Про соціальний захист та підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання соціальних послуг та виплат

Цей Закон визначає правові та організаційні засади державної політики у сфері соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, інструменти соціального захисту та підтримки таких дітей залежно від шкоди, завданої їм збройною агресією.

1. Законодавство України про соціальний захист та підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, складається з Конституції України, цього Закону, інших законодавчих актів України та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж передбачені законодавством України про державну підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, застосовуються норми міжнародного договору.

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) депортована дитина - дитина, яка перебуває (перебувала) в Україні на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку протизаконно (незаконно) переміщено із застосуванням чи без застосування насильства державою, визнаною державою-агресором, шляхом виселення, переселення та/або вчинення інших дій, у тому числі за відсутності усвідомленого вибору дитини та її законних представників щодо її переміщення, з території України на територію держави-агресора або іншої держави, що заперечує або підтримує здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, за відсутності підстав, що передбачені законами України та/або допускаються міжнародним правом;

2) дитина, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, - дитина громадян України, іноземців, осіб без громадянства, які перебувають (перебували) в Україні на законних підставах, яка внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України отримала поранення, контузію, каліцтво та/або інші тілесні ушкодження, інші ушкодження здоров’я, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства або зазнала травмувань (шкоди) до народження, була викрадена, примусово переміщена або депортована, внутрішньо переміщена або переміщена за кордон, залишила своє місце проживання/перебування з метою уникнення негативних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, перебувала на територіях, на яких ведуться або велися бойові дії, або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), на тимчасово окупованій території, втратила батьків (одного з батьків), опікуна, піклувальника, була позбавлена батьківського піклування внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

3) примусово переміщена або утримувана дитина у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України - дитина, яка перебуває (перебувала) в Україні на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку держава, визнана державою-агресором, змусила залишити своє місце проживання шляхом виселення, переселення та/або вчинення інших дій, із застосуванням чи без застосування насильства, у тому числі за відсутності усвідомленого вибору дитини та її законних представників щодо її переміщення, у межах тимчасово окупованих територій України, за відсутності підстав, що передбачені законами України та/або допускаються міжнародним правом;

4) психологічне насильство, якого зазнала дитина внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - психологічне насильство), - моральні та психологічні страждання (травми) дитини, яких вона зазнала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у зв’язку з отриманням поранення, контузії, каліцтва та/або інших тілесних ушкоджень, інших ушкоджень здоров’я, із вчиненням стосовно неї фізичного, сексуального насильства, викрадення, примусового переміщення або депортації, внутрішнього переміщення або переміщення за кордон, із залишенням свого місця проживання/перебування з метою уникнення негативних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, залученням до участі у військових формуваннях або з незаконним утриманням, у тому числі в полоні, з перебуванням на територіях, на яких ведуться або велися бойові дії, або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), на тимчасово окупованій території, із втратою батьків (одного з батьків), опікуна, піклувальника, з позбавленням батьківського піклування внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, або страждання, зумовлені тим, що дитина стала свідком жорстоких подій (ракетних обстрілів, травмування чи загибелі людей), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

5) сексуальне насильство, якого зазнала дитина внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - сексуальне насильство), - перенесені дитиною дії сексуального характеру внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема демонстрування статевих органів, статевий акт у присутності дитини, статеві зносини чи розпусні дії з дитиною, задоволення статевої пристрасті з дитиною, втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією, примушування дитини до участі у виготовленні зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості дитини;

6) фізичне насильство, якого зазнала дитина внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - фізичне насильство), - отримання дитиною внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я.

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Кримінальному кодексі України, законах України "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про соціальні послуги", "Про оздоровлення та відпочинок дітей", "Про освіту", "Про професійну (професійно-технічну) освіту", "Про дошкільну освіту", "Про вищу освіту".

1. Державний реєстр дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - Реєстр), - це державна автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, зберігання, захисту, обробки та використання інформації про дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у результаті їх виявлення, а також про дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

2. Реєстр інтегрується з системою електронної взаємодії електронних ресурсів, держателем яких є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, з метою обміну даними в режимі "електронний запит - електронна відповідь", взаємного пошуку та перегляду наявних даних, формування спільних масивів даних, документів та форм, автоматичного протоколювання всіх кроків та операцій зазначеної взаємодії.

1. Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення обліку дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

2) накопичення інформації про шкоду, завдану пораненням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я дітям, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також про смерть таких дітей;

3) інформаційне забезпечення державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб при здійсненні ними повноважень, визначених законом, у тому числі для забезпечення надання соціального захисту та інших гарантій, передбачених цим Законом та іншими актами законодавства;

4) облік інформації, необхідної для подання заяв та позовів до судових органів та до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

1. Основними засадами ведення Реєстру є:

1) внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей.

1. Мовою ведення Реєстру є державна мова.

2. Для транслітерації прізвищ, імен, по батькові та інших власних назв застосовуються правила транслітерації, встановлені Національною комісією зі стандартів державної мови. Допускається використання латинських літер та спеціальних символів під час кодування звернень громадян, іноземців та осіб без громадянства, написання електронної адреси, серії документів тощо.

3. У разі виявлення розбіжностей у написанні прізвища, імені чи по батькові фізичної особи, її місця народження, адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) визначальними є відомості, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі.

1. Держателем Реєстру є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики (далі - держатель Реєстру).

Держатель Реєстру:

1) подає на затвердження Кабінету Міністрів України:

порядок ведення Реєстру, в якому встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

положення про права та обов’язки розпорядника персональних даних, адміністратора, публічних реєстраторів та створювачів реєстрової інформації в Реєстрі відповідно до цього Закону та Закону України "Про публічні електронні реєстри";

порядок взаємодії Реєстру з іншими реєстрами (базами даних) щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтею 8 цього Закону;

2) визначає з числа органів виконавчої влади розпорядника персональних даних, обробка яких здійснюється в Реєстрі;

3) визначає адміністратора та створювачів реєстрової інформації в Реєстрі з числа органів виконавчої влади, державних установ та підприємств, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики;

4) планує розвиток та забезпечує модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;

5) забезпечує резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням закону та порядку ведення Реєстру;

6) забезпечує доступ до відповідних реєстрів визначених законом суб’єктів їх ведення, публічних реєстраторів, інших суб’єктів, право доступу яких визначено законом, і приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених законом;

7) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом.

2. Адміністратор Реєстру:

1) обробляє відомості про дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

2) надає публічним реєстраторам та створювачам реєстрової інформації в Реєстрі право доступу до даних Реєстру;

3) забезпечує організаційне та технологічне функціонування Реєстру;

4) у межах своїх повноважень має доступ до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі;

5) забезпечує контроль за повнотою, актуальністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей;

6) виконує інші функції, визначені держателем Реєстру та законодавством.

3. Публічний реєстратор Реєстру є посадовою особою служби у справах дітей Київської та Севастопольської міських, районної у місті державної адміністрації, міської, районної у місті, сільської, селищної ради та здійснює безпосереднє внесення або акцептування внесення інформації до Реєстру.

Публічний реєстратор Реєстру:

1) здійснює аналітичну обробку даних;

2) забезпечує взаємодію щодо ведення Реєстру, контролює повноту та відповідність інформації, наданої державними органами, контролює виконання рішень держателя та адміністратора Реєстру;

3) має доступ до статистичних відомостей Реєстру;

4) опрацьовує інформаційне повідомлення в межах, необхідних для виконання ним передбачених цим Законом повноважень щодо здійснення заходів з ідентифікації дитини та застосування інтегрованого підходу до оцінювання потреб дитини.

4. Створювачем реєстрової інформації є особа, яка в межах визначених законом повноважень створює інформацію про об’єкт Реєстру для її внесення до Реєстру.

5. Володільцем персональних даних, що обробляються в Реєстрі, є держатель Реєстру.

1. Об’єктом Реєстру є відомості про дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. До Реєстру вноситься така інформація:

1) підстава внесення запису про дитину, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

2) про суб’єкта виявлення дитини, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також про обставини такого виявлення;

3) прізвище, ім’я, по батькові дитини, батьків або іншого законного представника дитини;

4) дата народження дитини, батьків або іншого законного представника дитини;

5) місце народження дитини;

6) стать дитини;

7) реєстраційний номер облікової картки платника податків дитини, батьків або іншого законного представника дитини;

8) серія, номер, дата видачі паспорта батьків або іншого законного представника дитини (номер, дата видачі паспорта громадянина України у формі ID-картки та код законного суб’єкта, що його видав), для іноземців та осіб без громадянства - реквізити паспортного документа іноземця та/або документа, що підтверджує право на постійне або тимчасове проживання в Україні;

9) реквізити паспорта громадянина України для виїзду за кордон дитини, батьків або іншого законного представника дитини (серія, номер, дата видачі, орган, що його видав, строк дії);

10) серія, номер, дата видачі свідоцтва про народження дитини;

11) відомості про документи, що підтверджують смерть дитини або визнання дитини померлою чи безвісно відсутньою;

12) відомості щодо визнання батька та/або матері дитини недієздатними, про поновлення дієздатності;

13) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та дата внесення інформації про особу;

14) відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання дитини, батьків або іншого законного представника дитини;

15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України дитини, батьків або іншого законного представника дитини;

16) інформація про участь в освітньому процесі та обрану форму навчання;

17) інформація про встановлення інвалідності;

18) інформація про встановлення зв’язку інвалідності з пораненням, психічним розладом чи іншим ушкодженням здоров’я, отриманим дитиною внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

19) інформація про статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування;

20) інформація про оцінювання потреб дитини та заходи з її супроводу;

21) інформація про призначення та виплату компенсації за шкоду, завдану життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;

22) інформація про призначення та виплату невідкладної проміжної компенсації за шкоду, завдану життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;

23) інформація про органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, організації, визначені відповідальними за виконання заходів соціального захисту та підтримки, про прийняті ними рішення щодо заходів соціального захисту та підтримки, супроводу дитини;

24) інформація про шкоду, завдану дитині пораненням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.

2. Програмне забезпечення Реєстру має забезпечувати окреме зберігання даних про метадані документів та відомостей, внесених до Реєстру, з метою підтвердження їх походження, цілісності та достовірності.

У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься інформація про їх відсутність.

3. Публічний реєстратор Реєстру вносить відомості до Реєстру протягом трьох робочих днів після отримання:

1) заяви від батьків або інших законних представників дитини;

2) інформації від суб'єктів виявлення про виявлення дитини, яка позбавлена батьківського піклування, та/або про загибель дитини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

3) іншої інформації відповідно до частини першої цієї статті.

4. Інформація про дитину, необхідна для внесення до Реєстру відповідно до частини першої цієї статті, яка наявна в інших державних реєстрах, вноситься автоматично шляхом забезпечення обміну даними з іншими державними реєстрами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5. До Реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

1. Батьки або інші законні представники дитини, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, мають право:

1) отримувати інформацію про внесення (невнесення) до Реєстру відомостей про них чи про їхню дитину;

2) звертатися до публічного реєстратора Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного внесення (невнесення) до Реєстру запису про дитину, виправлення недостовірних відомостей Реєстру;

3) отримувати за зверненням до розпорядника Реєстру витяг з Реєстру щодо інформації про дитину;

4) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність розпорядника Реєстру, публічного реєстратора Реєстру, створювачів реєстрової інформації, а також інші дії, пов’язані з внесенням до Реєстру інформації про дитину, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, його територіального органу або в судовому порядку;

5) на судовий захист своїх прав;

6) інші права, передбачені законодавством.

2. Батьки або інші законні представники дитини, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, зобов’язані надати публічному реєстратору Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані та персональні дані дитини, що вносяться до Реєстру.

3. Опікун, піклувальник зобов'язаний протягом одного місяця з дня завдання дитині шкоди або її загибелі звернутися до публічного реєстратора Реєстру з заявою щодо внесення до Реєстру запису про дитину, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

1. Держатель та адміністратор Реєстру, публічні реєстратори та створювачі реєстрової інформації під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів України у сфері захисту інформації, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Держатель Реєстру за погодженням з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечує здійснення комплексу заходів для технічного захисту персональних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передачі каналами телекомунікацій відповідно до законодавства.

Держатель Реєстру для забезпечення захисту даних Реєстру встановлює обов’язкові для адміністратора, публічного реєстратора та створювача реєстрової інформації правила доступу до бази даних Реєстру.

3. За внесення до Реєстру завідомо недостовірної інформації про дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, їхніх батьків або законних представників створювачі реєстрової інформації несуть відповідальність відповідно до законодавства.

1. Для створення Реєстру між держателем Реєстру та розробником укладається договір згідно із законодавством. Обов’язковою умовою договору про створення Реєстру є повне набуття державою майнових прав інтелектуальної власності на створений Реєстр та його програмно-технічне забезпечення.

2. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та виключних майнових прав інтелектуальної власності забороняються.

3. Фінансування діяльності щодо створення та функціонування Реєстру, його програмно-технічних засобів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.

1. Реєстр ведеться в електронній формі, що містить персональні дані дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, батьків або інших законних представників дитини, та є відокремленою складовою єдиної централізованої бази даних осіб, життя і здоров’я яких зазнало шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

2. Для ведення Реєстру використовуються системні класифікатори, порядок затвердження та застосування яких встановлюється держателем Реєстру.

3. Персональні дані дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, вносяться до Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних, передбачених статтею 8 цього Закону, стосовно дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

1. Для формування бази даних Реєстру один із батьків або інший законний представник дитини, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, одноразово подає заяву про внесення до Реєстру інформації про дитину, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), до публічного реєстратора Реєстру.

2. Заява є одночасно інформаційним повідомленням і згодою на внесення до Реєстру та обробку персональних даних дитини, отриманих на підставі відомостей, що вносяться публічним реєстратором Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у частині четвертій статті 14 цього Закону, з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

3. Заява вноситься публічним реєстратором до Реєстру протягом десяти календарних днів з дня її надходження.

4. Відомості про дитину, стосовно якої виявлено факт їх неправомірного внесення до Реєстру, знищуються публічним реєстратором Реєстру відповідно до порядку ведення Реєстру.

1. Ведення Реєстру включає:

1) внесення відомостей про дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, до бази даних Реєстру для взяття на облік з перевіркою відповідності персональних даних таких дітей існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних даних дітей, які постраждали або загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форми власності;

3) знищення повторного запису в Реєстрі у разі його виявлення.

2. У разі якщо відомості про дитину, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час і дата такого внесення та відомості про особу, яка здійснила запис (в електронній формі).

3. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться публічним реєстратором Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у частині четвертій цієї статті.

4. Створювачі реєстрової інформації одержують інформацію в електронній формі від:

1) суб’єктів виявлення дітей, зазначених у частині першій статті 15 цього Закону, - відомості, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 8 цього Закону;

2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 3-6, 10, 11, 13 частини першої статті 8 цього Закону;

3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 8, 9, 14 частини першої статті 8 цього Закону;

4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пункті 7 частини першої статті 8 цього Закону;

5) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 12 частини першої статті 8 цього Закону;

6) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пункті 15 частини першої статті 8 цього Закону;

7) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пункті 16 частини першої статті 8 цього Закону;

8) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, - відомості, зазначені у пунктах 17, 18 частини першої статті 8 цього Закону;

9) центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, - відомості, зазначені у пункті 19 частини першої статті 8 цього Закону;

10) служб у справах дітей та мультидисциплінарної команди - відомості, зазначені у пунктах 20, 24 частини першої статті 8 цього Закону;

11) органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій - відомості, зазначені у пунктах 21-24 частини першої статті 8 цього Закону.

5. Електронна інформаційна взаємодія між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у частині четвертій цієї статті, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

6. Надання батькам або іншим законним представникам дитини, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, в порядку, визначеному спільним наказом зазначеного центрального органу виконавчої влади з держателем Реєстру.

7. Обмін інформацією здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" та "Про захист персональних даних".

8. Строки зберігання інформації в Реєстрі визначаються законодавством. Інформація автоматично знищується після завершення строку її зберігання, якщо інше не передбачено законодавством.

9. Порядок здійснення контролю, проведення перевірок суб’єктів Реєстру, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за порушення, допущені у сфері реєстрів, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього Закону, законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

1. Суб’єктами виявлення дітей, які позбавлені батьківського піклування внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - суб’єкт виявлення), є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей, органи (підрозділи) Національної поліції України, органи Служби безпеки України, підрозділи Збройних Сил України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Служба зовнішньої розвідки України, митні органи, органи і установи виконання покарань, Національна гвардія України, заклади охорони здоров’я, заклади освіти, структурні підрозділи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг, а також підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи.

2. Суб’єкти виявлення в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, інформують про виявлення дитини, яка позбавлена батьківського піклування внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, службу у справах дітей Київської та Севастопольської міської, районної у місті державної адміністрації, міської, районної у місті, сільської, селищної ради за місцем виявлення такої дитини.

1. Після надходження інформації про дитину, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, від суб’єкта виявлення відповідна служба у справах дітей опрацьовує її, здійснює заходи щодо ідентифікації дитини та як публічний реєстратор вносить до Реєстру відповідні відомості про таку дитину.

Після ідентифікації дитини служба у справах дітей разом із фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг, із залученням (за потреби) інших суб’єктів, які діють у межах своїх повноважень, застосовує інтегрований підхід до оцінювання потреб та супроводу дитини, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, з метою визначення подальшого необхідного обсягу соціальної підтримки, що надається відповідно до цього Закону.

2. Інтегрований підхід до оцінювання потреб та супроводу дитини, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та включає такі етапи:

1) виявлення умов та обставин жорстокого поводження з дитиною та/або загрози життю або здоров’ю дитини та, у разі виявлення таких обставин, проведення службою у справах дітей спільно з органом (підрозділом) Національної поліції України, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг (за наявності можливості залучення), представником закладу охорони здоров’я оцінювання рівня безпеки постраждалої дитини;

2) організація службою у справах дітей проведення фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг первинного оцінювання індивідуальних потреб дитини і членів її сім’ї (за наявності), за результатами якого визначається необхідність утворення мультидисциплінарної команди, забезпечення екстреного реагування;

3) утворення уповноваженим органом мультидисциплінарної команди, організація її діяльності та прийняття рішення щодо залучення представників інших органів до її складу для забезпечення допомоги дитині, зокрема організація надання медичних, реабілітаційних, соціальних, психологічних, освітніх, правничих, адміністративних та інших послуг;

4) проведення мультидисциплінарною командою на підставі первинного оцінювання індивідуальних потреб дитини та членів її сім’ї (за наявності) повного індивідуального та цілісного оцінювання потреб дитини та членів її сім’ї (за наявності), складання індивідуального плану забезпечення потреб дитини;

5) забезпечення супроводу та інших видів соціальної підтримки відповідно до індивідуального плану забезпечення потреб дитини. Відповідальність за виконання заходів, визначених в індивідуальному плані забезпечення потреб дитини, надання соціальної підтримки дітям, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, покладається на Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських рад, а також на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад територіальних громад за місцем проживання (перебування) виявленої дитини;

6) здійснення моніторингу виконання індивідуального плану забезпечення потреб дитини;

7) проведення фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг періодичного оцінювання потреб постраждалої дитини за результатами наданої соціальної підтримки;

8) виконання інших заходів відповідно до індивідуальних потреб дитини.

3. Після внесення до Реєстру інформації про дитину, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, стосовно неї застосовується інтегрований підхід до оцінювання потреб та супроводу дитини з метою визначення подальшого необхідного обсягу соціальної підтримки, що надається відповідно до цього Закону.

4. Контроль за дотриманням порядку обліку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, здійсненням їх супроводу, а також контроль взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1. Мультидисциплінарна команда утворюється в обов’язковому порядку, якщо за результатами первинного оцінювання індивідуальних потреб дитини виявлено, що дитина отримала поранення, каліцтво, їй встановлено інвалідність, вона була викрадена, примусово переміщена або депортована, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, втратила батьків або одного з батьків, опікуна, піклувальника, була позбавлена батьківського піклування внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також в інших випадках, визначених Кабінетом Міністрів України.

2. До складу мультидисциплінарної команди включаються представники органу соціального захисту населення, служби у справах дітей, фахівець із соціальної роботи, соціальний працівник, соціальний менеджер тощо, фахівці у сфері охорони здоров’я (зокрема фахівці з реабілітації, ерготерапевти), у сфері освіти (зокрема психолог, педагогічні працівники), працівники Національної поліції України, органів Служби безпеки України, підрозділів Збройних Сил України, Служби зовнішньої розвідки України, інші фахівці відповідно до індивідуальних потреб дитини.

3. Порядок утворення та роботи, склад, повноваження мультидисциплінарної команди визначаються Кабінетом Міністрів України.

1. Система заходів соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, включає:

1) надання компенсації за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;

2) надання невідкладної проміжної компенсації за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;

3) надання соціальних послуг відповідно до оцінювання потреб дитини/сім’ї у соціальних послугах згідно із Законом України "Про соціальні послуги";

4) здійснення соціальної роботи відповідно до Закону України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю";

5) надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги та забезпечення допоміжними засобами реабілітації відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, що здійснюються в закладах охорони здоров’я відповідно до вимог законів України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", забезпечення допоміжними засобами реабілітації і медичними виробами відповідно до вимог Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні";

6) надання психологічної допомоги, психолого-педагогічних, корекційних послуг та соціально-психологічної реабілітації відповідно до законів України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю", "Про охорону дитинства", "Про освіту";

7) надання психіатричної допомоги на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про психіатричну допомогу";

8) надання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей";

9) створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу, забезпечення державних гарантій, визначених законами України "Про освіту", "Про професійну (професійно-технічну) освіту", "Про дошкільну освіту", "Про вищу освіту";

10) надання державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей з інвалідністю відповідно до законодавства;

11) матеріальне та соціально-побутове забезпечення дітей з інвалідністю відповідно до законодавства;

12) надання одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів;

13) надання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, в тому числі дітям з інвалідністю, яка пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю";

14) забезпечення безперешкодного доступу до різних сфер життєдіяльності шляхом дотримання будівельних норм для пристосування житлового і оточуючого середовища до потреб дітей з інвалідністю з урахуванням індивідуальних особливостей функціонального обмеження і специфіки нозологій;

15) право на здобуття освіти за індивідуальною навчальною програмою, яка узгоджується з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю або особи з інвалідністю з дитинства, що розроблена на основі індивідуального реабілітаційного плану;

16) надання допомоги у поверненні дитини в Україну;

17) вжиття заходів для возз’єднання дитини з її сім’єю;

18) встановлення опіки (піклування) з метою захисту інтересів малолітніх і неповнолітніх дітей та забезпечення їхніх особистих немайнових і майнових прав та інтересів;

19) забезпечення права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на усиновлення або влаштування на виховання в сім’ї громадян України (під опіку чи піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу) або малі групові будинки, або за неможливості влаштування у сімейні форми виховання - до інших дитячих закладів;

20) недопущення примусового переміщення, вивезення та неповернення дітей з-за кордону, їх викрадення, торгівлі дітьми;

21) розшук батьків або інших законних представників дітей, розлучених із сім’єю;

22) тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування та постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України від примусового переміщення, вивезення, депортації або неповернення з-за кордону, викрадення, торгівлі дітьми, у дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, сім’ї патронатних вихователів, сім’ї опікунів чи піклувальників, встановлення опіки чи піклування над такими дітьми, у разі неможливості - тимчасове влаштування до інших дитячих закладів;

23) надання одноразової матеріальної допомоги дитині, яку визнано такою, яка постраждала від торгівлі дітьми, відповідно до Закону України "Про протидію торгівлі людьми";

24) забезпечення харчуванням у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про охорону дитинства", "Про дошкільну освіту", "Про освіту", "Про професійну (професійно-технічну) освіту", "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

25) надання допомоги у разі встановлення опіки чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі психічні розлади, яким не встановлено інвалідність, відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми";

26) виплату пенсії у зв’язку з втратою годувальника, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю відповідно до законодавства;

27) житлове забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до законодавства;

28) консультування з питань прав неповнолітніх у трудових правовідносинах та гарантій у сфері зайнятості;

29) надання правничої допомоги, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу";

30) надання матеріальної підтримки та інших пільг, передбачених законодавством.

2. Соціальний захист та підтримка дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, надаються за результатами проведення оцінювання потреб дитини, з урахуванням індивідуальних потреб дитини у видах підтримки та завданої їй шкоди, на період існування відповідних потреб.

3. Порядок та строки проведення оцінювання потреб дитини, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Встановлення зв’язку інвалідності з пораненням, психічним розладом чи іншим ушкодженням здоров’я, отриманим дитиною внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5. Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також здійснює контроль за їх виконанням.

1. Компенсація за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - компенсація) надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації - законного представника дитини, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Рахунок відкривається на ім’я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України.

2. Розмір компенсації визначається щодо кожного отримувача компенсації окремо, виходячи з конкретних обставин.

Порядок, умови виплати та підстави для припинення виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Право на отримання компенсації настає з моменту отримання репарацій, що стягуються з держави-агресора відповідно до принципів і норм міжнародного права.

4. На грошові кошти, що перебувають на поточному рахунку отримувача компенсації, передбаченому частиною першою цієї статті, не може бути звернено стягнення або накладено арешт.

1. Невідкладна проміжна компенсація за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації - законного представника дитини, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, для невідкладного забезпечення потреб такої дитини з метою уникнення непоправної шкоди або недопущення посилення шкоди.

2. Виплата невідкладної проміжної компенсації за шкоду життю та здоров’ю у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України здійснюється за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, не заборонених законодавством.

3. Отримання невідкладної проміжної компенсації за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України не позбавляє дитину права на отримання компенсації відповідно до статті 19 цього Закону.

4. Порядок призначення і виплати невідкладної проміжної компенсації за шкоду життю та здоров’ю у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України визначається Кабінетом Міністрів України.

1. Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів, що стягуються з держави-агресора, та інших джерел, не заборонених законодавством.

1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом одного року після набрання чинності цим Законом поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.