Про авторське право і суміжні права

1. Автори, спільною творчою діяльністю яких створено твір (твір, створений у співавторстві), є співавторами.

2. Якщо твір, створений у співавторстві, становить нерозривне ціле та інше не передбачено договором або цим Законом:

1) майнові права, передбачені частиною першою статті 12 цього Закону, належать усім співавторам спільно і здійснюються за згодою між ними;

2) жоден із співавторів не має права без достатніх підстав відмовити іншим співавторам у наданні дозволу на опублікування, на переробку такого твору.

3. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких може використовуватися незалежно від інших частин твору та інше не передбачено договором або цим Законом, кожен співавтор має право здійснювати майнові права щодо створеної ним частини твору відповідно достатті 47 цього Закону, за умови що такі дії не завдаватимуть шкоди звичайному використанню такого твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів авторського права.

4. У разі порушення авторського права на твір, створений у співавторстві, кожен співавтор має право звернутися з вимогою про його захист, у тому числі в судовому порядку.

5. Винагорода за використання твору, створеного у співавторстві, у тому числі справедлива винагорода, передбачена частиною третьою статті 12 цього Закону, розподіляється між співавторами рівними частками, якщо інше не встановлено договором між ними або цим Законом.

1. Особисті немайнові авторські права на службовий твір належать працівникові, творчою працею якого створено такий твір.

2. Майнові права на службовий твір переходять до роботодавця з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено цим Законом, трудовим договором (контрактом) або іншим договором щодо майнових прав на службовий твір, укладеним між працівником (автором) і роботодавцем.

Якщо майнові права на твір переходять до роботодавця, працівник, який є автором службового твору, має право на винагороду. Якщо посадові обов’язки працівника прямо передбачають створення службових творів відповідних видів, авторська винагорода за створення і використання таких творів, а також за перехід прав на них може бути включена до заробітної плати працівника відповідно до договору між працівником і роботодавцем.

3. Роботодавець має право доручити іншій особі завершити незавершений службовий твір, вносити зміни у завершений службовий твір, супроводжувати службовий твір ілюстраціями, передмовами, післямовами тощо, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) або іншим договором щодо майнових прав на службовий твір.

1. Особисті немайнові авторські права на твір, створений за замовленням, належать автору.

2. Майнові права на твір, створений за замовленням, переходять до замовника з моменту створення твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором замовлення. Майнові права інтелектуальної власності на твір образотворчого мистецтва, створений за замовленням (крім твору, спеціально створеного як елемент комп’ютерної програми), належать його автору, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Якщо майнові права на твір переходять до замовника, автор має право на винагороду.

4. Замовник має право вносити зміни до твору, створеного за замовленням, супроводжувати його ілюстраціями, передмовами, післямовами тощо, якщо інше не передбачено договором замовлення.

1. Авторами аудіовізуального твору є:

1) режисер-постановник;

2) автор (автори) сценарію та/або текстів діалогів;

3) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;

4) художник-постановник;

5) оператор-постановник.

Одна фізична особа може здійснювати декілька видів відповідної творчої діяльності автора аудіовізуального твору.

2. Якщо інше не передбачено договором:

1) майнові права на аудіовізуальний твір, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, переходять від авторів до продюсера аудіовізуального твору з моменту створення твору. При цьому за автором музичного твору, спеціально створеного для аудіовізуального твору, зберігаються майнові права на публічне виконання, публічне сповіщення такого музичного твору окремо від аудіовізуального твору;

2) автори аудіовізуального твору і суб’єкти майнових прав на інші твори, які з дозволу зазначених суб’єктів перероблено та/або включено до складу зазначеного аудіовізуального твору, не мають права забороняти відтворення, розповсюдження, інтерактивне надання доступу, публічне демонстрування, публічне сповіщення такого аудіовізуального твору, прокат його примірників, а також його субтитрування і озвучення (у тому числі дублювання);

3) автори, не передбачені частиною першою цієї статті, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (ті, що створені раніше, і ті, що створені у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його у межах, не пов’язаних з таким аудіовізуальним твором, з урахуванням положення пункту 2 цієї частини.

3. Право авторів аудіовізуального твору на справедливу винагороду, здійснюється відповідно до закону.

1. Похідний твір - це твір, що є результатом творчої переробки іншого твору без завдання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, кавер-версія, обробка нематеріальної культурної спадщини тощо) чи його творчим перекладом на іншу мову. До похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування іншими мовами інших аудіовізуальних творів.

2. Перекладачам, авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку твору.

Перекладачі, автори інших похідних творів здійснюють свої права, за умови дотримання ними прав суб’єкта авторського права на твір, що зазнав переробки.

3. Авторське право перекладачів та/або авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим авторам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів, за умови дотримання авторського права на твори, що перекладаються чи переробляються.

1. Автору збірника, зокрема енциклопедії, енциклопедичного словника, антології або іншого складеного твору (упоряднику) належить авторське право на здійснене ним упорядкування (підбір та/або розташування) творів, якщо таке упорядкування є результатом творчої діяльності.

Упорядник здійснює свої права, за умови дотримання ним прав суб’єктів авторського права щодо кожного з творів, включених до складеного твору.

2. Упоряднику енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних та інших збірників, газет, журналів та інших періодичних видань належать майнові права на використання таких видань у цілому. Упорядник має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім’я (найменування) або вимагати такого зазначення.

3. Авторське право упорядника складеного твору не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійне упорядкування тих самих творів для створення інших складених творів.

4. Суб’єкти авторського права, твори яких включено до складеного твору, зберігають власні майнові права на такі твори щодо їх окремого використання від складеного твору, якщо інше не передбачено договором з упорядником складеного твору.

1. Авторське право на твір, який включено до іншого твору, зокрема шляхом синхронізації, здійснюється незалежно від авторського права на твір, до якого цей твір включено, якщо інше не передбачено договором або цим Законом.

2. Суб’єкти майнових прав на твір, до якого включено інший раніше створений твір, здійснюють свої права, за умови дотримання ними прав суб’єктів авторського права щодо включеного твору.

1. Охорона комп’ютерної програми поширюється на комп’ютерні програми, виражені у вихідному або об’єктному кодах, якщо вони є оригінальними.

2. Охорона надається формі вираження комп’ютерної програми.

Графічний інтерфейс користувача, набір виконуваних функцій, формат файлів даних, які використовуються у комп’ютерній програмі для експлуатації її функцій, не є формами вираження комп’ютерної програми.

3. Ідеї та принципи, на яких ґрунтується будь-який елемент комп’ютерної програми, зокрема ті, на яких ґрунтується її інтерфейс, логічні схеми, алгоритми та мови програмування, не охороняються авторським правом.

1. Бази даних (компіляції даних) охороняються авторським правом, якщо вони за добором та/або упорядкуванням їх складових частин є результатом творчої діяльності.

2. Охорона баз даних не поширюється і не завдає шкоди будь-яким правам на їх складові частини, що увійшли до складу баз даних.

3. Охорона баз даних не поширюється на комп’ютерні програми, що використовувалися під час створення або необхідні для функціонування баз даних.

4. Виробнику бази даних, крім бази, створеної для систематизації даних, що є публічною інформацією відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", який зробив якісно та/або кількісно значний внесок в отримання, перевірку чи подання вмісту бази даних, для запобігання вилученню та/або повторному використанню - будь-якому наданню невизначеному колу осіб повного вмісту бази даних або значної її частини у якісному чи кількісному вимірі, на таку базу даних надається право особливого роду (sui generis).

5. Право особливого роду (sui generis) здійснюється незалежно від того, чи підлягає відповідна база даних охороні авторським правом або іншими правами. Крім того, право особливого роду (sui generis) здійснюється незалежно від того, чи підлягає вміст відповідної бази даних охороні авторським правом або іншими правами.

Право особливого роду (sui generis) може передаватися (відчужуватися) відповідно до законодавства.

6. Охорона баз даних відповідно до права особливого роду (sui generis) не перешкоджає здійсненню прав, які існують щодо вмісту такої бази даних.

7. Право особливого роду (sui generis) починає діяти з дати закінчення створення бази даних та спливає через 15 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком створення бази даних.

У випадку оприлюднення бази даних до закінчення строку, визначеного абзацом першим цієї частини, строк чинності цього права спливає через 15 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком такого оприлюднення бази даних.

8. Будь-яка істотна зміна вмісту бази даних у кількісному чи якісному вимірі, зокрема будь-яка істотна зміна, що випливає з накопичення доповнень, вилучень або послідовних змін, яка дозволяє зробити висновок, що йдеться про суттєвий, визначений якісно і кількісно внесок, надає базі даних, яка є результатом таких змін, окремий строк правової охорони відповідно до частини сьомої цієї статті.

1. Без дозволу суб’єктів авторського права, безоплатно та без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається:

1) відтворення твору у зв’язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевірку функціонування якого неможливо здійснити без використання творів, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;

2) відтворення твору у вигляді макета, креслення або плану будівлі чи іншої капітальної споруди з метою реконструкції таких будівлі чи іншої капітальної споруди, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;

3) відтворення творів для забезпечення судового, адміністративного, кримінального провадження, нормотворчої діяльності органів законодавчої, виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчинення нотаріальних дій, забезпечення громадської безпеки в обсязі, що відповідає поставленій меті;

4) публічне виконання музичних творів під час офіційних церемоній, організованих органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, релігійних церемоній, а також поховання в обсязі, що відповідає характеру таких церемоній.

2. Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат, включаючи їх переклад з інших мов, з правомірно опублікованих творів, у тому числі статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо це зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору (повідомлення), до якого цитати включаються, із семантичним та/або графічним виділенням меж цитати;

2) відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах для забезпечення та реалізації освітнього процесу або з метою наукових досліджень, якщо такі дії не мають самостійного економічного значення, в обсязі, що відповідає визначеній меті, за умови, що:

обсяг такого використання відповідає визначеній меті;

використання творів здійснюється суб’єктами освітньої або наукової діяльності у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня або наукова діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи;

3) репрографічне відтворення творів, що здійснюється суб’єктами освітньої діяльності для навчальних занять правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, що:

обсяг такого відтворення відповідає меті, визначеній навчальними заняттями;

відтворення твору не має систематичного характеру;

4) відтворення в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів як ілюстрацій для дистанційного навчання, за умови застосування заходів щодо захисту матеріалів дистанційного навчання від незаконного доступу до них;

5) відтворення та розповсюдження у пресі, доведення до загального відома попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань у випадках, коли право на таке відтворення, розповсюдження, доведення до загального відома публіки спеціально не заборонено автором;

6) доведення до загального відома публіки творів, побачених або почутих під час перебігу поточних подій з метою висвітлення таких подій, в обсязі, що відповідає інформаційній меті;

7) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, крім використання таких каталогів з комерційною метою;

8) відтворення та доведення до загального відома публіки публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, що відповідає визначеній меті;

9) використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі:

попурі - складеного твору, який є результатом творчого підбору та розташування коротких уривків інших правомірно оприлюднених музичних чи аудіовізуальних творів без завдавання шкоди їх охороні, внаслідок чого виникає цілісний об’єкт, частини якого об’єднані творчим задумом автора цього твору;

твір у жанрі пародії - твір, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер по відношенню до подій, осіб або до правомірно оприлюдненого твору, його частини, створений у тому числі у результаті творчої переробки такого твору або його частини, та викликає асоціації з подіями, особами, твором або його частиною;

твір у жанрі карикатури - твір образотворчого мистецтва, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних осіб або подій, або може бути творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, у тому числі персонажу твору або імені персонажу твору;

10) створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, та подальше використання таких об’єктів, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення;

11) адаптація аудіовізуальних творів шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування);

12) відтворення в Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державному реєстрі договорів, що стосуються права автора на твір;

13) записування твору в цілях короткострокового користування, здійснюваного організацією мовлення власними засобами та для власних програм організацій мовлення, стосовно якого вона одержала право на публічне сповіщення. При цьому організація мовлення зобов’язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днів після його здійснення, якщо більш тривалий строк письмово не погоджено з суб’єктом авторського права чи не встановлено законом. Такий запис може бути збережено в державних архівних установах у зв’язку з його виключно документальним характером;

14) виготовлення копій творів, що зроблені із законного джерела з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій або пов’язаних з ними, для дослідницьких цілей. Це положення застосовується за умови, що використання творів не було прямо заборонено суб’єктами авторського права відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, придатних для зчитування комп’ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережі Інтернет.

3. Перелік випадків вільного використання творів, зазначений у цій статті та статтях 23-28 цього Закону, є вичерпним.

4. Вільне використання творів здійснюється за умови, що твір, який використовується, було оприлюднено правомірно, а обмеження не завдаватимуть шкоди іншому звичайному використанню такого твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів авторського права.

5. У випадках, передбачених пунктом 3 частини першої та пунктом 12 частини другої цієї статті, вільне використання творів може здійснюватися щодо неоприлюднених творів, без зазначення джерела запозичення.

1. Без дозволу суб’єктів авторського права та безоплатно, але з урахуванням частин другої, п’ятої цієї статті, дозволяється здійснювати використання копій твору в доступному форматі для осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність способами:

1) відтворення, розповсюдження, інтерактивного надання доступу; пересилання електронних копій у мережі виключно особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність по проводах або засобами бездротового зв’язку;

2) перекладу твору з метою виготовлення копій творів у доступному форматі для осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність;

3) найму примірників (копій) твору у доступному форматі для осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність;

4) імпорту примірників творів у доступному форматі.

2. Використання твору способами, передбаченими частиною першою цієї статті, допускається через уповноважений заклад (установу, організацію), що відповідно до законодавства здійснює навчання, організацію виховного та освітнього процесу, надає спеціалізовані послуги для адаптивного читання і доступу до інформації для осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність. Уповноваженим закладом також може бути державна установа або неприбуткова організація, яка надає аналогічні послуги особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність в якості основного напрямку своєї діяльності або інституційного обов’язку.

Використання твору способами, передбаченими частиною першою цієї статті, допускається з дотриманням таких умов:

1) уповноважений заклад, який має намір здійснювати зазначені дії, отримав законний доступ до копії твору;

2) копія твору в доступному форматі та/або прилади, комп’ютерні програми, призначені для використання цієї копії особами з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність, можуть включати в себе будь-які засоби, необхідні для здійснення навігації у творі в доступному форматі, однак без внесення змін до твору, крім тих, внесення яких зумовлено необхідністю забезпечення доступу до твору особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність (тифлокоментування тощо);

3) копія твору в доступному форматі надається у користування виключно для осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність;

4) дії, передбачені пунктами 1-3 цієї частини, не мають самостійного економічного значення;

5) уповноважений заклад вживає належних заходів, у тому числі із застосуванням засобів технологічного захисту, з метою обмеження подальшого відтворення, розповсюдження, інтерактивного надання доступу до відповідних творів, копії яких надаються особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність.

3. Без дозволу суб’єктів авторського права та безоплатно уповноваженим закладам дозволяється відчужувати або надавати у користування копії творів у доступному форматі виключно особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність та/або закладам, які надають аналогічні послуги таким особам, в іншій країні, за умови що така копія буде використовуватися виключно в інтересах зазначених осіб.

4. Копія твору у доступному форматі для осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність - копія твору в альтернативному вигляді або формі, яка забезпечує особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність доступ до твору, у тому числі дозволяє особі з обмеженими можливостями мати такий самий реальний і зручний доступ, як і особі без відповідних обмежень сприйняття друкованої інформації через інвалідність. Копія в доступному форматі використовується виключно особами з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність, і вона повинна забезпечувати цілісність оригінального твору з належним урахуванням змін, необхідних для того, щоб зробити твір доступним в альтернативному форматі, і потреби осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність щодо доступності.

5. Правомірно виготовлені копії творів у доступному форматі мають містити інформацію про ім’я автора і джерело запозичення, а також напис про те, що їх використання призначене виключно для осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність.

1. Допускається без дозволу суб’єкта авторського права та безоплатно відтворення, у тому числі репрографічне відтворення твору бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів, за таких умов:

1) у разі, якщо відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (крім комп’ютерної програми чи бази даних), з ілюстраціями або без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб, за умови що:

бібліотеки, музеї з відкритим доступом для відвідувачів, архіви або організації із збереження фондів аудіо-, відеозаписів мають достатні підстави вважати, що копія відтвореного твору використовуватиметься з метою навчання, наукового або приватного дослідження;

обсяг такого відтворення відповідає визначеній меті;

відтворення твору не має систематичного характеру.

При цьому бібліотеки, архіви та музеї мають право на відшкодування господарських витрат, пов’язаних із наданням послуг на передбачене цією частиною відтворення твору;

2) у разі, якщо відтворення здійснюється в будь-якому форматі та на будь-якому носії для збереження або заміни загубленого, пошкодженого чи непридатного примірника твору з фонду бібліотек, музеїв з відкритим доступом для відвідувачів, архівів або організацій із збереження фондів аудіо-, відеозаписів, або для відновлення загубленого, пошкодженого чи непридатного оригіналу чи копії твору з фонду аналогічних установ, організацій, надання такого примірника іншій установі чи організації, за умови що виготовлення відповідного примірника іншим шляхом неможливе і примірник виготовляється в обсязі, необхідному для такого збереження.

2. Допускається без дозволу суб’єкта авторського права позичка некомерційними бібліотеками правомірно опублікованих примірників творів у друкованому вигляді, крім примірників комп’ютерних програм, баз даних.

3. Допускається без дозволу суб’єкта авторського права позичка некомерційними бібліотеками копії правомірно опублікованого твору, крім копій комп’ютерних програм, баз даних, за таких умов:

1) надання одночасно доступу лише до однієї копії цього твору;

2) розповсюдження дії цієї частини лише на твори, щодо яких відсутні умови використання на підставі публічного ліцензійного договору на використання об’єктів авторського права;

3) відсутність можливості у користувача користуватися копією твору за межами терміну надання копії твору у позичку.

4. Допускається без дозволу суб’єкта авторського права та безоплатно інтерактивне надання доступу до твору в електронній (цифровій) формі за допомогою терміналів у приміщенні бібліотек, музеїв з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів, за запитом фізичної особи з метою навчання, наукового або приватного дослідження за таких умов:

1) виключення можливості створення копій цього твору для використання поза приміщенням закладів, зазначених у цьому пункті;

2) надання одночасно доступу лише до однієї копії цього твору.

5. Допускається без дозволу суб’єкта авторського права та безоплатно публічний показ оригіналів творів образотворчого та/або ужиткового мистецтва музеями, в яких вони зберігаються.

6. Діяльність бібліотек, музеїв з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів вважається некомерційною, у тому числі якщо цією організацією стягується плата, розмір якої не перевищує суму, необхідну для відшкодування господарських витрат, пов’язаних з наданням послуг на передбачені цією статтею відтворення, позичку та інтерактивним наданням доступу до твору, або вказані послуги надаються безоплатно.

1. Без дозволу суб’єктів авторського права на комп’ютерну програму і безоплатно законний користувач комп’ютерної програми має право:

1) виготовити резервну копію, якщо це необхідно для використання цієї комп’ютерної програми;

2) декомпілювати комп’ютерну програму (перетворити її з об’єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії з іншою незалежно розробленою комп’ютерною програмою, з дотриманням таких умов:

інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

зазначена декомпіляція здійснюється виключно щодо тих частин комп’ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими комп’ютерними програмами, а також не може використовуватися для розроблення, виготовлення чи продажу комп’ютерної програми, суттєво подібної за своїм вираженням до декомпільованої комп’ютерної програми, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право;

3) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп’ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи записування в пам’ять (збереження) комп’ютерної програми.

2. Без дозволу суб’єктів авторського права на комп’ютерну програму, якщо договором не передбачено інше та якщо зазначені в цій частині дії необхідні виключно для належного використання копії комп’ютерної програми за призначенням, у тому числі для виправлення помилок, законний користувач комп’ютерної програми має право:

1) здійснювати відтворення комп’ютерної програми в цілому або частково, будь-яким способом та в будь-якій формі;

2) здійснювати переклад, адаптацію або будь-яку іншу зміну (модифікацію) комп’ютерної програми і відтворення результатів таких дій.

1. Без дозволу суб’єктів авторського права на цю базу даних та безоплатно законний користувач бази даних, крім випадків вільного використання творів, визначених статтею 22 цього Закону, має право:

1) здійснювати будь-які дії, необхідні для забезпечення доступу до вмісту бази даних та нормального використання цього вмісту з тієї метою, для якої законний користувач правомірно отримав копію бази даних. Якщо законний користувач отримав дозвіл на використання тільки частини бази даних, це положення застосовується тільки до такої частини;

2) відтворювати неелектронні бази даних виключно в особистих цілях або для членів сім’ї цієї особи, за умови що вони не мають самостійного економічного значення;

3) відтворювати бази даних (якщо такі дії не мають самостійного економічного значення) для ілюстрації в освітній або науковій діяльності, за умови:

що обсяг такого відтворення відповідає меті освітньої або наукової діяльності;

відтворення не має систематичного характеру;

зазначення джерела запозичення.

2. Законний користувач бази даних має право вилучати та/або повторно використовувати для будь-яких цілей незначні у якісному чи кількісному вимірі частини вмісту бази даних без згоди виробника такої бази даних, якщо договором між суб’єктом майнових прав на базу даних і таким законним користувачем не передбачено інше. Якщо законному користувачу бази даних згідно з умовами використання бази даних дозволено вилучати чи повторно використовувати лише частини бази даних, положення цієї частини застосовується відповідно до такого договору.

3. Щодо неоригінальної бази даних, законний користувач бази даних може без згоди виробника такої бази даних вилучати (постійно або тимчасово переносити весь вміст бази даних або значну її частину на інший носій у будь-який спосіб і в будь-якій формі) чи повторно використовувати значну частину її вмісту у разі:

1) вилучення для особистих цілей вмісту неелектронної бази даних;

2) вилучення для цілей ілюстрації в освітній або науковій діяльності, за умови зазначення джерела і здійснення цих дій за умов, що вони не мають самостійного економічного значення;

3) вилучення та повторного використання для цілей громадської безпеки чи для цілей судового, адміністративного або кримінального провадження.

4. Не дозволяється багаторазове та систематичне вилучення і повторне використання незначних частин вмісту бази даних, що включає дії, які суперечать нормальному використанню бази даних чи які невиправдано завдають шкоди законним інтересам розробника такої бази даних.

1. Допускаються без дозволу суб’єктів авторського права та безоплатно дії з тимчасового відтворення твору, які мають проміжний або випадковий (додатковий) характер і є невід’ємною складовою частиною технологічного процесу, а також єдина мета яких полягає в тому, щоб сприяти переданню електронної (цифрової) копії твору посередником у мережі між третіми сторонами або правомірному використанню твору.

Зазначені у цій статті дії з тимчасового відтворення твору допускаються за умови, що вони не мають самостійного економічного значення.

1. Без дозволу суб’єктів авторського права та безоплатно допускається приватне копіювання творів, крім:

1) творів архітектури у формі будівель і споруд, за винятком випадку, передбаченого пунктом 10 частини другої статті 22 цього Закону;

2) комп’ютерних програм, за винятком випадків, передбачених статтею 25 цього Закону;

3) баз даних, за винятком випадків, передбачених статтею 26 цього Закону;

4) творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

2. Допускається з урахуванням частини четвертої цієї статті приватне копіювання творів, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також аудіовізуальних творів без дозволу суб’єктів авторського права, але з виплатою їм справедливої винагороди.

Порядок виплати винагороди у передбачених цією частиною випадках визначається Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

3. Допускається з урахуванням частини четвертої цієї статті репрографічне відтворення творів без дозволу суб’єктів авторського права, але з виплатою їм справедливої винагороди, виключно в особистих цілях або для кола сім’ї, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 25 цього Закону.

Порядок виплати винагороди у передбачених цією частиною випадках визначено Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

4. Не допускається вільне відтворення твору в особистих цілях з копії твору, виготовленої з порушенням авторського права.

1. Дозволяється використання сирітських творів бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів способами відтворення з метою оцифрування, індексації, каталогізації, збереження або відновлення копії після вжиття заходів із ідентифікації та належного розшуку авторів, інших суб’єктів авторського права, що не призвели до ідентифікації відповідних суб’єктів авторського права або віднайдення ідентифікованих суб’єктів.

2. Набути статусу сирітського може оприлюднений на території України:

1) твір, опублікований у книзі, журналі, газеті або інших письмових виданнях, що міститься в колекціях бібліотек, музеїв з відкритим доступом для відвідувачів, в архівах або організаціях із збереження фондів аудіо-, відеозаписів;

2) аудіовізуальний твір, що міститься в колекціях бібліотек, музеїв з відкритим доступом для відвідувачів, в архівах або організаціях із збереження фондів аудіо-, відеозаписів.

3. Твір, який набув статусу сирітського, втрачає цей статус, а його використання способами, зазначеними в частині першій цієї статті, не дозволяється, у встановленому порядку на підставі заяви, яка містить вмотивоване твердження про наявність у заявника майнових прав на твір, зазначений у такій заяві, про підстави виникнення прав у суб’єкта (суб’єктів) авторського права на цей твір та строк їх чинності, а також контактні дані заявника.

Твір, що втратив статус сирітського твору, охороняється відповідно до цього Закону.

4. Порядок та умови дозволеного використання сирітських творів, що включають порядок та умови вжиття заходів щодо ідентифікації та належного розшуку відповідних суб’єктів авторського права, набуття та втрати статусу сирітського твору, ведення реєстру сирітських творів, визначаються Кабінетом Міністрів України та мають відповідати законам України "Про адміністративну процедуру", "Про публічні електронні реєстри".

1. Автор має невідчужуване право на одержання справедливої винагороди, з урахуванням частини третьої цієї статті, як частки відрахувань від кожного продажу оригіналу художнього твору (твору графічного чи пластичного мистецтва, такого як малюнок, колаж, картина, рисунок, гравюра, естамп, літографія, скульптура, гобелен, твір з кераміки та скла, фотографічний твір тощо), оригіналу рукопису літературного або музичного твору, наступного за продажем оригіналу, здійсненим автором (право слідування).

Для цілей цієї статті до оригіналів творів, зазначених у частині першій цієї статті, прирівнюються їх примірники, виготовлені в обмеженій кількості самим автором або під його керівництвом, які пронумеровані, підписані автором або містять інші позначення, що засвідчують його авторство.

Право слідування належить автору, а після його смерті переходить до спадкоємців автора та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу встановлених статтею 31 цього Закону строків чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.

Продаж оригіналу твору, зазначеного у частині першій цієї статті, вважається наступним продажем такого оригіналу, якщо продаж здійснюється іншим власником, ніж автор такого твору або спадкоємець такого автора.

2. Залежно від ціни наступного продажу без урахування податків розмір справедливої винагороди, передбаченої частиною першою цієї статті, становить:

1) 6 відсотків - для ціни продажу, еквівалентної від 50 євро до 3000 євро включно;

2) 5 відсотків - для ціни продажу, еквівалентної від 3000,01 євро до 50 000 євро включно;

3) 3 відсотки - для діапазону ціни продажу, еквівалентної від 50 000,01 євро до 200 000 євро;

4) 1 відсоток - для діапазону ціни продажу, еквівалентної від 200 000,01 євро до 350 000 євро;

5) 0,5 відсотка - для діапазону ціни продажу, еквівалентної від 350 000,01 євро до 500 000 євро;

6) 0,25 відсотка - для ціни продажу вище еквівалентної 500 000 євро.

При цьому загальний розмір справедливої винагороди за кожний наступний продаж одного оригіналу твору, зазначеного у частині першій цієї статті, що йде за першим його відчуженням, не може перевищувати суму, еквівалентну 12 500 євро.

Визначення еквівалентної у євро ціни продажу здійснюється за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день продажу твору мистецтва.

3. Сплата справедливої винагороди за право слідування не здійснюється, якщо:

1) наступний продаж оригіналу твору, зазначеного у частині першій цієї статті, та його придбання здійснюються фізичними особами без участі осіб, що здійснюють торгівлю твором, зазначеним у частині першій цієї статті, крім випадків, коли їх відчуження (наступний продаж) здійснюється внаслідок публічної пропозиції наступного продажу за допомогою мережі Інтернет (через соціальні мережі, Інтернет-форуми, групи, платформи онлайн-оголошень, торгові майданчики, маркетплейси, торги, тендери тощо);

2) ціна наступного продажу оригіналу твору, зазначеного у частині першій цієї статті, складає суму, яка не перевищує еквівалент 50 євро.

4. У разі наступного продажу оригіналу твору, зазначеного у частині першій цієї статті, через аукціони, галереї, салони, крамниці тощо, обов’язок щодо сплати автору (спадкоємцям автора) справедливої винагороди за право слідування покладено на осіб, що здійснюють торгівлю творами мистецтва (аукціони, галереї, салони, крамниці тощо), незалежно від того, чи дана особа діє від свого імені, чи від імені власника оригіналу твору, а у випадку відчуження оригіналу твору, зазначеного у частині першій цієї статті, внаслідок публічної пропозиції продажу за допомогою мережі Інтернет (через соціальні мережі, Інтернет-форуми, групи, платформи онлайн-оголошень, онлайн-аукціони, торгові майданчики (маркетплейси), торги, тендери тощо), сплата справедливої винагороди за право слідування проводиться безпосередньо особами, що здійснюють публічну пропозицію продажу оригіналу твору, зазначеного у частині першій цієї статті, за допомогою мережі Інтернет (через соціальні мережі, Інтернет-форуми, групи, платформи онлайн-оголошень, онлайн-аукціони торгові майданчики, маркетплейси, торги, тендери тощо).

5. Особи, які здійснюють наступний продаж (публічну пропозицію) оригіналу твору, зазначеного у частині першій цієї статті, зобов’язані повідомляти організацію колективного управління, акредитовану у сфері обов’язкового колективного управління щодо права слідування, про наступний продаж у місячний строк з дати такого продажу, надавати цій організації відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди, і сплачувати цій організації справедливу винагороду протягом 10 днів з моменту надання інформації про наступний продаж зазначеного оригіналу твору.

1. Авторське право на твір є чинним з моменту створення твору.

2. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора, крім випадків, передбачених частинами третьою - шостою цієї статті.

3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

4. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір, створений у співавторстві, спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті останнього співавтора. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на аудіовізуальний твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті останнього з авторів, визначених частиною першою статті 16 цього Закону.

5. У разі якщо твір у його повному обсязі оприлюднюється не одночасно, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо і строк чинності майнових прав інтелектуальної власності починається з дати, коли твір був правомірно оприлюднений, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на такий твір визначається окремо для кожної оприлюдненої частини твору.

6. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір посмертно реабілітованого автора спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком реабілітації автора.

7. Якщо твір, для якого строк чинності майнових прав інтелектуальної власності обчислюється не від смерті автора (одного із співавторів або одного з авторів), не був правомірно оприлюднений протягом 70 років з дня його створення, чинність майнових прав інтелектуальної власності на такий твір припиняється.

8. Будь-яка особа, яка вперше правомірно оприлюднить неоприлюднений твір після закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на нього, користується охороною, що є рівноцінною охороні майнових прав інтелектуальної власності на твір. Строк чинності таких прав становить 30 років від дати першого правомірного оприлюднення - для творів науки та творів критичного характеру, 25 років від дати першого правомірного оприлюднення - для всіх інших творів.

9. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 11 цього Закону, охороняються безстроково.

1. Майнові права на твір входять до складу спадщини.

Особисті немайнові права автора не входять до складу спадщини.

2. У разі спадкування майнових прав на твір за законом спадкоємець набуває такі права у повному складі разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання творів.

У разі наявності декількох спадкоємців відповідної черги такі спадкоємці набувають майнові права на твір у повному складі спільно, разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання твору у рівних частках, якщо в договорі між такими спадкоємцями не зазначено інше.

Положення абзацу другого цієї частини застосовуються також у разі наявності кількох спадкоємців за заповітом, якщо в заповіті не визначено інший розподіл між спадкоємцями майнових прав на твір, а також у разі наявності кількох спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Спадкоємці автора мають право оприлюднити твір, не оприлюднений за життя автора, якщо автор безпосередньо не заборонив оприлюднення такого твору.

3. Закінчення строку чинності майнових прав на твір означає перехід твору у суспільне надбання.

Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без сплати винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 11 цього Закону.

4. Захист особистих немайнових прав автора, твір якого став суспільним надбанням, здійснюється його спадкоємцями, а у разі їх відсутності - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Спадкоємці автора мають право захищати особисті немайнові права автора, зокрема протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

1. Неоригінальним об’єктом, згенерованим комп’ютерною програмою, є об’єкт, що відрізняється від існуючих подібних об’єктів та утворений у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об’єкта.

Твори, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об’єктами, згенерованими комп’ютерною програмою.

2. Суб’єктами права особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою, можуть бути особи, яким, з урахуванням вимоги, передбаченої частиною сьомою цієї статті, належать майнові права або які мають ліцензійні повноваження на передбачену частиною першою цієї статті комп’ютерну програму - автори такої комп’ютерної програми, їх спадкоємці, особи, яким автори чи їх спадкоємці передали (відчужили) майнові права на комп’ютерну програму або правомірні користувачі комп’ютерної програми. Договором можуть визначатися умови належності права особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані відповідними комп’ютерними програмами.

3. У результаті утворення неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою, особисті немайнові права не виникають.

4. Обсяг майнових прав суб’єкта права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, визначається згідно із статтею 12 цього Закону.

5. Право особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, виникає внаслідок факту генерування цього об’єкта і починає діяти з моменту його генерування.

6. Строк чинності права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, спливає через 25 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому згенеровано неоригінальний об’єкт.

7. У разі якщо неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, є результатом використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, відповідний суб’єкт користується правом особливого роду (sui generis) на такий неоригінальний об’єкт, за умови дотримання ним прав суб’єкта (суб’єктів) авторського права або суміжних прав, твір (твори) або об’єкт (об’єкти) суміжних прав якого зазнав (зазнали) використання у процесі генерування такого неоригінального об’єкта.

У разі якщо неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, є результатом використання іншого охоронюваного неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою, відповідний суб’єкт користується правом особливого роду (sui generis) на цей об’єкт, за умови дотримання ним прав суб’єкта (суб’єктів) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, неоригінальний об’єкт якого зазнав використання у процесі генерування нового неоригінального об’єкта.

8. Суб’єкт права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, протягом строку дії права особливого роду (sui generis) має виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання цього об’єкта будь-якими способами на підставі договору. Дозвіл на використання неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою, надається в порядку, передбаченому статтею 50 цього Закону.