• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Правила належної виробничої практики ветеринарних препаратів

Міністерство аграрної політики та продовольства України | Наказ, Правила від 10.11.2017 № 606
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 10.11.2017
  • Номер: 606
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 10.11.2017
  • Номер: 606
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
10.11.2017 № 606
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 січня 2018 р.
за № 107/31559
ПРАВИЛА
належної виробничої практики ветеринарних препаратів
І. Загальні положення
1. Ці Правила розроблені з урахуванням вимог Закону України "Про ветеринарну медицину" та Директиви Комісії від 23 липня 1991 року щодо принципів і робочих вказівок належної виробничої практики для ветеринарних препаратів (91/412/ЕЕС), що встановлює принципи та правила належної виробничої практики (GMP) лікарських засобів для застосування у ветеринарії.
2. Ці Правила встановлюють вимоги до виробництва ветеринарних препаратів, що виготовляються в Україні для продажу на внутрішньому ринку та з метою експорту, а також до ветеринарних препаратів, що імпортуються в Україну.
3. Розділ ІІ цих Правил поширюється на виробництво ветеринарних препаратів, включаючи їх повне або неповне виробництво, а також різні процеси фасування, пакування чи маркування. Крім того, Правила поширюються на всі серійні виробництва ветеринарних препаратів, а також на виробництво ветеринарних препаратів для клінічних випробувань.
4. Розділ ІІІ цих Правил поширюється на конкретні стадії та процеси виробництва ветеринарних препаратів.
5. Ці Правила не поширюються на питання охорони праці, санітарної та екологічної безпеки, які визначаються іншими нормативно-правовими актами.
6. Ці Правила застосовуються виробниками ветеринарних препаратів з метою сертифікації на відповідність вимогам належної виробничої практики ветеринарних препаратів та з метою побудови фармацевтичної системи якості й організації належного виробництва ветеринарних препаратів.
7. Терміни у цих Правилах вживаються в таких значеннях:
активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ, лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві ветеринарного препарату і під час цього використання стає його активним інгредієнтом;
аналіз ризику виробничого процесу - метод оцінки та характеристики критичних параметрів функціонування обладнання чи процесу;
антигени - речовини (наприклад, токсини, чужорідні білки, бактерії, клітини тканин), здатні викликати специфічні імунні реакції;
баланс - співвідношення між кількістю продукції або матеріалів, виготовлених або використаних теоретично і фактично, з обов’язковим урахуванням звичайного відхилення;
біореактор - закрита система, така, як ферментер, у яку вводять біологічні агенти поряд з іншою сировиною таким чином, що це призводить до їхнього розмноження або продукування ними інших речовин шляхом взаємодії з іншою сировиною. Біореактори зазвичай оснащені регулюючими і контролюючими приладами, а також пристосуваннями для з’єднання, додавання і видалення речовин;
валідація - дії, які відповідно до принципів належної виробничої практики свідчать, що певна методика, процес, обладнання, сировина, діяльність або система дійсно дають очікувані результати;
валідація очищення - документоване підтвердження того, що затверджена процедура очищення забезпечуватиме таку чистоту обладнання, яка необхідна для виробництва ветеринарних препаратів;
валідація процесу - документоване підтвердження того, що процес, який відбувається в межах визначених параметрів, може здійснюватися ефективно та з відтворюваними результатами і призводить до отримання ветеринарного препарату, що відповідає заздалегідь встановленим специфікаціям і характеристикам якості;
валідація перспективна - валідація, що здійснюється до початку серійного виробництва продукції, призначеної для продажу;
валідація супутня - валідація, що здійснюється під час серійного виробництва продукції, призначеної для продажу;
валідація ретроспективна - валідація процесу у випадку препарату, який уже розміщений на ринку на підставі зібраних даних про виробництво, випробування і контроль серій;
валідація повторна, ревалідація - повторення валідації процесу для забезпечення гарантії того, що зміни процесу/обладнання, внесені відповідно до процедур контролю змін, не вплинули несприятливо на характеристики процесу та якість препарату;
ветеринарний препарат рослинного походження - ветеринарний препарат, що містить як активні інгредієнти речовини винятково рослинного походження або препарати, виготовлені з рослин, так і будь-який ветеринарний препарат, що містить як діючі речовини винятково одну чи кілька рослинних субстанцій або один чи кілька рослинних препаратів, або одну чи кілька таких рослинних субстанцій у комбінації з одним чи кількома такими рослинними препаратами;
випуск за параметрами - система випуску, яка гарантує, що продукція має необхідну якість на підставі інформації, отриманої під час виробничого процесу, а також на підставі відповідності певним вимогам належної виробничої практики, що стосуються випуску за параметрами;
виробництво за принципом "кампаній" - послідовне виробництво ряду серій тієї самої продукції за даний період часу за умови суворого дотримання вжитих заходів контролю перед переходом на виробництво іншої продукції. Різну продукцію не виробляють одночасно, але можуть виробляти на тому самому обладнанні;
виробництво ветеринарних препаратів - це діяльність, пов’язана із серійним випуском ветеринарних препаратів, яка включає всі або хоча б одну з операцій щодо технологічного процесу, контролю якості, видачі Уповноваженою особою дозволу на випуск (реалізацію) серії, а також закупівлі матеріалів і продукції, зберігання, оптової торгівлі (дистрибуції) ветеринарних препаратів власного виробництва;
виробник за договором (контрактом) - виробник, який виконує певний вид виробничої діяльності за дорученням первинного виробника або власника реєстраційного посвідчення;
вихідна сировина - будь-яка речовина, що використовується під час виготовлення ветеринарного препарату, за винятком пакувальних матеріалів;
вихідні матеріали - всі матеріали, з яких виробляють або екстрагують діючу речовину;
вихід очікуваний - кількість речовини чи відсоток від теоретичного виходу, очікуваний на будь-якій відповідній стадії технологічного процесу, що заснований на даних, отриманих раніше в лабораторії під час дослідного або промислового виробництва;
вихід теоретичний - кількість, яка визначена на підставі кількості речовини, що використовується, і могла б бути вироблена на будь-якій відповідній стадії технологічного процесу за умови відсутності будь-яких втрат або відхилень в умовах реального технологічного процесу;
відділ (відділи) якості - організаційна одиниця, що незалежна від виробництва і виконує обов’язки як із забезпечення якості, так і з контролю якості. Це можуть бути або окремі служби забезпечення якості та контролю якості, або одна особа чи група осіб залежно від масштабу та структури організації;
відхилення - відступ від затвердженої інструкції чи встановленого стандарту;
готова продукція, готовий препарат - ветеринарний препарат, що пройшов усі стадії виготовлення, включаючи остаточне пакування;
дата закінчення терміну придатності - дата, що зазначена на упаковці/етикетці й позначає період часу, протягом якого при зберіганні в певних умовах характеристики повинні залишатися в межах, установлених у специфікаціях, і після закінчення якого препарат не можна використовувати;
дата повторного випробування - дата проведення повторного дослідження матеріалу для того, щоб пересвідчитися, що він усе ще придатний для використання;
допоміжна речовина - будь-яка речовина лікарської форми, за винятком діючої речовини;
досліджуваний ветеринарний препарат - лікарська форма діючої речовини або плацебо, що є предметом вивчення або використовується для контролю у межах клінічного випробування, у тому числі зареєстрований ветеринарний препарат, якщо спосіб його застосування чи виготовлення (лікарська форма чи розфасування) відрізняються від затвердженого, у разі його використання за новим показанням або для отримання додаткової інформації за затвердженим показанням;
дослідник - особа, відповідальна за проведення клінічного випробування. Якщо випробування проводить колектив співробітників закладу, дослідником (відповідальним дослідником) є керівник колективу;
досьє специфікацій на препарат - довідковий збірник відомостей, що містить усю інформацію (або посилання на відповідні документи), необхідну для складання детальних письмових інструкцій для виготовлення, пакування, проведення випробувань з контролю якості, видачі Уповноваженою особою дозволу на випуск (реалізацію) серії та відвантаження досліджуваного ветеринарного препарату;
закрита система - система, яка в процесі виробництва лікарської речовини або препарату не зазнає безпосередньо впливу навколишнього середовища приміщення;
замовлення - розпорядження щодо виготовлення, пакування і/або відвантаження визначеної кількості одиниць ветеринарного препарату(ів);
зовнішні (аутсорсингові) роботи - роботи, здійснювані виконавцем за письмовим договором (контрактом) із замовником;
зона виробнича - спеціальний комплекс приміщень всередині будівлі, що мають загальну систему обробки повітря та пов’язані з виробництвом будь-якого одного продукту або кількох видів продукції;
карантин - статус вихідної сировини, пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої продукції чи очікується рішення про видачу Уповноваженою особою дозволу (реалізацію) на їхній випуск або про відмову в ньому;
кваліфікація - дії, які засвідчують, що конкретне обладнання працює правильно і дійсно дає очікувані результати. Поняття "валідація" ширше й іноді включає в себе поняття "кваліфікація";
кваліфікація проекту - документоване підтвердження придатності пропонованого проекту технічних засобів, систем і обладнання для їх передбачуваного використання;
кваліфікація монтажу - документоване підтвердження того, що технічні засоби, системи й обладнання, змонтовані чи модифіковані, відповідають затвердженому проекту та рекомендаціям виробника;
кваліфікація функціонування - документоване підтвердження того, що технічні засоби, системи й обладнання, змонтовані чи модифіковані, функціонують належним чином протягом заданих робочих діапазонів;
кваліфікація експлуатаційних властивостей - документоване підтвердження того, що технічні засоби, системи й обладнання під час спільного використання можуть функціонувати ефективно та з відтворюваними результатами на підставі затвердженого методу ведення процесу і специфікації на продукцію;
клінічне випробування - будь-яке дослідження на тваринах - суб’єктах випробування, призначене для виявлення чи перевірки фармакологічних та/або фармакодинамічних властивостей досліджуваного(их) препарату(ів), його (їх) впливу на клінічні прояви захворювання і/або для виявлення побічних реакцій, і/або для вивчення його (їх) абсорбції, розподілу, метаболізму та виведення, і проведене з метою підтвердження його (їх) безпеки та/або ефективності;
комп’ютеризована система - система, що включає введення даних, електронну обробку й видачу інформації та використовується або для протоколювання, або автоматичного керування;
контроль змін - офіційна система, згідно з якою кваліфіковані представники відповідних професій вивчають пропоновані або фактично внесені зміни, що можуть вплинути на статус валідації технічних засобів, систем, обладнання чи процесів. Мета такого контролю - визначити необхідність заходу, який гарантував би і документально засвідчував, що система підтримується в статусі валідованої системи;
контрольована зона - зона, побудована і експлуатована таким чином, щоб контролювати внесення можливого забруднення (може використовуватися система подачі повітря, що приблизно відповідає класу чистоти D) і наслідків випадкового поширення живих організмів. Рівень здійснюваного контролю має залежати від природи мікроорганізму, використовуваного в процесі. Зона має експлуатуватися за негативного тиску стосовно оточуючого зовнішнього навколишнього середовища і давати змогу ефективно усувати незначні кількості джерел контамінації, що містяться в повітрі;
контроль під час виробництва; виробничий контроль - перевірки, здійснювані під час технологічного процесу з метою його моніторингу і за необхідності регулювання для забезпечення відповідності продукції специфікаціям. Контроль навколишнього середовища або обладнання також може розглядатися як частина контролю під час виробництва;
контроль якості - це сукупність організаційних заходів, вжитих з метою гарантії відповідності якості ветеринарних препаратів їхньому призначенню;
критерії прийнятності - числові межі, інтервали чи інші відповідні критерії прийнятності результатів випробувань;
лікарська рослина - ціла рослина або її частина, що використовується з медичною метою;
матеріали - загальне поняття, поширене головним чином на вихідну сировину та пакувальні матеріали, а також на деякі інші матеріали: реактиви, розчинники, допоміжні матеріали (наприклад фільтри) тощо;
межа, що вимагає вжиття заходів, - встановлені критерії, при перевищенні яких необхідне негайне вжиття додаткових заходів і коригувальних дій;
методики, стандартні робочі методики - опис обов’язкових для виконання операцій і запобіжних заходів, а також усіх необхідних заходів, здійснення яких прямо або відносно пов’язане з виробництвом ветеринарного препарату;
номер серії - характерна комбінація цифр і/або букв, яка специфічно ідентифікує серію;
оператор процесу - особа, відповідальна за робочий процес;
пакувальний матеріал - будь-який матеріал, що використовують під час пакування ветеринарного препарату, крім будь-якої транспортної тари для транспортування або відвантаження. Пакувальні матеріали належать до первинних або вторинних залежно від того, призначені вони для безпосереднього контакту з ветеринарним препаратом чи ні;
пакування - всі операції, в тому числі фасування і маркування, які необхідно пройти нерозфасованій продукції, щоб стати готовою продукцією; дозування стерильної продукції не потрібно розглядати як частину процесу пакування, оскільки у первинні пакування продукція дозується, але остаточно не пакується;
переробка - переробка всієї або частини серії продукції неприйнятної якості на певній стадії технологічного процесу так, щоб її якість могла стати прийнятною за допомогою однієї або кількох додаткових операцій;
перехресна контамінація - забруднення сировини або продукції іншою сировиною або продукцією;
повернення продукції - відправлення назад виробнику або дистриб’ютору ветеринарного препарату незалежно від наявності чи відсутності у нього дефекту якості;
повітряний шлюз - обмежений простір із двома або кількома дверима між двома або кількома приміщеннями, наприклад різних класів чистоти, що служить для контролю потоку повітря між цими приміщеннями, коли до них необхідно ввійти. Повітряні шлюзи призначаються і використовуються для переміщення як людей, так і речей;
попереджувальна межа - встановлені критерії, що заздалегідь попереджають про можливе відхилення від нормальних умов, які не обов’язково є підставою для рішучої коригувальної дії, але вимагають додаткового розслідування;
препарат порівняння - досліджуваний препарат або зареєстрований ветеринарний препарат (тобто активний контроль), або плацебо, використовувані для порівняння у межах клінічного випробування;
проміжна продукція - частково оброблена сировина, яка має пройти наступні виробничі етапи до того, як вона стане нерозфасованою продукцією;
регенерація/відновлення - введення всіх або частини попередніх серій необхідної якості в іншу серію на певній стадії виробництва;
рівень біологічної безпеки - умови ізоляції, необхідні для безпечної роботи з організмами різних класів небезпеки, починаючи від BSL1 (найнижчий ступінь ризику, який навряд чи може призвести до захворювання людини) до BSL4 (вищий ступінь ризику, який призводить до тяжких захворювань, що можуть поширюватися, для яких не існує ефективних засобів профілактики та лікування);
рослинні субстанції/рослинна сировина - усі, в основному цілі, фрагментовані або різані рослини, частини рослин, водорості, гриби, лишайники в необробленому стані у висушеному вигляді, іноді свіжі. Певні ексудати, які не були піддані спеціальній обробці, також розглядають як рослинні субстанції;
серія ветеринарного препарату - визначена кількість вихідної сировини, пакувальних матеріалів або продукції, що піддається обробці в одному або в низці послідовних технологічних процесів таким чином, що можна розраховувати на однорідність продукції. Для завершення деяких етапів виробництва іноді необхідно розділити серії на певну кількість підсерій, які пізніше об’єднують для одержання остаточної однорідної серії. У разі безперервного виробництва серії відповідає певна частина виробленої продукції, що характеризується однорідністю. До серії готового ветеринарного препарату під час контролю готової продукції належать усі одиниці цієї лікарської форми, які виготовлені з однієї вихідної кількості матеріалу і пройшли ту саму серію виробничих операцій або операцію зі стерилізації, або при безупинному технологічному процесі всі одиниці, виготовлені за визначений проміжок часу;
сировина - будь-які інші речовини, що використовують для виготовлення ветеринарних препаратів, наприклад, реактиви, поживні середовища, ембріональна теляча сироватка, добавки та буфери, необхідні для хроматографії тощо;
система гарантування стерильності - загальна сукупність заходів, що вживаються для забезпечення стерильності продукції;
системний оператор - особа, відповідальна за працездатність і технічне обслуговування комп’ютеризованої системи та захист даних, що містяться в цій системі;
специфікація - перелік випробувань, посилань на аналітичні методики та критерії прийнятності, що є числовими межами, інтервалами чи іншими критеріями для відповідних випробувань. Специфікація визначає набір критеріїв, яким має відповідати матеріал, щоб вважатися прийнятним для його передбачуваного застосування. Матеріал, який пройшов випробування і відповідає специфікації;
стерильність - це відсутність живих організмів. Умови випробування на стерильність наведені в Європейській Фармакопеї, Державній Фармакопеї України або іншій відповідній фармакопеї;
ступінь гарантування стерильності/ступінь надійності стерилізації - вірогідність того, що серія препарату є стерильною (SAL виражається як 10–n);
технологічний процес/виготовлення - всі операції, пов’язані з виготовленням ветеринарного препарату, які починаються з одержання сировини, продовжуються обробкою та пакуванням і завершуються одержанням готової продукції;
управління ризиками для якості - систематичний процес для загального оцінювання, контролю, інформування та огляду ризиків для якості ветеринарного препарату протягом його життєвого циклу;
чиста зона - зона, в якій контролюється навколишнє середовище на наявність часток і мікроорганізмів, що його забруднюють, побудована й експлуатована таким чином, щоб зменшити проникнення, утворення і збереження контамінантів усередині зони.
Інші терміни вживаються у значеннях, визначених у Законі України "Про ветеринарну медицину" .
ІІ. Основні вимоги до належної виробничої практики ветеринарних препаратів
1. Управління якістю
1. Принципи
1. Власник виробництва зобов’язаний виробляти ветеринарні препарати, які відповідатимуть вимогам реєстраційного досьє або відомостям досліджуваного ветеринарного препарату для клінічних випробувань (відповідно до ситуації), та виключити ризики для тварин, пов’язані із недостатньою безпекою, якістю чи ефективністю ветеринарних лікарських засобів. Забезпечення якості - головне завдання керівництва і потребує участі й відповідальності персоналу різних підрозділів підприємства-виробника або компанії на всіх її рівнях, а також постачальників і дистриб’юторів. Для цього має бути розроблена правильно функціонуюча система забезпечення якості, що включає належну виробничу практику, контроль якості та управління ризиками для якості. Ця система має бути повністю документована, а її ефективність - проконтрольована. Всі частини системи мають бути належним чином укомплектовані компетентним персоналом, мати достатню кількість відповідних виробничих і побутових приміщень, обладнання та технічних засобів.
2. Основні ідеї управління якістю, належної виробничої практики та управління ризиками для якості - взаємопов’язані та мають першочергове значення в організації виробництва ветеринарних препаратів. Основні принципи забезпечення якості, правила контролю якості і управління ризиками для якості, описані в цих Правилах, щоб підкреслити їхній зв’язок та суттєве значення для виготовлення і контролю ветеринарних препаратів.
2. Забезпечення якості
1. Забезпечення якості - всеохоплююче поняття, включає всі питання, які окремо або в цілому впливають на якість продукції. Це сукупність організаційних заходів, що вживаються з метою гарантії відповідності якості ветеринарних препаратів їхньому призначенню. Забезпечення якості включає належну виробничу практику, контроль якості та управління ризиками для якості.
2. Система забезпечення якості, визначена для виробництва ветеринарних препаратів, повинна гарантувати, що:
ветеринарні препарати, розроблені й досліджені з урахуванням вимог належної виробничої практики;
усі виробничі процедури та випробування з контролю якості ретельно задокументовані відповідно до вимог належної виробничої практики;
чітко визначені права та обов’язки керівництва;
вжиті заходи забезпечують виробництво, постачання й використання належної вихідної сировини та пакувальних матеріалів, а також вибір і контроль постачальників;
здійснений увесь необхідний виробничий контроль, в тому числі проміжний контроль продукції та валідація;
готова продукція виготовлена і перевірена відповідно до встановлених методик;
встановлено контроль стану виробництва, який підтримується за допомогою використання систем ефективного контролю і моніторингу параметрів процесу й якості продукції;
реалізація ветеринарних препаратів без реєстрації заборонена;
ветеринарні препарати не будуть продані й поставлені до того, як Уповноважена особа не засвідчить, що кожна серія продукції була виготовлена і проконтрольована відповідно до вимог реєстраційного досьє та інших вимог щодо виготовлення, контролю й випуску ветеринарних препаратів;
здійснено достатньо заходів, які гарантують, що якість ветеринарних препаратів підтримується протягом усього терміну придатності під час їхнього зберігання, розподілу й наступного обігу;
є процедури, що забезпечують управління зовнішньою (аутсорсинговою) діяльністю;
результати контролю продукції і процесів враховують під час випуску серії, розслідування відхилень і для вжиття запобіжних заходів, щоб уникнути потенційних відхилень, які могли б статися в майбутньому;
є методика проведення самоінспекції або аудиту якості, за якою регулярно оцінюють ефективність і придатність системи забезпечення якості.
3. Належна виробнича практика ветеринарних препаратів (GMP або НВП)
1. Належна виробнича практика (GMP або НВП) є частиною управління якістю, яка гарантує, що продукцію постійно виробляють і контролюють за стандартами якості, які відповідають її призначенню, а також відповідно до вимог реєстраційного досьє, відомостей досліджуваного ветеринарного препарату для клінічних випробувань або специфікації на цю продукцію.
2. Належна виробнича практика пов’язана як із виготовленням (технологічним процесом), так і з контролем якості.
3. Основні вимоги належної виробничої практики:
усі виробничі процеси мають бути чітко визначені. Їх необхідно систематично переглядати з урахуванням набутого досвіду. Потрібно, щоб була продемонстрована можливість постійно виробляти ветеринарні препарати необхідної якості згідно зі специфікаціями;
критичні стадії виробничого процесу й істотні зміни процесу повинні пройти валідацію;
мають бути в наявності всі засоби для належної виробничої практики, включаючи:
навчений персонал, що має необхідну кваліфікацію;
відповідні приміщення й площі;
необхідне обладнання і правильне його обслуговування, належні матеріали, первинне пакування й етикетки;
затверджені методики та інструкції;
відповідне зберігання і транспортування;
інструкції та методики мають бути застосовані відповідно до наявного обладнання та відповідного процесу виробництва;
процедури необхідно виконувати правильно, а оператори повинні бути навчені правильному їх виконанню;
під час виробництва необхідно складати протоколи у рукописний спосіб і/або з використанням приладу, що записує, які документально підтверджують, що справді проведено всі стадії відповідно до встановлених методик та інструкцій, а також те, що кількість і якість продукції відповідають запланованим нормам;
будь-які значні відхилення мають бути повністю запротокольовані та досліджені з метою визначення основних причин відхилень і здійснені відповідні коригувальні та запобіжні дії;
протоколи виробництва, включаючи дистрибуцію, що дають змогу простежити вичерпну історію серії, зберігаються у зрозумілій і доступній формі;
при дистрибуції продукції зведений до мінімуму ризик зниження її якості та враховані вимоги належної практики дистрибуції;
має бути в наявності система відкликання будь-якої серії продукції з продажу або постачання;
необхідно ретельно розглядати рекламації на якість продукції, виявляти випадки дефектів якості та вживати відповідних заходів щодо продукції з дефектами та запобігати подібним випадкам.
4. Контроль якості
1. Контроль якості - частина належної виробничої практики, пов’язаної з відбором проб, специфікаціями і проведенням випробувань, а також із процедурами організації, документування і видачі Уповноваженою особою дозволу на випуск (реалізацію), які гарантують, що дійсно проведені всі необхідні й відповідні випробування і що матеріали не будуть дозволені для використання, а продукція не буде допущена до реалізації або постачання доти, доки її якість не буде визнана задовільною.
2. До контролю якості висувають такі основні вимоги:
наявність необхідних приміщень, обладнання, приладів та належних засобів;
навчений персонал і затверджені методики для відбору проб, контролю й випробування вихідної сировини, пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої та готової продукції, а також за необхідності для моніторингу навколишнього середовища;
відбір проб вихідної сировини, пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої та готової продукції здійснюється кваліфікованим персоналом відповідно до методик, затверджених відділом контролю якості;
методи випробування мають пройти валідацію;
мають бути складені протоколи (у рукописний спосіб і/або з використанням друкарського приладу), які документально підтверджують, що всі необхідні заходи щодо відбору проб, контролю та методик випробування дійсно проведені. Будь-які відхилення мають бути повністю запротокольовані й досліджені;
до складу готової продукції мають входити активні інгредієнти та допоміжні речовини, що відповідають реєстраційному досьє або відомостям досліджуваного ветеринарного препарату для клінічних випробувань щодо якісного і кількісного складу; вони повинні мати необхідну чистоту, бути вкладені в належні контейнери (пакування) і правильно марковані;
протоколи, складені за результатами контролю й випробувань матеріалів, проміжної, нерозфасованої та готової продукції, мають бути зіставлені з вимогами специфікацій. Оцінка продукції має включати огляд і оцінку відповідної виробничої документації та оцінку відхилень від установлених методик;
жодна серія готової продукції не може бути дозволена для продажу або постачання до того, як Уповноважена особа засвідчить її відповідність вимогам реєстраційного досьє або відомостям досліджуваного ветеринарного препарату;
необхідно зберігати достатню кількість контрольних зразків вихідної сировини і препаратів, що дає можливість проводити випробування продукції в процесі зберігання. Препарат необхідно зберігати в остаточному пакуванні, крім винятково великих пакувань.
5. Огляд якості продукції
1. Необхідно проводити регулярні періодичні огляди якості всіх зареєстрованих ветеринарних препаратів, у тому числі препаратів, що виробляються тільки на експорт, з метою підтвердження незмінності відповідного процесу, відповідності діючим специфікаціям як на вихідну сировину, так і на готову продукцію, щоб виявити будь-які тенденції та встановити можливість удосконалення продукції й процесу.
2. Такі огляди здійснюються та документуються щороку, беручи до уваги попередні огляди, зокрема:
огляд вихідної сировини, а також пакувальних матеріалів, що використовуються у виробництві, при цьому особливу увагу необхідно приділяти вихідній сировині та пакувальним матеріалам від нових постачальників;
огляд критичних точок контролю у процесі виробництва та контролю готової продукції;
огляд усіх серій, що не відповідали встановленим специфікаціям, і результатів відповідних розслідувань;
огляд усіх значних відхилень або невідповідностей, пов’язаних із цим розслідуванням, ефективність та результативність вжитих коригувальних та запобіжних заходів;
огляд усіх змін, внесених до процесів або аналітичних методик;
огляд поданих, затверджених або відхилених змін до реєстраційного досьє;
огляд результатів програми контролю стабільності та будь-яких негативних тенденцій;
огляд усіх повернень, пов’язаних із якістю, рекламацій та відкликань, а також проведених на той час розслідувань;
огляд правильності попередніх коригувальних заходів щодо процесу виробництва або обладнання;
огляд післяреєстраційних зобов’язань у разі отримання нових реєстраційних посвідчень або внесення змін до реєстраційних досьє;
кваліфікаційний статус відповідного обладнання або технічних засобів, наприклад, системи HVAC (нагрівання, вентиляції та кондиціонування повітря), систем постачання води, стиснутих газів тощо;
огляд будь-яких контрактних угод, щоб упевнитися, що вони поновлені.
3. Виробник і власник реєстраційного посвідчення (якщо це не одна особа) мають оцінювати результати такого огляду та робити висновок щодо необхідності коригувальних та запобіжних дій або проведення ревалідації в рамках системи забезпечення якості. Мають бути наявні керівні методики щодо управління й огляду таких дій; ефективність цих методик має бути підтверджена під час самоінспекції. Під час наукового обґрунтування огляди якості можна групувати за видом продукції, наприклад, тверді лікарські форми, рідкі лікарські форми, стерильні препарати тощо.
4. Якщо власник реєстраційного посвідчення і виробник не є однією особою, між ними укладається відповідний договір (контракт), у якому чітко прописані обов’язки кожної сторони щодо здійснення огляду якості.
6. Управління ризиками для якості
1. Це є систематичний процес для загальної оцінки, контролю, передачі інформації, а також огляду ризиків для якості ветеринарних лікарських засобів. Його можна застосовувати як перспективно, так і ретроспективно.
2. Принципи управління ризиками для якості:
оцінювання ризиків для якості ґрунтується на наукових знаннях, досвіді щодо процесу;
об’єктивність, прозорість та документування процесу управління ризиками залежно від визначеного рівня ризику.
3. Загальний процес управління ризиками для якості включає:
загальне оцінювання ризику;
контроль ризику;
інформування про ризик;
огляд ризиків.
2. Персонал
1. Принцип
Робочий персонал повинен мати достатню кваліфікацію для виконання всіх завдань, що знаходяться у сфері відповідальності виробника. Підприємство має бути укомплектовано персоналом необхідної кількості і кваліфікації. Кожен співробітник повинен чітко розуміти індивідуальну відповідальність, яка має бути визначена посадовими інструкціями. Увесь персонал повинен знати принципи належної виробничої практики щодо його діяльності, а також здійснити первинне і подальше навчання відповідно до його обов’язків, включаючи інструктаж із дотримання гігієнічних вимог.
2. Загальні вимоги
1. Виробник повинен мати відповідну кількість працівників із відповідною кваліфікацією та практичним досвідом роботи. Вище керівництво має визначити й забезпечити достатні та належні ресурси (людські, фінансові, матеріальні, технічні засоби й обладнання), щоб впровадити та підтримувати систему управління якістю і постійно підвищувати її ефективність. Коло обов’язків будь-якого працівника не має бути настільки великим, щоб становити будь-який ризик для якості.
2. У виробника має бути організаційна структура, де чітко зазначені взаємовідносини керівників виробництва, відділу контролю якості, за необхідності відділу забезпечення якості або відділу якості, а також чітко визначене місце Уповноваженої(их) особи (осіб) в ієрархії управління.
3. Особи на відповідальних посадах повинні мати конкретні обов’язки, визначені в посадових інструкціях, а також відповідні повноваження для їх виконання. Їхні службові обов’язки можуть бути передані призначеним заступникам, що мають достатній рівень кваліфікації. У колі обов’язків персоналу, який відповідає за дотримання належної виробничої практики, не має бути не охоплених ділянок або безпідставного дублювання сфер відповідальності.
4. Вище керівництво забезпечує наявність ефективної системи управління якістю для досягнення цілей у сфері якості, а також відповідає за те, що функції, обов’язки та повноваження визначені, доведені до відома та впроваджені в рамках всієї організації. Вище керівництво має запровадити політику у сфері якості, де буде описано загальні наміри й напрям діяльності компанії щодо якості, а також забезпечити постійну придатність й ефективність системи управління якістю та відповідність вимогам належної виробничої практики шляхом участі у перевірках керівництва.
3. Керівний (ключовий) персонал
1. Вище керівництво призначає керівний (ключовий) персонал, до якого належать керівник виробництва і керівник відділу контролю якості; крім того, до ключового персоналу належить(ать) Уповноважена(і) особа(и), якщо керівник виробництва і/або керівник відділу контролю якості не відповідає за обов’язки, передбачені для Уповноваженої особи.
2. Ключовий персонал працює в режимі повного робочого дня.
3. Керівники виробництва та відділу контролю якості повинні бути незалежні один від одного.
4. До обов’язків Уповноваженої особи належить:
підтвердження, що кожна вироблена в Україні серія ветеринарних препаратів виготовлена та проконтрольована відповідно до чинного законодавства та вимог реєстраційного досьє;
підтвердження щодо ветеринарних препаратів, вироблених за межами України, що кожна серія продукції, що імпортується, пройшла перевірки, необхідні для гарантування якості ветеринарних препаратів відповідно до вимог чинного законодавства України;
видача дозволів, передбачених цими Правилами. Зокрема, Уповноважена особа повинна зафіксувати в реєстрі або еквівалентному документі, передбаченому для цієї мети, як були здійснені виробничі та контрольні операції, а також засвідчити перед видачею дозволу на випуск (реалізацію) ветеринарних препаратів, що кожна серія продукції вироблена та/або перевірена відповідно до вимог, визначених чинним законодавством України;
регулярне здійснення самоінспектування, участь у зовнішньому аудиті й програмах валідації.
5. Обов’язки Уповноваженої особи можуть бути передані тільки іншій Уповноваженій(им) особі(ам).
6. До обов’язків керівника виробничого відділу належить:
забезпечення виробництва і зберігання продукції згідно із затвердженою документацією для досягнення необхідної якості;
затвердження інструкцій, що стосуються виробничих операцій, і забезпечування їх сурового виконання;
забезпечення оцінювання і підписання виробничих документів уповноваженим на це персоналом;
забезпечення кваліфікованого, технічного обслуговування свого відділу, приміщень і обладнання;
забезпечення проведення відповідної валідації;
забезпечення проведення необхідного первинного і подальшого навчання персоналу свого відділу з урахуванням конкретних потреб.
7. До обов’язків керівника відділу контролю якості належить:
забезпечення роботи підвідомчого відділу, обслуговування його приміщень і обладнання;
схвалення або відхилення (відбракування) вихідної сировини, пакувальних матеріалів, а також проміжної, нерозфасованої і готової продукції;
забезпечення проведення всіх необхідних випробувань та оцінювань відповідних протоколів;
затвердження специфікацій, інструкцій з відбору проб, методів випробування й інших методик з контролю якості;
затвердження кандидатур аналітиків, які залучаються до роботи за договором;
забезпечення кваліфікованого, технічного обслуговування відділу, приміщень і обладнання;
забезпечення проведення відповідної валідації;
забезпечення необхідного первинного і подальшого навчання персоналу свого відділу з урахуванням конкретних потреб.
8. Керівник виробничого відділу і відділу контролю якості, а також керівник відділу забезпечення якості або відділу якості мають деякі загальні або спільно виконувані обов’язки щодо якості, зокрема, стосовно розробки, ефективного впровадження, моніторингу та підтримання системи управління якістю. Ці обов’язки можуть включати:
узгодження письмових методик та інших документів, у тому числі внесення змін;
моніторинг і контроль навколишнього середовища на виробництві;
нагляд за дотриманням гігієни праці на підприємстві;
валідацію процесів;
навчання;
затвердження постачальників матеріалів і нагляд за ними;
затвердження виробників, що виконують роботи за договором (контрактом), а також інших постачальників послуг, пов’язаних із дотриманням вимог належної виробничої практики (аутсорсингова діяльність), і нагляд за ними;
визначення умов зберігання матеріалів і продукції, а також моніторинг за дотриманням цих умов;
зберігання протоколів;
моніторинг дотримання вимог належної виробничої практики;
інспектування, дослідження й відбір проб з метою перевірки чинників, що можуть впливати на якість продукції;
участь у перевірках з боку керівництва продуктивності процесу, якості продукції та системи управління якістю й сприяння їх постійному поліпшенню;
забезпечення своєчасного й ефективного процесу інформування та привернення уваги до розгляду питання якості на відповідних рівнях керівництва.
4. Навчання
1. Виробник повинен забезпечити навчання всього персоналу, обов’язки якого передбачають перебування у виробничих зонах та зонах зберігання або в контрольних лабораторіях (включаючи технічний і обслуговуючий персонал, а також співробітників, які здійснюють прибирання), та іншого персоналу, діяльність якого може вплинути на якість продукції.
2. Окрім основного навчання щодо теорії і практики системи забезпечення якості та належної виробничої практики, кожен прийнятий на роботу співробітник повинен пройти навчання відповідно до закріплених за ним обов’язків. Потрібно також проводити подальше навчання, періодично оцінюючи його практичну ефективність. Навчальні програми повинні затверджуватися відповідно керівником виробництва або керівником відділу контролю якості. Необхідно зберігати протоколи навчання.
3. Персонал, який працює у виробничих зонах, де контамінація становить небезпеку, наприклад у чистих зонах або в зонах, де застосовують сильнодіючі, токсичні, інфікуючі або сенсибілізуючі речовини, повинен пройти спеціальне навчання.
4. Відвідувачі або співробітники, які не пройшли навчання, повинні попередньо пройти інструктаж, зокрема щодо гігієнічних вимог до персоналу і використання ними захисного одягу, та отримати допуск до відповідних приміщень за необхідності та за наявності відповідного супроводу.
5. Під час навчальних занять необхідно детально обговорити систему забезпечення якості, а також усі заходи, що можуть поліпшити її розуміння і впровадження.
5. Гігієнічні вимоги до персоналу
1. Мають бути складені детальні програми з гігієни праці, адаптовані до різних потреб у межах підприємства. Вони мають містити методики, що стосуються здоров’я, дотримання гігієнічних правил і одягу персоналу. Кожен співробітник, обов’язки якого передбачають перебування в зонах виробництва і контролю, повинен розуміти ці методики і суворо їх дотримуватись. Керівний персонал має сприяти розвитку програм із гігієни праці, які необхідно широко обговорювати під час навчальних занять.
2. У разі влаштування на роботу кожен повинен пройти медичний огляд. Виробник відповідає за наявність інструкцій, відповідно до яких забезпечується його інформування про такий стан здоров’я співробітників, який може вплинути на якість продукції. Після першого медичного огляду в подальшому проводиться періодичний огляд, у разі необхідності для роботи або здоров’я персоналу - здійснюється позачерговий огляд.
3. Особи з інфекційними захворюваннями і ушкодженнями на відкритих ділянках тіла не допускаються до виробництва ветеринарних препаратів.
4. Кожна особа, яка входить у виробничі зони, повинна носити захисний одяг, що відповідає виконуваним нею операціям.
5. У виробничих зонах і зонах зберігання заборонено їсти, пити, жувати або курити, а також зберігати їжу, напої, тютюнові вироби або особисті лікарські засоби. Заборонено будь-які дії, що порушують гігієнічні вимоги усередині виробничих зон або в будь-якій іншій зоні, якщо вони можуть негативно вплинути на продукцію.
6. Необхідно уникати прямого контакту між руками оператора і відкритою продукцією та будь-якою частиною обладнання, що контактує з продукцією.
7. Персонал повинен пройти інструктаж із питань гігієни і має бути ознайомлений із застосуванням засобів для миття рук.
3. Приміщення й обладнання
1. Принцип
Приміщення й обладнання необхідно розташовувати, проектувати, конструювати, пристосовувати й експлуатувати таким чином, щоб вони відповідали технологічним операціям, що проводяться. Їхнє розташування і конструкція мають звести до мінімуму ризики помилок і забезпечувати можливість ефективного очищення й обслуговування з метою недопущення перехресної контамінації, накопичення пилу або бруду і будь-яких несприятливих чинників для якості продукції.
2. Загальні вимоги
1. Навколишнє середовище приміщень з огляду на всі заходи для захисту виробництва має становити мінімальний ризик щодо контамінації матеріалів або продукції.
2. Приміщення необхідно належно експлуатувати й обслуговувати, гарантуючи, що ремонт і експлуатація не становитимуть небезпеки для якості продукції. Приміщення необхідно прибирати і дезінфікувати відповідно до письмових методик.
3. Освітлення, температура, вологість і вентиляція мають відповідати призначенню приміщення і не повинні несприятливо впливати (прямо або непрямо) на ветеринарні препарати під час їхнього виробництва і зберігання, на функціонування обладнання.
4. Приміщення мають бути спроектовані й оснащені таким чином, щоб забезпечувати максимальний захист від проникнення до них комах або тварин.
5. Необхідно вжити заходів, що запобігають входу до приміщення сторонніх осіб. Зони виробництва, зберігання і контролю якості не варто використовувати як прохідні для персоналу, який у них не працює.
3. Виробнича зона
1. Для виготовлення певних ветеринарних препаратів, зокрема таких, що сильно сенсибілізують (наприклад, пеніциліни), або біологічних препаратів (наприклад, із живих мікроорганізмів), повинні бути окремі, призначені тільки для цього технічні засоби, щоб звести до мінімуму ризики небезпеки для здоров’я споживачів внаслідок перехресної контамінації. Виготовлення іншої продукції, такої, як деякі антибіотики, гормони, цитотоксини, сильнодіючі ліки, а також продукції не ветеринарного медичного призначення, не варто здійснювати за допомогою тих самих технічних засобів. Для такої продукції у виняткових випадках може бути заснований принцип виробництва за принципом "кампаній" за допомогою тих самих технічних засобів, якщо вжито особливих застережних заходів і проведено необхідну валідацію. Забороняється виробництво отрут технічного призначення, а саме: пестицидів і гербіцидів, у приміщеннях, де виготовляють ветеринарні препарати.
2. Оптимально, щоб планування приміщень було здійснено відповідно до послідовності технологічних операцій і необхідних рівнів чистоти.
3. Щоб звести до мінімуму ризик переплутування різних ветеринарних препаратів або їхніх компонентів, уникнути перехресної контамінації та мінімізувати ризик пропускання або неправильного здійснення будь-якого етапу виробництва або контролю, має бути відповідний робочий простір, а також простір для зберігання в процесі виробництва, що дає змогу упорядковано й логічно розмістити обладнання і матеріали.
4. Там, де на вихідну сировину і первинні пакувальні матеріали, проміжну або нерозфасовану продукцію може впливати навколишнє середовище, внутрішні поверхні (стіни, підлога, стеля) мають бути гладенькими, без щілин і тріщин на стиках, а також легко й ефективно очищатися і за потреби дезінфікуватися; від них не мають відокремлюватися певні частинки.
5. Трубопроводи, освітлювальні прилади, вентиляційні установки й інші системи обслуговування мають бути спроектовані та розташовані таким чином, щоб не було заглиблень, що утруднюють очищення. Якщо можливо, доступ до них для обслуговування має бути поза виробничими зонами.
6. Скидання стічних вод повинно відповідати вимогам правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. Якщо можливо, необхідно уникати відкритих зливальних жолобів; якщо вони необхідні, мають бути неглибокими для полегшення очищення і дезінфекції.
7. Виробничі зони необхідно ефективно провітрювати; в них мають бути засоби для контролю параметрів повітря (включаючи температуру і, де необхідно, вологість і фільтрацію) відповідно до оброблюваної продукції, проведених операцій і зовнішнього навколишнього середовища.
8. Зважування вихідної сировини необхідно здійснювати в окремій кімнаті, призначеній для цього.
9. У разі утворення пилу (наприклад, під час відбору проб, зважування, змішування, а також виробничих операцій, пакування сухої продукції) необхідно вжити спеціальних застережних заходів з метою запобігання перехресній контамінації та полегшення очищення.
10. Приміщення для пакування ветеринарних препаратів мають бути спеціально спроектовані й розташовані таким чином, щоб уникнути плутанини або перехресної контамінації.
11. Виробничі зони мають бути добре освітлені, особливо там, де здійснюється візуальний контроль.
12. Контроль у процесі виробництва можна здійснювати у виробничій зоні, якщо це не створює ризику для технологічного процесу.
4. Складські зони
1. Складські зони мають бути достатньо місткими, щоб забезпечити упорядковане зберігання різних категорій матеріалів і продукції: вихідної сировини, пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої та готової продукції, а також препаратів, що знаходяться у карантині, дозволені для випуску, відбраковані, повернуті або відкликані.
2. Складські зони мають бути спроектовані або пристосовані для забезпечення належних умов зберігання, зокрема чисті й сухі, в них необхідно підтримувати потрібну температуру. Якщо потрібні спеціальні умови (температура, вологість), їх необхідно забезпечувати, перевіряти і контролювати.
3. У місцях приймання і відправлення необхідно забезпечити захист матеріалів і продукції від впливу погодних умов. Зони приймання мають бути спроектовані й обладнані так, щоб тару з продукцією, яка надходить, перед складуванням (за необхідності) можна було очищати.
4. Якщо карантин забезпечується тільки зберіганням продукції в окремих зонах, такі зони мають бути чітко марковані, а доступ туди дозволений тільки уповноваженому на це персоналу. Будь-яка система, що застосовується замість фізичного карантину, має забезпечувати рівноцінну безпеку.
5. Потрібно, щоб була окрема зона для відбору проб вихідної сировини. Якщо відбір проб здійснюється в зоні зберігання, його необхідно проводити таким чином, щоб запобігти контамінації або перехресній контамінації.
6. Для зберігання відбракованих, відкликаних або повернутих матеріалів чи продукції мають бути передбачені окремі зони.
7. Сильнодіючі матеріали або сильнодіючу продукцію необхідно зберігати в безпечних і захищених зонах.
8. Необхідно приділяти особливу увагу безпечному і надійному зберіганню друкованих пакувальних матеріалів, оскільки ці матеріали вважаються критичними для відповідності ветеринарного препарату.
5. Зони контролю якості
1. Лабораторії з контролю якості мають бути відокремлені від виробничих зон. Особливо важливо це для лабораторій із контролю біологічних і мікробіологічних препаратів, а також радіоізотопів, які мають бути відокремлені одні від одних.
2. Приміщення лабораторій з контролю якості повинні відповідати операціям, які в них здійснюються. Щоб уникнути помилок і перехресної контамінації, вони мають бути достатньо просторими. Необхідно виділити належні площі для зберігання зразків і протоколів.
3. Для чутливих приладів, що вимагають захисту від електричних перешкод, вібрації, вологості тощо, використовуються (за необхідності) окремі кімнати.
4. У лабораторіях, де працюють із специфічними субстанціями, такими, як біологічні й радіоактивні зразки, необхідно встановити спеціальні вимоги, передбачені законодавством.