Про затвердження Переліку вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку

Відповідно до частини п’ятої статті 15 Закону України "Про дорожній рух", пункту 5 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 487, пункту 15 Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 490, з метою визначення вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Перелік вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, що додається.

2. Акредитованим закладам, їх філіям (іншим відокремленим підрозділам), що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, привести матеріально-технічну базу у відповідність до Переліку вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, затвердженого цим наказом, в частині підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів із числа:

осіб з інвалідністю, а також інших маломобільних груп населення - протягом шести місяців з дня набрання чинності цим наказом;

інших осіб - протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

3. Головному сервісному центру МВС (Рудик М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України відповідно до розподілу обов’язків.

1. Цей Перелік визначає вимоги до закладів незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (у тому числі філії чи інші відокремлені підрозділи юридичних осіб), що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - заклади), та кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку.

2. Для здійснення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів заклади проходять державну акредитацію за відповідним напрямом акредитації, а їх спеціалісти атестацію за відповідним напрямом підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв відповідно до Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 490.

3. Заклади для забезпечення підготовки (теоретичної та/або практичної), перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - водії) повинні мати матеріально-технічну базу та атестованих спеціалістів.

4. Матеріально-технічна база створюється з метою забезпечення:

1) підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв;

2) виконання в повному обсязі робочих програм і планів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв, за якими здійснюється підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв;

3) дотримання вимог законодавства України у сфері допуску громадян до керування транспортними засобами, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв.

5. Для здійснення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв) матеріально-технічна база закладів включає: приміщення (кабінети, класи), обладнані відповідними технічними засобами, навчальними матеріалами та наочним приладдям (за потреби), споруди та/або земельні ділянки (майданчики для навчання з початкового керування транспортними засобами) (далі - майданчик), транспортні засоби.

6. Для здійснення теоретичної підготовки водіїв матеріально-технічна база закладів включає приміщення (кабінети, класи), обладнані відповідними технічними засобами, навчальними матеріалами та наочним приладдям.

7. Для здійснення практичної підготовки водіїв матеріально-технічна база закладів включає: приміщення, майданчик, транспортні засоби.

8. Право власності, право користування або розпорядження приміщеннями (кабінетами, класами), майданчиком, транспортними засобами підтверджується відповідними документами, виданими (оформленими) у встановленому законодавством України порядку.

9. Приміщення (кабінети, класи) обладнуються з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, правил протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та державних будівельних норм.

Відповідність приміщення (кабінетів, класів) вимогам законодавства щодо охорони праці, правил протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних норм підтверджуються документами, виданими в установленому законодавством України порядку центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони та гігієни праці, пожежної та техногенної безпеки, санітарного законодавства.

До основних приміщень (кабінетів, класів) закладів відносяться:

1) кабінети, класи для вивчення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила), основ керування транспортним засобом, етики (психологічних основ) водія транспортного засобу і вимог до безпеки дорожнього руху;

2) кабінети, класи для вивчення будови і технічного обслуговування транспортного засобу, вимог до його експлуатації;

3) кабінети, класи для вивчення заходів надання домедичної допомоги потерпілим унаслідок виникнення дорожньо-транспортної пригоди;

4) приміщення для здійснення прийому осіб, які звертаються до закладу, та розміщення тренажерів та/або симуляторів керування транспортним засобом відповідної категорії (за потреби).

2. Приміщення (кабінети, класи), передбачені пунктом 1 цього розділу, можуть бути суміщені. Мінімальна площа кабінетів, класів визначається з розрахунку не менше 2,4 кв.м на одну особу.

3. У разі проведення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв із числа осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, приміщення (кабінети, класи) облаштовуються з урахуванням їх потреб з дотриманням вимог щодо інклюзивності, відповідно до Державних будівельних норм ДБН В.2.2-40:2018 "Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення", що документально підтверджується фахівцем із питань технічного обстеження будівель і споруд, який має кваліфікаційний сертифікат.

Інформація про проведення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв із числа осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також про умови доступності та облаштування приміщень (кабінетів, класів) закладу для потреб таких осіб розміщується на вебсайті закладу (за наявності).

Інформація про умови доступності приміщень (кабінетів, класів) закладу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (у разі здійснення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації таких осіб) розміщується в місці, доступному для візуального сприйняття особами, біля входу до приміщення (кабінету, класу), а якщо заклад не має власного входу до приміщення (кабінету, класу) з вулиці,- біля центрального входу до будівлі, у якій розташоване приміщення (кабінет, клас) закладу.

Доступні шляхи руху до будівель та споруд, приміщень (кабінетів, класів), які в них розміщені, позначаються піктограмою Міжнародного символу доступності.

Якщо приміщення (кабінети, класи) закладу розміщені на другому та інших поверхах будівлі, забезпечується безперешкодний доступ до таких приміщень (кабінетів, класів) з використанням ліфтів, підйомників або платформ.

4. Кабінети, класи для вивчення Правил, основ керування транспортним засобом, етики (психологічних основ) водія транспортного засобу і вимог до безпеки дорожнього руху мають бути обладнані:

1) сучасними технічними засобами: комп’ютерним обладнанням, мультимедійними проєкторами, моніторами, системами відображення, обладнанням для дистанційного навчання (за потреби).

Для дистанційного навчання можуть використовуватися електронні інтерактивні дошки, призначені для забезпечення інтерактивного формування, редагування, корегування та обміну інформації між спеціалістом закладу та особою, яка навчається, шляхом створення під час проведення заняття презентацій, графічних та інших типів документів;

2) стендами дорожніх знаків, визначених Правилами;

3) плакатами з основ безпеки руху, дорожньої розмітки, визначеної Правилами, та її застосування на дорогах, мостах, шляхопроводах та в інших місцях дорожнього руху;

4) навчальними матеріалами щодо: технік керування транспортними засобами; психофізіологічних основ поведінки водія; документів, що необхідні для використання транспортного засобу; факторів безпеки, пов’язаних із завантаженням транспортного засобу; технічних прийомів і механічних аспектів безпечного керування транспортним засобом, зокрема в різних дорожніх і гідрометеорологічних умовах; регулювання дорожнього руху за допомогою світлофора і сигналів регулювальника; розміщення транспортних засобів на проїзній частині, маневрування, обгін, проїзд перехрестя з круговим рухом, пішохідних переходів, зупинок маршрутних транспортних засобів і залізничних переїздів; перевезення пасажирів і вантажів; руху транспортного засобу в колоні; обладнання транспортного засобу номерними, розпізнавальними, попереджувальними знаками, написами і позначеннями; основних причин виникнення дорожньо-транспортних пригод та запобігання їм;

5) макетами транспортних засобів і дорожніх знаків на магнітах (за потреби).

5. Кабінети, класи для вивчення будови і технічного обслуговування транспортного засобу, вимог до його експлуатації мають бути обладнані:

1) плакатами з будови та основ технічного обслуговування транспортного засобу;

2) комплектами окремих механізмів рульового керування транспортного засобу та робочої гальмової системи;

3) зразками механізмів транспортного засобу: двигуна, коробки передач, роздавальної коробки, карданної та головної передачі, диференціала транспортного засобу, деталей та елементів ходової частини транспортного засобу;

4) схемою транспортного засобу із зазначенням механізмів і приладів, що впливають на безпеку руху;

5) навчальними матеріалами щодо: різновидів транспортних засобів; основних механізмів та устаткування, що забезпечують керування транспортним засобом, їх розміщення; призначення системи керування, її приладів та індикаторів; загальної будови, основних систем та механізмів двигуна, у тому числі електричного; використання світлових і звукових сигналів транспортного засобу; заходів, яких слід ужити під час зняття та заміни коліс транспортного засобу.

6. Кабінети, класи для вивчення заходів надання домедичної допомоги потерпілим унаслідок виникнення дорожньо-транспортної пригоди мають бути обладнані:

1) аптечкою медичною автомобільною;

2) навчальними матеріалами щодо: механізму утворення травм у потерпілих унаслідок виникнення дорожньо-транспортної пригоди, їх видів, правил огляду місця події та потерпілих, особливостей травм у водіїв, пасажирів, пішоходів; основ надання домедичної допомоги.

7. Приміщення для здійснення прийому осіб, які звертаються до закладу та розміщення тренажерів та/або симуляторів керування транспортним засобом відповідної категорії (за потреби) мають бути обладнані:

1) інформаційними вивісками з найменуванням закладу, режимом роботи (прийомні години), телефонного номеру закладу;

2) столами для оформлення документів та в достатній кількості стільцями, кріслами, іншою офісною технікою, устаткуванням та приладдям;

3) місцями для розміщення тренажерів та/або симуляторів керування транспортним засобом відповідної категорії (за потреби).

8. Навчальні матеріали, передбачені пунктами 4-6 цього розділу, можуть бути представлені у вигляді різнотипних інформаційних ресурсів (текст, відео, презентація (слайд), електронний посібник).

9. Комплекти або зразки механізмів транспортного засобу, передбачені пунктом 5 цього розділу, можуть бути представлені у вигляді макетів або різнотипних інформаційних ресурсів (відео, презентація (слайд), електронний посібник).

1. Майданчик повинен бути розміщений на території, земельній ділянці чи поверхні штучної споруди з покриттям (цементобетонне, асфальтобетонне, залізобетонне або армобетонне збірне покриття, бруківка, збірне покриття з дрібнорозмірних бетонних плит, із щебеню та/або гравію, оброблених органічними і в’язкими матеріалами), облаштований дорожніми знаками, дорожньою розміткою, огородженням та комплексом елементів, необхідних для проведення практичної підготовки водіїв та для оцінки їх навичок і умінь керування транспортними засобами відповідної категорії.

2. Форма, колір дорожніх знаків та дорожньої розмітки майданчика повинні відповідати положенням Правил.

3. Розміри майданчика повинні забезпечувати розміщення всіх його елементів з урахуванням відстані, достатньої для виконання навчальних вправ (далі - вправи) на транспортних засобах відповідних категорій.

4. Розміщення комплексу елементів на майданчику повинне забезпечувати можливість виконання всіх вправ, необхідних для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв відповідної категорії транспортних засобів.

5. У зоні руху транспортних засобів не допускається наявність предметів, які не мають відношення до облаштування майданчика.

6. Майданчик облаштовується:

1) контрольними лініями - суцільні лінії горизонтальної розмітки, передбачені пунктом 1.2 розділу 34 Правил, що позначають межі елементів вправ на майданчику;

2) конусами, позначеними смугами червоного та білого кольорів, які використовуються для позначення місць початку, закінчення та меж вправ на майданчику;

3) стійками, висотою не менше 1 м, позначеними смугами червоно-білого кольору, які використовуються для позначення місць початку, закінчення та меж вправ на майданчику для автомобілів та автобусів;

4) приладами зовнішнього освітлення в разі проведення практичної підготовки в темну пору доби;

6) комплексом елементів, необхідних для проведення практичної підготовки водіїв транспортних засобів категорій "А1", "А" та "В1", наведених у додатку 1 до цього Переліку;

7) комплексом елементів, необхідних для проведення практичної підготовки водіїв транспортних засобів категорій "В", "С1", "С", "D1", "D", "ВЕ", "С1Е", "СЕ", "D1Е", "DЕ", наведених у додатку 2 до цього Переліку.

7. Межі ділянки майданчика, призначеної для руху транспортних засобів (далі - проїзна частина майданчика), за винятком місць, позначених контрольними лініями, позначаються дорожньою розміткою, передбаченою пунктом 1.2 розділу 34 Правил.

8. Контрольні місця обов’язкової зупинки транспортного засобу повинні бути позначені дорожнім знаком, передбаченим пунктом 2.2 розділу 33 Правил, та дорожньою розміткою, передбаченою пунктом 1.12 розділу 34 Правил.

9. Лінії початку та завершення виконання вправи, лінія межі зони перемикання коробки передач транспортного засобу позначаються білою переривчастою лінією шириною 0,1 м, довжиною штриха 0,15 м, з інтервалом між штрихами 0,1 м.

10. Лінії початку виконання комплексу вправ (далі - лінія "СТАРТ"), стоп-лінія (далі - лінія "СТОП"), лінія завершення виконання комплексу вправ (далі - лінія "ФІНІШ") та лінія фіксації виконання вправи позначаються розміткою, передбаченою пунктом 1.12 розділу 34 Правил, довжина якої обмежується контрольними лініями або дорожньою розміткою.

11. Написи "СТАРТ" і "ФІНІШ" за бажанням закладу наносяться на проїзну частину майданчика на відстані 1 м до відповідної лінії. Висота літер - 0,6 м.

12. З кожного боку на відстані не менше 0,3 м від краю проїзної частини майданчика, де розміщуються учасники дорожнього руху, зона елемента майданчика "зупинка і початок руху на підйомі" огороджується захисною стіною (бар’єром) або дорожніми огородженнями.

На відстані 1 м після початку підйому наноситься лінія фіксації виконання вправи. На відстані 1 м до кінця підйому і на відстані 1 м до кінця спуску наноситься лінія "СТОП".

1. До використання у процесі підготовки, у тому числі практичної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації водіїв, допускаються транспортні засоби, які:

1) відповідають категорії, за якою здійснюється підготовка, у тому числі практична підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації водіїв;

2) є власністю закладу та/або надані йому в користування (розпорядження) у встановленому законодавством України порядку;

3) переобладнані відповідно до Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607, у навчальні транспортні засоби;

4) обладнані відповідно до вимог пункту 24.8 розділу 24 Правил;

5) зареєстровані (перереєстровані) відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371);

6) пройшли обов’язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю відповідно до Закону України "Про дорожній рух") та щодо яких складено протокол перевірки технічного стану транспортного засобу відповідно до Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137, у якому їх визнано технічно справними.

2. Транспортні засоби, призначені для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації водіїв категорій С, С1, С1Е, СЕ повинні бути постійно завантажені стаціонарним баластом не менше ніж на 2/3 вантажопідйомності.

3. Транспортні засоби, з використанням яких проводиться підготовка, перепідготовки, підвищення кваліфікації водіїв із числа осіб з інвалідністю, у тому числі транспортних засобів з ручним керуванням, повинні відповідати додатковим конструкційним вимогам з безпеки дорожнього руху.

У разі підготовки водіїв транспортних засобів із числа осіб з інвалідністю, що не передбачає використання транспортного засобу з ручним керуванням, навчання проводиться на спеціально обладнаному (пристосованому) транспортному засобі до потреб таких осіб.

4. Вимоги до дублюючих механізмів органів керування транспортних засобів:

1) дублюючі механізми органів керування гальмовою системою та трансмісією (педалі, важелі тощо) транспортного засобу повинні бути встановлені за ергономічними вимогами в зоні дії ніг спеціаліста закладу;

2) елементи (ролики, важелі) механізмів дублюючих педалей транспортного засобу не повинні перешкоджати водію діяти ступнями ніг на основні педалі;

3) осьовий люфт у шарнірах механізмів дублюючих педалей транспортного засобу не повинен перевищувати 0,5-1 мм;

4) у разі встановлення додаткової педалі акселератора на транспортному засобі з автоматичною коробкою передач її встановлення забезпечується з дотриманням протидії по відношенню до основного важеля;

5) дублюючі педалі транспортного засобу повинні повторювати положення основних педалей, за умови використання важільної системи дублюючих педалей;

6) дублюючі педалі транспортного засобу повинні мати накладки;

7) зусилля на педалях дублюючих механізмів не повинне перевищувати 15 кГс;

8) дублюючі механізми органів керування гальмовою системою та трансмісією транспортного засобу не повинні змінювати зусилля спрацьовування основних педалей більше ніж на 5 %;

9) дублюючі механізми органів керування транспортного засобу повинні забезпечувати повний і вільний хід основних його педалей, що встановлено нормативно-технічною документацією транспортного засобу, а також повне виключення зчеплення та роботу приводу гальмових механізмів транспортного засобу незалежно від водія;

10) конструкція і виконання дублюючих механізмів транспортного засобу повинні забезпечувати передачу зусилля на основні органи керування без деформацій елементів і ланок приводів, а також виключати їх заїдання або самовільне спрацьовування;

11) дублюючі механізми органів керування транспортного засобу повинні забезпечувати його працездатність та справність під час експлуатації;

12) дублюючі механізми транспортного засобу не повинні перешкоджати роботі інших його органів керування або призводити до їх пошкодження (має бути виключено виникнення: обриву проводів рухомими деталями, труднощів повертання керма, подачі звукового сигналу та переключення передач);

13) робота дублюючих педалей транспортного засобу не повинна: перешкоджати належній роботі основних органів керування, допускати заїдання або утримання основних педалей та одночасну дію на педалі гальм та акселератора.

5. Вимоги до органів керування транспортними засобами з ручним керуванням, призначених для підготовки, у тому числі практичної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації водіїв із числа осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення:

1) ручний привід акселератора повинен бути постійної дії (у вигляді важелів або кільця на кермі (поза кермом: збоку чи під ним)) та мати фіксацію;

2) ручний привід акселератора, установлений на кермі, не повинен призводити до збільшення зусилля обертання рульового колеса;

3) зусилля ручного приводу акселератора не повинно перевищувати 2-3 кГс на кожному важелі за умови одночасного натискання, 3-4 кГс на кільці і до 5 кГс на фіксованому приводі;

4) величина ходу ручного приводу акселератора не повинна перевищувати 50-65 мм для важелів на рулі та 45-55 мм для кільця;

5) конструкція ручного приводу акселератора повинна забезпечувати його роботу в повному діапазоні повороту колеса керма;

6) рукоятки ручних приводів органів керування не повинні мати гострих країв і виступати за площину колеса керма (крім акселератора на кермі);

7) основні педалі можуть розміщуватися в коробі для запобігання потрапляння ніг під ці педалі;

8) конструкція ручного керування повинна виключати одночасну дію на педалі гальм та акселератора;

9) конструкція дублюючих механізмів органів керування транспортного засобу повинна виключати можливість потрапляння під їх рухомі деталі протезів (ушкоджених кінцівок). За необхідності повинні бути встановлені обмежувачі чи упори. Якщо через особливості особи з інвалідністю (фізичні вади ніг, протези, що не гнуться) це неможливо здійснити, тоді основні педалі керування слід обрізати нижче місць з’єднання з ручними приводами.

1. Спеціалісти, які здійснюють підготовку (теоретичну та/або практичну), перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв, повинні мати:

1) для здійснення навчання з основ законодавства у сфері безпеки дорожнього руху, етики (психологічних основ) водія транспортного засобу, будови і технічного обслуговування транспортного засобу, основ керування транспортним засобом і вимог до безпеки дорожнього руху - вищу освіту, посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

2) для здійснення навчання з надання домедичної допомоги - медичну освіту;

3) для здійснення навчання з практичного керування транспортними засобами:

категорій А1, А, В1, В, С1, С (однієї або кількох з них) - посвідчення водія категорій А1, А, В1, В, С1, С або кількох з них відповідно та навички керування транспортними засобами відповідної категорії (однієї або кількох з них) більше трьох років протягом останнього часу, що підтверджується відповідним посвідченням водія;

категорій BE, C1E, CE, D1E, DE (однієї або кількох з них) - посвідчення водія категорій B, C1, C, D1, D, BE, C1E, CE, D1E, DE або кількох з них відповідно та навички керування транспортними засобами відповідної категорії (однієї або кількох з них) більше трьох років протягом останнього часу, що підтверджується відповідним посвідченням водія;

категорії D1 - посвідчення водія категорій B, C1, C, D1 або кількох з них відповідно та навички керування транспортними засобами відповідної категорії (однієї або кількох з них) більше трьох років протягом останнього часу, що підтверджується відповідним посвідченням водія;

категорії D - посвідчення водія категорій B, C1, C, D1, D або кількох з них відповідно та навички керування транспортними засобами відповідної категорії (однієї або кількох з них) більше трьох років протягом останнього часу, що підтверджується відповідним посвідченням водія.

2. До строку, зазначеного в абзацах другому - п’ятому підпункту 3 пункту 1 цього розділу, не враховується час, протягом якого особа була позбавлена права на керування транспортними засобами, або час, на який особа була тимчасово обмежена у праві керування транспортними засобами.

3. Спеціалісти для здійснення навчання, передбаченого підпунктами 1, 3 пункту 1 цього розділу, повинні знати Правила, законодавство України у сфері допуску громадян до керування транспортними засобами, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв, організації перевезень пасажирів і вантажів.