Про ринок електричної енергії

Учасники ринку, які отримали доступ до пропускної спроможності на річному та місячному аукціоні, мають право передати або продати іншим учасникам ринку електричної енергії доступ до пропускної спроможності, повідомивши про це оператора системи передачі у встановленому порядку. У разі відмови у передачі або продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому оператор системи передачі повинен чітко та прозоро пояснити причини такої відмови відповідним учасникам ринку та Регулятору. Перелік підстав, за яких оператор системи передачі може відмовити у передачі або продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому, визначається порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Перед кожним розподілом пропускної спроможності оператор системи передачі має оприлюднити обсяг пропускної спроможності, яка буде розподілятися, а також періоди часу, протягом яких пропускна спроможність буде скорочена або недоступна згідно з порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Учасники ринку мають у встановлені строки надавати оператору системи передачі повідомлення про використання придбаної ними пропускної спроможності відповідно до порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Оператор системи передачі розподіляє невикористану пропускну спроможність на аукціонах для наступних періодів розподілу. Оператор системи передачі визначає структуру розподілу пропускної спроможності для різних часових періодів, яка може включати резервування частки пропускної спроможності для розподілу на добу наперед. Структура розподілу погоджується Регулятором. При складанні структури розподілу пропускної спроможності оператор системи передачі має враховувати операційні умови та рівень узгодженості часток пропускної спроможності та часових періодів, визначених для різних механізмів розподілу пропускної спроможності.

Оператор системи передачі електроенергії оприлюднює, зокрема:

1) дані щодо спроможності мережі, доступу до мережі та використання мережі, враховуючи інформацію про наявність обмежень пропускної спроможності, методи управління обмеженнями та плани щодо їх усунення у подальшому;

2) дані щодо пропускної спроможності міждержавних перетинів та функціонування енергосистеми, зокрема:

а) інформацію про довгострокові перспективи розвитку інфраструктури системи передачі та вплив такого розвитку на пропускну спроможність міждержавних перетинів - щороку;

б) прогноз вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів на ринку електричної енергії на наступний тиждень, враховуючи всю наявну відповідну інформацію, - щотижня;

в) інформацію про розподілену пропускну спроможність міждержавних перетинів на кожний розрахунковий період та відповідні умови використання пропускної спроможності з метою визначення обсягів вільної пропускної спроможності;

г) інформацію про розподілену пропускну спроможність міждержавних перетинів після кожного розподілу та її ціну;

ґ) інформацію про усю використану пропускну спроможність міждержавних перетинів для кожного розрахункового періоду - невідкладно після отримання повідомлень про її використання;

д) реальний опис дій щодо обмеження пропускної спроможності міждержавних перетинів, прийнятих оператором системи передачі з метою вирішення проблемних питань під час експлуатації мережі та/або системи;

е) інформацію про планові та фактичні відключення на міждержавних лініях;

є) позапланові та/або аварійні відключення енергоблоків, встановлена потужність яких перевищує 100 МВт;

3) дані щодо узагальненого прогнозного та фактичного попиту, доступності та фактичного використання генеруючих потужностей та електроустановок споживання, здатних до регулювання, доступності та використання мережі та перетинів, балансуючої електричної енергії та резервів потужності;

4) процедури управління обмеженнями та розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, які застосовуються оператором системи передачі.

Оператором системи передачі мають бути оприлюднені відповідні фактичні дані.

До всієї інформації, що оприлюднюється оператором системи передачі, забезпечується вільний доступ. Усі дані мають містити інформацію за останні два роки.

Оператор системи передачі має забезпечити механізми координації та обміну даними для забезпечення безпеки мережі в частині управління обмеженнями. Оператор системи передачі має регулярно обмінюватися даними щодо параметрів мережі з операторами систем передачі суміжних держав. За відповідним запитом ці дані надаються Регулятору. При підготовці до експлуатації мережі на наступну добу оператор системи передачі обмінюється інформацією з операторами систем передачі суміжних держав, зокрема щодо запланованої топології мережі, доступних та планованих навантажень енергоблоків та перетоків електричної енергії для оптимізації експлуатації мережі.

Учасники ринку надають оператору системи передачі дані, необхідні для проведення обміну інформацією щодо пропускної спроможності міждержавних перетинів, відповідно до цього Закону, правил ринку та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Учасники ринку не мають зобов’язань щодо інформування оператора системи передачі стосовно їхніх комерційних контрактів із купівлі та продажу електричної енергії.

Розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів здійснюється у координації з оператором системи передачі відповідного міждержавного перетину. Координація розподілу пропускної спроможності має включати, зокрема, перевірку перетоків на відповідність вимогам безпеки мережі при оперативному плануванні та веденні режиму в реальному часі, порядок обміну інформацією між операторами систем передачі.

Для здійснення експорту електричної енергії її необхідний обсяг закуповується на оптовому ринку електричної енергії України, що функціонує відповідно до Закону України "Про електроенергетику", за оптовою ринковою ціною, що визначається за правилами оптового ринку електричної енергії України.

Передача електричної енергії здійснюється на підставі договору з оператором системи передачі. Оператор системи передачі укладає з переможцем аукціону договір про доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України, включаючи технічні умови забезпечення експорту та імпорту електричної енергії. Примірна форма договору про доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України затверджується Регулятором.

2. Балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі - новий ринок електричної енергії) починають діяти з 1 липня 2019 року. При цьому балансуючий ринок, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно.

3. Регулятору до дати початку дії нового ринку електричної енергії забезпечити відсутність перехресного субсидіювання між різними категоріями споживачів.

4. Права та обов’язки учасників ринку електричної енергії, передбачені статтями 30, 33, 46, 51, 57 та 65 цього Закону, які стосуються купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, участі на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та/або на балансуючому ринку, виникають з дати початку дії нового ринку електричної енергії.

5. До початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі функції, права та обов’язки оператора системи передачі відповідно до цього Закону виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України.

До набрання чинності статтею 68 цього Закону оператор системи передачі (до початку його діяльності - державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України) здійснює балансування з метою надання/отримання аварійної допомоги операторам систем передачі суміжних держав відповідно до контрактів про надання/отримання аварійної допомоги, укладених між відповідними операторами систем передачі, на умовах, погоджених Регулятором. Купівля/продаж електричної енергії з цією метою здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України.

6. До початку діяльності Регулятора, що має бути утворений з дотриманням вимог щодо самостійності та незалежності на підставі окремого закону, функції, права та обов’язки Регулятора відповідно до цього Закону виконує діюча на день набрання чинності цим Законом Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

7. Координація роботи із запровадження нового ринку електричної енергії, передбаченого цим Законом, та контроль за виконанням необхідних організаційних та нормативно-правових заходів здійснюються координаційним центром із забезпечення запровадження нового ринку електричної енергії (далі - Координаційний центр). Координаційний центр є консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, основними завданнями якого, зокрема, є:

координація роботи державних органів, установ, організацій та суб’єктів господарювання з питань запровадження нового ринку електричної енергії;

підготовка пропозицій та рекомендацій щодо заходів, пов’язаних із впровадженням нового ринку електричної енергії;

контроль за виконанням заходів щодо запровадження нового ринку електричної енергії.

Координаційний центр функціонує до запровадження нового ринку електричної енергії. Рішення Координаційного центру не можуть впливати на незалежність Регулятора.

8. Ліцензія на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, видана до дня набрання чинності цим Законом, діє до видачі відповідної ліцензії оператору системи передачі згідно з цим Законом.

До видачі відповідної ліцензії оператору системи передачі функції оператора системи передачі, визначені цим Законом, виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління.

Діяльність з виробництва електричної енергії здійснюється на підставі чинних ліцензій, виданих до дня набрання чинності цим Законом, до дати, з якої починає діяти новий ринок електричної енергії.

9. Протягом першого року функціонування ринку "на добу наперед" гранична нижня межа обов’язкового продажу електричної енергії виробниками на цьому ринку (крім виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії) не може бути меншою 10 відсотків їхнього місячного обсягу відпуску електричної енергії за відповідний період попереднього року.

10. Максимальний строк дії двосторонніх договорів, укладених з дати початку дії нового ринку електричної енергії до 31 грудня 2020 року, не може перевищувати одного року, крім договорів з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом.

11. Частка відшкодування гарантованому покупцю суб’єктами господарювання, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця та здійснюють продаж електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, за "зеленим" тарифом або аукціонною ціною, вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця становить:

до 31 грудня 2020 року - 0 відсотків;

з 1 січня 2021 року - 10 відсотків;

з 1 січня 2022 року - 20 відсотків;

з 1 січня 2023 року - 30 відсотків;

з 1 січня 2024 року - 40 відсотків;

з 1 січня 2025 року - 50 відсотків;

з 1 січня 2026 року - 60 відсотків;

з 1 січня 2027 року - 70 відсотків;

з 1 січня 2028 року - 80 відсотків;

з 1 січня 2029 року - 90 відсотків;

з 1 січня 2030 року - 100 відсотків.

До 31 грудня 2029 року відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують енергію вітру, та входить до складу балансуючої групи гарантованого покупця, вартості свого небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого суб’єкта господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії більш як на 20 відсотків.

До 31 грудня 2029 року відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують гідроенергію (лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), та входить до складу балансуючої групи гарантованого покупця, вартості врегулювання свого небалансу гарантованому покупцю здійснюється у paзi відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого суб’єкта господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії більш як на 5 відсотків.

До 31 грудня 2029 року відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують енергію сонячного випромінювання, та входить до складу балансуючої групи гарантованого покупця, вартості свого небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого суб’єкта господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії більш як на 10 відсотків.

До 31 грудня 2029 року частка відшкодування вартості врегулювання небалансу гарантованому покупцю суб’єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), введених в експлуатацію до дня набрання чинності цим Законом, становить 0 відсотків.

З 31 грудня року, в якому відбулося фактичне досягнення всіма суб’єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, у щорічному енергетичному балансі України частки в розмірі 5 відсотків і більше відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують енергію вітру, вартості його небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії таким суб’єктом господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії більш як на 10 відсотків; для суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують енергію сонячного випромінювання, - у разі відхилення більш як на 5 відсотків; для суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують гідроенергію (лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), - у разі відхилення більш як на 5 відсотків. Підтвердження досягнення всіма суб’єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, у щорічному енергетичному балансі України частки в розмірі 5 відсотків і більше здійснюється уповноваженим Кабінетом Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

12. З метою забезпечення надійного та безперебійного централізованого теплопостачання населення Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про тимчасову підтримку деяких виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, для проведення їх реконструкції та/або модернізації.

12.1. Порядок надання підтримки виробникам, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, затверджується Кабінетом Міністрів України та повинен містити:

вимоги до аудиту технічного стану теплоелектроцентралі;

вимоги до техніко-економічного обґрунтування доцільності їх реконструкції та/або модернізації;

зобов’язання виробника щодо реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі;

умови придбання послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

12.2. Рішення про тимчасову підтримку приймається індивідуально для кожного виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, у разі:

вищої за ринкову ціну собівартості виробництва електричної енергії теплоелектроцентраллю без проведення реконструкції та/або модернізації;

відсутності альтернативних джерел теплової енергії на території теплопостачання теплоелектроцентралі;

наявності техніко-економічного обґрунтування, розробленого за результатами аудиту технічного стану теплоелектроцентралі, щодо доцільності реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі порівняно з будівництвом нових альтернативних джерел теплопостачання;

наявності техніко-економічного обґрунтування щодо доцільності реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі для ОЕС України.

12.3. Рішення про тимчасову підтримку виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, або про відмову в підтримці приймається протягом трьох місяців з дня звернення такого виробника на підставі висновку комісії, склад якої визначається Кабінетом Міністрів України. До складу комісії входять посадові (службові) особи:

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі;

Регулятора;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

органів місцевого самоврядування, повноваження яких поширюються на територію теплопостачання теплоелектроцентралі;

відповідного виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі;

інших органів державної влади, проектних, наукових установ, галузевих громадських організацій (за згодою).

12.4. Вимоги до техніко-економічного обґрунтування доцільності реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі мають стосуватися, зокрема:

типу основного палива до та після реконструкції та/або модернізації;

зміни електричної та теплової потужності у результаті реконструкції та/або модернізації;

співвідношення теплової та електричної потужності при реконструкції та/або модернізації;

рівня питомих витрат палива на виробництво електричної та теплової енергії;

рівня викидів шкідливих речовин;

використання при заміні основних елементів обладнання новітніх технологій, що забезпечить підвищення коефіцієнта корисної дії об’єкта реконструкції та/або модернізації.

12.5. Реконструкція та/або модернізація теплоелектроцентралі здійснюється за рахунок коштів виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, та/або власника такої теплоелектроцентралі.

12.6. Тимчасова підтримка виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, надається шляхом запровадження державної регульованої ціни на електричну енергію, вироблену на такій теплоелектроцентралі, на строк реконструкції та/або модернізації та повернення залучених з цією метою коштів, але не більше граничного строку, встановленого підпунктом 12.9 цього пункту.

12.7. Державна регульована ціна закупівлі електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, встановлюється Регулятором для кожної окремої теплоелектроцентралі на обсяг відпуску електричної енергії, визначений на підставі графіка виробництва теплової енергії. Методика розрахунку державної регульованої ціни на електричну енергію для виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, затверджується Регулятором та має забезпечувати відшкодування економічно обґрунтованих витрат, у тому числі покриття обґрунтованих інвестицій, та отримання прибутку з урахуванням справедливого розподілу витрат між діяльністю з виробництва електричної та теплової енергії.

12.8. Відповідна тимчасова підтримка діє за умови дотримання виробником зобов’язань щодо виконання робіт з реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі та строків реалізації етапів проекту реконструкції та/або модернізації.

Моніторинг виконання зобов’язань щодо реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі, у тому числі строків реалізації етапів виконання проекту, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, щонайменше один раз на рік.

За результатами моніторингу Кабінет Міністрів України може переглянути рішення про тимчасову підтримку виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі.

12.9. Виробники, стосовно яких прийнято рішення про тимчасову підтримку, надають оператору системи передачі послугу з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії до 1 липня 2024 року.

Оператор системи передачі укладає договори про надання послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

Вартість послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії повинна забезпечувати теплоелектроцентралям покриття різниці між вартістю електричної енергії за державною регульованою ціною та вартістю цієї електричної енергії за цінами ринку "на добу наперед".

Зобов’язання щодо оплати послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії виникають у оператора системи передачі після укладення договору про надання відповідної послуги. Типовий договір про надання послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії затверджується Регулятором та передбачає порядок зміни умов тимчасової підтримки виробників або скасування придбання відповідної послуги у разі невиконання виробником зобов’язань щодо реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі.

12.10. Регулятор щороку встановлює граничні показники обсягу та вартості послуг з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, в межах яких оператор системи передачі здійснює придбання таких послуг.

Джерелом фінансування послуг з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії є тариф оператора системи передачі.

13. Під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб’єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб’єктів господарювання.

З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:

суб’єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;

упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб’єкт господарювання;

фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Упродовж строку виконання електропостачальником, створеним у результаті здійснення заходів з відокремлення, функцій постачальника універсальних послуг:

тариф на послуги постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики;

надання універсальних послуг здійснюється з дотриманням умов щодо виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, передбачених статтею 62 цього Закону.

До дати запровадження двосторонніх договорів, ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку постачальник універсальних послуг купує електричну енергію для постачання споживачам відповідно до Закону України "Про електроенергетику", а ціни, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам, встановлюються Регулятором.

Споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності цим Законом здійснював постачання електричної енергії постачальник за регульованим тарифом, мають обрати собі електропостачальника та укласти з ним договір постачання електричної енергії споживачу до 1 січня 2019 року. Оператор системи розподілу за згодою відповідного споживача повинен надати електропостачальнику інформацію про споживача, необхідну для зміни електропостачальника.

Тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.

Передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

До обрання споживачами (крім побутових та малих непобутових споживачів) електропостачальника постачання електричної енергії таким споживачам здійснюється постачальником за регульованим тарифом за роздрібними тарифами, що регулюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

У разі необрання споживачем (крім побутового та малого непобутового споживача) нового електропостачальника до 1 січня 2019 року постачання електричної енергії такому споживачу здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до статті 64 цього Закону.

Ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню з 1 січня 2019 року. До анулювання зазначених ліцензій діяльність з розподілу та постачання електричної енергії провадиться на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня набрання чинності цим Законом.

Діяльність з розподілу електричної енергії з 1 січня 2019 року здійснюється на підставі нових ліцензій на провадження діяльності з розподілу електричної енергії.

Вертикально інтегрований суб’єкт господарювання повинен не пізніше ніж через сім місяців з дня набрання чинності цим Законом надати Регулятору інформацію про здійснення заходів з відокремлення та інформувати Регулятора про їх виконання.

Вертикально інтегрований суб’єкт господарювання повинен забезпечити інформування споживачів про здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, зокрема щодо умов постачання електричної енергії під час та після відокремлення, шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті постачальника за регульованим тарифом та на платіжних документах.

За відсутності електропостачальника для здійснення функцій постачальника універсальних послуг на закріпленій території до 1 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України проводить конкурс на визначення постачальника універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону.

Виконання вертикально інтегрованим суб’єктом господарювання вимог щодо відокремлення оператора системи розподілу, передбачених цим Законом, не є порушенням зобов’язань, які випливають з умов договорів (контрактів) купівлі-продажу об’єктів приватизації (акцій, часток), у тому числі умов продажу об’єктів приватизації (акцій, часток), і не потребує надання згоди Фонду державного майна України або інших органів приватизації.

Прийняття інвестором (покупцем) об’єктів приватизації (акцій, часток) рішень про відокремлення оператора системи розподілу на виконання вимог цього Закону не є порушенням зобов’язань, які випливають з умов договорів (контрактів) купівлі-продажу об’єктів приватизації (акцій, часток), у тому числі умов продажу об’єктів приватизації (акцій, часток).

У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов’язків:

пов’язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;

за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;

за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;

за зобов’язаннями, пов’язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;

за зобов’язаннями, пов’язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов’язаннями, пов’язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Вимоги щодо порядку відокремлення оператора системи розподілу, встановлені цим пунктом, не є обов’язковими для оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого не перевищує 100 тисяч.

14. Оператору системи передачі та оператору ринку не пізніше 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом розпочати здійснення тестових операцій з купівлі-продажу електричної енергії на відповідних сегментах нового ринку електричної енергії.

15. Оптовий постачальник електричної енергії провадить діяльність до повного погашення своєї кредиторської та дебіторської заборгованості за електричну енергію.

16. Кабінету Міністрів України:

протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом провести реорганізацію підприємства, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, шляхом виділу з його складу структурних підрозділів (філій) оператора ринку та гарантованого покупця та протягом 24 місяців створити на їх базі підприємства, що будуть виконувати відповідні функції. При цьому з дати початку дії нового ринку електричної енергії гарантований покупець є правонаступником оптового постачальника електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (у тому числі за договорами, укладеними відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії"), договорами купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, укладеними оптовим постачальником електричної енергії відповідно до цього Закону;

протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом провести корпоратизацію підприємства, що здійснює диспетчерське управління ОЕС України та передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, з урахуванням вимог цього Закону щодо відокремлення оператора системи передачі;

протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити подання оператором системи передачі запиту на сертифікацію до Регулятора;

протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом провести реорганізацію Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії шляхом утворення центрального органу виконавчої влади, що здійснює державний нагляд (контроль) в галузі електроенергетики;

без проведення конкурсу, передбаченого частиною другою статті 64 цього Закону, визначити електропостачальника (електропостачальників) державної форми власності, на якого з 1 січня 2019 року тимчасово, до 1 січня 2021 року, покласти функції постачальника "останньої надії", одночасно визначивши територію здійснення діяльності такого електропостачальника (електропостачальників);

до 1 липня 2020 року провести конкурс з вибору постачальників універсальних послуг відповідно до цього Закону;

протягом 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, та державним підприємством, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, закупівлі та впровадження в експлуатацію програмного та технічного забезпечення, товарів та послуг, необхідних для забезпечення функціонування ринку "на добу наперед", внутрішньодобового ринку та балансуючого ринку, виконання функцій оператора системи передачі, адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, гарантованого покупця;

забезпечити виконання Фондом державного майна України таких положень:

вжити заходів для виконання електропостачальними компаніями, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків та функції з управління якими передані Фонду державного майна України, вимог щодо відокремлення та незалежності оператора системи розподілу, встановлених цим Законом,

сприяти прийняттю інвестором (покупцем) об’єктів приватизації (акцій, часток) електропостачальних компаній рішень про відокремлення видів діяльності на виконання вимог цього Закону з дотриманням умов договорів (контрактів) купівлі-продажу об’єктів приватизації (акцій, часток) таких електропостачальних компаній, зокрема умов продажу об’єктів приватизації (акцій, часток),

у процесі приватизації енергопостачальних компаній (акцій, часток) за рекомендацією конкурсної комісії включати до умов продажу та умов договорів купівлі-продажу таких компаній зобов’язання інвестора (покупця) щодо здійснення юридичного та організаційного відокремлення діяльності з розподілу від інших видів діяльності;

протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок надання підтримки виробникам, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях;

протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити необхідні нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії;

протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення функціонування нового ринку електричної енергії;

у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України проекти змін до законодавчих актів України, що випливають із цього Закону.

17. Регулятору:

затвердити такі документи:

протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом - правила ринку, правила ринку "на добу наперед", правила управління обмеженнями та порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, кодекс комерційного обліку, кодекс системи передачі, кодекс систем розподілу, методику (порядок) формування плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу, правила роздрібного ринку;

протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом - нормативно-правові акти, необхідні для забезпечення відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії;

протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом - порядок здійснення сертифікації оператора системи передачі;

протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом - ліцензійні умови провадження господарської діяльності із здійснення функцій оператора ринку, гарантованого покупця, з виробництва електричної енергії, з трейдерської діяльності;

протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття та затвердження інших нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

до 1 січня 2019 року затвердити примірні форми договорів купівлі-продажу електричної енергії, що укладаються на оптовому ринку електричної енергії підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, з оператором системи розподілу, постачальником електричної енергії споживачам, постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

18. Виробникам електричної енергії, яким на день набрання чинності цим Законом встановлена інвестиційна складова до тарифу на електричну енергію та нарахування якої розпочато, завершити реалізацію проектів, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 648, у строк, визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, за умови досягнення техніко-економічних показників, передбачених проектною документацією, затвердженою або схваленою в установленому порядку.

Регулятору забезпечити нарахування до 1 липня 2019 року інвестиційної складової до тарифу на електричну енергію виробників, визначених в абзаці першому цього пункту.

Кабінету Міністрів України забезпечити завершення виплати величини інвестиційної складової до 1 липня 2020 року відповідно до статті 62 цього Закону.

19. Державному підприємству, що здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії:

у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та подати Регулятору проект правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

до початку діяльності гарантованого покупця як окремого підприємства виконувати функції, права та обов’язки гарантованого покупця, зокрема щодо укладення відповідно до цього Закону договорів купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (у тому числі договорів, укладених відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії"), організації проведення аукціонів з розподілу квот підтримки та укладення договорів з переможцями аукціонів.

20. Державному підприємству, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України та передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

розробити та подати на затвердження Регулятору проекти правил ринку, проект кодексу системи передачі, проект кодексу комерційного обліку, проект правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж;

розробити та подати на погодження Регулятору програму заходів з недопущення конфлікту інтересів, передбачену статтею 33 цього Закону;

розробити проекти нормативно-правових актів, необхідних для впровадження надання допоміжних послуг.

21. Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади, Регулятору протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

22. Нормативно-правові акти, прийняті на виконання Закону України "Про електроенергетику", діють до набрання чинності нормативно-правовими актами, затвердженими на виконання цього Закону.

23. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами), крім:

визначення термінів "енергогенеруючі компанії", "енергопостачальники", "оптовий ринок електричної енергії України", "учасники оптового ринку електричної енергії України", "граничні показники", "поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії", "алгоритм оптового ринку електричної енергії", "оптове постачання електричної енергії", "уповноважений банк", передбачених статтею 1, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії;

статті 9, яка втрачає чинність через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом;

абзаців першого і другого частини другої статті 12, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії;

статей 15, 15-1, 17, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії;

Закон України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 22, ст. 781 із наступними змінами).

24. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):

у статті 275:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії";

частину четверту виключити;

статтю 276 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

"9. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії";

статтю 277 виключити;

частину третю статті 278 викласти в такій редакції:

"3. Правові умови організації та здійснення купівлі-продажу електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії";

2) у Законі України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами):

у статті 15:

у частині першій:

перше речення доповнити словами і цифрами "крім електричної енергії, що купується (продається) відповідно до розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії";

друге речення виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"До прийняття рішення про запровадження нового ринку електричної енергії, передбаченого Законом України "Про ринок електричної енергії", функціонування оптового ринку електричної енергії України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом XVII Закону України "Про ринок електричної енергії";

3) у Законі України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 37, ст. 332 із наступними змінами):

у розділі "Орган управління Міненерго" переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, виключити таку позицію:

"00100227 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 252032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27";

рoзділ "Орган управління Міненерго" переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, доповнити такою позицією:

"00100227 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 252032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25";

4) частину четверту статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365; 2011 р., № 45, ст. 484; 2016 р., № 28, ст. 533) доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"Електроенергетичні підприємства, які не зобов’язані публікувати фінансову звітність відповідно до цієї статті, забезпечують доступність своєї фінансової звітності для ознайомлення громадськості за місцезнаходженням виконавчого органу підприємства";

5) у Законі України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 30, ст. 238 із наступними змінами):

частину першу статті 3 викласти в такій редакції:

"1. Законодавство України про природні монополії складається з цього Закону, Повітряного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про транспорт", "Про трубопровідний транспорт", "Про залізничний транспорт", "Про ринок електричної енергії", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок природного газу", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про теплопостачання", інших законів України, що встановлюють особливості здійснення господарської діяльності у сферах природних монополій";