6. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби майном здійснюється в I кварталі поточного року.
На підставі даних Табеля звітності про наявність та потребу в майні органів Держприкордонслужби визначається ступінь їх забезпеченості майном за всією номенклатурою і здійснюються планові річні призначення.
4. Забезпечення машинами і майном та їх перерозподіл
1. Джерелом забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном є:
закупівля за рахунок державних коштів;
благодійна допомога;
отримання відповідно до міжнародної технічної допомоги;
передавання з інших державних органів;
виготовлення і відновлення деталей, вузлів та агрегатів у ремонтних підрозділах;
використання деталей, вузлів та агрегатів, що зняті зі списаних машин;
інші види надходження, що не суперечать чинному законодавству.
У всіх випадках отримання машин і майна, їх облік, зберігання, розподіл та використання здійснюються відповідно до чинного законодавства.
2. Машини, які вивільняються внаслідок організаційних заходів, зміни штатної (табельної) потреби і придатні для подальшого використання, перерозподіляються між органами та підрозділами Держприкордонслужби:
в органі Держприкордонслужби - наказом начальника (командира) Держприкордонслужби;
між органами Держприкордонслужби, які входять до складу регіонального управління, між регіональними управліннями і для частин центрального підпорядкування - наказами (директивами) Адміністрації Держприкордонслужби.
3. Майно, яке вивільняється внаслідок організаційних заходів, зміни штатної (табельної) потреби і придатне для подальшого використання, перерозподіляється відповідно до наказів (директив) Адміністрації Держприкордонслужби.
4. Техніка і майно, які не передбачені штатно-табельною потребою або є надлишковими, підлягають постановці на зберігання (консервацію) до виникнення потреби щодо подальшого їх використання.
5. Органи Держприкордонслужби забезпечуються машинами і майном відповідно до планів забезпечення та разових заявок. Вихідними даними для витребування машин і майна є:
некомплект машин до штатної потреби з урахуванням тих, що використали встановлені норми, для подальшої експлуатації непридатні і підлягають списанню;
план переозброєння органу Держприкордонслужби на більш сучасні (модернізовані) машини;
зміни в організаційно-штатній структурі;
наявність та технічний стан машин;
плани експлуатації та ремонту машин;
плани ТОіР ремонтних підрозділів;
нормативні дані щодо створення оборотного фонду агрегатів;
нормативні дані щодо створення запасів акумуляторних батарей та автомобільних шин;
норми витрат майна на експлуатацію та ремонт;
штатно-табельна укомплектованість машин майном, яке входить до складу ЗІП;
наявність елементів парку та потреба в їх укомплектуванні парковим обладнанням.
6. Нові зразки машин, що надходять на укомплектування органів Держприкордонслужби, зараховуються в бойову та стройову групи експлуатації, а машини з меншим запасом ходу і більш ранніх років випуску переводяться в транспортну або навчальну групу (навчально-бойову або навчально-стройову).
7. Органам Держприкордонслужби дозволяється придбання майна в порядку та межах виділених коштів згідно з вимогами чинного законодавства. Про закуплене майно надається доповідь до Адміністрації Держприкордонслужби з метою його включення в планове забезпечення з наступним поданням донесення відповідно до Табеля звітності.
8. Під час списання або зняття (демонтажу) змонтованих на автомобільних та бронетанкових базових шасі озброєння та спеціальної техніки органи Держприкордонслужби в місячний строк подають до відділу автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби відомості про кількісний і якісний стан шасі для прийняття рішення щодо подальшого їх використання.
9. Техніка і майно, які стали непридатними для використання за призначенням або втрачені (знищені), списуються з обліку в порядку, встановленому чинним законодавством.
10. Машини, які не можуть бути відремонтовані в межах бюджетних призначень кошторису Держприкордонслужби за напрямом забезпечення або ремонт яких економічно недоцільний, зараховуються в резерв з метою створення резерву ремонтного фонду.
5. Облік машин та майна
1. Машини та майно, що використовуються в Держприкордонслужбі, є державною власністю і підлягають обов’язковому обліку.
Кількісний облік машин і майна ведеться в натуральних показниках і відповідних одиницях виміру. Вартісний облік машин і майна здійснюється в національній валюті України. За якісним (технічним) станом машини і майно обліковуються за категоріями (не більше п’яти), ступенями придатності (придатні, непридатні) або за сортом відповідно до державних стандартів.
2. Обліку підлягають усі машини та майно незалежно від їх призначення, джерел надходження й мети придбання. Облік має бути своєчасним, достовірним і точним. При цьому непорушні запаси машин та майна підлягають обліку окремо від машин та майна поточного забезпечення.
3. Облік машин та майна ведеться з метою:
своєчасного забезпечення посадових осіб достовірними даними про наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан машин та майна, необхідних для планування та забезпечення бойової готовності органів Держприкордонслужби;
установлення належного контролю за умовами зберігання, законністю, доцільністю та ефективністю використання (витрачання) машин та майна;
підготовки вихідних даних для складання бухгалтерської та інших форм звітності, установлених Табелем звітності.
4. Облік машин і майна полягає в оформленні визначеними чинним законодавством документами проведених господарських операцій і відображенні в книгах (картках) обліку, інших матеріальних носіях інформації (далі - облікові документи) даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну), а також про їх рух, втрату та нестачу.
5. Облік матеріальних засобів організовує начальник (командир) органу Держприкордонслужби. Організацію та ведення управлінського, оперативного, складського обліку (кількісний, якісний та вартісний) здійснюють посадові особи згідно з функціональними обов’язками за затвердженою номенклатурою матеріальних засобів.
6. Виконання вимог щодо своєчасного, достовірного і точного обліку машин та майна покладається на:
начальника (командира) органу Держприкордонслужби - за стан обліку всіх машин і майна органу Держприкордонслужби та своєчасне надання звітних документів відповідно до Табеля звітності;
заступника начальника (командира) з озброєння та техніки - за стан обліку машин та майна і звітності в підпорядкованих службах;
начальника служби - за стан обліку машин і майна в органі Держприкордонслужби, законне і правильне оформлення операцій, що пов’язані з рухом і зміною якісного (технічного) стану машин і майна, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку, правильне оформлення облікових документів, правильне складання і своєчасне надання звітних документів по службі;
командира підрозділу, а також начальника складу, майстерні, відділення, групи та іншого об’єкта військового (корабельного) господарства - за стан обліку машин і майна в підрозділі (на складі, майстерні, відділенні, групі та на іншому об’єкті);
посадову особу, яка безпосередньо веде облік,- за законне і правильне оформлення (згідно з обов’язками) усіх облікових документів, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку операцій, які пов’язані з рухом і зміною якісного (технічного) стану машин і майна, за підготовку документів для передачі в обчислювальний пункт (центр) і передачу в архів, за збереження облікових документів;
7. Облік машин і майна ведеться в Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управліннях, органах Держприкордонслужби, а також на базах і складах.
8. Органи Держприкордонслужби ведуть облік закріплених за ними машин і майна за первинними документами в кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках. Облік ведеться в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів, зразок якої визначено чинним законодавством.
9. Регіональні управління ведуть оперативний облік машин і майна на підставі донесень підпорядкованих органів Держприкордонслужби.
10. В Адміністрації Держприкордонслужби ведеться документальний облік машин і майна відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення, на який покладається завдання із забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном відповідно до чинного законодавства.
11. Облік машин і майна в Держприкордонслужбі України здійснюється відповідно до Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225.
12. Усі документи зберігаються відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884.
13. Контроль за веденням обліку машин і майна здійснюється з метою забезпечення його своєчасності, повноти й точності, а також законності та збереженості матеріальних засобів.
Контроль за дотриманням законодавства про облік машин і майна здійснюється посадовими особами органів Держприкордонслужби, регіональних управлінь, Адміністрацією Держприкордонслужби та іншими уповноваженими органами.
14. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби організує проведення планових і позапланових перевірок наявності, стану й обліку машин і майна особисто, через посадових осіб і внутрішні комісії.
15. Контроль ведення обліку машин та майна посадовими особами і внутрішніми комісіями здійснюється і документально оформлюється в порядку, установленому чинним законодавством.
16. Кожна перевірка наявності й стану машин та майна має обов’язково включати звірення облікових даних підрозділів і складу, що перевіряються, з обліковими даними фінансового підрозділу (бухгалтерської служби) та відображення результатів звірення в актах.
17. Інвентаризація машин та майна в органі Держприкордонслужби проводиться в установлені керівними документами строки, але не рідше одного разу на рік.
18. Начальник служби щомісячно проводить звірку наявності машин і майна з підрозділами і підпорядкованим складом. Усі недоліки щодо ведення облікових документів, виявлені під час звірки, негайно усуваються.
6. Порядок звітності
1. Усі органи Держприкордонслужби в установленому порядку складають та подають звіти (донесення) за формами і в строки, передбачені Табелем звітності.
2. Відділ автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби в разі потреби опрацьовує та надсилає роз’яснення з відпрацювання форм донесень, в якому доводить особливості їх подання.
3. Начальник служби органу Держприкордонслужби раз на рік зобов’язаний проводити звірку даних про наявність та рух машин і майна, про що засвідчується підписами в книзі обліку наявності та руху автомобільної і бронетанкової техніки, обліку паркового устаткування, оборотного фонду агрегатів і створених запасів акумуляторних батарей та автомобільних шин та відомості про результати проведення звірки особами, які її проводили.
Графік прибуття для проведення звірки з відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби доводиться за окремим планом.
7. Особливості виявлення надлишкового і невикористаного майна
1. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи або яке не витрачено впродовж тривалого часу, за своїм технічним станом чи у зв’язку із зняттям з озброєння застарілих марок машин не використовується і не може бути використано в Державній прикордонній службі України, є надлишковим.
2. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи і яке придатне для подальшого використання, підлягає перерозподілу між органами та підрозділами Держприкордонслужби.
3. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи і яке не може бути використаним в органах Держприкордонслужби, реалізується в порядку, установленому чинним законодавством України.
4. Майно, яке непридатне для використання за своїм технічним станом, списується.
5. Про наявність і номенклатуру надлишкового майна органи Держприкордонслужби повідомляють у строки і за формами, зазначеним Табелем звітності.
6. Вилучення машин і майна з оперативного управління органів Держприкордонслужби та їх безоплатне передавання здійснюються в порядку, визначеному чинним законодавством.
7. Відчуження та реалізація техніки і майна здійснюються відповідно до Закону України "Про управління об’єктами державної власності" та Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року № 803.
V. Організація експлуатації машин
1. Загальні положення
1. Автомобільна техніка - транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних функцій.
2. За видами автомобільна техніка поділяється на:
автомобілі - транспортні засоби багатоцільового призначення, колісні тягачі, багатовісні спеціальні колісні шасі й багатовісні важкі колісні тягачі, колісні базові шасі, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, технічних засобів охорони кордону та спеціального обладнання, броньовані автомобілі, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на колісних шасі;
гусеничні машини - гусеничні тягачі, транспортери-тягачі й транспортери, базові шасі гусеничних тягачів, транспортерів-тягачів і транспортерів, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на гусеничних шасі;
трактори - моторизовані транспортні засоби, які обладнані причіпним пристроєм (буксиром) та застосовуються як механічна тяга;
причепи і напівпричепи - одно-, дво- та багатовісні транспортні засоби;
мотовелотехніка - квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери, велосипеди тощо.
3. За типами автомобільна техніка поділяється на:
легкові - автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для забезпечення оперативно-службової (службової) діяльності, перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять із місцем водія включно, а також транспортування дрібного вантажу та техніки;
вантажні - автомобілі, що мають вантажні платформи і за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення вантажів, особового складу, озброєння з розрахунками, буксирування озброєння і техніки, а також самоскиди і сідельні тягачі з вантажними напівпричепами;
автобуси - пасажирські автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять із місцем водія включно. При цьому мікроавтобусом вважається одноповерховий автобус з кількістю місць для сидіння від десяти до сімнадцяти з місцем водія включно;
спеціальні - автомобілі, на яких установлено (змонтовано) озброєння, засоби управління та інше спеціальне обладнання і які мають відповідний тип кузова, а також санітарні автомобілі, штабні машини тощо;
причепи і напівпричепи - транспортні засоби без власного джерела енергії, що пристосовані для буксирування машинами;
трактори - транспортні засоби на колісному та гусеничному ходу;
квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери і велосипеди - допоміжні транспортні засоби, які використовуються в підрозділах охорони державного кордону.
4. За призначенням автомобільна техніка поділяється на:
загального призначення - транспортні засоби, не обладнані спеціальним устаткуванням і призначені для перевезення особового складу або вантажів;
спеціалізованого призначення - транспортні засоби, призначені для перевезення певних категорій особового складу або вантажів і мають спеціальне обладнання;
спеціального призначення - транспортні засоби, призначені для виконання спеціальних робочих функцій.
5. За групами експлуатації автомобільна техніка в мирний час поділяється на бойову, стройову, транспортну і навчальну.
До бойової групи належать транспортні засоби з установленими на них озброєнням, радіолокаційною апаратурою, апаратурою управління і зв’язку, спеціальними технічними засобами, які входять до комплексів озброєння і призначені для буксирування (перевезення з обслугою) артилерійських систем тощо.
До стройової групи належать транспортні засоби, призначені для перевезення особового складу, озброєння, боєприпасів, військово-технічного майна, інших матеріальних засобів, для буксирування та обслуговування літальних апаратів, евакуації, обслуговування й ремонту озброєння та техніки, а також машини зі штатним обладнанням і технікою інженерних, дорожніх та інших спеціальних підрозділів.
До транспортної групи належать транспортні засоби, призначені для повсякденного забезпечення оперативно-службової діяльності, господарського, культурно-побутового, медичного та інших видів забезпечення органів Держприкордонслужби.
До навчальної групи належать транспортні засоби, призначені для навчання (удосконалення знань та навичок) особового складу практичному водінню та застосуванню спеціального обладнання, що на них змонтовано (установлено).
6. Бронетанкова техніка призначена для відбиття збройного нападу і вторгнення на територію України військових і терористичних формувань, припинення збройних провокацій на державному кордоні, проти порушників державного кордону у відповідь на застосування ними сили або в разі якщо припинення порушення чи затримання порушників не може бути здійснено іншими засобами, а також для вирішення оперативно-розшукових та інших завдань.
7. За видами бронетанкова техніка поділяється на:
бойові машини - танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, які призначені для ведення бою;
базові машини - бронетанкова техніка, яка призначена для встановлення (монтажу) засобів зв’язку й управління, бойової та допоміжної техніки ракетно-артилерійського, інженерного, хімічного та інших видів забезпечення;
допоміжні машини - танкові тягачі, крани та інші машини на базі бронетанкової техніки, які призначені для ТОіР, евакуації бойових і базових машин, а також мотоцикли.
8. Бронетанкова техніка за групами експлуатації в мирний час поділяється на бойову, навчально-бойову, стройову, навчально-стройову та транспортну.
До групи бойових належать танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, що використовуються для встановлення (монтажу) озброєння і техніки, засобів зв’язку, управління тощо.
До групи навчально-бойових належать машини, що виділяються з бойової групи для забезпечення професійної підготовки особового складу.
До групи стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв’язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі.
До групи навчально-стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв’язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі та виділяються для професійної підготовки спеціалістів і забезпечення експлуатації бронетанкової техніки.
До групи транспортних належать мотоцикли.
9. Зарахування машин до груп експлуатації проводиться відповідно до штатів та відображається в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
До бойової і стройової груп зараховуються нові, що кращі за технічним станом і мають найбільший ресурс до чергового ремонту машини.
10. Укомплектування органів Держприкордонслужби машинами проводиться відповідно до штатів з урахуванням скорочення їх різномарочності.
11. Перед взяттям машини на баланс наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби призначається комісія, яка зобов’язана перевірити її технічний стан, укомплектованість, наявність та стан документації.
Приймання машини оформлюється актом технічного стану та актом приймання-передавання основних засобів.
12. Кожній машині присвоюється номерний знак і видається технічний талон. Виготовлення, кріплення та нанесення номерних та розпізнавальних знаків і написів на машині проводяться відповідно до чинного законодавства. Використання машини без номерних знаків і технічного талона забороняється.
На кожну машину відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби видається паспорт (формуляр), який зберігається в начальника служби. Порядок видачі та ведення паспорта (формуляра) установлюється організаційно-розпорядчими документами Адміністрації Держприкордонслужби.
13. Машини, які прибули на штатне укомплектування, вводяться в експлуатацію на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, в якому зазначаються тип, марка, штатне призначення, до якого підрозділу і в яку групу експлуатації вона зарахована, рік виготовлення, присвоєний номерний знак, номери шасі (корпусу) та двигуна, установлена річна норма витрат моторесурсів і залишок моторесурсів до кінця року, а також прізвище водія, за яким машина закріплюється. Номер наказу заноситься до паспорта (формуляра).
14. Машина з оформленням акта закріплення (передачі) транспортного засобу закріплюється за водієм, який проставляє підпис в акті та паспорті (формулярі) і з цього часу відповідає за збереження машини, її справність і готовність для використання за призначенням.
Після проведених заходів машина допускається до експлуатації.
15. Нові машини й ті, що пройшли СР або КР, підлягають обкатці на режимах, які визначені відповідними інструкціями заводів-виробників або ремонтних підприємств. Про проведення обкатки робиться запис у паспорті (формулярі) машини.
16. Річні норми витрат моторесурсів, а також встановлення норм напрацювання до ремонту (списання) визначаються відповідно до вимог чинного законодавства, при цьому одиницями виміру й обліку роботи машини є кілометри пробігу і мотогодини роботи двигуна.
2. Використання машин
1. Використання - один з етапів експлуатації машини, упродовж якого вона застосовується за прямим призначенням із дотриманням установлених технічних норм і правил та виконанням вимог безпеки. Машини органу Держприкордонслужби використовуються тільки за штатним призначенням у межах установлених річних норм витрат моторесурсів.
2. Використання полягає в підготовці машини до виїзду, дотриманні встановлених норм і правил під час руху, а також проведенні певних дій після повернення її на місце стоянки.
3. Рішення щодо використання машин у кожному окремому випадку приймає начальник (командир) органу Держприкордонслужби. Зазначене рішення оформлюється нарядом на щоденне використання машин (для окремо дислокованих підрозділів охорони державного кордону - планом охорони державного кордону та здійснення прикордонного контролю).
4. До використання допускаються тільки справні та підготовлені для роботи машини. Підготовка машин до використання включає:
1) нанесення номерних і розпізнавальних знаків (при введенні в експлуатацію);
2) обкатку нових і відремонтованих машин;
3) установлення додаткового обладнання та виконання спеціальних робіт (під час використання в складних умовах);
4) щоденне або чергове ТО;
5) роботи, які виконуються перед виходом із парку:
водієм - контрольний огляд;
начальником (командиром) підрозділу або старшим техніком (техніком) - перевірка готовності машини до виконання завдань за призначенням;
начальником КТП - контроль технічного стану.
5. У мирний час забороняється використання машин:
понадштатних і тих, що використали ліміт моторесурсів;
легкових - замість вантажних, спеціальних або автобусів, а також не пов’язаних із забезпеченням оперативно-службової (службової) діяльності;
вантажних, спеціальних й автобусів - замість легкових;
несправних і тих, що не пройшли ТО і не гарантують безпеку руху;
водіями, які не мають відповідних документів на право керування машиною та правильно оформлених дорожніх документів;
для виконання робіт, які спричиняють перевантаження машини;
заправлених ПММ та іншими спеціальними рідинами, які не відповідають нормативно-технічній документації заводу-виробника.
6. Підставою для підготовки машини, виконання завдання, списання та визначення економії (перевитрати) палива, а також обліку виконаної роботи є дорожній лист, який виписується начальником служби на одну добу.
У разі відправлення машин із метою виконання оперативно-службових завдань, навчання та у відрядження - на строк виконання завдання, але не більше 10 діб. При більш тривалому відрядженні старшому машини (начальнику колони) видаються під звіт декілька дорожніх листів, що зареєстровані, підписані відповідними посадовими особами і завірені гербовою печаткою.
7. У разі виїзду машин по тривозі дорожні листи і відомість їх видачі готуються завчасно, зберігаються в оперативного чергового (чергового) частини та видаються старшому, що прямує в парк разом із водіями. При цьому на лицьовій стороні дорожнього листа по діагоналі знизу вгору зліва направо робиться запис червоним кольором "ПО ТРИВОЗІ".
8. Для перевірки правильності оформлення, обробки і зберігання дорожніх листів та корінців, достовірності перенесення даних до книги обліку роботи машин, витрат ПММ призначається комісія за участю в ній представника фінансового підрозділу.
Результати роботи комісії відображаються в акті перевірки, після чого дорожні листи та корінці до них передаються до фінансового підрозділу (бухгалтерської служби) на зберігання. Строки і порядок передачі, а також умови зберігання визначаються начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.
9. Дорожній лист - первинний документ, який є основою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Строк зберігання дорожніх листів визначається Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884, і становить три роки за умови завершення перевірки державними податковими організаціями з питань дотримання податкового законодавства (ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності).
10. Начальник служби щомісяця перевіряє правильність оформлення дорожніх листів, проводить аналіз, складає звіт про витрачання моторесурсів, звіряє дані в книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ, після чого дані про витрачання моторесурсів заносить у паспорт автомобіля (формуляр).
Дані про роботу машин до місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин заносять за попередній тиждень.
11. В окремо дислокованих підрозділах правильність оформлення дорожніх листів, аналіз використання машин, складення звіту про витрачання моторесурсів, звіряння даних у книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ здійснює старший технік (технік) підрозділу.
12. Підсумки експлуатації машин відображаються на зворотній стороні місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин та доводяться до начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
Крім того, підсумки експлуатації машин відображаються в наказах начальника (командира) органу Держприкордонслужби щокварталу, у регіональних управліннях - один раз на півріччя.
13. Дані про витрачання моторесурсів подаються відповідно до Табеля звітності та містять типи, марки машин і їх кількість, кількість запланованих моторесурсів у кілометрах на рік, на місяць, кількість перевитрачених та зекономлених моторесурсів, причини перевитрат, а також заходи, що вживаються для недопущення перевитрат моторесурсів.
14. Порядок використання машин визначено в Інструкції про порядок використання автомобільної та бронетанкової техніки в Державній прикордонній службі України в мирний час, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 липня 2017 року № 595, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2017 року за № 970/30838.
3. Технічне обслуговування
1. ТО - комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності машини під час її використання за призначенням, зберігання й транспортування відповідно до строків та обсягів, визначених заводами-виробниками відповідно до інструкцій із обслуговування на кожну марку машин та інших керівних документів згідно з чинним законодавством.
Заплановані ТОіР машин на наступний місяць відображаються в плані-графіку технічного обслуговування і ремонту машин, зразок якого наведено в додатку 5 до цієї Інструкції. План-графік складається начальником пункту технічного обслуговування і ремонту (далі - ПТОР) (ремонтної майстерні, групи тощо) під керівництвом начальника служби та затверджується заступником начальника (командира) з озброєння та техніки.
2. В Адміністрації Держприкордонслужби прийнято планово-попереджувальну систему ТО, якою передбачено обов’язкове виконання із заданою періодичністю встановленого комплексу робіт і яка включає такі види:
1) для машин повсякденного використання:
контрольний огляд (далі - КО) - проводиться перед виходом із парку та під час тривалих зупинок (на привалах), перед та після подолання водних перешкод;
щоденне технічне обслуговування (далі - ЩТО) - проводиться щодня після закінчення роботи машини;
технічне обслуговування № 1 (далі - ТО-1) - проводиться відповідно до інструкцій заводів-виробників та інших керівних документів;
технічне обслуговування № 2 (далі - ТО-2) - проводиться відповідно до інструкцій заводіввиробників та інших керівних документів;
сезонне технічне обслуговування (далі - СО) - проводиться двічі на рік разом із черговим ТО1 або ТО-2 під час підготовки машин до літнього або зимового періодів експлуатації;
2) для машин з обмеженою витратою моторесурсів, крім зазначених у підпункті 1 пункту 2 цієї глави, регламентоване технічне обслуговування (далі - РТО) проводиться після 6-10 років експлуатації.
РТО - вид обслуговування, що передбачено в нормативно-технічній або експлуатаційній документації, виконується з періодичністю та в обсягах, установлених у ній незалежно від технічного стану машини на момент початку обслуговування.
РТО включає перевірку стану машин, заміну або ремонт деталей із пониженою надійністю, заміну фільтрів, гумотехнічних виробів, окремих деталей, паливних і водяних трубопроводів, сальників, прокладок, електропроводки тощо;
3) для машин, які знаходяться на зберіганні:
контрольно-технічний огляд (далі - КТО) - проводиться в паркові й парко-господарські дні в часи догляду за машинами;
технічне обслуговування № 1 під час зберігання (далі - ТО-1з) - проводиться після одного року зберігання;
технічне обслуговування № 2 під час зберігання (далі - ТО-2з) - проводиться після двох років зберігання;
РТО - проводиться після 6-10 років зберігання.
ТО під час зберігання машин полягає в перевірці стану, очищенні машин від пилу й опадів, перевірці і відновленні захисних покриттів, герметичних заклейок та проведенні інших робіт, які передбачені керівними документами відповідно до чинного законодавства України.
3. У Держприкордонслужбі для машин повсякденного використання встановлено таку періодичність робіт із ТО:
автомобілі легкові, автобуси: ТО-1 - 3000-4000 км; ТО-2 - 12000-6000 км;
автомобілі вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, причепи і напівпричепи: ТО-1 - 2000-3000 км; ТО-2 - 8000-12000 км;
бронетанкова та інша спеціальна техніка на колісному ходу: ТО-1 - 1500-2000 км; ТО-2 - 6000-8000 км;
бронетанкова та інша спеціальна техніка на гусеничному ходу: ТО-1 - 1000-1500 км; ТО-2 - 4000-6000 км;
трактори: ТО-1 - 80-100 м/г; ТО-2 - 300-350 м/г.
Якщо зазначена в цьому пункті періодичність обслуговування відрізняється від періодичності, визначеної документацією заводу-виробника, слід керуватися документацією заводу-виробника.
4. ТО машин включає заправку, очищення, миття (промивання), перевірку (технічне діагностування), підтягування кріплень, регулювання агрегатів, складальних одиниць, механізмів і приладів, змащувальні роботи тощо.
5. Під час підготовки машин для експлуатації в зимовий час додатково до чергового ТО проводяться:
перевірка і підготовка до роботи засобів підігріву двигуна, обігріву кабіни і кузова, установка засобів утеплення;
підключення до системи охолодження і перевірка роботи передпускового обігрівача двигуна (за його наявності) й опалювача кабіни;
заправлення системи охолодження двигуна рідинами, які не замерзають за низької температури (якщо система була заправлена водою);
видалення конденсату з трубопроводів і каналів системи регулювання тиску повітря в шинах та системи пневматичного приводу гальм.
6. Під час підготовки машин для експлуатації в літній період додатково до чергового ТО проводяться:
заміна рідини, яка не замерзає за низької температури, на воду (за потреби);
відключення від системи охолодження передпускового обігрівача двигуна (за його наявності) й опалювача кабіни;
заміна гальмівної рідини (за потреби);
зняття з машин засобів утеплення.
7. У польових умовах ТО машин проводиться з використанням рухомих засобів ТОіР у порядку, визначеному начальником (командиром) органу Держприкордонслужби з урахуванням конкретних умов.
8. Якість проведених ТО перевіряється з використанням діагностичних засобів і вимірювальних пристроїв.
9. Дані про проведене ТО машини та перелік витрачених матеріалів заносяться до книги обліку технічного обслуговування та ремонту машин і агрегатів, яка ведеться в ремонтному підрозділі органу Держприкордонслужби (у пункті технічного обслуговування, майстерні тощо). Крім того, дані про проведення ТО-2, СО та РТО заносяться до паспорта машини.
10. ТО безпосередньо організовує заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби), а в окремо дислокованих підрозділах - заступник начальника з логістики (старший технік, технік).
4. Зберігання машин
1. Зберігання - період (етап) експлуатації, протягом якого машини певний час не використовуються за призначенням, утримуються в спеціально відведеному для їх розміщення місці в заданому стані та забезпечується їх збереженість упродовж установлених строків з використанням комплексу організаційно-технічних заходів.
2. Залежно від зовнішніх факторів, які впливають на машини під час зберігання, установлено такі категорії зберігання:
легка "Л" - в опалювальних приміщеннях (сховищах);
середня "С" - у неопалювальних приміщеннях (сховищах);
жорстка "Ж" - під навісом;
особливо жорстка "ОЖ" - на відкритих майданчиках.
3. На зберіганні утримуються тільки справні й спеціально підготовлені (законсервовані) машини. Зберігання машин організовується згідно з вимогами керівництва щодо зберігання автомобільної техніки та майна і керівництва щодо зберігання бронетанкового озброєння і техніки у Збройних Силах України.
4. Зберігання машин включає:
спеціальну підготовку (консервацію);
ТО в процесі зберігання;
перевірку технічного стану й випробування;
переконсервацію;
заміну (освіження) шин, акумуляторних батарей, ПММ й інших експлуатаційних матеріалів, а також деталей з обмеженим строком служби;
створення необхідних умов (будівництво сховищ, технологічних ліній обслуговування тощо) для якісного зберігання й обслуговування техніки;
зняття машин зі зберігання і підготовку їх для використання за призначенням.
5. У Держприкордонслужбі встановлено два види зберігання машин:
короткочасне зберігання (далі - КЗ) - до одного року;
тривале зберігання (далі - ТрЗ) - один рік і більше.
Машини, які утримуються на ТрЗ, мають розташовуватися окремо від інших машин. Доступ до них обмежується й визначається начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.
Під час зберігання під навісами і на відкритих майданчиках визначені місця машини пломбуються.
6. Постановка та зняття машин на (із) КЗ та ТрЗ здійснюється відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
У наказі вказуються підстава для постановки (зняття) машин, марки і номери машин, порядок постановки (зняття) й особи, відповідальні за організацію робіт, для яких цілей і на який строк машини ставляться (знімаються) на (зі) зберігання.
Після постановки (зняття) машин на (зі) зберігання проводяться відповідні записи в паспортах (формулярах) машин.
7. Утримання машин на зберіганні у справному стані й постійній готовності для використання за призначенням досягається:
підготовкою місць зберігання і підтримкою в них умов, що знижують вплив навколишнього середовища і забезпечують схоронність машин;
правильним розподілом і розміщенням машин за місцями зберігання;
високою якістю підготовки машин до зберігання;
своєчасним і якісним проведенням ТО, перевіркою і випробуванням машин у процесі зберігання;
своєчасною переконсервацією машин, заміною ПММ й інших експлуатаційних матеріалів, а також заміною деталей із обмеженим строком служби;
заправленням агрегатів машин всесезонними консерваційними матеріалами та ПММ;
проведенням у встановлений строк РТО;
систематичним контролем організації зберігання машин.
8. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби, техніки підрозділів) організовує підготовку, зберігання, перевірку якості та повноти виконання робіт із підготовки та утримання машин на зберіганні.
Підготовка машин для зберігання проводиться силами підготовленого для цієї мети особового складу із залученням фахівців ремонтного підрозділу і за участі водіїв машин.
9. Якість виконання робіт при постановці машин на зберігання контролюється щодня відповідними посадовими особами органу Держприкордонслужби згідно із графіком контролю. Графік контролю складає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби).
10. Після закінчення робіт комісія органу Держприкордонслужби перевіряє стан машин та якість виконання запланованих робіт. Результати роботи комісії оформляються актом, який зберігається в начальника служби.
На підставі акта перевірки видається наказ начальника (командира) органу Держприкордонслужби про постановку машин на зберігання.
11. На машини, які утримуються на ТрЗ, заповнюється картка машини тривалого зберігання, зразок якої наведено в додатку 6 до цієї Інструкції.
12. Строки виконання робіт на машинах, які утримуються на ТЗ, визначаються планом-графіком технічного обслуговування та випробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні, зразок якого наведено в додатку 7 до цієї Інструкції.
Технічний стан машин при випробуванні перевіряється з використанням контрольно-вимірювальних приладів і діагностичних засобів.
13. Для перевірки машин, що знаходяться на зберіганні, наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби призначається комісія з перевірки стану машин, обсягу та якості виконання робіт з їх утримання. До складу комісії включаються офіцери, спеціалісти відповідних служб і ремонтних підрозділів. Результати перевірки машин оформлюються актом.
5. Транспортування машин
1. Транспортування - етап експлуатації, який включає підготовку та перевезення або переміщення машини в заданих умовах із використанням транспортних або буксирувальних пристроїв та забезпеченням збереженості її технічного стану та комплектності.
2. Транспортування машин залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом здійснюється відповідно до Положення з військових перевезень залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05 вересня 2013 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за № 1662/24194.
3. Робота керівного складу органу Держприкордонслужби з підготовки до перевезень машин залежить від отриманого завдання, конкретної обстановки і строків готовності до виконання перевезень.
4. Під час підготовки машин до перевезення проводяться заняття з навчання особового складу, підготовка машин до транспортування, перевірка наявності (закупівля) кріплення машин.
5. При завантаженні (розвантаженні) на залізничну платформу водій зобов’язаний:
заводити двигун, починати рух і виходити з кабіни машини тільки за сигналом керівника навантаження;
вибрати правильний напрямок руху (у разі навантаження з бокового навантажувально-розвантажувального пристрою заїзд на рухомий склад здійснюється під кутом близько 30° до осі колії), щоб запобігти зайвим поворотам під час заїзду;
рухатися по навантажувально-розвантажувальному пристрою і залізничних платформах на першій передачі (на автомобілі із двома ведучими мостами - із включеним переднім мостом і демультиплікатором);
рухатися плавно, не здійснюючи різких рухів і поворотів (на збірно-розбірних платформах і апарелях повороти гусеничних машин не допускаються);
уважно слідкувати за сигналами керівника навантаження і бути готовим негайно зупинити машину;
у момент переходу коліс або гусениць із вантажно-розвантажувального пристрою на залізничну платформу зменшити подачу палива, намагаючись зберегти плавність руху;
поворот гусеничної машини на залізничній платформі починати тільки після того, як перший опорний каток внутрішньої гусениці опиниться на підлозі залізничної платформи, не допускаючи при цьому виходу осі першого катка гусениці, що забігає за межі підлоги залізничної платформи;
для вирівнювання гусеничної машини щодо повздовжньої осі залізничної платформи використовувати рух уздовж рухомого складу або намагатися зробити це за рахунок кількох послідовних поворотів на невеликі кути під час руху (уперед і назад) у межах однієї залізничної платформи.
6. Під час навантаження (розвантаження) на суднах біля причалів застроплення найбільш важких машин проводиться за наказами та у присутності спеціалістів, що знають їхні конструктивні особливості. Машину піднімають на 10-20 см, переконуються в надійності її застроплення, після чого підйом продовжується. Поворот і зупинка машини, яка розгойдується, проводяться тільки за допомогою відтяжок.
7. Водій зобов’язаний заводити машину, починати рух і пересуватися по палубі тільки з дозволу керівника навантаження. Керуватися іншими сигналами, крім сигналів керівника навантаження, забороняється.
8. Під час навантаження (вивантаження) у повітряне судно водій зобов’язаний:
заводити двигун, починати рух і виходити з кабіни тільки за сигналом керівника навантаження;
уважно стежити за сигналами керівника навантаження, здійснювати рух по вантажному трапу на першій передачі і не заїжджати у вантажну кабіну з розгону;
допускати роботу двигуна у вантажній кабіні судна тільки з відкритим вантажним люком;
після розміщення машини на місці швартування закріпити її, поставити на ручне гальмо;
перевірити відсутність течії в рідинних системах після швартування машини у вантажній кабіні повітряного судна, за наказом керівника навантаження злити воду з радіатора і понизити тиск у колесах.
9. Транспортування машин автомобільним транспортом здійснюється методом буксирування або на причепах. У разі транспортування машин методом буксирування слід дотримуватися вимог пункту 23 "Буксирування та експлуатація транспортних составів" ПДР.
6. Експлуатація машин у складних умовах
1. Складними вважаються умови експлуатації машин:
за низьких температур повітря, з глибоким покривом снігу, частими завірюхами та заносами доріг;
у районах із підвищеною температурою повітря, пісками та пилом, недостатньо розвинутою мережею доріг, відсутністю лісових насаджень та водоймищ, значним коливанням температури повітря впродовж доби;
у гірській місцевості з розрідженим повітрям і пониженим атмосферним тиском, із сильно пересіченою місцевістю та різкими коливаннями температури повітря впродовж доби;
в умовах бездоріжжя.
2. Для підготовки особового складу й експлуатації машин у складних умовах організуються спеціальні заняття, на яких вивчаються:
вплив кліматичних, температурних умов і місцевості на роботу машин, зміст підготовки та особливості ТО машин при використанні їх у складних умовах;
дорожні умови та особливості правил водіння машин у складних умовах;
правила зберігання і поводження з ПММ, заходи зі зменшення їхніх витрат;
засоби та пристрої, які гарантують безпеку роботи машин;
засоби підвищення прохідності машин;
засоби обігріву й утеплення, способи запуску двигуна за низьких (високих) температур;
профілактичні заходи, які забезпечують працездатність особового складу.
3. Під час експлуатації машин за високих температур, підвищеного вмісту в повітрі пилу та в піщаній місцевості треба враховувати слабо розвинену мережу доріг, коливання температури повітря впродовж доби, сильний вітер, вплив запиленого повітря на роботу двигуна та інших агрегатів і вузлів машини тощо.
Для забезпечення нормальної роботи машини в цих умовах необхідно:
ТО, яке пов’язане з розборкою вузлів у польових умовах, проводити в укриттях або наметах;
звертати увагу на контроль за станом фільтрів, очищення від пилу й піску радіаторів, габаритних вогнів, сапунів картерів, агрегатів і шарнірних з’єднань приводів управління, чистоту та справність пароповітряних клапанів, стан і кріплення захисних чохлів, стан автомобільних шин тощо;
під час дозаправлення машини не допускати потрапляння піску й пилу в ПММ;
заправляти систему охолодження тільки м’якою і профільтрованою водою з антикорозійними присадками, а також щодня очищати і промивати повітряний фільтр, перевіряти систему живлення двигуна, рівень електроліту і, за потреби, своєчасно доливати в АКБ дистильовану воду, регулярно витирати поверхню і пробки АКБ від пилу й багнюки;
перед використанням машини ретельно видаляти залишки змащувальних матеріалів із відкритих поверхонь, які взаємодіють між собою під час руху машини;
забезпечувати машину запасом води й оливи для дозаправлення систем охолоджування і змащування, а також питною водою для особового складу, забезпечувати водіїв (екіпаж машини) захисними окулярами, на сидіння машини одягати чохли для запобігання захворюванням шкіри;
доукомплектовувати машини засобами підвищення прохідності (металевими доріжками, колійними мостиками тощо);
під час тривалої стоянки машини укривати брезентом, огляд та обслуговування їх проводити після вщухання негоди та вітру, а під час спеки знімати та зберігати АКБ у прохолодному місці.
4. Під час експлуатації машин у гірській місцевості треба враховувати граничну кількість доріг і труднощі руху ними (круті повороти, підйоми і спуски, вузьку проїжджу частину, сніжні заноси і завали гірськими породами), рух бездоріжжям, різкі коливання температури впродовж доби, швидку течію гірських річок і коливання рівня води, а також наявність каменів і підводних валунів у руслі гірських річок, низький атмосферний тиск, який призводить до падіння потужності двигуна, погіршення умов його охолодження і пониження температури кипіння води, підвищену втомлюваність водіїв.
При експлуатації машин у гірській місцевості необхідно:
проводити додаткові роботи з ТО згідно з інструкціями, ретельно слідкувати за станом ходової частини, гальм, механізмів і приводів керування, ущільнювачів радіаторів і жалюзі, а також за кріпленням агрегатів, ЗІП та інших предметів комплектування машини, постійно вивчати з водіями правила руху та особливості маршрутів;
забезпечити машину засобами підвищення безпеки руху, а особовий склад - теплим одягом і захисними окулярами;
при заправленні системи охолодження водою в осінній період експлуатації вживати заходів щодо запобігання розморожуванню двигуна і радіатора в разі настання приморозків;