Про застосування механізму заборони повернення та звільнення від сплати ввізного мита

У зв'язку зі зверненнями митниць ДФС та експортерів щодо застосування механізму заборони повернення та звільнення від сплати ввізного мита під час видачі сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 або оформлення декларацій інвойсів (походження) при реекспорті продуктів переробки, передбаченого протоколами про правила визначення походження товарів, які є невід'ємною частиною угод про вільну торгівлю, укладених Україною з країнами ЄС, ЄАВТ (Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація), Республікою Македонією, Республікою Чорногорією (далі - правила походження), повідомляємо таке.

Механізм заборони повернення та звільнення від сплати ввізного мита у торгівлі з країнами ЄС встановлено статтею 15 Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони від 27.06.2014.

Цією статтею встановлено такі вимоги:

1. Матеріали іншого походження, використані у виробництві товарів, що походять з Європейського Союзу або України, для яких видається або складається підтвердження походження згідно з положеннями Розділу V цього Протоколу, не можуть бути предметом повернення мита або звільнення від сплати мита будь-якого типу в Європейському Союзі або Україні.

2. Заборона в пункті 1 стосується будь-якої домовленості про повне чи часткове відшкодування, звільнення від сплати чи неплатіж мита й митних зборів, які мають еквівалентну дію, застосовних у Європейському Союзі або Україні до матеріалів, які використовуються у виробництві, якщо таке відшкодування, звільнення від сплати чи неплатіж застосовується, формально чи фактично, коли товари, вироблені з цих матеріалів, експортуються, а не коли вони залишаються для використання в цій країні.

3. Експортер товарів, на які поширюється підтвердження походження, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів надати всі належні документи на підтвердження того, що мито, сплачене за матеріали іншого походження, використані у виробництві цих товарів, не було повернене, і що всі митні платежі та збори, що мають еквівалентний ефект, які мають бути сплачені за такі матеріали, дійсно сплачені.

4. Положення пунктів 1-3 цієї статті також застосовуються до пакування в розумінні статті 8(2) цього Протоколу, аксесуарів, запасних частин і знарядь у розумінні статті 9 і товарів у складі набору в розумінні статті 10 цього Протоколу, коли ці елементи мають інше походження.

5. Положення пунктів 1-4 цієї статті повинні застосовуватися до матеріалів лише того типу, до якого застосовується ця Угода.

Тобто при видачі сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 на продукти переробки, які набули статусу українського походження, в експортера виникає обов'язок зі сплати ввізного мита на матеріали іншого походження, які були поміщені у митний режим переробки на митній території України та використані для виготовлення продуктів переробки.

Аналогічні вимоги містяться в угодах про вільну торгівлю з країнами ЄАВТ, Республікою Чорногорією та Республікою Македонією, зокрема це:

стаття 16 Додатка IV "Протокол про правила визначення походження" до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24.06.2010 ;

стаття 15 Додатка II "Правила визначення походження та методи адміністративного співробітництва" до Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії від 18.11.2011 ;

стаття 14 Протоколу C "Про визначення правил країни походження товарів та методи адміністративного співробітництва" до Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18.01.2001 .

Відповідно до пункту 1 статті 16 Протоколу 1 товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу, відповідно, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до Протоколу 1; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) Протоколу 1 , декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс, надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Пунктом 2 статті 22 Протоколу 1 встановлено, що декларація інвойс може бути складена, якщо товари, що розглядаються, можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) Протоколу 1, може бути складена затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу або експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Обов'язок зі сплати ввізного мита на матеріали іншого походження, які були поміщені у митний режим переробки на митній території України та використані для виготовлення продуктів переробки, виникає на момент подання експортером:

заяви на видачу сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950 "Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1", або митної декларації на реекспорт продуктів переробки - у разі складення експортером декларації інвойс (походження).

До графи 44 митної декларації на реекспорт продуктів переробки вносяться коди документів про походження товарів (у справах митниці ДФС залишаються (електронні) копії сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 або декларацій інвойсів (походження).

Платником ввізного мита є експортер або його уповноважена особа, яким митницею ДФС видається сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1, або експортер, яким оформлюється декларація інвойс (походження).

Сплата ввізного мита за матеріали іншого походження, які було поміщено у митний режим переробки на митній території України, здійснюється шляхом оформлення:

додаткової митної декларації, передбаченої частиною першою статті 261 Митного кодексу України , до митної декларації, за якою матеріали іншого походження було поміщено у митний режим переробки на митній території України та використано для виготовлення продуктів переробки, або оформлення аркуша коригування до митної декларації, за якою було поміщено в митний режим переробки на митній території України матеріали іншого походження, згідно з Порядком оформлення аркуша коригування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145 "Про затвердження Порядку оформлення аркуша коригування та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державної митної служби України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307.

При цьому зазначаємо, якщо перша сплата здійснювалась із застосуванням додаткової митної декларації ( аркуша коригування), то і наступні сплати здійснюються таким же чином.

При цьому заповнення такої додаткової митної декларації (тип "ІМ51ДМ") здійснюється у порядку, встановленому для митного режиму переробки на митній території України, з урахуванням таких особливостей:

у графі 40 МД зазначаються відомості про МД, за якою товари помішувались у митний режим переробки на митній території України, до якої подається МД типу "ІМ51ДМ";

у графі 45 МД зазначаються відомості про митну вартість товарів, визначену на дату поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України;

у графі 47 МД відомості про нарахування ввізного мита зазначаються двома або трьома окремими рядками, а саме:

загальна сума ввізного мита, розрахована при поміщенні товарів у митний режим переробки на митній території України та на яку надавалось звільнення від оподаткування у зв'язку з поміщенням товару в цей митний режим (до внесення змін до Класифікатора способів розрахунку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій", застосовується код способу розрахунку "73");

сума мита, що сплачується за відповідною МД типу "ІМ51ДМ" за кодом способу розрахунку "01";

сума мита, сплачена за МД типу "ІМ51ДМ" (у випадку подання другої та наступних МД типу "ІМ51ДМ" у зв'язку з виданням сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або оформленням декларації інвойс (походження)), за кодом способу розрахунку "70", наприклад:

При цьому звертаємо увагу, що обов'язок зі сплати ввізного мита не поширюється на матеріали походженням з України та з країн ЄС, ЄАВТ, СНД (крім Російської Федерації), Грузії, Македонії, Чорногорії, Канади, з якими Україною укладено угоди про вільну торгівлю, за умови їх документального підтвердження походження у порядку, передбаченому цими угодами.

Митницям ДФС довести вказану інформацію до експортерів та забезпечити дотримання ними вимог заборони повернення або звільнення від сплати ввізного мита, встановленого правилами походження до угод.