Під час проведення медичного огляду визначається стан здоров’я та проводиться тілесний огляд кожного військовослужбовця, перевіряються пульс й артеріальний тиск.
IV. Розвід патрулів
1. Розвід патрулів проводиться з метою перевірки їх готовності до виконання завдань патрулювання, переходу у підпорядкування новопризначеному оперативному черговому органу управління Служби правопорядку, віддання їм наказу на несення служби та надання патрулям права виконувати завдання.
2. Перед проведенням розводу посадова особа органу управління Служби правопорядку, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, доводить до відома новопризначеного оперативного чергового органу управління Служби правопорядку кількість патрулів, гарнізони, у яких патрулі нестимуть службу протягом доби, їх маршрути патрулювання, порядок та час несення на них служби, особливі обов’язки патрулів на маршрутах патрулювання, порядок підтримання зв’язку з іншими начальниками патрулів, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, оперативним черговим органу Національної поліції, підрозділів Національної гвардії України, порядок слідування до місця несення служби та у зворотному напрямку, а також послідовність і порядок переміщення з одного маршруту на інший.
3. Після прибуття на місце розводу кожен начальник патруля доповідає помічнику оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (наприклад: "Товаришу майоре, патруль номер один на розвід прибув у повному складі. Начальник патруля прапорщик Хоруженко").
Помічник оперативного чергового органу управління Служби правопорядку шикує особовий склад патрулів. Начальники патрулів стають у першій шерензі, а патрульні шикуються в колону по одному за своїм начальником патруля. Автомобілі з водіями розташовуються у відведеному для них місці. Розвід патрулів проводиться згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
4. Оперативний черговий органу управління Служби правопорядку під час розводу зобов’язаний:
з’ясувати стан здоров’я особового складу патруля та інші обставини, які можуть заважати виконанню завдань патрулювання;
перевірити знання особовим складом патруля своїх прав та обов’язків, маршрутів патрулювання й особливих обов’язків на маршрутах патрулювання, порядку організації взаємодії та підтримання зв’язку з іншими начальниками патрулів, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, оперативним черговим органу Національної поліції, підрозділів Національної гвардії України, порядку слідування до місця несення служби та у зворотному напрямку, а також послідовності і порядку переміщення з одного маршруту на інший;
перевірити зовнішній вигляд особового складу патруля, особливу увагу звернути на відповідність форми одягу вимогам нормативно-правових актів, справність вогнепальної зброї, спеціальних засобів та правильність їх розміщення і дати вказівки щодо усунення виявлених недоліків (у разі потреби);
визначити час надання доповідей начальниками патрулів про результати патрулювання.
Після перевірки готовності особового складу до несення патрульно-постової служби оперативний черговий органу управління Служби правопорядку віддає наказ на виконання завдань патрулювання (наприклад: "Наказую заступити на визначені маршрути патрулювання для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місті (назва). Під час виконання завдань патрулювання суворо дотримуватися законності, бути пильними, проявляти високу культуру, бути справедливими і ввічливими при зверненні до військовослужбовців, не допускати порушень правил патрулювання і військової дисципліни. Службу нести з __ до __ години").
5. Після проведення розводу патрулі відбувають до місць несення служби у пішому порядку, на автомобілі або громадським транспортом.
6. Із прибуттям на місце несення служби патруль здійснює обхід (об’їзд) маршруту патрулювання, з’ясовує стан громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців, налагоджує взаємодію з іншими патрулями (у тому числі на автомобілях), патрульними нарядами Національної поліції, підрозділів Національної гвардії України та доповідає оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) про стан справ на маршруті патрулювання.
7. Патрулі, призначені для несення служби на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах та аеропортах, також організовують взаємодію з відповідними військовими комендантами на транспорті.
V. Організація контролю за несенням патрульно-постової служби та заходів з методичної підготовки
1. Контроль за організацією та несенням патрульно-постової служби є важливим засобом зміцнення військової дисципліни серед особового складу та забезпечення високої активності патрулів у боротьбі з правопорушеннями у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях. Контроль здійснюється шляхом проведення відповідними посадовими особами Служби правопорядку планових (раптових) перевірок несення служби патрулями.
2. Перевірка несення служби патрулями здійснюється:
посадовими особами Головного управління Служби правопорядку, органів управління Служби правопорядку – під час роботи в підпорядкованих органах управління (військових частинах) Служби правопорядку;
начальниками органів управління та командирами військових частин Служби правопорядку – не рідше одного разу на місяць;
заступниками начальників органів управління та командирів військових частин Служби правопорядку – не рідше двох разів на місяць;
начальниками підрозділів Служби правопорядку в гарнізоні та їх заступниками, посадовими особами, які відповідають за організацію патрульно-постової служби, – не рідше одного разу на тиждень;
командирами підрозділів Служби правопорядку, від яких призначено патруль, – не рідше двох разів на тиждень.
Перевірці підлягають усі патрулі Служби правопорядку, які несуть службу протягом доби.
3. Перевірки несення служби патрулями проводяться згідно з графіками.
Графік перевірки несення служби патрулями складається на місяць у штабі органу управління (військової частини) Служби правопорядку, підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні. Графік підписується начальником штабу органу управління (військової частини) Служби правопорядку, посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні та затверджується начальником органу управління (командиром військової частини) Служби правопорядку, начальником підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні. Графіки перевірки зберігаються в штабі органу управління (військової частини) Служби правопорядку, підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні протягом року, який настає за поточним.
4. Особи, які перевіряють несення служби патрулями, зобов’язані знати оперативну обстановку на маршрутах патрулювання, об’єктивно оцінювати якість несення служби, не допускаючи послаблень і спрощень, а також надавати методичні рекомендації військовослужбовцям щодо виконання завдань патрулювання та дій у складній обстановці.
5. Під час здійснення перевірки перевіряючий зобов’язаний відрекомендуватись, надати посвідчення особи та разове посвідчення на право перевірки патруля, видане органом управління (військовою частиною) Служби правопорядку, від якого (якої) призначений патруль. Про прибуття перевіряючого начальник патруля негайно за допомогою засобів зв’язку доповідає оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (начальнику підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
6. Без разового посвідчення на право перевірки патруля патруль Служби правопорядку мають право перевіряти:
посадова особа Головного управління Служби правопорядку (за наявності відповідного припису, підписаного начальником Головного управління Служби правопорядку);
начальник відповідного органу управління, командир військової частини Служби правопорядку, начальник підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні та їхні заступники;
посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби;
командир підрозділу Служби правопорядку, від якого призначено патруль.
7. За вимогою особи, яка призначена для перевірки виконання завдань патрулями, начальник патруля доповідає про обстановку на території маршруту і відповідає на поставлені запитання.
8. За відсутності патруля на маршруті патрулювання посадова особа, яка призначена для перевірки, зобов’язана негайно з’ясувати причини та особисто або через оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (начальника підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) встановити його місцезнаходження.
9. Під час перевірки несення служби патрулями перевіряються:
наявність особового складу патруля на маршруті патрулювання;
наявність та стан спеціальних засобів (вогнепальної зброї та боєприпасів до неї), засобів зв’язку;
зовнішній вигляд особового складу патруля, додержання ним військової дисципліни та ввічливості;
знання начальником патруля і патрульними вимог нормативно-правових актів, своїх прав та обов’язків, уміння застосовувати їх у практичній діяльності, знання оперативної обстановки, яка склалася в районі несення служби, та особливостей несення служби на маршруті;
порядок організації зв’язку та взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), оперативним черговим органу Національної поліції та патрульними нарядами Національної поліції і підрозділів Національної гвардії України;
наявність у начальника патруля і патрульних службових документів та майна, що визначені пунктом 8 розділу VI цієї Інструкції;
правильність оформлення списку військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення (додаток 8), та матеріалів про адміністративні правопорушення;
наявність фотокарток або словесних портретів військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину (установу) і на цей час розшукуються в зоні діяльності органу управління Служби правопорядку;
використання за призначенням закріпленого транспортного засобу (у разі якщо патруль несе службу на автомобілі), наявність документів на транспортний засіб.
10. У разі встановлення під час проведення перевірки недоліків у несенні служби перевіряючий зобов’язаний на місці вжити заходів стосовно їх усунення. За неможливості їх усунення на місці вживаються заходи щодо відсторонення особового складу від несення служби та його заміни.
11. Забороняється перевіряти несення служби патрулями із застосуванням дій, які можуть призвести до нещасного випадку або небажаних наслідків (відбирання спеціальних засобів, інсценування правопорушення тощо).
12. Про результати перевірки несення служби патрулями на зворотному боці списку військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення, перевіряючий робить відповідний запис з переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів. Результати перевірки доводяться до відома відповідних командирів (начальників), а також використовуються під час здійснення контролю за перевіркою несення служби патрулями, проведення інструктажів та підбиття підсумків несення служби патрулями.
Зазначені списки здаються начальниками патрулів після закінчення несення служби посадовій особі, відповідальній за організацію патрульно-постової служби, та в подальшому підшиваються і зберігаються у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні) протягом року, який настає за поточним роком.
Дані на військовослужбовців, яким зроблено зауваження або яких затримано патрулем за вчинення правопорушень, заносяться посадовою особою, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, до книги обліку військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення (додаток 9). Зазначена книга зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах протягом трьох років після її закінчення та знищується в установленому порядку.
13. Начальник органу управління (командир військової частини) Служби правопорядку, начальник підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні здійснюють щоденний контроль за своєчасною перевіркою несення служби кожним патрулем та один раз на місяць контролюють здійснення перевірок патрулів своїми заступниками.
14. Підбиття підсумків несення служби з особовим складом патруля Служби правопорядку здійснюється у день його зміни посадовою особою, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, у години, що визначені розпорядком дня органу управління Служби правопорядку.
15. Стан перевірок несення служби патрулями розглядається не рідше одного разу на місяць на службових нарадах керівного складу органу управління (військової частини) Служби правопорядку, офіцерів підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні.
16. Інструкторсько-методичні заняття з питань організації патрульно-постової служби проводяться під керівництвом:
начальника Центрального управління Служби правопорядку (по м. Києву і Київській області) – військового коменданта (м. Київ), начальників територіальних управлінь – з начальниками зональних відділів (відділень), командирами військових частин Служби правопорядку та їх заступниками, начальниками підрозділів Служби правопорядку в гарнізонах, офіцерами підпорядкованого штабу – один раз протягом року;
начальників зональних відділів (відділень) та командирів військових частин Служби правопорядку – з командирами підрозділів, їх заступниками та офіцерами підпорядкованого штабу – один раз протягом року;
посадових осіб, які відповідають за організацію патрульно-постової служби, – з усіма категоріями військовослужбовців, які залучаються до несення патрульно-постової служби та які беруть участь у підготовці патрульних, – один раз на півроку.
Інструкторсько-методичні заняття проводяться на базі органів управління (військових частин), підрозділів Служби правопорядку, які за підсумками року мають негативні показники за предметами фахової підготовки та порушення в організації патрульно-постової служби.
Облік проведених інструкторсько-методичних занять ведеться в журналі обліку проведених занять з патрулем.
Плани-конспекти та журнали обліку проведених занять зберігаються в штабі органу управління (військової частини) Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні).
17. Огляди-конкурси на кращі організацію та стан патрульно-постової служби проводяться комісіями зі складанням актів за їх результатами та з виданням організаційних і підсумкових наказів під керівництвом начальника Центрального управління Служби правопорядку (по м. Києву і Київській області) – військового коменданта (м. Київ), начальників територіальних управлінь Служби правопорядку – один раз на 2 роки.
Один раз на навчальний рік організовується проведення змагань в органах управління Служби правопорядку на кращий підрозділ з несення патрульно-постової служби. Під час змагань оцінюються знання військовослужбовцями вимог нормативно-правових актів, обов’язків та інструкцій патрулів, матеріальної частини вогнепальної зброї, правил застосування спеціальних засобів та заходів безпеки під час поводження з ними, вміння діяти у позаштатних ситуаціях.
Змагання плануються і проводяться під час занять з бойової підготовки, спортивно-масових заходів. Практичне виконання обов’язків оцінюється за результатами перевірки несення служби в патрулі.
VI. Загальні обов’язки особового складу патруля
1. Під час несення патрульно-постової служби особовий склад патруля підпорядковується начальнику органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), оперативному черговому органу управління Служби правопорядку, а також командиру військової частини (підрозділу Служби правопорядку) у разі, якщо патруль призначений від військової частини (підрозділу) Служби правопорядку.
2. Начальник патруля відповідає за правильне несення служби патрульними, підтримання правопорядку та військової дисципліни на маршруті патрулювання військовослужбовцями, а також дотримання вимог законодавства у разі застосування заходів адміністративного примусу.
Під час несення служби начальник патруля керується вимогами статті 53 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
Начальник патруля зобов’язаний:
з’ясувати завдання та особливості їх виконання на відповідних маршрутах патрулювання;
знати прилеглі до маршруту патрулювання вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші найкоротші шляхи руху на випадок переслідування порушника, а також порядок взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), патрульними нарядами Національної поліції та підрозділів Національної гвардії України;
стежити за поведінкою військовослужбовців, за потреби перевіряти їх документи, робити зауваження військовослужбовцям, які вчинили або вчиняють правопорушення (адміністративне правопорушення, порушення військової дисципліни, у тому числі порушення правил носіння військової форми одягу), та вимагати від них припинення вчинення правопорушення, у тому числі приведення форми одягу у відповідність до вимог нормативно-правових актів;
дотримуватись законності під час застосування до військовослужбовців, які вчинили або вчиняють правопорушення, заходів адміністративного примусу. Перед застосуванням заходів адміністративного примусу роз’яснювати, згідно з яким нормативним актом і за яке порушення вони застосовуються;
вилучати у затриманих військовослужбовців предмети та документи, що можуть бути речовими доказами або є небезпечними для оточуючих, та здавати їх на зберігання оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні);
не допускати протиправних дій відносно затриманих з боку особового складу патруля (нанесення образ, тілесних ушкоджень, втрата або привласнення особистих речей затриманого тощо);
під час проведення суспільно-політичних та інших заходів у районі маршруту патрулювання не втручатися в дії місцевого населення, перебувати на відстані і періодично доповідати оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) про орієнтовну кількість учасників заходу, з якою метою захід організований, про зміст висловлювань і плакатів;
надавати у межах наявних можливостей невідкладну (у тому числі медичну) допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров’я стані;
після закінчення патрулювання прибути до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), доповісти оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (начальнику підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) про завершення патрулювання, здати вогнепальну зброю, боєприпаси, спеціальні засоби, засоби зв’язку та документи начальника патруля.
Начальник патруля на автомобілі, крім вищезазначеного, зобов’язаний:
неухильно дотримуватися встановленого порядку збереження вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів;
дотримуватися порядку посадки/висадки в автомобіль/з автомобіля осіб, яких затримано;
дотримуватися вимог правил дорожнього руху та порядку використання транспортних засобів під час патрулювання.
3. Під час несення служби патрульний виконує обов’язки згідно з вимогами статті 54 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
Патрульний зобов’язаний:
знати обов’язки патрульного, порядок застосування до військовослужбовців, які вчинили або вчиняють правопорушення, заходів адміністративного примусу;
не дозволяти затриманим відходити від начальника патруля без його дозволу;
отримавши від начальника патруля наказ про супроводження затриманих до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), доставити затриманих осіб до оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (посадової особи підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні);
надавати у межах наявних можливостей невідкладну (у тому числі медичну) допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров’я стані;
після закінчення патрулювання та прибуття до свого підрозділу здати вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби черговому підрозділу Служби правопорядку.
4. Водій патруля на автомобілі відповідає за збереженість закріпленого за ним автомобіля, його справність і готовність до використання, а також за дотримання заходів безпеки під час перевезення особового складу.
Водій зобов’язаний:
вміло керувати закріпленим за ним автомобілем у будь-який час доби, за будь-яких дорожніх та погодних умов;
утримувати автомобіль технічно справним та у постійній готовності до використання;
знати правила дорожнього руху, команди, сигнали регулювання і керування й точно їх дотримуватись. Водію категорично забороняється будь-кому передавати керування автомобілем;
перед виходом автомобіля з парку перевіряти його технічний стан і вести спостереження за ним під час руху;
знати і дотримуватись норм завантаження автомобіля, правил посадки і перевезення людей;
вміти користуватися схемою маршруту та орієнтуватися на місцевості;
постійно знаходитися при автомобілі і не змінювати його місцезнаходження без дозволу начальника патруля, уважно стежити за командами і сигналами, швидко й чітко їх виконувати;
вкривати та маскувати автомобіль в бойових умовах;
дотримуватись заходів безпеки під час експлуатації, ремонту та евакуації автомобіля.
5. У разі звернення громадян до патруля Служби правопорядку з повідомленням про події, що загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі вчинення громадянами протиправних дій особовий склад патруля повинен негайно повідомити оперативного чергового (патрульний наряд) Національної поліції та оперативного чергового Служби правопорядку (посадову особу підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
У разі виявлення патрулем діянь з ознаками кримінального або адміністративного корупційного правопорушення особовий склад патруля повинен негайно повідомити про це оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (посадову особу підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) та надалі діяти відповідно до наданих вказівок.
6. Патруль зобов’язаний виконувати завдання на маршруті постійно протягом установленого часу.
Дозволяється тимчасово залишати маршрут патрулювання:
за вказівкою або з дозволу начальника (оперативного чергового) органу управління Служби правопорядку (посадової особи підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні);
за потреби відновлення порядку в громадському місці або доставлення військовослужбовця до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні);
для переслідування військовослужбовця, який вдається до втечі;
для захисту військовослужбовців, інших осіб від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю;
для охорони місця події чи вчинення кримінального правопорушення за межами маршруту патрулювання;
для одержання невідкладної медичної допомоги, прийняття їжі, обігрівання та справляння природних потреб;
для надання допомоги іншим патрулям.
Про залишення маршруту начальник патруля доповідає засобами зв’язку оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
7. Особовому складу патруля під час несення служби забороняється:
відволікатися від виконання завдань патрулювання і послаблювати пильність;
вступати у позаслужбові розмови;
приймати від затриманих або передавати їм будь-які предмети без наказу начальника патруля;
показувати чи передавати будь-кому свою вогнепальну зброю, спеціальні засоби, за винятком осіб, яким особовий склад підпорядковується;
заходити без службової необхідності до житлових будинків, магазинів, клубів, ресторанів та інших приміщень;
порушувати правила радіообміну, вести позаслужбові розмови по телефону;
залишати маршрут патрулювання, крім випадків, зазначених у пункті 6 цього розділу.
Особовому складу патруля на автомобілі під час несення служби, крім вищезазначеного, забороняється:
використовувати автомобіль, виділений для патрулювання, не за призначенням;
перевозити сторонніх осіб, вантажі та залишати автомобіль без нагляду;
відхилятися від визначеного маршруту та змінювати порядок виконання завдань патрулювання (якщо це не пов’язано зі службовою необхідністю);
залишати в автомобілі без нагляду затриманих осіб;
курити в автомобілі під час руху та на зупинках.
8. Під час несення служби на маршруті патрулювання особовий склад патруля повинен при собі мати:
начальник патруля – посвідчення особи військовослужбовця, посвідчення військовослужбовця Служби правопорядку, посвідчення начальника патруля, нагрудний знак "ППС", картку маршруту пішого патруля, список військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення, бланки протоколів про адміністративне правопорушення, список військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини (установи) та знаходяться в розшуку у відповідній зоні діяльності органу управління Служби правопорядку, із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, дат народження, особистих прикмет та їхні фотокартки;
патрульні – військовий квиток та нарукавну пов’язку військовослужбовця Служби правопорядку.
Під час патрулювання на автомобілі особовий склад патруля додатково повинен при собі мати:
начальник патруля – посвідчення старшого машини, картку маршруту патруля на автомобілі;
водій – посвідчення особи або військовий квиток, посвідчення водія, технічний талон транспортного засобу та оформлений дорожній лист.
VІІ. Права особового складу патруля
1. Патрулям надано право:
вимагати від військовослужбовців та військовозобов’язаних дотримання військової дисципліни та громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби правопорядку, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати в межах повноважень заходи адміністративного примусу;
перевіряти у військовослужбовців та військовозобов’язаних документи, що посвідчують їх особу, а також в інших осіб у військовій формі одягу (звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння) документи, що посвідчують особу, та вимагати від них дотримання правил носіння військової форми одягу;
за потреби проводити огляд речей затриманих військовослужбовців, військовозобов’язаних та працівників, вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або є небезпечними для оточуючих. Після прибуття до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) передавати на зберігання оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) вилучені документи, предмети, речі тощо;
затримувати та доставляти військовослужбовців, військовозобов’язаних та працівників під час виконання ними службових обов’язків, які вчинили (вчиняють) адміністративне правопорушення, до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у випадках та в порядку, передбачених КУпАП;
складати в межах повноважень протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців, військовозобов’язаних та працівників під час виконання ними службових обов’язків у випадках та в порядку, що передбачені КУпАП;
затримувати військовослужбовців та військовозобов’язаних, які самовільно залишили військові частини або місце служби;
під час проведення заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, а також за обставин, що загрожують життю і здоров’ю людей, обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг до приїзду військовослужбовців Військової інспекції безпеки дорожнього руху Служби правопорядку або патрульного наряду Національної поліції;
за потреби тимчасово обмежувати або забороняти доступ військовослужбовців та інших осіб на окремі ділянки місцевості чи об’єкти для забезпечення збереження відомостей, що містять державну таємницю, громадського порядку і громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей, речових доказів;
застосовувати вогнепальну зброю, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби у випадках і в порядку, що передбачені законодавством України.
2. У разі виконання завдань в районі проведення антитерористичної операції патрулям Служби правопорядку додатково надається право:
затримувати і доставляти в органи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, які беруть участь в антитерористичній операції, або дії, пов’язані з несанкціонованою спробою проникнення в район проведення антитерористичної операції і перешкоджання її проведенню;
перевіряти у громадян та інших посадових осіб документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів – затримувати їх для встановлення особи;
здійснювати особистий огляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться;
тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях та дорогах, не допускати транспортні засоби, у тому числі транспортні засоби дипломатичних представництв, консульських установ, і громадян на окремі ділянки місцевості та об’єкти, виводити громадян з окремих ділянок місцевості та об’єктів, відбуксировувати транспортні засоби;
входити (проникати) у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам, під час припинення терористичного акту та у разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні такого акту, на територію та в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров’ю людей;
використовувати із службовою метою засоби зв’язку і транспортні засоби, у тому числі спеціальні, що належать громадянам (за їх згодою), підприємствам, установам та організаціям, за винятком транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і міжнародних організацій, для запобігання терористичному акту, переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні терористичного акту, або для доставки осіб, які потребують термінової медичної допомоги, до лікувальних закладів, а також для проїзду до місця злочину;
у межах своєї компетенції та в установленому законом порядку вилучати у військовослужбовців та інших осіб, які незаконно перебувають на території військової частини або військового об’єкта чи здійснюють протиправні дії, предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки і передавати їх відповідним органам виконавчої влади.
VІІІ. Дії патрулів та посадових осіб Служби правопорядку щодо застосування заходів адміністративного примусу
1. Заходи адміністративного примусу
1. Заходи адміністративного примусу застосовуються для охорони встановлених у суспільстві відносин, спрямовані на забезпечення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, застосовуються щодо конкретної особи для приведення її поведінки у відповідність до вимог нормативно-правових актів.
Заходи адміністративного примусу (адміністративне затримання, особистий огляд речей, доставлення) щодо кадрового співробітника розвідувального органу при виконанні ним своїх службових обов’язків застосовуються з урахуванням особливостей, визначених чинним законодавством.
Під час використання заходів адміністративного примусу патрулі та посадові особи Служби правопорядку повинні суворо дотримуватися принципу законності, що забезпечується систематичним контролем з боку начальників органів управління Служби правопорядку, правом адміністративного та судового оскарження.
2. До заходів адміністративного примусу належать такі дії:
перевірка документів;
доставлення порушника до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні);
адміністративне затримання;
особистий огляд і огляд речей;
вилучення речей і документів;
застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї у разі потреби.
3. Начальник патруля має право особисто застосовувати відносно правопорушників заходи адміністративного примусу чи віддавати патрульним наказ на їх застосування.
Віддавати наказ особовому складу патруля Служби правопорядку на застосування заходів адміністративного примусу мають право також начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), оперативний черговий органу управління Служби правопорядку.
Начальники органів управління Служби правопорядку, а також уповноважені посадові особи Служби правопорядку є відповідальними за обґрунтованість та правильність застосування заходів адміністративного примусу.
4. Перевірка документів передує застосуванню інших заходів адміністративного примусу. Перевірці підлягають документи, що посвідчують особу та є підставою для перебування у звільненні з розташування військової частини, у відпустці, відрядженні тощо.
Документи після їх перевірки патрулями повертаються їх власникам, якщо немає підстав для застосування інших заходів адміністративного примусу.
5. Доставлення порушника полягає в примусовому супроводженні патрулем осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
Право на доставлення виникає лише за наявності умов, вказаних у КУпАП (дії особи мають ознаки адміністративного правопорушення, наявні обставини, що перешкоджають складанню протоколу на місці вчинення правопорушення).
Перед доставленням порушника до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) начальник патруля роз’яснює порушнику, чим зумовлена така дія щодо нього.
Доставлення порушника має бути проведено в якомога коротший строк, максимальна тривалість якого з урахуванням часу складання протоколу про адміністративне правопорушення не може перевищувати одну годину.
Доставлення порушника забезпечується застосуванням психологічного або фізичного впливу за потреби. Психологічний вплив полягає у вимозі прямувати до місця доставлення або в попередженні порушника про можливість застосування фізичного впливу. До фізичного впливу (з обов’язковим попередженням про намір його використання) вдаються у випадку відмови порушника рухатися в потрібному напрямку (або спроби вдатися до втечі).
Факт доставлення порушника до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) реєструється в книзі обліку затриманих (доставлених) осіб (додаток 10), яка зберігається та ведеться оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні). Записи в книзі обліку затриманих (доставлених) осіб наприкінці дня засвідчує своїм підписом оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
Книга обліку затриманих (доставлених) осіб після її закінчення здається до діловодства органу управління Служби правопорядку, де зберігається протягом трьох років та знищується в установленому порядку.
6. Адміністративне затримання полягає в примусовому короткочасному обмеженні патрулем або іншими уповноваженими посадовими особами Служби правопорядку всіх дій і пересування осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, їх доставленні та утриманні в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні) як з поміщенням до кімнати тимчасово затриманих (далі – КТЗ), так і без поміщення до неї.
Адміністративне затримання застосовується у разі, якщо вичерпано всі інші заходи впливу, з метою:
припинення адміністративних правопорушень;
встановлення особи порушника;
складання протоколу про адміністративне правопорушення (у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов’язковим) та протоколу про адміністративне затримання;
забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи про вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне затримання застосовується у разі дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Служби правопорядку, публічних закликів до невиконання вимог посадової особи Служби правопорядку, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібної крадіжки, розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи в громадських місцях у стані сп’яніння, порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами.
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту затримання порушника на місці вчинення правопорушення.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках – для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження – до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Військовослужбовців, затриманих за порушення військової дисципліни у стані сп’яніння, до витвереження поміщають у КТЗ, але не більш як на одну добу.
Військовослужбовця, якого було затримано без документів, з метою встановлення його особи може бути затримано до однієї доби. За цей час начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) вживає заходів щодо встановлення особи військовослужбовця. Після встановлення особи військовослужбовець повинен бути негайно звільнений. Стосовно таких військовослужбовців складається протокол про адміністративне затримання та здійснюється запис у книзі обліку затриманих (доставлених) осіб.
Військовослужбовця, якого затримано за вчинення кримінального правопорушення, може бути поміщено у КТЗ до передачі його органам досудового розслідування (строки доставлення визначені статтями 191, 211 Кримінального процесуального кодексу України). Про затримання військовослужбовця начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) негайно повідомляє відповідний орган досудового розслідування.
7. Про місце перебування затриманого негайно повідомляються його родичі, командир (начальник) військової частини та територіальний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги) відповідно до вимог Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 110), а також відповідні органи досудового розслідування у разі затримання особи за вчинення кримінального правопорушення.
8. Доставленню й затриманню не підлягають особи, які знаходяться в непритомному стані, мають небезпечні для життя тілесні ушкодження, симптоми гострих захворювань внутрішніх органів, отруєння сурогатами алкоголю, ужили отруйні або сильнодіючі речовини, заражені небезпечними для здоров’я оточуючих інфекційними хворобами, перебувають у тяжкому стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, втратили здатність самостійно пересуватися, вагітні жінки-військовослужбовці з ознаками близьких пологів.
Зазначені особи негайно доставляються до закладів охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров’я України або до закладів, що підпорядковані обласним державним адміністраціям, обласним військово-цивільним адміністраціям Донецької та Луганської областей, Київській міській державній адміністрації, про що негайно повідомляється відповідний командир (начальник).
9. Особистий огляд та огляд речей затриманого застосовуються у разі вчинення (підозри у вчиненні) кримінального або адміністративного правопорушення.
Особистий огляд та огляд речей затриманого здійснюються посадовою особою Служби правопорядку, визначеною наказом організаційно-розпорядчого характеру.
Особистий огляд здійснюється посадовою особою Служби правопорядку однієї статі з особою, яку оглядають, у присутності двох понятих тієї самої статі в приміщенні, яке відповідає вимогам санітарії і гігієни та унеможливлює доступ сторонніх осіб. Забороняється здійснювати в одному приміщенні одночасно особистий огляд кількох осіб. Під час проведення особистого огляду не допускаються дії, які принижують гідність особи, яку оглядають, або небезпечні для її здоров’я. Особистий огляд без понятих не допускається.
Огляд речей проводиться посадовою особою Служби правопорядку з метою виявлення речей, документів, встановлення обставин правопорушення та інших відомостей, які мають значення для справи.
Огляду повинна передувати пропозиція особі пред’явити речі чи предмети. Якщо особа добровільно не виконує вимогу посадової особи Служби правопорядку щодо огляду (відповідних речей або особистого), можливий примусовий огляд.
Огляд речей особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення або за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, спрямований на виявлення та вилучення у порушника речей і документів, які є знаряддям чи безпосереднім об’єктом правопорушення або можуть бути речовими доказами у справі.
Огляд речей, ручної кладі тощо здійснюється, як правило, у присутності особи, якій вони належать. У невідкладних випадках можливий огляд речей за відсутності власника (володільця), але участь двох понятих у таких випадках є обов’язковою. Огляд речей має бути обережним, не допускається їх пошкодження.
Огляд речей, ручної кладі тощо має проводитися у місці, де немає великого скупчення людей, або в окремому приміщенні.
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи у протоколі про адміністративне затримання. У протоколі мають бути вказані прізвища, імена, по батькові та адреси місць проживання понятих. Під час оформлення огляду послідовно описуються всі речі, виявлені в оглянутого. При цьому дотримуються відповідні технічні вимоги щодо опису окремих речей та не допускаються категоричні твердження про природу речей, якщо для цього необхідно мати спеціальні знання. Крім того, у протоколі зазначається, виявлено чи ні у затриманого під час особистого огляду тілесні ушкодження (синці, подряпини, різані рани тощо), якщо так, на яких частинах тіла їх виявлено. У разі якщо затриманий потребує медичної допомоги, у протоколі вказуються час її надання, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого медичного закладу госпіталізовано затриманого.
10. Вилучення речей і документів полягає в примусовому тимчасовому припиненні володіння, користування і розпорядження особою, яка вчинила правопорушення, певною річчю, документом, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, які виявлено під час затримання або огляду речей чи особистого огляду.
Вилученню підлягають речі, які є знаряддям або безпосередньо об’єктом правопорушення, можуть бути речовими доказами у справі, а також якщо їх може бути використано для завдання шкоди затриманим.
Вилучені у порушника речі начальник патруля Служби правопорядку здає для зберігання оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи у протоколі про адміністративне затримання. У протоколі має бути вказано, які саме речі та документи вилучено у затриманого, із зазначенням назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого їх виготовлено, індивідуальних ознак, номерів тощо.
Правила зберігання та обліку вилучених речей і документів визначаються Порядком зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17.
11. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або вогнепальної зброї відносно порушника допускається у виняткових випадках, передбачених законодавством. При цьому можливість спричинення шкоди здоров’ю порушника має бути мінімальною.
Порядок та правила застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Законами України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", "Про боротьбу з тероризмом", Правилами застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення посадових обов’язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 83.
2. Складання протоколів про адміністративне правопорушення та протоколів про адміністративне затримання
1. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення (додаток 11).
Якщо правопорушення вчинено одночасно кількома особами, протокол про адміністративне правопорушення складається щодо кожної особи окремо.
2. Складати протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків у випадках, передбачених статтями 44, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185, 185-7 КУпАП , мають право:
начальник органу управління Служби правопорядку та його заступники;
начальник підрозділу Служби правопорядку в гарнізонах;
посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), відповідальна за організацію патрульно-постової служби;
начальник патруля.
3. Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Усі реквізити протоколу заповнюються чорнилом чорного або синього кольору розбірливим почерком державною мовою. Помилкові та неправильні записи закреслюються однією лінією і засвідчуються підписами порушника та уповноваженої посадової особи Служби правопорядку.
Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.
4. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, штатна посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, номер статті нормативного акта, якою передбачено відповідальність за це правопорушення, прізвища, адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є), пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи. У протоколі також зазначаються обставини, що пом’якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність особи.
Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
5. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП , про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, із зазначенням дати. Також особі повідомляється, що матеріали про адміністративне правопорушення буде направлено командиру військової частини (установи) для прийняття відповідного рішення.
