НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
ПОСТАНОВА
| 14.03.2018 № 310 |
Про затвердження Кодексу систем розподілу
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 № 1209 від 24.06.2020 № 717 від 28.04.2021 № 955 від 09.06.2021 № 352 від 26.03.2022 )
Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Кодекс систем розподілу, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17 січня 2013 року № 32 "Про затвердження Правил приєднання електроустановок до електричних мереж" (із змінами).
3. Укладення договорів про надання послуг з розподілу здійснюється після отримання операторами систем розподілу ліцензій на діяльність з розподілу електричної енергії. До початку діяльності з розподілу електричної енергії операторами систем розподілу діють договори, укладені на виконання вимог Закону України "Про електроенергетику".
4. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр", крім вимог щодо прив’язки ліній електропередавання, трансформаторних підстанцій та розподільних пристроїв до географічних даних у Геодезичній інформаційно-технічній системі об’єктів електроенергетики, встановлених пунктом 4.1.38 глави 4.1 розділу IV, які набирають чинності з 01 січня 2019 року, та главою 6.3 розділу VI Кодексу систем розподілу, які набирають чинності з 01 січня 2021 року.
| Голова НКРЕКП | Д. Вовк |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова НКРЕКП
14.03.2018 № 310
КОДЕКС
систем розподілу
( У тексті Кодексу слова "Правила роздрібного ринку", "Замовник", "проект", "проектування", "проектна документація", "проектно-кошторисна документація", "проектні рішення", "проектні дані", "проектні роботи", "проект забудови", "веб-сайт" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Правила роздрібного ринку електричної енергії", "замовник", "проєкт", "проєктування", "проєктна документація", "проєктно-кошторисна документація", "проєктні рішення", "проєктні дані", "проєктні роботи", "проєкт забудови", "вебсайт" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )( У тексті Кодексу слова "План розвитку ОСР" в усіх відмінках замінено абревіатурою "ПРСР" згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
I. Загальні положення
1.1. Цей Кодекс визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.
( Пункт 1.1 розділу I в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )
1.2. Цей Кодекс встановлює базові системні вимоги, спрямовані на забезпечення надійного функціонування і розвитку системи розподілу.
1.3. ОСР та Користувачі, що мають у власності та/або експлуатують електроустановки, приєднані до системи розподілу, мають створити та підтримувати в належному стані технічні та технологічні системи експлуатації своїх електроустановок, а також структуру управління цими системами відповідно до вимог цього Кодексу, інших нормативно-технічних документів та вимог технічної документації заводів-виробників.
1.4. Нормативно-технічні документи з питань функціонування та розвитку системи розподілу, які розробляються (переглядаються) для забезпечення виконання вимог цього Кодексу, затверджуються та/або схвалюється у порядку, встановленому законодавством або іншими нормативно-правовими актами.
( Пункт 1.4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
1.5. Усі нові електроустановки об’єктів системи розподілу та Користувачів, що мають у власності та/або експлуатують електроустановки, приєднані до цієї системи розподілу, без винятку мають повністю відповідати всім вимогам цього Кодексу, застосованим до їх типів обладнання. Новими електроустановками вважаються такі, що не були приєднані до ОЕС України на момент набрання чинності цим Кодексом. Усі інші електроустановки об’єктів розподілу/енергоспоживання вважаються існуючими.
ІІ. Терміни та визначення
2.1. У цьому Кодексі терміни вживаються в таких значеннях:
( Абзац другий пункту 2.1 розділу II виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 717 від 28.04.2021 )
аварійна ситуація - стан об’єкта, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації і який не перейшов в аварію;
аварійне відключення - автоматичне/ручне відключення обладнання (об’єкта електроенергетики) від електричної мережі внаслідок чи для запобігання аварійному режиму роботи або відключення у разі помилкових дій персоналу або пристроїв релейного захисту і автоматики, або несанкціонованого втручання сторонніх осіб;
аварійне розвантаження системи розподілу - примусове зменшення величини споживаної потужності чи потужності, що виробляється, для упередження порушення сталої роботи системи розподілу чи недопущення розвитку аварійної ситуації;
аварійний режим роботи системи розподілу - технологічне порушення, за якого відхилення хоча б одного з експлуатаційних параметрів, що характеризують роботу системи розподілу, виходить за межі гранично допустимих значень;
аварія на об’єкті електроенергетики - небезпечна подія техногенного (з конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних причин тощо) чи природного походження, яка спричинила загибель людей чи створює на об’єкті або території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до пошкодження, виходу з ладу або руйнування будівель, споруд та обладнання, порушення виробничого або технологічного процесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу;
аварія системна - технологічне порушення в режимі роботи усієї або значної частини ОЕС України внаслідок пошкодження (знеструмлення) обладнання електричних мереж та/або втрати генеруючої потужності електростанцій, що призводить до порушення паралельної роботи елементів і частин енергосистеми, її поділу на частини або відділення від неї електростанцій та масового відключення споживачів електричної енергії;
балансування системи розподілу - сукупність дій, що полягає в урівноваженні попиту та пропозиції електричної енергії, що охоплює фізичне балансування в рамках надання послуг з розподілу;
безпека - відсутність недопустимого ризику, пов’язаного з можливістю спричинення шкоди та/або нанесення збитку;
випробування в системі розподілу (далі - випробування) - підготовлений та впроваджений за окремою програмою особливий режим роботи обладнання об’єктів електроенергетики для комплексної перевірки роботоспроможності обладнання, параметрів та показників його роботи в експлуатаційних умовах, оцінки впливів обладнання та конфігурації мережі, що випробовується, на роботу системи розподілу;
випробування в системі розподілу (випробування) - випробування, які ОСР виконує одноосібно на об’єкті системи розподілу або разом із суміжним ОСР на об’єкті системи розподілу, або разом хоча б з одним Користувачем на об’єкті Користувача;
висока напруга (ВН) - напруга, середньоквадратичне номінальне значення якої 35 кВ < Un менше або дорівнює 154 кВ;
вихідні дані для розробки техніко-економічного обґрунтування (далі - ТЕО) вибору схеми приєднання електроустановки до системи розподілу - актуальні на час звернення замовника характеристики та завантаження елементів системи розподілу (по елементах) з урахуванням резерву потужності за укладеними договорами про приєднання, які мають істотне значення для визначення точки/точок забезпечення потужності з урахуванням замовленої категорійності з надійності електропостачання (не менше двох варіантів схем приєднання);
від’єднання електроустановки - послідовність дій, спрямованих на фізичне відокремлення (демонтаж) одного або кількох технологічних елементів електричної мережі для запобігання технічної можливості несанкціонованого розподілу електричної енергії від/до цієї мережі до/від електроустановки;
відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз’єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз’єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки;
договір про надання послуг з розподілу електроенергії - домовленість сторін про доступ до системи розподілу, яка укладається між ОСР, що здійснює розподіл електроенергії на території ліцензованої діяльності, та Користувачем або між ОМСР та Користувачем МСР;
договір про приєднання до електричних мереж (договір про приєднання) - домовленість сторін, яка визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж ОСР, ОМСР або іншого власника електричних мереж (основного споживача);
( Абзац сімнадцятий пункту 2.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 717 від 28.04.2021 )
експлуатація обладнання (виробу, системи) - частина життєвого циклу обладнання, упродовж якої реалізується, підтримується та відновлюється його якість та яка включає в себе використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт, транспортування і зберігання від моменту його виготовлення до моменту виведення з експлуатації;
електрифікація - виконання ОСР комплексу заходів з будівництва та введення в експлуатацію нових електричних мереж (повітряних чи кабельних мереж, підстанцій, розподільних пристроїв тощо) для електрозабезпечення території мікрорайону/кварталу, вулиці у встановленому законодавством про регулювання містобудівної діяльності порядку;
електричні мережі внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника - електричні мережі, які забезпечують живлення електроустановок об'єкта замовника від місця (точки) приєднання до струмоприймачів замовника;
( Пункт 2.1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )
електроустановки інженерного (зовнішнього) електрозабезпечення - електричні мережі (об’єкти), збудовані, реконструйовані чи технічно переоснащені від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника на виконання технічного завдання на проєктування та/або технічних умов;
електроустановки тимчасових об’єктів - електроустановки у складі об’єктів, що визначені законодавством або проєктом як тимчасові;
енерговузол - сукупність об’єктів енергосистеми, що розташовані на обмеженій частині території та об’єднані спільною інфраструктурою;
замовник послуги з приєднання індустріального парку – ініціатор створення індустріального парку або керуюча компанія, які мають намір укласти договір про приєднання з оператором системи розподілу або оператором системи передачі;
( Пункт 2.1 розділу II доповнено новим абзацом двадцять четвертим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 717 від 28.04.2021 )
замовник послуги з приєднання (замовник) - фізична або юридична особа, яка письмово або іншим способом, визначеним цим Кодексом, повідомила ОСР про намір приєднати до електричних мереж новозбудовані електроустановки або змінити технічні параметри діючих електроустановок внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення;
зміна технічних параметрів - збільшення величини дозволеної до використання потужності електроустановки внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення об’єкта, підвищення рівня надійності електрозабезпечення електроустановки, зміна ступеня напруги та/або зміна схеми живлення електроустановки замовника (у тому числі з однофазної на трифазну), що здійснюється з його ініціативи відповідно до цього Кодексу;
користувачі малої системи розподілу (далі – Користувачі МСР) – юридичні або фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, які відпускають або приймають електричну енергію до/з мереж малої системи розподілу для задоволення своїх потреб;
( Пункт 2.1 розділу II доповнено новим абзацом двадцять сьомим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 717 від 28.04.2021 )
контрольний вимір - система заходів, що забезпечує одночасне (у почасовому вимірі) отримання показів активної та реактивної потужності окремих Користувачів, потужності в окремих вузлах системи розподілу та рівнів напруги в характерних точках, а також інших даних щодо схеми електрозабезпечення Користувачів та режиму роботи обладнання;
критерій (N-1) - правило, згідно з яким елементи, що залишаються в роботі в системі розподілу після настання аварійної ситуації, мають бути здатні адаптуватися до нового робочого режиму не перевищуючи межі експлуатаційної безпеки;
мала система розподілу (далі - МСР) - електрична мережа, приєднана до мереж системи розподілу або передачі, якою здійснюється розподіл електричної енергії певній кількості Користувачів та яка є власністю/співвласністю суб’єкта/суб’єктів господарювання і побудована для задоволення потреб цих Користувачів;
мережеві обмеження - нездатність елемента мережі або певного перетину забезпечити передачу електричної енергії в максимальному розрахунковому режимі навантаження (енергогенеруючих потужностей, споживачів або окремих вузлів ОЕС України) із забезпеченням належної стійкої роботи ОЕС України та допустимих струмових навантажень мережевих елементів;
місце (точка) забезпечення потужності (замовленої до приєднання) - місце (точка) в існуючих електричних мережах ОЕС України від якого (якої) ОСР забезпечує розвиток електричних мереж з метою приєднання електроустановки замовника відповідної потужності або приєднання генеруючих потужностей, що визначається згідно з чинними нормативними документами;
( Абзац пункту 2.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
місце приєднання (точка приєднання) електроустановки - існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника, розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки;
надійність - властивість об’єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах експлуатації, технічного обслуговування, зберігання і транспортування;
нестандартне приєднання - приєднання до електричних мереж електроустановки, за умов приєднання якої ступені напруги в точці приєднання та точці забезпечення потужності не збігаються та/або за умови перевищення числових значень для стандартного приєднання, приєднання до електричних мереж суб’єкта господарювання, який не є ОСР;
низька напруга (НН) - напруга, середньоквадратичне номінальне значення якої Un менше або дорівнює 1 кВ;
нормальний режим роботи - режим, за якого система знаходиться в межах операційної безпеки в N-ситуації та після виникнення будь-якої ситуації з переліку аварійних ситуацій, беручи до уваги наслідки наявних коригувальних дій;
об’єкти диспетчеризації - обладнання електроустановок об’єктів електроенергетики, у тому числі пристрої релейного захисту і протиаварійної автоматики (РЗіПА), елементи системи автоматичного регулювання частоти та потужності, автоматизованої системи диспетчерського управління (АСДУ), засоби диспетчерського та технологічного управління (ЗДТУ) тощо, яке перебуває в оперативному управлінні або віданні диспетчерського персоналу;
оперативне відання - категорія диспетчерського управління об’єктом диспетчеризації, стан і режим роботи якого впливає на наявну потужність і резерв потужності електростанцій, режим і надійність роботи електричних мереж ОЕС України загалом, а також настроювання пристроїв РЗіПА, АСДУ, ЗДТУ, коли проведення технологічних операцій щодо зміни його стану та режиму роботи здійснюється з дозволу оперативного працівника відповідного рівня, в оперативному віданні якого перебуває цей об’єкт диспетчеризації;
оперативне розпорядження - письмове розпорядження керівників усіх рівнів організаційної структури централізованої диспетчерської системи оперативно-технологічного управління ОЕС України щодо зміни режимів роботи ОЕС України та експлуатаційного стану об’єктів диспетчеризації або внесення змін до затверджених чинних інструкцій, передане факсимільними або електронними засобами зв’язку;
оперативне управління - категорія диспетчерського управління об’єктом диспетчеризації, коли проведення технологічних операцій щодо зміни його стану та режиму роботи здійснюється безпосередньо оперативним персоналом, в оперативному управлінні якого перебуває цей об’єкт диспетчеризації, або за його оперативними командами підпорядкованим персоналом і потребує координації дій підпорядкованого оперативного персоналу та узгодження їх на декількох об’єктах. Оперативне управління складається з комплексу дій, спрямованих на зміну технологічних режимів роботи та/або оперативного стану обладнання енергооб’єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за його виконанням;
оперативно-технічне обслуговування - безперервна технічна експлуатація електроустановок відповідно до нормативних актів та регламентів із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з дотриманням вимог енергетичної безпеки;
оперативно-технологічне управління ОЕС України - побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об’єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електроенергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб’єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативного розпорядження і контролю за його виконанням;
оператор малої системи розподілу (далі – ОМСР) – юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування малої системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності малої системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;
( Пункт 2.1 розділу II доповнено новим абзацом сорок четвертим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 717 від 28.04.2021 )
перспективне планування системи розподілу - процес, який визначає у довгостроковій перспективі (на 5 років та більше) напрямок розвитку системи розподілу та обсяги інвестицій з метою постійного задоволення потреб споживачів в електричній енергії з дотриманням нормативних показників якості енергії та надійності електрозабезпечення;
підключення - виконання комплексу організаційно-технічних заходів з первинної подачі напруги в точці приєднання на контактні з’єднання електричних мереж замовника та ОСР згідно з проєктною схемою;
план відновлення - підсумковий звід всіх технічних і організаційних заходів, яких необхідно вжити для відновлення системи до нормального стану;
план захисту енергосистеми - підсумковий звід всіх технічних та організаційних заходів, які мають бути вжиті для запобігання поширенню або загостренню аварії в магістральних мережах, щоб уникнути широкого розповсюдження порушення, і режиму погашення;
потужність, замовлена до приєднання - максимальна розрахункова потужність у точці приєднання об’єкта замовника або розрахункова величина збільшення дозволеної до використання потужності (у разі якщо не змінюється схема електрозабезпечення);
протиаварійні заходи - технічні, технологічні та/або організаційні дії із запобігання виникненню і розвитку технологічних порушень, мінімізації негативних наслідків від них та їх шкідливого впливу на людей і навколишнє природне середовище;
резерв потужності електричних мереж (резерв потужності) - різниця між потужністю, передачу якої можуть забезпечити діючі електричні мережі на певній межі балансової належності у відповідний період доби, та найбільшою величиною потужності, що використовується в цей час доби, з урахуванням дозволеної потужності іншим споживачам та потужності, замовленої до приєднання;
ремонт електроустановок об’єктів електроенергетики - комплекс робіт, спрямованих на підтримання або відновлення початкових експлуатаційних характеристик або їх складових;
розвиток електричних мереж - нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об’єктів електроенергетики;
середня напруга (СН) - напруга, середньоквадратичне номінальне значення якої 1 кВ < Un менше або дорівнює 35 кВ;
схема електрозабезпечення - однолінійна схема від точки забезпечення потужності до точки приєднання замовника з позначенням меж балансової належності власників електричних мереж та переліку елементів електричних мереж, які належать різним власникам;
схема перспективного розвитку електроенергетичної системи/електричної мережі - вид проєктної документації, в якій визначено основні заходи з нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення електроенергетичної системи/електричних мереж на встановлену перспективу, що забезпечують її/їх надійне та стале функціонування та електропостачання споживачам електричної енергії нормованої якості, а також визначено необхідні витрати для виконання цих заходів;
територія, що підлягає комплексній забудові - територія забудови нового мікрорайону, кварталу, житлового масиву (комплексу), нової вулиці тощо, на якій з метою забезпечення реалізації громадських інтересів в установленому законодавством порядку здійснюється або планується здійснюватись попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також благоустрій території;
технічне завдання на проєктування - комплекс умов та вимог щодо будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника;
технічне обслуговування - комплекс робіт, спрямованих на підтримання роботоспроможності та запобігання передчасному спрацюванню елементів обладнання під час використання його за призначенням, перебування у резерві чи зберіганні, а також під час транспортування;
технічні умови на приєднання - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, які повинні відповідати його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (виробництво, розподіл, споживання електричної енергії) та є невід’ємним додатком до договору про приєднання;
( Абзац пункту 2.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )
технологічне порушення - порушення в роботі обладнання, об’єкта електроенергетики чи енергосистеми в цілому, яке супроводжується відхиленням хоча б одного з експлуатаційних параметрів від гранично допустимих значень, що призвело або може призвести до зниження надійності роботи, пошкодження, виходу з ладу обладнання, зниження параметрів якості та/або припинення електропостачання або створити загрозу життю та здоров’ю людей чи завдати шкоди навколишньому природному середовищу, або пряме пошкодження (відмова в роботі) обладнання із зазначеними наслідками, яке відбулося внаслідок технічних причин або в результаті дій (у тому числі помилкових) персоналу;
тимчасовий (сезонний) об’єкт - об’єкт, який встановлюється на землях комунальної або державної форми власності на термін не більше 180 календарних днів;
транзитна електроустановка - електроустановка, якою електрична енергія, окрім як власнику цієї електроустановки, розподіляється іншим споживачам електричної енергії та/або ОСР;
якість електричної енергії - сукупність властивостей електричної енергії відповідно до встановлених стандартів, які визначають ступінь її придатності для використання за призначенням.
Інші терміни в цьому Кодексі вживаються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, законах України "Про ринок електричної енергії", "Про індустріальні парки", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", "Про архітектурну діяльність" та Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312.
( Абзац шістдесят п’ятий пункту 2.1 розділу II в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 717 від 28.04.2021 )
2.2. Скорочення, що застосовуються у цьому Кодексі, мають такі значення:
АЧР - автоматика частотного розвантаження;
АЧР-ЧАПВ - автоматичне частотне розвантаження з автоматичним повторним включенням по частоті;
ВДЕ - відновлювані джерела енергії;
ГАВ - графік аварійного відключення споживачів електричної енергії;
ГОЕ - графік обмеження споживання електричної енергії;
ГОП - графік обмеження споживання електричної потужності;
ГПВ - графік погодинного відключення;
МСР - мала система розподілу;
ОМСР - оператор малої системи розподілу;
ОСП - оператор системи передачі;
ОСР - оператор системи розподілу;
ПА - протиаварійна автоматика;
ПОЕМ - Правила охорони електричних мереж, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 (із змінами);
( Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом чотирнадцятим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
ПРСР - План розвитку системи розподілу;
( Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом п'ятнадцятим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
РЗА - релейний захист та автоматика;
САВН - спеціальна автоматика відключення навантаження;
СГАВ - спеціальний графік аварійних відключень.
ІІІ. Правила планування розвитку системи розподілу
3.1. Загальні положення
3.1.1. Цей розділ визначає:
1) процедури, технічні вимоги та обов’язки, пов’язані з плануванням розвитку систем розподілу;
2) принципи та критерії планування розвитку систем розподілу для забезпечення надійного, безпечного та економічно ефективного функціонування систем розподілу та встановлених рівнів показників якості електропостачання;
3) порядок та зобов’язання, що стосуються обміну інформацією для цілей планування між ОСР, Користувачами та замовниками;
4) порядок взаємодії у процесі планування розвитку системи розподілу ОСР з ОСП.
3.1.2. Дія цього розділу поширюється на ОСР, Користувачів та замовників при плануванні та розвитку їх власних електроустановок та/або мереж, якщо це матиме вплив на роботу системи розподілу ОСР.
3.1.3. ОСР повинен планувати та виконувати заходи та проєкти згідно з ПРСР.
Забороняється включати до ПРСР умови щодо покладення будь-яких фінансових зобов'язань на Користувачів або замовників, не передбачених нормативно-правовими актами.
( Пункт 3.1.3 глави 3.1 розділу III в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
3.2. Принципи та критерії перспективного планування
3.2.1. ОСР здійснює довгострокове планування для розвитку системи розподілу, включаючи проведення всіх необхідних досліджень та оцінок/прогнозів. З цією метою ОСР розробляє ПРСР, який подає на схвалення Регулятору згідно з цим Кодексом.
( Пункт 3.2.1 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
3.2.2. ПРСР є документом, який містить необхідні прогнозні обсяги нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення системи розподілу на наступні 5 календарних років із визначенням необхідного для цього обсягу інвестицій та строків виконання відповідних заходів.
3.2.3. Планування розвитку системи розподілу здійснюється з метою:
1) своєчасного забезпечення необхідної пропускної спроможності системи розподілу згідно з наявними та прогнозними потребами Користувачів та замовників (щодо споживання електричної енергії та її відпуску в мережу);
2) забезпечення достатньої пропускної спроможності системи розподілу для потреб Користувачів енерговузлів, що розвиваються (щодо споживання електричної енергії та її відпуску в мережу);
3) забезпечення надійної, безпечної, ефективної експлуатації системи розподілу, відповідності якості електропостачання встановленим вимогам;
4) зниження технологічних витрат електроенергії в елементах системи розподілу та комерційних втрат електроенергії в системі розподілу.
3.2.4. ПРСР корелюється зі схемою перспективного розвитку системи розподілу та формується з урахуванням, зокрема:
1) Енергетичної стратегії України;
2) Плану розвитку системи передачі на наступні 10 років;
3) обґрунтованої необхідності реконструкції та технічного переоснащення електричних мереж ОСР, звернень замовників щодо будівництва;
4) обґрунтованих прогнозів обсягів попиту на електричну енергію та потужність;
5) схем видачі потужності генеруючих одиниць, що виконуються у складі проєктів нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення існуючих об’єктів електроенергетики, приєднаних до системи розподілу;
6) системи зовнішнього електропостачання споживачів потужністю 5 МВА та більше та/або таких, для яких існують особливі вимоги щодо надійності електропостачання;
7) приєднаної до системи розподілу потужності (та перспективи її зміни) виробників електричної енергії, у тому числі які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії;
8) пропускної спроможності мереж системи розподілу;
9) впливу запропонованих заходів на роботу системи передачі згідно з Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 (далі - Кодекс системи передачі);
( Підпункт 9 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )
10) необхідністю забезпечення гнучкості системи розподілу, простоти та економічної ефективності проєктних рішень, ефективного поєднання нових елементів мережі з діючою системою розподілу;
11) планів і схем планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;
12) генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій;
13) екологічних стандартів і нормативів;
14) необхідності забезпечення контролю реактивної потужності на підстанціях 20-110 (150) кВ системи розподілу;
15) впливу управління попитом, зменшення пікових навантажень і заходів зі скорочення витрат електроенергії в електричних мережах системи розподілу;
16) висновків та рекомендацій схеми перспективного розвитку системи розподілу;
17) суспільно значущих громадських заходів, визначених Кабінетом Міністрів України;
18) планового виведення з експлуатації об’єктів електроенергетики, що впливають на роботу системи розподілу.
3.2.5. ОСР здійснює планування розвитку системи розподілу з дотриманням вимог/стандартів щодо:
1) якості електроенергії;
2) безпеки та надійності електропостачання;
3) охорони навколишнього природного середовища.
3.2.6. Категорії заходів з розвитку системи розподілу мають бути направлені, зокрема, на:
1) удосконалення норм безпеки і показників надійності електропостачання (для окремих населених пунктів, великих об’єктів, регіонів тощо) у системі розподілу;
2) підвищення рівня якості електропостачання (безперервність, якість електричної енергії), удосконалення системи їх моніторингу (зокрема апаратними засобами);
3) зниження технологічних витрат електроенергії на її розподіл в електричних мережах та комерційних втрат електроенергії;
4) інтеграцію до системи розподілу розподіленої генерації, у т. ч. виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії;
5) розробку планів розвитку інфраструктури системи розподілу для забезпечення поточного та прогнозного (у разі збільшення) навантаження (будівництво нових елементів, модернізація існуючих об’єктів, збільшення їх потужності тощо);
6) зменшення впливу на навколишнє природне середовище;
7) інтеграцію "споживачів-виробників" та МСР до системи розподілу ОСР;
8) розвиток дистанційно керованих систем розподілу та "інтелектуальних" мереж;
9) упровадження "інтелектуальних" лічильників (у точках, де ОСР є стороною, відповідальною за комерційний облік електричної енергії) та автоматизованих систем обліку відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку);
( Підпункт 9 пункту 3.2.6 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )
10) підвищення енергоефективності роботи розподільних електромереж шляхом їх реконфігурації, автоматизації та підвищення рівня середньої напруги.
3.2.7. При розробці ПРСР мають бути враховані фактори, що впливають на строк проведення відповідних робіт з розвитку системи розподілу, зокрема обсяг та складність запланованих робіт, необхідність здійснення реконструкції електричних мереж у точках приєднання до системи розподілу, час для отримання відповідних дозвільних документів згідно з чинним законодавством України тощо.
3.2.8. ОСР готує ПРСР таким чином, щоб забезпечити поступову (упродовж обґрунтованого періоду часу) відмову від використання мереж напругою 6 кВ (в обґрунтованих випадках) та напругою 3х0,23 кВ у своїй системі розподілу. Вищезазначені рівні напруги мають бути замінені на електроустановки вищого рівня напруги на основі результатів досліджень, проведених ОСР при плануванні розвитку системи розподілу відповідно до вимог, передбачених цим Кодексом.
3.2.9. Проєкти, включені до ПРСР, мають передбачати відповідність вимогам критерію "N-1" для збірних шин ПС 110 кВ та вище без застосування пристроїв ПА. Для інших рівнів напруги такий критерій застосовується відповідно до вимог щодо надійності електропостачання об’єктів або міських конгломерацій.
3.2.10. Безпека та надійність електропостачання забезпечується технічними рішеннями, обраними на основі розрахунків усталених режимів, статичної та динамічної стійкості, струмів короткого замикання, з метою забезпечення живлення навантаження згідно з відповідною категорійністю.
3.2.11. ОСР повинен використовувати сучасне програмне забезпечення для комп’ютерного моделювання та оптимізації топології та режимів роботи системи розподілу.
3.2.12. ОСР повинен мати повну інформацію про технічні характеристики своєї системи розподілу, включаючи дані виробників обладнання та/або дані, підтверджені відповідними актами, дані щодо часу експлуатації тощо.
3.3. Зміст ПРСР
3.3.1. ПРСР має містити:
1) фактичні та прогнозні обсяги попиту на електричну енергію та потужність у системі розподілу, обсяги розподілу (у т. ч. транзиту) електричної енергії мережами ОСР;
2) фактичні та обґрунтовані прогнозні обсяги відпуску електричної енергії виробників електричної енергії, приєднаних до системи розподілу (визначені, де необхідно, у координації з ОСП);
3) пооб’єктний перелік проєктів з нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення елементів системи розподілу рівня напруги 20 кВ і вище та узагальнений перелік заходів для рівня напруги нижче 20 кВ із прив’язкою до відповідних районів та зазначенням відповідного обсягу інвестицій і строків виконання впродовж наступних 5 календарних років;
4) заплановані та прогнозні рівні потужності в кожній точці приєднання системи розподілу до системи передачі та до систем розподілу інших ОСР та/або збільшення потужності для існуючих точок приєднання;
5) заходи з будівництва об’єктів системи розподілу, включаючи засоби РЗА, ПА і зв’язку, потреба в яких визначена ОСП відповідно до вимог підтримання належного рівня операційної безпеки;
6) інформацію щодо нових електроустановок виробництва електричної енергії, які мають бути приєднані до системи розподілу (на основі заяв про приєднання та іншої інформації, наявної в ОСР);
7) дані щодо прогнозної потужності приєднання нових електроустановок (на основі заяв про приєднання та доступної потужності в точках забезпечення потужності);
8) дані щодо потужності в енерговузлах системи розподілу, ураховуючи формування переліку елементів мережі, що спричиняють обмеження та/або неналежну якість електропостачання споживачів, які потребують виконання заходів щодо підсилення з метою забезпечення інтеграції нового навантаження та виробництва до системи розподілу;
9) дані щодо завантаження електричних мереж напругою 20 кВ та вище в характерні періоди їх роботи для нормальних та ремонтних режимів;
10) інформацію (фактичні та заплановані рівні показників) щодо якості електропостачання (комерційна якість послуг, надійність (безперервність) та якість електроенергії) та заходів, направлених на її підвищення;
11) інформацію щодо розміщення пристроїв фіксації/аналізу показників якості електроенергії та планів щодо їх встановлення;
12) інформацію щодо запланованого виведення обладнання системи розподілу з експлуатації та оцінку впливу такого виведення;
13) плани в частині заходів з компенсації реактивної потужності;
14) плани в частині улаштування "інтелектуального" обліку електричної енергії;
15) фактичні та прогнозні витрати електроенергії в системі розподілу та заходи, направлені на їх зниження;
16) плани щодо реконструкції електричних мереж у точках забезпечення потужності або створення нових точок забезпечення потужності із зазначенням резервів потужності, які створюються при реалізації цих планів для можливості приєднання нових замовників;
17) аналіз витрат та вигод (з урахуванням техніко-економічних показників) проєктів з розвитку системи розподілу.
3.3.2. Заходи з розвитку системи розподілу, що виконуються в рамках виконання Плану розвитку системи передачі на наступні 10 років та/або інших стратегічних документів України, мають бути зазначені окремо.
3.3.3. Кожен проєкт та/або захід, що передбачається в ПРСР, повинен бути віднесений до однієї або більше категорій, зазначених у пункті 3.2.6 глави 3.2 цього розділу.
3.3.4. До ПРСР також додаються:
1) схема електричних з’єднань мереж напругою 20 кВ та вище, для року, що передує першому року планового періоду, та останнього року планового періоду;
( Підпункт 1 пункту 3.3.4 глави 3.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
2) схема нормального режиму електричної мережі напругою 20 кВ та вище;
3) схема заміщення для розрахунку струмів короткого замикання та величини струму короткого замикання для кожного енерговузла (елемента) електричних мереж;
4) аналіз досліджених режимів з урахуванням існуючого та прогнозного завантаження системи розподілу;
5) розрахункові схеми нормальних, аварійних, ремонтно-аварійних режимів роботи електричної мережі для таких характерних режимів:
максимуму навантаження під час зимового періоду;
мінімуму навантаження під час зимового періоду;
денного зниження навантаження під час зимового періоду;
максимуму навантаження під час літнього періоду;
мінімуму навантаження під час літнього періоду;
денного зниження навантаження під час літнього періоду.
( Пункт 3.3.4 глави 3.3 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 955 від 09.06.2021 )
3.4. Порядок підготовки Плану розвитку системи розподілу
3.4.1. ПРСР розробляється на п’ятирічний період та має щорічно актуалізуватися. Цей процес включає проведення всіх необхідних досліджень і оцінок.
3.4.2. При розробці заходів та проєктів Плану розвитку систем розподілу ОСР повинен забезпечити узгодженість із Планом розвитку системи передачі на наступні 10 років і отримати відповідний письмовий висновок від ОСП.
ОСП повинен здійснити аналіз отриманих від ОСР проєктів планів розвитку систем розподілу на наступні 5 років щодо частин цих планів, що відносяться до розвитку електричних мереж 110 (150) кВ, на відповідність Плану та надати ОСР висновки (з обґрунтованими пропозиціями та зауваженнями щодо необхідності коригування у випадку невідповідності) протягом 20 робочих днів з дати отримання їх від ОСР.
( Пункт 3.4.2 глави 3.4 розділу III в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )
3.4.3. Проєкт ПРСР не пізніше ніж за 30 робочих днів до подання на схвалення Регулятору оприлюднюється на офіційному вебсайті ОСР у мережі Інтернет та проходить процедуру відкритих обговорень із залученням представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Користувачі, місцеві органи влади, інші заінтересовані сторони мають право подавати зауваження та пропозиції до проєкту ПРСР. ОСР розглядає отримані пропозиції та зауваження та приймає рішення щодо їх урахування або відхилення з наданням відповідного обґрунтування. Доопрацьований за підсумками відкритих обговорень проєкт ПРСР оприлюднюється ОСР на офіційному вебсайті в мережі Інтернет разом з отриманими пропозиціями/зауваженнями та результатами їх розгляду.
( Пункт 3.4.3 глави 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
3.4.4. ОСР повинен не пізніше ніж за 2 місяці до подачі на схвалення Регулятору направити проєкт ПРСР на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та іншим заінтересованим сторонам для отримання їх коментарів та пропозицій/зауважень і подати його разом з висновком ОСП на схвалення Регулятору не пізніше 01 червня року, що передує прогнозному п’ятирічному періоду, в електронній формі (у форматі pdf).
( Пункт 3.4.4 глави 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
3.4.5. У разі отримання від Регулятора зауважень та пропозицій до проєкту ПРСР упродовж календарного місяця ОСР повинен доопрацювати проєкт ПРСР та подати Регулятору оновлений ПРСР з відповідним обґрунтуванням.
3.4.6. Зміни до ПРСР можуть вноситись, як правило, не більше ніж один раз на рік на загальних засадах згідно з цим розділом.
( Пункт 3.4.6 глави 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
3.4.7. ПРСР після схвалення Регулятором є обов'язковим для виконання ОСР. Регулятор здійснює контроль за виконанням ОСР схваленого ПРСР.
( Пункт 3.4.7 глави 3.4 розділу III в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
3.4.8. ОСР розробляє інвестиційну програму на підставі ПРСР та подає її Регулятору разом із розрахунком тарифу на послуги з розподілу на відповідний регуляторний період. Розробка інвестиційної програми здійснюється ОСР згідно з Порядком формування інвестиційних програм ліцензіатів з розподілу електричної енергії, затвердженим Регулятором.
3.4.9. ПРСР не пізніше ніж через 5 робочих днів після його схвалення Регулятором оприлюднюється на офіційному вебсайті ОСР в мережі Інтернет та зберігається на ньому протягом строку його дії та не менше 3 років після закінчення його дії.
( Пункт 3.4.9 глави 3.4 розділу III в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
3.4.10. Оприлюдненню також підлягають схемні та технічні рішення (з урахуванням питань конфіденційності) щодо проєктів з приєднання замовників до систем розподілу, по яких визначені на договірних засадах терміни реалізації проєктів та передбачається створення резерву потужності для додаткових приєднань замовників.
3.4.11. Оприлюднена інформація щодо визначення шляхів забезпечення попиту на електричну енергію відповідними обсягами нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення систем розподілу надає можливість потенційним замовникам оцінити бізнесові та виробничі ризики, але не може використовуватися як вихідні дані для проєктування об’єктів зовнішнього електрозабезпечення.
3.5. Дослідження, що виконуються при плануванні розвитку системи розподілу
3.5.1. ОСР повинен проводити періодичні дослідження (щонайменше один раз на рік) потенційного впливу на систему розподілу запланованих приєднань та заходів, передбачених з метою виконання стратегічних проєктів і покриття прогнозів споживання (навантаження), для забезпечення надійного функціонування системи розподілу і належного дотримання показників якості послуг.
3.5.2. Дослідження, що проводяться ОСР, повинні містити:
1) схему перспективного розвитку системи розподілу - вид проєктної документації, в якій у графічному та табличному вигляді відображені мережі 20 кВ та вище в різних експлуатаційних режимах. Ця документація має містити аналіз досліджених режимів з урахуванням існуючого завантаження та рекомендації стосовно заходів з нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення системи розподілу на десятирічний період, що забезпечують її надійне та стале функціонування та електропостачання споживачів електричною енергією нормованої якості, а також визначення необхідних витрат для виконання цих заходів. Схема перспективного розвитку системи розподілу може бути скоригована та уточнена за рішенням ОСР, але не рідше ніж один раз на 5 років;