21. Атестаційні комісії та начальники, які розглядають і затверджують атестації, до їх затвердження готують висновки за атестаціями з дотриманням вимог пунктів 9 та 10 цього розділу.
Висновок атестаційної комісії вноситься до протоколу засідання атестаційної комісії (додаток 11 до цієї Інструкції), який підписують голова, члени та секретар комісії. З протоколу висновок атестаційної комісії переноситься до атестації із зазначенням посад, військових звань, власних імен та прізвищ голови, членів комісії та підписується її секретарем.
22. Атестації затверджує прямий начальник відповідно до схеми атестування.
Затверджені атестації оголошує атестованим військовослужбовцям безпосередній (прямий) начальник у десятиденний строк після надходження їх у підрозділ. У разі перебування військовослужбовців у відрядженні, на лікуванні, у відпустці, а також у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії на територіях, де ведуться бойові дії, затверджені атестації їм оголошуються одразу після повернення до підрозділу.
Під час оголошення атестації безпосередній (прямий) начальник проводить співбесіду з атестованим, який ставить свій підпис в атестації і зазначає дату ознайомлення з нею.
23. У разі відмови військовослужбовця, який атестується, від підпису в атестації про ознайомлення з нею в ній робиться запис про це, підписується начальником, який проводив співбесіду, та присутніми під час співбесіди. Військовослужбовець має право подати до атестаційної комісії, в якій розглядалася атестація, пояснення й зауваження щодо змісту атестації та висновку за нею, а також викласти мотиви відмови від підпису про ознайомлення з атестацією.
У разі порушення порядку атестування, встановленого Положенням та цією Інструкцією, та необ’єктивності атестації атестаційна комісія проводить повторний розгляд атестації.
Рішення про повторний розгляд або складення нової атестації на військовослужбовця приймає Центральна атестаційна комісія СЗРУ чи атестаційна комісія структурного підрозділу (якщо атестацію розглядала атестаційна комісія, створена в підрозділі, що входить до його складу) за результатами розгляду скарг військовослужбовців або начальником, який затвердив атестацію.
У разі незгоди військовослужбовця з рішенням, прийнятим атестаційною комісією, яка розглядала атестацію, він протягом 10 днів із дня оголошення йому рішення атестаційної комісії, без урахування строку його тимчасової непрацездатності, перебування у відрядженні або у відпустці, а також у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії на територіях, де ведуться бойові дії, може подати скаргу до атестаційної комісії структурного підрозділу, а в разі незгоди з прийнятим нею рішенням він у такий самий строк може подати скаргу також до Центральної атестаційної комісії СЗРУ або начальнику, який затвердив атестацію.
24. Якщо військовослужбовець вважає, що під час проведення атестування було порушено порядок його проведення або допущено необ’єктивність атестації, він може подати скаргу до Центральної атестаційної комісії СЗРУ чи атестаційної комісії структурного підрозділу (якщо атестація розглядалася атестаційною комісією, створеною в підрозділі, що входить до його складу) або начальнику, який затвердив атестацію. Скарга подається протягом 10 днів із дня оголошення військовослужбовцю затвердженої атестації, без урахування строку тимчасової непрацездатності військовослужбовця, перебування його у відрядженні або у відпустці, а також у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії на територіях, де ведуться бойові дії.
25. Рішення Центральної атестаційної комісії може бути оскаржене військовослужбовцем до суду в порядку, передбаченому законодавством.
26. Про результати атестування керівники (начальники) підрозділів, у складі яких створені та діють атестаційні комісії, в місячний строк у порядку підпорядкованості інформують керівників (начальників) структурних підрозділів та організовують роботу з реалізації прийнятих рішень.
27. Прямі начальники повинні забезпечувати реалізацію атестаційних висновків із урахуванням практичної діяльності військовослужбовця після атестування.
28. Контроль за реалізацією висновків за атестаціями здійснюють керівники (начальники) структурних підрозділів, УК та підрозділи персоналу.
Для забезпечення реалізації атестаційних висновків керівники (начальники) структурних підрозділів, УК та підрозділи персоналу зобов’язані:
включати військовослужбовців, атестованих до призначення на вищі посади, до кадрового резерву на наступний рік, а також повідомляти УК про кандидатів, рекомендованих для призначення на посади, призначення на які здійснюють керівники (начальники), зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV цієї Інструкції;
складати контрольні списки військовослужбовців, атестованих до переміщення на нижчі посади, до переміщення на інший вид службової діяльності або до звільнення з військової служби.
VI. Відпустки
1. Під час визначення тривалості щорічної основної відпустки залежно від вислуги років ( пункт 62 Положення ) календарне обчислення вислуги років здійснюється в порядку, встановленому для обчислення військовослужбовцям вислуги років на пенсію. При цьому час навчання військовослужбовців у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду до вислуги років для визначення їм тривалості щорічної основної відпустки не зараховується.
2. Час надання відпусток військовослужбовцям установлюють:
заступникам Голови СЗРУ, керівникам (начальникам) структурних підрозділів (за погодженням із заступниками Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків) - Голова СЗРУ;
військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні Голови СЗРУ або заступників Голови СЗРУ - Голова СЗРУ або заступники Голови СЗРУ відповідно;
радникам, помічникам Голови СЗРУ або помічникам заступників Голови СЗРУ - керівник (начальник) структурного підрозділу, штатом якого передбачені такі посади (за погодженням із Головою СЗРУ або заступниками Голови СЗРУ відповідно);
військовослужбовцям структурних підрозділів (крім військовослужбовців, підпорядкованих начальникам 7, 8 служб 2 управління 2 департаменту) - керівники (начальники) структурних підрозділів;
військовослужбовцям 7, 8 служб 2 управління 2 департаменту - начальники цих служб відповідно.
Військовослужбовцям, призначеним на умовах сумісництва, відпустка надається одночасно з відпусткою, наданою за основною посадою.
3. У структурних підрозділах та в 7, 8 службах 2 управління 2 департаменту до 31 грудня складаються на наступний рік графіки щорічних відпусток ( підпункт 1 пункту 61 Положення ) військовослужбовців, які затверджують керівники (начальники), зазначені в пункті 2 цього розділу та примірники яких надсилаються до УК або підрозділів персоналу. Графіки відпусток оголошуються військовослужбовцям протягом 15 днів від дня їх затвердження. Ознайомлення військовослужбовців, які перебувають у відрядженні, на лікуванні, у відпустці, а також у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії на територіях, де ведуться бойові дії, із зазначеним графіком здійснюється після повернення їх до підрозділу.
Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби до підрозділів після затвердження графіків відпусток, щорічні відпустки надаються поза графіком на підставі поданих ними рапортів за рішенням керівників (начальників), зазначених у пункті 2 цього розділу.
Щорічні основні відпустки військовослужбовцям надаються рівномірно протягом календарного року з дотриманням вимог щодо забезпечення надійного функціонування підрозділу, підтримання мобілізаційної готовності та за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
4. Під час складання графіка відпусток повинно бути враховано надання відпусток у зручний час для військовослужбовців із числа осіб, які відповідно до законодавства мають таке право.
У зв’язку зі службовою необхідністю та одночасним дотриманням гарантованого державою відпочинку військовослужбовців графік відпусток можуть коригувати керівники (начальники), зазначені в пункті 2 цього розділу.
5. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіками, узгоджується між військовослужбовцем і керівником (начальником), зазначеним у пункті 2 цього розділу, в порядку, визначеному пунктами 6-8 цього розділу.
6. Військовослужбовець подає в порядку підпорядкованості керівнику (начальнику), визначеному в пункті 2 цього розділу, рапорт про надання відпустки, в якому зазначає:
вид відпустки;
про надання щорічної додаткової відпустки одночасно зі щорічною основною відпусткою (за бажанням військовослужбовця);
тривалість відпустки в календарних днях;
дату початку відпустки;
місце проведення відпустки (населений пункт, виходячи з адміністративно-територіального устрою України - в разі проведення відпустки в межах України, адреса (якщо відома)), контактний номер телефону;
час (кількість діб), необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад з огляду на віддаленість місця проведення відпустки;
вид транспорту, обраний для слідування до місця проведення відпустки та назад;
Рапорти з резолюціями відповідних керівників (начальників) про надання відпустки не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати її початку передаються до УК або підрозділів персоналу для підготовки наказів по особовому складу.
7. Про тривалість наданих військовослужбовцям відпусток видаються накази по особовому складу.
8. Час, необхідний для проїзду військовослужбовця в межах України до місця проведення відпустки та назад, надається залежно від місця проходження ним військової служби до найбільш віддаленого місця проведення відпустки із розрахунку:
до 300 км - час на дорогу не надається;
від 300 до 1000 км - надається 1 доба (в один кінець);
понад 1000 км - надається 2 доби (в один кінець).
Розрахунок часу здійснюється з огляду на віддаленість і тривалість проїзду до місця проведення відпустки та з урахуванням пропозиції військовослужбовця (але не більше двох діб в один кінець). У разі поділу щорічної основної відпустки на частини (більш як 10 календарних днів) час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад, додається до кожної її частини. У разі проведення відпустки за кордоном час, необхідний для проїзду військовослужбовця до місця проведення відпустки та назад, визначається з огляду на віддаленість від місця проходження ним військової служби до державного кордону України в напрямку проведення відпустки.
У разі проведення відпустки в декількох пунктах військовослужбовцю надається час для проїзду від місця проходження військової служби до одного із цих пунктів (з урахуванням бажання військовослужбовця) та назад.
Прямування до місця проведення відпустки та назад авіаційним транспортом, незалежно від напрямку (в межах України чи за її межі), не може бути підставою для надання часу (кількості діб) для проїзду до місця проведення відпустки та назад.
9. Військовослужбовець, який не вибув до зазначеного в рапорті місця проведення відпустки, місцезнаходження якого було враховано під час визначенні тривалості відпустки з урахуванням часу для проїзду до місця проведення відпустки та назад, або не підтвердив його, зобов’язаний прибути до місця проходження військової служби наступного дня після закінчення строку відпустки без урахування часу, наданого для проїзду до місця проведення відпустки та назад.
У такому разі військовослужбовець зобов’язаний у порядку підпорядкованості подати керівнику (начальнику), за рішенням якого надавалася відпустка, відповідний рапорт, який після розгляду керівником (начальником) передається до УК або підрозділу персоналу для внесення змін до наказів по особовому складу.
Місце проведення відпустки може бути підтверджене документами, наданими військовослужбовцем безпосередньому начальнику (використані квитки на проїзд у відповідному виді транспорту або довідки, видані санаторієм, пансіонатом, будинком відпочинку тощо).
Контроль за правомірністю надання та використання військовослужбовцями часу, наданого для проїзду до місця проведення відпустки та назад, здійснюють їхні безпосередні начальники.
У разі виявлення фактів неправомірних дій військовослужбовців, спрямованих на безпідставне збільшення тривалості відпустки за рахунок часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, до таких військовослужбовців застосовуються заходи дисциплінарного впливу.
10. Щорічна основна відпустка має бути використана протягом календарного року. В особливих випадках із дозволу керівника (начальника), зазначеного в пункті 2 цього розділу, щорічна основна відпустка за минулий рік (або невикористана її частина) надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.
11. Щорічна основна відпустка на вимогу військовослужбовця переноситься в разі: порушення строку повідомлення про час надання відпустки (абзац перший пункту 3 цього розділу) - до здійснення такого повідомлення; несвоєчасної (пізніше дня вибуття у відпустку) виплати грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки - до виплати такого забезпечення.
Щорічну основну відпустку також переносить на інший період керівник (начальник), зазначений у пункті 2 цього розділу, в разі:
захворювання військовослужбовця до початку відпустки (на підставі довідки закладу охорони здоров’я);
настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (на підставі медичного висновку);
збігу щорічної основної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням чи з відпусткою для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).
12. Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначені відпустки продовжуються на кількість невикористаних днів відпустки з наступного дня після її закінчення, а в разі перебування на лікуванні понад тривалість відпустки - після одужання.
Про продовження щорічної відпустки видається наказ по особовому складу, в якому зазначаються підстава для її продовження, кількість невикористаних у зв’язку із хворобою календарних днів, а також дата, до якої її продовжено. Такі накази видаються на підставі рапортів військовослужбовців, поданих керівникам (начальникам), зазначеним у пункті 2 цього розділу, після закінчення відпустки або одужання.
13. Постійний контроль за наданням щорічних відпусток військовослужбовцям згідно із затвердженими графіками покладається на керівників (начальників), зазначених у пункті 2 цього розділу, безпосередніх начальників військовослужбовців, УК або підрозділи персоналу.
14. Військовослужбовцям, прийнятим на військову службу в СЗРУ зі Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, щорічна основна відпустка надається, якщо така відпустка або її частина їм не були надані за попереднім місцем служби.
Військовослужбовцям, які закінчили військові навчальні заклади, в рік закінчення ними навчання відпустка надається після прибуття для подальшого проходження військової служби до СЗРУ, якщо така відпустка або її частина їм не були надані за попереднім місцем служби.
15. Відкликання військовослужбовців зі щорічної основної відпустки ( пункт 65 Положення) здійснюють:
осіб офіцерського складу - Голова СЗРУ або заступники Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків;
осіб сержантського і старшинського складу - заступники Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків.
У разі відкликання військовослужбовця зі щорічної основної відпустки в наказі по особовому складу зазначаються дата відкликання зі щорічної основної відпустки, тривалість невикористаної частини відпустки в календарних днях, а також у разі їх наявності - відомості про місце проведення військовослужбовцем відпустки на дату відкликання, при цьому, у разі відкликання військовослужбовця із частини щорічної основної відпустки, в наказі по особовому складу зазначається тривалість невикористаної її частини в календарних днях, що залишилася до закінчення наданої частини щорічної основної відпустки.
16. Військовослужбовцям-жінкам за їхнім бажанням надається щорічна відпустка за поточний рік перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї.
Військовослужбовцям-жінкам надається відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю, визначеною в медичному висновку:
до пологів - 70 календарних днів;
після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей або ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
17. Військовослужбовець, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), має право приступити до виконання службових обов’язків до закінчення відпустки. Про вихід на службу (в тому числі достроковий) з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками) військовослужбовець не пізніше ніж за один місяць до виходу на службу повинен повідомити керівника (начальника) структурного підрозділу (підрозділу) рапортом, поданим у порядку підпорядкованості.
Щорічна основна відпустка в році закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками) обчислюється пропорційно часу з дня закінчення цієї відпустки й до кінця календарного року з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку військовослужбовці мають право згідно з пунктом 62 Положення , за кожний повний місяць служби. У разі невикористання військовослужбовцем-жінкою щорічної основної відпустки, на яку вона мала право в календарному році перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, така відпустка за її бажанням може бути надана після виходу на службу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками).
При цьому військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, надається час, необхідний для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад (пункт 8 цього розділу).
Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може бути надана одночасно зі щорічною основною відпусткою наступного року.
18. Додаткові відпустки надаються військовослужбовцям на підставах та в порядку, визначених законодавством.
Облік часу виконання обов’язків військової служби військовослужбовцями, які займають військові посади, визначені додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 "Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов’язків військової служби за якими пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров’я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах", здійснюють керівники (начальники) структурних підрозділів, в яких вони проходять військову службу за кожною умовою (посадою). Облік часу виконання обов’язків військової служби за такими посадами військовослужбовцями, які виконують зазначені обов’язки в органах державної влади, на підприємствах, в установах і організаціях будь-якої форми власності без розкриття належності до розвідувальних органів, здійснюють керівники (начальники) структурних підрозділів, за якими вони закріплені, за кожною умовою (посадою). Тривалість такої відпустки визначає (підтверджує) на рапорті військовослужбовця керівник (начальник) структурного підрозділу, в якому він проходить військову службу, або за яким він закріплений, пропорційно фактичному часу виконання обов’язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.
Облік часу виконання обов’язків військової служби військовослужбовцями, які займають військові посади, визначені додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 "Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов’язків військової служби за якими пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров’я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах", та військовослужбовцями резерву, які виконують обов’язки за зазначеними посадами в органах державної влади, на підприємствах, в установах і організаціях будь-якої форми власності без розкриття належності до розвідувальних органів, здійснюють за кожною посадою керівники (начальники) структурних підрозділів, в яких вони проходять військову службу, або за якими вони закріплені. Тривалість такої відпустки визначає (підтверджує) на рапорті військовослужбовця керівник (начальник) структурного підрозділу, в якому він проходить військову службу або за яким він закріплений, пропорційно фактичному часу виконання обов’язків військової служби на зазначених посадах.
У разі звільнення з військової служби або переведення для подальшого проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, тривалість невикористаних військовослужбовцем щорічної додаткової відпустки визначає (підтверджує) у поданні до звільнення з військової служби або на рапорті військовослужбовця про переведення для подальшого проходження військової служби керівник (начальник) структурного підрозділу, в якому він проходить військову службу або за яким він закріплений.
19. Відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ( пункт 72 Положення ) надаються військовослужбовцям на підставі висновку (постанови) ВЛК, що додається до рапорту військовослужбовця.
Загальний час безперервного перебування військовослужбовця на лікуванні в закладі охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) контролюють керівники (начальники), зазначені в пункті 2 цього розділу.
20. У разі надання військовослужбовцям відпусток за сімейними обставинами час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад ( підпункти 2-4 пункту 73 Положення ), обчислюється в порядку, визначеному в пункті 8 цього розділу.
VII. Звільнення з військової служби
1. Звільнення з військової служби здійснюється:
осіб офіцерського складу у військовому званні від полковника до генерал-лейтенанта включно, а також тих, які проходять військову службу на посадах, за якими штатом передбачено військові звання від полковника до генерал-лейтенанта включно,- наказами Голови СЗРУ;
осіб офіцерського складу у військовому званні до підполковника включно, а також тих, які проходять військову службу на посадах, за якими штатом передбачено військові звання до підполковника включно,- наказами заступників Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків;
осіб сержантського і старшинського складу - наказами заступників Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків, а також начальників 7 та 8 служб 2 управління 2 департаменту - стосовно підпорядкованих їм осіб сержантського і старшинського складу.
2. Звільнення з військової служби за ініціативою військовослужбовця здійснюється на підставі поданого ним у порядку підпорядкованості рапорту керівникам (начальникам), зазначеним у пункті 1 цього розділу, із зазначенням обставин та правових підстав для звільнення.
Звільнення з військової служби за ініціативою керівників (начальників) військовослужбовців здійснюється на підставі поданих ними в порядку підпорядкованості рапортів (службових записок) керівникам (начальникам), зазначеним у пункті 1 цього розділу, із зазначенням обставин та правових підстав для звільнення.
3. Під час підготовки документів до звільнення військовослужбовців із військової служби уточнюються дані про проходження ними служби. За необхідності документально підтверджуються періоди їхньої служби, що підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, й окремо на пільгових умовах відповідно до чинного законодавства обчислюється вислуга років (страховий стаж) на пенсію та оформлюється розрахунок вислуги років (страхового стажу) військовослужбовця СЗРУ на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (додаток 12 до цієї Інструкції).
Розрахунок складає співробітник УК або підрозділу персоналу на підставі послужного списку військовослужбовця, інших документів (особової справи, військового квитка, трудової книжки, витягів із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (індивідуальних відомостей про застраховану особу), наданих військовослужбовцем тощо), якими підтверджуються періоди, що зараховуються до страхового стажу, у двох примірниках, підписує та передає для перевірки співробітнику фінансового підрозділу, який після перевірки повертає розрахунок співробітнику УК або підрозділу персоналу.
Кожна позиція у розрахунку повинна охоплювати безперервний період служби, військовослужбовця в одному військовому формуванні, державному органі, його роботи на підприємстві, в установі, організації чи навчання, який підлягає зарахуванню до вислуги років на одній умові, визначеній постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб". Період навчання в цивільних закладах вищої освіти (незалежно від форми навчання та від того, закінчене воно чи ні), а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п’яти років, що зараховується до вислуги років для призначення пенсії за пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зазначається у розрахунку окремою позицією.
Обчислена вислуга років оголошується військовослужбовцю під підпис. Заперечення військовослужбовця щодо розрахунку вислуги років розглядають відповідні підрозділи УК або підрозділи персоналу, фінансові та юридичні підрозділи (за необхідності) перед поданням військовослужбовця до звільнення з військової служби, за результатами чого приймаються рішення.
Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби перший примірник розрахунку надається до фінансового підрозділу, інший долучається до особової справи військовослужбовця.
Також проводиться уточнення щодо використаних військовослужбовцем днів відпусток, передбачених чинним законодавством.
4. З військовослужбовцями перед звільненням із військової служби проводиться не менше двох співбесід:
1) першу співбесіду проводять у десятиденний строк (за винятком військовослужбовців, які підлягають звільненню у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також тих, які без поважних причин своєчасно не повідомили у встановленому порядку про свій намір укласти новий контракт про проходження військової служби) з дня подання рапорту (службової записки) керівника (начальника) про ініціювання звільнення військовослужбовця або дня отримання керівником (начальником) рапорту військовослужбовця про звільнення або дня надходження до підрозділу, в якому військовослужбовець проходить військову службу, атестації або наказу (витягу з наказу) про накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність, повідомлення режимно-секретного органу СЗРУ про скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці, інших документів, що є підставою для порушення клопотання про звільнення з військової служби:
з особами сержантського і старшинського складу - безпосередні (прямі) начальники з числа осіб офіцерського складу;
з особами офіцерського складу до полковника включно - безпосередні (прямі) начальники, керівник (начальник) структурного підрозділу або його заступник, а з особами офіцерського складу, які проходять військову службу в 7 та 8 службах 2 управління 2 департаменту,- безпосередні (прямі) начальники, керівники (начальники) цих служб або їхні заступники;
з особами вищого офіцерського складу - безпосередній начальник, а також заступник Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків;
з військовослужбовцями, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників,- начальник, у розпорядженні якого вони перебувають, чи за його дорученням - один із його заступників, а з військовослужбовцями, які перебувають у розпорядженні Голови СЗРУ,- Голова СЗРУ чи за його дорученням - один із заступників Голови СЗРУ або керівник (начальник) УК.
З військовослужбовцями, які підлягають звільненню у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також із військовослужбовцями, які без поважних причин своєчасно не повідомили у встановленому порядку про свій намір укласти новий контракт про проходження військової служби, перша співбесіда проводиться не пізніше як за 30 календарних днів перед поданням до звільнення.
Під час першої співбесіди роз’яснюються підстави та строки подання до звільнення, пільги та переваги з працевлаштування й матеріально-побутового забезпечення, надаються необхідні роз’яснення з інших питань, обговорюються питання виконання військового обов’язку в запасі (СЗРУ або Збройних Сил України), з’ясовуються територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для направлення військовослужбовця на військовий облік (за необхідності), місце його проживання після звільнення, прохання військовослужбовця;
2) другу співбесіду проводить безпосередній начальник одразу перед направленням подання до звільнення з військової служби. Під час співбесіди здійснюється ознайомлення з поданням, надаються відповіді на запитання й прохання, висловлені військовослужбовцем під час першої співбесіди, уточнюються підстави звільнення з урахуванням висновку (постанови) ВЛК (за наявності) та інші питання, пов’язані зі звільненням.
До участі в співбесідах за необхідності залучають співробітників УК або підрозділів персоналу, фінансових та юридичних підрозділів.
Якщо під час співбесід військовослужбовці, що звільняються, порушили питання, які не можуть вирішити керівники (начальники), що проводять співбесіди, останні доповідають їх для вирішення старшому прямому начальнику з викладенням суті питання.
Зміст проведених співбесід відображається в аркушах співбесід, які складаються в довільній формі, підписуються керівниками (начальниками), які проводили співбесіди, та військовослужбовцем, який звільняється.
У разі відмови військовослужбовця підписати аркуш співбесіди його підписує керівник (начальник), який її проводив, та особи, присутні під час співбесіди, із зазначенням факту відмови.
Аркуші співбесід долучаються та зберігаються в особовій справі військовослужбовця.
5. Звільнення з військової служби військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби, здійснюється на підставі висновку (постанови) ВЛК.
Інформацію про визнання військовослужбовця непридатним до військової служби, зазначена у висновку (постанові) ВЛК, співробітник УК або підрозділу персоналу надає керівнику (начальнику) структурного підрозділу (підрозділу), в підпорядкуванні якого військовослужбовець проходить військову службу, протягом п’яти робочих днів від дня отримання такого висновку (постанови) ВЛК. Співробітник УК або підрозділу персоналу робить відмітку на звороті висновку (постанови) ВЛК із зазначенням керівника (начальника), якому надано інформацію, дати її надання та долучає висновок (постанову) ВЛК до документів щодо звільнення військовослужбовця.
Подання до звільнення з військової служби військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, здійснюється не пізніше місячного строку від дня отримання підрозділом висновку (постанови) ВЛК чи інформації УК або підрозділу персоналу про результати проходження медичного огляду, зазначені у висновку (постанові) ВЛК.
6. Подання до звільнення військовослужбовців з військової служби у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду в разі прямого підпорядкування близькій особі здійснюється в разі неможливості їх використання на службі.
Неможливість використання військовослужбовців на службі визначається відсутністю вакантних військових посад за основною або спорідненою спеціальностями, рівнозначних посадам, які вони обіймають або обіймали перед зарахуванням у розпорядження відповідних начальників у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, що підтверджується рапортом, який складається в порядку, передбаченому пунктом 29 розділу IV цієї Інструкції, а також відсутністю згоди військовослужбовця щодо призначення його на вакантну нижчу посаду.
7. Подання до звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється на підставі:
наказу про накладення на військовослужбовців дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність, виданого керівниками (начальниками) в межах повноважень, визначених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;
атестації з висновком про звільнення з військової служби через службову невідповідність;
мотивованих рапортів (службових записок) із рішенням керівників (начальників), зазначених у пункті 1 цього розділу, та атестацій з висновком про звільнення з військової служби військовослужбовців, до яких застосовано дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність - які протягом шести місяців після накладення такого стягнення не виправили своєї поведінки і вчинили правопорушення та стосовно яких не прийняті рішення про переміщення на нижчі посади;
повідомлення режимно-секретного органу СЗРУ стосовно військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, яким скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання покладених на військовослужбовців обов’язків вимагає доступу до державної таємниці, та рапорту, що складається в порядку, передбаченому пунктом 29 розділу IV цієї Інструкції, яким підтверджується відсутність рівнозначної посади, виконання обов’язків за якою не вимагає доступу до державної таємниці, та/або відсутність згоди військовослужбовця щодо призначення його на вакантну нижчу посаду, виконання обов’язків за якою не вимагає доступу до державної таємниці.
8. Підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем є невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку, за що на нього відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України протягом року накладено два і більше дисциплінарних стягнень.
9. Подання до звільнення військовослужбовців із військової служби у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави - здійснюється протягом трьох робочих днів із дня отримання СЗРУ копії судового рішення, що набрало законної сили.
10. Звільнення військовослужбовця з військової служби у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду в разі прямого підпорядкування близькій особі здійснюється з урахуванням строків, визначених статтею 27 Закону України "Про запобігання корупції".
У поданні до звільнення військовослужбовця з військової служби з такої підстави зазначаються обставини перебування військовослужбовця в підпорядкуванні прямого начальника, в тому числі найближчого до військовослужбовця прямого начальника, який є близькою йому особою, або наявності у прямому підпорядкуванні військовослужбовця близьких йому осіб, а також про те, що військовослужбовцем не вжито заходів щодо добровільного усунення цих обставин (подання рапорту з повідомленням про ці обставини, переміщення на іншу посаду або звільнення з військової служби), про відсутність вакантних посад, призначення на які виключає пряме підпорядкування, а також про відсутність згоди щодо переміщення його на нижчу посаду.
11. Подання до звільнення військовослужбовців із військової служби у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади, здійснюється після отримання СЗРУ копії вироку суду, що набрав законної сили. При цьому виключення зі списків особового складу СЗРУ провадиться з дня, коли вирок суду набрав законної сили.
12. Подання до звільнення військовослужбовців із військової служби у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", здійснюється не пізніше ніж на третій робочий день із дня складення довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", в разі встановлення стосовно військовослужбовця недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", або рапорту військовослужбовця про відмову від перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
13. Подання до звільнення військовослужбовця з військової служби у зв’язку з припиненням громадянства України здійснюється на підставі відповідного указу Президента України або міжнародного договору України, що набрав чинності, яким передбачаються підстави припинення громадянства України, не пізніше ніж на третій робочий день від дня, коли про це стало відомо керівнику (начальнику), визначеному в пункті 1 цього розділу.
14. Подання до звільнення військовослужбовця кадрового складу з військової служби за згодою сторін здійснюється за наявності письмової згоди сторін: керівника (начальника), зазначеного в пункті 1 цього розділу, та військовослужбовця в узгоджений ними строк, яка оформляється в порядку, визначеному пунктом 2 цього розділу.
У разі звільнення військовослужбовця за його ініціативою згода керівника (начальника), зазначеного в пункті 1 цього розділу, підтверджується резолюцією такого керівника (начальника) на рапорті військовослужбовця за наявності клопотання керівника (начальника) структурного підрозділу (підрозділу), в якому військовослужбовець проходить службу.
У разі звільнення військовослужбовця за ініціативою керівника (начальника), зазначеного в пункті 1 цього розділу, згода щодо звільнення підтверджується підписом військовослужбовця на рапорті (службовій записці) керівника (начальника) структурного підрозділу (підрозділу), в якому військовослужбовець проходить службу, з клопотанням про звільнення військовослужбовця з військової служби за згодою сторін, поданому в порядку підпорядкованості на ім’я керівника (начальника), зазначеного в пункті 1 цього розділу.
Анулювання такої згоди можливе лише за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення взаємної згоди сторони письмово повідомляють одна одну про це у відповідних рапортах (службових записках) із викладенням обґрунтування причин незгоди.
У разі відсутності згоди однієї зі сторін звільнення військовослужбовця за згодою сторін не здійснюється, а розглядається питання звільнення його з військової служби за наявності інших підстав, визначених Положенням.
Рапорти (службові записки) та інші документи з цього питання долучаються до особової справи військовослужбовця.
15. Подання до звільнення з військової служби військовослужбовця кадрового складу, який відмовився від проходження перевірки, пов’язаної з призначенням на іншу посаду співробітника СЗРУ, або не пройшов таку перевірку, в тому числі відмовився від психофізіологічного дослідження із застосуванням технічних засобів фіксації реакцій людини, відмовився від оформлення допуску до державної таємниці, або якому відмовлено в наданні такого допуску, якщо для виконання ним службових обов’язків потрібен такий допуск, ініціюють керівники, яким підпорядковані такі військовослужбовці, в місячний строк після надходження до підрозділу рапорту (службової записки) керівника (начальника):
УК або підрозділу персоналу - стосовно військовослужбовця кадрового складу, який відмовився від проходження перевірки, пов’язаної з призначенням на іншу посаду співробітника СЗРУ, або не пройшов таку перевірку, складеного за матеріалами такої перевірки;
підрозділу СЗРУ, на який покладено функції (завдання) з проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням технічних засобів фіксації реакцій людини - стосовно військовослужбовця, який відмовився від такого дослідження;
режимно-секретного органу СЗРУ - стосовно військовослужбовця кадрового складу, який відмовився від оформлення допуску до державної таємниці або якому відмовлено в наданні такого допуску, якщо для виконання ним службових обов’язків потрібен такий допуск, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду, виконання обов’язків за якою не вимагає доступу до державної таємниці, та/або відсутності згоди військовослужбовця щодо призначення його на вакантну нижчу посаду, виконання обов’язків за якою не вимагає доступу до державної таємниці.
16. Підставою для звільнення з військової служби військовослужбовця кадрового складу в разі вчинення ним дії, що спрямована на порушення обмеження, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 31 Закону України "Про розвідку", або спричинення ним порушення такого обмеження є документальне підтвердження вчинення військовослужбовцем такої дії (письмове повідомлення УК або підрозділу персоналу - на підставі матеріалів особової справи, в тому числі за результатами перевірки, пов’язаної з призначенням на посади співробітників розвідувальних органів; підрозділу власної безпеки СЗРУ - за результатами проведення заходів із забезпечення власної безпеки СЗРУ; державних, іноземних, міжнародних установ, організацій, їх офіційних представництв; поданий військовослужбовцем рапорт із доданими до них документами).
Клопотання щодо прийняття рішення про звільнення військовослужбовця кадрового складу з військової служби в місячний строк із дня отримання підрозділом, в якому військовослужбовець проходить службу, подає в порядку підпорядкованості керівник (начальник) підрозділу, в підпорядкуванні якого військовослужбовець проходить військову службу, в формі рапорту на ім’я керівника (начальника), зазначеного в пункті 1 цього розділу, попередньо опрацьованого підрозділом власної безпеки СЗРУ та УК або підрозділом персоналу.
Інформація, що стала підставою для підготовки матеріалів до звільнення, зазначається в поданні до звільнення з військової служби.
17. Підставою для звільнення з військової служби військовослужбовця кадрового складу в разі вчинення ним дії, що спрямована на порушення обмеження, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 31 Закону України "Про розвідку", або спричинення ним порушення такого обмеження є документальне підтвердження вчинення військовослужбовцем такої дії (результати проведеного службового розслідування, яким установлено факт вчинення військовослужбовцем дії, спрямованої на порушення такого обмеження, або спричинення ним порушення такого обмеження; письмове повідомлення підрозділу власної безпеки СЗРУ - за результатами проведення заходів із забезпечення власної безпеки СЗРУ; державних, іноземних, міжнародних установ, організацій, їх офіційних представництв; поданий військовослужбовцем рапорт із доданими до них документальними підтвердженнями вчинення військовослужбовцем дії, що спрямована на порушення таких обмежень або спричинення їх.
Клопотання щодо прийняття рішення про звільнення військовослужбовця кадрового складу з військової служби з такої підстави в місячний строк із дня отримання підрозділом, в якому військовослужбовець проходить службу, подає в порядку підпорядкованості керівник (начальник) підрозділу, в підпорядкуванні якого військовослужбовець проходить військову службу, у формі рапорту на ім’я керівника (начальника), зазначеного в пункті 1 цього розділу, попередньо опрацьованого підрозділом власної безпеки СЗРУ та УК або підрозділом персоналу.
Інформація, що стала підставою для підготовки матеріалів до звільнення, зазначається в поданні до звільнення з військової служби.
18. Підставами для звільнення з військової служби військовослужбовця кадрового складу в разі виявлення однієї з підстав, зазначених у пунктах 1, 9 частини другої статті 31 Закону України "Про розвідку", є:
рішення суду стосовно військовослужбовця, який визнаний або визнавався недієздатною особою, цивільна дієздатність якого обмежена або була раніше обмежена;
висновок (постанова) ВЛК за результатами медичного огляду військовослужбовця про наявність у нього захворювання, зазначеного в Переліку захворювань, що перешкоджають проходженню служби (роботі) в Службі зовнішньої розвідки України, затвердженому наказом Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства охорони здоров’я України від 07 травня 2021 року № 215/893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 травня 2021 року за № 658/36280.
Клопотання щодо прийняття рішення про звільнення військовослужбовця кадрового складу з військової служби в місячний строк із дня отримання підрозділом, в якому військовослужбовець проходить службу, висновку (постанови) ВЛК за результатами медичного огляду військовослужбовця подає в порядку підпорядкованості керівник (начальник) підрозділу, в підпорядкуванні якого військовослужбовець проходить військову службу, у формі рапорту на ім’я керівника (начальника), зазначеного в пункті 1 цього розділу.
19. Підставою для звільнення з військової служби військовослужбовця кадрового складу в разі виявлення однієї з підстав, зазначених у пунктах 4-7, 10 частини другої статті 31 Закону України "Про розвідку" є документальне підтвердження державних органів, закладів, установ або їх підрозділів, керівників (начальників) підрозділів СЗРУ чи рапорт військовослужбовця кадрового складу про наявність обставин, які можуть бути підставою для звільнення його з військової служби.
Клопотання щодо прийняття рішення про звільнення військовослужбовця кадрового складу з військової служби в місячний строк із дня отримання підрозділом, в якому військовослужбовець проходить службу, відповідного документального підтвердження подає в порядку підпорядкованості керівник (начальник) підрозділу, в підпорядкуванні якого військовослужбовець проходить військову службу, у формі рапорту на ім’я керівника (начальника), зазначеного в пункті 1 цього розділу, попередньо опрацьованого УК або підрозділом персоналу.
20. Військовослужбовці кадрового складу, засуджені за вчинення необережних злочинів, яким за вироком суду призначене покарання, не пов’язане з позбавленням чи обмеженням волі, або ті з них, яких звільнено від відбування покарання з випробуванням, можуть бути залишені на військовій службі на їхнє прохання за рішенням Голови СЗРУ.
Клопотання щодо прийняття рішення про звільнення військовослужбовця кадрового складу з військової служби або залишення його на військовій службі в місячний строк із дня отримання підрозділом, в якому військовослужбовець проходить службу, документальних підтверджень подає в порядку підпорядкованості керівник (начальник) підрозділу, в підпорядкуванні якого військовослужбовець проходить військову службу, у формі рапорту на ім’я Голови СЗРУ, попередньо опрацьованого УК або підрозділом персоналу та підрозділом власної безпеки СЗРУ. При цьому враховується потреба в таких фахівцях, їхні ділові, професійні, особисті якості, ставлення до виконання обов’язків військової служби, придатність до неї за станом здоров’я, наявність у військовослужбовця державних нагород і відомчих заохочувальних відзнак.
Положення цього пункту не застосовуються до військовослужбовців кадрового складу, які мають непогашену або незняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованих.
21. У разі звільнення військовослужбовця, стосовно якого здійснюється кримінальне провадження, з військової служби до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку суду керівник (начальник) підрозділу, в якому проходить службу такий військовослужбовець, організовує надсилання повідомлення про таке звільнення до відповідного органу досудового розслідування чи суду.
22. За ініціативою військовослужбовців (пункт 2 цього розділу) вони, з дотриманням вимог законодавства, звільняються з військової служби з таких підстав:
1) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови ВЛК);
2) за власним бажанням;
3) за згодою сторін;
4) через сімейні обставини або з інших поважних причин;
5) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням;
6) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцем, який проходив військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
7) у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
8) у зв’язку з тим, що військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
9) у зв’язку з тим, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад установлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців із дати продовження дії контракту, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
В інших випадках звільнення з військової служби подання військовослужбовцями рапортів, передбачених пунктом 2 цього розділу, не є обов’язковим.
23. Військовослужбовці перед поданням до звільнення з військової служби направляються для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров’я на огляд до ВЛК, висновки якої враховуються під час визначення підстави звільнення, крім військовослужбовців, які подаються до звільнення за віком у відставку.