Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про молоко та молочні продукти", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124 (із змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до безпечності та якості молока і молочних продуктів, що додаються.

2. Директорату безпечності та якості харчової продукції забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Установити, що:

1) Вимоги до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджені цим наказом, застосовуються до операторів ринку молока та молочних продуктів, що здійснюють експорт або заявили компетентному органу про готовність до здійснення такого експорту, з дня набрання чинності цим наказом;

2) до всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вимоги пункту 2 розділу II Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджених цим наказом, застосовуються через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану з урахуванням термінів та допустимих рівнів критеріїв, а саме:

кількості мікроорганізмів не більше ніж 500 тис. КУО/мл і кількості соматичних клітин не більше ніж 500 тис./мл з 01 січня 2020 року;

кількості мікроорганізмів не більше ніж 300 тис. КУО/мл і кількості соматичних клітин не більше ніж 400 тис./мл через рік з дня припинення або скасування воєнного стану;

3) критерії для сирого молока безпосередньо перед переробкою, передбачені пунктом 1 розділу IX Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджених цим наказом, застосовуються до всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану з урахуванням термінів та допустимих рівнів, а саме:

кількості мікроорганізмів не більше ніж 1 500 тис. КУО/мл з 01 січня 2020 року;

кількості мікроорганізмів не більше ніж 900 тис. КУО/мл через рік з дня припинення або скасування воєнного стану.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Вимоги запроваджують належну практику виробництва, переробки та введення в обіг молока та молочних продуктів, встановлюють критерії до сирого молока, які обумовлюють його придатність для введення в обіг.

Ці Вимоги є обов’язковими для:

всіх операторів ринку незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов’язана з виробництвом, переробкою та введенням в обіг молока та молочних продуктів;

державних ветеринарних інспекторів, спеціалістів ветеринарної медицини, уповноважених на здійснення ветеринарного обслуговування та/або державного контролю на відповідній території, уповноважених лабораторій, ліцензованих спеціалістів ветеринарної медицини або спеціалістів, які працюють у закладах ветеринарної медицини.

Ці Вимоги не поширюються на первинне виробництво молочних продуктів, призначених для власного споживання.

2. У цих Вимогах терміни вживаються в таких значеннях:

вільний продаж молока - введення в обіг молока оператором ринку молока та молочних продуктів, яке здійснюють безпосередньо з господарства з виробництва молока, з фермерського магазину, з ємності для молока (цистерна, резервуар тощо), молочного автомата для нефасованого сирого молока;

господарство з виробництва молока - господарство (тваринницька потужність), в якому утримується одна або більше сільськогосподарських тварин для виробництва молока з метою його введення в обіг як харчового продукту;

кількість мікроорганізмів - загальне бактеріологічне забруднення (кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів) молока та молочних продуктів;

клінічний огляд - комплекс маніпуляцій спеціаліста (спеціалістів) ветеринарної медицини, метою яких є встановлення клінічного стану здоров’я тварини;

локальний заклад роздрібної торгівлі - суб’єкт господарювання, що здійснює роздрібний продаж молока та молочних продуктів безпосередньо кінцевим споживачам та знаходиться в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади з потужністю походження зазначених харчових продуктів;

молозиво - продукт нормальної секреції молочних залоз самиць ссавців перших 3-5 днів після отелу (окоту) з високим вмістом антитіл і мінералів, що передує секреції молока;

незаконне лікування - лікування тварин речовинами, забороненими до застосування щодо продуктивних тварин, або будь-яке інше втручання у фізіологічні процеси тварини, які впливають на хімічний та соматичний склад молока чи молозива, без відповідного дозволу з боку спеціаліста ветеринарної медицини;

обґрунтовані підозри - підозри, які ґрунтуються на результатах періодичного лабораторного контролю, та/або результатах планових, позапланових діагностичних досліджень, та/або результатах клінічного огляду;

оператор ринку молока та молочних продуктів (оператор ринку) - суб’єкт господарювання незалежно від форми власності, у тому числі фізична особа, в управлінні якого(якої) перебувають тварини і потужності, на яких здійснюються первинне виробництво, зберігання, виробництво, реалізація та/або обіг молока і молочних продуктів;

переробна потужність - об’єкт оператора ринку, який має виробничі можливості та умови для переробки молочної сировини;

продукти на основі молозива - продукти переробки молозива чи переробки таких перероблених продуктів, які містять харчові добавки, необхідні для виробництва, за умови, що ці добавки ні частково, ні повністю не замінюють складових молозива;

рандомізований метод - нелінійна процедура обробки випадкових вибіркових даних в основних і контрольних групах з метою мінімізації впливу факторів, що не контролюються на результат досліджень. Застосовується для уникнення упередженості та зведення до мінімуму систематичної помилки;

репрезентативний зразок - зразок, у якому зберігаються характеристики партії, з якої він отриманий шляхом простої випадкової вибірки, де кожен зі складових партії має однакову ймовірність бути включеним у зразок.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", "Про молоко та молочні продукти".

3. Оператори ринку молока та молочних продуктів повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідно до статті 23 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Обов’язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється на операторів ринку, які здійснюють виробництво ремісничих харчових продуктів та/або молока та молочних продуктів на малих потужностях з виробництва харчових продуктів тваринного походження.

Господарства з виробництва молока підлягають державній реєстрації відповідно до статті 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

4. Оператору ринку дозволяється запроваджувати власні вимоги до молочної сировини, які засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів і контролю у критичних точках та містять показники і процедури, що еквівалентні та/або мають рівень вищий, ніж визначений цими Вимогами.

5. Оператори ринку, які здійснюють експорт відповідно до вимог країни-імпортера та/або виробництво молока для обігу в Україні відповідно до цих Вимог або інших нормативних документів щодо заявлених характеристик молока, у тому числі добровільних, повинні довести документально та технологічно, що змішування молока, яке відповідає пункту 2 розділу II цих Вимог, із молоком, яке не відповідає цим Вимогам, не відбувається.

1. Передбачені цими Вимогами критерії для молока, що використовується для виробництва молочних продуктів (безпосередньо перед переробкою), є абсолютними значеннями, тоді як для сирого молока в місці первинного виробництва та/або зберігання вони обраховуються як змінна середня геометрична величина.

Вміст мікроорганізмів у сирому молоці, яке використовується для виробництва молочних продуктів (безпосередньо перед переробкою), може бути втричі вищим за аналогічний критерій у сирому молоці від корів (дотримання вимог до температури під час транспортування і зберігання не припиняє ріст бактерій).

Критерії щодо кількості мікроорганізмів та соматичних клітин не є максимальними значеннями, у разі перевищення яких сире молоко не може вводитись в обіг. Сире молоко, яке не відповідає допустимим рівням критеріїв щодо кількості мікроорганізмів та соматичних клітин, що передбачені пунктом 2 цього розділу, використовується для виготовлення сирів з періодом дозрівання не менше ніж 60 днів, та молочних продуктів, вироблених з таких сирів.

2. Оператори ринку забезпечують відповідність молока вимогам чинного законодавства України та таким критеріям:

1) молоко сире від корів:

кількість мікроорганізмів за 30 °C менше або дорівнює 100 000 колонієутворюючих одиниць/мл (далі - КУО/мл) (за змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період за зразками, які відбирають з частотою щонайменше двічі на місяць);

кількість соматичних клітин менше або дорівнює 400 000 клітин/мл (за змінною середньою геометричною величиною за тримісячний період з частотою щонайменше за одним зразком на місяць, крім випадків, коли компетентним органом буде визначено іншу методологію з метою врахування сезонних коливань рівнів виробництва);

точка замерзання не вище ніж мінус 0,52 °C або густина не менше ніж 1 028 грамів на літр (незбиране молоко за температури 20 °C) або еквівалент (у повністю знежиреному молоці за температури 20 °C). Дослідження на зазначені в цьому пункті критерії повинні проводитись з частотою, визначеною оператором ринку скринінговими методами, а у разі отримання невідповідного результату лабораторного дослідження проводиться підтвердження референс-методом;

2) у молоці сирому від інших видів сільськогосподарських тварин вміст мікроорганізмів за 30 °C має становити менше або дорівнює 1 500 000 КУО/мл (за змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період за зразками, які відбирають щонайменше двічі на місяць);

3) якщо молоко від інших видів сільськогосподарських тварин призначається для виготовлення продуктів за допомогою процесу, що не передбачає жодної термічної обробки, оператори ринку повинні вжити заходів, щоб забезпечити вміст мікроорганізмів за 30 °C менше або дорівнює 500 000 КУО/мл (за змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період за зразками, які відбирають принаймні двічі на місяць);

4) оператори ринку повинні впровадити процедури контролю молока на залишки протимікробних речовин / антибіотиків з частотою не рідше одного разу на місяць скринінговим методом, у разі отримання невідповідного результату скринінговим методом проводиться дослідження референс-методом з метою встановлення діючої речовини або групи діючих речовин та їх кількісного вмісту.

Загальна кількість залишків усіх протимікробних речовин / антибіотиків не повинна перевищувати максимально допустимі рівні, встановлені законодавством.

3. Дотримання вимог пункту 2 цього розділу підлягає перевірці репрезентативною кількістю зразків молока чи молозива, відібраних рандомізованим методом у місці первинного виробництва та/або зберігання молока уповноваженою компетентним органом на відбір зразків особою з метою виконання впроваджених процедур періодичної перевірки сирого молока (національної або регіональної програми контролю сирого молока із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу). Зразки сирого молока підлягають дослідженню (випробуванню) в уповноваженій лабораторії.

4. Частота відбору зразків і проведення досліджень, необхідна як частина процесів санітарного контролю, визначається оператором ринку. Оператор ринку може встановити частоту відбору зразків на рівні господарства або групи господарств, щоб гарантувати, що однаковий рівень контролю є об’єктивним.

При визначенні частоти відбору зразків і проведення досліджень оператори ринку повинні враховувати вимоги країни призначення, якщо сире молоко вироблене на його господарстві та використовується як сировина для виробництва продукції, яка призначена для експорту. Така частота не може бути нижчою, ніж передбачена цими Вимогами.

5. Для перевірки відповідності критеріям пункту 2 цього розділу повинні проводитися лабораторні дослідження (випробування) зразків молока відповідно до таких методів або інших стандартів, якими їх замінено:

1) ДСТУ EN ISO 4833-1:2014 (EN ISO 4833-1:2013) "Мікробіологія харчового ланцюга. Горизонтальний метод підрахунку мікроорганізмів. Частина 1. Підрахунок колоній за температури 30 °C методом розливу по чашках (референс-метод)";

2) ДСТУ ISO 13366-1/IDF 148-1:2014 (ISO 13366-1:2008/IDF 148-1:2008, ISO 13366-1:2008/Cor 1:2009, IDT) "Молоко. Підрахування соматичних клітин. Частина 1. Мікроскопічний (контрольний) метод (референс-метод)";

3) ДСТУ EN ISO 5764:2022 (EN ISO 5764:2009, IDT; ISO 5764:2009, IDT) "Молоко. Визначення точки замерзання. Метод термісторного кріоскопа (еталонний метод)" (референс-метод);

4) мікробіологічні тести DELVOTEST (Дельвотест), BRT (БРТ)-тест (скринінгові методи) та метод рідинної хромотографії з використанням мас-спектрометричного детектора (референс-метод).

Дозволяється використовувати альтернативні аналітичні методи:

1) для підрахунку кількості мікроорганізмів за температури 30 °C, якщо методи валідовані відповідно до референс-методу, зазначеного у підпункті 1 пункту 5 цього розділу, відповідно до протоколу, викладеного у стандарті EN ISO 16140-2, доповненому стандартом EN ISO 16297, співвідношення між альтернативним та референс-методами встановлюється відповідно до EN ISO 21187 або інших стандартів, якими їх замінено;

2) для підрахунку кількості соматичних клітин, якщо методи валідовані відповідно до референс-методу, зазначеного у підпункті 2 пункту 5 цього розділу відповідно до протоколу, викладеного у стандарті ISO 8196-3, та проводяться лабораторні дослідження (випробування) зразків молока відповідно до ДСТУ ISO 13366-2/IDF 148-2:2014 (ISO 13366-2:2006/IDF 148-2:2006, IDT) або іншого стандарту, яким його замінено, або іншого прийнятого на міжнародному рівні протоколу;

3) для визначення протимікробних речовин / антибіотиків, якщо методи валідовані відповідно до референс-методу, зазначеного у підпункті 4 цього пункту, відповідно до протоколу, прийнятого на національному або міжнародному рівні, та рекомендовані уповноваженою компетентним органом референс-лабораторією з досліджень (випробувань) молока та молочних продуктів.

Уповноважені компетентним органом лабораторії беруть участь у порівняльному лабораторному дослідженні (випробуванні) (раунді професійного тестування) за відповідними видами досліджень, що передбачені пунктом 2 розділу II цих Вимог, не рідше 1 разу на рік. Координатором (провайдером) раундів професійного тестування виступає уповноважена компетентним органом референс-лабораторія з досліджень (випробувань) молока та молочних продуктів або координатор (провайдер), у тому числі нерезидент, акредитований на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 (EN ISO/IEC 17043:2010; ISO/IEC 17043:2010, IDT) "Оцінка відповідності. Загальні вимоги до перевірки професійного рівня" або іншого національного стандарту, яким його замінено.

6. Уповноважена лабораторія негайно повідомляє оператора ринку та компетентний орган про результати лабораторних досліджень (випробувань) через інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу. Значення змінних середніх геометричних величин кількості мікроорганізмів та кількості соматичних клітин обраховуються із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу за календарний місяць.

7. Якщо молоко сире не відповідає кількості мікроорганізмів та/або соматичних клітин за результатами обрахунку змінної середньої геометричної величини за календарний місяць, оператор ринку та компетентний орган отримують повідомлення від інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу. Оператор ринку зобов’язаний вжити коригувальних заходів з метою виправлення ситуації. Результати вжитих заходів мають бути задокументовані та доступні для перевірки компетентним органом.

Якщо оператор ринку не вжив відповідних коригувальних заходів протягом трьох місяців з дати першого повідомлення або рішення про встановлення вимог щодо використання такого молока у спосіб, необхідний для захисту здоров’я, головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) приймає рішення про тимчасове припинення обігу сирого молока з відповідного господарства згідно зі статтею 40 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

Якщо молоко сире не відповідає критеріям щодо кількості мікроорганізмів та/або кількості соматичних клітин та/або за іншими критеріями вимог країни-імпортера або призначене для виробництва дитячого харчування оператор ринку зобов’язаний невідкладно повідомити оператора ринку, який здійснює експорт або виробництво дитячого харчування, та компетентний орган про випадки невідповідності та вжити коригувальних заходів з метою виправлення невідповідності.

8. Якщо молоко сире чи молозиво не відповідає вимогам підпункту 4 пункту 2 цього розділу, оператор ринку та компетентний орган отримують негайно повідомлення через інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу. Оператор ринку зобов’язаний призупинити обіг молока та молозива та вжити коригувальних заходів з метою виправлення ситуації. Результати вжитих заходів мають бути задокументовані та доступні для перевірки компетентним органом.

Територіальний орган компетентного органу невідкладно припиняє в порядку, передбаченому статтею 67 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" обіг такого молока чи молозива до виправлення ситуації та отримання задовільних результатів досліджень зразків сирого молока референс-методом щодо залишків ветеринарних препаратів та/або інших забруднюючих речовин, вміст яких було виявлено та/або кількість яких перевищувала максимально допустимі рівні, встановлені законодавством.

Записи щодо результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків сирого молока та/або молозива ведуться у паперовому та/або електронному вигляді.

9. Оператори ринку зобов’язані аналізувати тенденції результатів досліджень молока чи молозива. За тенденції до незадовільних результатів вони повинні негайно вживати заходів, спрямованих на виправлення ситуації та запобігання виникненню появи ризиків забруднення.

10. Оператор ринку, який має право здійснювати експорт молочної продукції, зобов’язаний не рідше 1 разу на місяць інформувати оператора ринку, який виробляє та/або зберігає молоко, про вимоги країни призначення та отримувати підтвердження про дотримання сировинною зоною таких вимог.

11. Оператори ринку забезпечують відповідність молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, критеріям до сирого молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, в попередньо упакованому вигляді, наведеним у додатку 1 до цих Вимог, та критеріям до сирого молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, безпосередньо з ферми та/або через молочні автомати, наведеним у додатку 2 до цих Вимог.

Відповідність критеріям, наведеним у додатках 1 та 2 до цих Вимог, підлягає перевірці репрезентативною кількістю зразків молока чи молозива, відібраних рандомізованим методом у місці реалізації (агропродовольчий ринок, ярмарок, фермерський магазин, молочний автомат для нефасованого сирого молока тощо) або з ємності для зберігання молока для прямих поставок в господарстві з виробництва молока уповноваженою компетентним органом на відбір зразків особою з метою виконання впроваджених процедур періодичної перевірки сирого молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт.

Зразки сирого молока підлягають дослідженню (випробуванню) в уповноваженій лабораторії.

Оператор ринку молока та молочних продуктів встановлює частоту відбору зразків на рівні господарства або групи господарств з виробництва молока, проте така частота не може бути нижчою, ніж раз на місяць.

Сире молоко, що вводиться в обіг за прямими поставками та/або у вільний продаж, має бути отримане в господарстві з виробництва молока не пізніше 24 годин з моменту першого доїння, бути попередньо упакованим у споживчу тару та/або вводиться в обіг кінцевому споживачу безпосередньо з ферми та/або через молочні автомати шляхом наповнення споживчої тари.

12. Введення в обіг сирого молока з господарств з виробництва молока за прямими поставками та/або у вільний продаж здійснюється за таких умов:

наявності ветеринарного документа, який засвідчує ветеринарно-санітарне та епізоотичне благополуччя тварин у господарстві з виробництва молока;

наявності експертного висновку із результатами лабораторних досліджень (випробувань) щодо критеріїв до сирого молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, в попередньо упакованому вигляді, наведених у додатку 1 до цих Вимог, або критеріїв до сирого молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, безпосередньо з ферми та/або через молочні автомати, наведених у додатку 2 до цих Вимог;

наявності на кожну партію молока Товарно-транспортної накладної, форму якої наведено в додатку 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та Спеціалізованої товарної накладної на перевезення молочної сировини, форма якої затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 грудня 2015 року № 457, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2015 року за № 1581/28026.

1. Молоко та молозиво мають походити від тварин:

які клінічно здорові, перебувають у задовільному фізичному стані, не мають жодних симптомів хвороб і травм вимені, що можуть призвести до забруднення молока та молозива, зокрема не страждають на будь-які інфекції сечостатевих шляхів, які супроводжуються виділеннями, ентеритом з діареєю та лихоманкою, не мають ознак запалення вимені тощо. Оператором ринку забезпечується запровадження програми виявлення прихованих форм маститів та доведення її ефективності;

які не піддавалися незаконному лікуванню;

щодо яких було у разі введення дозволених продуктів чи речовин дотримано терміни очікування (каренції), передбачені для таких продуктів чи речовин;

які належать до господарств, що регулярно перевіряються на лейкоз, бруцельоз та туберкульоз згідно з планом протиепізоотичних заходів, затвердженим компетентним органом, та які офіційно визнані вільними від зазначених хвороб відповідно до чинного законодавства України.

2. Молоко, яке не відповідає вимогам абзацу п’ятого пункту 1 цього розділу, може використовуватися відповідно до чинного законодавства України та за таких умов:

після термічної обробки, що забезпечує негативну реакцію під час тестування на виявлення лужної фосфатази, якщо молоко походить від корів чи буйволиць, у яких відсутня позитивна реакція тестів на туберкульоз і бруцельоз і які не мають жодних симптомів цих хвороб;

якщо молоко походить від овець чи кіз, у яких відсутня позитивна реакція тестів на бруцельоз у межах затвердженої програми викорінення і які не мають жодних симптомів цієї хвороби, таке молоко використовується для виготовлення сиру з періодом дозрівання не менше ніж два місяці або після термічної обробки, що забезпечує негативну реакцію під час тестування на виявлення лужної фосфатази;

якщо молоко походить від самиць інших видів, у них немає позитивної реакції тестів на туберкульоз і бруцельоз та вони не мають жодних симптомів цих хвороб, але належать до господарств, у яких бруцельоз чи туберкульоз було виявлено після перевірок, визначених у межах затвердженої програми викорінення,- за умови поводження з молоком у спосіб, що не загрожує його безпечності.

3. Молоко від будь-якої тварини, яке не відповідає вимогам пунктів 1 та 2 цього розділу та, зокрема, з індивідуальною позитивною реакцією на туберкульоз чи бруцельоз не може використовуватися для споживання людиною. Поводження з таким молоком здійснюється згідно із чинним законодавством України.

Якщо є обґрунтовані підозри, що стан здоров’я окремих тварин не відповідає вимогам абзацу п’ятого пункту 1 цього розділу, перевірка стану здоров’я проводиться щодо всіх тварин.

4. Тварини у господарствах із виробництва молока та молозива мають бути ідентифіковані та підлягати державному контролю з метою підтвердження стану здоров’я.

Ліцензований спеціаліст ветеринарної медицини господарства веде облік усіх хворих тварин та застосування до них ветеринарних лікарських засобів, ветеринарних імунобіологічних засобів і лікувальних кормів у цьому господарстві. У разі відсутності спеціаліста ветеринарної медицини оператор ринку забезпечує ведення журналу відвідування ліцензованих спеціалістів ветеринарної медицини, у якому робляться записи про проведені лікування, обробки та інші маніпуляції із зазначенням періодів очікування (каренції) застосованих лікувальних засобів, рекомендації тощо.

5. Тварини, що використовуються для виробництва молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, повинні утримуватись окремо від інших тварин.

Такі тварини підлягають щомісячному огляду державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром з метою перевірки дотримання законодавства щодо виробництва сирого молока, стану здоров’я тварин та використання ветеринарних препаратів.

6. Тварини, що використовуються для виробництва сирого молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, підлягають щомісячному дослідженню на кількість соматичних клітин для визначення здоров’я вимені.

Кількість соматичних клітин в індивідуальних зразках сирого молока від таких корів не повинна перевищувати 250 000 клітин/мл, для кіз - 1 000 000 клітин/мл та для коней 10 000 клітин/мл.

Якщо кількість соматичних клітин в індивідуальних зразках сирого молока від тварин перевищує кількість, встановлену абзацом 2 цього пункту, ці ж зразки повинні бути піддані бактеріологічному дослідженню з метою встановлення збудника маститу (у корів - з кожної чверті вимені, у кіз, овець, кобил - з кожної половини вимені).

Молоко від хворих та підозрілих у захворюванні тварин не повинно потрапляти до загального надою молока.

Введення молока від цих тварин до загального надою відбувається після повторного дослідження тварин щодо стану здоров’я та отримання задовільних результатів лабораторних досліджень.

1. Доїльні апарати та приміщення, в яких молоко та молозиво отримується, зберігається, обробляється чи охолоджується, мають розташовуватися та конструюватися так, щоб знизити ризик забруднення молока чи молозива.

2. Доїльні апарати, охолоджувачі молока, насоси, ємності для зберігання молока, транспортні молокопроводи, а також (за наявності) дрібний інвентар (відра, дійниці, молокоміри, цідилки, фільтри тощо) мають підлягати миттю й дезінфекції одразу після закінчення виробничого процесу (доїння, відправляння молока на переробку тощо). Посуд, призначений для обмивання вимені, має бути ідентифікований, легко митися та дезінфікуватися.

3. Мийно-дезінфекційні засоби мають бути зареєстровані згідно з вимогами чинного законодавства України та застосовуватися відповідно до належної виробничої практики й рекомендацій виробника засобу та обладнання.

4. Для ополіскування молочного обладнання та приготування мийних і дезінфекційних розчинів має використовуватися вода, що відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України для питної води.

5. Приміщення для зберігання молока та молозива мають бути захищені від шкідників, бути належно відокремлені від приміщень для утримання тварин, відповідати вимогам пунктів 3, 4 цього розділу та у разі здійснення охолодження мати придатне холодильне обладнання.

6. Поверхні обладнання, що можуть контактувати з молоком чи молозивом (апарати, контейнери, цистерни тощо, призначені для доїння, збору чи транспортування), мають легко очищуватися, дезінфікуватися та утримуватися в задовільному технічному стані. Слід використовувати гладкі, легкомийні і нетоксичні матеріали.

7. Контроль якості миття та дезінфекції доїльного обладнання і молочного посуду здійснює оператор ринку в порядку проведення внутрішніх процедур контролю шляхом візуального огляду (контролю), хімічного та/або бактеріологічного досліджень змивів (зразків) з їхніх робочих поверхонь та планового або позапланового контролю, визначеного чинним законодавством України.

Візуальний контроль санітарного стану молочного обладнання здійснює відповідальна особа оператора ринку щодня в періоди між доїнням.

Контроль на залишкові кількості мийно-дезінфекційних засобів проводиться з періодичністю, встановленою оператором ринку або вказівкою державного інспектора.

Контроль якості дезінфекції доїльного обладнання методом, встановленим компетентним органом, проводить власна лабораторія оператора ринку або будь-яка інша акредитована лабораторія з періодичністю, що доводить виконання заданого режиму миття та дезінфекції, або частіше (за потреби) у разі з’ясування причин різкого зниження якості молока. Для цілей державного контролю дослідження проводить виключно уповноважена компетентним органом лабораторія.

8. Оператор ринку визначає частоту відбору зразків, за винятком тих випадків, коли чинним законодавством України передбачено певну частоту відбору зразків. У таких випадках частота відбору зразків оператором ринку має бути не нижчою, ніж визначено чинним законодавством України. Оператори ринку приймають таке рішення в межах своїх процедур управління небезпечними факторами та належної гігієнічної практики, враховуючи настанови з використання харчових продуктів із молока або виготовлених із використанням молока.

9. Відбір зразків має здійснюватися на технологічних дільницях та з устаткування, що безпосередньо використовується у виробництві молочної сировини, коли такий відбір зразків необхідний для забезпечення дотримання показників безпечності під час здійснення державного контролю.

10. Результати контролю якості миття та дезінфекції мають досягати задовільного мікробіологічного рівня випробуваного технологічного процесу.

1. Доїння має проводитися з дотриманням належної гігієни, за можливості в окремих приміщеннях, що не передбачають утримання тварин, із забезпеченням, зокрема, таких вимог:

обладнання сучасним технологічним устаткуванням;

технологічне устаткування, інвентар, посуд і тара мають бути виготовлені з матеріалів, дозволених до застосування для контакту з харчовими продуктами;

перед доїнням вим’я та прилеглі до нього ділянки шкіри слід ретельно очищати та насухо витирати;

розчини чи спреї для обробки дійок мають бути зареєстровані;

молозиво слід здоювати окремо та не перемішувати із молоком.

2. Молоко та молозиво від кожної тварини в перших цівках оператор доїння перевіряє на органолептичні чи фізико-хімічні показники шляхом візуального оцінювання, що дозволяє виявити відхилення, або на фізико-хімічні показники методом, еквівалентним візуальному. У разі виявлення відхилень та/або виявлення ознак хвороб молоко та молозиво не використовують для споживання людиною, а зміна його призначення можлива виключно за рішенням лікаря ветеринарної медицини.

3. Молоко та молозиво від тварин, які проходять лікування, в результаті якого може відбутися потрапляння залишків ветеринарних препаратів до молока чи молозива, до завершення встановленого терміну очікування (каренції) заборонені для споживання людиною. Ліцензований спеціаліст ветеринарної медицини, який здійснює лікування, веде записи про всі проведені маніпуляції з хворою твариною. Самостійне застосування препаратів, які можуть вплинути прямо або опосередковано на властивості або якість молока, заборонене.

Тварини, які піддаються лікуванню або перебувають в періоді очікування (каренції), візуально або автоматично маркуються (позначаються). Поводження з молоком від тварин на лікуванні здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

4. Безпосередньо після доїння молоко та молозиво слід перемістити до чистого приміщення, розпланованого та обладнаного так, щоб виключити будь-яке забруднення, у тому числі з повітря.

5. Якщо молоко збирається щодня, його слід одразу після доїння охолоджувати до температури не вище ніж 8 °C, а у разі, якщо воно збирається рідше ніж один раз на добу,- до температури не вище ніж 6 °C.

6. Молозиво має зберігатися окремо. Якщо молозиво збирається щодня, його слід одразу після доїння охолоджувати до температури не вище ніж 8 °C та протягом 24 годин переробляти. Якщо воно збирається не щодня та/або не може одразу перероблятися, молозиво слід охолоджувати до температури не вище ніж 6 °C або заморожувати протягом двох годин після отримання та відповідно маркувати.

7. Оператори ринку можуть не дотримуватися температурних вимог, встановлених у пунктах 5, 6 цього розділу, якщо молоко чи молозиво відповідає вимогам розділу II цих Вимог та переробляється протягом двох годин після доїння або якщо з технологічних причин необхідна вища температура, що пов’язано з виготовленням певних молочних продуктів, та є необхідні погодження компетентного органу.

8. Молоко від тварин, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, слід завантажувати в окремі цистерни, контейнери, резервуари чи інші ємності для молока, відмінні від ємностей, що використовуються для зберігання та/або транспортування молока та молозива на переробну потужність.

Молоко від тварин, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, слід одразу після доїння охолоджувати до температури не вище ніж 6°C.

1. Молоко або молозиво завантажується в цистерни, контейнери, резервуари чи інші ємності для молока та молозива за умови відсутності будь-якого забруднення. Ємності, що використовуються для транспортування молока та молозива, не можуть бути використані для транспортування інших продуктів чи речовин.

2. Транспортні засоби та ємності для молока і молозива мають відповідати таким вимогам:

внутрішні поверхні ємностей мають бути виготовлені з нетоксичних матеріалів, дозволених до контакту з молочною сировиною, легко очищуватися, митися та дезінфікуватися;

конструкція ємностей має забезпечувати щільне закриття отворів, що унеможливлює потрапляння сторонніх предметів чи запахів і забруднення молока та молозива ззовні (у тому числі пилом), витікання вмісту, мати систему вентиляції молочних секцій;

транспортні засоби мають бути сконструйовані так, щоб унеможливити несанкціонований доступ до молока та молозива (замки, пломбування тощо);

зовнішня поверхня транспортного засобу має легко митися, бути гладкою і стійкою до накопичення вологи та протікання.

3. Під час транспортування молока та молозива слід дотримуватися такого температурного режиму, щоб температура молока та молозива після прибуття на переробну потужність не перевищувала 10 °C.

Транспортні засоби мають бути обладнані системами охолодження та підтримання постійної температури, у тому числі у разі повного завантаження. Під час транспортування на відстані, які дозволяють зберігати температуру молока в межах 10 °C, а для молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт - в межах 6°C можуть використовуватися термоізольовані ємності без систем охолодження.

4. Ємності для транспортування молока та молозива мають підлягати миттю та дезінфекції після кожного повного розвантаження. Виняток становлять випадки, коли завантаження, транспортування та розвантаження охолодженого молока здійснюються в межах двох годин.

1. Оператор ринку молока та молочних продуктів, який вводить в обіг молоко, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт, через молочні автомати для нефасованого сирого молока, повинен розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.

2. Продаж молока через молочні автомати для нефасованого сирого молока здійснюється в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади з господарством з виробництва молока.

3. Молочні автомати для нефасованого сирого молока дозволяється розміщувати в чистих приміщеннях, щоб знизити ризик забруднення молока, без потрапляння на них прямих сонячних променів. Приміщення мають бути захищені від шкідників, бути належно відокремлені від приміщень для утримання тварин.

У разі встановлення молочних автоматів на відкритих майданчиках, вони мають бути прикриті навісом.

4. Молочні автомати для нефасованого сирого молока повинні бути обладнанні системою охолодження та підтримання постійної температури від 0°C до 6°C як в резервуарі молочного автомата для зберігання сирого молока, так і в трубі між ним та краном, з якого сире молоко потрапляє у споживчу тару.

5. Молочні автомати для нефасованого сирого молока повинні бути оснащені термометром. Температура повинна відображатися автоматично, безперервно і наочно для споживача.

6. Крани молочних автоматів для розливу сирого молока повинні бути із знімною кришкою, яку споживач може знову закрити після використання.

7. Контроль температури сирого молока в молочному автоматі необхідно проводити щодня. У разі, якщо температура не підтримується на належному рівні, робота молочного автомата повинна бути припинена до усунення виявлених несправностей.

8. Сире молоко, яке заливається в молочний автомат, повинно мати температуру не вище 6°C.

9. Не дозволяється в одному автоматі змішувати молоко з різних господарств з виробництва молока та різних партій сирого молока одного господарства з виробництва молока.

10. Резервуар молочного автомата слід заповнювати таким чином, щоб уникнути забруднення сирого молока.

11. Молочний автомат слід наповнювати регулярно, заздалегідь виливши молоко, що залишилося. Це молоко не може використовуватися для споживання людиною і не має вводитися в обіг як харчовий продукт. Таке молоко після відповідної обробки можна використати для технічних цілей чи як корм для тварин.

12. Між спорожненням та наповненням молочний автомат має підлягати очищенню та дезінфекції з дотриманням інструкцій по догляду від виробника молочного автомата та використанням дезінфекційних засобів, зареєстрованих відповідно до Положення про державну реєстрацію дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2023 року № 863.