Про затвердження Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" та з метою удосконалення порядку організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, підвищення ефективності виконання завдань щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців

1. Затвердити Інструкцію про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства оборони України від 07 лютого 2012 року № 62 "Про затвердження Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2012 року за № 252/20565 (зі змінами).

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі – Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі – військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі – військові містечка), права та обов’язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів під час проходження зборів (далі – військовозобов’язані), а також працівників Збройних Сил України (далі – працівники) під час виконання ними службових обов’язків.

2. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в таких значеннях:

військова частина Служби правопорядку – організаційна одиниця Служби правопорядку (спеціальний відділ, окремий батальйон, окрема рота тощо), що утримується на окремому штаті та підпорядковується начальнику органу управління Служби правопорядку;

громадське місце – будівля (споруда) або будь-яка її частина з вільним доступом до неї населення, або за запрошенням, або за плату, або постійно, або періодично, зокрема під’їзди, підземні переходи, стадіони тощо;

патрульно-постова служба у Збройних Силах України – комплекс заходів, який виконується підрозділами Служби правопорядку для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях.

підрозділ Служби правопорядку – структурний підрозділ органу управління (військової частини) Служби правопорядку, що залучається до несення патрульно-постової служби;

підрозділ Служби правопорядку в гарнізоні – окремий підрозділ (відділ, відділення, група тощо), що підпорядкований начальнику органу управління Служби правопорядку та дислокується в окремому гарнізоні;

посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, – начальник або офіцер відділу (відділення, групи) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку в гарнізонах органу управління Служби правопорядку, а також офіцер військової частини Служби правопорядку, підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні.

3. Під час несення патрульно-постової служби посадові особи органів управління (підрозділів) Служби правопорядку керуються Конституцією України, Законом України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" , Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), статутами Збройних Сил України, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

4. Основними завданнями патрульно-постової служби є:

забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, місцях проведення заходів за участю військовослужбовців;

запобігання вчиненню і припинення кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України;

припинення або участь у припиненні протиправних дій цивільних осіб, направлених проти військовослужбовців;

сприяння в межах компетенції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління та військовому командуванню у виконанні покладених на них відповідно до законодавства обов’язків;

здійснення за дорученням начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) розшуку військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини.

5. Успішне виконання завдань патрульно-постової служби підрозділами Служби правопорядку забезпечується:

підтриманням постійної готовності підрозділів Служби правопорядку та патрулів до виконання завдань за призначенням;

вихованням у особового складу вірності Військовій присязі, самовідданості, навчанням високої пильності та постійної готовності до виконання своїх посадових обов’язків;

високим рівнем підготовки, вмілими та активними діями особового складу підрозділів Служби правопорядку та патрулів;

умілою організацією патрульно-постової служби з боку начальників органів управління та командирів підрозділів Служби правопорядку;

знанням особовим складом підрозділів Служби правопорядку своїх службових обов’язків, обстановки на маршрутах патрулювання та особливостей патрулювання;

оперативним реагуванням на повідомлення про кримінальні правопорушення, порушення громадського порядку та військової дисципліни, які вчинені (вчиняються або будуть вчинені) військовослужбовцями, військовозобов’язаними та працівниками, вмілими й активними діями для їх припинення (попередження);

раціональною розстановкою патрулів та постійною взаємодією з органами Національної поліції України (далі – Національна поліція) та органами військового управління оперативно-територіальних об’єднань, з’єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, навчальними військовими частинами (центрами), базами, закладами охорони здоров’я та установами Національної гвардії України (далі – підрозділи Національної гвардії України);

врахуванням змін стосовно особливостей виконання обов’язків патрулями на визначених маршрутах у вихідні, неробочі та святкові дні;

впровадженням у практику дій патрулів періодичної зміни маршрутів патрулювання відповідно до місць проведення суспільно-політичних заходів, державних свят та гарнізонних заходів;

диференційним використанням різноманітних методів несення патрульно-постової служби, патрулювання за визначеними маршрутами як у пішому порядку, так і на автомобілі;

щодобовим прийняттям рішення щодо визначення необхідної кількості патрулів на наступну добу з урахуванням заходів, які плануються в гарнізоні;

щомісячним аналізом стану несення патрульно-постової служби Службою правопорядку у гарнізонах;

організацією систематичного контролю за несенням патрульно-постової служби;

повним матеріально-технічним забезпеченням підрозділів Служби правопорядку та патрулів.

6. Відповідальними за організацію, несення патрульно-постової служби, рівень підготовки особового складу та його здатність виконувати завдання за призначенням є відповідні начальники органів управління Служби правопорядку.

7. У підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні організація підготовки особового складу до несення патрульно-постової служби, проведення розводу патрулів, підтримання зв’язку з патрулем та координація його дій під час несення служби, здійснення перевірки несення служби патрулями, а також прийняття рішення про затримання військовослужбовців та складання протоколу про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення покладаються на начальника підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні.

8. Для виконання завдань патрульно-постової служби залучається особовий склад органів управління (військових частин) Служби правопорядку (підрозділів Служби правопорядку в гарнізоні).

9. До виконання завдань Служби правопорядку щодо охорони об’єктів, підтримання військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях та в громадських місцях, запобігання правопорушенням, які вчиняються військовослужбовцями, та їх припинення можуть залучатися військовослужбовці військових частин (установ).

10. До засобів патрульно-постової служби належать вогнепальна зброя, спеціальні засоби, транспортні засоби (легкові, бронеавтомобілі тощо) та засоби зв’язку.

Вогнепальна зброя, транспортні засоби та інша техніка (майно), призначені для забезпечення несення служби патрулями, повинні бути повністю укомплектованими, справними та використовуватись тільки за призначенням із дотриманням установлених норм та правил.

Вогнепальна зброя, спеціальні засоби та автомобілі підрозділів Служби правопорядку повинні бути в постійній готовності до застосування.

Особовий склад патрулів озброюється вогнепальною зброєю, спеціальними засобами та забезпечується засобами зв’язку й транспортними засобами за наказом начальника органу управління Служби правопорядку.

11. Для несення патрульно-постової служби призначаються патрулі Служби правопорядку.

До складу патруля входять начальник патруля і два – три військовослужбовці підрозділу Служби правопорядку.

Начальником патруля залежно від покладених завдань може призначатися військовослужбовець з числа офіцерського, сержантського (старшинського) та рядового складу (крім військовослужбовців строкової військової служби).

Патрулювання здійснюється в пішому порядку чи на автомобілі протягом доби або на певний час дня чи ночі.

Патрулю, призначеному на добу, через кожні чотири години виконання своїх обов’язків дозволяється відпочивати протягом двох годин у приміщенні органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) або в іншому місці за наявності умов для відпочинку, визначеному начальником органу управління Служби правопорядку.

Час виставлення патрулів, тривалість несення служби та кількість патрулів встановлюються начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) з урахуванням найбільш напруженого часу доби, місць, де найбільш вірогідні порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців, та обстановки на місцях.

Перед патрулюванням начальник органу управління Служби правопорядку визначає патрулю для виконання завдань маршрут патрулювання, що включає місцевість, яка прилягає до основного напрямку руху патруля в межах можливого спостереження. Ширина смуги маршруту патрулювання уточнюється начальником патруля на місцевості, що прилягає до основного напрямку руху патруля в межах закріпленої за ним території.

Довжина маршруту патрулювання на автомобілі становить 6 – 8 км, пішого патрулювання – 1 – 1,5 км. Довжина маршрутів патрулювання може бути збільшена або зменшена начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) залежно від їх особливостей та обстановки на них.

Несення служби патрулем може здійснюватись на одному або декількох маршрутах. Під час проведення інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, вказує послідовність і порядок переміщення патруля з одного маршруту на інший.

Для вирішення завдань, що раптово виникають у зв’язку зі зміною обстановки, а також для несення служби на маршрутах патрулювання на час прийняття їжі основним складом патруля начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) призначає резервний патруль Служби правопорядку.

Військовослужбовці несуть патрульно-постову службу у формі одягу, яка визначається наказом начальника гарнізону.

Особовий склад патруля під час виконання своїх службових обов’язків повинен суворо дотримуватися військової дисципліни, мати охайний вигляд та бути ввічливим.

1. Планування заходів патрульно-постової служби організовує начальник штабу органу управління Служби правопорядку спільно із посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби. До планування заходів залучаються офіцери відділу (відділення, групи) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку в гарнізонах, структур по роботі з особовим складом, морально-психологічного та матеріально-технічного забезпечення Служби правопорядку, а також начальники підрозділів Служби правопорядку в гарнізонах.

2. На підставі отриманих завдань (вказівок) старшого начальника, оцінки обстановки у гарнізонах, пропозицій та розрахунків, підготовлених посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, начальник органу управління Служби правопорядку приймає рішення про організацію патрульно-постової служби.

3. Перед прийняттям рішення про організацію патрульно-постової служби начальник органу управління Служби правопорядку повинен з’ясувати завдання щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни та оцінити наявність факторів й умов, що можуть вплинути на виконання завдання.

4. Під час з’ясування завдання начальник органу управління Служби правопорядку повинен усвідомити мету застосування, порядок використання сил і засобів підрозділів Служби правопорядку та їх роль і місце у забезпеченні правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.

5. Оцінка обстановки здійснюється за такими показниками:

стан правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у гарнізонах;

готовність підрозділів Служби правопорядку до виконання завдань;

особливості місцевості району виконання завдань патрульно-постової служби.

6. Під час оцінювання стану правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у гарнізоні начальник органу управління Служби правопорядку разом з начальником гарнізону з’ясовує:

місця дислокації військових частин, місця розташування органів Національної поліції, підрозділів Національної гвардії України та інших правоохоронних органів;

загальний стан правопорядку і військової дисципліни в гарнізонах;

кількість і характер вчинених військовослужбовцями в місцях дислокації військових частин, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях правопорушень;

випадки групових порушень громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців;

місця (об’єкти), де найбільш ймовірні порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.

7. Оцінка можливостей підрозділів Служби правопорядку включає:

укомплектованість підрозділів Служби правопорядку особовим складом, транспортними засобами, засобами зв’язку та їх готовність до виконання завдань за призначенням;

рівень фахової підготовленості, військової дисципліни та морально-психологічного стану особового складу підрозділів Служби правопорядку;

стан засобів матеріально-технічного забезпечення та навчально-матеріальної бази підрозділів Служби правопорядку;

наявність патрульних нарядів Національної поліції та підрозділів Національної гвардії України у районах виконання завдань підрозділами Служби правопорядку, а за потреби за попереднім узгодженням можливість їх взаємодії (спільних дій) щодо надання допомоги у забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.

8. Під час з’ясування особливостей місцевості району виконання завдань патрульно-постової служби начальник органу управління Служби правопорядку вивчає:

наявність і стан доріг на маршрутах руху та в районах несення служби патрулями;

режим роботи підприємств, культурно-просвітницьких та інших установ (магазинів, ресторанів, кафе, клубів, кінотеатрів, зупинок транспорту тощо);

стан і час освітлення місцевості в районі виконання завдань патрулями;

наявність телефонної мережі і можливість використання її патрулями під час виконання завдань;

ступінь впливу пори року та метеорологічних умов у районі виконання завдань патрулями, використання транспортних і технічних засобів.

9. За результатами оцінки обстановки начальник органу управління Служби правопорядку визначає:

гарнізони, райони, об’єкти (місця), де найбільш поширені (ймовірні) порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців;

сили та засоби підрозділів Служби правопорядку, що залучаються до виконання завдань патрульно-постової служби у зоні діяльності;

ділянки зосередження основних зусиль патрулювання;

маршрути патрулювання та порядок несення служби на них;

порядок організації взаємодії між патрулями Служби правопорядку, патрульними нарядами Національної поліції та підрозділів Національної гвардії України щодо забезпечення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців;

порядок висування патрулів з органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) до місць несення служби в гарнізонах та у зворотному напрямку;

заходи щодо удосконалення фахової підготовки, зміцнення військової дисципліни та підвищення морально-психологічного стану особового складу підрозділів Служби правопорядку, поліпшення матеріально-технічного забезпечення та удосконалення навчально-матеріальної бази підрозділів Служби правопорядку.

10. Після оцінки обстановки начальник органу управління Служби правопорядку спільно з посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, проводить рекогносцировку, під час якої уточнює райони виконання завдань патрулями, маршрути патрулювання, види, склад, особливі обов’язки патрулів і порядок виконання ними завдань.

11. Після проведення рекогносцировки начальник органу управління Служби правопорядку приймає рішення про організацію патрульно-постової служби, яке доводить до відома своїх заступників, начальника підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні, командира військової частини Служби правопорядку та посадової особи органу управління Служби правопорядку, відповідальної за організацію патрульно-постової служби, після чого визначає порядок та строки планування заходів.

12. Рішення начальника органу управління Служби правопорядку про організацію патрульно-постової служби відображається в наказі начальника органу управління Служби правопорядку про організацію служби військ і бойового навчання.

У Центральному управлінні Служби правопорядку (по м. Києву і Київській області) та територіальному управлінні Служби правопорядку розробляється наказ про організацію службової діяльності.

У військовій частині Служби правопорядку рішення начальника органу управління Служби правопорядку про організацію патрульно-постової служби відображається в наказі командира військової частини Служби правопорядку про організацію служби військ і бойового навчання.

13. У наказі начальника органу управління Служби правопорядку про організацію служби військ і бойового навчання (про організацію службової діяльності) визначаються:

склад патрулів та порядок їх озброєння;

порядок забезпечення патрулів засобами зв’язку та транспортними засобами;

склад резерву, його розміщення та порядок використання;

посадові особи, які відповідають за організацію патрульно-постової служби у підпорядкованих військових частинах Служби правопорядку та підрозділах Служби правопорядку в гарнізоні;

порядок організації патрульно-постової служби у підпорядкованих військових частинах Служби правопорядку та підрозділах Служби правопорядку в гарнізоні;

категорії військовослужбовців, які мають право нести службу як начальники патрулів та патрульні;

керівники занять, час, місце і порядок проведення занять з теоретичної і практичної підготовки та інструктажу патрулів;

час і місце проведення медичного огляду особового складу патрулів;

посадові особи, уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративне затримання, проводити особистий огляд та огляд речей затриманих;

місця зберігання вилучених речей і документів у затриманих до розгляду справи про адміністративне правопорушення;

час і місце проведення розводу патрулів;

порядок підтримання зв’язку та взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, органами Національної поліції, підрозділами Національної гвардії України та іншими правоохоронними органами;

порядок харчування та відпочинку особового складу патрулів;

порядок організації та здійснення контролю за несенням патрульно-постової служби;

час і місце підбиття підсумків патрульно-постової служби.

14. Перед початком навчального року витяг із наказу про організацію служби військ і бойового навчання (про організацію службової діяльності) надається штабом органу управління Служби правопорядку до підпорядкованих військових частин та підрозділів Служби правопорядку в гарнізоні.

15. На основі рішення начальника органу управління Служби правопорядку начальник штабу та посадова особа органу управління Служби правопорядку, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, розробляють план організації патрульно-постової служби у гарнізонах, що входять до зони діяльності органу управління Служби правопорядку, схеми маршрутів патрулювання на території міст (гарнізонів), інструкції для патрулів та картки маршрутів патрулів.

16. План організації патрульно-постової служби у гарнізонах, що входять до зони діяльності (далі – План) (додаток 1), включає текстуальну та графічну частини.

Текстуальна частина Плану оформлюється на білому папері формату А4 (210 x 297 мм) із книжною орієнтацією аркушів.

У текстуальній частині Плану відображаються за відповідними розділами (пунктами):

загальні висновки з оцінки оперативної обстановки в гарнізонах, які входять до зони діяльності органу управління Служби правопорядку (загальний стан правопорядку та військової дисципліни в гарнізонах);

кількість і характер вчинених військовослужбовцями в місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях правопорушень;

місця (об’єкти), де найбільш ймовірні порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців;

завдання патрулів;

кількість та маршрути патрулювання в кожному гарнізоні;

порядок організації управління патрулями;

основні питання взаємодії між патрулями, оперативними черговими органу управління Служби правопорядку, органів Національної поліції та підрозділів Національної гвардії України;

порядок організації матеріально-технічного забезпечення.

Графічна частина Плану оформлюється на топографічній карті (масштабу М1:200000) або на інших картах (схемах), які забезпечують повноту відображення необхідної інформації.

У графічній частині Плану відображаються:

найменування та межі гарнізонів, які входять до зони діяльності органу управління Служби правопорядку;

перелік військових частин, які входять до складу кожного гарнізону;

місця розташування органу управління Служби правопорядку (підрозділів Служби правопорядку в гарнізоні);

місця розташування органів Національної поліції, підрозділів Національної гвардії України та інших правоохоронних органів;

райони несення служби патрулями в гарнізонах;

маршрути висування патрулів з органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) до місць несення служби в гарнізонах та у зворотному напрямку;

розрахунок сил та засобів, які залучаються до несення патрульно-постової служби;

порядок підтримання зв’язку під час організації взаємодії.

План та його графічну частину підписує начальник штабу органу управління Служби правопорядку, затверджує – начальник органу управління Служби правопорядку.

17. Схема маршрутів патрулювання (додаток 2) розробляється графічно на картах (планах місцевості) у двох примірниках, підписується посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, погоджується відповідним начальником гарнізону та затверджується начальником органу управління Служби правопорядку.

На схемі маршруту патрулювання відображаються:

маршрути патрулювання (за номерами та варіантами);

пункти зупинок патрулів на автомобілях, маршрути їх пішого патрулювання;

маршрути несення служби патрульними нарядами Національної поліції та підрозділів Національної гвардії України, які проходять поблизу або пересікаються з маршрутами руху патрулів Служби правопорядку;

маршрути висування патрулів з органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) до районів виконання завдань та у зворотному напрямку;

місця розташування органів державної влади та місцевого самоврядування;

місця розташування військових частин, у тому числі комендатур військових сполучень, військових комісаріатів;

місця розташування органів Національної поліції, підрозділів Національної гвардії України та інших правоохоронних органів;

місця розташування медичних закладів;

місця розміщення громадських місць (розважальних закладів) поблизу військових частин (установ), які відвідують військовослужбовці, та тих, які знаходяться в межах маршруту патрулювання;

місця розташування аеропортів, вокзалів (залізничні, морські, річкові, автомобільні);

місця розташування станцій метро;

місця розташування відділень зв’язку (телефонів для зв’язку).

18. Інструкції для патрулів розробляються для кожного гарнізону окремо, підписуються посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, і затверджуються начальником органу управління Служби правопорядку.

В інструкції для патрулів визначаються:

завдання патрулів на території населеного пункту (гарнізону);

маршрути патрулювання, їх довжина та межі;

особливості несення служби на кожному маршруті;

місця, які потребують особливої уваги;

обставини та порядок застосування заходів фізичного впливу, вогнепальної зброї та спеціальних засобів;

місця розташування на маршрутах патрулювання органів Національної поліції, підрозділів Національної гвардії України та інших правоохоронних органів;

місця розміщення на маршрутах патрулювання засобів зв’язку та способи зв’язку з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), оперативними черговими органу Національної поліції та підрозділів Національної гвардії України;

порядок руху та дій на маршрутах;

час виконання завдань та порядок надання доповіді.

19. Картка маршруту пішого патруля (додаток 3) розробляється на кожний маршрут патрулювання. Картку маршруту пішого патруля підписує посадова особа органу управління Служби правопорядку, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, і затверджує начальник органу управління Служби правопорядку. Картка маршруту пішого патруля оформлюється у вигляді книжки розміром 9x12 см, аркуші нумеруються.

У картці маршруту пішого патруля відображаються:

маршрут патрулювання, його довжина та межі;

час несення служби та виходу на зв’язок з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні);

особливі обов’язки патруля;

способи зв’язку із сусідніми патрулями, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), з оперативними черговими органу Національної поліції та підрозділів Національної гвардії України;

місця, які потребують особливої уваги;

порядок руху та дій на маршруті.

20. У картці маршруту патруля на автомобілі (додаток 4) відображаються відомості, визначені пунктом 19 цього розділу, а також додатково:

пункти та номери зупинок;

послідовність переміщення з одного пункту в інший;

завдання, час і тривалість пішого патрулювання в кожному пункті зупинки.

21. До карток маршрутів патрулів додаються списки військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини та знаходяться в розшуку у відповідній зоні діяльності органу управління Служби правопорядку, із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, дат народження, особистих прикмет та їх фотокартки.

22. У разі змін в обстановці здійснюються аналіз, оцінювання та уточнення Плану, схем маршрутів патрулювання, інструкцій для патрулів та карток маршрутів піших патрулів (патрулів на автомобілі).

23. Перед початком нового навчального року штаб органу управління Служби правопорядку надає:

до підрозділів Служби правопорядку в гарнізоні – другі примірники схем маршрутів патрулювання, інструкції для патрулів та картки маршрутів піших патрулів (патрулів на автомобілі);

до військових частин Служби правопорядку – другі примірники схем маршрутів патрулювання та інструкції для патрулів.

24. Результати несення служби патрулями відображаються окремим розділом в аналізі стану служби військ та в наказі начальника органу управління, командира військової частини Служби правопорядку про стан служби військ за місяць, квартал, рік.

25. Аналізи стану служби військ та накази видаються з періодичністю:

у Центральному управлінні Служби правопорядку (по м. Києву і Київській області) та територіальних управліннях Служби правопорядку – щокварталу та в кінці року;

у зональному відділі (відділенні) та військовій частині Служби правопорядку – щомісяця та в кінці року.

26. В аналізі стану служби військ відображаються:

стан виконання поставлених завдань за місяць (квартал, навчальний рік) щодо поліпшення стану патрульно-постової служби, якою мірою їх виконання дало змогу забезпечити правопорядок і військову дисципліну серед військовослужбовців;

оцінка кожного підрозділу Служби правопорядку за результатами виконання поставлених на поточний місяць (квартал, навчальний рік) завдань;

назви підрозділів, які досягли кращих результатів стосовно організації патрульно-постової служби;

назви підрозділів, де організація патрульно-постової служби не в повному обсязі відповідає вимогам наказів організаційно-розпорядчого характеру, характерні недоліки;

результати перевірок старшими начальниками несення служби патрулями, особистих перевірок начальником органу управління Служби правопорядку, командиром військової частини Служби правопорядку та їх заступниками;

пріоритетні завдання на наступний місяць (квартал, рік) щодо поліпшення стану патрульно-постової служби в органі управління (військовій частині) та підрозділах Служби правопорядку.

27. У наказі про стан служби військ на підставі аналізу стану патрульно-постової служби надається оцінка підрозділам Служби правопорядку за виконання завдань стосовно покращення патрульно-постової служби, зазначаються характерні порушення та основні причини недоліків, що мають місце в організаторській та практичній роботі підлеглих командирів (начальників), в організації патрульно-постової служби. Визначаються конкретні завдання, спрямовані на покращення стану патрульно-постової служби, терміни їх виконання і виконавці та заходи щодо недопущення недоліків, що мали місце під час організації та несення патрульно-постової служби.

1. Підготовка особового складу до несення патрульно-постової служби організовується відповідними начальниками органів управління (командирами військових частин) Служби правопорядку, начальниками підрозділів Служби правопорядку в гарнізонах і здійснюється під час бойової підготовки, проведення інструкторсько-методичних занять, теоретичних та практичних занять.

2. Робота щодо допуску військовослужбовців до несення патрульно-постової служби здійснюється після їх адаптації у військовому колективі, проведення занять з вивчення вимог нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру, обов’язків та інструкцій патрулів, матеріальної частини штатної зброї, правил застосування спеціальних засобів та заходів безпеки під час поводження з ними, а також ознайомлення з маршрутами патрулювання.

Зазначена робота організовується та здійснюється спеціально призначеною комісією, яку очолює заступник начальника органу управління (командира військової частини) Служби правопорядку. До складу комісії входять посадові особи, відповідальні за організацію патрульно-постової служби, командири підрозділів Служби правопорядку, медичні працівники, офіцери по роботі з особовим складом та фахівці юридичної служби.

Наказ начальника органу управління (командира військової частини) Служби правопорядку про призначення комісії для допуску особового складу до несення патрульно-постової служби видається один раз на рік перед початком навчального року.

Комісії зобов’язані:

всебічно вивчати морально-ділові та психологічні якості, фізичний стан кожного військовослужбовця;

організовувати та здійснювати контроль за проведенням медичного обстеження особового складу;

перевіряти засвоєння особовим складом вимог організаційно-розпорядчих наказів, обов’язків та інструкцій патрулів, знання матеріальної частини штатної зброї, правил застосування спеціальних засобів та заходів безпеки під час поводження з ними, результати здачі нормативів з фізичної підготовки.

За результатами роботи комісії складається акт, який затверджується начальником органу управління (командиром військової частини) Служби правопорядку.

3. На підставі затвердженого акта з висновками про допуск кожного військовослужбовця до несення служби у патрулі начальник органу управління (командир військової частини) Служби правопорядку перед початком навчального року видає наказ про допуск військовослужбовців до несення патрульно-постової служби.

Витяги з наказу надаються командирам підрозділів Служби правопорядку та посадовим особам, відповідальним за організацію патрульно-постової служби.

До акта додаються відомості про результати здачі заліків зі знань військовослужбовцями вимог нормативно-правових актів та організаційно-розпорядчих наказів, обов’язків та інструкцій патрулів, матеріальної частини штатної зброї, правил застосування спеціальних засобів та заходів безпеки під час поводження з ними, а також відомості здачі заліків з фізичної підготовки.

Відомості готуються командирами підрозділів Служби правопорядку за результатами проведення занять з підготовки особового складу до несення патрульно-постової служби і подаються на розгляд комісії для прийняття остаточного рішення щодо допуску військовослужбовців до несення служби в патрулі.

У разі переведення військовослужбовців з інших органів управління (військових частин) Служби правопорядку їхній допуск до несення патрульно-постової служби здійснюється в тому самому порядку після їх адаптації у військових колективах. Стан адаптації у військовому колективі визначає командир підрозділу Служби правопорядку з урахуванням висновків прямих начальників військовослужбовця.

4. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) залучаються до несення патрульно-постової служби згідно із щомісячним графіком нарядів, який складається у штабі органу управління (військової частини) Служби правопорядку, підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні.

Командир підрозділу Служби правопорядку напередодні дня заступання в патруль записує військовослужбовців строкової військової служби до книги добору добового наряду підрозділу. Старшина роти або особа, яка його заміщає, оголошує склад патруля на вечірній перевірці.

Призначення особового складу до несення патрульно-постової служби здійснюється на підставі щоденного наказу начальника органу управління (командира військової частини) Служби правопорядку, який видається напередодні дня заступання в патруль.

Витяг із зазначеного наказу щодня доводиться до підпорядкованих підрозділів Служби правопорядку в гарнізонах.

5. Щотижня в години, визначені розпорядком дня, з військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), які залучаються до несення патрульно-постової служби, протягом 50 хвилин проводяться теоретичні заняття та протягом 30 хвилин – практичні заняття щодо порядку несення служби в патрулі.

У години, визначені розпорядком дня, з військовослужбовцями строкової військової служби, які призначені для несення патрульно-постової служби, напередодні дня заступання в наряд протягом 50 хвилин проводяться теоретичні заняття.

Теоретичні заняття з вивчення вимог відповідних нормативно-правових актів, схем патрулювання, інструкцій для патрулів, особливостей патрулювання в місті (гарнізоні), матеріальної частини вогнепальної зброї, інструкцій та рекомендацій щодо застосування спеціальних засобів та заходів безпеки під час поводження з ними проводяться в класах (місцях) підготовки патруля, які обладнуються в органах управління (військових частинах) Служби правопорядку, підрозділах Служби правопорядку в гарнізонах.

Вимоги до обладнання навчального класу (місця) для підготовки особового складу патрулів Служби правопорядку викладені в додатку 5 до цієї Інструкції.

Практичні заняття проводяться в місці, визначеному начальником органу управління (командиром військової частини) Служби правопорядку. На заняттях відпрацьовуються порядок дій патруля на маршруті патрулювання, прийоми рукопашного бою, порядок застосування спеціальних засобів, додержання заходів безпеки та інші питання практичного несення служби.

Теоретичні та практичні заняття проводяться під особистим керівництвом посадової особи, відповідальної за організацію патрульно-постової служби. До проведення занять залучаються командири підрозділів Служби правопорядку, офіцери відділу (відділення, групи) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах, інструктори з рукопашного бою.

Облік занять здійснюється в журналі обліку проведених занять з патрулем (додаток 6). Журнал зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні) протягом одного року після заведення нового та знищується в установленому порядку.

6. Щодня в день заступання в патруль у години, визначені розпорядком дня органу управління Служби правопорядку, з особовим складом, який призначений для несення патрульно-постової служби, у класі (місці) підготовки патруля протягом 25 хвилин проводяться інструктажі та протягом 25 хвилин – практичні заняття щодо порядку несення служби.

Інструктажі проводяться командиром підрозділу Служби правопорядку, від якого призначено патруль, під особистим керівництвом посадової особи, відповідальної за організацію патрульно-постової служби.

Про проведення інструктажу особовий склад патрулів розписується в книзі інструктажу патрулів (додаток 7), яка зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах протягом одного року після заведення нової та знищується в установленому порядку.

7. Перед проведенням інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, повинна:

з’ясувати особливості оперативної обстановки на цю добу в гарнізоні;

вивчити й оцінити дії патрулів Служби правопорядку за минулу добу;

уточнити райони несення служби і ділянки зосередження основних зусиль;

детально ознайомитись із завданнями, порядком й особливостями несення служби на кожному маршруті патрулювання;

визначити маршрути, на яких патрулі виконуватимуть завдання, порядок організації взаємодії між ними та з патрульними нарядами Національної поліції і підрозділів Національної гвардії України;

визначити питання для перевірки знань особового складу з урахуванням оперативної обстановки;

уточнити озброєння та екіпірування патрулів;

уточнити організацію контролю за несенням служби патрулями.

8. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), призначені для несення патрульно-постової служби, прибувають до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) за 30 хвилин до початку проведення інструктажу та доповідають про прибуття посадовій особі, відповідальній за організацію патрульно-постової служби.

Військовослужбовці строкової військової служби прибувають на інструктаж під керівництвом одного з військовослужбовців, що призначений командиром підрозділу Служби правопорядку.

Перед проведенням інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, з’ясовує стан здоров’я особового складу патрулів, наявність обставин, що впливатимуть на морально-психологічний стан та заважатимуть несенню служби.

9. Під час проведення інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, повинна:

оголосити результати виконання завдань патрулювання за минулу добу, за потреби роз’яснити недоліки та упущення, навести приклад зразкового виконання завдань особовим складом патруля;

довести обстановку в гарнізоні, поставити особовому складу патруля конкретні завдання на весь період несення патрульно-постової служби;

довести маршрути патрулювання, порядок та час несення на них служби, порядок слідування до місця несення служби та у зворотному напрямку, особливі обов’язки патрулів на маршруті патрулювання, а також послідовність і порядок переміщення з одного маршруту на інший;

розказати про місця (об’єкти) особливої уваги на маршрутах патрулювання, про прилеглі до маршруту патрулювання вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші найкоротші шляхи руху на випадок переслідування порушника;

розповісти та практично розглянути порядок дій особового складу патруля у разі вчинення військовослужбовцями правопорушень, особливу увагу звернути на порядок їх затримання та доставлення до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні);

довести порядок озброєння та екіпірування особового складу патруля;

розказати про розміщення на маршрутах патрулювання органів Національної поліції, підрозділів Національної гвардії України та про порядок підтримання зв’язку з іншими начальниками патрулів, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, оперативними черговими органу Національної поліції та підрозділів Національної гвардії України;

довести до відома порядок організації взаємодії між патрулями Служби правопорядку і патрульними нарядами Національної поліції та підрозділів Національної гвардії України в разі виникнення екстремальних ситуацій;

довести прикмети осіб, що самовільно залишили військові частини (місця служби) та перебувають у розшуку в зоні діяльності органу управління Служби правопорядку;

роз’яснити особовому складу патрулів порядок (місце та час) приймання їжі та відпочинку;

нагадати особовому складу патруля про обов’язкове дотримання законності, а також про взірцеве носіння військової форми одягу;

перевірити знання особовим складом патруля своїх прав і обов’язків, окремих положень законодавчих, нормативно-правових актів та організаційно-розпорядчих наказів з питань несення служби, правил застосування вогнепальної зброї і спеціальних засобів.

10. Після проведення інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, видає посвідчення начальників патрулів, службові нагрудні знаки, картки маршрутів патруля, бланки списків військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення, бланки протоколів про адміністративні правопорушення, а також у разі потреби фотокартки чи словесні портрети військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину (місце служби) і на цей час розшукуються у зоні діяльності органу управління Служби правопорядку.

11. Особовий склад патруля, який заступає для несення патрульно-постової служби, повинен знати:

вимоги відповідних керівних документів, які стосуються патрульно-постової служби;

свої службові обов’язки;

маршрути патрулювання, особливості несення служби на кожному маршруті патрулювання;

місця найбільш ймовірного скоєння правопорушень на маршруті патрулювання;

розміщення на маршрутах патрулювання органів Національної поліції, підрозділів Національної гвардії України, інших правоохоронних органів та відділень зв’язку;

порядок підтримання зв’язку та взаємодії між патрулями, оперативними черговими органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), підрозділів Національної поліції та Національної гвардії України;

прилеглі до маршруту патрулювання вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші найкоротші шляхи руху на випадок переслідування порушника;

автобусні, трамвайні, тролейбусні маршрути (станції метрополітену);

прикмети військовослужбовців, які перебувають в розшуку;

порядок застосування заходів фізичного впливу, вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходи безпеки під час поводження з ними.

12. Для одержання спеціальних засобів, засобів зв’язку, вогнепальної зброї і боєприпасів патрульні після отримання необхідних документів для несення служби шикуються начальниками патрулів у визначених місцях.

Видача спеціальних засобів, вогнепальної зброї і боєприпасів до неї проводиться оперативним черговим (черговим підрозділу) Служби правопорядку, черговим підрозділу військової частини (установи), у якому згідно з рішенням командира військової частини зберігається стрілецька зброя підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні. Видача засобів зв’язку проводиться особою, яка відповідає за їх зберігання.

Про отримання спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї кожен військовослужбовець особисто розписується в книзі видачі спеціальних засобів (зброї та боєприпасів) особовому складу. Про отримання засобів зв’язку розписується в книзі видачі матеріальних засобів начальник патруля.

Здача спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї особовим складом патрулів проводиться після повернення з патрулювання оперативному черговому (черговому підрозділу) органу управління Служби правопорядку (черговому підрозділу військової частини (установи)) під підпис у книзі видачі спеціальних засобів (зброї та боєприпасів) особовому складу.

У разі неповної здачі спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї робиться запис у відповідних книгах за підписом оперативного чергового (чергового підрозділу) органу управління (військової частини) Служби правопорядку, негайно доповідається начальнику органу управління (командиру військової частини) Служби правопорядку і вживаються заходи щодо їх розшуку.

13. Медичний огляд особового складу патруля проводиться перед проведенням інструктажу в медичному пункті в день заступання в наряд у години, визначені розпорядком дня органу управління Служби правопорядку.

Військовослужбовці строкової військової служби прибувають на медичний огляд під керівництвом одного з військовослужбовців, що призначений командиром підрозділу Служби правопорядку.