у договорі про надання послуг балансуючої потужності.

10. У разі якщо обсяг запропонованої допоміжної послуги менший, ніж потреба оператора системи передачі у цій послузі, або якщо допоміжна послуга надається постачальниками допоміжних послуг та/або постачальниками послуг з балансування, частка яких на ринку цих послуг або окремої частини ОЕС України з наявними системними обмеженнями перевищує встановлену Регулятором величину, Регулятор, за запитом оператора системи передачі, має право прийняти рішення про відступ від ринкової закупівлі допоміжних послуг та зобов’язати постачальників допоміжних послуг та/або постачальників послуг з балансування надавати допоміжну послугу за ціною, розрахованою згідно із затвердженою Регулятором методикою.

Відступ, передбачений цією частиною, переглядається Регулятором не рідше одного разу на три роки.

Ціни на допоміжні послуги, розраховані за затвердженою Регулятором методикою, мають забезпечувати:

1) відшкодування економічно обґрунтованих витрат постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування на надання відповідних допоміжних послуг, враховуючи покриття обґрунтованих інвестицій, необхідних для забезпечення надання цих послуг;

2) необхідну для виконання цього виду діяльності норму доходу";

частину дванадцяту викласти в такій редакції:

"12. Витрати оператора системи передачі на оплату допоміжних послуг включаються до тарифу на послуги з передачі електричної енергії";

61) у статті 70:

частину п’яту після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Ціни небалансів мають відображати вартість електричної енергії у реальному часі".

У зв’язку з цим абзаци третій і четвертий вважати відповідно абзацами четвертим і п’ятим;

в абзаці третьому частини шостої слова "допоміжних послуг" замінити словами "послуг з балансування";

62) доповнити статтею 70-1 такого змісту:

"Стаття 70-1. Технічні цінові обмеження

1. На ринку електричної енергії не мають застосовуватися мінімальні та максимальні обмеження цін на електричну енергію під час торгів та розрахунків в усіх розрахункових періодах при єдиному сполученні ринків, а також мінімальні та максимальні обмеження ціни на балансуючу електричну енергію та обмеження ціни небалансів електричної енергії, крім технічних цінових обмежень торгів, які можуть застосовуватися в розрахунковому періоді балансування, а також при єдиному сполученні ринків відповідно до частини другої цієї статті.

2. Номінований оператор (номіновані оператори) ринку може (можуть) застосовувати гармонізовані з іншими номінованими операторами ринку цінові обмеження щодо максимальних та мінімальних цін.

Такі технічні цінові обмеження мають бути достатньо високими, щоб не обмежувати торгівлю без необхідності, бути гармонізованими у межах інтегрованого ринку електричної енергії та враховувати максимальну вартість втраченого навантаження.

Номінований оператор (номіновані оператори) ринку повинен (повинні) впровадити прозорий механізм для автоматичного коригування технічних цінових обмежень торгів у відповідний час у разі, якщо очікується, що встановлені обмеження будуть досягнуті.

Скориговані максимальні обмеження залишаються чинними доти, доки не виникне потреба у подальшому підвищенні обмежень за цим механізмом.

Оператор системи передачі може застосовувати гармонізовані з іншими операторами системи передачі цінові обмеження щодо максимальних та мінімальних цін на балансуючу електричну енергію.

3. Оператор системи передачі не повинен вживати жодних заходів з метою зміни цін на ринку електричної енергії.

4. Регулятор має виявляти політики та дії (заходи), що застосовуються на території України, які можуть призводити до опосередкованого обмеження формування оптових цін, включаючи обмеження заявок щодо активації балансуючої електричної енергії, механізми забезпечення потужності, дії (заходи) оператора системи передачі, дії (заходи), спрямовані на оскарження результатів роботи ринку електричної енергії, неефективне визначення торгових зон. Регулятор здійснює моніторинг роботи ринку електричної енергії з метою запобігання зловживанню домінуючим становищем.

5. Якщо Регулятор виявляє політику або дії (заходи), які можуть обмежувати формування цін на електричну енергію, він повинен вжити всіх відповідних заходів, щоб усунути або, якщо це неможливо, зменшити вплив такої політики або дій (заходів) на обмеження цін.

Регулятор повинен надати звіт Секретаріату Енергетичного Співтовариства з детальним описом заходів, які були або будуть вжиті для недопущення обмеження ринкових цін на електричну енергію";

63) у частині шостій статті 71 слова "фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії" замінити словами "фактичних обсягів відпуску електричної енергії у відповідні розрахункові періоди", а слова "погодинних графіків відпуску електричної енергії" - словами "графіків відпуску електричної енергії у відповідні розрахункові періоди";

64) у частині шостій статті 72 слово "вільними" замінити словом "ринковими";

65) у статті 74:

частини першу і другу викласти в такій редакції:

"1. Для сприяння активній участі споживачів у функціонуванні ринку електричної енергії та розширення їхніх можливостей щодо застосування заходів енергоефективності Регулятор вживає заходів для стимулювання впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку електричної енергії у споживачів.

Комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Закону, кодексу комерційного обліку та правил ринку .

Керування даними комерційного обліку організовується з метою забезпечення ефективного та безпечного доступу та обміну даними, а також захисту та безпеки даних відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

2. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Доступ до даних повинен бути зручним, а процедури надання доступу до даних мають бути чітко визначені та доступні для загального використання.

Адміністратор комерційного обліку забезпечує недискримінаційний доступ заінтересованих сторін до даних споживачів (зокрема даних комерційного обліку, в тому числі споживання, а також даних, необхідних для зміни електропостачальника або агрегатора та реагування попиту) відповідно до вимог кодексу комерційного обліку. Регулятор здійснює моніторинг впровадження адміністратором комерційного обліку заходів, необхідних для забезпечення такого доступу. Для цілей цієї статті заінтересованими сторонами вважаються будь-які фізичні або юридичні особи, які мають право відповідно до законодавства на отримання даних комерційного обліку електричної енергії, що отримані з конкретної точки комерційного обліку";

доповнити частинами дев’ятою - десятою такого змісту:

"9. Адміністратор комерційного обліку призначає уповноважену особу для здійснення моніторингу виконання організаційно-технічних заходів з метою забезпечення недискримінаційного доступу до даних відповідно до вимог кодексу комерційного обліку.

10. Усі заінтересовані сторони повинні бути забезпечені недискримінаційним доступом до даних комерційного обліку, в тому числі споживання, а також даних, необхідних для зміни електропостачальника або агрегатора, реагування попиту та інших послуг на чітких та рівних умовах згідно з відповідними правилами захисту даних, визначеними цим Законом та нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії";

66) доповнити статтею 74-1 такого змісту:

"Стаття 74-1. Інтелектуальні лічильники та системи обліку

1. З метою сприяння активній участі споживачів у функціонуванні ринку електричної енергії та розширення їхніх можливостей щодо застосування заходів енергоефективності Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, вживають заходів щодо стимулювання впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку електричної енергії.

Інтелектуальні лічильники та системи обліку впроваджуються з урахуванням результатів оцінки економічної доцільності їх впровадження, що проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Така оцінка має враховувати довгострокові переваги впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку для споживачів та учасників ринку, зокрема підвищення ефективності управління мережею, точності планування та зменшення втрат електричної енергії.

Якщо за результатами оцінки буде встановлено, що впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку є економічно доцільним лише для споживачів з певним рівнем споживання електричної енергії, цей висновок враховується під час їх подальшого впровадження.

Оцінка підлягає регулярному перегляду у разі істотних змін основних припущень або, принаймні, один раз на чотири роки, з урахуванням темпів технологічного розвитку.

2. У разі якщо результат оцінки, проведеної відповідно до частини першою цієї статті, є позитивним, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, затверджує графік впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку електричної енергії.

Такий графік має передбачати встановлення інтелектуальних лічильників не менш як для 80 відсотків споживачів, для яких визначено економічну доцільність такого впровадження.

3. Якщо оцінка, передбачена частиною першою цієї статті, не проводилася, має негативний результат, або якщо споживач бажає встановити інтелектуальний лічильник поза графіком, визначеним частиною другою цієї статті, таке встановлення здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому кодексом комерційного обліку.

4. Якщо результат оцінки, виконаної відповідно до частини першої цієї статті, негативний, повторна оцінка проводиться не менше одного разу на чотири роки або частіше - за наявності істотних змін основних припущень, технологічних або ринкових умов.

5. Результат оцінки та графік впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, за умови попереднього схвалення Регулятором, і доводяться до відома Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

6. Впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку здійснюється оператором системи передачі, операторами систем розподілу, а також іншими сторонами, визначеними кодексом комерційного обліку як відповідальні за точки комерційного обліку, з урахуванням затвердженого графіка.

7. Контроль та моніторинг стану впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку електричної енергії здійснюються Регулятором.

8. Регулятор встановлює мінімальні функціональні та технічні вимоги до інтелектуальних лічильників і систем обліку, вимоги до їх сумісності, безпеки та здатності забезпечувати надання вихідних даних для систем управління енергоспоживанням.

Під час розроблення таких вимог Регулятор враховує найкращі практики, відповідні стандарти, потреби розвитку інтелектуальних мереж та внутрішнього ринку електричної енергії.

9. Інтелектуальні лічильники та системи обліку повинні відповідати мінімальним функціональним і технічним вимогам, визначеним кодексом комерційного обліку.

10. Споживач має право безоплатно отримувати власні дані комерційного обліку та передавати їх іншим особам відповідно до законодавства про захист персональних даних.

11. Регулятор забезпечує, щоб участь споживачів у покритті витрат, пов’язаних із впровадженням інтелектуальних лічильників та систем обліку, здійснювалася на засадах прозорості та недискримінаційності з урахуванням довгострокових переваг від їх упровадження.

12. Кожний споживач має право (за зверненням) на встановлення або модернізацію інтелектуального лічильника електричної енергії, який відповідає мінімальним функціональним та технічним вимогам, визначеним кодексом комерційного обліку, є сумісним із системами управління енергоспоживанням споживачів та надає можливість обмінюватися з ними даними у режимі, наближеному до реального часу.

13. У разі звернення до постачальника послуг комерційного обліку щодо встановлення інтелектуального лічильника споживач має право на:

1) отримання від постачальника послуг комерційного обліку відповідної пропозиції, що відповідає вимогам кодексу комерційного обліку та містить чіткий опис функцій інтелектуального лічильника, його технічної сумісності, переваг для споживача, які реально можуть бути досягнуті після його встановлення, а також усіх витрат, які має покривати споживач;

2) встановлення інтелектуального лічильника у розумний строк, але не пізніше ніж через чотири місяці з дати звернення.

14. Регулятор регулярно, не менше ніж один раз на два роки, переглядає та оприлюднює інформацію про витрати, пов’язані з установленням інтелектуальних лічильників та систем обліку, відстежує динаміку цих витрат із урахуванням розвитку технологій та можливостей їх модернізації.

15. У разі відсутності у споживача інтелектуального лічильника його електроустановки мають бути оснащені лічильником електричної енергії, який забезпечує точне вимірювання фактичних обсягів споживання електричної енергії відповідно до кодексу комерційного обліку";

67) у статті 75:

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Учасники ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, які купують електричну енергію на цих ринках, вносять плату за куплену електричну енергію, у тому числі за процедурою від’ємної ціни, виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора ринку в одному з уповноважених банків.

Учасники ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, які продають електричну енергію на цих ринках за процедурою від’ємної ціни, вносять плату за надані послуги із стимулювання споживання електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора ринку в одному з уповноважених банків.

Кошти оператора ринку з поточного рахунку із спеціальним режимом використання перераховуються в повному обсязі, у тому числі з урахуванням операцій клірингу (неттінгу), відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку на:

1) поточні рахунки учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, крім електропостачальників, за продану електричну енергію на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку та послуги із стимулювання споживання електричної енергії;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників за продану ними електричну енергію на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку";

абзац перший частини четвертої викласти в такій редакції:

"4. Постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов’язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, забезпечують розрахунок за електричну енергію та послуги із стимулювання споживання електричної енергії виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках у визначеному правилами ринку порядку";

68) у статті 76:

частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:

"Вирішення спорів має здійснюватися через прості, справедливі, прозорі, незалежні, ефективні та результативні механізми";

частину п’яту викласти в такій редакції:

"5. Розгляд скарг побутових та малих непобутових споживачів на дії чи бездіяльність електропостачальників та операторів систем розподілу, вирішення спорів між ними здійснюються також енергетичним омбудсменом. Регулятор співпрацює з енергетичним омбудсменом у процесі вирішення спорів, зокрема шляхом обміну інформацією та проведення консультацій.

Правовий статус, порядок та умови діяльності енергетичного омбудсмена визначаються законом";

доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Участь електропостачальника, агрегатора та оператора системи розподілу у механізмах вирішення спорів для побутових споживачів є обов’язковою";

69) у статті 77:

частину першу після слів "Учасники ринку" доповнити словами "та постачальники послуг комерційного обліку";

частину другу доповнити пунктами 14-1 і 14-2такого змісту:

"14-1) неподання, несвоєчасне подання, систематичне порушення строків надання, подання завідомо недостовірних або спотворених даних та/або даних комерційного обліку, а також інформації та документів адміністратору комерційного обліку, якщо обов’язковість подання таких даних, інформації та документів встановлена законом;

14-2) порушення вимог щодо поводження з даними, невиконання заходів щодо забезпечення зберігання даних у пристроях зберігання, невиконання обґрунтованих вимог та рішень адміністратора комерційного обліку, зокрема за результатами проведення планових чи позапланових перевірок постачальників послуг комерційного обліку та врегулювання спорів щодо організації та здійснення комерційного обліку, учасниками яких є постачальники послуг комерційного обліку";

у частині третій:

абзац перший після слів "до відповідних учасників ринку" доповнити словами "та постачальників послуг комерційного обліку";

доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) анулювання реєстрації постачальників послуг комерційного обліку";

у частині четвертій:

абзац перший після слів "(крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку)" доповнити словами "та постачальників послуг комерційного обліку";

доповнити пунктом 5-7 такого змісту:

"5-7) від 1 тисячі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на постачальників послуг комерційного обліку за порушення, передбачені пунктами 14-1 і 14-2 частини другої цієї статті";

70) у розділі XVII "Прикінцеві та перехідні положення":

доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1. Пункт 4 частини четвертої статті 5 та стаття 16 цього Закону втрачають чинність через три місяці з дня затвердження плану готовності до ризиків, але не пізніше ніж через 12 місяців з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики".

Стаття 29 цього Закону втрачає чинність з 1 травня 2028 року, при цьому зобов’язання, що виникли на її підставі до цієї дати, залишаються чинними до їх повного та належного виконання";

у пункті 9:

абзаци другий і третій виключити;

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"Тимчасово, до дати початку функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед", під час дії режиму надзвичайної ситуації в ОЕС України, введеного відповідно до кодексу системи передачі, Регулятор має право встановлювати на час дії режиму надзвичайної ситуації в ОЕС України, але не довше ніж 90 днів, якщо Регулятор не визначить коротший строк, граничні ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торговельної зони з відповідним обґрунтуванням. При встановленні граничних цін враховуються ціни на суміжних спотових європейських ринках. Рівень граничних цін повинен мати найменший вплив на формування вільної (ринкової) ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку та не має обмежувати можливість здійснення безперешкодного комерційного імпорту та експорту електричної енергії";

доповнити пунктом 9-2 такого змісту:

"9-2. До 30 квітня 2037 року оператор установки зберігання енергії, введеної в експлуатацію до 30 квітня 2027 року (а оператор установки зберігання енергії, який здійснює діяльність із зберігання енергії на гідроакумулюючих електростанціях, - лише щодо об’єктів електроенергетики або черг їх будівництва (пускових комплексів), які були введені в експлуатацію після нового будівництва, починаючи з 1 січня 2026 року), або суб’єкт, що увів в експлуатацію установку зберігання енергії після нового будівництва до 30 квітня 2028 року, але станом на 30 квітня 2027 року мав чинні технічні умови на здійснення приєднання такої установки зберігання енергії до електричних мереж, право власності або користування на земельну ділянку та/або інший об’єкт нерухомого майна, де планується здійснення будівництва або встановлення такої установки зберігання енергії, а також документи, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва такої установки зберігання енергії, сплачує плату за послуги з передачі електричної енергії, розподілу електричної енергії, плату за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, яка розраховується на обсяг абсолютної величини різниці між місячним відбором та місячним відпуском електричної енергії установкою зберігання енергії за відповідними тарифами, на умовах, визначених кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу та правилами роздрібного ринку електричної енергії в редакції, що діяла станом на 30 квітня 2027 року. Такий оператор (а оператор установки зберігання енергії, який здійснює діяльність із зберігання енергії на гідроакумулюючих електростанціях - лише щодо об’єктів електроенергетики або черг їх будівництва (пускових комплексів), які були введені в експлуатацію після нового будівництва, починаючи з 1 січня 2026 року) або суб’єкт має право в будь-який час, починаючи з 1 травня 2027 року, почати сплачувати плату за послуги з передачі електричної енергії, розподілу електричної енергії, плату за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у порядку, встановленому Регулятором відповідно до вимог, визначених частиною восьмою статті 30-1 цього Закону.

До 5 травня 2027 року оператор або суб’єкт, зазначений в абзаці першому цього пункту, надає оператору системи передачі (у разі приєднання до системи передачі) або оператору системи розподілу (у разі приєднання до системи розподілу) документи, що підтверджують відповідність критеріям, зазначеним в абзаці першому цього пункту. До 31 травня 2027 року відповідний оператор системи передачі або оператор системи розподілу повідомляє такого оператора або суб’єкта щодо їхньої відповідності таким критеріям. Порядок перевірки, надання підтвердження або відмови у підтвердженні документів на відповідність критеріям, зазначеним в абзаці першому цього пункту, а також повідомлення оператором системи розподілу оператора системи передачі про підтвердження зазначених критеріїв установки зберігання енергії, яка приєднується до системи розподілу, визначається у встановленому Регулятором порядку. Спори, що виникають під час виконання вимог цього пункту, вирішуються Регулятором. Звернення щодо вирішення таких спорів можуть бути подані Регулятору до 31 серпня 2027 року";

в абзацах першому і тринадцятому пункту 11 цифру і слово "1 МВт" замінити цифрами і словами "400 кВт (200 кВт для об’єктів, що були введені в експлуатацію після 1 січня 2026 року)";

доповнити пунктом 12.12 такого змісту:

"12.12. До набрання чинності регіональними правилами розрахунку міжзональної пропускної спроможності розрахунок міжзональної пропускної спроможності здійснюється регіональним координаційним центром, з урахуванням узгоджених рішень між операторами системи передачі держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства";

пункт 14 викласти в такій редакції:

"14. З метою забезпечення безперешкодного переходу до функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед", оптимізації можливостей ефективної торгівлі учасників ринку та загального економічного ефекту для споживачів електричної енергії Регулятор має право прийняти рішення про тимчасове (на строк не більше трьох місяців з дня початку функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед") проведення додаткової сесії торгів на ринку "на добу наперед". Така сесія торгів на ринку "на добу наперед" проводиться оператором ринку у межах торгової зони (зон) України за правилами ринку "на добу наперед". Закриття такої сесії торгів відбувається не пізніше ніж за одну годину до закриття торгів єдиного сполучення ринків "на добу наперед". Додаткова сесія торгів не повинна створювати бар’єри для участі учасників ринку, обмежувати конкуренцію або призводити до дискримінації між учасниками ринку на додатковій сесії та сесії торгів у межах єдиного сполучення ринків "на добу наперед". Під час проведення додаткової сесії торгів оператор ринку має право застосовувати технічні цінові обмеження у межах розрахункового періоду ринку "на добу наперед", що не можуть бути меншими за технічні цінові обмеження, визначені відповідно до частини другої статті 70-1 цього Закону".

2. У Законі України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 833 із наступними змінами):

1) пункт 3 частини третьої статті 3 викласти в такій редакції:

"3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, Агентством Європейського Союзу з питань співробітництва енергетичних регуляторів та національними регуляторами у сфері енергетики держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства, сприяння становленню конкурентного інтегрованого ринку електричної енергії (єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та єдиного сполучення внутрішньодобових ринків) з урахуванням пріоритетів забезпечення безпеки постачання електричної енергії та сталості навколишнього природного середовища, ефективному відкриттю ринку електричної енергії для суб’єктів держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства";

2) у статті 17:

у частині першій:

пункт 3 доповнити абзацами такого змісту:

"порядок призначення номінованого оператора ринку, призупинення його діяльності, припинення виконання функції номінованого оператора ринку, а також моніторингу діяльності номінованого оператора ринку;

процедуру паспортизації номінованого оператора ринку";

пункт 4 доповнити абзацами такого змісту:

"затвердження порядку надання послуг з гнучкості;

затвердження мінімальних вимог до платіжних документів (рахунків) та платіжної інформації, що надаються електроенергетичними підприємствами споживачам;

оцінку вартості втраченого навантаження;

моніторинг функціонування інструментів порівняння пропозицій електропостачальників";

доповнити пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту:

"6-1) затверджує національні правила та спільно з регуляторними органами держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства затверджує регіональні правила;

6-2) погоджує договори, що стосуються приєднання до Європейських платформ балансування";

доповнити пунктом 14-2 такого змісту:

"14-2) здійснює моніторинг усунення необґрунтованих перешкод та обмежень щодо розвитку виробництва електричної енергії споживачами для забезпечення власних потреб, для діяльності громадських енергетичних об’єднань, а також моніторинг впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку";

доповнити пунктом 15-7 такого змісту:

"15-7) здійснює моніторинг функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та єдиного сполучення внутрішньодобових ринків, а також діяльності номінованого оператора (номінованих операторів) ринку";

пункт 19 викласти в такій редакції:

"19) здійснює заходи з адаптації законодавства України у сфері енергетики до законодавства Європейського Союзу, в тому числі впроваджує в регуляторні акти положення регламентів та директив, прийнятих на рівні Енергетичного Співтовариства, та проводить консультації з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та Європейською Комісією, Агентством Європейського Союзу з питань співробітництва енергетичних регуляторів (ACER), Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, іншими міжнародними організаціями та установами, а також із заінтересованими сторонами з відповідних питань";

у пункті 19-1 в редакції Закону України від 30 червня 2023 року № 3220-IX цифри і слово "19-1) забезпечує" замінити цифрами і словом "19-2) забезпечує";

доповнити пунктом 22-3 такого змісту:

"22-3) затверджує перелік загальноєвропейських та регіональних правил";

у частині другій:

пункт 1-1 виключити;

доповнити пунктами 2-1 і 2-2 такого змісту:

"2-1) ініціювати перегляд конфігурації торгової зони (торгових зон);

2-2) створювати та забезпечувати функціонування інструмента порівняння пропозицій електропостачальників";

пункт 9 викласти в такій редакції:

"9) співпрацювати з регулюючими органами інших держав, Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, Агентством Європейського Союзу з питань співробітництва енергетичних регуляторів (ACER), іншими міжнародними організаціями та установами, отримувати і надавати будь-яку інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань відповідно до цього Закону";

3) у статті 18:

у частині першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"1. Співпраця Регулятора з регулюючими органами інших держав, Агентством Європейського Союзу з питань співробітництва енергетичних регуляторів (ACER) і Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, іншими міжнародними установами та організаціями, а також на регіональному рівні здійснюється з метою";

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) сприяння об’єднанню ринків електричної енергії та природного газу, спільному розподілу транскордонної пропускної потужності та забезпеченню належного рівня міжсистемної пропускної потужності, у тому числі нових міжсистемних з’єднань у регіоні або між регіонами, для забезпечення розвитку ефективної конкуренції та підвищення безпеки постачання без дискримінації постачальників у різних державах - сторонах Енергетичного Співтовариства та/або державах - членах Європейського Союзу";

доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) впровадження законодавства, прийнятого на рівні Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, до національного законодавства України";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Співпраця Регулятора з регулюючими органами інших держав, Агентством Європейського Союзу з питань співробітництва енергетичних регуляторів (ACER) і Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, іншими міжнародними установами та організаціями здійснюється, за потреби, спільно з іншими державними органами у межах їхніх повноважень";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Регулятор при взаємодії з Агентством Європейського Союзу з питань співробітництва енергетичних регуляторів (ACER):

1) надає на запит інформацію, необхідну для виконання агентством його завдань;

2) бере до відома та/або враховує у роботі висновки та рекомендації агентства, виконує або забезпечує виконання індивідуальних рішень агентства у сфері енергетики;

3) надсилає на затвердження агентству пропозиції щодо регіональних правил;

4) спільно з оператором системи передачі, Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, Європейською мережею операторів системи передачі, іншими міжнародними організаціями та установами, з якими Україна співпрацює у сферах енергетики та комунальних послуг, бере участь у консультаціях, ініційованих агентством щодо регуляторних питань, зокрема тих, які впливають на транскордонну торгівлю електричною енергією та природним газом чи безпеку електричних (газових) міждержавних мереж/перетинів між торговими зонами".

3. Абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 61, ст. 203) виключити;

4. Частину другу статті 1 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) викласти в такій редакції:

"2. Дія цього Закону не поширюється на діяльність оператора ринку електричної енергії, номінованого оператора ринку електричної енергії в частині забезпечення єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та єдиного сполучення внутрішньодобових ринків (у тому числі при здійсненні номінованим оператором ринку функції центрального контрагента), оператора системи передачі, оператора газотранспортної системи та на відносини, пов’язані з функціонуванням ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", функціонуванням ринку природного газу відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та функціонуванням сфери теплопостачання відповідно до Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг". Відносини, пов’язані з діяльністю у сферах енергетики та комунальних послуг, регулюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

5. Пункти 8 і 9 частини шостої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289) викласти в такій редакції:

"8) електрична енергія, що купується та продається на ринку електричної енергії гарантованим покупцем, оператором ринку, номінованим оператором ринку, оператором системи передачі, стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи, послуги з агрегації (участь в агрегованій групі), послуги з гнучкості відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";

9) послуги адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, номінованого оператора ринку, торгового агента, гарантованого покупця відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

II. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності та вводиться в дію з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

абзаців вісімдесят четвертого і вісімдесят п’ятого підпункту 6, абзацу другого підпункту 12, абзаців восьмого - тринадцятого підпункту 20, абзаців сьомого і восьмого підпункту 70 пункту 1, абзацу двадцять четвертого підпункту 2 пункту 2 розділу I цього Закону, які вводяться в дію з 1 травня 2027 року;

абзаців двадцять дев’ятого і тридцятого підпункту 3, підпункту 25, абзацу шістдесят третього підпункту 42, підпункту 43, абзацу другого підпункту 57, підпунктів 58 і 62, абзацу шостого підпункту 70 пункту 1 розділу I цього Закону, які вводяться в дію з дати початку функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед";

абзацу сьомого підпункту 4, абзаців тридцять восьмого, тридцять дев’ятого, сорок восьмого, сорок дев’ятого і сімдесят шостого підпункту 6, абзацу другого підпункту 7, абзаців третього, сорок восьмого, сорок дев’ятого, п’ятдесят третього - шістдесят другого, шістдесят сьомого і шістдесят восьмого підпункту 24, абзаців шостого і сьомого підпункту 44, абзаців шостого і сьомого підпункту 45, абзаців п’ятдесят дев’ятого і шістдесятого підпункту 60 пункту 1 розділу I цього Закону, які вводяться в дію з 1 січня 2030 року;

абзаців четвертого - двадцять першого підпункту 55 пункту 1 розділу I цього Закону, які вводяться в дію з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

2. Установити, що на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, частина п’ята статті 19 Закону України "Про ринок електричної енергії" застосовується в такій редакції:

"5. Якщо у процесі національної оцінки достатності ресурсів виявлені проблеми із достатністю ресурсів у торговій зоні (торгових зонах) України, які не були виявлені в європейській оцінці достатності ресурсів, звіт з оцінки достатності ресурсів повинен включати, зокрема, описані причини розбіжностей та відмінність припущень, а також аналіз реалізації альтернативних припущень".

3. Установити, що до 1 січня 2030 року абзаци другий - третій частини п’ятої статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" застосовуються в такій редакції:

"Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема, включає витрати оператора системи передачі на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень, у тому числі на здійснення заходів із передиспетчеризації та зустрічної торгівлі.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає як окремі складові витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, та витрати на послугу із зменшення навантаження виробником, якому встановлено "зелений" тариф, якщо об’єкт електроенергетики або черга його будівництва (пусковий комплекс) такого виробника включений до балансуючої групи гарантованого покупця. Тариф на послуги з передачі електричної енергії включає витрати на взаємодію оператора системи передачі з регіональним координаційним центром та Європейською мережею операторів системи передачі електричної енергії, на скоординований розрахунок міжзональної пропускної спроможності, на приєднання та участь в Європейських платформах балансування або витрати оператора системи передачі, понесені у зв’язку з його участю у сполученні ринків, якщо такі витрати були визнані Регулятором обґрунтованими відповідно до пункту 5-4 частини другої цієї статті".

4. Установити, що до введення в дію абзаців восьмого - тринадцятого підпункту 20 пункту 1 розділу I цього Закону частина восьма статті 30-1 Закону України "Про ринок електричної енергії" застосовується в такій редакції:

"8. Оператор установки зберігання енергії (а оператор установки зберігання енергії, який здійснює діяльність із зберігання енергії на гідроакумулюючих електростанціях, - лише щодо об’єктів електроенергетики або черг їх будівництва (пускових комплексів), які були введені в експлуатацію після нового будівництва, починаючи з 1 січня 2026 року) сплачує плату за послуги з передачі електричної енергії, розподілу електричної енергії, плату за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, яка розраховується на обсяг абсолютної величини різниці між місячним відбором та місячним відпуском електричної енергії установкою зберігання енергії за відповідними тарифами, на умовах, визначених кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу та правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Для нарахування вартості зазначених у цій частині послуг при визначенні обсягів відбору та обсягів відпуску електричної енергії установкою зберігання енергії враховуються виключно обсяги відбору електричної енергії із зовнішньої мережі в точці (точках) приєднання об’єкта та обсяги відпуску електричної енергії у зовнішню мережу в точці (точках) приєднання об’єкта".

5. Виконання заходів, включно з укладенням договорів, необхідних для єдиного сполучення внутрішньодобових ринків та/або єдиного сполучення ринків "на добу наперед", здійснюється оператором системи передачі та номінованим оператором ринку (чи оператором ринку - до призначення щонайменше одного номінованого оператора ринку). Оператор системи передачі та номінований оператор (номіновані оператори) ринку забезпечують спільне виконання заходів, необхідних для єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та/або єдиного сполучення внутрішньодобових ринків, та впровадження резервних процедур у рамках єдиного сполучення ринків.

Оператор системи передачі та номінований оператор (номіновані оператори) ринку зобов’язані протягом 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом, але не пізніше 31 березня 2027 року, вжити заходів для укладення багатостороннього договору взаємодії між номінованими операторами ринку та оператором системи передачі.

6. Кабінету Міністрів України:

1) протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) відповідно до міжнародних зобов’язань у межах термінів, визначених Дорожньою картою поступової лібералізації ринків природного газу та електричної енергії, визначеної Кабінетом Міністрів України, забезпечити приведення чинних нормативно-правових актів у відповідність з частинами дев’ятою і десятою статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії".

7. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:

1) невідкладно поінформувати Верховну Раду України про прийняте рішення щодо дати початку функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед";

2) до прийняття рішення про початок функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та/або єдиного сполучення внутрішньодобових ринків оприлюднити на підставі інформації номінованого оператора ринку та оператора системи передачі звіт про готовність до функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та/або єдиного сполучення внутрішньодобових ринків, який, зокрема, має містити інформацію про призначення номінованого оператора ринку, укладення номінованим оператором ринку та оператором системи передачі необхідних договорів, здійснені організаційні заходи, готовність інфраструктури функціонування ринку, в тому числі системи організації фінансових розрахунків на ринку електричної енергії України та із закордонними контрагентами;

3) протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити Порядок призначення номінованого оператора ринку, призупинення його діяльності, припинення виконання функції номінованого оператора ринку, а також моніторингу діяльності номінованого оператора ринку та забезпечити призначення номінованого оператора (номінованих операторів) ринку;

4) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом спільно з оператором системи передачі провести оцінку тривалості впровадження 15-хвилинного періоду розрахунку небалансу та затвердити її результати, протягом шести місяців з дня затвердження результатів оцінки прийняти рішення щодо дати переходу на 15-хвилинний період розрахунку небалансу;

5) у строк не пізніше дев’яти місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, провести консультації з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, здійснити аналіз всіх спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії, покладених на учасників ринку відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", та подати до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо їх перегляду або скасування;

6) протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом визначити порядок, умови та строки приведення оператором системи передачі та суб’єктами господарювання укладених договорів про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності до типового договору про надання послуг балансуючої потужності;

7) протягом 15 місяців з дня набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації положень цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

8) до 1 січня 2028 року подати до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства звіт про частку загальної балансуючої потужності, що охоплюється договорами про придбання оператором системи передачі послуг балансуючої потужності з періодом постачання понад один день;

9) до 1 вересня 2026 року та до 1 січня 2028 року подавати до Секретаріату Енергетичного Співтовариства звіти щодо вжиття заходів, визначених частинами дев’ятою і десятою статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема щодо необхідності та пропорційності державного втручання, а також оцінки прогресу на шляху досягнення ефективної конкуренції між постачальниками та переходу до ринкових цін;

10) протягом десятирічного періоду з дня початку використання договорів з динамічною ціною здійснювати моніторинг та публікувати щорічний звіт про основні тенденції таких договорів, включаючи ринкові пропозиції та вплив на рахунки споживачів, зокрема рівень коливання цін.

8. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом повинен повідомити Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Координаційній групі з безпеки постачання інформацію щодо компетентного органу, зокрема назву та контактні дані компетентного органу.

9. До затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, переліку загальноєвропейських та регіональних правил згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" та приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, порядок розподілу доходів від управління перевантаженнями узгоджується оператором системи передачі із заінтересованими операторами енергосистем суміжних держав та погоджується з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

10. До здійснення розрахунку міжзональної пропускної спроможності для певного міждержавного перетину регіональним координаційним центром відповідна пропускна спроможність визначається операторами системи передачі, що відповідають за цей перетин, на основі погоджених між ними рішень та/або відповідно до чинної на момент набрання чинності цим Законом методики розрахунку пропускної спроможності, затвердженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

11. До прийняття рішення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про надання відступу від використання стандартних балансуючих продуктів відповідно до частини третьої статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі здійснює купівлю-продаж послуг з балансування, у тому числі допоміжних послуг (балансуючої потужності), що відрізняються від стандартних балансуючих продуктів відповідно до правил ринку .

12. До погодження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та набрання чинності правилами номінації довгострокових фізичних прав на передачу та правилами номінацій добових і внутрішньодобових фізичних прав на передачу застосовуються правила номінації фізичних прав на передачу, оприлюднені на офіційному веб-сайті оператора системи передачі.

13. Постачальники допоміжних послуг, які підтвердили відповідність вимогам оператора системи передачі щодо надання допоміжних послуг, набувають право на надання відповідних послуг з балансування без повторного підтвердження відповідності вимогам оператора системи передачі протягом строку, визначеного підтвердними документами, виданими оператором системи передачі на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог правил ринку та кодексу системи передачі.

14. Оператор системи передачі спільно з призначеними номінованими операторами ринку повинні протягом шести місяців з дати прийняття цього Закону розробити та надати на погодження Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проект багатостороннього договору взаємодії між номінованими операторами ринку та оператором системи передачі.

15. До моменту укладення угоди про співпрацю з регіональним координаційним центром, а також протягом періоду дії воєнного стану в Україні та одного року з дня його припинення чи скасування включення регіональних та двосторонніх заходів до плану готовності до ризиків здійснюється без проведення консультацій з таким регіональним координаційним центром.

16. До початку функціонування в Україні єдиного сполучення ринків "на добу наперед" з державами - членами Європейського Союзу та/або державами - сторонами Енергетичного Співтовариства аукціонний офіс здійснює розподіл виключно фізичних прав на передачу.