Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань

Відповідно до статей 59, 102, 107 та 151 Кримінально-виконавчого кодексу України та з метою врегулювання порядку виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі

1. Затвердити Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, що додаються.

2. Департаменту публічного права (Кравченко Л.М.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чернишова Д.В.

1. Ці Правила регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі.

Ці Правила обов’язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Ці Правила мають бути у вільному доступі для засуджених.

2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби України - міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань;

заклади охорони здоров’я - заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію Міністерства охорони здоров’я України та не віднесені до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань;

контрагентський об’єкт - об’єкт (територія) підприємства, установи чи організації усіх форм власності, на якому (якій) засуджені залучаються до праці на договірній основі за межами установи виконання покарань;

крамниця - спеціально обладнане приміщення для придбання засудженими за безготівковим розрахунком продуктів харчування і предметів першої потреби;

медична частина (лікарняний заклад) - структурний підрозділ філії Державної установи "Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України";

міжрегіональна та/або центральна комісії - у цих Правилах зазначені терміни вживаються у значеннях, визначених у Положенні про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за № 266/30134 (із змінами);

міжрегіональні управління - міжрегіональні управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції;

молодший інспектор чергової зміни - молодший інспектор чергової зміни відділу нагляду і безпеки установи виконання покарань;

начальник відділення - начальник відділення соціально-психологічної служби установи виконання покарань;

сектор максимального рівня безпеки - сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки;

сектор середнього рівня безпеки - сектор середнього рівня безпеки при виправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

3. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

Адміністрація ДКВС - Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби України;

ДІЗО - дисциплінарний ізолятор;

ДПК - дільниця посиленого контролю;

КПП - контрольно-пропускний пункт;

ОК - одиночна камера;

ПКТ - приміщення камерного типу;

ЧПНУ - черговий помічник начальника установи виконання покарань.

4. Установи виконання покарань відповідно до статті 11 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" утворюються i ліквідовуються наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Направлення засуджених до утворених установ виконання покарань, що відкриваються заново, здійснюється за наявності необхідних житлово-побутових умов після прийняття в експлуатацію усіх об’єктів спеціальною комісією, призначеною керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

На території виправної колонії мінімального із загальними умовами тримання та середнього рівнів безпеки можуть бути створені ізольовані дільниці слідчих ізоляторів.

У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання можуть створюватися ізольовані сектори середнього рівня безпеки.

У виправних колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися ізольовані сектори максимального рівня безпеки.

При виправних колоніях, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі жінки, у разі потреби організовуються будинки дитини.

Зазначені сектори, дільниці організовуються та ліквідовуються наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

5. Наповнення установ виконання покарань встановлюється і змінюється наказом Адміністрації ДКВС, при цьому воно не може бути нижчим законодавчо встановлених норм жилої площі на одного засудженого, передбачених статтями 53, 64, 115 Кримінально-виконавчого кодексу України.

6. Установи виконання покарань відповідно до статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" є юридичними особами і мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

7. Безпосередній контроль за діяльністю установ виконання покарань здійснюють Адміністрація ДКВС та міжрегіональні управління.

Персонал Адміністрації ДКВС та міжрегіональних управлінь перевіряє установи виконання покарань на підставі приписів або планів-завдань, затверджених начальником Адміністрації ДКВС або його заступниками, начальниками міжрегіональних управлінь або їх заступниками.

Працівники апарату Міністерства юстиції України перевіряють установи виконання покарань на підставі наказу Міністерства юстиції України з визначенням мети перевірки, посадових осіб, уповноважених на проведення перевірки, дати початку її проведення та плану перевірки.

Комплексне інспектування установ виконання покарань здійснюється Адміністрацією ДКВС один раз на п’ять років і один раз на два роки міжрегіональними управліннями.

У кожній установі виконання покарань ведеться книга зауважень і пропозицій (додаток 1), що зберігається в черговій частині установи і до якої особи, які проводять інспектування або перевірку, вносять свої зауваження і пропозиції.

8. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина в установах виконання покарань та виконання функцій національного превентивного механізму здійснюються відповідно до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" .

9. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань здійснюють спостережні комісії, які діють на підставі Кримінально-виконавчого кодексу України та Положення про спостережні комісії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2004 року № 429 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1042). У випадках, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та законами України, громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань можуть здійснювати об’єднання громадян.

1. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених Кримінально-виконавчим кодексом України, законами України і встановлених вироком суду.

Правовий статус засуджених визначається законами України, а також Кримінально-виконавчим кодексом України, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.

Правовий статус засуджених іноземців або осіб без громадянства визначається законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Дискримінація засуджених за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняється.

2. Засуджені мають право:

одержувати інформацію про свої права і обов’язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання;

на гуманне ставлення до них та на повагу до їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню;

на особисту безпеку;

на соціальне забезпечення, у тому числі на оформлення пенсій, соціальної допомоги, відповідно до законодавства;

користуватися послугами, які надаються в установах виконання покарань, у тому числі додатковими оплачуваними (перукарня, ремонт одягу, взуття та побутових текстильних виробів, електропобутової техніки та інших побутових приладів тощо);

брати участь у трудовій діяльності;

на оплачувану працю, організовану відповідно до вимог законодавства про працю;

отримувати медичну допомогу і лікування, у тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких, у закладах охорони здоров’я;

розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами, за винятком тих, використання яких заборонено;

здійснювати листування у порядку, встановленому пунктом 1 розділу ХІІІ цих Правил;

вести телефонні розмови у порядку, встановленому розділом ХІV цих Правил;

користуватися глобальною мережею Інтернет відповідно до Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 жовтня 2017 року № 3233/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2017 року за № 1280/31148;

одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі у порядку, встановленому пунктами 1-3 розділу ХІІ, пунктом 2 розділу ХІІІ цих Правил;

зустрічатися з родичами та іншими особами з урахуванням обмежень, передбачених для різних категорій засуджених;

рідною мовою давати пояснення, вести листування, подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені, а також отримувати відповіді мовою звернення;

брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків соціально корисної спрямованості (крім осіб, засуджених до арешту), займатися фізичною культурою і спортом, користуватися бібліотекою, настільними іграми;

носити спортивний одяг та взуття під час проведення спортивних заходів та у вільний час відповідно до розпорядку дня (до засуджених, які тримаються у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, це обмеження не застосовується);

придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування;

розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки;

одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту;

одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

звертатися до адміністрації установи виконання покарань з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м’яким;

відповідно до статті 539 Кримінального процесуального кодексу України подавати клопотання до суду для вирішення питань, визначених статтею 537 цього Кодексу ;

на щоденну прогулянку під час відбування покарання в камерах;

на здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов’язані із ставленням до релігії, у тому числі на вільний вибір і допуск священнослужителя для відправлення релігійних таїнств і обрядів, за винятком обмежень, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України;

на отримання копій документів з їхніх особових справ та інших документів, що є у розпорядженні адміністрації установи виконання покарань, у порядку, встановленому цими Правилами;

на належне матеріально-побутове забезпечення;

користуватися у приміщеннях для вживання їжі та зберігання продуктів харчування електричними чайниками потужністю не більше 2 КВт та мікрохвильовими пічками з розрахунку: три чайники - на відділення соціально-психологічної служби (один - на камеру), дві мікрохвильові печі - на відділення соціально-психологічної служби;

придбавати для загального користування за власний рахунок або рахунок родичів телевізори, DVD-програвачі, холодильники з розрахунку: телевізор та DVD-програвач - по одному на відділення соціально-психологічної служби або жилу секцію (камеру); холодильник - не менше двох на відділення соціально-психологічної служби.

У ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки, дільницях слідчих ізоляторів холодильники встановлюються у приміщеннях для зберігання продуктів харчування. Необхідна їх кількість визначається адміністрацією установи виконання покарань з урахуванням фактичної кількості осіб, які тримаються ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки чи дільницях слідчих ізоляторів.

Засуджені, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, мають право мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них.

Засуджені іноземці мають право підтримувати зв’язок з дипломатичними представництвами і консульськими установами своїх держав, особи без громадянства, а також громадяни держав, що не мають дипломатичних представництв або консульських установ в Україні, - з дипломатичними представництвами держави, яка взяла на себе охорону їхніх інтересів, або міжнародними органами чи організаціями, які здійснюють їх захист.

Засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання.

При забезпеченні прав засуджених не повинні порушуватися встановлений порядок та умови відбування покарання, а також права і законні інтереси інших осіб.

3. Засуджені зобов’язані:

виконувати встановлені законодавством обов’язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;

дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами;

утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна установи виконання покарань і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням;

носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених (додаток 2). Засуджені, які тримаються у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, засуджені жінки, звільнені від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами, а також які мають дітей до трьох років, мають право носити цивільний одяг;

виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань;

виконувати необхідні роботи із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань;

дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, мати охайний вигляд;

ввічливо ставитися до адміністрації та персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених;

з’являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань;

дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

4. Засудженим забороняється:

самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони;

спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах виконання покарань за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено (додаток 3);

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров’ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов’язків;

умисно завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;

вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов’язків, підбурювати до цього інших засуджених;

грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації установи виконання покарань у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об’єктах, на яких вони не працюють;

завішувати чи змінювати без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації установи виконання покарань;

мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком;

курити у не відведених для цього місцях та неповнолітнім у виховних колоніях;

надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому Кримінально-виконавчим кодексом України та цими Правилами;

наносити собі або іншим особам татуювання;

тримати тварин без дозволу адміністрації установи виконання покарань;

виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними;

самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд установи виконання покарань, споруджувати на виробничих об’єктах різні об’єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

5. Основні права та обов’язки засуджених розміщуються на інформаційних стендах у кожному відділенні соціально-психологічної служби.

Якщо в установі відбувають покарання засуджені іноземці або особи без громадянства, основні права та обов’язки засуджених додатково перекладаються офіційними мовами Організації Об’єднаних Націй та розміщуються на інформаційних стендах у відділеннях соціально-психологічної служби.

1. Засуджені мають право подавати пропозиції, заяви та скарги в усній чи письмовій формі від свого імені. Письмові пропозиції, заяви та скарги направляються за належністю через адміністрацію установи виконання покарань. Вони реєструються в канцелярії установи виконання покарань і не пізніше ніж у триденний строк відправляються адресатам.

Направлені адресатам пропозиції, заяви та скарги з питань одержання посилок (передач) і бандеролей, надання побачень, телефонних розмов, медичної допомоги, забезпечення речовим майном, а також інші звернення, які можуть бути вирішені по суті адміністрацією установи виконання покарань, розглядаються на місці, не чекаючи результатів їх розгляду організаціями або посадовими особами, яким вони адресовані.

Пропозиції, заяви та скарги, адресовані до державних органів і громадських організацій та посадовим особам, адміністрація установи виконання покарань супроводжує листами. До звернень з питань помилування, а також переведення до інших установ виконання покарань додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали.

Щодо пропозицій, заяв та скарг, адресованих до державних органів, громадських організацій та посадовим особам, з питань, які не входять до їхніх повноважень, особі, що їх подала, рекомендується їх переадресовувати за належністю. Якщо засуджений наполягає на відправленні пропозицій, заяв та скарг до визначеного органу, вони направляються адресату.

Пропозиції, заяви та скарги, у яких є нецензурні вислови адресатам, погрози на їх адресу або на адресу їхніх близьких родичів, не відправляються. Такі листи долучаються до особової справи засудженого, а особа, яка їх направила, притягується до відповідальності в порядку, передбаченому статтею 134 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Відповіді про результати розгляду пропозицій, заяв та скарг оголошуються засудженому під підпис при надходженні, але не пізніше ніж у триденний строк і долучаються до особової справи засудженого.

Відшкодування витрат за пересилання пропозицій, заяв та скарг проводиться з коштів, які є на особовому рахунку засудженого. У разі відсутності таких коштів їх пересилання проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установи виконання покарань.

Адміністрація установи виконання покарань за заявою засудженого зобов’язана сприяти йому в отриманні від судів, інших державних органів та установ документів, що стосуються його особисто, відповідно до вимог законодавства. При надходженні таких документів вони після ознайомлення засудженого з їх змістом долучаються до його особової справи.

У разі потреби, що пов’язана з реалізацією прав та законних інтересів засудженого, копії документів з його особової справи, а також інформація, яка не стосується його особисто, але є у розпорядженні адміністрації установи виконання покарань, надаються адміністрацією установи виконання покарань засудженому за запитом безкоштовно, і не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

При задоволенні запиту засудженого на інформацію, яка не стосується його особисто, але є у розпорядженні адміністрації установи виконання покарань і передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, така інформація надається у порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" .

Розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначається адміністрацією установи виконання покарань в межах граничних норм, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію". У разі якщо адміністрація установи виконання покарань не встановила розмір плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Адміністрація установ виконання покарань має забезпечити виконання вимог Закону України "Про звернення громадян" .

Пропозиції, заяви та скарги засуджених з приводу рішень та дій адміністрації органів і установ виконання покарань не призупиняють виконання цих рішень або дій.

Відправлення пропозицій, заяв та скарг засуджених, адресованих Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та його представникам, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, суду, органам прокуратури та захиснику у кримінальному провадженні, який здійснює свої повноваження відповідно до статті 45 Кримінального процесуального кодексу України, отримання відповідей від зазначених органів та осіб, а також їх зберігання здійснюються у порядку, визначеному пунктом 1 розділу ХІІІ цих Правил.

2. Особистий прийом засуджених здійснюється керівництвом установ виконання покарань, а також начальниками підрозділів за графіками.

Персонал Адміністрації ДКВС, міжрегіональних управлінь під час відвідування установ виконання покарань приймає засуджених з питань у межах своєї компетенції.

Особистий прийом засуджених до довічного позбавлення волі здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях (камерах), а засуджених, які тримаються в ДІЗО, ПКТ (ОК), карцері та ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки,- в окремому приміщенні (камері).

Облік прийнятих осіб та змісту порушених питань ведеться в журналі прийому засуджених з особистих питань керівництвом установи виконання покарань та начальниками підрозділів (додаток 4), що зберігається в канцелярії установи виконання покарань.

Начальники установ виконання покарань або уповноважені ними особи не менше одного разу на місяць перевіряють виконання рішень, прийнятих під час особистого прийому засуджених.

1. Взаємовідносини персоналу установ виконання покарань із засудженими ґрунтуються на суворому дотриманні законності.

У своїй роботі персонал має дотримуватися високих професійних та особистих стандартів.

Персонал своєю поведінкою і виконанням своїх обов’язків має позитивно впливати на засуджених та викликати у них повагу.

Засуджені повинні бути ввічливими з персоналом установи виконання покарань та іншими особами, які відвідують установу.

При зустрічі з персоналом установ виконання покарань та іншими особами, які відвідують установи, засуджені повинні вставати і вітатися.

Засуджені звертаються до персоналу установ виконання покарань на "ви", називають їх по імені та по батькові або "громадянин", "громадянка", далі - за званням чи займаною посадою.

Персонал установ виконання покарань звертається до засуджених на "ви" та називає по імені та по батькові або "засуджений", "засуджена", "громадянин", "громадянка" із додаванням прізвища. У виховних колоніях персонал звертається до засуджених на "ви" або "вихованець", "вихованка" та називає їх по імені.

У разі встановлення позитивних відносин між представником адміністрації установи виконання покарань та засудженим допускається звертання засудженого до представника адміністрації установи виконання покарань, а також представника адміністрації установи виконання покарань до засудженого на "ви" та по імені, якщо вони проти цього не заперечують.

2. Персоналу установ виконання покарань категорично забороняється встановлювати із засудженими та їхніми родичами будь-які стосунки, не регламентовані кримінально-виконавчим законодавством та цими Правилами.

1. Прийняття засуджених до установ виконання покарань здійснюється комісією з прийняття та розподілу засуджених під керівництвом начальника установи.

До складу комісії входять заступники начальника установи, персонал оперативного підрозділу, підрозділів нагляду і безпеки, контролю за виконанням судових рішень, соціально-виховної та психологічної роботи, інтендантського та господарського забезпечення. Склад комісії щороку затверджується наказом начальника установи виконання покарань.

Під час прийняття засуджених персонал установи виконання покарань перевіряє наявність особових справ і встановлює приналежність їх засудженим, які прибули до установи.

Засуджені підлягають особистому обшуку з роздяганням у порядку, встановленому розділом XXІV цих Правил, а їх речі - огляду. Речі, продукти харчування, вироби і речовини, не передбачені переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (додаток 5) (далі - перелік), у засуджених вилучаються в порядку, передбаченому статтею 102 Кримінально-виконавчого кодексу України та пунктом 1 розділу XXV цих Правил. Вилучені речі та предмети здаються для зберігання на склад установи виконання покарань, а засудженому видається корінець квитанції про передання речей на склад. Такі речі та предмети повертаються засудженому після звільнення від відбування покарання або його родичам чи іншим особам за письмовою заявою засудженого.

Після особистого обшуку з роздяганням засуджені проходять санітарну обробку в порядку, встановленому пунктом 4 розділу ХХII цих Правил, та розміщуються в дільниці карантину, діагностики і розподілу.

Протягом доби після прибуття в установу виконання покарань відповідно до вимог Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 (із змінами), засуджені проходять первинний медичний огляд.

У разі виявлення при первинному медичному огляді у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник вживає заходів, передбачених Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 (із змінами).

Під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу засуджені ознайомлюються з порядком і умовами відбування покарання, зі своїми правами та обов’язками, встановленими законодавством України та цими Правилами, проходять інструктаж щодо заходів пожежної безпеки, попереджаються про відповідальність за порушення встановленого порядку відбування покарання в установі виконання покарань, інформуються про передбачені законодавством України підстави для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї, повідомляються про застосування в установі виконання покарань аудіовізуальних, електронних та інших технічних засобів нагляду і контролю.

Вимоги Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарання засудженими, доводяться до їх відома під розписку за формою згідно з додатком 6 до цих Правил.

Засудженим іноземцям або особам без громадянства така розписка надається на одній з офіційних мов Організації Об’єднаних Націй, якою володіють зазначені особи (англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька). Офіційною є лише редакція цих Правил українською мовою.

Крім того, персонал установи виконання покарань інформує засудженого іноземця або особу без громадянства про його право на зустріч із консульською посадовою особою.

Засуджені, які тримаються у дільниці карантину, діагностики і розподілу, можуть залучатися до робіт з благоустрою лише в межах зазначеної дільниці.

Рішення про розподіл засуджених по відділеннях соціально-психологічної служби (камерах) з урахуванням їх особистісних характеристик, залучення до праці, навчання в системі загальної та професійної освіти приймаються комісією з прийняття та розподілу засуджених.

2. Адміністрація установ виконання покарань відповідно до статті 91 Кримінально-виконавчого кодексу України повідомляє суд, який виніс вирок, про приведення його до виконання, а також про місце відбування засудженим покарання.

Протягом трьох діб з дати прибуття засудженого до установи виконання покарань за його письмовою заявою одному з родичів на вибір засудженого адміністрація установи виконання покарань направляє повідомлення за формою згідно з додатком 7 до цих Правил, у якому зазначається місцезнаходження установи і роз’яснюються права засудженого на листування, отримання посилок, передач, бандеролей, користування побаченнями та ведення телефонних розмов.

У разі прибуття до установи виконання покарань засуджених, які є іноземними громадянами, адміністрація цієї установи не пізніше трьох діб повідомляє Адміністрацію ДКВС.

1. У кожній установі виконання покарань організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з різними категоріями засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.

Розпорядок дня складається з підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві та навчанні, перевірки наявності засуджених, проведення виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. При цьому передбачаються безперервний восьмигодинний сон засуджених і надання їм вільного часу не менше ніж дві години.

Не менше одного разу на місяць у неробочий час організовуються перевірки-огляди зовнішнього вигляду та стану одягу і взуття засуджених, які проводяться начальниками відділень.

Розпорядок дня установи передбачає порядок та час роботи всіх підрозділів, об’єктів та дільниць установи, у тому числі ДІЗО, ПКТ, секторів середнього і максимального рівнів безпеки, дільниці слідчого ізолятора, їдальні, перукарні, лазні, пральні, крамниці.

Розпорядок дня, розроблений відповідно до типового розпорядку дня засуджених (додаток 8), затверджується наказом начальника установи виконання покарань, узгоджується з начальником міжрегіонального управління, доводиться до відома засуджених і персоналу та розміщується на стенді в черговій частині, місцях цілодобового несення служби черговою зміною, місцях надання побутових послуг засудженим, відділеннях соціально-психологічної служби КПП між житловою і виробничою зонами, а також кімнатах очікування громадян, які прибули на побачення.

Розпорядок дня медичної частини розробляється її керівником з урахуванням затвердженого розпорядку дня установи виконання покарань.

2. Начальники установ виконання покарань організовують роботу підлеглих підрозділів за змінним графіком таким чином, щоб представники адміністрації перебували в цих установах від підйому засуджених до відбою, а у разі тризмінної роботи виробництва - і в нічний час.

У вихідні, святкові та неробочі дні, а також у разі ускладнення оперативної обстановки в установах виконання покарань організовується цілодобове чергування керівного складу. До контролю за поведінкою засуджених, виконанням ними розпорядку дня та забезпеченням належного функціонування установи виконання покарань залучається весь персонал за окремими графіками.

Наказами начальників установ виконання покарань установлюється система подання сигналів та команд для забезпечення виконання засудженими розпорядку дня.

1. В установах виконання покарань перевірки наявності засуджених організовуються щодня вранці та ввечері у години, визначені розпорядком дня, а також додатково в час перед прийманням їжі засудженими або після цього. За потреби вони можуть проводитися у будь-який час доби. Наявність засуджених перевіряється за поіменними картками, виготовленими за зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених.

У нічний час доби перевірка засуджених здійснюється на спальних місцях візуально при нічному освітленні без підняття засуджених. Для забезпечення якості проведення таких перевірок завішувати чи змінювати без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця засудженим забороняється.

Для поіменної перевірки всі засуджені шикуються відділеннями соціально-психологічної служби у спеціально відведених місцях. Від поіменної перевірки звільняються тільки особи, які відпочивають після роботи або звільнені від роботи через хворобу з постільним режимом, а також зайняті на роботах, які залишити неможливо.

Персональні списки таких засуджених затверджуються першим заступником начальника установи виконання покарань або особою, яка виконує його обов’язки. Перевірка їх наявності проводиться за місцем перебування.

У негоду (дощ, мокрий сніг, сильний вітер), при низькій (нижче мінус 20 градусів за Цельсієм) або високій (вище плюс 30 градусів за Цельсієм у затінку) температурі повітря перевірки проводяться у приміщеннях відділень соціально-психологічної служби.

Ранкові та вечірні перевірки не мають тривати більше 30 хвилин. На перевірках почергово згідно із затвердженим графіком повинні бути присутні начальник установи виконання покарань, його заступники, керівники підрозділу нагляду і безпеки та оперативного підрозділу.

2. Перевірки наявності засуджених у виправних колоніях (секторах) максимального рівня безпеки з триманням засуджених у ПКТ, дільницях посиленого контролю, арештних домах, ПКТ (ОК) виправних колоній, а також у ДІЗО та карцерах організовуються покамерно. Перевірки проводяться з шикуванням засуджених та відвідуванням камер. Перевірки засуджених до довічного позбавлення волі здійснюються з відкриванням перших дверей камер та шикуванням засуджених.

3. Організація перевірок наявності засуджених покладається:

у житлових зонах - на ЧПНУ, начальників відділень, молодших інспекторів чергової зміни та членів оперативних груп;

на виробничих об’єктах - на представників адміністрації установ виконання покарань, зайнятих на виробництві, молодших інспекторів чергової зміни, членів оперативних груп. На тимчасових виробничих об’єктах, де працюють невеликі групи засуджених,- на начальників варт, молодших інспекторів чергової зміни, членів оперативних груп;

у закладах охорони здоров’я - на начальників варт.

З метою здійснення перевірки стану здоров’я засуджених та санітарного стану камер до проведення перевірок залучається черговий медичний працівник.

Результати перевірки відображаються в документації ЧПНУ.

1. Пересування засуджених територією установи виконання покарань (за винятком виправних центрів, виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільниць соціальної реабілітації) здійснюється строєм.

У вільний час засуджені можуть пересуватися поза строєм у межах локального сектора, визначеного адміністрацією установи виконання покарань, а рештою території установи - з дозволу представників адміністрації установи виконання покарань. Одиночні пересування дозволяються у супроводі представників адміністрації установи виконання покарань або старших днювальних.

Під час пересування територією установи виконання покарань у супроводі персоналу засуджені повинні тримати руки в положенні "за спиною" (крім засуджених, які тримаються у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації).

У випадках затримання засуджених, які пересувалися без супроводження, вони підлягають особистому обшуку.

У період від відбою до підйому перебування засуджених за межами жилого приміщення без дозволу адміністрації установи виконання покарань не допускається.

2. Пересування засуджених, які тримаються в ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки та ДПК, за межами камер (жилих приміщень) здійснюється виключно у супроводі представників адміністрації установи виконання покарань.

1. У встановлений розпорядком дня установи виконання покарань час засуджені шикуються відділеннями соціально-психологічної служби та бригадами в спеціально відведених місцях для розводу на роботу. Під час проведення розводу засуджених на роботу або зняття з роботи мають бути присутні представники виробничого персоналу установи та начальники відділень, бригади яких задіяні у виробництві. При цьому перевіряються зовнішній вигляд засуджених, стан одягу та взуття і за потреби вживаються заходи щодо усунення недоліків.

Начальником установи виконання покарань та особисто виробничим персоналом з урахуванням місцевих умов установлюється порядок поведінки засуджених на виробничих об’єктах, який передбачає прибуття їх до місця роботи тільки строєм, наявність на об’єктах, проведення їм інструктажу начальниками цехів або майстрами, порядок приймання та здавання робочих місць, підбиття підсумків роботи, інші питання.

2. Виконання внутрішньоцехового режиму на виробництві установи виконання покарань покладається на заступника начальника державної установи з виробництва - директора державного підприємства.

На виробничих об’єктах установи виконання покарань засудженим забороняється тримати продукти харчування, посуд, настільні ігри, спортивний одяг, телевізійні приймачі та радіоприймачі (за винятком випадків, якщо робота пов’язана з їх ремонтом), споруджувати різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення тощо), користуватися точильним обладнанням та інструментом для власних потреб.

1. Приймання засудженими їжі проводиться в години, встановлені розпорядком дня, окремо за структурними дільницями установи виконання покарань, відділеннями соціально-психологічної служби та бригадами з урахуванням їх надійної ізоляції в їдальні, на контрагентських об’єктах - на спеціально обладнаних для цього місцях.

Якщо їдальня розташована на межі житлової і виробничої зон, приймання їжі робочою зміною може організовуватися в їдальні, але із забезпеченням вимог ізоляції засуджених, які перебувають у житловій зоні, від засуджених, які працюють на виробництві.

Засуджені приходять до їдальні у чистому взутті та одязі строєм у супроводі персоналу установи виконання покарань.

Засуджені, які написали заяви про зняття їх з котлового забезпечення та прийняли рішення харчуватися продуктами, отриманими в посилках (передачах), бандеролях або придбаними в крамницях, відвідують їдальню разом з іншими засудженими, де приймають їжу, отриману в посилках (передачах) чи бандеролях або придбану в крамницях.

Засуджені, яких тримають у камерах, приймають їжу в жилих або робочих камерах.

Засуджені, які тримаються у дільниці посиленого контролю, приймають їжу у спеціально визначених для цього місцях у межах зазначеної дільниці.

Виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації установи виконання покарань засудженим заборонено.

2. З метою підтримання порядку під час приймання їжі засудженими в їдальнях повинні бути присутні представники адміністрації установи виконання покарань та молодші інспектори чергової зміни.

1. Засудженим дозволяється придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби без обмеження їх обсягу.

Для придбання засудженими продуктів харчування i предметів першої потреби в установах організовуються крамниці, які працюють щодня, крім вихідних та святкових днів. При цьому адміністрація установи виконання покарань забезпечує, щоб кожний засуджений мав змогу відвідати крамницю не менше трьох разів на місяць згідно з графіком у час, відведений розпорядком дня.

Асортимент продуктів харчування та предметів першої потреби, що дозволені для придбання засудженим, визначений переліком.