Щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування суми боргу, пені та штрафів з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 18.02.2019 №581/П/99-99-13-01-04-14/ІПК
Остання редакція від 18.02.2019. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 18.02.2019

Номер 581/П/99-99-13-01-04-14/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
18.02.2019 N 581/П/99-99-13-01-04-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), розглянула Ваші запити про надання індивідуальної податкової консультації щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування суми боргу, пені та штрафів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Відповідно до п. 177. 4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема, належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених Законом України від 08.07.2010 р. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Пунктом другим частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиний внесок, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Ставка єдиного внеску становить 22 відс. до бази нарахування, визначеної статтею 7 Закону N 2464 (частина п'ята ст. 8 Закону N 2464).
Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону N 2464 встановлено, що фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Разом з тим, звіт самі за себе фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування подають один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік (п. 2 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435).
Згідно з п. 3 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449(із змінами і доповненнями) остаточне обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється за календарний рік на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску (п. 4 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону N 2464).
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом N 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону N 2464).
Платники єдиного внеску у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону N 2464.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя ст. 25 Закону N 2464).
Відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону N 2464 строк давності щодо нарахування єдиного внеску, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Таким чином, до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування включається сума єдиного внеску, сплачена протягом звітного року в розмірі і порядку передбаченому Законом N 2464. При цьому віднесення до витрат сум сплаченої заборгованості з єдиного внеску та сум пені і штрафних санкцій нормами ПКУ не передбачено.
Відповідно п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
18.02.2019 N 581/П/99-99-13-01-04-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), розглянула Ваші запити про надання індивідуальної податкової консультації щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування суми боргу, пені та штрафів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Відповідно до п. 177. 4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема, належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених Законом України від 08.07.2010 р. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Пунктом другим частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.